Згадуючи вимоги колишнього головнокомандувача Збройних Сил України, Валерія Залужного, щодо необхідності мобілізувати півмільйона громадян, справа стає вельми актуальною в контексті поточних подій. Однак, потрібно обдумано підходити до таких рішень, беручи до уваги різноманітні аспекти суспільного життя та військових потреб. Депутат Руслан Горбенко, відповідаючи на запитання щодо застосовності зазначеної цифри після підвищення рівня мобілізації, відзначив важливість об'єктивної оцінки потреб оборони та мобілізаційних можливостей країни. Тільки ретельне аналізування таких питань може дозволити прийняти раціональні та ефективні рішення, спрямовані на зміцнення обороноздатності та забезпечення національної безпеки.

Заступник голови комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин, Руслан Горбенко, розкрив точну кількість українців, яку планують мобілізувати впродовж року.

Під час планування контрнаступу під керівництвом Валерія Залужного виникла потреба мобілізувати 500 тисяч українців. “Проте допомога від міжнародних партнерів, на жаль, затримувалась”, — зауважив депутат.

Згодом Залужного на посаді замінив Олександр Сирський. Новий воєначальник затвердив план оборони на 2024 рік, який вже не передбачав мобілізації такої кількості осіб. “Також важливо враховувати, що для забезпечення призову 500 тисяч осіб необхідна зброя та величезний фінансовий ресурс для їхнього навчання й утримання”, — підкреслив Горбенко.

На сьогодні військове командування та військовослужбовці говорять про потребу у мобілізації 100–110 тисяч осіб на 2024 рік. За словами Горбенка, протягом року планується мобілізувати приблизно до 120 тисяч українців.

У Харківській області була сформована тимчасова спеціальна комісія, яка відповідає за оцінку якості будівництва оборонних споруд. Разом з цим, Державне бюро розслідувань також здійснює ретельний аналіз у цьому напрямку. Однак варто зауважити, що військовим заборонено розголошувати інформацію про ці дії у своїх інтерв'ю, а представників ЗМІ звинувачують у необ’єктивності та підкріпленні російських наративів під час згадування цих питань у своїх матеріалах.

Представники видання “Слідства.Інфо” взяли інтерв’ю у військовослужбовців трьох різних бригад Сил оборони, що беруть участь у стримуванні наступу ворога в області. Деяким з них були проведені “виховні бесіди” з керівництва, яке рекомендувало утриматися від обговорення з журналістами будь-яких питань, що стосуються оборонних споруд.

Один із бійців зазначив: “На нас прямо не тиснули, але всім, хто висловлює будь-яку думку з приводу фортифікації, чи то власні, чи же знають (командувачі, — прим.), то з ними провели розмови”.

Ми утримуємось від розголошення назв підрозділів, а також імен чи позивних військовослужбовців, щоб не наражати їх на тиск з боку їхнього керівництва. Наголошуємо, що цей матеріал не має на меті відтворити повну картину щодо готовності ліній оборони в області, а надати уявлення про цензуру та тиск, які відчувають військовослужбовці та журналісти у зв’язку з висвітленням даної проблеми.

Що відбувається на півночі Харківської області?

Російський наступ, який розпочався у першій половині травня, викликав перекидання сил для підсилення бригади Сил оборони на цей напрямок. Зусиллями військових вдалося стримати просування ворога, але росіяни все ж таки просунулися вперед на двох ділянках: у районі міста Вовчанськ та Липецької громади. Це спровокувало розмови про якість фортифікаційних укріплень, які в області будували з 2022 року.

13 травня голова Антикорупційного центру “Межа” у колонці для “Української правди” стверджувала, що Харківська обласна адміністрація сплачувала мільйони фіктивним фірмам за облаштування укріплень. Також, Харківський антикорупційний центр обчислив, скільки державних коштів витрачено на деревину для цих робіт, зауваживши, що у деяких випадках ціни на неї на Харківщині були вищі, ніж у сусідніх Дніпропетровській та Донецькій областях. Цікавість до можливого завищення цін на облаштування ліній оборони виявили і в СБУ.

