Нещодавно суд прийняв рішення, яке викликало значний резонанс серед громадськості. Активи сім’ї колишнього керівника Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Геннадія Яременка були визнані необґрунтованими. Загальна сума цих активів перевищує 3,8 мільйона гривень. Мова йде про житловий будинок із земельною ділянкою, два автомобілі, які зареєстровані на дружину Яременка, а також значну суму готівки — 20 тисяч доларів США, яку подружжя отримало для спільного користування.

Під час судового процесу було з’ясовано, що походження цих активів не було підтверджено законними доходами. Суд дійшов висновку, що надані доказі не переконують у правомірності здобуття цих засобів, що стало підставою для визнання їх необґрунтованими. У цьому контексті рішення має важливе значення для боротьби з корупцією та намаганням сприяти прозорості у державних установах.

За результатами розгляду справи суд ухвалив рішення про стягнення на користь держави житлового будинку разом із земельною ділянкою. Крім того, постановлено стягнути вартість одного з автомобілів, яка оцінена у 786 тисяч гривень.

Позов у цій справі було подано на підставі матеріалів, зібраних Національним агентством з питань запобігання корупції та Державним бюро розслідувань. У межах перевірки аналізувалися доходи родини та їх відповідність набутим активам.

Судове рішення ухвалене в порядку цивільної конфіскації, яка передбачає можливість вилучення майна, законність походження якого посадовець або члени його родини не змогли обґрунтувати.

Суд ухвалив рішення про тимчасове відсторонення від виконання службових обов’язків начальниці Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксани Єзерської. Підставою для такого кроку стала підозра в отриманні неправомірної вигоди від представників бізнесу, що наразі розслідується правоохоронними органами.

За даними слідства, у структурі міжрегіонального управління могла функціонувати налагоджена корупційна схема. За версією правоохоронців, посадові особи вимагали та отримували кошти від підприємців в обмін на безперешкодне оформлення необхідних дозволів, уникнення санкцій під час інспекцій та лояльне ставлення до роботодавців, які залучали працівників без офіційного оформлення.

Повідомлення про підозру Оксані Єзерській було вручено наприкінці грудня. Після цього суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 242 тисячі гривень. Також суд ухвалив рішення про відсторонення посадовиці від виконання службових обов’язків на період досудового розслідування.

Під час судового розгляду сторона захисту наполягала на позитивній характеристиці підозрюваної, наявності почесних грамот, професійного досвіду та складних життєвих обставин. Однак суд визнав ці аргументи недостатніми для того, щоб залишити посадовицю на займаній посаді.

Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронні органи продовжують збір доказів і встановлення всіх можливих епізодів у справі. У разі доведення вини посадовиці їй може загрожувати покарання у вигляді тривалого позбавлення волі з конфіскацією майна.

Колишня заступниця міського голови Одеси, Ганна Позднякова, подала декларацію після звільнення з посади, яка містить важливі відомості про її майновий стан та активи. У документі, що охоплює період з 1 січня по 19 листопада, вона вказала наявність кількох об'єктів нерухомості, автомобіля, коштовних прикрас і криптовалютних активів. Окрім того, декларація містить інформацію про родину Позднякової, зокрема, про двох її дочок, які мають українське громадянство та закордонні паспорти.

За даними декларації, Ганна Позднякова зареєстрована та проживає в Одесі, що підтверджує її зв’язок із містом навіть після завершення роботи на посаді. Водночас, у документі є прогалини щодо детальної інформації про співмешканця, що викликає додаткові запитання у громадськості та засобів масової інформації. Це відсутність інформації про особу, з якою Позднякова могла б проживати на постійній основі, створює певну невизначеність щодо фінансових відносин у її родині.

Серед об’єктів нерухомості, які перебувають у власності посадовиці, зазначена квартира в Одесі площею 33,6 квадратного метра, придбана у 2016 році за 141,9 тисячі гривень. Також вона задекларувала офісне приміщення площею 51,5 квадратного метра, яке було придбане у 2017 році за 252,3 тисячі гривень. Окрім цього, у декларації зазначено право користування квартирою площею 86,8 квадратного метра, власницею якої є Алла Позднякова.

До переліку цінного рухомого майна внесені хутряна шуба з соболя, ювелірні вироби з білого золота з діамантами, а також дизайнерська сумка. У декларації зазначено, що ці речі були придбані ще до подання першої декларації. Також Позднякова задекларувала володіння криптовалютою — 6,02 Bitcoin.

