У 2021 році бізнесмен Ярослав Костенко став власником державного підприємства, оціночна вартість якого становила приблизно 35 мільйонів гривень. Швидкість укладання договору та фактична відсутність конкурентів на аукціоні одразу викликали сумніви щодо прозорості процедури. Журналістські розслідування припустили, що приватизація могла відбуватися під неформальним контролем харківського прокурора Олександра Фільчакова, що лише підсилило резонанс довкола цієї угоди.

Комплекс держпідприємства виявився значно більшим, ніж проста адміністративна структура. До нього входили масштабні виробничі та господарські потужності: будівлі та споруди різного призначення, земельна ділянка площею понад 9 тисяч квадратних метрів, парк автомобілів і значний обсяг обладнання. Ці активи у сукупності становили цінний ресурс для можливого інвестора, а тому відсутність реальної боротьби під час приватизації стала центральною темою для критики на адресу організаторів продажу.

Історія Олександра Фільчакова також сповнена суперечностей. Ще у 2011 році його звинувачували у системному збиранні хабарів, частину з яких начебто передавали до «прокурорського фонду». Відомий випадок із підприємцем Юрієм Скрипкою, який відмовився брати участь у схемах, однак справу тихо зам’яли, а сам Фільчаков пішов на підвищення.

Під час повномасштабного вторгнення прокурор також опинився у центрі критики: разом зі скандальним колегою Ігорем Чубом він виїхав із Харкова на Закарпаття, де переховувався два тижні, а після цього довго працював дистанційно з Дніпра. Для посадовця такого рівня ця поведінка викликала великий суспільний резонанс.

Важливою деталлю є і зв’язок Фільчакова з Вадимом Слюсарєвим — впливовим харківським екс-чиновником і контрабандистом, який періодично працював на проросійські сили. Саме завдяки цим контактам, за даними журналістів, Фільчаков міг отримувати підтримку на ключових етапах своєї кар’єри.

Попри скандали, він досі працює в органах прокуратури. Його родина володіє значною нерухомістю, автопарком і бізнесами, а сам Фільчаков користувався броньованим Toyota Land Cruiser 300, відсутнім у деклараціях. Після розголосу авто зникло.

Як зазначають джерела, приватизація державних активів за участю Костенка та мовчазного сприяння Фільчакова — лише частина більшої корупційної екосистеми. Вона поєднує місцевих чиновників, силові структури й бізнесменів, які роками розподіляли бюджетні потоки та майно в регіоні.

Ця історія демонструє, наскільки тісно пов’язані правоохоронці та бізнес у Харкові, і наскільки легко державні активи можуть переходити у приватні руки без конкуренції та контролю.

Скандал із придбанням держпідприємства — не поодинокий випадок, а ознака системної проблеми, яка потребує реальних реформ — від очищення прокуратури до прозорих правил управління державними активами.

Під час засідання парламентської ТСК з питань економічної безпеки директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос повідомив про суттєві труднощі, з якими стикнулися детективи, досліджуючи можливу корупцію в оборонних закупівлях. За його словами, НАБУ активно опрацьовує фінансові ланцюги постачань та намагається встановити повний перелік осіб, причетних до зловживань у критично важливих сферах, однак робота істотно ускладнена через відсутність реакції з боку Держфінмоніторингу.

Із початку року цей орган, що відповідає за аналіз підозрілих транзакцій та відстеження руху коштів, не надав жодної відповіді на запити слідчих. Детективи наголошують, що саме фінансові дані є ключовими для встановлення реальних учасників схем, зокрема тих, хто може бути пов’язаний зі скандальними епізодами в «Укренерго» та інших структурах оборонного сектору. Без доступу до таких відомостей розслідування фактично втрачає можливість рухатися повноцінно.

Кривонос наголосив, що для повноцінного розслідування НАБУ потрібні дані від Служби фінансового моніторингу, але Держфінмоніторинг не надає відповіді на офіційні запити.

«Ми направляли один за одним кілька запитів до Служби фінмоніторингу щодо руху коштів і підозрілих транзакцій. Зараз будемо відправляти набагато більше», — заявив він.