Чому військові висловлюють занепокоєння щодо укріплень? Проблеми з якістю та готовністю фортифікаційних укріплень почали висуватися самими військовими. Уже 12 травня командир підрозділу розвідки Збройних сил України, Денис Ярославський, повідомив, що у Вовчанську тривають вуличні бої, та підкреслив, що фортифікаційні споруди та міни на кордоні області, які перейшли до російських окупантів, були відсутні. Тим часом, підрозділ Національної гвардії “Гострі Картузи” повідомив, що українські військові відступили з деяких позицій.

У зв’язку з цим, можливість для журналістів працювати з військовими на цьому напрямку тимчасово була закрита, а з деякими бійцями проведені “виховні бесіди”.

“Нам сказали не згадувати про фортифікацію, про наступ, про втрачені села. Нічого не публікувати. Не дали жодних пояснень. Тільки кажуть, що ми працюємо на руку ворога. А фортифікаційні споруди дуже погані, просто дуже. Доводиться все облаштовувати знову”, – розповів один із бійців у розмові з журналістами.

Випадки, коли доводилося самостійно дооблаштовувати позиції, не рідкі. Наприклад, у підрозділі “Слідства.Інфо” зазначили, що їм довелося розмістити свої позиції у старому російському бліндажі через недостатню готовність нових укріплень.

“Ми будували лінію укріплень з 2022 року, але вона не була завершена. Хлопців відправили в ці укріплення, знаючи, що вони мають бути, але вони не завершені. Тому хлопці зараз відтяглися назад у старий російський бліндаж і облаштовують там свої позиції, а потім перемістяться сюди. Ми не встигли, наші розрахунки не вдалися – нам доведеться самостійно добудовувати”, – зазначив військовий.

Деякі військові також висловили скарги на якість виконаних робіт.

“Десь просто стоїть якась будка з бетону посеред поля. Такі фортифікаційні споруди будують біля посадок, на висотах, щоб тебе було менше видно. У нас це зроблено тупо в ямі. Все вода підтікає, і нічого не побачиш”, – зауважив інший військовий.

Робота зі зведенням ліній оборони на Харківщині триває з 2022 року і продовжується досі. Журналісти “Слідства.Інфо” провели кілька годин на будівництві одного з взводних опорних пунктів у травні. Відбудова цих пунктів на ділянках прориву російських сил тривала до самого наступу.

Після опублікування матеріалу від CNN, в якому військовослужбовець 13-ї бригади Нацгвардії “Хартія” також стверджував, що укріплення на їхній ділянці не були готові, підрозділ виступив із публічною заявою, заперечуючи це твердження.

“Нам важливо, щоб інформація про наш підрозділ була об’єктивною, а коментарі наших бійців і командирів – зрозумілі не як окремі цитати, а мали чіткий та недвозначний контекст”, – зазначено у заяві.

Також спробували вплинути на матеріал журналістів від “Слідства.Інфо”, які висвітлювали тему фортифікаційних укріплень на Харківщині. Їх просили видалити усі згадки бійців про проблеми з відсутніми чи незавершеними укріпленнями. Протягом трьох днів представники різних рівнів намагалися “переконати” журналістів. Деякі з них аргументували, що це політично чутлива тема, а згадка про конкретні підрозділи може призвести до тиску зверху.

Загалом, складно отримати чітку картину щодо укріплень на Харківщині з кількох причин. По-перше, відповідальність розділена між різними підрозділами. Наприклад, за будівництво “першої лінії” відповідальність лежить на підрозділах Сил оборони, за “другу” – на інженерних бригадах, а за “третю” – на місцевих військово-цивільних адміністраціях. По-друге, офіційно отримати інформацію про готовність “другої лінії” оборони неможливо, оскільки у Силах підтримки стверджують, що це може бути корисно для ворога.

На разі журналісти опиняються у ситуації, коли намагаючись висвітлювати бойові дії на Харківщині — вони або повинні замовчувати питання фортифікацій (про які їм кажуть самі військові), або говорити про ці проблеми, наражаючись на заборону на роботу на цьому напрямку та створення проблем для самих військових, що стримують там російський наступ.

Програють у будь-якому випадку всі. Бо проблеми залишаються, а лінія фронту сунеться не на нашу користь.

