Починаючи з кінця минулого року, українська армія, після невдачі в наступі, змінила свій підхід на стратегічну оборону, яка включає побудову масштабних оборонних ліній. Проте у Києві зіткнулися зі значними труднощами у втіленні цього плану. "Ми бачили лише окопи по коліно і все", – так військовослужбовець Микола описує стан інженерно-фортифікаційних споруд на другій лінії оборони, куди нещодавно був переміщений його підрозділ на Сході. Ця проблема є поширеним явищем, особливо відчутним стало це у лютому, коли українські війська були змушені відступати з Авдіївки під тиском російських військ. Бійці стверджують, що за містом не було готових оборонних рубежів, що дозволило противнику швидко просунутися на захід на майже 10 км. Самі бійці, військові експерти, аналітики і політики говорять про недостатність, непідготовленість та навіть погану якість українських оборонних ліній. Парламентська опозиція вимагає звіту від прем’єр-міністра щодо "проваленої програми будівництва фортифікацій" і проведення розслідування цього. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє про виділення рекордних 20 мільярдів гривень з початку року на створення оборонних рубежів та інтенсифікацію цих робіт. Після оприлюднення інформації про плачевний стан українських фортифікацій, цей процес значно прискорився. Щоденно військові підрозділи та обласні адміністрації почали оприлюднювати фотозвіти про копання окопів та будівництво бункерів, а координувати цей процес став "непублічний куратор" від влади. Спочатку слід розібратися, що саме означають терміни "оборонні споруди". Це військові фортифікаційні споруди, які будуються біля лінії зіткнення та на певній відстані від неї. Зазвичай лінія оборони складається з трьох основних частин. Перша – "передпілля", яке може включати мінні поля, загородження з колючого дроту, протитанкові рови та бетонні перешкоди – так звані "зуби дракона". Друга – головна лінія оборони, яка включає бункери, земляні оборонні пункти, траншеї, земляні укриття, бункери та позиції для кулеметів. Третя – резервна лінія, а також місця для розташування артилерійських гармат. Прикладом такої системи є "лінія Суровікіна", яку російські силовики побудували на окупованій території Запорізької та Донецької областей за півроку – з жовтня 2022 по весну 2023 року. Україна почала будувати свої оборонні лінії ще з 2015 року вздовж лінії розмежування на Сході. Однак вони не були настільки міцними та ефективними, і розташовані не в тих районах, де зараз ведуться бойові дії.

Віктор Кевлюк, колишній командир штабу оперативно-тактичного угруповання "Луганськ" та зараз експерт Центру оборонних стратегій, розглядаючи ситуацію на Луганщині, розповів про те, як інженерно-фортифікаційні споруди були зведені вздовж річки Сіверський Донець. "Передня лінія оборони пролягала вздовж річки, друга лінія оборони була побудована паралельно Сіверському Донцю і перпендикулярно до сучасної лінії фронту. Тому питання: яка користь від цієї лінії сьогодні, якщо напрямок ведення бойових дій зі сходу на захід, а не з півдня на північ?" — пояснив Кевлюк. За його словами, по всьому державному кордоні з Російською Федерацією на Луганщині не було жодних оборонних рубежів. На деяких ділянках були лише взводні опорні пункти, а на інших — лише концентрація резервів у тилу. Це призвело до того, що російським військам вдалося швидко окупувати більшу частину Луганщини та просунутись вглиб області під час початкової фази вторгнення у 2022 році.

У багатьох інших ділянках фронту, особливо на півдні Донецької області, українські війська були змушені відступити з першої лінії оборони на другу під тиском противника, але третю лінію оборони не підготували. За даними джерела з командування інженерних військ, оборонні рубежі, які були зведені з 2015 року, виявилися неефективними на початку повномасштабної війни, оскільки російська армія фактично їх обійшла і просунулась вглиб території на багатьох ділянках фронту. Останніми "старими" лініями оборони залишились Мар'їнка і Авдіївка, які впали на початку цього року під час тиску російських військ.

