Росія активно здійснює атаки в різних районах на лінії фронту, що ускладнює ситуацію для Збройних сил України. Зазначено, що після захоплення Авдіївки російські війська продовжили наступ, що призвело до втрат території та ускладнило обстановку на фронті. Протягом цього тижня українські війська відступили з двох інших населених пунктів поруч з Авдіївкою, стикаючись з дефіцитом військової допомоги від Заходу.

Головнокомандувач Збройних сил України, Олександр Сирський, визначив свої основні завдання на фронті. Він наголосив на необхідності ефективного використання бойових можливостей техніки та озброєння для завдання максимальних втрат противнику та ліквідації його техніки. Крім того, він вказав на важливість утримання зайнятих позицій та відновлення територіального становища у тих місцях, де українські сили відійшли.

Зазначено, що Російська Федерація іноді досягає успіху на окремих ділянках. Сирський підкреслив, що для підсилення оборони на головних напрямках необхідно розумно розподіляти резерви та забезпечувати ефективну організацію роботи на пунктах управління з вогневої поразки противника.

Також відзначено, що у деяких українських командирів були виявлені прорахунки в оцінці ситуації та сил противника, що призвело до проблем у обороні на деяких напрямках.

У висновках можна виділити наступне:

• Російська агресія продовжується на різних напрямках на лінії фронту, що створює складну ситуацію для Збройних сил України.

• Напружена обстановка на авдіївському та запорізькому напрямках вимагає ефективного використання бойових можливостей та організації оборони.

• Головне завдання головкома полягає в здійсненні максимальної операційної активності для стримування агресії та відновлення втрачених позицій.

• Важливою є правильна оцінка ситуації та ефективне використання резервів для забезпечення успішного відстоювання на фронті.

• Продовження підтримки Збройних сил України союзниками є критично важливим для забезпечення успішної оборони та стримування агресії Росії.

Роль адмірала Тоні Радакіна, командувача Збройних Сил Великобританії, у розробці стратегії знищення кораблів Російської Федерації виявилася надзвичайно важливою для України в умовах геополітичних та військових напруженостей. Британська газета Time відзначила його внесок у підтримку України у боротьбі з агресією Росії.

Згідно з інформацією, адмірал Радакін залишиться на посаді ще на рік після ключової ролі у допомозі Україні в боротьбі з агресією Росії. Він був запрошений до проведення стратегічних зустрічей з українськими військовими керівниками та обговорення стратегічних питань безпеки та оборони. Його "човникова дипломатія" сприяла зміцненню військово-політичних відносин між Великобританією та Україною.

Адмірал Тоні Радакін також відіграв ключову роль у координації підтримки з боку інших високопосадовців НАТО та надавав неоціненну допомогу у реалізації стратегії знищення російських кораблів, відновленні морської торгівлі України та забезпеченні безпеки у Чорному морі. Враховуючи його внесок у підтримку України та важливість його роботи в умовах геополітичних напружень, прийнято рішення про продовження терміну його служби до 2025 року.

Адмірал Радакін, який став першим морським лордом, отримав цю високу посаду за кілька місяців до вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Його робота у цей період визнана критичною для забезпечення безпеки та стабільності у регіоні. Історія адмірала Радакіна стала прикладом відданості і професіоналізму в служінні своїй країні та її союзникам у часи найскладніших випробувань.

У висновках до цієї статті можна виділити наступне:

• Роль адмірала Тоні Радакіна, командувача Збройних Сил Великобританії, у підтримці України у боротьбі з агресією Росії виявилася вкрай значущою.

• Його дипломатичні навички та стратегічне мислення сприяли покращенню військово-політичних відносин між Великобританією та Україною.

• Адмірал Радакін активно допомагав в розробці та реалізації стратегій знищення російських кораблів, що сприяло зміцненню безпеки в Чорному морі.

• Підтримка з боку адмірала Радакіна та інших високопосадовців НАТО виявилася важливою у координації міжнародної підтримки для України в умовах геополітичних напружень.