За словами Кривоноса, частина запитів НАБУ стосується й осіб, пов’язаних із корупційним скандалом в «Укренерго». У матеріалах фігурують так звані «Карлсони», «Шугари» та інші представники ймовірної злочинної організації, які могли впливати на ухвалення рішень і формування завищених контрактів.

«Вони не всі ідентифіковані на даний час, і ми сподіваємося, що ідентифікуємо всіх», — зазначив директор НАБУ.

Антикорупційні органи вже вивчають можливі зловживання в оборонних закупівлях. Джерела, наближені до слідства, стверджують, що найближчим часом можуть відбутися нові обшуки та виїмки документів у структур оборонного відомства.

Західні ЗМІ також повідомляють, що розслідування стосується ймовірно завищених контрактів на закупівлю техніки та обладнання, що могло завдати державі значних збитків.

Кривонос підкреслив, що Бюро планує розширити обсяг запитів і взаємодію з міжнародними партнерами, щоб повністю відтворити фінансові потоки та встановити всіх причетних до схем.

За період повномасштабної війни фінансовий стан голови Державної комісії України з питань запасів корисних копалин Сергія Паюка зазнав помітного та стрімкого зростання. Від часу його призначення на посаду задекларовані активи фактично подвоїлися, а ключовим джерелом збільшення стали державні виплати й зарплати, які Паюк отримував одразу у двох структурах, що працюють у сфері надрокористування.

Згідно з поданими ним деклараціями, уже в 2022 році доходи очільника Держкомісії виглядали доволі значними. У держпідприємстві «Надра України» він отримав понад 1,2 мільйона гривень заробітної плати, а робота в самій комісії принесла ще приблизно 1,27 мільйона. Разом це сформувало вагому частину річного бюджету родини, яка на той момент уже мала стабільні грошові резерви та низку заощаджень.

У 2023 році доходи сім’ї зросли помітно. Зарплата Паюка збільшилася майже вдвічі — до 3,34 млн грн, а дружина також наростила свої надходження, що свідчило про формування чіткої тенденції до збагачення.

Пік «фінансового прориву» припав на 2024 рік. Заробітна плата Паюка сягнула понад 5 млн гривень, що більш ніж у чотири рази перевищує показники 2022-го. Дружина отримала 829 тисяч гривень і додатково — майже 35 тисяч гривень бонусів від профспілки «Укргазвидобування».

Зросли і заощадження. Якщо раніше значна готівка була лише у Сергія Паюка, то в 2024 році близько 50 тисяч доларів готівкою та 30 тисяч гривень з’явилися і в його дружини. Загальна сума накопичень родини помітно зросла, причому попри війну та економічну нестабільність.

Ще цікавіша ситуація склалася у 2025 році. Паюк почав отримувати багатотисячні виплати від Європейської комісії. Однак Державна комісія з питань запасів корисних копалин поки що не надала публічних пояснень, за яку діяльність український чиновник отримує значні суми з бюджетів країн ЄС.

Фінансове зростання голови Держкомісії, попри воєнний час, викликає суспільні питання, адже йдеться про високопосадовця, який оперує даними та ресурсами державного значення. На тлі загального падіння доходів громадян та жорсткої економії видатків держави різке збільшення доходів посадовців виглядає особливо контрастно.

На засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник повідомив про важливу деталь у розслідуванні гучної корупційної справи в енергетичному секторі. Йдеться про доларові банкноти, які детективи НАБУ вилучили під час обшуків у фігурантів і які були запаковані у фірмову стрічку Федерального резервного банку США. Як пояснив представник НБУ, регулятор не володіє технічними засобами, що дозволили б визначити джерело або маршрут цих готівкових коштів.

Олійник наголосив, що Національний банк не здійснює облік серійних номерів іноземної валюти, а також не має доступу до відповідних інформаційних систем Федеральної резервної системи. Це означає, що навіть у випадку, коли банкноти потрапляють в Україну у заводській упаковці, в українського регулятора відсутні інструменти, які дозволили б встановити, з якого конкретного американського банку чи фінансової установи вони були відправлені.

