Українські військові вновину нанесли удар по російському центру космічного зв’язку в анексованому Криму, підкреслюючи важливість цього об’єкту у конфлікті між країнами. Інцидент, за словами видання "Forbes", здобув значне міжнародне визнання, коли українська армія прийняла на себе відповідальність за напад на цю космічну базу.

Автори матеріалу зазначають, що об’єкт НІП-16 був побудований в Євпаторії в рамках радянської космічної програми. Він був розроблений для зв’язку з місячними та марсіанськими зондами в 1960-70-х роках, але також може підтримувати зв’язок із сучасними супутниками-шпигунами “Лотос-С” та навігаційними супутниками ГЛОНАСС, які є аналогом американських супутників GPS.

Саме тому Україна намагається знищити цей об’єкт, пише Forbes, зазначаючи, що “двічі із грудня українські війська обстрілювали безцінну космічну базу ракетами”.

Цей об’єкт безперечно є важливим з наукової точки зору, і вплив збитків, завданих його складним науковим приладам, важко переоцінити. Однак зазначає “Forbes”, НІП-16 також є законною військовою метою, оскільки його передавачі можуть надсилати сигнали на супутники спостереження, зв’язку та навігації, включаючи космічні апарати “Ліана” та ГЛОНАСС, та приймати їх від них.

Журналісти відзначають, що НІП-16 – складна ціль. “Його радіотарілки, генератори та засоби управління розкидані по двох великих кампусах. Найбільш помітне обладнання — старі тарілки — має міцну конструкцію.

За словами російського історика космонавтики Анатолія Зака, будівельники НІП-16 збирали апаратуру зі старих залізничних мостів, корпусів списаних підводних човнів і обертового механізму зі списаного лінкора”, — йдеться у статті.

Таким чином, вважають автори публікації, Україні може знадобитися ще багато ударів, щоб завдати серйозних збитків об’єкту, не кажучи вже про знищення бази.

Суспільство з хвилюванням реагує на недавню подію, яка сталася у навчальному центрі "Десна". За останніми звітами, шестеро ув'язнених осіб, які вирішили приєднатися до Збройних сил України, здійснили втечу зі свого місця перебування військовою формою та із зброєю. Цей інцидент викликав серйозне обурення серед громадськості та породив великий ряд питань щодо безпеки та дисципліни в армії.

“З навчального центру “Десна” втекли увʼязнені громадяни, які погодились долучитись до лав Збройних Сил України. Попередньо відомо, що вони у військовій формі та озброєні”, – пише видання.

За даними видання, увʼязнені втекли зі 169 навчального центру ім. князя Ярослава Мудрого.

Про втечу повідомило командування військової частини командирам підрозділів навчального центру. За їхніми словами, шість вʼязнів здійснили втечу, при цьому бувши у формі ЗСУ та зі зброєю.

Їхнє подальше місцеперебування не відоме.

Поки військове командування не прокоментувало інформацію.

Україна звільнила понад 2 750 ув’язнених для служби в армії, що дозволило країні мобілізувати додаткові сили в триваючій війні з рф.Очікується, що понад 4000 чоловік добровольців візьмуть участь у першому раунді подібної мобілізації.

Зараз ув’язнені-добровольці служать у частинах, які повністю складаються з колишніх в’язнів і керуються досвідченими військовими.

Україна активно готується до майбутнього саміту НАТО у Вашингтоні, де вона розраховує на прийняття "сильного" рішення, що підтримає її стратегічний курс на вступ до цього впливового військового альянсу. Українська сторона акцентує увагу на необхідності зміцнення військово-технічного співробітництва з НАТО та підтримки санкційного тиску на Росію через її агресійну політику.

Про це заявив заступник керівника Офісу президента України з питань зовнішньої політики Ігор Жовква в інтерв’ю Reuters.

Жовква дав інтерв’ю перед поїздкою до Люксембургу на зустріч Європейського Союзу, де офіційно розпочнуться переговори про вступ України, і сказав, що Київ хоче, щоб саміт НАТО завершився конкретними результатами.

“Я думаю, що цей саміт заслуговує на ухвалення сильного рішення, у тому числі щодо України. Тому що, я маю на увазі, якщо у вас не буде сильних рішень щодо України, саміт буде марним”, – заявив він.

Він не уточнив, що, на його думку, спричинить таке рішення.

Зеленський, який безуспішно лобіював політичне запрошення приєднатися до альянсу на саміті у Вільнюсі минулого літа, заявив, що цьогорічний саміт має вирішити питання про запрошення Києва до членства.