За інформацією, що надійшла від журналістів, аеродром "Бородянка", який перебуває у власності родини Бадрудінових, використовує призначену для парашутного спорту земельну ділянку протягом тривалого часу без відповідної оплати податків. Ділянка була передана селищною радою Бородянки у відповідності з чинним законодавством, але, здавалося б, без належної компенсації за користування нею.

Це може призвести до значних втрат для місцевого бюджету, який може не отримувати щорічно приблизно 4 мільйони гривень через недооподаткування. Спроби з’ясувати законність використання аеродрому Бадрудіновими ведуть до скандалу.

Розташований за 40 кілометрів від Києва, аеродром “Бородянка” використовується для проведення парашутних спортивних заходів. Однак існують підозри, що земельна ділянка, призначена для цієї діяльності, була передана незаконно. Інформація, одержана журналістами, вказує на те, що у 1993 році ПрАТ “АС” отримало право постійного користування цією земельною ділянкою. Проте в 2021 році можливо було порушено закон, коли цю ділянку передали у приватну власність іншій компанії – ПАТ “АС”.

Згідно з інформацією, Відкрите акціонерне товариство “АС” Обласний авіаційний центр та ЗАТ “АС” (перейменоване на ПАТ) мають спільних бенефіціарів, серед яких виділяється родина Бадрудінових: Олександр, Вікторія та Раїса Бадрудінови. Крім того, кінцевим бенефіціаром є Ганна Льовіна, яка також стоїть за створенням “Чернігівської вищої авіаційної школи”, концерну “Титан” та компанії “Льовін Груп”. Підписантом Обласного авіаційно-спортивного центру ПрАТ “АС” є Станіслав Здебський. Також слід зазначити, що Володимир Цибулько, який також є кінцевим бенефіціаром ПрАТ “АС”, в минулому був радником Віктора Ющенка та народним депутатом. Зазначена особа володіє спільним бізнесом з Олександром Бадрудіновим у сферах Житомирського аеродрому та утилізації сміття.

За даними видання “Пульс”, держава, ймовірно, щорічно втрачає до 4 мільйонів гривень через незаконне володіння земельною ділянкою.

Згідно з відкритими джерелами, власник ПАТ “АС” не здійснював покупку або оренду аеродрому “Бородянка”, а фактично привласнив його від ПрАТ “АС” без відповідних юридичних підстав. Протягом усього періоду використання аеродрому ПрАТ “АС” не сплачувало земельний податок, що призвело до втрат місцевого бюджету Бородянки на суму приблизно 4 мільйони гривень щорічно. Встановити точну суму державних збитків складно через тривалу тривалість використання ПрАТ “АС” земельної ділянки, а також те, що нормативно-грошова оцінка змінюється щорічно.

Історія аеродрому в Бородянці розпочалася у 1936 році, коли його побудували як резервний для стратегічної авіації. У 1993 році, в контексті розвитку загальної авіації в Україні, ЗАТ “АС” (нині – ПАТ) отримало право постійного користування земельною ділянкою аеродрому. Ця ділянка була передана Обласному авіаційно-спортивному центру “АС” за рішенням Бородянської районної ради на 15-й сесії 21-го скликання 21 грудня 1993 року. Після цього аеродром “Бородянка” був включений до Державного реєстру цивільних аеродромів України як аеродром класу “Д”.

Проте у 2013 році зміни в земельному законодавстві призвели до скасування форми акту постійного користування землею. Це ставило перед ПрАТ “АС” вимогу викупу земельної ділянки або укладення договору оренди. Однак компанія не вжила жодних заходів у цьому напрямку, і продовжила незаконно користуватися землею.

У 2017 році Управління Держземагентства у Бородянському районі виключило земельну ділянку аеродрому з кадастрового обліку та перенесло її до електронного архіву. Це підтвердило втрату права ПрАТ “АС” на постійне користування землею. Незважаючи на це, компанія продовжувала використовувати ділянку для комерційних цілей, що спричинило судові суперечки, в результаті яких суд визнав дії державного реєстратора законними.

