Під час будівельних робіт у будинку на Ярославовому Валу, 10 у Києві робітники натрапили на ймовірні залишки оборонних укріплень часів княжої доби. Про знахідку повідомив урбаніст і краєзнавець Дмитро Перов, звернувши увагу на кам’яне мурування, яке виявили на глибині п’яти підземних поверхів. За його словами, під час буріння робітники зіткнулися з надзвичайно міцною кам’яною стінкою, яку неможливо було пробурити звичайними методами. Через це будівельники обійшли перешкоду та продовжили роботи поруч, залишивши стародавнє мурування як своєрідний «пам’ятний фрагмент» під землею.

Експерти відзначають, що подібні знахідки надзвичайно рідкісні для центральної частини Києва, адже вони дозволяють відновити уявлення про оборонні системи столиці часів Київської Русі. Виявлена кам’яна кладка, ймовірно, була частиною фортифікаційного рову або стіни, що захищала місто від нападників. За археологічними оцінками, її структура та товщина свідчать про високий рівень будівельних технологій того часу.

Порівнявши сучасну та історичну топографію, дослідник наголошує: саме вздовж теперішньої вулиці Ярославів Вал у княжі часи проходив великий оборонний вал. Його залишки частково помітні в рельєфі Золотоворітського скверу та поблизу вул. Грінченка. Недарма вулиця раніше мала назву Велика Підвальна — вона проходила під валовими укріпленнями.

На історичних картах Києва часів 988–1240 років також видно, що оборонні споруди пролягали саме цією ділянкою та перетинали її в напрямку Святославового Яру.

Будинок, на території якого проводились роботи, розташований у буферній зоні ЮНЕСКО — поруч із Софійським собором та Золотими воротами. Це історична садиба, відома як будинок архітектора Олександра Шіле, зведений у 1877 році. У XX столітті тут працював готель «Версаль», а також розміщувались установи Української держави гетьмана Павла Скоропадського.

Однак останніми роками будівля зазнала агресивної перебудови: фасад перших двох поверхів частково знесено, внутрішні перекриття — розібрані, а на місці фактично ведеться нове будівництво. За даними ЗМІ, власником будинку є ТОВ «Мірча Яв», а бенефіціарною власницею — Ольга Балясна.

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова повідомила, що роботи зупинено. Хоча припис Міністерство культури видало ще у 2020 році, забудовник його проігнорував. Нині фахівці Інституту археології НАН України мають провести дослідження місця знахідки.

Якщо виявлене кам’яне мурування підтвердять як частину давнього валу, це стане однією з найбільших археологічних знахідок у центрі Києва за останні роки.

Власник мережі автозаправних комплексів «ОККО» Віталій Антонов реалізує на Львівщині великий туристичний проєкт — GORO Mountain Resort, що зводиться у форматі державної підтримки, яка дозволяє суттєво зменшити податкове навантаження. Кабінет Міністрів під керівництвом Юлії Свириденко затвердив перелік імпортних товарів для ТОВ «Славскі» загальною вартістю понад 46 мільйонів євро, які можна ввезти без сплати ввізних мит і ПДВ. Це рішення створило максимально сприятливі умови для реалізації курорту, а також викликало дискусію щодо масштабів і доцільності державної підтримки приватного бізнесу.

Ідея створення високогірного курортного комплексу виникла ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, однак наповнення проєкту державними інструментами стимулювання інвесторів стало можливим уже у воєнний період. Улітку 2025 року Кабмін, Славська селищна рада та ТОВ «Славскі» підписали спеціальний інвестиційний договір, який відкрив доступ до державної допомоги для будівництва курорту. У межах цього договору компанія отримала право на безмитне ввезення широкого переліку техніки та обладнання, необхідного для створення інфраструктури комплексу.

Закон про державну підтримку інвестиційних проєктів передбачає допомогу для проєктів від 12 млн євро, але компанія Антонова, ТОВ «Славскі», належить кіпрській Goro mountain resort limited, а сам Антонов має швейцарське резидентство. Це ставить під сумнів відповідність компанії критеріям закону, а прибуток майбутнього курорту, ймовірно, осідатиме за кордоном, а не в Україні.

Для будівництва курорту Антонов отримав значну кількість землі через схему, у якій громадяни України оформляли земельні ділянки на себе, а потім майже одночасно продавали їх ТОВ «Славскі». За даними судових матеріалів, у цю схему могли бути залучені депутати та колишні посадові особи Славської селищної ради, включно з братом бізнес-партнера Антонова. Розслідування земельних махінацій триває, але матеріали закриті для загального доступу.

