Оптимізм українців: чому 85% продовжують вірити у перемогу незважаючи на всі труднощі

Незважаючи на випробування, українці демонструють неймовірну стійкість та віру в перемогу. Професор політології, Олександр Мотиль, в колонці для видання The Hill зазначає, що секрет українського оптимізму залишається загадкою для західних спостерігачів, які схильні до песимізму. Мабуть, хтось пропустив момент, коли українцям сказали, що перемогти Росію неможливо.

Дані опитування, проведеного авторитетним Центром Разумкова наприкінці січня, свідчать: 85% респондентів вірять у перемогу України, лише 8,5% відмовляються від цього переконання. Ці цифри майже однакові у всіх регіонах країни, навіть на сході, де найбільше відчуваються військові дії.

Особливо захоплююче те, що українці чітко розуміють, що означає перемога: 38% вважають, що перемогою буде відновлення кордонів станом на січень 2014 року та вигнання російських військ, а 27% мають ще амбітніші мрії — повне знищення російської армії та крах внутрішнього режиму в Росії.

Оптимізм українців порушує. 60% вірять у перемогу до кінця 2025 року, а 65% з них мають навіть максималістські очікування. Цей настрій є типовим не тільки для середньостатистичних громадян, а й для окремих категорій, таких як бізнесмени та жінки.

Відповідно до опитування, проведеного Українською мережею ділових новин, майже 60% бізнесу очікують зростання у 2024 році, а більшість з них розраховують на значний приріст. Багато фірм впевнені, що досягнуть своїх цілей.

Але погляди європейців щодо України дещо інші. Європейська рада з міжнародних відносин виявила, що лише 10% європейців вірять у перемогу України, вдвічі більше вони очікують перемоги Росії. Це різниця в підходах щодо розуміння ситуації, яка вражає.

Європейський песимізм не є таким беззаперечно песимістичним, як може здатися на перший погляд, оскільки від 27 до 47 відсотків європейців вважають, що Україна та Росія зможуть досягти "компромісного врегулювання" (це було б досягненням!), а 19 до 38 відсотків обирають варіант "нічого з цього" або "не знаю". Проте навіть з такими застереженнями зрозуміло, що українці та європейці мають абсолютно протилежні погляди на перемогу України.

Зайво кажути, що багато американських політиків і аналітиків поділяють західний песимізм, до того ж один аналітик нещодавно заявив у виданні The Hill, що "ідея повної перемоги України — це маячня". Виникає очевидне запитання: хто помиляється, українці чи європейці та американські політики, аналітики та прості люди? Важко сперечатися з тим, що українці знають справжню реальність. За два роки війни та геноциду їхні почуття мають бути затуплені, а не підсилені. Навпаки, очевидно, що переважна більшість європейців та американців не мають належного уявлення про те, що відбувається в Україні. Вони дивляться телевізор, час від часу читають статті чи пости в соціальних мережах, а потім, здолавши військовий стрес, повертаються до пива, вина та барбекю. Якщо хтось і помиляється, то це середньостатистичні європейці й американці. На жаль, це стосується деяких політиків і аналітиків також.

Герої американських ЗМІ, такі як Такер Карлсон і Дональд Трамп та їхні послідовники; прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо; відомий угорець Віктор Орбан; лідерка "Національного фронту" Марін Ле Пен у Франції; партія "Альтернатива для Німеччини"; австрійська "Партія свободи" — це лише кілька прикладів — живуть у своєму власному паралельному світі, де Володимир Путін — святий, а Володимир Зеленський — сатана. На щастя, таких людей менше. Можливо, українці настільки втомилися від війни та злякалися зла, яке чекає на них, що колективно зробили стрибок у абсурдну віру в те, що вони переможуть, тому що вони повинні перемогти. Це передбачає, що населення повністю піддається ірраціональним емоціям, які змушують їх бачити те, чого насправді немає. Можливо, це стосується деяких українців, але це точно не стосується 85 відсотків. У будь-якому разі, такого роду ірраціональність не присутня ні в українських ЗМІ, ні в розмовах з реальними українцями.

