На зустрічі з президентом Зеленським, генерал Залужний висловив підозру, щодо можливості швидкого прогресу Збройних Сил України на полі бою, оглядаючи велику кількість проблем, які стоять перед ними, повідомляє WP. Газета розкриває нові аспекти цієї зустрічі, на якій президент запропонував головкомові написати заяву про звільнення. Зеленський пояснив, що зміна керівництва ЗСУ необхідна для "оновлення", а суспільство втомлюється від тривалої війни, а допомога Заходу є непослідовною.

У свою чергу, Залужний виклав перед новим керівництвом ЗСУ труднощі, з якими їм доведеться стикатися. "Будь-який новий командувач, подібно до минулого, стикається з більш сильними і краще озброєними силами у війні, яка перетворилася на виснажливу та безвихідну. Новий керівник буде змушений шукати значний приплив нових солдатів, щоб відшкодувати втрати та відповідати планам Росії щодо введення ще 400 000 військовослужбовців у бій. Українським силам також потрібне значне посилення у вигляді зброї, боєприпасів, транспортних засобів та іншої техніки".

Хоча рішення про зняття Залужного очікується, існує ймовірність, що президент може змінити свою позицію.

У висновку статті слід зазначити, що зустріч між президентом Зеленським і головнокомандувачем Залужним виявилася важливою та напруженою. Головний підсумок полягає в тому, що Залужний висловив побоювання щодо можливості швидкого прогресу Збройних Сил України на фронті через численні проблеми. Президент Зеленський виступив із пропозицією про звільнення головкома та підкреслив необхідність оновлення керівництва ЗСУ. Основними труднощами, які чекають наступника Залужного, є виснажлива війна, нестача ресурсів і потреба у значному підсиленні для відповіді на російські плани. І хоча відставка Залужного є ймовірною, стаття вказує на можливість зміни рішення президента в цьому питанні.

Міністр оборони Рустем Умєров та головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний активно взялися за вдосконалення законодавства щодо мобілізації в Україні. Згідно з парламентською документацією, представники влади внесли новий законопроєкт про мобілізацію (№10449) до Верховної Ради. Умєров стане головним ініціатором закону, а Залужний – співдоповідачем.

Цей оновлений законопроєкт визначає чіткий термін служби під час воєнного стану та робить акцент на важливих аспектах. Особливо важливою є нова положеність щодо осіб з інвалідністю, які більше не будуть призиватися на військовий фронт. Розміри додаткової винагороди залишаються на рівні 30 тисяч або 100 тисяч гривень до кінця воєнного стану, забезпечуючи справедливі умови для тих, хто готовий служити своїй країні.

Попередній законопроєкт, зареєстрований 25 грудня, викликав критику та вимагав додаткового вдосконалення. За наради з участю Залужного, Умєрова та начальника Генштабу ЗСУ Сергія Шапталу, законопроєкт повернули на доопрацювання уряду. Очікується, що після необхідних коригувань законопроєкт буде розглянутий у Верховній Раді з виправленими недоліками, готовий до подальшого розгляду та прийняття.

Висновки до вищезгаданої статті свідчать про активні зусилля Міністра оборони Рустема Умєрова та головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного у вдосконаленні законодавства про мобілізацію в Україні. Зазначений новий законопроєкт (№10449), внесений до Верховної Ради, спрямований на вирішення ключових питань, пов'язаних із військовою службою та мобілізацією.

Оновлений законопроєкт визначає чіткі терміни служби в умовах воєнного стану та враховує соціальні аспекти, зокрема, виключення з призову осіб з інвалідністю. Важливим елементом є збереження розмірів додаткової винагороди на стабільному рівні, що гарантує справедливі умови для тих, хто взяв на себе зобов'язання служити в армії.

Критика, яка супроводжувала попередній законопроєкт, була уважно врахована, і після наради з участю ключових постійних комісій влади, законопроєкт повернули на доопрацювання уряду. Очікується, що після внесених коригувань законопроєкт буде готовий до подальшого розгляду та прийняття, що сприятиме покращенню системи мобілізації та військової служби в Україні.