Попри це, в медіа триває активна рекламна кампанія GORO Mountain Resort як «проєкту надії» з екологічними програмами та новою туристичною інфраструктурою. У червні 2025 року прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що проєкт забезпечить 7,3 млрд грн надходжень до бюджетів усіх рівнів протягом 15 років, але не згадала про офшорне управління та ймовірну відсутність більшої частини прибутку в Україні.

На Запорізькому напрямку фіксується помітне загострення ситуації: російські війська скоротили дистанцію до Гуляйполя — важливого оборонного вузла, який ще у 2022 році відіграв ключову роль у стримуванні масштабної російської навали та не допустив прориву в бік Запоріжжя. Місто, що стало символом стійкості, знову опинилося в зоні підвищеної загрози через активізацію наступальних дій противника.

За оперативними даними, окупаційні підрозділи просунулися вперед на 10–12 кілометрів протягом останніх тижнів, скоротивши відстань до міста до приблизно 4–5 кілометрів. Таке зміщення лінії фронту створює додатковий тиск на українську оборону та вимагає перегляду логістичних рішень. Водночас противник, за оцінками українських військових, намагається уникати прямого штурму Гуляйполя, концентруючись на загрозі перерізання основних шляхів постачання.

На початку жовтня російські війська зав’язали важкі бої за Успенівський плацдарм на річці Янчур, і, попри опір українців, їм вдалося захопити кілька населених пунктів. Через це ЗСУ тимчасово відійшли з деяких сіл, щоб не опинитися в оточенні, і розташувалися на більш вигідних рубежах.

Аналітики зазначають, що прямий штурм Гуляйполя наразі малоймовірний. Найімовірніше, росіяни продовжать обстрілювати місто та логістичні шляхи, застосовуючи артилерію та безпілотники. Однак Гуляйполе має водну перешкоду – річку Гайчур, що ускладнює форсування для ворога.

Українське командування запевняє, що просування росіян на цьому напрямку загалом зупинено. Ситуація на Гуляйпільському, Олександрівському та Новопавлівському напрямках стабілізована, а подальше просування ворога обмежене.

До війни у місті проживало близько 16 тисяч людей, зараз залишилося лише близько 500. Наприкінці вересня 2025 року президент Володимир Зеленський надав Гуляйполю почесне звання «місто-герой».

В Україні встановлено низку чітких норм, які визначають, хто зі студентів може отримати відстрочку від мобілізації. Система побудована таким чином, щоб забезпечити можливість продовжувати навчання тим, хто справді перебуває у процесі здобуття освіти, водночас запобігаючи зловживанням і спробам використати статус студента виключно для уникнення служби.

Відстрочка надається лише тим, хто навчається за денною або дуальною формою у закладах вищої та фахової передвищої освіти, а також у професійних училищах. Підставою є чинний контракт або наказ про зарахування, а також підтвердження успішного проходження навчального процесу без тривалих академічних заборгованостей. Студенти, які навчаються дистанційно або за заочною формою, права на таку відстрочку не мають, за винятком окремих випадків, передбачених законодавством.

Відстрочка може бути надана студентам, які навчаються на денній або дуальній формі, здобувають наступний рівень освіти та не отримують другу освіту того ж рівня. Важливо, щоб інформація про їхнє навчання була внесена до Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Студенти, які проходять підготовку за військовими або оборонними спеціальностями, права на відстрочку не мають.

Міноборони раніше повідомляло, що відстрочка студентам надається на шість місяців з можливістю автоматичного продовження, якщо документи внесені коректно. Науково-педагогічні працівники мають 12-місячну відстрочку.

Професійно-технічні, фахові передвищі та вищі навчальні заклади надають студентам відстрочку на термін навчального семестру, але не більше шести місяців. Інтерни та докторанти також підпадають під ці правила.

Втім, у деяких випадках студент може втратити право на відстрочку та бути мобілізованим. Це можливо у разі переходу на заочну або вечірню форму, відрахування чи академічної відпустки, здобуття другої освіти того ж рівня або відсутності даних про навчання в ЄДЕБО. Якщо навчальний заклад не вніс інформацію до реєстру або допустив помилку, студент вважається таким, що не навчається.

Аспіранти також можуть отримати відстрочку, але лише за умови навчання на денній формі, наявності цивільної спеціальності та коректного внесення інформації до відповідних реєстрів. Після завершення навчання, захисту дисертації або відрахування право на відстрочку зникає.