Українці, судячи з усього, мають глибоке розуміння ситуації, яке перевершує знання на Заході. Вони добре усвідомлюють, що Конгрес США фактично виступає на боці Росії, відмовляючись постачати зброю Україні. Вони розуміють, що європейці та американці ставляться зі скептицизмом до їхньої перемоги. Вони осведомлені про реальність на Заході. Але вони також чудово розуміють, що відбувається в Україні та Росії. Вони знають, що Росія не може перемогти війну, яка коштує їй тисячу жертв щодня. Вони усвідомлюють, що режим Путіна виявляється значно слабкішим, ніж здається на перший погляд. Нарешті, українці також розуміють, що для перемоги їм потрібно лише вижити, відстояти себе від росіян — і вони знають, що це можливо зробити не завдяки якійсь магічній вірі в стійкість і перемогу, а завдяки тому, що альтернативою "виживання" росіян є знищення українців російськими агресорами.

Українці виявляють вражаюче розуміння ситуації на політичній арені, яке перевершує розуміння західних країн. Вони усвідомлюють складність та протиріччя відносин між Україною, Росією та Заходом. Глибоко розуміють вони і труднощі, з якими стикається Україна, і загрози, які приховуються за відмовою Заходу постачати необхідну допомогу. Не тільки розуміють вони, але й відчувають на собі реальність війни, що триває на їхній землі.

Українці не просто покладаються на власні сили, але й мають просторовий погляд на розклад сил та можливості війни. Вони розуміють, що перемога полягає не лише в силі зброї, але й в здатності витримати та вистояти, показавши свою стійкість та волю до життя вільним народом. Українці готові відстоювати свою державність та незалежність, бо вони знають, що їхня перемога — це питання не лише власної долі, але й майбутнього всього світу, де цінності свободи та демократії мають переважати над агресією та насильством.

Смуток та велика втрата стали співтовариством Збройних Сил України, коли вони втратили своїх військових під час нічного бою 29 лютого. У цій трагедії загинули військові з 73-го морського центру Спеціальних Сил Операцій (ССО), які віддали своє життя, залишаючись вірними своїй місії до кінця. Їхня героїчна та важка робота, проведена на суходолі, на морі та в тилу противника, неоціненна для нації та заслуговує на повагу та визнання. Вони пожертвували своїми життями для перемоги над ворогом, показуючи відданість та мужність в обличчі викликів і загроз.

Хоча не вказана кількість загиблих та місце їхньої загибелі, ця трагедія відбулася під час спроби закріпитися на Тендрівській косі в північній частині Чорного моря, що знаходиться біля берегів Херсонської області. 73-й морський центр ССО брав участь у багатьох складних операціях, включаючи звільнення острова Зміїний у 2022 році. Їхня безстрашна діяльність принесла величезний внесок у відновлення українського контролю над важливими територіями у Чорному морі.

Ці воїни заслуговують нашої повної вдячності та пам'яті. Їхній героїзм і відданість буде завжди жити в серцях нашого народу, а їхня жертва не буде забута.

Українські Збройні Сили зазнали тяжкої втрати у нічний бій 29 лютого, коли військові з 73-го морського центру Спеціальних Сил Операцій (ССО) віддали своє життя на службі для захисту країни. Їхня безстрашна боротьба та героїзм на суходолі та морі свідчать про величезний внесок українських військових у боротьбі з агресією. Хоча конкретні деталі загибелі залишаються невідомими, ці військові віддали свої життя заради вільної та незалежної України. Їхня самовідданість та мужність завжди буде запам'ятована і вшанована нашим народом.

Адвокати Ігоря Коломойського наголошують на тому, що свідки у справі неправомірно перекручують свої показання, які були передані слідством. За їхніми словами, протягом останніх 6 місяців слідство побудувало обвинувачення на основі показань колишніх працівників банку, але нові протоколи повторного допиту свідків свідчать про зміну їхніх показань. Деякі свідки навіть заявляють, що їхні слова були переформульовані слідчими з метою зміни змісту в інтересах слідства. Наприклад, свідок Скрипник спочатку висловлював сумніви у реальності та ймовірності переказу готівки на рахунок обвинуваченого, але пізніше заявив, що його слова були змінені кілька разів. Інші свідки також стверджують, що їм допомагали формулювати певні грошові транзакції як "фіктивні", навіть коли вони не супроводжувалися готівковими переказами. Захист також підкреслює, що ні один із 30 допитаних свідків не підтвердив звинувачення у завданні матеріальної шкоди "Приватбанку". Голова правління "Приватбанку" Герхард Бьош заявив, що у банку немає документів, які підтверджують суму заподіяної шкоди. Ці аргументи викликають сумнів у відповідності звинувачень до дій Коломойського, особливо в контексті збільшення застави для нього у справі про заволодіння значною сумою коштів.