У результаті окупації Гостомелю російськими військами та обстрілів, населений пункт зазнав серйозних руйнувань, збитки оцінюються приблизно в 9,5 мільярда гривень. Зруйновано понад 4500 будівель, з них 546 повністю, а деякі вулиці знищені наполовину.

Спроби влади в Києві взятися за відновлення пошкоджених житлових об'єктів стикаються із складністю та критикою через корупційні схеми. Один із котеджних комплексів, що зазнав значних руйнувань, залишається невідновленим через торгові скарги, скасування тендерів та відмову замовника визнати переможця.

Жителі, які втратили свої домівки через військові події, залишаються без належного житла через тяжкі умови тендерних процедур та можливу корупцію в системі влади.

Департамент регіонального розвитку, замість забезпечення чесної та прозорої відбудови Київщини після воєнних подій, стає об'єктом критики та обвинувачень у корупційних схемах. Спроби провести тендери для відбудови пошкоджених об'єктів, зокрема котеджного містечка в Гостомелі, призводять до скасувань через відмову замовника домовлятися про відкат з потенційними підрядниками.

Радник голови Департаменту Регіонального Розвитку, Олександр Онищенко, вважається ключовою постачальницею корупційних тендерів, розмір відкату яких становить 15% від вартості закупівлі. Представники бізнесу стверджують, що Онищенко взаємодіє із обраною групою підрядників, встановлюючи свої умови та втручаючись у тендерний процес. Така ситуація має серйозний вплив на відбудову та розвиток регіону, а заявлений термін подачі пропозицій на тендер "Капітальний ремонт житлового будинку" в Гостомелі вже п'ятий раз залишається без учасників. Це піднімає питання ефективності і прозорості діяльності департаменту та піддаває сумнівам його здатність до відновлення об'єктів після воєнних руйнувань без втручання у корупційні практики.

Департамент регіонального розвитку Київської обласної військової адміністрації (КОДА), очолюваний Олександром Онищенком, опинився під обстрілом звинувачень у корупційних схемах. Аналіз одного з тендерів, проведених цим департаментом, на відкритому майданчику «Прозорро», виявив, що кожен другий тендер супроводжується слідами корупції та прагненням високопосадовців КОДА до особистого збагачення.

Лозунги про прозорість та підзвітність відбудови Київщини виявилися марними, адже реальність полягає в тому, що чиновники з КОДА протягом п'яти місяців не можуть обрати підрядника для відновлення будинку в Гостомелі. Це рішення має вирішальне значення для 42 сімей, які два роки не можуть повернутися у свої домівки через відсутність дієвих дій влади.

В ситуації, коли Україна стоїть на початковому етапі відбудови, важливо, щоб кроки в цьому напрямку були чесними та ефективними. Проте, виявлені випадки відкатів, договорняків та тиску з боку керівництва КОДА ставлять під сумнів дійсну рішучість влади України подолати основний злочин — корупцію.

Департамент регіонального розвитку Київської обласної військової адміністрації (КОДА) потрапив під гострий обстріл критики через виявлені корупційні схеми. Аналіз тендера, проведеного департаментом, розкриває наявність слідів корупції в кожному другому випадку. Це свідчить про те, що влада не виконує обіцянок щодо прозорості та підзвітності в процесі відбудови Київщини.

Повільність у виборі підрядника для відновлення будинку в Гостомелі ставить під загрозу 42 сім'ї, які два роки не можуть повернутися додому через бездіяльність влади. Розголос департаменту у корупційних скандалах порушує довіру громадськості та міжнародних партнерів, необхідних для успішної реалізації відновлення країни. Відмова влади від корупційних практик та реформ в сфері державних закупівель стає критичною у момент важливого етапу відбудови.

