Інформація, що надійшла від нашого інформатора з Офісу Президента, свідчить про потенційну загрозу серйозного дефіциту палива в Україні, яка може виникнути внаслідок повітряних ударів на паливні сховища та блокування кордонів. Щоб запобігти різкому зростанню цін та дефіциту, Офіс Президента вже наказав Кабінету Міністрів розробити альтернативний план забезпечення країни паливом.

Нещодавні події, такі як відновлення податків, атаки на нафтобази та блокування кордонів, призвели до значного зростання дефіциту палива та цін. Нинішня блокада польського кордону ще більше ускладнила ситуацію, спонукуючи постачальників скрапленого газу знаходити альтернативні маршрути, що призвело до подальшого підвищення цін. Повернення податків лише загострило ситуацію.

З урахуванням ембарго на російську нафту в Європі, ситуація може ще більше погіршитися, а ціни на паливо продовжуватимуть зростати. Недостатній обсяг палива може негативно вплинути на посівну кампанію та призвести до нового зростання цін на продукти через брак робочої сили та невдалий посів. У цей непевний час важливо знаходити ефективні шляхи вирішення цієї проблеми та розробляти стратегії для мінімізації наслідків на економіку та життя громадян.

Висновки з цієї статті вказують на те, що Україна стикається з серйозною загрозою дефіциту палива, яка може мати серйозні наслідки для економіки та життя громадян. Повітряні удари на паливні сховища та блокування кордонів викликали зростання цін на пальне та спричинили значний дефіцит на ринку. Блокада польського кордону стала додатковим фактором, який ускладнив постачання скрапленого газу та підвищив ціни.

Повернення податків, атаки на нафтобази та ембарго на російську нафту ще більше загострили ситуацію. Нинішній дефіцит палива може вплинути на проведення посівної кампанії та призвести до подальшого підвищення цін на продукти через брак робочої сили та нестачу ресурсів для сільського господарства.

Для забезпечення стабільності економіки та життя громадян України необхідно швидко приймати заходи для забезпечення доступу до палива та розробляти стратегії для подолання цієї складної ситуації.

Українські авіаційні служби, згідно з висловленням голови Державіаслужби України, Олександра Більчука, розраховують витратити місяць на підготовку для відновлення пасажирських перевезень після отримання дозволу на польоти. На щастя, аеропорти у Києві та Львові зуміли зберегти свій персонал, що значно спростить підготовку до прийому літаків, і, за оцінками, знадобиться всього лише три тижні на цей процес.

Вже зараз зарубіжні низькобюджетні авіакомпанії висловлюють готовність зайти на український ринок, проте експерти попереджають, що відновлення польотів стане великим викликом. Велика кількість пілотів, що працюють за кордоном, можуть не повернутися, а ті, що залишаться в Україні, ризикують втратити свої навички та кваліфікацію через відсутність польотів.

Більчук наголосив на необхідності проведення системи продажів та проходження аудиту аеропортів для відновлення комерційних польотів. Також було висловлено стурбованість станом українських авіакомпаній, які є важливим складовим фактором економіки країни. Заклик до зниження ризиків до прийнятного рівня згідно з міжнародними стандартами також лунає перед відновленням польотів.

Державіаслужба зараз проводить аналіз повітряного простору для визначення безпечних маршрутів польотів і оцінює безпеку аеропортів. Відновлення цивільних польотів українськими авіалініями залежить від кількох факторів, включаючи безпеку аеропортів від можливих ракетних атак, сертифікацію інфраструктури аеропортів, механізм страхування та готовність авіакомпаній працювати в умовах підвищеного ризику.

У висновку важливо відзначити, що відновлення польотів з України є складним процесом, який потребує часу та уважної підготовки. Головними факторами, які впливають на цей процес, є безпека польотів, стан українських авіакомпаній, готовність аеропортів та пілотів до відновлення роботи в умовах підвищеного ризику.

Державні авіаційні служби України планують провести необхідні заходи для забезпечення безпеки польотів та роблять аналіз повітряного простору. Потрібно також враховувати можливий відхід пілотів та необхідність сертифікації інфраструктури аеропортів.

Загалом, хоча відновлення польотів є складним завданням, але з правильною координацією та підготовкою з боку відповідних органів та компаній, цей процес може бути успішно реалізований для забезпечення безпечних та ефективних пасажирських перевезень.

Протягом останніх двох років українські діти, що проживають на передових лініях, зазнали значних страждань через повітряні тривоги під час війни. Згідно з даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), вони були змушені провести від 3 до 5 тисяч годин, або 4–7 місяців, у підвалах або на станціях метро. Ці тривоги спровокували сотні випадків на територіях Запорізької, Харківської та Донецької областей.