• Продовження терміну служби адмірала Радакіна є важливим кроком у забезпеченні стабільності та безпеки у регіоні, враховуючи продовжуючі загрози та виклики, з якими стикається Україна.

У цілому, внесок адмірала Радакіна в підтримку України виявився великим, а його продовження служби свідчить про продовження міжнародної підтримки українського суверенітету та територіальної цілісності.

Вікова макулярна дегенерація (ВМД) – це серйозне захворювання, яке стає однією з основних причин порушення зору після досягнення п’ятдесятирічного віку. Це захворювання, що стосується макули – центральної частини сітківки, відповідальної за центральний зір. Не випадково це захворювання вважається одним із найпоширеніших у людей старшого віку.

Вчені припускають, що до 2040 року кількість хворих зросте майже на 100 млн. Але сучасні лікарі мають усе необхідне для того, щоб діагностувати та успішно лікувати захворювання на початкових етапах розвитку. За відсутності лікування вона може призвести до повної втрати центрального зору, який ми використовуємо для того, щоб водити автівку, читати, готувати їжу, розпізнавати обличчя людей. Від об’ємної, кольорової, чіткої картинки навколишньої дійсності залишаються лише загальні, розмиті обриси.

У зовнішній частині сітківки накопичуються позаклітинні відкладення, що призводить до дегенерації (руйнування) фоторецепторів. У макулі зосереджена найбільша кількість колбочок – клітин-фоторецепторів, завдяки яким усі предмети та об’єкти мають відповідні кольори. Згідно з висновками офтальмологів та науковців, є п’ять основних факторів, які впливають на розвиток ВМД у пізньому віці:

Генетична схильність.Куріння.Поганий харчовий раціон, що містить недостатньо антиоксидантів та вітамінів.Зайва вага та низький рівень фізичної активності.Підвищений кров'яний тиск або захворювання серця.Загалом, профілактика ВМД включає в себе збалансоване харчування, відмову від шкідливих звичок, регулярні офтальмологічні обстеження після досягнення п’ятдесятирічного віку, особливо у разі наявності ризикових факторів. Рання діагностика та лікування можуть значно зменшити наслідки цього захворювання та зберегти якість життя.

У висновках можна зазначити наступне:

• Вікова макулярна дегенерація (ВМД) є серйозним захворюванням, яке часто виникає після п'ятдесяти років і може призвести до значного порушення зору.

• Ризики розвитку ВМД пов'язані з генетикою, стильом життя і деякими медичними станами, такими як високий кров'яний тиск.

• Профілактичні заходи, такі як збалансоване харчування, відмова від куріння, фізична активність і регулярні офтальмологічні обстеження, можуть допомогти у запобіганні або затримці розвитку цього захворювання.

• Рання діагностика та лікування ВМД є важливими для збереження якості зору та збереження функціональності пацієнтів у повсякденному житті.

• Дослідження та розвиток нових методів лікування є важливими напрямками у боротьбі з цим захворюванням для забезпечення кращого догляду за пацієнтами у майбутньому.

За інформацією, що надійшла від нашого джерела в Офісі Президента, виявлено, що західні партнери виступають проти збільшення видатків на Збройні Сили України (ЗСУ) і вимагають збереження статус-кво щодо виплат військовим. Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) також заявив про можливе припинення своїх програм в Україні у разі збільшення витрат у бюджеті. У зв'язку з цим уряд готує новий пакет податків для українців, щоб уникнути дефіциту через скорочення фінансування з боку західних країн.

Зокрема, планується введення наступних податків:

0,1% військового збору з прибутку підприємств і доходів ФОП;1,5% від вартості дорогоцінних металів;30% від вартості ювелірних виробів;10% від вартості рухомого майна. Також розглядаються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та введення інших податкових заходів.Однак, навіть за умови введення цих нових податків, вони не зможуть повністю покрити всі додаткові потреби бюджету. Оцінка показує, що загальний фіскальний ефект від запланованих заходів становитиме лише близько 40 мільярдів гривень. Тому розглядається питання підвищення ставок основних податків, зокрема ПДВ та військового збору з доходів фізичних осіб.