Автомобіль, який належить ексчиновниці, — Toyota Highlander 2021 року випуску. Його було придбано у червні 2022 року, а задекларована вартість становить 1,95 мільйона гривень. Цінних паперів, корпоративних прав або бізнес-активів у декларації не зазначено.

Доходи за звітний період включають заробітну плату у виконавчому комітеті міської ради, яка перевищила 1,12 мільйона гривень. Крім того, у декларації зазначено отримання державної допомоги при народженні дитини у розмірі 7,7 тисячі гривень.

Грошові активи Позднякової складаються з 20 тисяч доларів готівкою, а також коштів на банківських рахунках — майже 180 тисяч гривень. Інформація про іноземні рахунки чи активи за кордоном у декларації відсутня.

Ганну Позднякову було призначено заступницею міського голови влітку 2024 року. До цього вона очолювала комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси». Наприкінці жовтня 2025 року міському голові Одеси та його заступникам було повідомлено про підозру у службовій недбалості, пов’язаній з подіями під час повені 30 вересня, коли, за версією слідства, неналежне реагування на стихію призвело до загибелі людей.

Із настанням 2026 року для багатьох українців зберігається занепокоєння щодо можливого зростання вартості комунальних послуг. Тема тарифів залишається чутливою, адже безпосередньо впливає на сімейні бюджети в умовах економічної нестабільності. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко окреслив ключові фактори, від яких залежить, чи побачать громадяни вищі суми у своїх платіжках протягом року.

За чинними правилами, з 2022 року в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ і теплову енергію для населення на період воєнного стану. Відповідно до базового сценарію, упродовж усього 2026 року ціни на природний газ для побутових споживачів мають залишатися на поточному рівні. Аналогічна ситуація прогнозується і щодо тарифів на опалення, які напряму залежать від вартості газу.

За словами Попенка, принципове рішення про можливе підвищення тарифів уже обговорюється на рівні урядових документів. Однак реалізувати його можуть лише після завершення парламентських і місцевих виборів. Йдеться про період листопада–грудня 2026 року. До цього моменту, на думку експерта, жодна влада не наважиться піти на підвищення комунальних платежів.

Наразі для переважної більшості населення діє фіксований тариф на газ на рівні 7,96 гривні за кубометр. При цьому обговорюється варіант підвищення ціни до рівня, який покриватиме витрати на видобуток газу. Остаточна цифра ще не визначена, але, за оцінками експерта, може йтися в середньому про близько 12 гривень за кубометр.

Вартість опалення безпосередньо залежить від ціни газу. За словами Попенка, газ становить близько 95% собівартості послуг теплокомуненерго. Тому будь-яке підвищення ціни на «блакитне паливо» майже автоматично призведе до зростання тарифів на тепло та гарячу воду. Якщо нині опалення коштує в середньому 40–50 гривень за квадратний метр, то у разі перегляду тарифів сума може зрости до 70–80 гривень. Водночас остаточного рішення щодо цього питання наразі немає, і підвищення можливе лише після скасування воєнного стану.

Що стосується електроенергії, то вона не підпадає під дію мораторію. Нині тариф для населення становить 4,32 гривні за кіловат-годину і не змінювався з червня 2024 року. За словами Попенка, у 2026 році можливий перегляд ціни на світло, оскільки для цього достатньо окремого рішення уряду. При цьому експерт зазначає, що обговорюється сценарій щорічного підвищення тарифу приблизно на 20% упродовж кількох років, однак поки що це лише розрахунки, а не ухвалені рішення.

Окремо залишається питання тарифів на воду. Наприкінці 2025 року уряд закликав регулятора не підвищувати вартість водопостачання для населення. Попри те, що раніше комісія вже намагалася переглянути тарифи, ці рішення скасовувалися. Нещодавно було підвищено ціну на воду для бізнесу, після чого знову почалися спроби коригування тарифів для населення, але вони знову не були реалізовані.

За словами Попенка, на підвищенні тарифів на воду наполягають водоканали, однак уряд поки займає стриману позицію. Водночас експерт прогнозує, що до кінця 2026 року тариф на воду може зрости, але знову ж таки — лише після завершення воєнного стану та проведення парламентських виборів. Конкретних розрахунків щодо можливого зростання наразі немає.