Юристи закликають студентів уважно стежити за своїм статусом у реєстрах, своєчасно подбати про оформлення документів та контролювати, чи внесено інформацію про навчання навчальним закладом до ЄДЕБО.

Американський контенттворець Ендрю Файнштейн здійснив експеримент, який вибивається з типових історій про цифровий детокс: він повністю відмовився від смартфона, замкнувши його у сейф на тридцять днів. Така радикальна пауза була не просто викликом власним звичкам, а спробою з’ясувати, як постійна присутність гаджета впливає на мозкову діяльність та емоційний стан. Після завершення місяця результати медичного сканування показали трансформації, які навряд чи можуть залишити байдужими навіть найзатятіших скептиків.

Початкові обстеження продемонстрували, що мозок Файнштейна перебував у стані істотного дисбалансу. Області, які відповідають за концентрацію уваги, роботу зі стресом і регуляцію емоцій, демонстрували хаотичну активність. Нейронні мережі, пов’язані із соціальною тривогою та порушеннями сну, були перенапружені, тоді як інші ділянки, що відповідають за стабільність настрою, навпаки — пригнічені. Така картина вказувала на типовий наслідок тривалого перевантаження інформацією та залежності від миттєвих цифрових стимулів.

Хоча відсутність телефону створювала певні труднощі — наприклад, під час хвороби чи подорожей — стан блогера значно покращився. Лікар охарактеризував прогрес як «найкращий, який він коли-небудь бачив». Особливо помітні зміни спостерігалися у сферах стійкої уваги та контролю імпульсів.

Раніше подібний експеримент провела редакторка Woman&Home Елла Дав, відмовившись від смартфона на три дні. Уже на другий день вона почала більше часу проводити з чоловіком, відчула зниження рівня стресу та покращення сну. Жінка зробила висновок, що цифровий детокс допомагає навчитися цінувати момент, бути спокійнішим і підтримувати зв’язок із близькими.

Результати цих експериментів підтверджують, що навіть короткочасна відмова від смартфона може позитивно впливати на психічне здоров’я, концентрацію та загальний емоційний стан.

У багатьох країнах світу фіксується стрімке зростання кількості випадків раку щитовидної залози, і цей тип онкології випереджає за темпами збільшення захворюваності більшість інших онкопатологій. У США він уже входить до групи лідерів за динамікою поширення, що привертає увагу медичної спільноти та змушує шукати відповіді на питання, що стоїть за цією «загадковою епідемією». Фахівці намагаються оцінити роль як зовнішніх чинників, так і змін у діагностичних підходах, що можуть впливати на статистику.

Щитовидна залоза, розташована в основі шиї, виконує ключові функції в організмі: контролює серцевий ритм, регулює артеріальний тиск, забезпечує стабільність температури тіла та впливає на вагу. Коли клітини цієї залози починають безконтрольно розмножуватися, формується пухлина, яка може залишатися локалізованою або поступово поширюватися на прилеглі тканини й віддалені органи. Лікарі зазначають, що на ранніх етапах хвороба часто не має помітних симптомів, тому діагностика нерідко відбувається випадково — під час профілактичних оглядів або досліджень, проведених з інших причин.

За даними бази SEER, з 1980 по 2016 рік кількість випадків у США зросла майже втричі: у чоловіків — з 2,39 до 7,54 на 100 000, у жінок — з 6,15 до 21,28 на 100 000.

Однією з причин зростання захворюваності є точніша діагностика. З 1980-х років лікарі почали активно використовувати ультразвук та тонкоголкову біопсію для виявлення дрібних пухлин, раніше непомітних при звичайному огляді. Це дозволило виявляти маленькі папілярні пухлини, які рідко становлять загрозу життю, але тепер потрапляють до статистики.

Водночас дослідники зазначають, що переддіагностика не пояснює всього зростання. У деяких країнах із середнім рівнем доходу та без масового скринінгу теж фіксують збільшення захворюваності. Зростають не лише дрібні вузли, а й більш агресивні пухлини, що поширюються на інші органи.

Факторами ризику називають ожиріння, підвищений рівень тиреотропного гормону (TSH), запалення та інсулінорезистентність. Люди з високим ІМТ на 50% частіше хворіють на рак щитовидної залози. Інші можливі причини — вплив побутових хімікатів, пестицидів, медична радіація від КТ та рентгенівських процедур, а також наявність певних мікроелементів у ґрунті та воді.