Однак у 2019 році Бородянська селищна рада VII скликання ухвалила рішення про надання дозволу на розробку технічної документації для інвентаризації земельної ділянки ПрАТ “АС” з метою будівництва та експлуатації будівель і споруд для авіаційного транспорту. Однак це рішення не було опубліковане на веб-сайті ради, що може свідчити про можливе використання його для оформлення земельної ділянки на користь іншої особи у жовтні 2021 року, включаючи Олександра Бадрудінова.

Підозріла споруда родини Бадрудінових охоплює не лише незаконно привласнений аеродром “Бородянка”, а також їхню діяльність у сфері утилізації сміття, що також викликає сумніви щодо законності.

Крім ПАТ “АС”, у якого були проблеми з правами на земельні ділянки, ТОВ “Утілсервіс”, зареєстроване в 2004 році, також належить тим самим власникам. У 2023 році господарський суд Київської області розглянув справу проти ТОВ “Утілсервіс” під номером 911/3872/23. Позов стверджував, що підприємство використовувало земельну ділянку без належних документів. Прокуратура запитала про зупинення роботи підприємства до усунення порушень. Ця ділянка належить Бородянській селищній раді та перебуває у постійному користуванні КП “Благоустрій-Бородянка”.

Суд установив, що у 2004 році Бородянська районна державна адміністрація (РДА) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Утілсервіс” уклали тимчасовий договір оренди на земельну ділянку площею 13 гектарів, хоча сміттєзвалище займало лише 11,5 гектарів. Хоча термін дії угоди минув, сталого договору так і не укладено. Суд зобов’язав ТОВ “Утілсервіс” виплатити 1 226 912 гривень компенсації за завдані збитки.

Оренда земельних ділянок, які перебувають у володінні ТОВ “Утілсервіс” та ПАТ “АС” за 40 кілометрів від столиці, могла б приносити значний дохід місцевому бюджету Бородянки. Однак ці кошти не надходять через відсутність діючих угод, і керівництво громади досі не прийняло жодних заходів для вирішення цієї проблеми.

Чи буде офіційно легалізована діяльність цих підприємств, чи держава продовжить втрачати податкові надходження, що є важливими для бюджету, особливо у часи конфлікту? Також було звернення за коментарями до Олександра Бадрудінова та надісланий запит до Бородянської селищної ради та ПАТ “АС” (Обласний авіаційний центр).

Олександр Бадрудінов пояснив, що ПАТ “АС” діє з 1993 року та має реєстрацію в реєстрі цивільних аеродромів України. Він заявив, що всі податки були сплачені. Щодо полігону ТПВ “Утілсервіс”, він вказав, що термін дії договору оренди закінчився у 2021 році, а земельна ділянка була передана КП “Благоустрій-Бородянка”. Однак підприємство не отримало необхідний дозвіл для проведення діяльності з відходами.

На запит про штраф Бадрудінов не дав відповіді, зауваживши, що вперше чує про судове рішення.

У новому законі про мобілізацію встановлено процедуру адміністративного затримання громадян для доставлення до Тимчасового Центру Контролю (ТЦК). Ця ініціатива має на меті забезпечення ефективного контролю над мобілізаційними процесами та раціонального використання ресурсів у випадку потреби в рамках національної безпеки.

Нові правила встановлюють чіткі обмеження для поліції та представників ТЦК з метою захисту прав і свобод громадян. Зокрема, вони зобов'язані дотримуватися процедурного порядку при затриманні осіб та забезпечити їм право на правовий захист та адекватні умови утримання.

Усі дії поліції та працівників ТЦК повинні ґрунтуватися на законі та здійснюватися в межах їх повноважень, не перевищуючи встановлених норм. Крім того, закон передбачає обов'язкову реєстрацію всіх випадків затримання та доставлення до ТЦК для подальшого контролю за їх легітимністю та обгрунтованістю.

Такий підхід сприятиме підвищенню довіри громадян до державних органів та забезпечить більш ефективний захист їх прав у контексті мобілізаційних заходів. Адже лише через дотримання принципів законності та правової визначеності можна досягти сприятливих результатів для суспільства в цілому.