Таким чином, базовий сценарій для українців у 2026 році передбачає збереження чинних тарифів. Реальне підвищення комунальних платежів можливе лише за умови завершення війни, скасування воєнного стану та після виборчого циклу наприкінці року.

Щорічна електронна декларація за 2024 рік, подана начальником управління поліції охорони Кіровоградської області Володимиром Величком, стала предметом пильної уваги через незвично низьку вартість задекларованої нерухомості та транспортних засобів, що належать членам його родини. Опубліковані дані викликали суспільний резонанс, оскільки зазначені суми суттєво відрізняються від ринкових показників.

У декларації вказано, що посадовець разом із дружиною володіє квартирою у Кропивницькому загальною площею 143,31 квадратного метра. Право власності оформлене як спільна часткова — кожному з подружжя належить по 50 відсотків житла. При цьому вартість об’єкта на момент набуття права власності задекларована на рівні 60 тисяч гривень, що в перерахунку становить близько 1,4 тисячі доларів США.

Задекларована сума суттєво відрізняється від актуальної ринкової вартості житла такої площі у Кропивницькому. За відкритими ринковими пропозиціями, навіть квартири без ремонту в нових житлових комплексах продаються за ціною від 28 до 35 тисяч гривень за квадратний метр. Таким чином, квартира площею понад 143 квадратних метри може коштувати понад 4 мільйони гривень.

Окрім квартири, у декларації вказані три земельні ділянки загальною площею понад 146 тисяч квадратних метрів. Дві з них перебувають у власності самого Величка, ще одна — у власності його дружини. Також задекларовано грошові активи у вигляді 500 тисяч гривень, розміщених на рахунку в одному з державних банків.

Окрему увагу привертають транспортні засоби, зазначені в декларації. Зокрема, автомобіль Volkswagen Tiguan 2021 року випуску оформлений на дружину декларанта. Його вартість у декларації вказана на рівні 450 тисяч гривень. Водночас ринкові ціни на аналогічні автомобілі цієї моделі та року випуску, за даними актуальних пропозицій, становлять у середньому від 28 до 32 тисяч доларів США.

Також у декларації фігурує вантажний тягач MAN 18.440 2012 року випуску, оформлений на сина декларанта. Його задекларована вартість становить 170 тисяч гривень, тоді як середні ринкові ціни на аналогічні тягачі цієї моделі та року випуску коливаються в межах 18–21 тисячі доларів США.

Доходи родини Величка складаються переважно із заробітної плати за службу в поліції охорони, яка за рік перевищила 632 тисячі гривень. Також задекларовані соціальні виплати та невеликий дохід дружини.

Різниця між задекларованими та ринковими цінами на нерухомість і транспортні засоби може викликати запитання з боку контролюючих органів щодо повноти та достовірності поданих відомостей. Водночас станом на зараз інформації про офіційні перевірки або правову оцінку цих даних у відкритих джерелах не оприлюднювалося.

Національний природний парк «Гомільшанські ліси» опинився в центрі суспільної уваги через серйозні підозри у порушенні режиму охорони природи. Активісти та мешканці прилеглих громад заявляють, що територія, яка має статус заповідної та повинна зберігати унікальні природні комплекси, фактично використовується як господарське угіддя з комерційною метою.

За словами громадських діячів, керівництво парку, зокрема директор Олександр Помазан, пов’язують із практиками, що суперечать законодавству про природно-заповідний фонд. Серед найпоширеніших порушень називають незаконне сінокосіння, самовільний випас худоби та регулярне пересування важкої техніки територією парку без відповідних дозволів і екологічних обґрунтувань. Такі дії, на думку екологів, завдають значної шкоди ґрунтам, рослинному покриву та середовищу існування диких тварин.

Як зазначається у внутрішніх документах та актах огляду, порушення фіксувалися неодноразово. Водночас, за твердженням заявників, реакція адміністрації обмежувалася формальними відповідями без реальних заходів з припинення незаконної діяльності.

Лише влітку 2025 року, згідно з актами перевірок, було задокументовано незаконну заготівлю сіна на трьох ділянках у межах заповідної та господарської зон. Загальна сума завданих збитків, за попередніми розрахунками, перевищила 11,9 мільйона гривень. Мова йде про площу понад 63 гектари, де, за наявною інформацією, діяльність велась без будь-яких дозволів або встановлених лімітів.