Тепер Україна прискорено намагається збудувати нову лінію оборони, особливо на найбільш критичних ділянках, таких як біля Запоріжжя, на заході Донеччини, а також біля Куп'янська та вздовж східного кордону з Росією. Проте залишається відкритим питання: чому почати зводити нову потужну оборонну лінію не було розпочато в перші два роки великої війни? Співрозмовники з ВВС Україна зазначають різні версії причин. Це може бути пов'язано з хаосом у перші місяці конфлікту, обмеженими фінансовими ресурсами держави та акцентом на наступальні, а не оборонні стратегії українського уряду.

Основну частину робіт зі зведення оборонних рубежів поблизу фронту виконують інженерні війська, що входять до Сил підтримки Збройних Сил України. В початку березня президент Володимир Зеленський змінив командира Сил підтримки. Новим керівником став начальник інженерних військ Олександр Яковець.

На думку полковника запасу Віктора Кевлюка, Україна стикається з дефіцитом інженерних підрозділів, що є наслідком їх значного зменшення на початку 2000-х років. Зараз, як пояснює експерт, командувач оперативного командування на фронті має у своєму розпорядженні лише один полк оперативного забезпечення з трьох батальйонів, який може здійснювати роботи з фортифікаційного облаштування, оскільки він має необхідне обладнання та техніку. Однак, за словами Кевлюка, цього виявляється недостатньо. "Для здійснення оборонної операції в оперативному командуванні потрібно приблизно 5-8 інженерних батальйонів, а маємо лише 1. Питання: чому немає інших? Невідомо", — зауважує Кевлюк.

Ще однією проблемою є те, що процес облаштування фортифікацій відбувався "знизу – догори", тобто кожний конкретний підрозділ відповідав лише за створення лінії оборони на своїй ділянці. Для того, щоб створити щось більш надійне, ніж звичайні окопи, потрібно було постійно звертатися до вищого командування за виділенням деревини, бетону чи техніки. Це призвело до того, що зведені фортифікації на кожній окремій ділянці значно відрізнялися одна від одної і не створювали щільного та суцільного оборонного рубежу. Така ситуація надавала російським військам можливість продавлювати українську оборону на "слабких" ділянках і заходити у фланг інших підрозділів.

Оголосивши про перехід до "стратегічної оборони", в грудні 2023 року українська влада визначила, що замовниками при закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення для будівництва фортифікаційних споруд є відразу кілька відомств. Серед них Міністерство оборони, державна спеціальна служба транспорту, місцеві адміністрації і державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури. Однак, часто фактично координувати цей процес виявляється надто складно, і місцеві адміністрації у деяких випадках не надають необхідної допомоги військовим, що вимушені в умовах відсутності спецтехніки і матеріалів нашвидкуруч зводити фортифікаційні споруди біля лінії бойових дій.

Член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Рахманін (фракція "Голос") вказує на проблему з вилученням будівельної техніки для робіт з облаштування оборонних рубежів Збройних Сил України (ЗСУ). За словами Рахманіна, хоча ЗСУ мають законне право вилучати необхідну техніку, це відбувається не завжди через місцеві військові адміністрації. З його точки зору, ця проблема виникає через низьку "виконавчу дисципліну" в Україні, де немає когось, хто міг би дійсно навести порядок.

Неочікуваним рішенням стало призначення колишнього заступника голови Офісу Президента України Кирила Тимошенка на посаду радника міністра оборони Рустема Умєрова з питань облаштування фортифікацій. Це стало причиною занепокоєння і сумнівів, оскільки Тимошенко відомий своєю суперечливою репутацією. Він не бажав розкривати деталі своєї причетності до фортифікаційної тематики, залишаючи питання про його роль у процесі облаштування оборонних укріплень без відповіді.

Тим не менш, Міністерство оборони заявило, що Тимошенко відповідає за роботу з облаштування фортифікацій, а також за комунікаційну політику. Однак, кон

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Наявність дефіциту інженерних підрозділів у Збройних Силах України створює проблеми у роботі з облаштування оборонних рубежів.

• Недостатня виконавча дисципліна та низький рівень координації в українській системі управління ведуть до затримок у вирішенні питань щодо отримання необхідних матеріалів і техніки для фортифікаційних робіт.