Згідно з постановою №560, працівники ТЦК мають право звертатися до поліції для адміністративного доставлення осіб до військкоматів або проводити заходи разом з правоохоронними органами стосовно громадян, які відмовляються від отримання повісток або порушують правила військового обліку. Однак, згідно зі статтею 262 КУпАП, поліція не має права вручати повістки, а лише здійснює адміністративне затримання військовозобов’язаних, які порушили військовий облік.

При затриманні поліція зобов’язана скласти протокол, у якому будуть зазначені дата, місце затримання, відомості про особу затриманого, мотиви затримання та інші характеристики. Також поліція повинна повідомити родичів затриманого про його місцезнаходження.

Згідно з новими правилами, ТЦК не має повноважень самостійно затримувати та доставляти громадян до себе. Такі повноваження належать лише поліції, і лише у визначених законом випадках. Поліція також не може самостійно без представника ТЦК вручити повістку.

Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

Адміністративне затримання може тривати не більш як 3 години.

Щодо іншої процедури – доставлення – ч. 1 ст. 259 КУпАП, яка регулює доставлення порушника визначає наступне:

«З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу».

Отже, по-перше, у переліку осіб, які здійснюють доставлення до ТЦК, відсутні працівники ТЦК. По-друге, в силу змін, внесених до статті 258 КУпАП законом №3696-IX, який набув чинності наступним після закону про мобілізацію, 19 травня 2024 року (законопроект 10379 про заочні штрафи), складення протоколу про порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію більше не є обов’язковим.

Так, новий закон визначає, що «протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК, якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК підтвердних документів про отримання особою виклику».

Як зазначено у п. 47 і п. 54 Порядку проведення призову громадян на військову службу, затвердженого постановою Кабміну від 16 травня 2024 р. №560, затримання поліцією та доставлення громадянина до ТЦК проводиться на підставі статей 261 (яка передбачає обов’язкове складення протоколу) і 262 КУпАП (яка визначає коло осіб, що мають право здійснювати затримання).

Щодо ініціювання затримання і доставлення до ТЦК постанова №560 визначає наступні повноваження ТЦК.

Керівники районних (міських) ТЦК:

Що саме мається на увазі під «вжиттям заходів» не конкретизується, однак це не означає, що ТЦК таким чином уповноважили на здійснення затримання і доставлення.

При цьому слід зауважити певну суперечність з іншою чинною постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів», яка визначає, що ТЦК звертаються до органів Національної поліції – у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного ТЦК, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку. Тобто, знов-таки, має місце умова – неможливість складення протоколу на місці.

Щодо повноважень поліції у контексті затримання і доставлення до ТЦК постанова №560 визначає наступне.

Під час здійснення оповіщення – у разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) ТЦК на підставі статей 261 і 262 КУпАП. При цьому поліцейські не мають право вручати повістки, але можуть входити до груп оповіщення і перевіряти військово-облікові документи.

Під час перевірки військово-облікових документів – у разі відмови прослідувати до районного (міського) ТЦК поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК на підставі статей 261 і 262 КУпАП.

В свою чергу, під час перевірки документів пропозиція «прослідувати» до ТЦК має надійти від старшого групи оповіщення (судячи з постанови, старшим може бути лише представник ТЦК) у таких випадках:

– у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ №1487 або Законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,

– виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру «Оберіг».

Крім того, поліцейські самостійно можуть здійснити адміністративне затримання і доставлення особи до ТЦК:

– у разі відсутності військово-облікового документа (чи ВОД в електронній формі)

– наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи.

Також визначено, що керівники територіальних органів (підрозділів) поліції:

– організовують за зверненням ТЦК, адміністративне затримання та доставлення органів (підрозділів) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов’язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого ТЦК;

– повідомляють ТЦК про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення протягом 30 календарних днів до такого центру осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП;

– організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (ВОД в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи ВОД (ВОД в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого ТЦК.

Однак, знов-таки, виникають питання стосовно відповідності норм про доставлення «до найближчого ТЦК» з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. №1487, відповідно до якої доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП з метою складення протоколів відбувається «до відповідного ТЦК, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку».

