17 вересня на порталі Prozorro було опубліковано інформацію про нову закупівлю, що стосується постачання антидронових сіток. Зокрема, було оголошено тендер на придбання 317 240 м² сіток на загальну суму 6,3 мільйона гривень. Цей тендер став частиною зусиль з посилення безпеки в регіоні, зокрема, для захисту від потенційних атак за допомогою безпілотних літальних апаратів, які використовуються в сучасних військових конфліктах.

Херсонська ОВА вже похвалилася, що третина сіток уже натягнута — це позиціонують як серйозний внесок у захист регіону від ворожих дронів.

Але головна інтрига історії — постачальниця. Нею стала луцька підприємиця Наталія Борщевич, яка лише у липні зареєструвалася як ФОП. Відразу після старту бізнесу жінка отримала багатомільйонний підряд на оборонні товари.

Для транспортування сіток вона придбала вантажівку ЗІЛ-1991, що вже стало предметом жартів у соцмережах — мовляв, «ретротехніка проти дронів».

Журналісти звертають увагу на минуле Борщевич. До підприємницької діяльності вона займалася відвертим контентом у мережі, а також мала кримінальне провадження.

Сама підприємиця пояснює, що про сітки «дізналася випадково», а всі підозри правоохоронців називає непорозумінням.

У державному підприємстві «Ліси України» провели семінар з нагоди Дня працівників лісового господарства. Захід очолив Юрій Болоховець — посадовець, якому нещодавно вручили підозру у незаконному збагаченні. Попри те, що він уже побував у слідчому ізоляторі, подія пройшла у типовому для державної системи форматі: з урочистими грамотами, відзнаками та офіційними подяками.

Проте святкової атмосфери не було. Чиновники та народні депутати демонстративно проігнорували подію, розуміючи, що фотографії поруч із «королем лісових схем» можуть коштувати політичної репутації.

За офіційними даними слідства, Болоховець фігурує у справі про незаконне набуття активів на понад 10,4 млн грн, що суттєво перевищує його офіційні доходи. Зокрема, мова йде про квартиру у Києві вартістю близько 9 млн грн та вісім земельних ділянок загальною площею понад 24 гектари, оформлених на підконтрольних осіб. Різниця між задекларованим і фактичним майном перевищує 7,9 млн грн.

Парадокс полягає в тому, що після скандального звільнення у 2023 році Болоховець отримав ще більші повноваження. Реформа лісової галузі, яка мала забезпечити прозорість та ефективність, фактично зосередила управління у його руках.

Тож замість відповідей на суспільні запитання про корупцію та незаконні статки, Болоховець влаштовує святкування, яке більше нагадує корпоратив для обраних. Для багатьох це ще один доказ: державний ліс перетворився на приватний бізнес-клан, а очікуване «очищення» системи відбулося лише на словах.

За даними Інституту вивчення війни (ISW), російський диктатор Володимир Путін міг безпосередньо стояти за витоком інформації для агентства Bloomberg або ж особисто схвалити його. Йдеться про повідомлення щодо намірів Кремля активізувати удари по українській енергетичній системі та інших об’єктах критичної інфраструктури.

Аналітики наголошують, що Кремль має жорсткий контроль над інформаційним простором і не допускає випадкових повідомлень у західні медіа. Тому поява даних про стратегію Москви може бути навмисним кроком, спрямованим на формування потрібних наративів.

20 вересня видання Bloomberg з посиланням на джерела, близькі до Кремля, повідомило: Путін вважає військову ескалацію найкращим способом змусити Україну до переговорів на його умовах. Ті ж співрозмовники вказали, що російський лідер оцінив позицію Вашингтона як пасивну – зокрема, після зустрічі у серпні на Алясці він вирішив, що США не прагнуть активно втручатися у війну.

ISW підкреслює, що поширення таких даних може переслідувати кілька цілей Кремля:

посіяти страх серед українців напередодні зими;

підживити наратив про неминучість перемоги РФ;

використати розбіжності між США та ЄС у підходах до підтримки Києва.

Експерти наголошують, що витік ігнорує ключові проблеми самої російської армії, яка вже неодноразово демонструвала нездатність досягти поставлених стратегічних цілей.

