Ринок Земель в Україні: Потенційний Зріст Вартості Землі та Фінансові Перспективи

Протягом останніх двох років, періоду повномасштабної війни Росії проти України, сільськогосподарський ринок земель продемонстрував надзвичайно стійкий ріст. За цей період вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно підвищенню потенційної застави на $5,5 млрд. З урахуванням коефіцієнта ліквідності сільгосппідприємств у розмірі 0,35, це може забезпечити додаткові кредити на суму $1,9 млрд для власників та агросектору.

На кінець 2023 року обсяг банківського боргу аграрного сектору досяг приблизно 3,5 млрд доларів США. Запровадження відкритого ринку землі для юридичних осіб з 1 січня поточного року передбачає подальший зріст вартості землі приблизно на 40%, що призведе до збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд.

Це відкриває можливості для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд, що сприятиме зменшенню розриву в фінансуванні українського агросектору, оцінюваного приблизно в $21 млрд. Розвиток ринку та підвищення його прозорості дозволять збільшити коефіцієнт ліквідності землі, наближаючи його до рівня розвинених країн, та розширити можливості кредитування. Цей підхід може допомогти в розвитку та відновленні агросектору, а також в задоволенні потреб у короткостроковому та інвестиційному фінансуванні.

• Стійкий ріст вартості земель: Навіть в умовах повномасштабної війни з Росією, сільськогосподарський ринок земель в Україні демонструє стабільний ріст. За останні два роки вартість землі зросла на 10%, відкриваючи нові фінансові можливості для агросектору та власників земель.

• Фінансові перспективи агросектору: Розглядаючи показники банківського боргу аграрного сектору, варто відзначити обсяг близько 3,5 млрд доларів США на кінець 2023 року. Запровадження відкритого ринку землі сприятиме подальшому росту вартості землі на 40%, що відкриє шлях для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд.

• Збільшення капіталізації ринку земель: Прогнозоване збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд вказує на потенціал використання землі як фінансового ресурсу. Це відкриє можливості для залучення кредитів, сприяючи зменшенню розриву в фінансуванні агросектору та вирівнюванню із західними практиками.

• Роль міжнародного співробітництва: Залучення іноземних інвестицій та дотримання високих стандартів прозорості на ринку земель може позитивно вплинути на коефіцієнт ліквідності та збільшити обсяги можливого кредитування.

У цілому, активне використання земель як фінансового інструменту може стати ключовим фактором у відновленні та розвитку українського агросектору в умовах економічних труднощів.

Державний Борг України: Рекордні Цифри та Виклики 2023 року

За офіційними даними Міністерства Фінансів, станом на 2023 рік, державний і гарантований державою борг досяг нового історичного піку, склавши 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Протягом року цей показник зрос на 35,4% в гривні (1,444 трлн грн) і на 30,4% в доларах ($33,9 млрд). Головним чином, на цей ріст вплинуло отримання макрофінансової допомоги від Європейського союзу на суму 18 млрд євро, що становило значну частину загального збільшення боргу.

Також в статті відзначається, що витрати на обслуговування держборгу у 2023 році склали 8,2% від видатків загального фонду держбюджету. Це свідчить про певне погіршення структури державного боргу в умовах воєнного часу. Автор також зазначає, що навіть при припиненні виплат за боргом до 2027 року, уряд не зміг досягти більш вигідних умов відстрочки чи зменшення обов'язків, що створює серйозні виклики для країни в майбутньому.

Стаття відображає тривожні тенденції в розвитку державного боргу України протягом 2023 року. Згідно з даними Міністерства Фінансів, величезний зріст боргових зобов'язань досяг нового історичного рекорду, досягаючи 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Це підкреслює складні економічні умови, зумовлені веденням війни та реалізацією стратегічних планів.

Найбільший внесок у зростання боргу зробило отримання макрофінансової допомоги від ЄС, що становить значну частину загального збільшення. Однак, навіть з припиненням виплат до 2027 року, визначено важливий аспект – відсутність значущих угод щодо вигідніших умов реструктуризації боргу, а також списання частини заборгованості.

Стабільність структури державного боргу погіршилася, а витрати на його обслуговування зросли до 8,2% видатків загального фонду держбюджету. Ці показники, в контексті складнощів економічного та політичного характеру, створюють серйозні виклики для економічної стабільності та фінансової безпеки України. Це обов'язково вимагатиме від уряду ефективних стратегій управління борговими зобов'язаннями та пошуку шляхів фінансового відновлення країни.