Зеленський Запрошує Європу до Створення Фонду Допомоги Україні: Щедрий Пакет на 50 мільярдів євро для Макрофінансової Стабільності

Президент Володимир Зеленський висловив своє визнання лідерам Євросоюзу за схвалення багаторічної програми допомоги Україні на суму 50 мільярдів євро. У своєму виступі перед Європейською Радою, він закликав до створення Ukraine Assistance Fund в межах Європейського фонду миру. За його словами, цей фонд забезпечить надійну та тривалу підтримку для протиставлення поточним викликам, зобов'язуючи Європейський союз виділяти не менше 5 мільярдів євро на рік протягом чотирьох років.

Зеленський також наголосив на досягненні домовленості під час свого січневого візиту до Швейцарії щодо організації Глобального саміту миру, надіявшись на активну участь лідерів ЄС у підготовці цього заходу. Його виступ визначив єдність Європи та її вагомий вплив на глобальні події.

На саміті ЄС 1 лютого лідери одноголосно прийняли пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро, включаючи 39 мільярдів євро для підтримки держбюджету та заходів з макрофінансової стабільності. Наступний етап включає визначення остаточних умов програми під час тріалогу між Європейською Радою, Єврокомісією та Європарламентом, а очікується, що Уряд України отримає перший платіж у березні у розмірі 4,5 мільярдів євро за програмою Ukraine Facility.

Стаття відображає активні зусилля президента Володимира Зеленського на дипломатичному рівні для отримання значного пакету фінансової допомоги від Європейського союзу. Затверджений пакет на 50 мільярдів євро для України, включаючи 39 мільярдів для держбюджету, стає важливим кроком у зміцненні макрофінансової стабільності країни.

Президент акцентує необхідність створення Ukraine Assistance Fund в межах Європейського фонду миру як засобу надання надійної та тривалої підтримки, відповідно до чітких пріоритетів. Зазначається, що це ініціатива спрямована на протиставлення викликам, які стоять перед країною, і може забезпечити необхідні ресурси на строк чотири роки.

Єдність Європи в реалізації цих рішень відзначається як фактор, що надсилає сильний сигнал про міжнародну солідарність та підтримку. Однак стаття також вказує на компроміси, до яких довелося йти ЄС, зокрема, щодо впливу Угорщини на прийняття рішення.

Зазначається, що уряд України очікує отримати перший платіж за програмою Ukraine Facility у березні, що може визначити новий етап економічної стабільності країни. Загалом, стаття підкреслює важливість міжнародного співробітництва та залучення фінансової підтримки для України у важкий період.

Міжнародний суд ООН визначить свою позицію у справі, що розпочалася у 2017 році, коли Україна звинувачила Росію у фінансуванні бойовиків у 2014 році та дискримінації багатоетнічної громади Криму після анексії регіону. Це важливе рішення стане першим із двох у рамках десятирічного конфлікту між країнами. На другий день лютого суд також прийме рішення щодо прийнятності скарги України проти Росії, пов'язаної із "спотворенням поняття геноциду".

Україна висуває обвинувачення про порушення конвенцій проти дискримінації та фінансування тероризму. Прийняте судове рішення може зобов'язати Росію виплатити репарації за напади та злочини на сході України, включаючи трагічне збиття рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines. На слуханнях 2023 року адвокат України, Дейвід Сіонтс, вказав на використання російських коштів та зброї проросійськими силами на сході України для нападів на цивільне населення та проведення кампанії залякування та терору. Адвокати Росії відкидають терористичний характер дій підтримуваних ними бойовиків, назвавши їх не пов'язаними із тероризмом. Зазначимо, що раніше Міжнародний суд ООН видалив тимчасовий наказ Росії зупинити вторгнення, але Москва продовжує ігнорувати це рішення.

У висновках можна відзначити наступне:

• Історичний момент: Рішення Міжнародного суду ООН щодо справи Україна-Росія, розпочатої у 2017 році, стане важливим історичним моментом у десятирічному конфлікті між двома країнами.

