Грузія чекає на екстрадицію високопоставленого співробітника Офісу генпрокурора, Зураба Адеішвілі, який зараз обіймає посаду голови Департаменту міжнародно-правового співробітництва. Його відмова повернутися на Батьківщину викликає обурення, адже він сам собі відмовив у екстрадиції, що може вказувати на конфлікт інтересів у його посаді. Адеішвілі має складну історію, пов'язану з обвинуваченнями у різних злочинах, зокрема у використанні катувань у в'язницях та нелегальних діях під час свого перебування на владних посадах у Грузії. Наразі Грузія активно докладає зусиль для його екстрадиції та розслідування всіх обвинувачень, що стосуються Зураба Адеішвілі.

Грузія в 2013 році розпочала процес міжнародного розшуку Зураба Адеішвілі, а Інтерпол включив його до "червоного" списку. Протягом двох років він перебував у цьому статусі, але в 2015 році Інтерпол вирішив припинити його розшук. Варто зазначити, що саме у цей період, на початку 2015 року, Зураб Адеішвілі прийняв посаду радника у Кабінеті Міністрів України. Також у травні цього ж року Михайло Саакашвілі, співробітник Адеішвілі, став губернатором Одеської області. Ці події відображають складність політичних відносин та переходи влади як у Грузії, так і в Україні.

У висновку можна зазначити, що Зураб Адеішвілі, колишній високопосадовець у Грузії, перебував у міжнародному розшуку та був включений до "червоного" списку Інтерполу в 2013 році. Проте, у 2015 році його розшук був припинений. Важливо відзначити, що саме в цей час він обіймав посаду радника у Кабінеті Міністрів України, а його співробітник Михайло Саакашвілі став губернатором Одеської області. Ці події свідчать про складність політичних процесів та взаємозв'язки між різними країнами, а також можливий вплив політики на правову систему і процеси розшуку осіб.

Єврокомісія пропонує розглянути питання щодо прискорення передачі Україні прибутку зі заморожених російських активів і спрямувати його на закупівлю військової техніки, замість використання на післявоєнне відновлення. За інформацією Financial Times, це випливає з ще не опублікованого проєкту рішення. Якщо таке рішення буде прийняте найближчим часом, перший транш може бути переданий в липні. Загалом до кінця цього року може бути виділено 2-3 мільярди євро, а до 2027 року — понад 20 мільярдів. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн закликала спрямувати ці кошти на військову підтримку, проте це може зустріти опір кількох країн, зокрема Угорщини. Згідно з пропозицією Брюсселя, 97% чистого прибутку від заморожених російських активів, збережених в інвестиційному фонді Euroclear, мають бути передані до бюджету Європейського Союзу. Ці кошти потім будуть виплачуватися щокварталу або двічі на рік і "можуть бути використані на користь України відповідно до різних домовленостей". Проте план ЄС не має обов'язкової сили, і майже 4 мільярди євро накопиченого прибутку залишаться в Euroclear, головним чином для покриття судових витрат у зв'язку з судовими розглядами з Росією, які завалили фонд позовами.

У висновках до цієї статті варто відзначити, що Єврокомісія розглядає можливість прискорення передачі Україні прибутку зі заморожених російських активів та його спрямування на закупівлю військової техніки. Пропозиція передбачає передачу коштів до бюджету ЄС, а потім використання їх на користь України згідно з узгодженими умовами. Однак цей план може стикається з опором деяких країн, включаючи Угорщину. Важливо також відзначити, що план Єврокомісії не має обов'язкової сили, і частина коштів може залишитися у фонді Euroclear на покриття судових витрат у зв'язку з судовими розглядами з Росією.

Прогноз девальвації гривні здійснений міжнародним рейтинговим агентством S&P Global Ratings, яке передбачає зниження курсу гривні до долара до 41,02 грн/$ до кінця 2024 року. За прогнозами агентства, цей тренд зниження курсу буде спостерігатися і в наступні роки: 2025 рік — 43,89 грн/$, 2026 рік — 46,53 грн/$ та 2027 рік — 49,32 грн/$. Аналітики S&P розраховують на отримання Україною до 2027 року міжнародної допомоги на суму $122 млрд, з урахуванням вже отриманих $43 млрд у 2023 році та очікуваних $38 млрд у 2024 році. Однак існують ризики для стабільного потоку цієї допомоги, зокрема через політичні напруження у США, що можуть затримати виділення допомоги Україні. Уряд України планує отримати $38 млрд у 2024 році, включаючи $8 млрд грантів від США. Втім, в разі нестачі фінансування з боку США, агентство вважає, що дефіцит може бути покритий за рахунок інших донорів та внутрішніх запозичень. Однак після 2024 року існує ризик зменшення зовнішньої підтримки через політичні процеси в ключових країнах-донорах та їхню оцінку вартості надання подальшої допомоги Україні.