У висновках можна зазначити наступне:

Західні партнери виступають проти збільшення видатків на Збройні Сили України і вимагають обмеження виплат військовим.МВФ попереджає про можливе припинення програм в Україні у разі збільшення видатків у бюджеті.Кабінет Міністрів готує новий пакет податків для українців, щоб компенсувати втрати через скорочення західної допомоги.Нові податки будуть застосовуватися до різних видів доходів і майна, а також розглядається можливість підвищення основних податків, таких як ПДВ і військовий збір.Навіть за умови введення нових податків, вони не зможуть повністю покрити додаткові потреби бюджету, тому розглядається інше податкове навантаження.Уряд змушений шукати альтернативні джерела фінансування для оборони та інших потреб країни через зменшення зовнішньої допомоги та вимоги міжнародних кредиторів.

Оптимізм українців: чому 85% продовжують вірити у перемогу незважаючи на всі труднощі

Незважаючи на випробування, українці демонструють неймовірну стійкість та віру в перемогу. Професор політології, Олександр Мотиль, в колонці для видання The Hill зазначає, що секрет українського оптимізму залишається загадкою для західних спостерігачів, які схильні до песимізму. Мабуть, хтось пропустив момент, коли українцям сказали, що перемогти Росію неможливо.

Дані опитування, проведеного авторитетним Центром Разумкова наприкінці січня, свідчать: 85% респондентів вірять у перемогу України, лише 8,5% відмовляються від цього переконання. Ці цифри майже однакові у всіх регіонах країни, навіть на сході, де найбільше відчуваються військові дії.

Особливо захоплююче те, що українці чітко розуміють, що означає перемога: 38% вважають, що перемогою буде відновлення кордонів станом на січень 2014 року та вигнання російських військ, а 27% мають ще амбітніші мрії — повне знищення російської армії та крах внутрішнього режиму в Росії.

Оптимізм українців порушує. 60% вірять у перемогу до кінця 2025 року, а 65% з них мають навіть максималістські очікування. Цей настрій є типовим не тільки для середньостатистичних громадян, а й для окремих категорій, таких як бізнесмени та жінки.

Відповідно до опитування, проведеного Українською мережею ділових новин, майже 60% бізнесу очікують зростання у 2024 році, а більшість з них розраховують на значний приріст. Багато фірм впевнені, що досягнуть своїх цілей.

Але погляди європейців щодо України дещо інші. Європейська рада з міжнародних відносин виявила, що лише 10% європейців вірять у перемогу України, вдвічі більше вони очікують перемоги Росії. Це різниця в підходах щодо розуміння ситуації, яка вражає.

Європейський песимізм не є таким беззаперечно песимістичним, як може здатися на перший погляд, оскільки від 27 до 47 відсотків європейців вважають, що Україна та Росія зможуть досягти "компромісного врегулювання" (це було б досягненням!), а 19 до 38 відсотків обирають варіант "нічого з цього" або "не знаю". Проте навіть з такими застереженнями зрозуміло, що українці та європейці мають абсолютно протилежні погляди на перемогу України.

Зайво кажути, що багато американських політиків і аналітиків поділяють західний песимізм, до того ж один аналітик нещодавно заявив у виданні The Hill, що "ідея повної перемоги України — це маячня". Виникає очевидне запитання: хто помиляється, українці чи європейці та американські політики, аналітики та прості люди? Важко сперечатися з тим, що українці знають справжню реальність. За два роки війни та геноциду їхні почуття мають бути затуплені, а не підсилені. Навпаки, очевидно, що переважна більшість європейців та американців не мають належного уявлення про те, що відбувається в Україні. Вони дивляться телевізор, час від часу читають статті чи пости в соціальних мережах, а потім, здолавши військовий стрес, повертаються до пива, вина та барбекю. Якщо хтось і помиляється, то це середньостатистичні європейці й американці. На жаль, це стосується деяких політиків і аналітиків також.