Кетрін Рассел, виконавча директорка ЮНІСЕФ, наголосила на тому, що постійні обстріли та звуки вибухів залишають дітей без можливості відновлення та призводять до психологічних проблем, таких як проблеми зі сном та посттравматичний стресовий розлад. Понад половина дітей на передових територіях стикається з цими наслідками.

ЮНІСЕФ активно надає гуманітарну допомогу та підтримку дітям та їх сім'ям в Україні, забезпечуючи доступ до освіти, медичного обслуговування та психосоціальної підтримки. Упродовж останніх двох років вони зосереджуються на забезпеченні дітей доступом до освіти та захисту їхнього здоров'я, у тому числі на передових територіях, де умови є особливо складними через війну.

Сьогодні минає два роки з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що налічує безліч трагічних наслідків для дітей та всього українського народу.

Українські діти, які проживають на передових лініях, стикаються з серйозними викликами через постійні повітряні тривоги під час війни. Протягом двох останніх років вони були змушені провести в підвалах або на станціях метро від 3 до 5 тисяч годин. Ця ситуація призвела до численних випадків психологічних проблем серед дітей, таких як проблеми зі сном та посттравматичний стресовий розлад.

Організація ЮНІСЕФ активно надає гуманітарну допомогу та підтримку дітям та їх сім'ям в Україні, зокрема, забезпечуючи доступ до освіти, медичного обслуговування та психосоціальної підтримки. Однак необхідно звернути увагу на те, що ситуація залишається надзвичайно складною для дітей, особливо на передових територіях.

Два роки минуло з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Цей час визначений трагічними наслідками для дітей та всього українського народу, і вимагає подальших зусиль для забезпечення їхнього захисту та благополуччя.

Удар по Новолипецькому металургійному комбінату, що стався в ніч на 24 лютого, був виконаний у рамках спеціальної операції за участю співробітників Служби безпеки України та військової розвідки з метою впливу на військово-промисловий комплекс РФ. Новолипецький металургійний комбінат відіграє стратегічну роль у російській промисловості та забезпечує виробництво ракетної та військової техніки. Після нанесення ударів безпілотниками на комбінаті спалахнула серйозна пожежа, в результаті чого весь персонал був евакуйований. Головним об'єктом атаки стали установки для первинного охолодження неочищеного коксового газу, пошкодження яких спричинить значні збитки та призведе до припинення виробництва на тривалий період. Власником Новолипецького металургійного комбінату є олігарх Володимир Лісін, близький до російського диктатора Володимира Путіна та один з найбагатших людей РФ. Недавно завод перейшов під контроль українських спецслужб та вже не постачає сировину для розробки ядерної зброї та балістичних ракет.

У результаті спеціальної операції українських спецслужб спрямованої на Новолипецький металургійний комбінат вдалося нанести серйозні удари по військово-промисловому комплексу Російської Федерації. Пожежа, що виникла на комбінаті внаслідок атаки, призвела до евакуації персоналу та зупинення виробництва на тривалий період через пошкодження важливих установок. Однак, найважливішим результатом є те, що завод більше не буде забезпечувати сировиною для розробки ядерної зброї та балістичних ракет, що є важливим кроком у зменшенні військового потенціалу РФ та підтримці безпеки в регіоні.

У приміщенні Одеського господарського суду відбулося наступне засідання, присвячене розгляду позову, ініційованого військовою прокуратурою проти ТОВ "Баско". Суть позову полягала в тому, щоб отримати майновий комплекс компанії, розташований в Одесі, який був проданий Міністерством оборони двадцять років тому.

Учасники засідання з прокуратури та Міноборони намагалися переконати суд у незаконності угоди про продаж майна. Проте їх аргументи виявилися менш переконливими порівняно з аргументами представників адвокатського об’єднання "Баско". Більшість засідання було присвячено обговоренню легітимності довіреності, на підставі якої був здійснений продаж об’єкта. Це стало ще одним підтвердженням того, що позиція прокуратури та Міноборони у цій справі має суттєві недоліки.

Позивач знову наголошував на тому, що начальник Центрального управління Міноборони не мав права видавати дозвіл на продаж об’єкта. Проте адвокати відповідача підкріпили, що нотаріальна довіреність може бути відкликана лише через нотаріуса, що не сталося у визначений термін. Усі звинувачення проти "Баско" розпадалися на підтверджені факти та аргументи адвокатів, які документально підтвердили законність угоди купівлі-продажу.