Учора, 21 лютого, під час зустрічі зі своєю фракцією "Слуга народу", президент Володимир Зеленський розповів про запланований великий аудит в Збройних Силах України, який виконує Головнокомандувач Олександр Сирський. Інформація про це з'явилася у ЗМІ за словами неназваного учасника зустрічі. Згідно з отриманими від глави держави завданнями, депутати "Слуги народу" отримали інструкції щодо реалізації деяких ключових завдань.

Президент Зеленський наголосив на необхідності перевірки стану мобілізації в армії, оскільки виявилося, що деякі особи, які мали бути на передовій, фактично там не з'являлися. Планований аудит має дати чітке уявлення про кількість та розподіл особового складу ЗСУ, а також визначити реальність виконання обов'язків.

Крім цього, на зустрічі обговорювалися питання стосовно ситуації на фронті, економічної ситуації в країні, отримання допомоги від партнерів, збереження єдності в суспільстві, а також визначення завдань для парламенту в цих напрямках.

Зустріч президента України Володимира Зеленського зі своєю фракцією "Слуга народу" виявилася важливим моментом для оголошення про проведення великого аудиту в Збройних Силах України, який має виконати Головнокомандувач Олександр Сирський. Під час цієї зустрічі також було наголошено на необхідності вирішення питань, пов'язаних з мобілізацією, та зазначено, що деякі особи, які мали бути на фронті, фактично не брали участі в бойових діях. Цей аудит має на меті з'ясувати реальний стан справ та визначити необхідні кроки для покращення ситуації в армії. Також обговорювалися інші важливі аспекти, такі як ситуація на фронті, економічна ситуація в країні, отримання допомоги від партнерів та збереження єдності в суспільстві.

Українська масова мобілізація: міф чи реальність економічного виклику

Аналіз відомого економіста доктора Андрія Длігача, що цитується УНІАНом, висвітлює важливий аспект сучасної ситуації в Україні. За його словами, нинішня країна не має необхідних фінансових ресурсів для масштабної мобілізації, яка б становила 500 тисяч українців. Зазначається, що навіть масовий призов в масштабах понад 15% наявного резерву може призвести до економічної катастрофи. Експерт підкреслює, що подальше збільшення обсягів мобілізації може призвести до масового закриття підприємств і загострення економічної ситуації в країні.

Зазначається, що зараз максимально доступна кількість для мобілізації становить лише 230 тисяч осіб. Таким чином, потрібно шукати альтернативні підходи, такі як рекрутинг та оптимізація використання наявних людських ресурсів.

Цей аналіз свідчить, що масова мобілізація в Україні є вкрай складною фінансовою задачею. Єдиним можливим варіантом допомоги у цій ситуації може бути втручання з боку міжнародних партнерів, проте навіть вони повинні будуть враховувати не лише постачання зброї та техніки, а й надання фінансової підтримки, що може бути ускладненим через обмеження у фінансовій допомозі та невизначеність стосовно її майбутнього продовження. Умови сучасної української економіки не дозволяють самостійно впоратися з цим викликом.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Масова мобілізація в Україні стикається з серйозними фінансовими обмеженнями, що ускладнюють можливість призову значної кількості осіб.

• Навіть невелике збільшення обсягів мобілізації може мати негативні економічні наслідки, такі як масове закриття підприємств та загострення економічної ситуації.

• Сучасні обмеження економічних ресурсів не дозволяють Україні самостійно впоратися з викликом масової мобілізації.

• Необхідна допомога з боку міжнародних партнерів може стати вирішальною у забезпеченні необхідних ресурсів для ефективної оборони та збереження стабільності в країні.

Українською мовою заголовок може мати такий вигляд: "Ефективний просування через військово-лікарську комісію: поради від адвоката"

Українською мовою новий текст може мати такий вигляд:

В Україні військово-лікарська комісія стає справжнім випробуванням. Особливо це стосується ситуації з мобілізаційним законодавством, де інвалідність не вважається перешкодою. Згідно зі скандальним законопроєктом про мобілізацію, чоловіки віком від 25 до 55 років з інвалідністю ІІ та ІІІ групи, отриманою після 24 лютого 2022 року, зобов'язані пройти "перегляд на придатність". Цим особам надається строк до кінця 2024 року на цю процедуру. Винятком є випадки інвалідності ІІ та ІІІ групи, отриманої під час служби в армії, а також ампутація кінцівки. Цікаво, що згідно з українським законодавством особа з інвалідністю II групи може продовжувати виконувати певні обов'язки, і тому часто не звільняється зі служби. Новий законопроєкт передбачає, що обмежено придатні громадяни протягом 9 місяців після визначення статусу повинні пройти повторний медичний огляд.