Герої американських ЗМІ, такі як Такер Карлсон і Дональд Трамп та їхні послідовники; прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо; відомий угорець Віктор Орбан; лідерка "Національного фронту" Марін Ле Пен у Франції; партія "Альтернатива для Німеччини"; австрійська "Партія свободи" — це лише кілька прикладів — живуть у своєму власному паралельному світі, де Володимир Путін — святий, а Володимир Зеленський — сатана. На щастя, таких людей менше. Можливо, українці настільки втомилися від війни та злякалися зла, яке чекає на них, що колективно зробили стрибок у абсурдну віру в те, що вони переможуть, тому що вони повинні перемогти. Це передбачає, що населення повністю піддається ірраціональним емоціям, які змушують їх бачити те, чого насправді немає. Можливо, це стосується деяких українців, але це точно не стосується 85 відсотків. У будь-якому разі, такого роду ірраціональність не присутня ні в українських ЗМІ, ні в розмовах з реальними українцями.

Українці, судячи з усього, мають глибоке розуміння ситуації, яке перевершує знання на Заході. Вони добре усвідомлюють, що Конгрес США фактично виступає на боці Росії, відмовляючись постачати зброю Україні. Вони розуміють, що європейці та американці ставляться зі скептицизмом до їхньої перемоги. Вони осведомлені про реальність на Заході. Але вони також чудово розуміють, що відбувається в Україні та Росії. Вони знають, що Росія не може перемогти війну, яка коштує їй тисячу жертв щодня. Вони усвідомлюють, що режим Путіна виявляється значно слабкішим, ніж здається на перший погляд. Нарешті, українці також розуміють, що для перемоги їм потрібно лише вижити, відстояти себе від росіян — і вони знають, що це можливо зробити не завдяки якійсь магічній вірі в стійкість і перемогу, а завдяки тому, що альтернативою "виживання" росіян є знищення українців російськими агресорами.

Українці виявляють вражаюче розуміння ситуації на політичній арені, яке перевершує розуміння західних країн. Вони усвідомлюють складність та протиріччя відносин між Україною, Росією та Заходом. Глибоко розуміють вони і труднощі, з якими стикається Україна, і загрози, які приховуються за відмовою Заходу постачати необхідну допомогу. Не тільки розуміють вони, але й відчувають на собі реальність війни, що триває на їхній землі.

Українці не просто покладаються на власні сили, але й мають просторовий погляд на розклад сил та можливості війни. Вони розуміють, що перемога полягає не лише в силі зброї, але й в здатності витримати та вистояти, показавши свою стійкість та волю до життя вільним народом. Українці готові відстоювати свою державність та незалежність, бо вони знають, що їхня перемога — це питання не лише власної долі, але й майбутнього всього світу, де цінності свободи та демократії мають переважати над агресією та насильством.

Смуток та велика втрата стали співтовариством Збройних Сил України, коли вони втратили своїх військових під час нічного бою 29 лютого. У цій трагедії загинули військові з 73-го морського центру Спеціальних Сил Операцій (ССО), які віддали своє життя, залишаючись вірними своїй місії до кінця. Їхня героїчна та важка робота, проведена на суходолі, на морі та в тилу противника, неоціненна для нації та заслуговує на повагу та визнання. Вони пожертвували своїми життями для перемоги над ворогом, показуючи відданість та мужність в обличчі викликів і загроз.

Хоча не вказана кількість загиблих та місце їхньої загибелі, ця трагедія відбулася під час спроби закріпитися на Тендрівській косі в північній частині Чорного моря, що знаходиться біля берегів Херсонської області. 73-й морський центр ССО брав участь у багатьох складних операціях, включаючи звільнення острова Зміїний у 2022 році. Їхня безстрашна діяльність принесла величезний внесок у відновлення українського контролю над важливими територіями у Чорному морі.