Хоча глава НАТО Єнс Столтенберг і Вашингтон заявили, що не очікують, що 32 члени альянсу на саміті 9-11 липня запросять Київ, Столтенберг заявив, що сподівається показати, що Україна наближається до членства.

Союзники обговорюють можливий текст заяви на саміті, який міг би надіслати такий сигнал, наприклад, заява про те, що шлях України до НАТО “незворотний”.

“Ми заслуговуємо на тверде рішення. Будь-яке рішення НАТО приймається консенсусом. І ми все це знаємо і розуміємо, що, можливо, цього разу консенсус буде сформовано знову в останній день перед самітом”, – сказав Жовква.

Жовква заявив, що початок переговорів про вступ України до ЄС став “величезним стимулом” для українців на вулицях та в окопах, оскільки найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни вирує, і кінця йому не видно.

“Люди зараз чекають на позитивні рішення в плані європейської інтеграції”, – сказав він. Від сьогодні Київ вважатиме шлях до членства в ЄС незворотнім. “Зараз марно сперечатися про те, скільки часу займуть переговори чи щось ще. Це дуже важливо. Шлях до повноцінного членства, на яке заслуговує Україна… незворотний”.

Нагадаємо, лідери 32 країн НАТО зберуться на саміт у Вашингтоні 9-11 липня.

Згідно з останнім звітом Державного департаменту США щодо торгівлі людьми у світі, Україна продовжує здійснювати значні зусилля для боротьби з цим нелюдським явищем. Однак звіт виокремлює, що уряд не досяг мінімальних стандартів у цій сфері, особливо через поширену корупцію в країні. Він підкреслює серйозні проблеми, які перешкоджають повному виконанню міжнародних норм і стандартів щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми.

У відомстві зазначили, що корупція, особливо в поліції та судовій системі, та співучасть офіційних осіб у злочинах, пов’язаних з торгівлею людьми, залишалися серйозними проблемами, які перешкоджали діям правоохоронних органів.

Держдеп відзначив зусилля України, незважаючи на зменшення ресурсів і можливостей через повномасштабне вторгнення Росії.

Український уряд виявив більше жертв торгівлі людьми та продовжив масштабні кампанії з підвищення обізнаності у координації з міжнародними організаціями.

Держдеп зазначив, що Україна не виконала мінімальних стандартів у кількох ключових сферах. Судді продовжували виносити м’які вироки, які не передбачали тюремного ув’язнення для більшості засуджених торговців людьми. Це послаблювало стримування та підривало зусилля по боротьбі з торгівлею людьми.

Незважаючи на постійне занепокоєння щодо корупції, яка сприяє безкарності злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, і розслідування проти посадових осіб-пособників, сьомий рік поспіль уряд не забезпечив жодного судового вироку.

Також український уряд не ідентифікував ніяких іноземних жертв торгівлі людьми, і хоча уряд вжив певних заходів для захисту дітей без супроводу. У звіті зазначили, що недоліки в державному нагляді за дітьми, евакуйованими з українських закладів опіки, підвищили ризик торгівлі ними.

У звіті також згадуються злочини, пов’язані із торгівлею людьми, вчинені в попередні роки і розслідування щодо яких не закінчені.

“У 2023 році прокуратура Львова притягнула до відповідальності державного чиновника за нібито секс-трафік у Франції; Офіс генерального прокурора розслідував дії військового командира за нібито примусову роботу; Київська міська міліція розслідувала дії колишнього заступника начальника міліції та офіцера міліції за підозрою в секс-торгівлі; а прокуратура висунула звинувачення двом колишнім міліціонерам у торгівлі людьми. Уряд повідомив, що численні судові переслідування за причетністю посадових осіб до злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, розпочаті в попередні роки, тривають” – йдеться у звіті.

У звіті також повідомляється, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило 6,4 мільйона людей покинути Україну, а ще понад 3,4 мільйона стали внутрішніми переселенцями.

Більшість з тих, хто покинув країну – жінки та діти. Ці біженці та переміщені особи є особливо вразливими до торгівлі людьми.

Експерти відзначають, що тисячі дітей без супроводу дорослих, а також діти, евакуйовані з щонайменше 195 закладів, у тому числі діти з інвалідністю, перебувають у зоні високого ризику потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.