Заяви прокуратури про незаконну перепродажу майнового комплексу не знайшли підтвердження в поданих на засіданні доказах. Загалом, судове засідання підтвердило, що спроби прокуратури знову відкрити цю справу без будь-яких нових доказів або аргументів виглядають дивними. Суддя Гут призначив наступний розгляд справи на 7 березня. Ми сподіваємося, що навесні суд прийме справедливе рішення, ґрунтуючись на фактах та документах, що представлені у цій справі.

• Засідання Одеського господарського суду щодо позову, поданого військовою прокуратурою проти ТОВ "Баско", підтвердило складність та спірність цієї справи.

• Представники прокуратури та Міноборони намагалися довести незаконність угоди про продаж майна, але їх аргументи були менш переконливими порівняно з аргументами адвокатів "Баско".

• Засідання зосереджувалося на легітимності довіреності, яка була використана для здійснення продажу майнового комплексу. Це підтверджує наявність недоліків у позиції прокуратури та Міноборони.

• Позивач наголошував на незаконності дій по продажу об'єкта, але адвокати відповідача успішно підтвердили законність угоди купівлі-продажу, використовуючи документальні докази.

• Засідання показало, що спроби прокуратури знову відкрити справу мають мало підстав і виглядають сумнівно. Наступне засідання призначено на 7 березня, і сподіваємося на справедливе рішення суду, засноване на фактах та документах, представлених у справі.

У ніч на 24 лютого розгорнулася спеціальна операція, в якій взяли участь співробітники Служби безпеки України та української військової розвідки, спрямована на удар по Новолипецькому металургійному комбінату. Цей комбінат є одним з ключових об’єктів у металургійній сфері Росії, відіграючи важливу роль у військово-промисловому комплексі країни та виконуючи значну кількість державних замовлень. Сировина, що виробляється на цьому підприємстві, є критичною для виробництва ракет, артилерії та безпілотників. Атака була розпочата за допомогою безпілотників, які завдали ударів по установках для первинного охолодження неочищеного коксового газу. Це призвело до спалаху масштабної пожежі та евакуації всього персоналу. Пошкодження цих установок призведе до припинення виробництва на тривалий період. Новолипецький металургійний комбінат належить олігарху Володимиру Лісіну, який є близьким до диктатора Володимира Путіна та входить до трійки найбагатших людей Російської Федерації. До нещодавнього часу завод виробляв сировину для компаній, що займаються розробкою ядерної зброї та балістичних ракет.

• Спеціальна операція, проведена у ніч на 24 лютого співробітниками Служби безпеки України та української військової розвідки, була спрямована на удар по Новолипецькому металургійному комбінату.

• Новолипецький металургійний комбінат виконує важливу роль у військово-промисловому комплексі Росії, забезпечуючи значну кількість державних замовлень і виробляючи сировину для ракет, артилерії та безпілотників.

• Удар по установках для первинного охолодження неочищеного коксового газу призвів до спалаху масштабної пожежі та евакуації персоналу, що може призвести до припинення виробництва на тривалий період.

• Новолипецький металургійний комбінат належить олігарху Володимиру Лісіну, близькому до диктатора Володимира Путіна, і грав ключову роль у постачанні сировини для російських компаній, що займаються розробкою ядерної зброї та балістичних ракет.

У п’ятницю, 23 лютого, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль оголосив про впровадження "Плану взаєморозуміння" щодо розблокування кордону з Польщею. Цей план передбачає реалізацію "болісних для нас компромісів" з метою полегшення економічних та торговельних обмежень, які виникли через блокаду кордону. Проблема цієї блокади має негативний вплив на економіку обох країн, що вимагає розумних рішень та конструктивного підходу для вирішення.

У межах "Плану взаєморозуміння" запропоновано кілька кроків, включаючи обмеження аграрного експорту до Європейського Союзу, проведення скринінгу якості української агропродукції, заклик до Польщі приєднатися до звернення щодо припинення російського аграрного експорту до ЄС, створення "Тристороннього штабу" для швидкого вирішення питання блокади кордону, а також вирішення питання пропуску на кордоні різних груп товарів.

Прем’єр-міністр відзначив, що такий план є справедливим та вигідним для обох сторін, і закликав до встановлення конструктивного діалогу для його успішної реалізації.

Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував запровадження "Плану взаєморозуміння" для розблокування кордону з Польщею, викликаного "болісними компромісами". Цей план передбачає серію кроків, спрямованих на полегшення економічних обмежень та підтримку торгівлі між країнами. Зазначено, що блокада кордону негативно впливає на обидві економіки, тому необхідне швидке та ефективне рішення проблеми. "План взаєморозуміння" включає обмеження аграрного експорту до ЄС, вирішення питання якості української агропродукції, спільний звернення до Європейської комісії щодо припинення російського аграрного експорту, створення "Тристороннього штабу" та розв’язання питання пропуску на кордоні. Шмигаль закликав до конструктивного діалогу для успішної реалізації цього плану.