Ці воїни заслуговують нашої повної вдячності та пам'яті. Їхній героїзм і відданість буде завжди жити в серцях нашого народу, а їхня жертва не буде забута.

Українські Збройні Сили зазнали тяжкої втрати у нічний бій 29 лютого, коли військові з 73-го морського центру Спеціальних Сил Операцій (ССО) віддали своє життя на службі для захисту країни. Їхня безстрашна боротьба та героїзм на суходолі та морі свідчать про величезний внесок українських військових у боротьбі з агресією. Хоча конкретні деталі загибелі залишаються невідомими, ці військові віддали свої життя заради вільної та незалежної України. Їхня самовідданість та мужність завжди буде запам'ятована і вшанована нашим народом.

Адвокати Ігоря Коломойського наголошують на тому, що свідки у справі неправомірно перекручують свої показання, які були передані слідством. За їхніми словами, протягом останніх 6 місяців слідство побудувало обвинувачення на основі показань колишніх працівників банку, але нові протоколи повторного допиту свідків свідчать про зміну їхніх показань. Деякі свідки навіть заявляють, що їхні слова були переформульовані слідчими з метою зміни змісту в інтересах слідства. Наприклад, свідок Скрипник спочатку висловлював сумніви у реальності та ймовірності переказу готівки на рахунок обвинуваченого, але пізніше заявив, що його слова були змінені кілька разів. Інші свідки також стверджують, що їм допомагали формулювати певні грошові транзакції як "фіктивні", навіть коли вони не супроводжувалися готівковими переказами. Захист також підкреслює, що ні один із 30 допитаних свідків не підтвердив звинувачення у завданні матеріальної шкоди "Приватбанку". Голова правління "Приватбанку" Герхард Бьош заявив, що у банку немає документів, які підтверджують суму заподіяної шкоди. Ці аргументи викликають сумнів у відповідності звинувачень до дій Коломойського, особливо в контексті збільшення застави для нього у справі про заволодіння значною сумою коштів.

У висновках статті відзначено, що адвокати Ігоря Коломойського висловлюють серйозні сумніви у відповідності показань свідків у справі. Вони наголошують на тому, що свідчення перекручуються під час допиту та навіть змінюються під впливом слідства. Зазначено, що жоден із 30 допитаних свідків не підтвердив звинувачення у завданні матеріальної шкоди "Приватбанку", що ставить під сумнів обвинувачення до Коломойського. Також відзначено відсутність документальних підтверджень щодо заподіяної шкоди. Ці аргументи ставлять під сумнів обґрунтованість збільшення застави для Коломойського у справі про заволодіння значною сумою коштів.

У Тернопільській обласній клінічній лікарні здійснили дивооперацію, яка залишить свій віддячений слід у історії української медицини: лікарі вийняли серце пацієнта для видалення пухлини з грудної клітки. Ця революційна процедура, яка є першою у своєму роді в Україні, стосувалася саркоми задньої стінки лівого передсердя та була успішно виконана методом аутотрансплантації.

Департамент охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації висловив свою вдячність за цей визначний момент, який став можливим завдяки неперевершеному професіоналізму медичного персоналу. Сам пацієнт, 45-річний військовослужбовець, постраждав на фронті та потребував неабиякої допомоги через високу ампутацію ноги. Діагноз мітральної недостатності, поєднаний із виявленою пухлиною, став причиною для проведення такої складної операції.

Лікарі Тернополя проявили вражаючий професіоналізм під час тривалої та складної процедури, яка тривала 3 години. Операція включала два етапи: спочатку серце було вийнято з грудної клітки пацієнта, а потім проведено видалення частини пухлини та реконструкцію лівого передсердя. Другий етап передбачав роботу з самим серцем, включаючи видалення уражених ділянок та відновлення його функціональності.