• Призначення Кирила Тимошенка на посаду радника міністра оборони може стати першим кроком у поліпшенні комунікаційної політики в Збройних Силах, але його причетність до робіт з фортифікації залишається неясною.

• Важливість вирішення цих питань для зміцнення обороноздатності України та створення надійних оборонних укріплень на фронті.

Кабінет міністрів прийняв рішення про впровадження трьох електронних державних реєстрів для процесу відбудови та відновлення країни. Ці реєстри, які стануть частинами містобудівного кадастру державного рівня, будуть включати Єдиний державний реєстр адміністративно-територіальних одиниць (ЄДРАТО), Єдиний державний реєстр будівель та споруд (ЄДРБС) та Єдиний державний реєстр адрес (ЄДРА). Ця ініціатива має сприяти подальшій цифровізації будівельної сфери та зменшенню корупційних ризиків. Планується, що запуск державних реєстрів відбудеться протягом двох років в рамках експериментального проєкту. Це стало можливим завдяки реалізації закону №2486-IX, що має на меті забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій. Важливою метою нових реєстрів є уніфікація відомостей про адміністративно-територіальні одиниці та адреси об’єктів нерухомості, що сприятиме впорядкуванню інформації щодо містобудування, майнових прав та обліку будівель і споруд. Нова електронна система вже дала значний антикорупційний ефект, і запуск нових реєстрів в Єдиному державному реєстрі обіцяє продовжити цей позитивний тренд.

Ухвалення рішення Кабінетом Міністрів про створення трьох електронних державних реєстрів є кроком у напрямку впровадження цифрових інструментів для відновлення країни та підвищення транспарентності у будівництві. Ці реєстри, включаючи ЄДРАТО, ЄДРБС та ЄДРА, сприятимуть уніфікації та стандартизації інформації про територіальні одиниці та об'єкти нерухомості. Впровадження цих заходів покликане зменшити ризики корупції в будівельній сфері та сприяти подальшому розвитку країни. Реалізація електронних реєстрів в межах експериментального проєкту протягом двох років є важливим кроком у реформуванні державного управління та підвищенні ефективності державного адміністрування.

Протягом останніх п'яти років, Україна пережила вражаючий стрибок до лідерства серед країн-імпортерів зброї. За період з 2019 по 2023 рік, згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), обсяг імпорту зброї зріс на неймовірних 6633%, порівняно з попереднім п'ятиріччям з 2014 по 2018 рік. Цей ріст призвів до того, що Україна зараз очолює світовий список імпортерів зброї.

Результати аналізу свідчать, що в той самий період експорт зброї з Росії вдвічі скоротився, що призвело до зниження її позицій у світовому рейтингу експортерів. Україна наразі займає перше місце серед країн Європи та четверте у світі за обсягом імпорту зброї.

Цей успіх став можливим завдяки широкому спектру отриманої основної зброї від понад 30 країн з 2022 року. Серед основних постачальників України є США (39% озброєння), Німеччина (14% озброєння) і Польща (13% озброєння).

У той же час, Росія втратила свої позиції на ринку зброї. Російські поставки були випереджені Францією, яка збільшила свій експорт озброєння на 47%. Крім того, експорт російської зброї впав на рекордні 53% за останні два роки, зменшившись до 10% загального обсягу на світовому ринку.

США залишаються найбільшим експортером зброї, забезпечивши 55% світового експорту, що на 20% більше, ніж у попередньому п’ятирічному періоді.

У висновках можна підкреслити, що Україна за останні п'ять років стала визнаним лідером серед імпортерів зброї, демонструючи значний зріст у цьому напрямку згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру. Цей ріст є наслідком рішучих кроків у розвитку оборонної галузі та стратегічних дипломатичних зусиль України.

Спадщина успіху полягає у широкому спектрі отриманої основної зброї від численних країн, що вказує на довіру міжнародного співтовариства до українських оборонних потреб. Це досягнення відображає високий рівень технологічного потенціалу та здатність України забезпечити власну безпеку в умовах геополітичних викликів.

Подальші перспективи України як лідера в імпорті зброї залежать від здатності країни до підтримки цього темпу розвитку та збереження стратегічних партнерств з ключовими постачальниками зброї. Такий успіх має важливе значення для зміцнення оборонної потужності України та забезпечення національної безпеки в умовах складної геополітичної ситуації.

Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія висловив упевненість у вирішенні питань, пов'язаних із Першою, Другою та Третьою групами осіб з інвалідністю. Він закликав утриматися від негативних коментарів стосовно цього пункту в законопроекті про мобілізацію. Цю інформацію він оприлюднив у своєму Telegram-каналі. Арахамія наголосив, що в чинному законодавстві передбачено одного доглядача на одну особу з інвалідністю за її вибором, що відповідає справжнім потребам. Він підтримав цей пункт і підкреслив, що розгляд поправок розпочнеться наступного тижня.

Додатково, Арахамія зазначив, що аналогічні заходи будуть застосовані і до аспірантів, обіцяючи вирішити питання стосовно надання їм відстрочки від мобілізації, незалежно від форми навчання. Раніше Єгор Чернєв, народний депутат України та заступник голови комітету Ради з питань національної безпеки, зазначив, що ухвалення законопроекту про мобілізацію наразі складне через велику кількість правок і різний час набрання чинності різними положеннями документа.

У підсумку, Давид Арахамія, глава фракції "Слуга народу", висловив впевненість у вирішенні питань, що стосуються осіб з інвалідністю, включаючи Першу, Другу та Третю групи. Він закликав утриматися від негативних коментарів і наголосив на важливості підтримки законопроекту про мобілізацію. Також було зазначено, що розгляд поправок до цього закону розпочнеться наступного тижня. Політик обіцяв вирішити питання відстрочки від мобілізації для аспірантів незалежно від форми навчання. Ці кроки свідчать про прагнення забезпечити права та підтримку осіб з інвалідністю та аспірантів в контексті мобілізаційних заходів.

На фінансовому ринку впроваджено режим керованої гнучкості, де, незважаючи на відсутність прямого встановлення курсу, регулятор активно контролює його шляхом своєчасних втручань. Таку думку висловив банкір Тарас Лєсовий, зауваживши, що курсові коливання в значній мірі залежать від рівноваги між попитом та пропозицією на валютному ринку. Він підкреслив відсутність наразі будь-яких потенційно загрозливих факторів, що могли б радикально змінити ситуацію на ринку.

За словами Лєсового, можливі зміни курсу будуть переважно ситуативними, зокрема через досягнення балансу між попитом і пропозицією. Він передбачає, що різниця між курсами купівлі та продажу складатиме 0,1 гривні на міжбанку, 0,5 гривні в комерційних банках та 1 гривню в обмінниках. Згідно з прогнозами Лєсового, курс на міжбанковому ринку може коливатися між 38,5 та 39,25 гривні за долар та між 41,5 та 43 гривні за євро, а на готівковому ринку між 38,8 та 39,9 гривні за долар та між 41 та 43 гривні за євро.

У підсумку, зазначено, що на фінансовому ринку України діє режим керованої гнучкості, де курс долара не встановлюється прямо, але активно контролюється Національним банком України через своєчасні втручання. Відзначено, що коливання курсу визначаються співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку. Прогнозується, що можливі зміни курсу будуть переважно ситуативними, а різниця між курсами купівлі та продажу буде залежати від типу установи. Відповідно до аналізу, рівень курсу долара може залишатися стабільним на рівні між 38,5 та 39,25 гривні за долар на міжбанковому ринку та між 38,8 та 39,9 гривні за долар на готівковому ринку.

Заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Артем Ситник висловив свої коментарі щодо зростання корупційних ризиків у Збройних силах внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Він наголосив, що війна завжди призводить до збільшення корупційних ризиків, навіть у тих сферах, де рівень корупції в мирний час був низьким. Ситник пояснив зростання корупції у Збройних силах значним збільшенням бюджету, який став найбільшим з початку повномасштабного вторгнення. Проте він відзначив, що основний пріоритет полягає в тому, щоб запобігти корупції в армії, щоб не створювати підстав для російської пропаганди, яка стверджує, що в Україні все корумповано та розкрадається. Також він зауважив, що роботу правоохоронних органів можна вважати досить ефективною, оскільки вони виявляють корупцію, що свідчить про певний прогрес у зниженні корупційних ризиків. Щодо скандалів, пов’язаних із закупівлями у Збройних силах, слідчі викрили справу про оборудки з закупівлями одягу та білизни, а також корупційну схему придбання боєприпасів. Відповідні особи знаходяться під слідством або вже підлягли арешту.