У звіті Держдепу йдеться, що російські війська примусово перемістили до 1,6 мільйона українців, у тому числі тисячі дітей, людей похилого віку та осіб з інвалідністю, до Росії, Білорусі та окупованих територій України, у тому числі багатьох у віддалені райони. Станом на січень 2024 року російська влада, за повідомленнями, повернула в Україну приблизно 500 дітей, що є мізерною кількістю порівняно з тисячами примусово депортованих дітей.

Відділ Державного департаменту США з моніторингу та протидії торгівлі людьми щорічно публікує Звіт про торгівлю людьми, в якому ранжує 188 країн за їхніми зусиллями у боротьбі з торгівлею людьми. У звіті використовується трирівнева система, заснована на Законі про захист жертв торгівлі людьми та насильства від 2000 року

До рівня 1 належать країни, які повністю відповідають мінімальним стандартам TVPA. Країни цього рівня мають мінімальні ризики торгівлі людьми, оскільки їхні уряди запровадили належний захист: США, Німеччина, Естонія, Грузія, Польща та інші.

До рівня 2 належать країни, які докладають значних зусиль для дотримання мінімальних стандартів TVPA, але не повністю їх дотримуються. До цього рівня належить більшість країн, як от Україна, Італія, Угорщина, Швейцарія, Румунія, Ірак та інші.

Рівень 3 – країни, які не повністю дотримуються мінімальних стандартів TVPA і не докладають значних зусиль для цього: Росія, Білорусь, Туркменістан, Афганістан, Іран, Венесуела та інші.

До категорії “окремі випадки” цього року віднесли Гаїті, Лівію, Сомалі та Ємен, де відзначають масові порушення прав людини.

Останні новини з України викликають значний інтерес у міжнародній спільноті, особливо у контексті відносин з Міжнародним валютним фондом (МВФ). У поточному році Україна зробила суттєві кроки для виконання своїх зобов’язань перед МВФ, зокрема, ухваливши закон про перезавантаження банківського сектору. Це дозволяє сподіватися на отримання чергового траншу фінансування від МВФ у розмірі 2,2 мільярдів доларів.

Закон про перезавантаження банківського сектору (БЕБ)

Прийняття закону про перезавантаження банківського сектору стало важливим кроком для стабілізації фінансової системи України. Цей закон покликаний забезпечити прозорість і надійність банківського сектору, зміцнити контроль за банківськими операціями та підвищити рівень довіри громадян до фінансових установ. Ухвалення цього закону було однією з ключових вимог МВФ для продовження співпраці з Україною.

Очікування фінансування

Отримання чергового траншу фінансування від МВФ є критично важливим для економічної стабільності України. Ці кошти планується використати для підтримки макроекономічної стабільності, зниження інфляції та забезпечення сталого економічного зростання. Окрім того, фінансування від МВФ допоможе покрити бюджетний дефіцит і підвищити резерви Національного банку України.

Міжнародна підтримка та перспективи

Позитивні зміни в банківському секторі України та виконання вимог МВФ також сприяють підвищенню довіри з боку інших міжнародних фінансових інституцій і потенційних інвесторів. Це відкриває нові можливості для залучення іноземних інвестицій, що є важливим фактором для економічного розвитку країни.

Висновок

Україна продовжує демонструвати свою здатність виконувати міжнародні зобов’язання та реформувати критично важливі сектори економіки. Ухвалення закону про перезавантаження банківського сектору та очікування отримання чергового траншу фінансування від МВФ є свідченням рішучості української влади продовжувати шлях реформ і забезпечувати економічну стабільність країни. Міжнародна спільнота, в свою чергу, уважно стежить за розвитком подій в Україні, підтримуючи її зусилля на шляху до процвітання.

Цей закон був структурним маяком на кінець червня.

А також, має бути оприлюднено новий меморандум із новими структурними маяками. Очікується, що за тим самим сценарієм, який вже обкатаний на БЕБ, буде очищено митницю.

За останні десять років в Україні закріпився стереотип про те, що західні партнери, вимагаючи від нас реформ, пріоритетну увагу приділяють посиленню антикорупційних структур, таких як НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС. Однак це пріоритет учорашнього дня. Зараз Захід має новий пріоритет: перезавантаження фіскальних органів, тобто структур, які “доять” бізнес.

Ця зміна пріоритетів відбулася б незалежно від прізвищ президента, спікера парламенту та прем’єр-міністра. Вона має цілком об’єктивні причини:

Але, крім об’єктивних, схоже, є й суб’єктивні причини. Якби Банкова забезпечила правильне функціонування фіскальної сфери, то західні партнери, напевно, не вимагали б її негайного реформування.