За словами Олійника, в Україні не існує єдиного реєстру, який би дозволяв звірити штрихкод або номер упаковки та точно встановити, кому саме і коли були відвантажені відповідні купюри.

Він зазначив, що така інформація може зберігатися у Федеральної резервної системи США, але на рівні українських інституцій інструментів для простеження шляху конкретної партії готівки немає.

Олійник також повідомив, що наразі в Україні є вісім банків, які імпортують долари США та євро. Частина з них завозить валюту для власних потреб, інші продають її іншим банкам та учасникам фінансового ринку. Однак жодна з цих операцій не супроводжується детальним обліком саме упаковок ФРС із можливістю подальшого ідентифікаційного пошуку.

Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов зі свого боку нагадав, що це вже другий випадок, коли Бюро стикається з великою сумою готівки, завезеної в Україну без розпакування — у пломбах Федерального резервного банку США.

Він застеріг, що без запровадження належного обліку подібних готівкових операцій у майбутньому правоохоронці знову опиняться в ситуації, коли ніхто в Україні не зможе пояснити, як саме такі кошти перетнули кордон і потрапили до розпорядження конкретних осіб.

Абакумов підкреслив, що ФРС США веде облік того, кому продає готівкову валюту, але на європейському та українському рівні подальший рух цих коштів у зв’язці з упаковками фактично не відстежується. За його словами, народні депутати вже запропонували Нацбанку запровадити форму обліку ввезення до України великих сум готівки в такій упаковці, із фіксацією того, кому саме вона продається. Це, на думку детективів, могло б стати вагомим інструментом для запобігання корупційним схемам та відмиванню коштів.

У НАБУ нагадують, що питання доларів у пломбах ФРС виникло в межах великого розслідування корупції в енергетичному секторі, де фігурують бізнесмен Тимур Міндіч та фінансист Олександр Цукерман. Детективи встановили, що функція легалізації незаконно отриманих коштів була зосереджена в окремому офісі злочинної організації в центрі Києва. За даними слідства, приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача.

У цьому офісі, за інформацією НАБУ, вели «чорну бухгалтерію», здійснювали суворий облік готівки та організовували відмивання коштів через мережу іноземних компаній. Загалом через так звану «пральню» могло пройти близько 100 мільйонів доларів США.

На тлі цих подій президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, яких слідство вважає ключовими фігурантами масштабної корупційної схеми в енергетиці.

Дискусія в ТСК щодо обліку доларів у упаковці ФРС може стати відправною точкою для змін у регулюванні готівкових потоків: від Нацбанку очікують конкретних рішень, які дозволять фіксувати великі партії готівки, що заходять до України, і в майбутньому чітко відслідковувати їхній рух.

Шия належить до тих зон, які першими демонструють вікові зміни: тонка, чутлива та менш захищена, ніж шкіра обличчя, вона швидко реагує на втрату колагену, ультрафіолет і щоденні навантаження. Експерти, на яких посилається Real Simple, підкреслюють: навіть найпростіші та регулярні ритуали догляду здатні уповільнити появу зморшок, зменшити провисання та запобігти пігментації, повертаючи шиї охайний і здоровий вигляд.

Одним із ключових етапів є правильне очищення. У повсякденному догляді увага часто зосереджується виключно на обличчі, тоді як ділянка під підборіддям і верхня частина грудей так само накопичують пил, залишки косметики й забруднення. Щоб зберегти тонус і запобігти подразненням, фахівці рекомендують використовувати делікатні міцелярні формули або легкі тоніки, які не пересушують шкіру та підтримують її природний баланс.

Захист від сонця — ключовий етап, адже саме ультрафіолет руйнує колаген і провокує плями. SPF 30+ рекомендують наносити щодня, оновлюючи кожні кілька годин, особливо під час перебування на вулиці.

Вранці експерти радять додавати антиоксидантні сироватки. Кілька секунд догляду допомагають нейтралізувати дію вільних радикалів і уповільнюють процес старіння. Увечері можна вводити легкі ретиноїди — вони стимулюють утворення нового колагену, але для тонкої шкіри шиї краще обирати м’які формули або змішувати продукт із кремом.