Показовим став інцидент 6 серпня 2025 року, коли правоохоронці зупинили техніку під час спроби вивезення заготовленого сіна. За словами очевидців, особи, причетні до перевезення, заявляли про «узгодження» своїх дій з адміністрацією парку. Серед тих, кого пов’язують із систематичним використанням заповідних луків для випасу худоби, називають окремих місцевих мешканців, які роками фактично користуються державними землями у приватних інтересах.

Критики керівництва парку стверджують, що ігнорування цих фактів може свідчити про свідоме потурання порушенням. На їхню думку, НПП «Гомільшанські ліси» ризикує втратити статус природоохоронної установи і перетворитися на інструмент збагачення окремих осіб.

Офіційних рішень суду або остаточних висновків правоохоронних органів у цій справі наразі не оприлюднено. Водночас екологи та громадськість вимагають повного розслідування, притягнення винних до відповідальності та відновлення знищених природних територій.

Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо формування багатонаціональних сил, покликаних забезпечити дотримання режиму припинення вогню на території України. Документ закладає політичну основу для майбутньої безпекової архітектури та свідчить про новий рівень координації між Києвом і ключовими європейськими партнерами.

Як зазначає британське видання The Telegraph, підписання декларації стало важливим дипломатичним сигналом і розцінюється як суттєвий політичний прорив. Журналісти наголошують, що вперше за більш ніж рік позиції України, Сполучених Штатів та провідних європейських країн виглядають узгодженими, а спільні заяви та дії демонструють єдине бачення подальших кроків щодо врегулювання ситуації.

Зокрема, Зеленський, Макрон і Стармер оголосили про плани створення англо-французьких сил безпеки, які можуть бути задіяні в Україні після встановлення режиму припинення вогню. Передбачається, що ці сили стануть частиною ширшого багатонаціонального механізму стримування.

Водночас спецпредставник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф заявив, що дипломати «майже завершили» роботу над протоколами безпеки, покликаними не допустити повторення війни. За його словами, ці протоколи мають забезпечити захист України у разі нового нападу, однак конкретні механізми залишаються невизначеними.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, зі свого боку, заявляв, що Сполучені Штати нібито погодилися на «сильні юридично зобов’язуючі гарантії безпеки» та певний американський механізм забезпечення безпеки. Він також пообіцяв, що Німеччина візьме на себе відповідальність за Україну та безпеку континенту загалом, утім утримався від приєднання до ініціативи Великої Британії та Франції щодо розміщення сил безпосередньо на місцях.

The Telegraph наголошує, що питання гарантій безпеки є ключовим компонентом будь-якої мирної угоди. Видання зазначає, що українці не погодяться на мир або територіальні компроміси без упевненості в тому, що Росія не зможе знову атакувати.

Разом із тим журналісти підкреслюють, що сам механізм забезпечення безпеки наразі фактично не узгоджений. Деталі не були публічно озвучені, а лідери обмежилися згадкою про участь США у спостереженні за дотриманням режиму припинення вогню.

У відповідь на запити щодо конкретики Віткофф заявив, що американські військові «думали про це», але уникнув прямих відповідей. За оцінкою видання, це означає, що ключова гарантія безпеки — чіткий сигнал про те, що повторний напад на Україну означатиме війну зі США, — досі відсутня.

Журналісти також нагадали, що раніше британські посадовці пропонували ідею розміщення американських літаків у Польщі або Румунії для підтримки українських, французьких і британських сил на землі. Чи залишається ця пропозиція актуальною, наразі невідомо.

На думку The Telegraph, саме ці деталі визначатимуть різницю між реальним стримуванням і формальними гарантіями. Водночас у Парижі, за словами журналістів, були помітні ознаки відновлення єдності Заходу. Велика Британія і Франція пішли далі, ніж очікувалося, намагаючись переконати Дональда Трампа, що Європа готова взяти на себе більший тягар власної безпеки.

Втім, видання іронічно підсумовує: попри позитивні сигнали, остаточні відповіді щодо миру залишаються «за наступним пагорбом».

7 січня є важливою датою, яка поєднує в собі кілька значущих подій для різних верств українського суспільства. Після календарної реформи, здійсненої Православною церквою України, ця дата набула нового значення. Вона продовжує бути важливою для багатьох вірян, хоча тепер її святкування не пов’язане з Різдвом Христовим, яке тепер відзначається 25 грудня за новою юліанською системою. Однак 7 січня не позбулося своєї релігійної ваги, а також зберігає особливе значення в народному та професійному календарях.