Стан пацієнта після операції оцінюється як задовільний, і він перебуває на реабілітації та спеціалізованому лікуванні. Цей подвиг став ще одним доказом високої кваліфікації українських медичних фахівців, які продовжують рятувати життя та відновлювати здоров’я важкохворих пацієнтів.

Не можна не згадати інститут нейрохірургії імені Ромоданова, який теж вніс свій внесок у рятівне лікування військових. Історія Сергія Іщенка, захисника, що пережив найскладнішу операцію на мозку, свідчить про невичерпний дух відданості та професіоналізм українських медичних працівників, які намагаються допомогти кожному важкохворому воїну повернутися до повноцінного життя.

Українська медицина продемонструвала вражаючі досягнення, здійснивши унікальну операцію видалення пухлини з грудної клітки, що стала першою у своєму роді в країні. Цей подвиг став свідченням високого професіоналізму та непереборної відданості медичного персоналу, який здатний здійснити неможливе для врятування життя пацієнтів, навіть у найскладніших випадках.

Важливою аспектом цієї операції є також відображення мужності та відданості військовослужбовців, які зазнали травм на фронті та потребують спеціалізованої медичної допомоги. Вони – справжні герої, які віддали своє здоров'я заради захисту країни.

Ця історія свідчить про високий рівень розвитку української медицини та наголошує на важливості неперервного підвищення кваліфікації медичних працівників та розвитку нових технологій у лікувальній практиці.

Представники Польщі та України активно обговорюють можливість введення обмежень на кордоні між країнами для здійснення торгівлі. Згідно з виступом Туска, це питання буде також висвітлене під час його зустрічі з фермерами. Він вказав на існуючі спроби обмеження поставок сільськогосподарської продукції з України, запропонувавши обмеження, що відповідають середньому рівню за 2022-2023 роки. У Брюсселі Польща має намір внести пропозицію, згідно з якою референтним періодом буде час до початку конфлікту. Це спрямовано на посилення лімітів з метою захисту польських виробників. Водночас, тривають переговори щодо тимчасового закриття кордону для обміну товарами. Туск підкреслив, що будь-яке рішення про обмеження торгівлі з Україною має бути тимчасовим і здійснюватися за погодженням з Києвом, щоб уникнути зайвої напруги між країнами. Проте він настоює на необхідності знайти довгострокове рішення.

У вищезгаданій статті розглянуті переговори між Польщею та Україною щодо можливого закриття кордону для торгівлі товарами. Обговорюються спроби обмеження поставок сільськогосподарської продукції з України, а також можливість тимчасового закриття кордону. Важливо, що будь-яке рішення щодо обмеження торгівлі має бути тимчасовим і узгодженим з українською стороною для попередження надмірної напруги між країнами. Також акцентується на необхідності знаходження довгострокового рішення для вирішення цього питання.

У Верховній Раді України оголошено про створення нового підкомітету з питань деколонізації, як повідомила пресслужба парламенту. Новоутвореним підкомітетом очолив депутат від об’єднання "Справедливість" (колишній член фракції "Голос") Роман Лозинський, який також є першим заступником голови Комітету з питань організації державної влади. Згідно з оголошенням, до компетенції підкомітету входить виконання законодавчих норм, спрямованих на деколонізацію, а також розгляд питань найменування та перейменування населених пунктів і районів. Прийняття рішення про створення підкомітету відбулося після аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій, а також рекомендацій Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів у Дніпропетровській та Миколаївській областях.

Створення нового підкомітету з питань деколонізації у Верховній Раді України є важливим кроком у реалізації законодавчих ініціатив, спрямованих на зміцнення національної ідентичності та збереження культурної спадщини країни. Рішення про створення підкомітету було ухвалено на підставі аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій та врахування рекомендацій від Українського інституту національної пам'яті та Національної комісії зі стандартів державної мови. Робота підкомітету спрямована на впровадження законодавчих змін, що сприятимуть перейменуванню населених пунктів та районів, а також на вирішення питань, пов'язаних із деколонізацією та відновленням історичних найменувань, що відповідають національним та культурним цінностям України.