Окремі креми для шиї мають густішу текстуру та компенсують природний дефіцит залоз у цій ділянці. Фахівці радять наносити їх рухами знизу вгору двічі на день, щоб підтримувати еластичність і зволоженість шкіри.

Якщо ознаки старіння вже помітні, допоможуть професійні процедури. Зволожувальні та оксигенаційні доглядові програми покращують текстуру та підсилюють дію домашньої косметики. Мікронідлінг і радіочастотна терапія сприяють ущільненню шкіри та рівнішому тону, а лазерні методики усувають почервоніння й пігментні плями, викликані сонцем.

Експерти підкреслюють: регулярний догляд за шиєю не потребує значних зусиль, але саме він забезпечує довготривалий ефект молодості та акуратного вигляду. Включення цих кількох простих кроків у щоденний б’юті-ритуал допоможе зберегти шию однією з найкращих «візитівок».

В Одесі правоохоронці викрили 65-річного медика приватної клініки, якому інкримінують організацію незаконної схеми із продажу фіктивних медичних документів для ухилення від мобілізації. Слідство встановило, що чоловік використовував свій професійний досвід, авторитет та широке коло знайомств у місцевих медичних закладах і територіальних центрах комплектування, пропонуючи призовникам та військовозобов’язаним «вирішення питання» за значну суму.

За даними розслідування, лікар запевняв, що може забезпечити оформлення довідок про стан здоров’я, які нібито даватимуть підстави для визнання особи непридатною до військової служби. Вартість такої «послуги» становила 7 тисяч доларів США. Гроші він вимагав отримувати готівкою, обіцяючи швидкий результат завдяки «зв’язкам», які, за його словами, охоплювали як медичні комісії, так і посадовців ТЦК.

Слідство встановило, що лікар запропонував 26-річному чоловіку «вирішити питання» з відстрочкою від призову. За версією правоохоронців, він запевняв, що через особисті контакти в закладах охорони здоров’я та територіальному центрі комплектування і соціальної підтримки зможе оформити документи про начебто хвору матір призовника. Такі папери мали стати підставою для надання йому відстрочки від мобілізації як особі, що здійснює догляд за хворою родичкою.

Ціну своїх послуг лікар оцінив у 7 тисяч доларів США. За домовленістю, частину суми «клієнт» мав передати одразу як аванс, а решту — після повного оформлення документів. Під час особистої зустрічі медик отримав перший транш — 4 тисячі доларів. Одразу після передачі грошей його затримали правоохоронці.

За даними прокуратури, дії лікаря кваліфіковано як вимагання та одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України). Йдеться про злочин у сфері так званого «торгівлі впливом», коли фігурант за гроші обіцяє «домовитися» з посадовцями.

Наразі тривають слідчі дії, встановлюються можливі інші епізоди та особи, які могли бути залучені до схеми. Правоохоронці також перевіряють, чи вдавалося медику раніше реалізовувати подібні «послуги» для інших призовників.

Прокуратура наголошує, що в умовах воєнного стану спроби нажитися на бажанні громадян уникнути служби розцінюються як особливо небезпечні, а суспільний резонанс навколо подібних справ лише посилює вимоги до невідворотності покарання.

Інформаційний простір сколихнула заява народного депутата Ярослава Железняка про те, що міністр енергетики Герман Галущенко нібито провів ніч у заарештованому маєтку, який раніше належав колишньому міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку. За словами депутата, цей епізод стався напередодні обшуку, що його проводило Національне антикорупційне бюро України, що лише посилило резонанс ситуації.

Маєток, у якому, за твердженнями Железняка, перебував міністр, перебуває у віданні Агенції з розшуку та менеджменту активів. Цей статус передбачає чітку заборону на приватне користування, проживання чи тимчасове перебування сторонніх осіб без законних підстав. Будівля є одним із арештованих активів, що були вилучені у колишніх високопосадовців після втечі та відкриття кримінальних проваджень, тому контроль за її використанням має бути максимально суворим.