Перезапуск фіскальних органів розпочнеться з БЕБ. Його приклад чітко показує, яка технологія використовується задля досягнення бажаного. Вона складається із трьох кроків.

Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки — це дітище нинішньої влади. Воно було створене три роки тому замість податкової міліції Державної фіскальної служби. Законопроект про БЕБ було внесено головою фінансового комітету Верховної Ради “слугою народу” Данилом Гетманцевим у липні 2020 р. та прийнято у січні 2021 р.

Банкова разом із Гетманцевим відмовили G7, Євросоюзу та МВФ, які хотіли бачити конкурс на посаду директора БЕБ із вирішальним голосом міжнародних експертів. Було сформовано конкурсну комісію із трьох членів, призначених РНБО (тобто Володимиром Зеленським), та трьох членів, призначених парламентом (тобто “слугами народу”, читай — Зеленським). Не дивно, що до трійки фіналістів конкурсу увійшов голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник. Саме його у серпні 2021 р. Кабмін і призначив директором ВЕБ. Звичайно, було б наївно очікувати, що таке БЕБ буде непідконтрольним Банковій.

Розпорядження Кабміну про початок діяльності БЕБ вийшло 24 листопада 2021 р. Проте за три місяці почалася велика війна. Залежність України від західних партнерів та їхніх грошей різко зросла. І до кінця 2022 р. Банкова стала демонструвати готовність провести перезавантаження БЕБ із урахуванням побажань Заходу.

13 грудня 2022 р. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами БЕБ. Очолив ТСК перший заступник Гетманцева на посаді голови парламентського комітету Ярослав Железняк (фракція партії “Голос”). 20 лютого 2023 р. комітет Гетманцева визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. А 3 березня Гетманцев та Железняк із співавторами внесли до Ради законопроект №9080 про перезавантаження БЕБ. Він віддавав контроль за конкурсом західним партнерам.

Усе це було зроблено в розрахунку на гроші МВФ. 24 березня 2023 р. президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів та голова Нацбанку підписали та направили МВФ меморандум про економічну та фінансову політику. Серед зобов’язань України там було записано внесення змін до закону про БЕБ та реорганізацію БЕБ.

31 березня 2023 р. виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) для України у розмірі близько $15,6 млрд. Незабаром Україна отримала перший транш у розмірі $2,7 млрд.

11 квітня 2023 р. було звільнено директора БЕБ Мельника, і необхідність у новому конкурсі за новим законом зросла. Проте замість швидкої реформи вийшло змагання між Банковою та західними партнерами.

Спершу українська влада банально затягувала процес. 19 червня 2023 р. вона направила МВФ новий меморандум, у якому повідомила про створення робочої групи для перегляду правової бази діяльності БЕБ. Цього вистачило, щоб виконавча рада МВФ виділила новий транш у розмірі майже $900 млн.

За три місяці з’явилися результати діяльності робочої групи. 21 вересня законопроект №9080 був відкликаний, а замість нього 25 вересня Железняк та Гетманцев із співавторами внесли проект №10080. Потім 10 жовтня Гетманцев вніс доопрацьований проект №10080-1, і він 13 жовтня був рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні.

Цей проект влаштовував західних партнерів, і вони пояснили Києву, що настав час приступати до виконання обіцянки. 1 грудня українська влада направила МВФ новий меморандум, в якому ухвалення закону про реформування БЕБ було записано вже як структурний маяк на кінець червня 2024 р. Після цього виконавча рада МВФ виділила черговий транш у розмірі майже $900 млн.

Тепер уже затягувати процес було не можна, і Банкова змінила тактику. 29 грудня Кабмін схвалив новий законопроект про перезавантаження БЕБ, який означав, що офіс Зеленського забажав провести реформу за своїм сценарієм.

29 січня 2024 р. урядовий законопроект був зареєстрований за №10439. Проти нього виступили посли G7 у листі до голови Ради Руслана Стефанчука, прем’єра Дениса Шмигаля та керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Проте Банкова домоглася, щоб 23 лютого проект №10439 було винесено на голосування у Раді. Втім, він набрав лише 222 голоси (за мінімально необхідних 226) і був відправлений на повторне перше читання.