• Війна із Російською Федерацією призводить до збільшення корупційних ризиків у Збройних силах України, навіть у тих сферах, де рівень корупції раніше був низьким.

• Збільшення бюджету Збройних сил, обумовлене вторгненням Росії, сприяє появі нових корупційних можливостей.

• Основним пріоритетом є запобігання корупції в армії для уникнення використання цього факту російською пропагандою для дискредитації України.

• Діяльність правоохоронних органів показує певний прогрес у боротьбі з корупцією, що свідчить про ефективність їхньої роботи.

• Слідчі вже виявили деякі корупційні схеми у закупівлях у Збройних силах та проводять розслідування, що дозволяє надіятися на подальше зменшення корупційних ризиків.

Україна активно здійснює будівництво оборонних споруд з метою посилення лінії фронту на декількох напрямках. За повідомленнями військової розвідки Великої Британії, нові фортифікаційні споруди включають в себе протитанкові зуби дракона, піхотні траншеї, мінні поля та укріплені оборонні позиції. Розширення оборонних ліній, за даними британської розвідки, спрямоване на зниження здатності російської окупаційної армії до проведення наступу та ускладнення використання тактичних досягнень у межах їхньої наступальної операції. Аналіз британської розвідки підкреслює виснажливий характер російсько-української війни. Зміцнення фортифікацій свідчить про те, що будь-яка спроба російських окупантів прорвати лінію фронту буде супроводжуватися значними втратами.

Україна активно здійснює будівництво оборонних споруд з метою посилення лінії фронту на декількох напрямках. За повідомленнями військової розвідки Великої Британії, нові фортифікаційні споруди включають в себе протитанкові зуби дракона, піхотні траншеї, мінні поля та укріплені оборонні позиції. Розширення оборонних ліній, за даними британської розвідки, спрямоване на зниження здатності російської окупаційної армії до проведення наступу та ускладнення використання тактичних досягнень у межах їхньої наступальної операції. Аналіз британської розвідки підкреслює виснажливий характер російсько-української війни. Зміцнення фортифікацій свідчить про те, що будь-яка спроба російських окупантів прорвати лінію фронту буде супроводжуватися значними втратами.

Український співак Віталій Козловський з нетерпінням очікує народження своєї першої дитини. За повідомленням джерел, обраниця Віталія перебуває у стані вагітності, хоча ім'я обранки не розкривається. Раніше, у прямому ефірі співак зізнався у шлюбі, але ім'я своєї партнерки залишив в таємниці. Журналісти раніше припускали, що це може бути Юлія Бакуменко, з якою Віталій співпрацював тривалий час.

Важливо зазначити, що зараз джерела підтверджують, що саме Юлія Бакуменко є вагітною. Ця новина відкрила додаткові деталі щодо особистого життя співака, який раніше виражав бажання мати дитину. У минулому році Віталій поділився, що довго мріяв про батьківство, але цей момент не відразу настав.

"Я давно готовий стати батьком. Проте, це не завжди легко. Часом приходиться працювати над цим. Можливо, це через різні фактори, такі як клімат або стреси. Ми продовжуємо працювати над цим. І якщо це дійсно станеться, це буде найбільше радість у моєму житті", — підкреслив Віталій Козловський.

Український співак Віталій Козловський незабаром стане батьком, оскільки його обраниця перебуває у стані вагітності. Ім'я майбутньої матері залишається в таємниці, але джерела підтверджують, що це Юлія Бакуменко, з якою співак має довгострокові стосунки. Віталій раніше виражав бажання стати батьком, і ця новина принесла йому радість. Хоча шлях до батьківства може бути складним, співак зазначив, що він і його партнерка продовжують працювати над цим. Це ще один крок у особистому житті Віталія Козловського, який сповнений очікувань і надії на майбутнє.