У висновках статті відзначено, що адвокати Ігоря Коломойського висловлюють серйозні сумніви у відповідності показань свідків у справі. Вони наголошують на тому, що свідчення перекручуються під час допиту та навіть змінюються під впливом слідства. Зазначено, що жоден із 30 допитаних свідків не підтвердив звинувачення у завданні матеріальної шкоди "Приватбанку", що ставить під сумнів обвинувачення до Коломойського. Також відзначено відсутність документальних підтверджень щодо заподіяної шкоди. Ці аргументи ставлять під сумнів обґрунтованість збільшення застави для Коломойського у справі про заволодіння значною сумою коштів.

У Тернопільській обласній клінічній лікарні здійснили дивооперацію, яка залишить свій віддячений слід у історії української медицини: лікарі вийняли серце пацієнта для видалення пухлини з грудної клітки. Ця революційна процедура, яка є першою у своєму роді в Україні, стосувалася саркоми задньої стінки лівого передсердя та була успішно виконана методом аутотрансплантації.

Департамент охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації висловив свою вдячність за цей визначний момент, який став можливим завдяки неперевершеному професіоналізму медичного персоналу. Сам пацієнт, 45-річний військовослужбовець, постраждав на фронті та потребував неабиякої допомоги через високу ампутацію ноги. Діагноз мітральної недостатності, поєднаний із виявленою пухлиною, став причиною для проведення такої складної операції.

Лікарі Тернополя проявили вражаючий професіоналізм під час тривалої та складної процедури, яка тривала 3 години. Операція включала два етапи: спочатку серце було вийнято з грудної клітки пацієнта, а потім проведено видалення частини пухлини та реконструкцію лівого передсердя. Другий етап передбачав роботу з самим серцем, включаючи видалення уражених ділянок та відновлення його функціональності.

Стан пацієнта після операції оцінюється як задовільний, і він перебуває на реабілітації та спеціалізованому лікуванні. Цей подвиг став ще одним доказом високої кваліфікації українських медичних фахівців, які продовжують рятувати життя та відновлювати здоров’я важкохворих пацієнтів.

Не можна не згадати інститут нейрохірургії імені Ромоданова, який теж вніс свій внесок у рятівне лікування військових. Історія Сергія Іщенка, захисника, що пережив найскладнішу операцію на мозку, свідчить про невичерпний дух відданості та професіоналізм українських медичних працівників, які намагаються допомогти кожному важкохворому воїну повернутися до повноцінного життя.

Українська медицина продемонструвала вражаючі досягнення, здійснивши унікальну операцію видалення пухлини з грудної клітки, що стала першою у своєму роді в країні. Цей подвиг став свідченням високого професіоналізму та непереборної відданості медичного персоналу, який здатний здійснити неможливе для врятування життя пацієнтів, навіть у найскладніших випадках.

Важливою аспектом цієї операції є також відображення мужності та відданості військовослужбовців, які зазнали травм на фронті та потребують спеціалізованої медичної допомоги. Вони – справжні герої, які віддали своє здоров'я заради захисту країни.

Ця історія свідчить про високий рівень розвитку української медицини та наголошує на важливості неперервного підвищення кваліфікації медичних працівників та розвитку нових технологій у лікувальній практиці.

Представники Польщі та України активно обговорюють можливість введення обмежень на кордоні між країнами для здійснення торгівлі. Згідно з виступом Туска, це питання буде також висвітлене під час його зустрічі з фермерами. Він вказав на існуючі спроби обмеження поставок сільськогосподарської продукції з України, запропонувавши обмеження, що відповідають середньому рівню за 2022-2023 роки. У Брюсселі Польща має намір внести пропозицію, згідно з якою референтним періодом буде час до початку конфлікту. Це спрямовано на посилення лімітів з метою захисту польських виробників. Водночас, тривають переговори щодо тимчасового закриття кордону для обміну товарами. Туск підкреслив, що будь-яке рішення про обмеження торгівлі з Україною має бути тимчасовим і здійснюватися за погодженням з Києвом, щоб уникнути зайвої напруги між країнами. Проте він настоює на необхідності знайти довгострокове рішення.