Також Національна поліція за повідомленнями ТЦК, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу. Нагадаємо, що за статтею 337 КК кримінальна відповідальність передбачена за ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК.

Починаючи з 1 червня, Україна припинила визнавати подвійне громадянство, що має значний вплив на багатьох українців. Особи, які володіють громадянством двох або більше країн (біпатриди) у віці від 18 до 60 років, можуть втратити можливість виїзду за кордон. Це рішення прийнято внаслідок скасування винятку "проживання за кордоном". Згідно з новими правилами, що набули чинності з 1 червня, українці з подвійним громадянством, включаючи американо-українців, віком від 18 до 60 років, більше не можуть виїжджати за межі країни. Це рішення може суттєво змінити життя тих, хто має зв'язки з іншими країнами та планував здійснити поїздки або перебування за кордоном.

Посольство США в Україні підтвердило ці зміни, зазначивши, що раніше особи з подвійним громадянством мали можливість в’їзду в Україну та виїзду з неї, якщо вони зняли свою реєстрацію проживання в Україні та зареєструвалися у США. Однак цей виняток було скасовано з 1 червня, що значно обмежило можливості для таких громадян.

Державна прикордонна служба України підтвердила ці зміни та наголосила, що громадяни України з паспортами інших країн все одно розглядаються виключно як громадяни України. Нові правила також вплинули на можливості виїзду військовозобов’язаних чоловіків за кордон. Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби України, наголосив, що в Україні заборонено подвійне громадянство і ця норма діяла й раніше.

Нові правила, введені з 1 червня, стосуються лише осіб віком від 18 до 60 років, які мають подвійне громадянство, і не стосуються українців, які постійно проживають за кордоном та мають відповідні відмітки у своїх документах.

Літній період в Україні завжди наповнений енергією та напругою. У цей час, коли спека досягає свого піку, наша країна стикається зі складними завданнями в енергосистемі. Компанія "Укренерго" підтверджує, що щоденні виклики у вигляді дефіцитів електроенергії стають ще більш відчутними в цей період. Пікове споживання, спричинене не лише зростанням температури, але й активною діяльністю промислових підприємств та побутових споживачів, робить ситуацію ще більш складною. Незважаючи на ці виклики, ми продовжуємо працювати на межі своїх можливостей, забезпечуючи надійне енергопостачання для всіх громадян та підприємств країни. Наші фахівці постійно вдосконалюють систему керування, впроваджуючи нові технології та стратегії, щоб забезпечити стабільну роботу енергосистеми навіть у найважчі моменти.

Компанія пояснює, що буде складно забезпечити всі потреби в електриці через ремонтні роботи на пошкоджених російськими обстрілами теплових та гідроелектростанціях.

“У літній період гідроелектростанції зазвичай знижують виробітку, а енергоблоки атомних станцій перебувають в ремонті та підготовці до навантажень наступної зими”, – додають у “Укренерго”.

Прогнозується, що у четвер, 6 червня, енергосистема стикається з дефіцитом електроенергії протягом усього дня. Ліміти на споживання електроенергії будуть діяти для кожної області з 00:00 до 24:00.

Також варто зазначити, що Кабінет міністрів збільшив тариф на електроенергію для населення. За середнім місячним споживанням електроенергії у розмірі 170 кВт*год, платіжка за електроенергію зросте на 285 грн. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики. Новий тариф становитиме 4,32 грн за кіловат.

Після підвищення тарифу на електроенергію, українцям варто готуватися до зростання вартості опалення.

Також уряд планує зняття митних та бюрократичних перешкод для імпорту генераторів, сонячних панелей, інверторів та іншого обладнання в Україну.

На веб-платформі Prozorro надано інформацію, що орієнтовна вартість придбання та монтажу кондиціонерів становить 629 тисяч гривень. Проте генеральний директор компанії YASNO, Сергій Коваленко, закликає киян зважити на наслідки передбаченого використання кондиціонерів через великий обсяг електроенергії, що споживається, що перевищує показники деяких обласних центрів. Він наголошує на важливості розумного споживання енергоресурсів та можливості використання більш енергоефективних альтернативних методів охолодження приміщень.