• Двоступеневий процес: Перше рішення суду стосується обвинувачень України у фінансуванні Росією бойовиків та дискримінації в Криму. Другий етап визначить прийнятність скарги України про "спотворення поняття геноциду".

• Потенційні наслідки: Якщо суд визнає вину Росії, це може зобов'язати країну виплатити репарації за злочини на сході України та за трагічну подію зі збитим рейсом MH17. Рішення також може вплинути на міжнародне сприйняття конфлікту та визначити правовий статус Криму.

• Суперечливі позиції: Адвокати України та Росії представили різні погляди на події в сході України, зокрема щодо використання російських ресурсів для підтримки бойовиків. Вирішення цих суперечок може визначити долю важливих справ в міжнародному правосудді.

• Необхідність виконання рішень: У випадку визнання вини Росії, важливим стане виконання рішень суду, що може вимагати від Москви припинення агресії та відшкодування завданих збитків. Однак, історія показує, що рішення ООН інколи ігноруються тими країнами, на які вони спрямовані.

Останні законодавчі кроки та військова обстановка привели до важливого висновку – Україна втрачає своє населення, що вирішально впливає на подальший розвиток країни. Прийнятий законопроєкт щодо мобілізації може виявитися переломним моментом, адже уряд вже фактично відмовився від частини громадян, які обирають Захід для постійного проживання. Експерти у сфері демографії схвилювано наголошують на небезпеці зменшення чисельності населення до 10-12 мільйонів осіб у найближчі роки. Вже зараз маємо перші ознаки такої тенденції – майже 15% населення виїхало за кордон, і цей показник може зрости до 25%. Зусилля президента Зеленського залучити мігрантів назад можуть стати марною спробою, оскільки багато з них оселилися в інших країнах і вже закріпились там. Така демографічна криза, за словами експертів, поставить під загрозу економіку та існування держави в майбутньому.

У результаті останніх законодавчих ініціатив та складної ситуації на фронті стає очевидним, що Україна стикається зі складнощами, пов'язаними з втратою власного населення. Законопроєкт щодо мобілізації визначає переломний момент, оскільки країна фактично відмовляється від частини громадян, які обирають залишитися на заході. Експерти демографії сигналізують про серйозну загрозу скорочення населення до 10-12 мільйонів осіб у найближчі роки, що може має величезний вплив на економіку та стабільність країни. Попри зусилля президента Зеленського залучити мігрантів назад, ситуація залишається критичною, оскільки значна частина громадян вже стала резидентами інших країн. Ця демографічна криза ставить під загрозу не лише економічний розвиток, але і саме існування держави в майбутньому.

Візит Вікторії Нуланд до Києва: Рокіровки влади, стосунки з США та нові виклики на фронті

Вчора в Україну прибула Вікторія Нуланд, заступник державного секретаря США з політичних питань, щоб обговорити низку ключових питань. Вона провела зустрічі з представниками Офісу Президента, під час яких обговорювалися перебудови в керівництві, зокрема, відставка керівника Департаменту захисту національної державності СБУ Романа Семенченка.

За нашими даними, в зв'язку зі скандалом стосовно стеження за журналістами "Бігус.інфо", Семенченка було відсторонено від посади. Вікторія Нуланд також висловила певні зауваження щодо дій глави СБУ Івана Залужного та ситуації на фронті в умовах бюджетної кризи.

У своєму виступі на брифінгу, Нуланд зазначила, що Сполучені Штати готові надати Україні допомогу, включаючи постачання керованих високоточних авіабомб малого діаметра. Проте, вона не дала чіткої відповіді щодо можливого сценарію, якщо Конгрес не затвердить необхідний пакет допомоги.

Візит Нуланд також висвітлив важливі питання партнерства між Україною та США, а також вказав на зміни у внутрішній політиці та оборонному секторі країни.

Візит Вікторії Нуланд до Києва мав суттєвий вплив на внутрішньополітичні процеси в Україні. Рокіровки влади, зокрема відставка керівника Департаменту захисту національної державності СБУ та можливі зміни в уряді Шмигаля, свідчать про тиск іноземного впливу на ключові структури влади.