У 2023 році Православна церква України остаточно перейшла на новоюліанський календар, що стало значущою зміною в церковній практиці країни. Тепер Різдво Христове святкується 25 грудня, що дозволяє узгодити дату святкування з більшістю православних церков у світі. Проте 7 січня, за новим календарем, все ж залишилося важливим для вірян, адже цей день припадає на святкування Собору Іоанна Хрестителя. Це свято відзначається як шанування великого пророка, що виконував ключову роль у підготовці людства до приходу Месії.

Цього дня віряни моляться Іоанну Хрестителю, просячи про злагоду в родині, подружню вірність, здоров’я дітей та добробут. День вважається сприятливим для хрещення немовлят, а також для духовного очищення і примирення в сім’ї.

У світі 7 січня відзначають Міжнародний день програміста — професійне свято фахівців IT-сфери. У сучасному світі без їхньої роботи неможливе функціонування бізнесу, сервісів і цифрових систем, тому цього дня традиційно вітають айтішників і бажають їм професійних успіхів. Окрім цього, у світі існують і менш відомі тематичні дні, пов’язані з наставництвом, філателією, кулінарією та наукою.

В Україні державного свята 7 січня немає, однак дата має культурне значення. Цього дня народилися відомі українські діячі — письменник Микола Аркас, літературознавець Михайло Рудницький, композитор Антон Муха та кінорежисер Володимир Денисенко. Тому день можна вважати символічним для української культури та мистецтва.

У народній традиції 7 січня було пов’язане з погодними прикметами. Вважалося, що хуртовина цього дня віщує прохолодне літо, різке похолодання — затяжну холодну весну, густий іній — добрий урожай зернових, а зоряне небо — щедрий грибний сезон. День вважався сприятливим для сімейних справ і молитви.

Разом із тим існували й заборони. У народі не радили перераховувати гроші, позичати кошти або витрачати всю готівку з гаманця, щоб не накликати фінансові труднощі. Під забороною були заздрість, осуд інших і нав’язування порад. Вважалося, що порушення цих застережень може призвести до втрат і сварок упродовж року.

У середу, 7 січня, в Україні не очікується сильних морозів, однак більша частина території країни буде під впливом опадів. Погода зберігатиметься нестійкою: на заході переважатиме невеликий «мінус» і сніг, тоді як у центральних, південних і східних регіонах температура залишатиметься плюсовою з дощами та мокрим снігом.

У Києві протягом дня також буде похмура погода, без значних перепадів температур. Вночі температура повітря опуститься до -2°C, а вдень очікується близько 0°C. Можливі опади у вигляді мокрого снігу, що може призвести до тимчасових труднощів на дорогах, зокрема через слизькість.

На заході України прогнозують справжню зимову погоду. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому, Івано-Франківську, Ужгороді та Чернівцях буде похмуро, вночі до -5°, удень близько -1°. У більшості цих регіонів синоптики попереджають про снігопади, місцями — сильні.

У Вінниці температура коливатиметься від -3° вночі до +1° вдень, очікується мокрий сніг і дощ. У Житомирі прогнозують сніг при температурі від -3° до -1°. У Чернігові також буде похмуро, з мокрим снігом і дощем, температура — від -3° до +1°.

Центральні області залишаться у зоні плюсових температур. У Черкасах повітря прогріється від +2° вночі до +4° вдень, очікується дощ. У Кропивницькому буде ще тепліше — до +7° вдень, також прогнозують опади. У Полтаві температура становитиме +2°…+4°, з дощем.

На півдні країни утримається відносно тепла та волога погода. В Одесі, Херсоні та Миколаєві вночі прогнозують близько +5°, удень до +9°, похмуро і дощитиме. У Запоріжжі температура підніметься до +7°, можливий невеликий дощ.

На сході України переважатиме хмарна погода з опадами. У Сумах очікується мокрий сніг і дощ при температурі +2°…+4°. У Харкові буде +3° вночі та до +5° вдень, місцями невеликий дощ. У Дніпрі прогнозують +2°…+7° і дощ. У Краматорську та Сєвєродонецьку також буде похмуро, з температурою від 0° до +4°.

У Сімферополі синоптики прогнозують похмуру погоду з дощем і температурою повітря +8°…+10°.