11 березня українська влада направила МВФ новий меморандум з тією ж обіцянкою реформування БЕБ. Оскільки дедлайн ще не настав, виконавча рада МВФ знову виділила транш у розмірі майже $900 млн.

Щоб отримати наступний транш, потрібно було виконати обіцянку та ухвалити закон, причому у такому вигляді, який влаштовує західних партнерів. 11 квітня проект №10439 був прийнятий у першому читанні, після чого настав час вирішальних торгів між усіма зацікавленими сторонами.

Торги тривали до 20 червня, коли проект №10439 було винесено на друге читання. Комітет Гетманцева 19 червня проголосував за редакцію, яка не сподобалася західним партнерам, і вони, схоже, поставили офіс Зеленського перед загрозою припинення співпраці з МВФ. Загроза подіяла. Вранці 20 червня, перед самим голосуванням, комітет Гетманцева переглянув своє рішення та ухвалив редакцію, яка відповідає зобов’язанням України.

Після цього Рада прийняла проект №10439 у другому читанні та в цілому. Його остаточна редакція отримала позитивний відгук послів G7. Вони в той же день повідомили, що “вітають ухвалення закону про реформування БЕБ, який дозволить провести повну реструктуризацію та перезавантаження Бюро та його керівництва за участю міжнародних партнерів”.

Наступний транш МВФ очікується у розмірі $2,2 млрд. За словами Железняка, виконавча рада МВФ може ухвалити рішення 28 червня. Тоді ж буде оприлюднено новий меморандум.

Реформування БЕБ — це лише частина фіскальних структурних реформ, які зобов’язалася реалізувати Україна. Березневий меморандум містить великі абзаци про реформування податкової та митної служб, але без дедлайну. Железняк прогнозує, що у червневому меморандумі “буде суттєве оновлення структурних маяків, серед них ви побачите появу реформи митниці”.

І це ще не кінець історії. Західні партнери вже готують наступні реформи, на які на Банковій чекають, скажімо так, без великої радості.

Нещодавно The Washington Post розповіла деякі подробиці візиту до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена 14 травня. “Зустріч Зеленського та Блінкена була напруженою: український лідер висловив свою вдячність за військову допомогу США, але, схоже, був розчарований увагою Блінкена до корупції “, — повідомила газета, цитуючи “людей, знайомих із дискусією, які говорили на умовах анонімності через делікатність теми”.

Минуло трохи більше місяця — і 21 червня до Києва приїхав заступник Блінкена з політичних питань Джон Басс. Він мав багато зустрічей (зокрема з антикорупційними активістами, керівником офісу Зеленського Андрієм Єрмаком, міністром оборони Рустемом Умеровим, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою), але нашої теми стосуються дві зустрічі.

У Верховній Раді Басс зустрівся з головою фракції “слуг народу” Давидом Арахамією, головою антикорупційного комітету парламенту “слугою народу” Анастасією Радіною, головою євроінтеграційного комітету парламенту Іванною Клімпуш-Цинцадзе (фракція “Європейської солідарності”) та Ярославом Железняком. За словами Железняка, це була “зустріч про реформи”: Басс привітав із ухваленням закону про перезавантаження БЕБ і “просив трохи допомогти з реформою митниці, Рахункової палати та АРМА”.

А потім, за повідомленням американського посольства, Басс зустрівся з прем’єром Денисом Шмигалем, “щоб обговорити підтримку економіки України з боку США та реформи, які повернуть надходження до бюджету для підтримки захисників на передовій та сприятимуть залученню приватних інвестицій, необхідних для відновлення України”. Можна припустити, що також йшлося насамперед про реформу митниці. Вона — перша у черзі після БЕБ.

Українська політична сцена знову стурбована скандалом, що вибухнув навколо Миколи Тищенка, народного депутата Верховної Ради України. Петиція, що вимагає позбавлення його повноважень через зловживання службовим становищем, зібрала значну кількість підписів, незважаючи на короткий час її існування. Суспільство виявило надзвичайний інтерес до цього питання, підкреслюючи важливість чесності і прозорості в політичних справах.

Інцидент викликав широку реакцію громадськості та засобів масової інформації, які активно обговорюють можливі наслідки для депутата. Вимога позбавлення його мандата свідчить про рішучість українців не терпіти корупцію і зловживання у владі. Цей випадок є ще однією нагадівкою для політичних лідерів про необхідність відповідальності перед народом та дотримання етичних норм у виконанні державних обов’язків.