Командир Військово-повітряних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Микола Олещук, оголосив про успішне збиття унікального російського літака радіолокаційного виявлення А-50У над Азовським морем. Подія сталася під час Дня захисника Вітчизни, що є символічним для українських військових. У своєму телеграм-каналі він висловив вдячність учасникам операції з обох боків, зазначивши роль військовослужбовців та розвідки у здійсненні успішного заходу. Підтвердження про збиття А-50У надано і Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, яке також опублікувало інформацію щодо цього події та маршруту літака. Російські ЗМІ повідомили про падіння двох літальних апаратів у Краснодарському краї, однак жодних подальших коментарів щодо цього інциденту з боку російських військових чиновників поки не надано. Літак А-50У є важливим засобом радіолокаційного виявлення та управління для Росії, і його збиття становить важливий успіх для українських військових. Цей інцидент стає другим збитим українськими силами подібним літаком, вказуючи на ефективність заходів протидії агресії від Росії та її збройних сил.

Літак А-50 – це надзвичайно важливий актив. Їх кількість значно менша, ніж у винищувачів. В Росії було всього дев'ять літаків ДРЛО А-50 і чотири модернізовані версії – А-50У. Ці літаки виступають у ролі "очей та вух" авіаційного складу, а також його "нервового центру". Літак далекого радіолокаційного виявлення, відомий як А-50, виконує важливі завдання з контролю повітряного простору, виявлення цілей і керування повітряною боротьбою. Він здатний відслідковувати як повітряні, так і наземні цілі, такі як радари. Цей літак є ключовим елементом будь-якої сучасної авіаційної операції. Радіолокаційний обладунок розширює можливості контролю повітряного простору там, де відсутні потужні наземні станції та центри керування.

У висновку слід зазначити, що збиття унікального російського літака А-50У є значною перемогою для українських Військово-повітряних сил. Цей літак є ключовим елементом в російській авіаційній системі та відіграє важливу роль у контролі повітряного простору. Збиття А-50У підтверджує успішність розвідувальних та оборонних дій України та свідчить про високу ефективність українських ВПС. Такий успіх свідчить про зростання оборонної потужності України та готовність захищати свої кордони від будь-яких загроз.

Десятого березня цього року виповнюється рік з дня винесення вироку українському правозахиснику Максиму Буткевичу. Після присудження йому 13 років позбавлення волі, протягом останніх 20 місяців колишній журналіст ВВС перебуває у полоні в Росії. Останній візит адвоката та отримана інформація від батьків Буткевича до колонії суворого режиму №2 в окупованій Луганщині надихнули трохи оптимізму. Йому нарешті дозволили листування, але лише в межах Росії. Листи від друзів вже відправлені, але їх доставка може зайняти деякий час. Максим повідомив, що не отримав передачі від української сторони, яку планувалося передати військовополоненим напередодні новорічних свят. На жаль, разом з цією передачею Буткевич не отримав також листа від своїх батьків. Навіть після надходження посилки, російська сторона не підтвердила її вручення полоненим. Щодо умов у колонії, Буткевичу дозволили користуватися бібліотекою, що раніше було заборонено. Його зовнішній вигляд покращився, а харчування, за словами матері, теж мало б стати кращим. Наступного місяця, 13 березня, у Верховному суді Москви розглядатимуть касаційну скаргу на справу Буткевича. Батьки знову підтримують надію на зустріч з сином і надіються на його обмін. “Наша головна мета – дочекатися звільнення Максима. Ми не втрачаємо надію на його повернення”, – підкреслює Євгенія Буткевич.

Максим Буткевич вирішив долучитися до фронту на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, незважаючи на відсутність військового досвіду, крім навчання на військовій кафедрі, де отримав філософську освіту. У червні 2022 року він потрапив у полон разом із своїм підрозділом у районі захоплених росіянами пунктів Золоте і Гірське Луганської області. Після цього російські ЗМІ розпочали масштабну кампанію дезінформації, називаючи його “переконаним фашистом” та “головним підривником режимів” у Казахстані та Білорусі. Десятки російських сайтів поширювали фейкові новини, де його класифікували як “бойовика”, “нациста”, “пропагандиста” і “русофоба”, приписуючи йому навіть розпалювання громадянської війни. Також його називали “британським шпигуном” через його минулу роботу на BBC.