У вищезгаданій статті розглянуті переговори між Польщею та Україною щодо можливого закриття кордону для торгівлі товарами. Обговорюються спроби обмеження поставок сільськогосподарської продукції з України, а також можливість тимчасового закриття кордону. Важливо, що будь-яке рішення щодо обмеження торгівлі має бути тимчасовим і узгодженим з українською стороною для попередження надмірної напруги між країнами. Також акцентується на необхідності знаходження довгострокового рішення для вирішення цього питання.

У Верховній Раді України оголошено про створення нового підкомітету з питань деколонізації, як повідомила пресслужба парламенту. Новоутвореним підкомітетом очолив депутат від об’єднання "Справедливість" (колишній член фракції "Голос") Роман Лозинський, який також є першим заступником голови Комітету з питань організації державної влади. Згідно з оголошенням, до компетенції підкомітету входить виконання законодавчих норм, спрямованих на деколонізацію, а також розгляд питань найменування та перейменування населених пунктів і районів. Прийняття рішення про створення підкомітету відбулося після аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій, а також рекомендацій Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів у Дніпропетровській та Миколаївській областях.

Створення нового підкомітету з питань деколонізації у Верховній Раді України є важливим кроком у реалізації законодавчих ініціатив, спрямованих на зміцнення національної ідентичності та збереження культурної спадщини країни. Рішення про створення підкомітету було ухвалено на підставі аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій та врахування рекомендацій від Українського інституту національної пам'яті та Національної комісії зі стандартів державної мови. Робота підкомітету спрямована на впровадження законодавчих змін, що сприятимуть перейменуванню населених пунктів та районів, а також на вирішення питань, пов'язаних із деколонізацією та відновленням історичних найменувань, що відповідають національним та культурним цінностям України.

У рамках проєкту "PEACE in Ukraine" Світовим банком надано другий транш безповоротного фінансування у розмірі 760 мільйонів доларів до державного бюджету України. Ця сума включає гранти від урядів Японії та Норвегії у розмірі 465 та 295 мільйонів доларів відповідно. Отримані кошти призначені для часткової компенсації видатків держбюджету, які не стосуються безпеки та оборони. Зокрема, ці фінанси спрямовані на пенсійні виплати, виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та оплату праці педагогів.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила бажання розглянути використання прибутку від заморожених російських активів на користь закупівлі військового обладнання для України. "Настав час розпочати розмову про використання прибутків від заморожених російських активів для спільної закупівлі військового обладнання для України", – зазначила вона. "Це буде сильним символом та принесе значну користь, зробивши Україну та всю Європу безпечнішим місцем для проживання", – додала фон дер Ляєн.

Україна отримала важливий другий транш фінансування від Світового банку у розмірі 760 мільйонів доларів у рамках проєкту "PEACE in Ukraine". Ці кошти спрямовані на підтримку соціальних секторів, зокрема, пенсійних виплат, оплату праці працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій та педагогів. Також президент Європейської комісії висловила ініціативу використання прибутку від заморожених російських активів на закупівлю військового обладнання для зміцнення безпеки України та Європи. Ці кроки сприятимуть зростанню стабільності та забезпечать безпеку не лише в Україні, а й у всьому регіоні.

Український актор театру та кіно Олексій Тритенко вирішив розкрити таємницю свого життя, повідомивши про своє призначення до складу Збройних сил України вже з 24 лютого 2022 року. Інформація про його контракт стала відома завдяки публікації в його Instagram, де був опублікований наказ про мобілізацію до військової служби.

Це стало відповіддю на поширені чутки та домисли щодо його з'явлення в військовій формі на фотографіях. Згідно з опублікованим документом, Олексію Тритенку була призначена посада водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення, і це призначення вступило в силу з 24 лютого 2022 року.

Фотографії також підтвердили, що актор приєднався до 206-го окремого батальйону територіальної оборони, а наразі він служить у складі 112-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. "Військову форму я вдягнув з початком повномасштабного вторгнення", — написав актор. — І з того часу я з честю ношу однострій та є чинним військовослужбовцем Збройних Сил України". У закінченні посту автор вказав себе як "молодшого сержанта Олексія Тритенка".

