Вчитель сухопутних військ Львівської академії був офіційно звинувачений у фізичному наругуванні та приниженні курсантів. Інформацію про це оприлюднило Державне бюро розслідувань через свій прес-центр.

Підозру отримав начальник навчального курсу одного з факультетів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. За встановленими даними, протягом понад року він фізично покарав та принижував курсантів у спробі “виховати” їх у дисципліні та порядку. Це сталося як на території академії у Львові, так і в казармах одного з сіл області.

Методи “виховання” виявилися лише в березні 2024 року під час реєстрації кримінального провадження. Слідство документувало випадки фізичних нападів на чотирьох курсантів, яких начальник курсу бив по голові та іншим частинам тіла. Він використовував не лише свої руки, але й зброю та ремінь. Навіть невеликі порушення або помилки в журналі викликали його гнів. Один із курсантів був змушений їсти цигарки перед іншими через запізнення на шикування через куріння.

Досудове розслідування продовжується, і наразі встановлюються додаткові епізоди протиправної діяльності. Недавно фігуранта справи перевели на іншу посаду в одній із військових частин на Львівщині. Йому було повідомлено про підозру у застосуванні військовою службовою особою насильства стосовно підлеглого, що сталося в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 426-1 КК України). Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. За клопотанням ДБР суд обрав підозрюваному запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внесення застави у сумі 908,4 тис. гривень.

Нагадаємо, що посадовця Військового коледжу сержантського складу Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного у Львові викрили на отриманні хабара за переправлення ухилянта за державний кордон.

Вищий антикорупційний суд вирішив продовжити термін виконання обов'язків для народного депутата Анатолія Гунька до 5 серпня. Це рішення прийнято на фоні обвинувачень, які пред'явлені йому Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Згідно з звинуваченням, Гунько незаконно одержав суму в 85 тисяч доларів як хабар у розмірі за свою діяльність. Це рішення Вищого антикорупційного суду є важливим кроком у забезпеченні справедливості та боротьбі з корупцією в політиці.

7 червня ВАКС ухвалив рішення продовжити дію обов’язків щодо Гунька, якого раніше було взято під варту з можливістю внесення застави у розмірі 30 млн грн. Згодом заставу зменшили до 10 млн грн, і нардеп вийшов з-під варти. На нього поклали низку обов’язків: прибувати на кожен виклик до суду, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, утримуватися від спілкування зі свідком та здати на зберігання закордонні паспорти. Прокурор САП знову попросив продовжити дію обов’язків.

“Клопотання прокурора про продовження строку дії обов’язків, покладених на обвинуваченого, задовольнити. Продовжити на два місяці строк дії обов’язків, покладених на обвинуваченого. Встановити строк дії обов’язків до 5 серпня 2024 року включно”, – йдеться в рішенні.

САП скерувала до суду обвинувальний акт щодо нардепа Анатолія Гунька та його помічника. За версією обвинувачення, Гунько у змові зі своїм помічником Ігорем Калініченком та ще одним спільником Володимиром Івасиком вимагали та одержали від представника сільськогосподарського підприємства ТОВ «Агроформ-2019» неправомірну вигоду.

Гроші були отримані за надання державних земель для обробітку. Ці землі належать дослідним господарствам Національної академії аграрних наук, зокрема, ДГ «Тучинське», яке розташоване в селі Тучин Рівненської області. За словами прокурора, за кожен гектар землі необхідно було сплатити 130 доларів. Загальна сума неправомірної вигоди становила 221 тисячу доларів, з яких 85 тисяч доларів були передані як завдаток, а решту планували передати після збору врожаю.

НАТО продовжує активно розробляти мережу "сухопутних коридорів", спрямованих на забезпечення оперативного переміщення американських військ та важливого військового обладнання до потенційно гарячих точок у разі спалаху великомасштабної наземної війни з Росією. Ці нові стратегічні логістичні маршрути, вироблені альянсом, мають на меті забезпечити ефективну реакцію на будь-які можливі загрози та відстоювати територіальну цілісність країн-членів. Особлива увага приділяється забезпеченню можливості швидко реагувати на будь-які спроби агресії, зокрема у напрямку Одеси, щоб захистити стратегічно важливі регіони та запобігти можливому наступу з боку російських військ.

Як повідомляє The Telegraph, існуючі плани НАТО передбачають, що американські війська висаджуються в голландських портах перед посадкою на поїзди, які перевозять їх через Німеччину і далі до Польщі. Подібні плани існують для транспортування сил з турецьких та грецьких портів через Болгарію та Румунію, щоб досягти східного флангу альянсу.

За повідомленням наших джерел, у НАТО також є план швидкого реагування, у разі спроби наступу армії РФ на Одесу, яка має важливе стратегічне значення. У цьому випадку, альянс не залишить Україну, а скористається трасою Леова-Бумбета через територію Молдови, для оперативного втручання.