У висновку слід зазначити, що міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings передбачає девальвацію гривні протягом найближчих років. Згідно їхніх прогнозів, курс гривні до долара знизиться до 49,32 грн/$ до кінця 2027 року. Цей прогноз базується на очікуванні отримання Україною міжнародної допомоги на суму $122 млрд до 2027 року, але існують ризики, пов'язані з політичними процесами у країнах-донорах, що можуть призвести до скорочення зовнішньої підтримки. Уряд України планує отримати $38 млрд у 2024 році, включаючи $8 млрд грантів від США, проте це може стати ускладненим у випадку недостатку фінансування з боку ключових партнерів.

Уранці цієї вівторкової ночі інформаційне поле відірвало від реальності повідомлення про зіткнення в Курській області, де, як стверджували російські провоєнні блогери та телеграм-таблоїд Baza, тривав "стрілецький бій" і "працювала артилерія". Зокрема, обговорювалися події в районі селища Тьоткіне біля кордону з Україною, а також в Білгородській області. Однак, незважаючи на різнопланову інформацію, офіційних підтверджень чи спростувань зі сторін російського чи українського уряду не надходило. Слід зазначити, що кілька джерел відмовилися підтверджувати цю інформацію, зокрема, ВВС та представник ГУР Міноборони України. Згадані у повідомленнях "Легіон Свобода Росії", РДК (Російський добровольчий корпус) і "Сибірський легіон" до цього не мали жодних конкретних підтверджень щодо своєї діяльності в зазначених регіонах. Ситуація продовжує залишатися неоднозначною, хоча інформація про можливі бойові дії надзвичайно засмучує та тривожить.

Сповіщаючи про широкомасштабні обстріли та збиття безпілотників в прикордонних областях, він висловив серйозні занепокоєння щодо безпеки жителів. Він вказав на "фактично відселених" мешканців десятків населених пунктів, що лежать поблизу кордону, які стали жертвами атак. Поскаржившись на поширення "фейків" та провокацій з метою посіяти паніку серед населення, він закликав до ретельності у сприйнятті інформації та відповідальності в медіа. Відповідальність за атаки взяли на себе бійці "Російського добровольчого корпусу" (РДК) та "Легіону "Свобода Росії", що активно діяли в районі. У той же час, урядові чиновники Києва послідовно заперечували будь-яку причетність до проведення цих операцій, підкреслюючи мирні цілі України та готовність до дипломатичного врегулювання конфлікту.

У результаті описаних подій виокремлюються кілька ключових моментів. По-перше, наявність активної бойової діяльності та обстрілів у прикордонних областях, що призвело до відселення мешканців і загострення безпекової ситуації. По-друге, звинувачення з боку українського уряду в поширенні фейків та провокацій, що мають на меті посіяти паніку в суспільстві. По-третє, признання відповідальності за атаки бойовиками з "Російського добровольчого корпусу" (РДК) та "Легіону "Свобода Росії", хоча український уряд заперечує свою причетність до цих подій. Всі ці фактори свідчать про загострення ситуації на сході України та необхідність подальшого міжнародного втручання для забезпечення миру та стабільності в регіоні.

Уряд вніс законопроект щодо виходу з угоди щодо постачання продукції для гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД. Застава, внесена компаніями за Сергія Пашинського, перетворилася на борг перед Міністерством оборони на 364 мільйони гривень. Компанії вже внесли 272 мільйони гривень застави за екснардепа, однак вони також заборгували Міноборони в цій же сумі. Міністерство подало позови проти цих компаній, а справа наразі розглядається у суді. За даними експертів, сума претензій Міноборони може бути ще більшою, якщо врахувати справи, що містять державну таємницю. Контракти з цими компаніями підписувалися після 100% передоплати, але не були виконані. Нині держава намагається відновити кошти через суд. Експерти вважають, що це порушує обороноздатність країни на користь політичних інтересів та бізнес-схем конкретної особи.

Уряд вніс законопроект про вихід з угоди щодо постачання продукції для гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД. Компанії, що внесли заставу за Сергія Пашинського, зараз заборгували Мінобороні на 364 мільйони гривень. Ці компанії вже внесли значну суму застави за екснардепа, але водночас заборгували велику суму Міністерству оборони. Справи розглядаються у суді, і сума претензій може зростати. Експерти вважають, що це порушує обороноздатність країни, оскільки гроші мали б бути витрачені на потреби армії, а не на заставу за обвинуваченим у корупційних справах.

