Ця справа є значущою з кількох причин. По-перше, вона демонструє роботу антикорупційних механізмів в Україні, зокрема взаємодію між різними правоохоронними органами. По-друге, вона підкреслює важливість дотримання етичних норм у бізнес-середовищі та недопустимість спроб впливу на правоохоронні органи.

Масований обстріл призвів до поранення 190 осіб і пошкодження 323 об’єктів.

Унаслідок атаки на лікарню “Охматдит” у Києві загинули двоє дорослих – лікарка та відвідувач, і ще 30 осіб отримали поранення, з них 10 дітей. Дітей доставили до інших медичних закладів для подальшого лікування.

В Шевченківському районі столиці під обстрілом російських терористів опинився житловий будинок, в результаті чого загинули 12 мешканців, включаючи трьох дітей віком від 8 до 14 років, і 25 осіб отримали поранення.

У Дніпровському районі Києва ракетний удар призвів до смерті дев’ятеро людей і поранення восьми.

Крім того, атаки Росії зазнали міста Дніпро та Кривий Ріг, де постраждали підприємства, житлові будинки та будівлі СТО. Всього загинуло 11 осіб і 69 отримали поранення. На місцях подій працювали більше 900 поліцейських для рятування людей і документування злочинів Росії.

У правовому полі України відбувся важливий крок у боротьбі з корупцією. Прокурори Офісу генерального прокурора завершили досудове розслідування та передали до суду обвинувальний акт стосовно львівського підприємця Ігоря Гринкевича. Звинувачення стосується спроби надання неправомірної вигоди високопосадовцю Державного бюро розслідувань (ДБР).

Згідно з повідомленням в телеграм-каналі, Гринкевич намагався підкупити керівника Головного слідчого управління ДБР, пропонуючи $500 тис. за організацію повернення майна, що зараз знаходиться на митному посту “Чайки” Київської митниці. Під час передачі коштів його затримали правоохоронці, і наразі він перебуває під вартою.

Крім того, Ігоря Гринкевича підозрюють у вчиненні інших злочинів, зокрема у справі щодо постачання ЗСУ неякісного військового одягу на суму майже 1 млрд гривень. У рамках цього провадження п’ятеро осіб отримали підозру у створенні та участі у злочинній організації, а також у заволодінні чужим майном шляхом зловживанням довірою в умовах воєнного стану і особливо великих розмірах.

Розслідування у цих кримінальних справах продовжується.

За словами експерта, у разі настання тривалих сильних холодів, енергосистема може опинитися під значним навантаженням. Це пов'язано з підвищеним споживанням електроенергії для опалення та інших побутових потреб в умовах низьких температур.

За його словами, на зиму існує низка сценаріїв. Так, за базовим очікується, що вдасться відновити 3 ГВт генерації та забезпечити стабільну роботу 8 або 9 блоків АЕС, а погода взимку буде без сильних холодів. У такому разі відключення світла можуть тривати до 12 годин на добу.

За негативного сценарію вдасться відновити до 2 ГВт генерації та забезпечити роботу 6-7 блоків АЕС. Та якщо будуть сильні холоди, це призведе до “певних кризових ситуацій, а саме падіння енергосистеми”, підкреслює Корольчук.

Багато українських експертів сходяться на думках, що незалежно від швидкості ремонту об’єктів енергогенерації взимку графіки вимкнення світла неминучі й, імовірно, будуть тривалішими, ніж улітку. Але є й інша проблема, яка веде країну до “чорної” зими – через посилення мобілізації в Україні фактично провалилася підготовка до опалювального сезону у великих містах (водопостачання, каналізація, електроенергетика, теплотраси). Частково це явище ми вже спостерігали в Києві, де фекаліями затоплювало дороги, однак наступної зими це буде значно масштабнішим – вихід з ладу тепломереж, водопроводів тощо. Тобто, “чорна” зима обіцяє бути не лише холодною, а й брудною та смердючою.

До Верховної Ради України нещодавно було внесено законопроєкт №11332-2, який стосується важливого питання бронювання військовозобов'язаних. Ця законодавча ініціатива привернула значну увагу як серед парламентарів, так і в суспільстві загалом, оскільки торкається актуальної теми організації оборони країни та балансу між потребами збройних сил і цивільного сектору економіки.