За отриманою інформацією від наших джерел в Генштабі, стало відомо, що Генеральний командувач Залужний висловив принциповий протест проти мобілізації ув'язнених до Збройних Сил, проте з приходом Сирського стався поворот у цьому питанні. Новий керівник має намір створити спеціальні загони засуджених, які згодні виступити у ролі штурмовиків-смертників та відправитися на найгарячіші ділянки фронту.

Міністр юстиції Денис Малюська, виступаючи у телемарафоні, заявив про намір зареєструвати наступного тижня законопроєкт щодо дозволу на мобілізацію засуджених та ув'язнених у Верховній Раді. Він висловив переконання, що законопроєкт буде проголосований у першому та другому читаннях найближчим часом, наголошуючи на важливості цього кроку для забезпечення обороноздатності країни.

Міністр також зазначив, що серед ув'язнених є значна кількість осіб, готових приєднатися до Збройних Сил та допомогти в обороні України. Він підкреслив, що мобілізовані не будуть ті, хто порушував військову дисципліну або вчиняв злочини проти держави, а також зауважив, що не очікує опозиції в парламенті стосовно цього законопроєкту.

Згідно з поясненням Малюськи, не всі військові командири готові приймати засуджених та ув'язнених, проте вони не будуть нав'язуватися нікому. Ймовірно, це будуть окремі спеціальні загони, які будуть відокремлені від загального складу Збройних Сил.

У вищезгаданій статті розкривається ініціатива нового Головкома Сирського щодо мобілізації ув'язнених до Збройних Сил з метою створення спеціальних загонів штурмовиків-смертників. Міністр юстиції Малюська анонсував зареєстрування відповідного законопроєкту у Верховній Раді та вірить у його швидке прийняття. Зазначено, що така мобілізація може забезпечити додаткові ресурси для оборони країни, проте наголошується на важливості забезпечення військової дисципліни та відсіву осіб, які порушували її, від участі у цій ініціативі. Також зазначено, що деякі військові командири можуть не бути готовими приймати засуджених у свої ряди, і тому планується створення окремих спеціальних загонів для цієї категорії осіб.

Журналіст Володимир Бойко, що активно воює в рядах Збройних Сил України, розкриває важливий факт стосовно фіктивної військової служби антикорупціонера Шабуніна. Це відкриття відбувається на фоні розслідування Державного бюро розслідувань, яке показує, що голова "Центру протидії корупції" Шабунін мав статус військовослужбовця, але не фактично несучи службу. За інформацією Бойка, анонімний співробітник Національного агентства з питань запобігання корупції заявив, що НАЗК надсилало листи з проханням "прилаштувати" Шабуніна до військової частини. Виявилося, що цей випадок стосується 207-го окремого батальйону 241-ї окремої бригади Територіальної оборони, де служить сам Бойко. За словами журналіста, Шабунін виявлявся у Києві, проводячи тренінги як приватний підприємець, тоді як його службова локація зазначалася в іншому місці.

Бойко розкриває, що Шабунін зв'язався з командуванням батальйону в березні 2022 року та зміг фактично уникнути військової служби, вважаючи це способом уникнення мобілізації та зупинки кримінального розслідування проти себе. Цікаво, що за висновками Бойка, присутність Шабуніна у військовій частині була лише формальною, оскільки він з'являвся там дуже рідко.

Додатково до цього, за словами журналіста, соратниця Шабуніна, Дар'я Каленюк, допомогла своєму чоловікові, Оресту Рудому, виїхати з України. Він стверджує, що це було здійснено через корупційні схеми, оскільки Шабунін не міг виїхати за кордон через кримінальні справи. Таким чином, виявляється, що використання фіктивної військової служби стало для нього способом уникнення відповідальності перед законом.

У висновках можна зазначити, що розкриття факту фіктивної військової служби антикорупціонера Шабуніна журналістом Володимиром Бойком відображає важливість ретельного контролю за дотриманням законодавства та етичних стандартів у суспільстві. За даними розслідування, Шабунін, який повинен був нести військову службу, фактично уникнув цього та використав цей спосіб для уникнення відповідальності та втручання у справи державного значення. Також важливо відзначити активну роль журналіста у виявленні подібних порушень, що сприяє збереженню принципів прозорості та відкритості у суспільстві.