У висновку можна сказати, що процес проходження військово-лікарської комісії в Україні стає все складнішим, особливо з урахуванням нових законодавчих змін, які передбачають перегляд на придатність для осіб з інвалідністю ІІ та ІІІ груп. Зазначено, що навіть інвалідність, отримана після певної дати, не є перешкодою для мобілізації, і це може становити серйозну проблему для багатьох громадян. Також відзначено необхідність уважного вивчення законодавства та правових аспектів, а також активної позиції та захисту своїх прав у випадку необґрунтованого призначення до служби.

Аналізуючи ситуацію з анексією Криму та наслідками цього подій, можна зробити наступні висновки:

• Процес анексії Криму Росією розпочався без чіткого планування з боку Кремля, але склався по ходу подій, використовуючи тиск та готовність силових структур. Якби існуюча влада в Україні була більш стійкою, ситуація може була би іншою.

• Українські силові структури були паралізовані під час початку процесу анексії, що призвело до відчуття безвиході.

• Реакція Заходу на події у Криму була недостатньою та запізнілою, що збільшило непокору серед українського населення та поглибило кризу.

Отже, для досягнення справжнього миру необхідно повернути Крим під контроль України та забезпечити належний захист прав людини на півострові.

Аналізуючи ситуацію з окупацією Криму та її наслідки, можна зробити наступні висновки:

• Скасування мовного закону "Ківалова-Колесніченка" було трагічною помилкою, яка полегшила завдання ворогові та дозволила окупувати Крим.

• Реактивна позиція Заходу та відсутність адекватної реакції на агресію призвели до формального включення Криму до складу РФ.

• Необхідно приймати превентивні дії та чинити максимальний опір російській агресії, навіть якщо це здається шаленим чи непропорційним.

• Окупація Криму порушила фундаментальні принципи міжнародного правопорядку, і наслідки цього вплинули на всіх, не тільки на європейських партнерів.

Отже, для забезпечення миру і безпеки необхідно приймати превентивні заходи та чинити максимальний опір агресії, а також визнавати необхідність зміни стратегій дій у відповідь на сучасні виклики.

цю ситуацію — повернути Крим. Це стає спільним інтересом для всіх, хто прагне миру та стабільності. Проте, варто розуміти, що є різні точки зору та ідеї щодо цього питання, оскільки у світі існує багато конфліктів і суперечностей. Тому потрібно уважно враховувати наслідки своїх дій.

Щодо Криму, за останні 10 років ситуація змінилася. Повернення Криму до складу України стане реальністю у майбутньому. Проте зараз важливо розробляти моделі для майбутнього, уникаючи нав'язливих ідей щодо життя на півострові після повернення. Головне — забезпечити демілітаризовану зону та міжнародні гарантії, щоб Крим став привабливим для інвестицій. Прогнозів щодо майбутнього Криму багато, але важливо розуміти, що ситуація вже не та, що була раніше.

У висновках статті наголошується на тому, що повернення Криму до складу України стає нагальною необхідністю для відновлення миру та стабільності в регіоні. Автор розглядає ситуацію з різних ракурсів, зокрема з точки зору силових дій та міжнародних відносин. Він підкреслює важливість розробки моделей для майбутнього повернення Криму, а також необхідність забезпечення демілітаризованої зони та міжнародних гарантій для приваблення інвестицій на півострів. Ця стаття свідчить про те, що ситуація в Криму змінилася за останні роки, і потребує комплексного підходу для вирішення проблеми.

Новий керівник "Київміськбуду", Василь Олійник, відзначається своєю тісною зв'язаністю з бізнес-імперією Ігоря Кушніра, його попередника, що викликає значний інтерес серед громадськості та експертного середовища. Згідно з розслідуванням Bihus Info, Олійник, який на 80% є громадянином Києва та відомий як один із ключових забудовників України, у минулому працював у компанії-генпідрядника Stolitsa Group, що належить Владиславі Молчановій. Ця компанія відома своєю активною участю у київській забудові та має партнерські взаємозв'язки з родиною Кушніра.

Не менш цікавою є інформація про партнерські зв'язки Молчанової та Дар'ї Кушнір, 25-річної доньки Ігоря Кушніра, які були виявлені як кінцеві бенефіціари британської компанії Alliance 1903 LTD, зареєстрованої у Лондоні наприкінці 2022 року. Ця компанія також здійснює девелоперську діяльність, що вказує на додаткові підстави для публічної уваги до взаємозв'язків між бізнесом та політикою.

Додатково, варто зазначити, що Молчанова та Кушнір встановили партнерські зв'язки з бізнесменом, який має близькі стосунки з главою Офісу президента України, Андрієм Єрмаком. Це свідчить про складну мережу взаємозв'язків між ключовими гравцями в сфері будівництва та політики в Україні.