Наразі ситуація залишається напруженою, і подальший розвиток подій визначатиметься реакцією політичної та правової системи України. Громадськість очікує відповідного реагування владних структур та нагадує про важливість недоторканості закону і принципу рівності перед законом для всіх громадян країни.

Як відомо, петиція на сайті Верховної ради зʼявилась після того, як Тищенко потрапив у черговий скандал. Цього разу через справу про напад осіб у камуфляжній формі на колишнього військового у центрі Дніпра.

Наразі за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого нардепу вже оголошено підозру, прокурори проситимуть для Тищенка домашній арешт.

Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко в ефірі телемарафону прокоментував напад на колишнього бійця у Дніпрі та зазначив, що всі причетні мають понести покарання. А на питання телеведучої про те, що нападниками можуть бути охоронці нардепа Тищенка, очільник МВС сказав: “Неважливо, що це за люди. Кожен громадянин має відповідати перед законом”.

Клименко також повідомив, що за цим фактом було відкрито два кримінальних провадження: нанесення легких тілесних ушкоджень і незаконне позбавлення волі.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак, який доводиться Тищенку кумом, також відреагував на конфлікт, зазначивши, що поведінка народного депутата – абсолютно ганебна.

“Подивився відеозапис конфлікту народного депутата Тищенка та військового. Тут нема навіть про що говорити. Поведінка народного депутата – абсолютно ганебна. Їй немає виправдань. Правоохоронним органам точно є на що реагувати. Так, Тищенка я знаю давно. Дійсно – хрестив його сина. Але це було багато років тому. Я давно вже не сприймаю його вчинки і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків”, – написав Єрмак у своєму Telegram-каналі.

Він додав, що “така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”.

Вже сьогодні вранці, 25 червня у Тищенка провели обшуки під час яких ДБР оголосило йому про підозру за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого (ч. 2 ст. 146 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Версія слідства наступна: 20 червня 2024 у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України протиправно позбавила волі потерпілого – колишнього військовослужбовця ЗСУ. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження. Слідство встановило, що це було зроблено за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили та спецзасобів.

Своєю чергою Офісі генпрокурора тим часом повідомили, що клопотатимуть про обрання народному депутату запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Україна знову опинилася під серйозною загрозою на Донецькій області через активні дії російських військ, які посилили свої позиції та ведуть наступ на захід. За даними впливового видання The Times, міста Курахове та Покровськ тепер знаходяться на передовій лінії і ризикують зазнати аналогічної долі, як Бахмут та Авдіївка.

Останніми місяцями російські війська значно зміцнили свої позиції на сході України. Це посилення стало можливим завдяки перекиданню додаткових сил та ресурсів, а також активній підтримці з боку проросійських бойовиків. Наслідки цього зміцнення вже відчувають жителі багатьох прифронтових міст і селищ.

Нові цілі: Курахове та Покровськ

Згідно з інформацією The Times, російські війська активно просуваються в напрямку західних міст Донецької області. Курахове та Покровськ опинилися в епіцентрі нових військових дій і можуть стати наступними великими ціллю. Ці міста, як і багато інших на сході України, перебувають під постійною загрозою артилерійських обстрілів та інших бойових дій.

Порівняння з Бахмутом та Авдіївкою

Ситуація в Кураховому та Покровську вже порівнюється з трагічною долею Бахмута та Авдіївки. Ці міста зазнали значних руйнувань та втрат через інтенсивні бойові дії. Військові експерти та місцева влада побоюються, що аналогічний сценарій може повторитися і в Кураховому та Покровську, якщо не вжити негайних заходів для зміцнення оборони.

Українська влада та міжнародна спільнота повинні об'єднати зусилля для запобігання подальшій ескалації конфлікту на сході України. Необхідно забезпечити додаткову підтримку українським військовим та провести активну дипломатичну роботу для стримування агресії.

Висновок

Ситуація в Донецькій області залишається вкрай напруженою. Курахове та Покровськ опинилися на передовій лінії конфлікту і потребують негайної уваги та підтримки. Україна має зробити все можливе для захисту своїх громадян та територій від подальших агресивних дій з боку російських військ.

Автори матеріалу зазначають, що Росія впевнено просувається в Донецькій області, але її успіхи вимірюються тепер ярдами, а не милями. Проте жителі Курахова та Покровська стурбовані тим, що невдовзі вони можуть розділити долю прилеглих міст, таких як Часів Яр, Авдіївка та Бахмут, які були спалені вщент кремлівською військовою машиною.