Уряд вніс до Верховної Ради законопроект про вихід з угоди щодо постачання продукції для національних гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД. Повідомлення про це надійшло від представника уряду у парламенті Тараса Мельничука через Telegram. “Кабінетом міністрів України зареєстровано у Верховній Раді України проект закону “Про вихід з Угоди про поставки товарів для забезпечення національних гідрометеорологічних служб держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав” (реєстр. No 0255)”, – повідомив Мельничук. Він зауважив, що у зв’язку з тим, що повномасштабна збройна агресія Росії проти України та участь Білорусі повністю порушують принципи та норми міжнародного права, а також унеможливлюють закладені угодою про створення СНД основні цілі, принципи та засади, Україна вирішила вийти з цієї угоди. Зазначається, що угода була укладена 9 вересня 1994 року в Москві та ратифікована Законом України від 20 грудня 1996 року № 630/96-ВР.

Враховуючи складну міжнародну ситуацію, яка виникла через агресію Росії та участь Білорусі, вихід з угоди щодо постачання продукції для гідрометеорологічних служб країн СНД став важливим кроком для України. Влада вважає, що умови, на яких була укладена угода, більше не відповідають сучасним реаліям та не враховують інтереси та безпеку України. Рішення про вихід з угоди підтримується як крок на шляху до захисту національних інтересів та міжнародного права.

• Уряд вніс до Верховної Ради законопроект про вихід з угоди щодо постачання продукції для національних гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД.

• Причиною цього рішення стала повномасштабна збройна агресія Росії проти України та участь Білорусі, які порушують міжнародне право та унеможливлюють досягнення основних цілей угоди.

• Вихід з угоди є важливим кроком для захисту національних інтересів та міжнародного права України.

• Рішення про вихід з угоди пов'язане з необхідністю адаптації до сучасних реалій та забезпечення безпеки країни.

• Звернення до Верховної Ради ініціює важливий діалог щодо майбутніх кроків України у контексті її міжнародної співпраці та безпеки.

На конференції, присвяченій боротьбі з корупцією та удосконаленню процесу інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина наголосила на важливості подальших реформ для повноцінної інтеграції України в європейську спільноту. Вона підтвердила, що Україна має виконати "домашню роботу" протягом наступних двох років, але зазначила, що це лише початок довгого процесу реформ. Інтеграція в ЄС — це не лише технічне виконання вимог, але й глибока трансформація країни, що охоплює всі сфери життя. Стефанішина підкреслила необхідність гнучкості та відповідальності в цьому процесі. Вона також підкреслила важливість підтримки та співпраці з країнами-членами ЄС на шляху до реформ.

У висновку, виступ віцепрем'єр-міністра Ольги Стефанішини на конференції з питань боротьби з корупцією та європейської інтеграції України підкреслив важливість не лише виконання необхідних реформ для наближення до Європейського Союзу, але й постійної готовності до змін та підтримки європейських партнерів на цьому шляху. Інтеграція в ЄС вимагає комплексного підходу та глибоких трансформацій у всіх сферах суспільного життя. Тому Україна має продовжувати свої зусилля в реалізації реформ та поглибленні співпраці з європейськими партнерами для досягнення своїх європейських перспектив.

Президент України Володимир Зеленський в рамках чергової Ставки Верховного головнокомандувача зосередив увагу на оцінці ситуації на фронті та питаннях фортифікації, як повідомляється у прес-релізі пресслужби глави держави. У засіданні взяли участь голова Адміністрації президента Олександр Сирський, начальник Генерального штабу Анатолій Баргілевич, а також командувачі в зоні бойових дій. Згідно зі словами Зеленського, розглядалися питання на різних напрямках, включаючи Куп’янський, Лиманський, Бахмутський, Авдіївський, Мар’їнський та Південний. Також на засіданні була представлена доповідь міністра оборони Рустема Умєрова та голови Міністерства стратегічних галузей та оборонно-промислового комплексу Олександра Камишіна щодо забезпечення фронту всім необхідним. Особлива увага приділялася питанням поставок боєприпасів та озброєння, а також можливостям власного виробництва. Зеленський також зазначив, що однією з ключових тем засідання була фортифікація. За його словами, у прем’єр-міністра Дениса Шмигаля представлено звіт про темпи зведення нових оборонних рубежів у трьох смугах завдовжки 2000 кілометрів. Згідно з повідомленням, темпи робіт є задовільними, і розраховується на своєчасне завершення цього важливого завдання.

У рамках чергової Ставки Верховного головнокомандувача Президент України Володимир Зеленський обговорив ситуацію на фронті та питання фортифікації. На засіданні були присутні головні представники влади та командувачі в зоні бойових дій. Зеленський наголосив на важливості швидкого та якісного зведення нових оборонних рубежів у трьох смугах завдовжки 2000 кілометрів кожна. Висновок засідання вказує на задовільні темпи робіт, і розраховується на їх своєчасне завершення.