Таким чином, зростання випадків раку щитовидної залози — це багатофакторне явище, де взаємодіють генетика, метаболізм, харчування, навколишнє середовище та гормональні впливи.

Сьогодні християни вшановують святого пророка Авдія — одну з найбільш маловідомих, але водночас надзвичайно значущих постатей біблійної історії. Хоч його ім’я не так часто звучить у церковних читаннях, життєвий шлях Авдія та його пророцтво залишили глибокий слід у духовній традиції. За переданням, він походив з Єрусалима та жив у період між VIII і VI століттями до Різдва Христового — час великих потрясінь для давньої Юдеї, коли народ переживав політичні конфлікти, внутрішні розділення та зовнішню загрозу.

Існують різні версії щодо того, ким був Авдій до свого пророчого служіння. Одні джерела називають його учнем пророка Іллі — одного з найвпливовіших духовних наставників Старого Завіту. Інші згадують про його службу при дворі царя Ахава, де Авдій виконував обов’язки домоуправителя. Саме в цьому контексті оповідається про його подвиг: ризикуючи власним життям, він врятував сто пророків Господніх, переховуючи їх у печерах та забезпечуючи їжею й водою під час жорстоких гонінь.

У народних традиціях із цим днем пов’язували декілька заборон:

не сваритися і не говорити лихого — вважалося, що сказане повернеться до людини;

не брехати — існувала приказка: «На Авдія — не кажи лихого слова»;

не виганяти худобу надвір — за повір’ям, саме в цей день починалися сильні морози.

У давнину цей день називали Авдіїв. Казали: «Прийшов Авдій — зиму привів». За погодою 19 листопада визначали характер зими:

якщо випав сніг — він пролежить аж до весни;

відлига чи дощ — зима буде довгою і сирою;

тихий, безвітряний день — очікується м’яка зима;

іній на деревах — до врожайного року.

Іменини сьогодні святкують: Валентин, Геннадій, Денис, Дмитро, Іван, Костянтин, Леонід, Михайло, Олександр, Петро, Семен, Сергій, Тимофій, Федір, Яків.

Талісманом людей, народжених у цей день, вважають нефрит — символ здоров’я, сили і довголіття.

1915 — Степан Малюца-Пальчинський, священик, кобзар УПА, художник

1922 — Юрій Кнорозов, відомий український мовознавець, який розшифрував писемність майя

1986 — Валерія Ходос, українська акторка

У цей день сталися такі події:

1190 — заснування Тевтонського ордену

1493 — Христофор Колумб відкрив острів Пуерто-Рико

1626 — у Немирові створено церковне братство

1815 — Франція приєднується до Священного союзу

1891 — у Німецькій імперії продано першу іграшкову залізницю

1916 — Франц Йосиф I надав автономію Східній Галичині

1921 — створено центральну метеорологічну службу України — Укрмет

1946 — Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію проти релігійних і расових переслідувань

1989 — перепоховання Стуса, Литвина і Тихого в Києві

1997 — старт експедиції на шатлі Колумбія за участі Леоніда Каденюка

2012 — в Україні набрав чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс

День працівників гідрометеорологічної служби України

Міжнародний день пам’яті журналістів

Всесвітній день громадянина

Міжнародний день цільного зерна

Міжнародний день чоловіків

Міжнародний день жінок-підприємців

День працівника скляної промисловості

День запобігання насильству над дітьми

Всесвітній день географічних інформаційних систем (GIS Day)

Всесвітній день боротьби проти ХОЗЛ

Заступник голови Львівської обласної ради Юрій Холод опинився в центрі уваги після оприлюднення даних про цінний весільний подарунок, отриманий від своїх батьків — Ігоря та Романії Холодів. У декларації посадовця зазначено, що подарунок у негрошовій формі становив 2 мільйони гривень, що за актуальним курсом дорівнює приблизно 48 тисячам доларів. Сума привернула суспільний інтерес, адже подібні внески традиційно викликають питання щодо їх походження та необхідності детальнішого пояснення.

Обраницею Холода стала 27-річна Софія Ганяк, відома в соцмережах під іменем Софія Щаслива. У своїх публікаціях вона часто ділиться моментами з особистого життя, що лише збільшило інтерес до події. Їхнє весілля відбулося у розкішному п’ятизірковому Edem Resort Medical & SPA — одному з найпрестижніших комплексів області, власником якого є колишній народний депутат від партії «Свобода» Ігор Кривецький. Атмосфера, масштаб свята та вибір локації ще більше загострили увагу до фінансової сторони урочистості.