Обидва міста є важливими транспортними та логістичними вузлами, і їхнє захоплення наблизить війська Володимира Путіна до їхньої мети – окупації всього Донбасу.

Журналісти зазначають, українським захисникам поки що вдається запобігти масштабному прориву російських військ у регіоні. Але західна зброя не може вирішити всі проблеми України на полі бою: армія зазнає відчайдушної нестачі кадрів, а її війська на фронті виснажені.

The Times наводить слова майора ЗСУ Івана Скуратовського, який песимістично оцінює довгострокові перспективи України, якщо Захід не активізує свою участь у війні. “Телебаченням нам кажуть, що ситуація під контролем, але я розумію, що нічого не під контролем. Ворог повзе вперед. Поки ми зупинили його тут, але повністю зупинити його ми не можемо, це неможливо”, — сказав військовий.

Він наголошує, що Росія дуже сильна, і досі зберігає свою перевагу. “Нам зараз потрібна колосальна допомога. Я не розумію, на що чекає Організація Об’єднаних Націй. Чому вона не вводить миротворчий контингент? Якщо цей контингент буде атакований росіянами, тоді слід направити війська НАТО”, — сказав військовий.

Важливою частиною нашого життя є музика. Вона надихає нас, розслабляє, допомагає виражати почуття та емоції. Але щоб справжньою любов'ю до музики наситити, потрібно мати вірного наставника, який допоможе розвинути ваш потенціал та навчити правильно використовувати ваш голос. Наташа, викладач вокалу з багатим досвідом і страстю до музики, готова поділитися своїми знаннями з вами. Її уроки вокалу — це можливість не лише вивчити техніку співу, а й відкрити для себе нові музичні горизонти. Вона пропонує індивідуальний підхід до кожного учня, створює комфортну атмосферу для навчання і дозволяє кожному розвиватися власним темпом. Запишіться на уроки вокалу до Наташі, і разом ви зможете відкрити у собі справжню магію музики.

Як розповів журналістам один із політиків, власнику “Джокера” 29-річному Роману Кравцю “активно сприяли і сприяють окремі чинні та колишні політики і співробітники спецслужб”.

“МОТИВИ У КОЖНОГО З НИХ, ОЧЕВИДНО, РІЗНІ. В ОДНИХ БАНАЛЬНІ – ЩОБ НЕ ЧІПАЛИ ЇХ, В ІНШИХ СУТО МЕРКАНТИЛЬНІ. АДЖЕ ТАК КОШМАРИТИ БІЗНЕС З ОЧЕВИДНОЮ МЕТОЮ СТВОРЕННЯ МЕДІЙНИХ ПРОБЛЕМ І ДОПОМОГОЮ В ЇХ ВИРІШЕННІ”, – РОЗПОВІВ СПІВРОЗМОВНИК.

За словами політика, Кравець називає одним із найближчих своїх друзів Арахамію. Також він дружить із кількома керівниками обласних державних адміністрацій.

Однак у коментарі виданню прессекретарка фракції “Слуга народу” Юлія Палійчук сказала, що “не володіє інформацією про контакти людини з ім’ям Роман Кравець із керівництвом”.

У коментарі hromadske Роман Кравець підтвердив, що володів “Джокером”, але два роки тому продав канал за 2 мільйони доларів у криптовалюті. Однак, за кілька годин листування, він не надіслав жодного документа, який би підтверджував продаж Telegram-каналу.

Крім того, журналісти також виявили, що Роман Кравець має чотирьох охоронців. Джерела видання стверджують, що Кравець пояснював наявність охорони “подарунком Малюка”. Під час спілкування журналістів із “Джокером” він повідомив, що це приватна охорона, однак не надав договору з компанією, який би підтверджував його слова.

Також розслідувачі з’ясували, що чоловік, якого називають власником Telegram-каналу “Джокер”, мешкає в орендованій квартирі в елітному житловому комплексі та їздить на дорогих автомобілях.

За даними видання, він володіє автомобілями Mercedes-Benz S 550 і Lexus LX 600, які використовує для поїздок у Києві. Їхня загальна вартість становить 200 тисяч доларів.

Попри критику бізнесменів, які виїжджають за кордон під час повномасштабного вторгнення, “Джокер”, за даними журналістів, сам був за кордоном п’ять разів і загалом пробув там два місяці. Свої поїздки Роман Кравець прокоментував наявністю “білого квитка”.