«Військова перемога Росії в Україні не є неминучою. Україна, США та європейські партнери зберігають значний вплив на результат війни», – підсумували в ISW.

Останнім часом противник активно трансформує підхід до використання безпілотних апаратів. Якщо раніше головною ціллю таких атак були безпосередньо позиції на лінії зіткнення, то тепер дедалі частіше під удар потрапляє тилова інфраструктура. Йдеться передусім про транспортні артерії, які забезпечують оперативне підвезення техніки, боєприпасів та гуманітарних вантажів.

За словами бійців ЗСУ, росіяни перетворюють окремі ділянки доріг на “коридори смерті”, де будь-яка машина опиняється під обстрілом. У відповідь українські військові намагаються пристосуватися: встановлюють протидронні сітки, пересуваються у темну пору доби та використовують невеликі авто замість вантажівок.

Втім, російська тактика стає дедалі складнішою. З’явилися важкі дрони-“матки”, які запускають менші вибухові БПЛА і водночас виконують функцію ретрансляційної антени, що розширює радіус дії. Таким чином Москва отримала можливість завдавати ударів по дорогах та під’їздах до міст значно далі від лінії фронту.

Підполковник Дмитро Запорожець з 11-го армійського корпусу ЗСУ наголошує: якщо раніше атаки були поодинокими, то тепер вони носять системний характер. Йдеться не лише про дороги постачання, а й про склади, евакуаційні маршрути та під’їзди до населених пунктів.

Наслідки відчутні безпосередньо на передовій. Підрозділи іноді змушені чекати на боєприпаси добу чи більше, через що втрачають можливість діяти на повну силу. Евакуація поранених також ускладнюється — як через атаки дронів, так і через зруйновані дороги. Медики визнають, що в таких умовах надання допомоги під час руху стає майже неможливим.

Антидронні сітки, які українські сили масово встановлюють над дорогами, лише частково вирішують проблему. Росіяни пристосовуються: намагаються бити по опорах, щоб обвалити конструкції, або залишають дрони в засідках на виїздах і в’їздах.

У свою чергу, Financial Times зазначає, що майбутнє війни може визначити застосування роїв дронів із штучним інтелектом. Такі технології здатні радикально змінити баланс сил на полі бою.

Український виробник безпілотників Warbirds of Ukraine на міжнародній виставці Brave1 Defense Tech Valley 2025 презентував новітній ударний дрон-камікадзе Zozulya, який став справжнім проривом у сфері військових технологій. Цей дрон спеціально розроблений для виконання точних та потужних ударів по ворожих цілях на великих відстанях, що робить його ефективним інструментом у боротьбі з агресором, зокрема для нанесення ударів по важливих об'єктах, які знаходяться далеко від передової лінії фронту.

— Крейсерська швидкість — близько 130 км/год, максимальна — до 180 км/год.— Навантаження бойової частини залежить від дальності: у заявках і медіа-публікаціях називають діапазон від ~10 до 50 кг. При цьому для польотів на максимальну відстань (зазначають 2 100 км) вказують боєзаряд близько 10–15 кг, а з максимальною боєприпасною масою (близько 50 кг) — меншу дальність (приблизно до ~1 100 км). Це співпадає з поясненням, що далекобійність змінюється залежно від маси корисного навантаження.

Розробники зазначають, що Zozulya оснащена системою візуальної навігації і має заходи протидії ворожому спуфінгу (анти-GPS-атакам). У польотному контролері застосовано власну інерційну систему, яка в умовах відсутності GPS дозволяє тривалий час уникати істотних відхилень від курсу. Це дає змогу зберігати траєкторію навіть при активній радіоелектронній протидії.

У доступних публікаціях вказують орієнтовну ціну одиниці на рівні близько 40 тисяч доларів. За повідомленнями розробника та медіа, станом на виставку компанія виготовила близько 100 таких апаратів, дрон уже має кодифікацію Міноборони і постачається до ЗСУ; окремі зразки вже застосовувалися в бойових умовах.