Як стверджує нардеп, у жовтні Галущенко терміново залишив будинок у Царському селі, однак безпосередньо перед обшуком знову там з’явився й провів ніч. Саме цей об’єкт і став однією з адрес, до яких прийшли детективи НАБУ.

Йдеться про маєток ексміністра МВС часів Януковича Віталія Захарченка. Він арештований ще з 2021 року та переданий в управління Національному агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Користування цим майном заборонено, а будь-який доступ до нього має відбуватися виключно під контролем правоохоронців.

За даними джерел Железняка, ключі від будинку знаходилися у силовиків, а клопотання про арешт свого часу подавало Державне бюро розслідувань.

Перший конкурс АРМА для передачі маєтку в управління відбувся лише у вересні–жовтні 2025 року, однак претендентів не знайшлося. Формально об’єкт мав залишатися незаселеним.

Як міністр енергетики Герман Галущенко та його заступник Ярослав Гринчук опинилися у заарештованому будинку — наразі невідомо. Розглядаються кілька можливих версій: доступ через правоохоронні органи, використання статусу посадовців або втручання так званого «бек-офісу».

Железняк додає, що ця історія має додатковий контекст: тривалий час діяльність АРМА, за даними низки журналістських розслідувань, перебувала під впливом бізнесмена та медіаменеджера Тимура Міндіча — одного зі співвласників «Кварталу 95» і фігуранта гучних корупційних записів.

Наразі офіційні коментарі від міністра енергетики, його заступника, АРМА чи правоохоронців відсутні.

Співачка Джамала, яка днями зустрілася з родиною у Стамбулі, привернула увагу шанувальників несподіваною зміною іміджу. Артистка вирішила тимчасово відійти від свого звичного образу брюнетки та приміряти яскравий блонд, кардинально оновивши стиль. У цьому перевтіленні їй допоміг відомий візажист Єгор Андрюшин, разом із яким Джамала створила ефектне відео для Instagram. Ролик миттєво зібрав тисячі вподобань і викликав активне обговорення серед підписників.

У відео артистка спершу з’являється у природному вигляді — з темним волоссям, мінімальним макіяжем і стриманим, добре впізнаваним стилем. Проте вже за кілька миттєвостей трансформація стає очевидною: на екрані постає зовсім інша Джамала — із світлим волоссям, акцентним макіяжем і впевненим поглядом, що підкреслює новий характер образу. Контраст між початковою та фінальною версією вражає своєю різкістю та водночас гармонійністю.

У підписі до відео команда майже не розкриває деталей, зберігаючи інтригу щодо того, чи стане новий образ частиною майбутнього проєкту співачки. Натомість у коментарях розгорілася справжня дискусія. Шанувальники не шкодують компліментів і пишуть, що Джамала з блондом виглядає значно ніжнішою і водночас більш «зірковою». Користувачі зізнаються, що спочатку взагалі не впізнали співачку, а дехто пише: «Зовсім інша людина, дуже гарне перевтілення», «Шикарне перевтілення, набагато краще, жіночніше».

Частина підписників помітила схожість Джамали у новому образі з іконами світової поп-сцени. У коментарях її порівнюють то з Шер, то з Мадонною, то з Леді Гагой, зазначаючи, що в такому стилі вона легко могла би вийти на сцену будь-якої світової премії: «Ого, це ніби з типажа Шер зробили Мадонну», «Джамалі дуже йде блонд, схожа на Гагу і помолодшала на багато років», «Lady Gaga, is that you?».

Для Єгора Андрюшина це далеко не перший зірковий експеримент, але саме перевтілення Джамали викликало особливий резонанс. Візажист відомий тим, що перетворює знаменитостей на максимально неочікувані версії самих себе, і цього разу ефект виявився настільки сильним, що частина фанів у коментарях прямо закликає співачку залишитися блондинкою хоча б на якийсь час.