Головні мети законопроєкту включають:

Законопроєкт передбачає скасування збору за бронювання військовозобов’язаних для суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, які сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат. Збір становитиме 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законопроєкт також визначає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, установах і організаціях, що мають штатну чисельність працівників від 10 осіб і сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат.

Прийняття законопроєкту сприятиме:

Відомий український музикант та колишній народний депутат Святослав Вакарчук, лідер гурту "Океан Ельзи", нещодавно подав електронну декларацію про звільнення з військової служби. Цей крок привернув значну увагу громадськості, враховуючи популярність Вакарчука та його активну громадянську позицію.

Крім того, Вакарчук за перші чотири місяці цього року отримав 34,8 тисяч гривень зарплати у ТОВ «Суперсиметрія», яке йому належить. Ще 30 тисяч гривень гонорарів виплатила йому партія «Голос», яку він очолював під час позачергових парламентських виборів 2019 року і від якої був обраний до Верховної Ради.

Також Вакарчук задекларував готівкові кошти у розмірі 5,4 мільйона гривень, 200 тисяч доларів і 125 тисяч євро. На банківських рахунках він зберігає 30 тисяч гривень і 205,6 тисяч доларів.

Окремо, у 2023 році Вакарчук позичив 27 тисяч доларів українській співачці Христині Соловій.

Загалом, за 2022-2023 роки Вакарчук отримав 764,6 тисяч гривень у вигляді грошового забезпечення на військовій службі.

У перші дні війни лейтенант Вакарчук приєднався до територіального центру комплектування та уклав контракт із Збройними Силами України. Його направили до Львівської обласної військової адміністрації.

«Львівська адміністрація фактично дала мені відрядження їздити по Україні та надихати людей. Такий вигляд це має. Я на своєму місці, а якщо буде потрібно, безумовно буду захищати країну зі зброєю в руках», – зазначив тоді Вакарчук.

Останні дані з аналітичних джерел вказують на складну ситуацію в районі траси Т0511, яка з'єднує населені пункти Очеретине та Прогрес. Ця дорога має стратегічне значення для логістики та мобільності в регіоні.

За даними DeepState, підрозділи ЗС РФ просуваються у чотирьох напрямках до міста Покровськ у Донецькій області. Ворогу вдалося прорватись через українську оборону в чотирьох місцях. Один із цих проривів стався у селі Воздвиженка, яке є останньою перепоною перед логістичною трасою між Покровськом та Костянтинівкою. Деталі про ці бої на сході станом на 9 липня були опубліковані у Telegram-каналі експертів DeepState.

Експерти на карті відзначили чотири напрямки успішних наступів ЗС РФ: Воздвиженка, Лозуватське, Прогрес і Новоселівка Перша. В усіх випадках ворожі війська зуміли прорвати українську лінію оборони на відстань від 600 м до 1,5 км. Усі ці напрямки розташовані недалеко від Покровська і відокремлені від найвіддаленішої точки на близько 11 кілометрів.

Воздвиженка розташована поблизу водойми, що простягається від села до Новоолександрівки. Росіянам вдалося продовжити майже кілометр до траси Т0504, яка з’єднує Покровськ із Костянтинівкою. Відстань до самої траси складає близько 5,7 км, а площа селища, яке має 380 мешканців, — 1 квадратний кілометр.

Лозуватське відзначається найбільшим проривом за останню добу, коли російські війська пройшли 1,57 км через поля на схід від населеного пункту, де раніше жили 17 людей.

Прогрес позначений тим, що російським військам вдалося просунутися вздовж траси Т0511 з Очеретиного на відстань близько 840 метрів.

Новоселівка Перша також стала місцем прориву, коли російські війська рухалися на відстань до 1,4 км через поля між Євгенівкою-Соколом та Новопрокопівським.

За звітом Генштабу ЗСУ станом на вечір 8 липня, Покровський напрямок залишався найбільш напруженим. Протягом останньої доби відбулося 38 “штурмових та наступальних дій” з боку ЗС РФ. Серед точок, де відбулись атаки, експерти DeepState відзначили Воздвиженку (разом із Новоолександрівкою) і Новоселівку Першу.

Також варто відзначити, що у попередньому звіті експерти зазначили успіхи російських військ у трьох інших населених пунктах. На онлайн-карті бойових дій також з’явились зміни на Куп’янському, Покровському та Курахівському напрямках.

Спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук виступив з важливою заявою під час брифінгу "Війна, демократія та парламент: Україна 2024" у Ukraine House у Вашингтоні. Його звернення було спрямоване на посилення міжнародної підтримки України в умовах триваючого конфлікту.

Стефанчук емоційно прокоментував останню масовану ракетну атаку РФ на Україну, зокрема, на дитячу лікарню “Охматдит” та пологовий будинок, показавши зображення черг автомобілів, які доставляли допомогу до лікарні.

“Цей урок солідарності мають засвоїти і наші партнери. На кордоні України мають стояти черги автомобілів з допомогою і зброєю, яка прибуває вчасно”, – підкреслив він.

Стефанчук висловив бажання, щоб Україна мала гарантоване право на захист відповідно до статуту ООН та використовувала його повною мірою. Він також закликав зняти обмеження на удари по території Росії західною зброєю та забезпечити стабільні поставки зброї та боєприпасів, включаючи необхідність бойових літаків F-16 і навчання пілотів для них.

У своєму виступі він підкреслив, що масштабні російські авіаудари сьогодні призвели до великої кількості жертв і поранених у Києві та Дніпропетровській області. США та Євросоюз закликали розслідувати удар по “Охматдиту” як воєнний злочин.

Народна депутатка Мар'яна Безугла знову опинилася в центрі уваги через свої гострі заяви щодо керівництва Повітряних сил України. Цього разу вона виступила з критикою на адресу генерала Миколи Олещука, закликаючи до його відставки.

На своїй сторінці у Facebook Безугла опублікувала емоційний пост, в якому висловила недовіру до здібностей генералів та викликала на зустрічі із командуванням, щоб розглянути інциденти та знайти рішення. Вона також обурена бездіяльністю управління в обличчі російської загрози, називаючи ситуацію в ЗСУ “кризою”.

Відповідаючи на її заяви, колишній речник Збройних сил України Юрій Ігнат назвав Безуглу необізнаною в військових питаннях особою, яка потенційно служить інтересам російської пропаганди. Він заперечив її інтерпретацію інцидентів з Patriot та наголосив на необхідності утримання оборонної спроможності України в умовах посиленої ворожої активності.

Загалом, конфліктні висловлювання Безуглої викликали резонанс у громадськості та серед експертів, які підкреслюють важливість об’єднання зусиль та підтримки українських Збройних сил у складний час боротьби з агресією.

Державне бюро розслідувань України (ДБР) розпочало розслідування щодо можливого незаконного виїзду з країни Геннадія Боголюбова, відомого бізнесмена та колишнього співвласника "Приватбанку". За попередніми даними, виїзд міг бути здійснений з використанням підроблених документів.

За звітами джерел в правоохоронних органах, розпочато кримінальне провадження через сприяння у незаконному перетині державного кордону. Наразі затримано одного прикордонника, який надав допомогу Боголюбову покинути Україну з використанням підробленого документа, і встановлюється повне коло осіб, причетних до цього інциденту.

Пресслужба ДБР офіційно не коментує поточну ситуацію.

Нагадаємо, що Боголюбов виїхав з України в ніч на 24 червня поїздом Київ – Хельм, користуючись підробленими документами. Причиною його втечі вказано підготовку Бюро економічної безпеки до оголошення підозри у справі “Приватбанку”.

Україна звернулась із вимогою про скликання надзвичайного засідання Ради Безпеки ООН. Причиною стала нещодавня ракетна атака, яка зачепила, зокрема, дитячу лікарню "Охматдит" у Києві.

Сьогодні, 8 липня, після ракетного удару російських сил по дитячій лікарні “Охматдит” у Києві, де за даними президента України Володимира Зеленського загинули люди, Україна ініціює скликання надзвичайного засідання Ради Безпеки ООН. Зеленський заявив, що є докази прямого влучання ворожої ракети, відкидаючи інформацію Росії про українську ППО як причину удару.

Сьогодні, 8 липня, близько о 09:40, російські сили здійснили ракетні удари по різних регіонах України. Наразі відомо про 28 загиблих та 112 постраждалих.

Під час масованого ракетного обстрілу Російська Федерація випустила 38 ракет різних типів, із яких українська ППО знищила 30.

Серед інших об’єктів, росіяни атакували дитячу лікарню “Охматдит” у Києві, де загинули двоє людей, а можливі і ще загиблі під завалами.