Обговоренням питань щодо ситуації на фронті та отримання військової допомоги від Сполучених Штатів підкреслює важливість стратегічного партнерства між Україною та США. Висловлення Нуланд про можливі "приємні" сюрпризи для Росії на полі бою свідчать про рішучість обороняти національні інтереси та відстоювати суверенітет країни.

Зазначені події стали важливим етапом взаємодії між Україною та США, але також викликають питання щодо залежності української політики від зовнішніх впливів та можливості прийняття самостійних рішень в країні.

Державний Борг України: Рекордні Цифри та Виклики 2023 року

За офіційними даними Міністерства Фінансів, станом на 2023 рік, державний і гарантований державою борг досяг нового історичного піку, склавши 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Протягом року цей показник зрос на 35,4% в гривні (1,444 трлн грн) і на 30,4% в доларах ($33,9 млрд). Головним чином, на цей ріст вплинуло отримання макрофінансової допомоги від Європейського союзу на суму 18 млрд євро, що становило значну частину загального збільшення боргу.

Також в статті відзначається, що витрати на обслуговування держборгу у 2023 році склали 8,2% від видатків загального фонду держбюджету. Це свідчить про певне погіршення структури державного боргу в умовах воєнного часу. Автор також зазначає, що навіть при припиненні виплат за боргом до 2027 року, уряд не зміг досягти більш вигідних умов відстрочки чи зменшення обов'язків, що створює серйозні виклики для країни в майбутньому.

Стаття відображає тривожні тенденції в розвитку державного боргу України протягом 2023 року. Згідно з даними Міністерства Фінансів, величезний зріст боргових зобов'язань досяг нового історичного рекорду, досягаючи 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Це підкреслює складні економічні умови, зумовлені веденням війни та реалізацією стратегічних планів.

Найбільший внесок у зростання боргу зробило отримання макрофінансової допомоги від ЄС, що становить значну частину загального збільшення. Однак, навіть з припиненням виплат до 2027 року, визначено важливий аспект – відсутність значущих угод щодо вигідніших умов реструктуризації боргу, а також списання частини заборгованості.

Стабільність структури державного боргу погіршилася, а витрати на його обслуговування зросли до 8,2% видатків загального фонду держбюджету. Ці показники, в контексті складнощів економічного та політичного характеру, створюють серйозні виклики для економічної стабільності та фінансової безпеки України. Це обов'язково вимагатиме від уряду ефективних стратегій управління борговими зобов'язаннями та пошуку шляхів фінансового відновлення країни.

Увечері 30 січня Кабінет міністрів України вніс до розгляду Верховної Ради оновлений законопроект щодо мобілізації, розкриваючи ключові аспекти та зміни. Документ, який тепер доступний на офіційному сайті парламенту, визначає грошове забезпечення на рівні 20 тисяч гривень для військовослужбовців, і дозволяє отримання додаткової винагороди від 30 до 100 тисяч гривень під час воєнного стану.

Однією з ключових новацій є звільнення від військової служби для осіб з інвалідністю всіх груп. Законопроект також встановлює, що особи, які досягли 25-річного віку, стають військовозобов'язаними і можуть бути мобілізовані. Тим, хто піддається мобілізації, надається двомісячний термін для вирішення особистих питань та підготовки до служби в армії.

Зокрема, військовослужбовцям під час воєнного стану гарантується право на річну відпустку, яку можна розділити на частини, але не менше 15 днів поспіль. Також передбачено, що звільнені з полону військові отримають додаткові 90 днів відпустки із збереженням грошового забезпечення, якщо вони вирішили продовжити службу.

Важливою ініціативою є можливість онлайн-оновлення даних військовозобов'язаних без відвідування Територіального Центру Кадрів. Це дає можливість громадянам вільно переїхати та оновити свій облік за новою адресою. Крім того, запропоновано створити електронний кабінет військового на базі реєстру "Оберіг".