Колишній віцепрем’єр-міністр України Павло Розенко різко відреагував на заплановану участь низки українських артистів у концерті “Єдиний квартал”, організованому студією “Квартал 95”. Причиною критики став нещодавній корупційний скандал довкола співвласника студії Тимура Міндіча. Політик наголосив, що артисти, беручи участь у заході та отримуючи гонорари, фактично заробляють на “крові і сліз українців”. Він також охарактеризував студію як частину політичного проєкту, що впливає на громадську думку і має неоднозначний суспільний резонанс.

У соціальних мережах Розенко опублікував афішу концерту, де були анонсовані виступи таких відомих виконавців, як Надя Дорофєєва, Monatik, Drevo, Позитив, Ірина Білик, Kola, а також гурти Kazka, “Антитіла” та хор “Гомін”. Політик закликав колег по сцені усвідомити суспільну відповідальність і ретельно зважувати наслідки участі у заходах, що можуть мати політичне або етичне забарвлення.

“Ви реально будете брати участь у цьому дійстві? Після того як ми всі побачили, на які корупційні кошти існує ця компашка ім. Міндіча. Ви не “поза політикою”! Ви берете від них гонорари, які в крові і сльозах українців! Не ганьбіться!” – написав Розенко, закликаючи артистів переглянути свою участь у концерті.

Після хвилі обурення, яку викликала афіша, хор “Гомін” публічно заявив, що відмовляється від участі в концерті “Єдиний квартал”. Про це також повідомив Павло Розенко, наголосивши, що колектив не буде співпрацювати зі студією “Квартал 95” у межах цього проєкту.

На тлі критики студія “Квартал 95” опублікувала заяву, у якій дистанціювалася від політичних звинувачень і корупційних підозр щодо свого співвласника. У дописі наголошується, що “Квартал 95” існує понад 20 років, створює гумористичний контент і підтримує моральний дух країни, продовжуючи працювати навіть у найскладніші часи. Студія заявила, що не має стосунку до бізнесів своїх акціонерів та до політичних процесів, а спроби втягнути її в політичну боротьбу назвала маніпуляцією.

У “Кварталі 95” також повідомили, що не відмовляються від запланованих концертів 6–7 грудня і мають намір “говорити з публікою через творчість і гумор”. Авторам заяви йдеться про готовність “захищати себе” і продовжувати роботу, попри критику на адресу студії та її співвласника.

У відповідь на заяву Розенко опублікував новий коментар, у якому назвав дивними спроби студії позиціонувати себе як “поза політикою”. Він нагадав, що “Квартал 95” роками жорстко критикував попередню владу, а після 2019 року вихідці студії та пов’язані з нею люди опинилися на ключових державних посадах – від президента до керівництва парламенту та силових структур. На думку Розенка, той факт, що “Квартал 95” не реагував на корупційні скандали, зростання тарифів і бідність людей, але продовжував висміювати “неугодних”, демонструє політичну заангажованість проєкту.

Окремим тлом до конфлікту стала резонансна справа НАБУ і САП щодо корупції в енергетиці, де Тимур Міндіч фігурує як один із ключових підозрюваних. Детективи НАБУ провели обшуки у співвласника студії, а ЗМІ з посиланням на джерела повідомили, що він виїхав з України за кілька годин до слідчих дій, скориставшись сервісом преміум-перевезень. Антикорупційні органи заявили, що йдеться про “високорівневу злочинну організацію”, яка впливала на стратегічні підприємства, зокрема “Енергоатом”.

На цьому тлі участь відомих артистів у проєкті “Єдиний квартал” стала предметом публічної дискусії. Частина аудиторії вимагає від зірок чіткої позиції щодо співпраці зі студією, пов’язаною з фігурантом корупційної справи. Інші наголошують, що концерти “Кварталу 95” лишаються для багатьох формою емоційної підтримки під час війни, а самі артисти мають право на творчі колаборації.

Самі учасники афіші поки утримуються від гучних публічних коментарів щодо своєї участі в “Єдиному кварталі”. Водночас історія з відмовою хору “Гомін” і взаємними заявами Павла Розенка та “Кварталу 95” свідчить, що скандал навколо концерту може лише наростати, стаючи частиною ширшої дискусії про відповідальність бізнесу, шоу-бізнесу та медіа під час великої війни.