Для виїздів за кордон, за даними журналістів, він використовував шість різних машин: власний Mercedes-Benz S 550, орендовані Mercedes-Benz S 250 CDI, Mercedes-Benz S-Klasse, Mercedes-Benz V220, Nissan Rogue і Mercedes-Benz MAYBACH GLS 600.

Як вдалося з’ясувати журналістам, сам Роман Кравець в орендованій квартирі на 100 квадратних метрів у житловому комплексі “Чикаго”, де має квартиру ексголова ОП Андрій Богдан. Оренда такої нерухомості коштує на місяць орієнтовно 2 тисячі доларів.

Підприємець Віктор Звягін, який уже багато років проживає в Україні, опинився в центрі скандалу, пов’язаного з насильством і вимаганням. Протягом останніх кількох місяців він став жертвою побиття та знущань з боку невідомих осіб, які також вимагали у нього значні суми грошей. Цей випадок викликав широкий резонанс у суспільстві та привернув увагу правоохоронних органів.

Віктор Звягін відомий як успішний підприємець, який активно займається розвитком свого бізнесу в Україні. Однак, його успіх і фінансовий добробут, очевидно, привернули увагу зловмисників. Підприємець неодноразово звертався до поліції, повідомляючи про випадки насильства та вимагання. В одному з інцидентів Віктор зазнав серйозних тілесних ушкоджень, після чого йому довелося пройти тривале лікування.

Ці події викликали неабиякий резонанс у бізнес-колах та серед громадськості. Колеги Віктора по бізнесу висловлюють стурбованість щодо зростання рівня злочинності та недостатньої захищеності підприємців в Україні. Вони закликають владу до рішучих дій для забезпечення безпеки та правопорядку.

Правоохоронні органи, у свою чергу, заявили про початок розслідування цього випадку. Вони запевнили, що докладуть усіх зусиль для виявлення та притягнення до відповідальності осіб, причетних до побиття та вимагання. Ситуація з Віктором Звягіним стала сигналом для багатьох підприємців про необхідність підвищеної уваги до власної безпеки та співпраці з правоохоронними органами.

Наразі Віктор Звягін продовжує свою підприємницьку діяльність, проте він вживає додаткових заходів для забезпечення власної безпеки та безпеки своїх близьких. Він також активно співпрацює з правоохоронними органами, надаючи всі необхідні свідчення та докази для розслідування.

Ця історія підкреслює важливість забезпечення правопорядку та захисту підприємців в Україні, що є необхідною умовою для стабільного економічного розвитку країни.

В 2019му році він отримав статус біженця, адже маючи російське громадянство, заявив про тиск з боку російської правоохоронної системи.

Про це повідомляє 360UA NEWS

Тоді Державна міграційна служба України надала йому такий статус. З тих пір Звягін жив та працював в Україні, допомагав українській армії та за власні кошти купував машини, інший транспорт та прилади нічного бачення для ЗСУ.

Та на початку цього року ДМС скасувала власне рішення – Віктора Звягіна затримали прямо під час його відпустки в горах та відправили до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців, які незаконно знаходяться в Україні. Від початку лютого Звягінцев почав оскаржувати рішення міграційної служби в суді. Пройшов всі інстанції і врешті у червні отримав ухвалу Верховного суду, який задовільнив його касаційну скаргу та повернув статус біженця. «Випустити мене на волю мали ще два місяці тому, після рішення апеляційної інстанції. Але я досі в ПТПІ. Тут я зазнаю знущань з боку адміністрації. Мене регулярно б’ють, вимагають гроші та погрожують.», – розповів Віктор Звягін. За його словами, багато тижнів його продовжують утримувати незаконно.

«Десять тисяч доларів погрозами та знущаннями вимагає директор установи Сергій Чеб, ще три тисячі доларів – начальник охорони. Я виграв всі суди та маю законні підстави жити та працювати в Україні. Але ці люди фактично тримають мене в заручниках, підбурюють нелегалів з інших країн застосовувати до мене фізичне насилля. Я в розпачі та хочу повернутися до своєї родини», – заявляє Звягін.

В Україні у нього є дружина двоє дітей. Протягом останніх років він побудував прозорий бізнес в сфері нерухомості та торгівлі автомобілями. Тепер каже – після політичного переслідування з боку рф, зіштовхнувся з катуваннями.

Звягін вже готує відповідні скарги до всіх інстанцій та вимагатиме покарання для всіх посадовців, які винні в його незаконному утриманні в ПТПІ.