Ситуація з електропостачанням в Україні залишається критичною, а кондиціонери в цьому відіграють важливу роль, наголошує Коваленко у своєму повідомленні в соціальних мережах. Він зауважує, що кондиціонери в Києві щодня споживають більше електроенергії, ніж деякі обласні центри.

“Ось ви смієтеся, а кондиціонери в Києві дали 350 МВт на день. Це більше ніж деякі обласні центри… Всi. Кондиціонування ж є і у бізнесу. Це сукупний стрибок споживання з підвищенням температури”, — написав Сергій Коваленко.

Вчора гендиректор також звернув увагу на проблему, попереджаючи про можливість відключення електропостачання навіть критичної інфраструктури через високий рівень споживання.

“Подумайте про це, коли вмикаєте кондиціонер”, — закликав він.

У той же час “Укренерго” оголосило тендер на закупівлю кондиціонерів з орієнтовною вартістю 629 тисяч гривень. За даними Prozorro, компанія планує придбати 4 комплекти кондиціонерних систем та їх встановлення. Термін подання пропозицій закінчується 11 червня.

Згідно з опублікованою інформацією, компанія хоче придбати 4 комплекти кондиціонерних систем. У вартість також входитиме їх встановлення. До тендера прикріплюється такий список:

У назві до тендера зазначено, що це необхідно “для потреб апарату управління”. В “Укренерго” ніяк не коментували появу цієї заявки на момент публікації матеріалу. Кінцевий термін подання пропозицій призначено на 11 червня.

За рік минуло з того часу, як російські окупаційні війська здійснили підступний акт, вибухнувши греблю Каховської гідроелектростанції в Херсонській області. Цей трагічний епізод став нагадуванням про вразливість нашої країни перед агресивними діями з боку сусіднього державного утворення. Але навіть у зливу бурь, наша нація знаходить силу та волю відновлювати та будувати свій майбутній шлях. Місцеве населення, разом з урядом, взялося за відновлення пошкоджених структур, поклавши перший камінь на шляху до відродження енергетичної системи регіону. Цей небезпечний інцидент вкотре підкреслив важливість національної безпеки та необхідність посилення обороноздатності країни.

Уранці 6 червня 2023 року, близько 03:00, росіяни вчинили теракт, підірвавши греблю ГЕС, найбільшого за площею мілководдя. Цей акт спричинив затоплення населених пунктів неподалік від річки Дніпро.

Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони, Андрій Юсов, заявив, що наявні свідчення свідчать про причетність військово-політичного керівництва Російської Федерації до цього злочину.

“Росіяни скоїли теракт, щоб спровокувати українські Сили безпеки та оборони та зірвати контрнаступальні дії”, – додав представник ГУР.

Попередження про підірвання станції було отримано в квітні позаминулого року. Росіяни замінували ГЕС і дамбу, після чого вчинили підрив.

Більше 16 тисяч людей та 80 населених пунктів опинилися у зоні ризику через цей воєнний злочин.

Згідно з доповіддю міжнародної комісії ООН, на підконтрольних Україні територіях загинуло 33 людини, 28 отримали поранення, а понад 40 зникли безвісти.

Президент України Володимир Зеленський відзначив: “Російське зло організувало спеціальні групи на окупованих територіях, щоб приховати тіла загиблих”.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав підрив Каховської ГЕС найбільшою техногенною катастрофою в Європі за останні десятиліття.

“Єдиний спосіб зупинити Росію, найбільшого терориста 21 століття, – це вигнати її з України”, – додав він.

Національна академія наук України повідомила, що підрив греблі призвів до значних людських жертв, масштабної екологічної катастрофи та має всі ознаки воєнного злочину та екоциду.

Внаслідок цього інциденту, збитки для України оцінюються майже у $14 мільярдів.

Офіс генерального прокурора розпочав розслідування за статтею екоциду.