Поява таких систем вписується в ширший тренд української оборонної індустрії: цього року активізувалися розробки середнього та далекого радіусу дії, а також заходи щодо підвищення витривалості систем у середовищі радіоелектронної боротьби. Платформа Brave1 і суміжні ініціативи сприяють пришвидшенню випробувань і кодифікації нових типів БПЛА для оперативного використання.

У відкритих джерелах і на сайті виробника можна знайти трохи різні цифри щодо дальності й навантаження — це очікувано для систем з варіативними конфігураціями (дальність зростає при менших корисних навантаженнях). Також комерційні оцінки ціни й дані про обсяги виробництва можуть коригуватися залежно від контрактів і ступеня локалізації комплектуючих

Британська лікарка Дебора Лі поділилася рекомендаціями щодо продуктів, які слід включити в щоденний раціон для зниження рівня «поганого» холестерину, що є важливим кроком у підтримці здоров'я серця та судин. Згідно з її порадами, правильне харчування може значно вплинути на рівень холестерину в організмі, а це, в свою чергу, сприяє зниженню ризику розвитку серцево-судинних захворювань.

Першим кроком вона назвала заміну насичених жирів на ненасичені. Для цього в меню варто додати червону рибу, м’ясо птиці, горіхи, бобові та оливкову олію. Натомість варто зменшити споживання ковбас, десертів, випічки та жирних сирів.

Другою важливою складовою є клітковина. Лікарка радить обирати цільнозернові продукти з високим вмістом клітковини: чорний хліб, коричневий рис, неочищені макаронні вироби.

Третю групу продуктів складають молоко, натуральні йогурти та спеціальні спреди. Вони містять стерини і станоли — речовини, які здатні зменшити рівень холестерину на 10% навіть при невеликому споживанні.

Разом із цим Дебора Лі підкреслила, що правильне харчування має бути лише допоміжним елементом у боротьбі з підвищеним холестерином. Основним способом залишається медикаментозне лікування, яке повинно призначатися лікарем після очної консультації.

21 вересня — це день, насичений святами та важливими подіями, який відзначають не лише в Україні, але й у багатьох країнах світу. Це дата, що має різні значення в залежності від культурних традицій, релігійних свят і професійних урочистостей. В Україні цей день багатий на святкові події, які об'єднують родини, колективи та громади.

Сьогодні своє свято відзначають працівники лісового господарства — День працівників лісу. Також у третю неділю вересня українці неофіційно святкують Всенародний день батька. Вітання приймають усі тати та дідусі.

Окрім цього, 21 вересня своє свято має Чернігів, який відзначає День міста. Це давній обласний центр, що у 2022 році отримав почесне звання “місто-герой” за героїчний опір російській армії.

У церковному календарі 21 вересня за новим стилем вшановують святого Кодрата Афінського, єпископа Іпатія та пресвітера Андрія. Йому моляться про зцілення від хронічних захворювань.

За старим календарем ця дата була пов’язана з великим святом — Різдвом Пресвятої Богородиці.

ООН проголосила 21 вересня Міжнародним днем миру. У цей день проводять акції та зустрічі, присвячені зупиненню воєн і конфліктів у світі.

Крім того, у світі сьогодні відзначають День інформації про хворобу Альцгеймера, День боротьби з монокультурами, День нульових викидів та День міні-гольфу.

За народними прикметами:

якщо потепліло — до кінця місяця буде гарна погода;

кіт ховається у тепле місце — чекайте заморозків;

велика роса — до потепління;

похмуро, але літають метелики — дощу не буде.

Наші предки вірили, що 21 вересня не можна лінуватися. День потрібно провести у праці: хто добре попрацює на городі чи прибере в хаті, той забезпечить добробут родини до кінця року.

Церковні традиції застерігають від сварок, образ та пліток. Також не варто обманювати та порушувати обіцянки. Лінь цього дня вважалася поганим знаком, який міг накликати негаразди.

Неприємний присмак у роті — це явище, яке іноді трапляється навіть у людей, котрі не мають явних проблем зі здоров’ям. Таке відчуття може бути результатом недостатньої уваги до гігієни ротової порожнини, але в деяких випадках воно може служити сигналом про наявність серйозніших проблем в організмі.