Нагадаємо, будівництво дороги Леова-Бумбета розпочалося восени 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Трасса Леова-Бумбета є підїздною до КПП на кордоні з Румунією, яка є країною-членом НАТО

У травні в Україні спостерігалася значна мобілізація громадян, що виявилася ефективною та активною, порівняно з попередніми місяцями. Інформацію про це надав у рамках брифінгу секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони й розвідки Роман Костенко. Такий ріст активності громадян свідчить про зростання усвідомлення суспільства щодо важливості національної безпеки та обороноздатності країни. Виявлення такого зацікавлення та готовності до дій сприяє утвердженню стабільності та безпеки в Україні. Це важливий крок у напрямку консолідації суспільства та підвищення його відповідальності перед державою.

Костенко відзначив, що травень 2024 року став найпродуктивнішим місяцем у плані мобілізації з початку 2023 року. Він зазначив, що серед факторів, які сприяли посиленню мобілізації, було набрання чинності нового закону, а також зростання свідомості громадян.

“Я вважаю, що багато людей, які хотіли мобілізуватися в період розробки закону, чекали на умови, і в травні вони вирішили вступити до війська”, – сказав він.

Костенко також висловив думку, що ефективність нового закону про мобілізацію можна буде оцінити безпосередньо в армії вже через кілька місяців.

Також стало відомо, що Кабінет Міністрів України розширив можливості бронювання від мобілізації для працівників підприємств оборонно-промислового комплексу.

Професорка Ірина Фаріон, відома своєю великою вагою в наукових та освітянських колах, вновила свою посаду в Львівській політехніці. Ця радісна новина була оголошена кафедрою української мови Національного університету "Львівська політехніка", що є яскравим свідченням високого довіри та визнання з боку університетського співтовариства. Ірина Фаріон відома своєю пристрасністю до вивчення та пропаганди української мови та культури, а також своїм професійним підходом до наукової діяльності. Її повернення до академічного середовища Львівської політехніки сприятиме подальшому розвитку освіти та науки в Україні, збагачуючи її культурний і інтелектуальний потенціал.

У їхньому повідомленні звучить вітання для Фаріон: “Щиро вітаємо пристрасну мовознавчиню, віддану націоналістку та відважну Ірину Фаріон з її поверненням до нашої катедральної родини! Зичимо вкотре: від книги – до книги, від мети – до мети, від перемоги – до перемоги!”.

Варто згадати, що Фаріон програла судовий спір про поновлення на посаді професора кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”. Суд вважає неприпустимими прояви нетерпимості до військовослужбовців.

Відзначається, що Фаріон не має прямого зв’язку з військовою службою, і тому питання мови вирішується військовослужбовцями і їхніми керівниками самостійно.

Після звільнення Фаріон з посади в львівському виші, Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження через її висловлювання та публікації. Проте пізніше суд вирішив поновити Ірину Фаріон на посаді і стягнути з користю для неї заробітну плату за період вимушеної відсутності – у розмірі 123 тис. 927 гривень.

Учасник із Тернопільщини, Валерій Талабан, невперше опустив погляд перед військово-лікарською комісією, де фахівці вже втретє ставили питання його придатності. Подія сталася у суботу, 8 червня, коли працівники територіальних центрів комплектування (ТЦК) заарештували його, і, навіть після безуспішного проходження військово-лікарської комісії, він залишався у військкоматі. Про це повідомила його донька, Анжеліка Талабан, яка активно виступала за права батька в цьому непростому питанні.

Вона пояснила, що її батько має серйозні проблеми зі здоров’ям – він косоокий, майже не може пересуватися через численні травми хребта та ребер, і переніс інсульт. Крім того, щодня він вживає великі кількості спиртних напоїв.

У Тернопільській військово-лікарській комісії лікарі майже одразу визнали його непридатним, проте його привезли назад до ТЦК, де його утримували, і він був визнаний цілком придатним, що здивувало його доньку.

Також Анжеліка Талабан розповіла, що після початку повномасштабного вторгнення її батько сам двічі ходив до військкомату, але йому відмовляли у мобілізації через проблеми з алкоголем. Чоловік також натрапив на патруль неподалік від дому, але знову був визнаний непридатним і відпущений додому.

Ситуація залишається невирішеною, бо родичам не дозволили зустрітися з батьком і передати йому необхідні речі. Чоловіка вже повезли на рівненський полігон, але з ним зв’язатися не вдається. Анжеліка заявляє, що утримання людини зі значними проблемами зі здоров’ям незаконне, і поки що жодної реакції на скарги не було.