Максим Буткевич є відомим правозахисником в Україні, який протягом десятиліть адвокатував права людей та допомагав сотням мігрантів. У його біографії значиться робота в українській службі ВВС у Лондоні, викладання у Києво-Могилянській академії та робота в ООН.

Колеги та друзі описують Максима Буткевича як пацифіста та захисника мігрантів, який публічно засуджував різноманітні форми нетерпимості та фашизму. Майже 15 років свого життя він присвятив боротьбі за права людини. Максим був членом правління українського відділення Amnesty International та співзасновником організації “Без кордонів”, яка активно виступає проти ксенофобії та расизму в Україні, а також надає допомогу переселенцям. Він відзначився в боротьбі за визволення в’язнів Кремля, зокрема режисера Олега Сенцова.

“Максим боровся проти дискримінації, ворожніх висловлювань та виступав за те, щоб Україна не виганяла людей до країн, де їм загрожувала небезпека. Він допомагав їм знайти притулок тут”, – розповідає Володимир Яворський, юрист з Центру громадянських свобод, друг Максима.

Згідно з версією російських слідчих, у червні 2022 року Максим вистрілив із протитанкового гранатомета по під’їзду житлового будинку у Сєвєродонецьку, де, за їх словами, були двоє людей. Проте, за словами його матері, його підрозділ ніколи не перебував у Сєвєродонецьку, а воював біля Золотого й Гірського. У серпні 2023 року суд у Москві підтвердив вирок правозахиснику. Після цього Максим на три місяці зник у російській каральній системі, і ні рідні, ні адвокати не знали його місцезнаходження. Виявилося, що його перевели до колонії №2 на окупованій Луганщині у місті Боково-Хрустальне (Вахрушеве). Amnesty International називає вирок Максиму Буткевичу “помстою російської влади за його правозахисну діяльність”, а зізнання, яке він, за їхніми словами, зробив, – вимушеним.

У результаті дослідження статті про Максима Буткевича виявлено, що він є видатним правозахисником та активістом, який протягом багатьох років боровся за права людини та публічно виступав проти нетерпимості та фашизму. Його діяльність включала участь у роботі Amnesty International та співзаснування організації "Без кордонів", яка надавала допомогу переселенцям та боролася з ксенофобією та расизмом.

Проте, за версією російських слідчих, йому було пред'явлено обвинувачення у вистрілі з протитанкового гранатомета по житловому будинку у Сєвєродонецьку, що викликало смерть двох осіб. Однак згідно з відомостями його матері та інших джерел, його підрозділ не перебував у зазначеному місті.

Після вироку у Москві Максима Буткевича зник на три місяці, а потім виявилось, що його перевели до колонії №2 на окупованій Луганщині. Amnesty International та інші правозахисні організації вважають вирок Максиму неправомірним і спрямованим на помсту за його правозахисну діяльність.

Отже, справа Максима Буткевича є ще одним прикладом порушення прав людини та правозахисної діяльності у Росії, і необхідно продовжувати міжнародний тиск на владу цієї країни для його звільнення та захисту прав і свобод усіх громадян.

Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт № 10313, який передбачає введення обмежень на поширення певного типу інформації військовослужбовцями. Згідно зі статтею цього законопроєкту, під назвою "Реалізація права військовослужбовців на інформацію", солдатам та офіцерам буде заборонено розголошувати у медіа, в інтернеті та інших загальнодоступних телекомунікаційних мережах певні дані, які можуть бути використані російськими окупантами для аналізу та використання. Ці обмеження охоплюють інформацію, яка дозволяє визначити місцеположення військових об'єктів, діяльність військових частин та деталі їхніх завдань.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що такі заходи спрямовані на забезпечення безпеки військовослужбовців та унеможливлення можливості використання інформації противником. Проте експерт Інституту масової інформації, Іванка Мельник, висловила занепокоєння щодо широти формулювання обмежень, передбачених у законопроєкті. Вона вважає, що таке формулювання може призвести до необґрунтованих обмежень для військовослужбовців, тоді як більш конкретна заборона була б ефективнішою. Експертка сподівається, що народні депутати під час остаточного формулювання закону врахують ці побоювання, особливо з урахуванням суспільного контролю над цим питанням.

У результаті ухвалення законопроєкту № 10313 Верховною Радою України передбачається введення обмежень щодо поширення певної інформації військовослужбовцями, з метою захисту національної безпеки. Проте існує занепокоєння щодо широти формулювання цих обмежень, оскільки вони можуть призвести до необґрунтованих обмежень особистих прав військових. Експерти закликають до уважного розгляду та уточнення формулювань, з метою забезпечення ефективності заходів без порушення основних прав особистості.