Український актор Олексій Тритенко відкрив перед громадськістю своє військове призначення та виявився активним учасником Збройних сил України. Це рішення він ухвалив у період повномасштабного вторгнення, відповідаючи на розповсюджені чутки про його військову діяльність.

Наказ про мобілізацію та фотографії з публікації підтвердили його присутність в складі 112-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Тритенко взяв на себе обов'язки водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення.

Це рішення свідчить про готовність українських громадян приймати активну участь у захисті країни в найскладніші часи.

Правоохоронці розкрили складну злочинну схему, спрямовану на списання та незаконну продажу військового майна, призначеного для однієї з бригад територіальної оборони міста. За отриманою інформацією від державного бюро розслідувань, зловмисники вкрали різноманітне військове спорядження та одяг на суму щонайменше 3,6 мільйона гривень. Під час проведення обшуків правоохоронці виявили великі запаси військового майна у складі в одному з київських гаражів, призначених для подальшої продажу через інтернет. Важливо відзначити, що вкрадене майно було позначене бирками від Збройних сил України, які зловмисники видали перед продажем. У злочинній схемі брали участь як військовослужбовці, які організовували списання майна, так і цивільні особи, які його реалізовували. Організатором схеми виявився один з цивільних, що мав вплив на військовослужбовців. Під час спроби продажу частини військового майна на суму понад 2 мільйонів гривень, правоохоронці затримали організатора та ще двох осіб, включаючи військовослужбовця, які намагалися реалізувати майно зі "знижкою" майже 50%. Організатору та учасникам злочинної схеми повідомили про підозру у привласненні військового майна, організованому групою. Усім обвинуваченим висунули звинувачення, передбачені частинами 3 і 5 статті 27, частиною 3 статті 28 та частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України, за що їм загрожує покарання до п’ятнадцяти років позбавлення волі.

У підсумку, правоохоронні органи розкрили серйозну злочинну схему, спрямовану на списання та незаконну продажу військового майна, яке було призначене для бригади територіальної оборони міста. Затримано осіб, які брали участь у цій схемі, включаючи організатора та військовослужбовців, і ними висунуто обвинувачення за відповідними статтями Кримінального кодексу України. Це ще один важливий крок у боротьбі з корупцією та незаконним використанням військового майна, що сприяє збереженню інтегритету та ефективності оборонно-безпекового сектору країни.

За інформацією, що надійшла від нашого джерела в Офісі прем’єр-міністра, партнери висловили своє розчарування тим, що результати літнього контрнаступу були зведені нанівець, і це вже остаточно. Зокрема, на південному та херсонському напрямках сталося відступлення з усіх територій, які Збройні сили України відвоювали із великими втратами техніки та резервів. Головний командувач з Великої Британії припускає, що Україні буде важко здійснити контрнаступ до кінця літа, а можливо, й навіть до наступного року. Тоні Радакін пояснює, що успіхи залежать від боєприпасів та допомоги, яка має надійти від Сполучених Штатів.

Прогнозується, що Україна збереже дефіцит боєприпасів, а ініціатива у війні залишиться на боці Росії протягом декількох місяців, доки Захід не ухвалить рішучі кроки щодо підтримки Києва. Про це повідомив начальник штабу оборони та командувач збройних сил Великої Британії, адмірал Тоні Радакін, на конференції в Лондоні, зазначивши, що ця складна ситуація, ймовірно, триватиме принаймні наступні кілька місяців. За словами Радакіна, Київу буде важко здійснити новий контрнаступ протягом наступних місяців, адже допомога від США призупинена через рішення республіканців у Конгресі, а Європа ще не може заповнити цю прогалину.

У підсумку, висновок з доповіді відбувшоїся конференції відображає досить складну ситуацію, яка склалася на півдні та херсонському напрямку після контрнаступу України. Партнери висловили розчарування тим, що досягнуті під час контрнаступу успіхи були зведені нанівець, і вони вважають це остаточним. Прогнозується, що Україні буде важко здійснити новий контрнаступ протягом найближчих місяців, особливо без належної підтримки від західних партнерів. Досягнення успіху у воєнній операції значною мірою залежить від постачання боєприпасів та допомоги, яка має надійти від Сполучених Штатів та Європи. Таким чином, перед Україною стоїть великий виклик, і для досягнення перемоги необхідні спільні зусилля всіх партнерів та дружні підтримка з боку міжнародного співтовариства.