Якщо після їжі ви відчуваєте кислоту в роті, це може свідчити про карієс, гастрит, підвищену кислотність або порушення у водно-електролітному балансі. Також він може бути пов’язаний із дискінезіями жовчовивідних шляхів. Негативний вплив мають і шкідливі звички — куріння та вживання алкоголю.

Найчастіше виникає через потрапляння жовчі в стравохід. Це сигнал про можливі проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Неприємний гіркий присмак може також з’являтися у тих, хто часто вживає жирну їжу та алкоголь. Деколи він є наслідком запальних процесів у яснах.

Його зазвичай відчувають курці та любителі кави. Проте це може бути і банальною реакцією на нестачу рідини в організмі. У деяких випадках солоний присмак сигналізує про інфекції у верхніх дихальних шляхах.

Це відчуття в роті — найбільш тривожне. Воно може свідчити про залізодефіцитну анемію, захворювання нирок, печінки чи шлунка, отруєння важкими металами або навіть розвиток цукрового діабету. Також металевий присмак іноді з’являється через проблеми з яснами чи зубами.

Ігнорувати незвичні присмаки у роті не варто. Якщо вони з’являються регулярно, краще звернутися до лікаря та пройти обстеження. Адже організм часто попереджає про проблеми ще до появи серйозних симптомів.

Мобілізація стала основною стратегією держави для захисту суверенітету України у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії, яке розпочалося у 2022 році. Це рішення було невідкладним і критично важливим для збереження національної безпеки та стабільності в умовах агресії. Проте поряд із численними викликами та відважною боротьбою наших збройних сил, мобілізація стала також каталізатором для посилення правового контролю за дотриманням законів про військову службу.

Статтю 336 КК запровадили у 2014 році після початку війни на сході та оголошення часткової мобілізації. Того ж року винесли перший вирок. Найбільший сплеск у цей період — 2015 рік, коли суди ухвалили 1 596 вироків.

Після цього кількість справ різко зменшувалася. У 2021 році було лише 8 вироків — найменше з моменту появи статті.

Перший рік повномасштабного вторгнення став переломним. Якщо у 2021-му було лише 2 рішення, то у 2022 році суди винесли 186 вироків, що у 93 рази більше. На розгляді перебувало 444 справи.

2023 рік став піковим для української судової практики:

відкрито 1 257 нових справ;

ухвалено понад 1 000 вироків;

60 осіб отримали реальне ув’язнення;

загалом розглянули 2 021 справу;

кількість засуджених сягнула 930.

Цей рік зібрав третину всіх вироків за ст. 336 від 2014-го — 3 746.

У 2024 році до судів надійшло 2 694 справи. Засудили 618 осіб, що менше ніж у 2023-му. Водночас зросла кількість закритих проваджень: 138 проти 19 у 2022 році.

У Києві торік винесли 7 вироків, ще 19 справ залишалися на розгляді. Поліція завершила 26 розслідувань і повідомила про підозру 51 особі.

Станом на вересень 2025 року понад 10 100 засуджених звільнили умовно-достроково на підставі статті 81¹ КК України для мобілізації до війська.

Зазвичай суди призначають покарання від 3 до 4 років позбавлення волі. Реальне відбування залишається типовим, адже застосування ст. 75 КК (звільнення з випробуванням) використовується рідко.

Водночас у судах точаться дискусії щодо принципу пропорційності. У справі №629/2438/23 суддя ВС зазначив, що посилання на війну як обтяжувальну обставину є зайвим, адже вона вже закладена у сам склад злочину.

Окрім кримінальної відповідальності, Кодекс про адміністративні правопорушення (ст. 210-1, ч. 2) передбачає штраф за ухилення від призову: від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 17 000 до 55 500 гривень.

Судова практика щодо ухилянтів в Україні пройшла шлях від перших вироків у 2014 році до рекордного навантаження у 2023-му і гнучкіших рішень у 2025-му. Нині суди поєднують суворі строки з можливістю умовно-дострокового звільнення засуджених для мобілізації. Баланс між покаранням і потребами армії залишається ключовим викликом у правовій системі воюючої країни.