Початок Всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні" у січні відбувся за указом Президента. Цей крок визначає важливу роль платформи у забезпеченні економічної стійкості України під час війни, коли актуальною стає максимальна мобілізація внутрішніх ресурсів. Метою "Зроблено в Україні" є об'єднання усіх зацікавлених сторін — державних органів, бізнесу, іноземних інвесторів та громадських об'єднань — для спільного пошуку рішень. Це сприятиме виявленню та реалізації внутрішніх економічних потенціалів та вирішенню проблем, що виникають через тривалу війну.

У контексті зазначеного, платформа передбачає створення як цифрових, так і фізичних просторів для полегшення комунікації між зацікавленими сторонами та розробки спеціалізованих сервісів для більш ефективного та швидкого розв'язання проблем. "Зроблено в Україні" також має стати постійно діючим органом, що консультує уряд та бізнес. Серед завдань платформи — відновлення бізнес-зв'язків, підтримка вітчизняних виробників та просування українських товарів на світових ринках.

У зв'язку з гострою необхідністю вирішення проблем українського бізнесу під час воєнного стану, платформа сформулювала місію, яка включає в себе такі аспекти, як активізація підприємництва та застосування найкращого міжнародного досвіду у кризових періодах. Особлива увага платформи приділяється просуванню промислової адженди, розвитку альтернативних джерел енергії та підтримці вуглезалежних підприємств.

Таким чином, "Зроблено в Україні" планує активно впроваджувати стратегії, спрямовані на підтримку та розвиток промислового сектору, забезпечуючи економічну стійкість та конкурентоспроможність країни. Очікувані практичні результати роботи платформи включають збереження та розвиток підприємницького потенціалу, активізацію промисловості та розвиток енергетичних технологій.

Платформа "Зроблено в Україні" має додаткову мету сприяти отриманню доступу до міжнародної грантової підтримки для мікропідприємств та малих підприємств. Також вона спрямована на просування українських товарів на світових ринках, зокрема в Європі. Ефективність роботи платформи залежить від універсальності її структури. Важливою є формування екосистеми, де рішення та консультації надаються на галузевих майданчиках, структурованих за видами економічної діяльності та регіонами. Серед пріоритетних напрямків діяльності платформи — надання консультаційних послуг з питань ділового адміністрування та експертиза нормативно-правового середовища. Варто підкреслити, що пропоновані напрямки та структурні елементи платформи піддаються постійному перегляду та розширенню з урахуванням змін безпекових та економічних умов. Отже, платформа "Зроблено в Україні" може стати гнучким інструментом, спрямованим на захист національних економічних інтересів та формування внутрішніх резервів економічної стійкості країни, з особливим акцентом на малих і середніх підприємствах.

У висновках можна підкреслити, що платформа "Зроблено в Україні" стане важливим інструментом для забезпечення економічної стійкості країни в умовах війни. Її додаткові мети, такі як сприяння отриманню міжнародної грантової підтримки та просування українських товарів на світових ринках, будуть сприяти розвитку мікропідприємств та малих підприємств. Ефективність платформи буде залежати від універсальності її структури та постійного оновлення напрямків діяльності з урахуванням змін у політичних, економічних та безпекових умовах. Важливою буде також співпраця між державними органами, бізнесом, іноземними інвесторами та громадськими об'єднаннями для досягнення спільних цілей забезпечення економічного розвитку та стабільності країни.

Уряд розглядає план виключити осіб з високими заробітними платами з обов'язкової мобілізації до армії. За словами народного депутата Олексія Гончаренка, це означає, що деякі категорії працівників будуть звільнені від призову у збройні сили.

Законопроект передбачає закріплення заборони на мобілізацію працівників з певних секторів бізнесу. Крім того, згідно з Гончаренком, особи, які мають дохід від 35 тисяч гривень або більше, щомісячно сплачують податок на доходи фізичних осіб у розмірі не менше 6,3 тисяч гривень та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі не менше 7,7 тисяч гривень, також отримають відстрочку від мобілізації.

У цю категорію також входять іТ-спеціалісти, зокрема резиденти Дія сіті, якщо вони регулярно сплачують податок на доходи фізичних осіб у розмірі не менше 6,3 тисяч гривень.

"Таке рішення вже обговорювалося з Офісом Президента місяць тому, але тоді його відхилили, особливо через критику статті про мінімальний дохід у 35 000 гривень. Такий підхід можна вважати соціальним дарвінізмом. За такою логікою: чиновники та заможні люди не мають ризикувати життям", – підкреслив народний депутат.

У висновку можна зазначити, що уряд розглядає план виключення осіб з високими заробітними платами з обов'язкової мобілізації до армії. Цей крок передбачає надання відстрочки від мобілізації особам, які мають стабільний дохід на рівні 35 тисяч гривень і більше щомісячно, а також регулярно сплачують відповідні податки та внески. Однак такий підхід викликає обгрунтовану критику з точки зору соціальної справедливості та рівності перед законом, що потребує подальшого обговорення та уточнень.