Сергій Тюрін, новообраний голова Хмельницької облдержадміністрації, відзначив важливість співпраці між регіонами, оголошуючи про спільне будівництво фортифікаційних споруд на території Донеччини. Це стратегічне партнерство між Хмельниччиною та областями Івано-Франківською, Чернівецькою, Черкаською та Полтавською не лише підсилює обороноздатність регіону, а й сприяє зміцненню дружби та взаєморозуміння між народами. Цей інноваційний підхід до забезпечення безпеки відображає високий рівень відповідальності перед національними інтересами та добробутом громадян. Активізація спільних зусиль у будівництві фортифікаційних споруд є важливим кроком у напрямку забезпечення стабільності та безпеки не лише на регіональному, але й на національному рівні.

“Скільки туди завезено робітників та техніки з області, сказати не можу зі зрозумілих причин”, – зауважив Тюрін.

Він підкреслив, що будівельні роботи проводяться швидко та якісно, відповідно до проєктної документації, і розпочалися вже у 2024 році. Тюрін також наголосив, що робітники перебувають на безпечній відстані від лінії бойових дій, тому для їхнього життя немає загрози.

За словами голови облдержадміністрації, на Хмельниччині функціонує понад 3 тисячі укриттів, включаючи навчальні заклади. Також, протягом війни введено в експлуатацію 2 тисячі додаткових укриттів.

Тюрін підкреслив, що в Хмельниччині діє робоча група, яка контролює ефективне використання бюджетних коштів. Пройшов аналіз близько 300 закупівель, і виявлено порушення у 32 з них на суму 138 мільйонів гривень.

“Інвестиції у будівництво шкільних укриттів є виправданими, оскільки навчальні заклади є місцями масового скупчення людей, які потребують належного рівня захисту. Крім того, ракети та «Шахеди» не завжди керуються великими містами, і ці небезпеки можуть стати для сіл”, – додав він.

Тимчасова слідча комісія щодо фортифікацій та закупівлі дронів була створена Верховною Радою. Очолив комісію нардеп від “Слуги народу” Микола Задорожній.

Фахівці з економіки розглядають ситуацію, дійсно, як систематичне створення урядовими чиновниками обставин для наростання інфляції. Підвищення тарифів на енергоресурси, зростання податків та комунальних внесків – ці всі заходи негативно впливають на остаточну вартість виробництва. Внаслідок цього, спостерігається регулярне підвищення цін на товари та послуги, що призводить до загального підвищення рівня інфляції в країні.

Підприємства змушені підвищувати ціни на товари та послуги, щоб компенсувати зростання витрат. У свою чергу, це призводить до зниження купівельної спроможності населення і подальшого підвищення цін, створюючи замкнене коло.

Кабмін прийняв рішення, згідно з яким бізнес має імпортувати 80% електроенергії в балансі споживання, щоб гарантовано отримати ще 20% з боку “Укренерго”. Проте, як відзначає політолог Кирило Сазонов, проблема в тому, що Україна не імпортує стільки електроенергії, щоб її вистачило всім підприємствам. В результаті дефіциту, в перший же день дії постанови, вартість імпортної енергії ажіотажно зросла – причому відразу на 20% і її все одно на всіх не вистачило.

“Ажіотажні ціни на імпортне світло – це нове розкручення спіралі інфляції в Україні. Тому що слідом, автоматично, зросте собівартість української продукції. А слідом — ціни на всі товари і послуги. Це вдарить по вразливим категоріям населення – тому що, на відміну від тарифів, акцизів і цін, ні пенсії, ні зарплати в Україні не ростуть”, — відзначив експерт.

За його словами, донати від бізнесу і населення вже суттєво впали. “Це бачать усі. І справа не в тому, що населення та бізнес не хочуть допомагати. А в тому, що вони більше не мають ресурсу це робити. Натомість уряд, щоб компенсувати цей ресурс, робить найгірше – ще більше закручує гайки в надії наповнити бюджет”, — підкреслив Сазонов.

За його словами, єдине чого доб’ється уряд своїми рішеннями – це закриття підприємств, а звідси падіння доходів у бюджет та росту безробіття.

“Чиновникам слід перестати загравати з населенням, і розставити пріоритети не так, як вимагає популізм, а так, як потрібно для перемоги. Люди можуть посидіти без світла. Можуть довго — я перевіряв. А підприємство закритого циклу без світла сидіти не може. Зараз передусім потрібно дбати про економіку. Інакше у нас просто закінчуться гроші”, – заявив Сазонов.