За інформацією з відкритих джерел, у 2023 році Софія представляла себе як керівниця соціального відділу благодійного фонду Hope UA, пов’язаного з родиною Гринкевичів. Для Юрія Холода це перший шлюб.

Сам посадовець був обраний до Львівської обласної ради від партії «Слуга народу». З 2019 року працює заступником голови ЛОР, а з 2023-го — виконує обов’язки голови. До політики Холод працював у родинному бізнесі «Ромус-Поліграф».

У декларації за 2024 рік чиновник вказав сімейний будинок, орендовану квартиру та дві квартири на стадії будівництва. Його річна зарплата у Львівській облраді становила 285 тис. грн. Також він задекларував автомобіль Audi Q5, куплений у 2022 році, та значні готівкові заощадження: 35 тис. доларів, 15 тис. євро та 114 тис. грн.

Генерал поліції Сергій Шайхет залишає посаду на тлі тривалої невизначеності щодо результатів службового розслідування, які досі не були оприлюднені. Повідомлення про його відставку з’явилося майже одразу після засідання Тимчасової слідчої комісії, що займається вивченням обставин так званих плівок Міндіча. У ході цього засідання особливу увагу привернув епізод, пов’язаний із діяльністю ТОВ «Сіт Сек’юріті» — компанії, що належить братові Ігоря Шайхета.

Компанія «Сіт Сек’юріті» виконувала функції інкасації коштів для АТ «Сенс Банк» (Sense Bank), а деталі її роботи привернули увагу не лише через родинні зв’язки, а й через збіг юридичних адрес. Встановлено, що місцезнаходження фірми повністю повторює адресу в Києві, де розташований «Завод Ізумруд» — підприємство, пов’язане з бізнесменом Тімуром Міндічем, центральною фігурою згаданого скандалу.

Під час засідання ТСК депутат Железняк поцікавився походженням значних сум готівки, вилучених у Міндіча під час обшуків. За повідомленнями, гроші були у фірмовій упаковці Федеральної резервної системи США, що може свідчити про їхнє легальне надходження в Україну через банківську систему або дипломатичну пошту.

Випадковість чи ні — вирішувати читачеві, проте відставка високопосадовця на фоні цих обставин привертає увагу суспільства.

Голова Антикорупційного центру «Межа» Мартина Богуславець повідомила про можливі порушення під час державних закупівель «Енергоатому» у період із 15 березня по 25 серпня 2022 року. За її словами, компанія здійснювала постачання для Запорізької атомної електростанції у той час, коли об’єкт вже перебував під повним контролем російських окупаційних сил. Інформація була озвучена після засідання Тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки, де детально обговорювалися економічні ризики та можливі зловживання у сфері державних коштів.

Богуславець наголосила, що йдеться про значні суми бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення роботи об’єкта, який фактично знаходився під контролем противника. Це викликає серйозні питання щодо законності таких закупівель, а також ефективності контролю за використанням державних ресурсів у критичних умовах воєнного часу. Експерт підкреслила необхідність ретельного розслідування, адже йдеться не лише про фінансові втрати, а й про безпеку ядерного об’єкта, потенційні ризики для населення та репутаційні втрати державної корпорації.

За словами Богуславець, у зазначений період «Енергоатом» продовжував укладати контракти на постачання для ЗАЕС широкого спектру товарів і послуг. Загальна сума окремих закупівель сягала сотень мільйонів гривень.

Зокрема:

– близько 210 млн грн спрямували на харчування персоналу станції;– проводилися закупівлі господарських товарів — рукавичок, взуття, інструментів, обладнання;– витрачалися державні кошти навіть на корм для риб, яких утримують на території атомної станції.

Богуславець наголосила, що подібні витрати в умовах окупації виглядають щонайменше абсурдними, адже фактично український бюджет забезпечував потреби об’єкта, який росіяни використовують у власних інтересах.

«Мільйони йшли на корм для риб на окупованій ЗАЕС, мільйони. Офіс Президента так і не зробив висновків за тиждень і не дав вказівок своїм ручним правоохоронним органам і премʼєру не зневажати нас ще більше», — заявила вона.

В електронній системі Prozzoro й зараз доступна інформація про один із таких тендерів — закупівлю послуг харчування на суму 210 млн грн, що підтверджує частину озвучених даних.

Після оприлюднення нових подробиць громадські організації очікують реакції правоохоронних органів та офіційних пояснень від уряду й керівництва «Енергоатому».