Після мобілізації всі громадяни зобов'язані будуть пройти обов'язкове військове навчання тривалістю 2-3 місяці. Законопроект також передбачає відміну строкової служби і введення базової військової підготовки, яку особи віком від 18 до 24 років можуть пройти за власним вибором у термін не більше 5 місяців, зі збереженням робочого місця.

Однак студенти професійно-технічних, фахових та вищих навчальних закладів зможуть отримати відстрочку від мобілізації, зберігаючи робоче місце протягом цього періоду. Умовою для відстрочки є досягнення рівня освіти, вищого за раніше отриманий, за винятком аспірантів, що навчаються за контрактом на кошти фізичних або юридичних осіб.

Висновки до вищезгаданої статті вказують на важливі зміни в законопроекті щодо мобілізації, які можуть відчутно вплинути на умови служби в армії для військовослужбовців та військовозобов'язаних в Україні. Нова ініціатива надає грошове забезпечення, враховуючи різні умови, і розширює права осіб з інвалідністю.

Зазначено, що особи, які досягли 25-річного віку, стають військовозобов'язаними, а мобілізованим надається двомісячний термін для підготовки до служби. Додаткові відпустки для військовослужбовців, які повертаються з полону, та можливість онлайн-оновлення даних є кроками удосконалення системи військового обліку та адаптації до сучасних технологій.

Законопроект пропонує важливі зміни в системі військової підготовки, відміняючи строкову службу та впроваджуючи базову військову підготовку. Студентам надається відстрочка, забезпечуючи збереження робочого місця протягом періоду навчання.

Загалом, ці новації спрямовані на модернізацію військового законодавства, забезпечуючи більш ефективний та адаптований підхід до потреб сучасної армії та військовозобов'язаних громадян.

Український президент Володимир Зеленський розкрив свою позицію щодо повернення військовозобов'язаних осіб, наголосивши на тому, що не всі повернені мають служити на фронті. У інтерв'ю німецькому телеканалу ARD він поділився своїми думками щодо тих, хто в перші дні війни покинув країну. За словами Зеленського, люди виїзжали з України з різних причин, враховуючи відкриті кордони на початку конфлікту. Президент розуміє, що це були важливі рішення для рятування родин та майбутнього.

Однак він підкреслив, що особи, які виїхали за межі закону та є у мобілізаційному віці, повинні повертатися на батьківщину. За його думкою, це не означає, що всі повинні призначатися на фронт, адже Україна має потужну армію. Президент Зеленський висловив переконаність, що головна ідея полягає в справедливості. Такі особи, які повернулися, повинні сплачувати податки в Україні, сприяючи фінансуванню Збройних сил.

Зеленський визначив це як питання солідарності та відданості країні, закликаючи громадян, які залишились за кордоном, внести свій внесок у фінансування оборони.

Висновки з інтерв'ю Володимира Зеленського щодо повернення військовозобов'язаних осіб на батьківщину наступні:

• Новий Погляд на Повернення: Зеленський відзначив, що не кожен, хто повертається, повинен обов'язково служити на фронті. Це свідчить про бажання розглядати індивідуальні ситуації та допускати різні шляхи служби для повернених військовозобов'язаних.

• Розуміння Обставин: Президент виражає розуміння тих, хто виїхав за кордон у період початку конфлікту, враховуючи відкриті кордони та потребу рятування родин та прийняття важливих рішень для свого майбутнього.

• Повернення Поза Законом: Зеленський стверджує, що особи, які виїхали поза законом та знаходяться у мобілізаційному віці, мають повертатися на батьківщину, проте це не означає, що всі вони повинні служити на фронті.

• Справедливість та Солідарність: Головна ідея полягає в забезпеченні справедливості. Особи, які повернулися, повинні сплачувати податки в Україні, сприяючи фінансуванню Збройних сил. Це сприяє солідарності та відданості країні в часи воєнного конфлікту. Зеленський закликає громадян, які перебувають за кордоном, внести свій внесок у фінансування оборони.