Учора, 11 червня, спостерігалася напад на Максима Денщика, чиновника міської ради Запоріжжя, який тимчасово був відсторонений від своєї посади директора департаменту правового забезпечення. Інформація про цей інцидент поширилася через кілька Telegram-каналів. Ступінь серйозності нападу та його мотиви залишаються предметом розслідування. Наразі правоохоронні органи звертаються до свідків події та збирають всі можливі докази. У розпалі цього інциденту громадськість очікує відповідного реагування влади та негайних кроків для забезпечення безпеки громадян та встановлення законності.

Зловмисник відкрив вогонь по чиновнику щонайменше чотири рази, всі кулі вразили його у живіт. Потерпілого привезли у реанімацію, його життя було під загрозою, лікарі боролися за його життя, але він помер від отриманих поранень. За місцевими телеграм-каналами, напад стався, коли чоловік виносив сміття біля свого будинку.

Максим Денщик обіймав посаду директора департаменту правового забезпечення Запорізької міськради, проте зараз його тимчасово відсторонено від виконання обов’язків, і проводиться службове розслідування. Про це повідомив Євген Коваленко, начальник управління внутрішньої політики, преси та інформації Запорізької міської ради.

Сам Максим Денщик заявив, що його відсторонили від посади на підставі анонімного листа, хоча йому раніше доводилися звинувачення у перевищенні повноважень. Він також стверджує, що був піддавався тискам з боку голови Запорізької ОВА, Івана Федорова, який намагався змусити його звільнитися з посади.

Наразі правоохоронці розпочали першочергові слідчі дії. За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження. Правова кваліфікація — ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 (Замах на вбивство) КК України.

У Запоріжжі сталася трагічна подія: кілер вистрілив у відстороненого від виконання обов’язків директора департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Максима Денщика. На жаль, цей жахливий вчинок став реальністю, як підтверджує поліція. Насильство в будь-якій формі є неприпустимим і вражає глибоко кожного громадянина. Варто зауважити, що раніше на Максима Денщика погрожував вбивством голова ОВА Іван Федоров. Цей випадок викликає серйозне занепокоєння щодо безпеки та стабільності в регіоні. Владні органи повинні негайно реагувати на подібні інциденти та вживати необхідні заходи для забезпечення правопорядку та захисту громадян. Нехтування цими проблемами може призвести до подальшого наростання конфліктів і загрози громадській безпеці.

Напад стався за місцем проживання чиновника біля під’їзду, вистрілили щонайменше 4 рази. Усі кулі влучили в живіт. Максим Денщик помер у реанімації.

На початку травня Максим Денщик заявив про тиск з боку голови Запорізької ОВА Івана Федорова та погрози «розправи» (на скріншоті), а незабаром його усунули з посади.

Україна надалі підтверджує свою відданість виконанню умов, передбачених чотирирічною програмою розширеного фінансування (EFF), запущеною у березні 2023 року, та продовжує здійснювати необхідні реформи. В огляді, підготовленому Русланом Кисляком, акцентується на необхідності реалізації конкретних заходів до кінця 2024 року, які стануть ключовими для подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та отримання нових траншів фінансування.

Місія МВФ, яка працювала у Варшаві з 27 по 31 травня 2024 року, успішно завершила роботу, досягнувши угоди на рівні персоналу. Очікується, що Рада директорів МВФ підтвердить цю угоду найближчими тижнями, в результаті чого Україна отримає доступ до фінансування на суму близько 2,2 млрд доларів.

Для подальшої співпраці з МВФ та отримання нових траншів фінансування Україна має реалізувати ряд важливих реформ до кінця 2024 року. Серед них:

Ці заходи спрямовані на забезпечення стабільності економіки та підтримку фінансової системи України у період воєнного конфлікту.

На зустрічі Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності розглянули важливі законопроекти, спрямовані на впровадження інституту суду присяжних в українській правовій системі. Цю інформацію розкрив народний депутат Владлен Неклюдов, який вважає такий крок не лише актуальним, але й необхідним для забезпечення справедливості та довіри до судової системи.

Згідно з запропонованими законопроектами, українські суди матимуть можливість залучати громадян до участі у судових засіданнях як присяжних. Це стане важливим кроком у напрямку зміцнення демократії та підвищення рівня судової незалежності. Суд присяжних дозволить залучити представників громадськості до процесу прийняття правосудних рішень, що, у свою чергу, сприятиме більш об'єктивному і справедливому судочинству.

Впровадження інституту суду присяжних може стати ефективним засобом боротьби з корупцією та впливом неправомірних впливів у судові процеси. За словами Неклюдова, це також сприятиме збільшенню довіри громадян до судової системи та підвищенню рівня її легітимності.

Зазначимо, що питання введення суду присяжних в Україні розглядалося протягом довгого часу. Проте, лише зараз воно набуває конкретних форм та отримує активну підтримку з боку парламентських комітетів. Це свідчить про поступовий розвиток української правової системи у напрямку вдосконалення та гармонізації з міжнародними стандартами правосуддя.

Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

“Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

“У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.