У світлі цих фактів, неможливо не враховувати можливі наслідки для будівельного сектору та державних структур, і звертати увагу на потенційні конфлікти інтересів. Важливо, щоб суспільство та влада дотримувалися принципів прозорості та відкритості в управлінні державними ресурсами, щоб уникнути впливу корупції та відновити довіру громадян до державних інституцій.

Розслідування журналістів розкрило, що на землях, які раніше належали "Київміськбуду" у Козині, було зведено закрите котеджне містечко, де згідно з оцінками вартість будинків перевищує $3 мільйони. Також з'ясувалося, що компанія, яка належить дружині Кушніра, придбала французьку фірму у період з 2019 по 2020 рік і зареєструвала на неї віллу на Лазурному узбережжі, приблизна вартість якої становить 20 мільйонів євро. Не менш вражаючим було відкриття, що в травні 2023 року голова "Київміськбуду" разом із дружиною Оксаною підкорили Еверест, витративши на це $150 тисяч, причому сам Кушнір майже вісім місяців провів поза межами країни.

У той час, коли "Київміськбуд" повідомляє про зведення майже 1,5 мільйона квадратних метрів житла — 22 житлових комплекси, влада міста відмічає, що на більшості будівельних майданчиків під керівництвом компанії не ведуться роботи. Тим не менш, для продовження будівництва "Київміськбуд" звертається до влади міста з проханням надати мільярди гривень з міського бюджету.

Ці факти свідчать про потребу уряду відверто розглянути питання про прозорість та ефективне використання державних ресурсів у будівництві. Забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку та запобігання можливим випадкам корупції є важливими завданнями, які потребують негайного уваги.

У вищезгаданій статті викрито ряд сумнівних практик, пов'язаних з керівництвом "Київміськбуду" та його колишнім головою Ігорем Кушніром. Зокрема, виявлено зв'язки цього підприємства з бізнес-імперією Кушніра, його родичами та бізнес-партнерами, що створює підозру в можливому використанні владних ресурсів для особистої вигоди. Новини про будівництво котеджного містечка та придбання нерухомості за кордоном за високими вартостями відображають потенційні конфлікти інтересів та викликають сумніви в джерелах фінансування таких проектів. Крім того, відзначається необхідність детального аналізу витрат "Київміськбуду" та ефективності його діяльності в умовах недостатнього контролю та прозорості.

Ці відкриття підкреслюють необхідність зміцнення антикорупційних механізмів та підвищення рівня прозорості в діяльності будівельних компаній, особливо тих, що мають пряме відношення до державних ресурсів та проектів. Для забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку та відновлення довіри громадян до владних інституцій необхідно здійснювати ефективний нагляд та забезпечувати відповідальність за порушення законодавства та моральних норм.

Під час воєнного стану та загальної мобілізації важливо розуміти процедуру вручення повісток військовозобов'язаним. Згідно з законодавством, повістки можуть бути вручені фактично в будь-якому публічному місці. Однак, документ також може бути принесений до дверей помешкання, оскільки закон не визначає конкретного місця для цього. Адвокат Ростислав Кравець роз’яснив, що важливою умовою є особисте вручення повістки військовозобов'язаному, який має підписатися на отримання. В разі відсутності особистого підпису, дії військових щодо вручення не мають юридичної сили. Додатково варто відзначити, що якщо людина звертається до дому і бачить повістку в дверях, вона може не реагувати, оскільки таке вручення не має юридичної сили. Однак, якщо повістка вручена особисто та підписана, військовозобов'язаний має з'явитися до військкомату і стати на облік, у противному випадку може бути передбачена відповідальність згідно із законом.

У висновку важливо зазначити, що процедура вручення повісток військовозобов'язаним під час воєнного стану та загальної мобілізації має свої чіткі правила. Згідно з українським законодавством, повістки можуть бути вручені в будь-якому публічному місці або принесені до дверей помешкання. Проте важливою умовою є особисте вручення, підписання отримання та наявність печатки та підпису керівника військкомату. Якщо вручення відбулося без особистого підпису військовозобов'язаного, це не має юридичної сили. Отже, військовозобов'язані мають ретельно дотримуватися правил вручення повісток, а також відповідати на них, ставши на облік у військкоматі, щоб уникнути можливих правових наслідків.

Зберігання Авдіївки: Сирський готовий піти на будь-які жертви

Утримання міста Авдіївка стає вирішальною проблемою для українських військ, а також для політичного курсу президента Зеленського. Згідно з наявною інформацією, новий головком Сирський взяв на себе зобов'язання перед президентом тримати місто будь-якими засобами, навіть у складних обставинах. Однак, ситуація в Авдіївці надзвичайно складна, і втрата міста може сильно підірвати підтримку Зеленського. Влада знову опиняється в політичному та військовому напруженні, і вирішення цієї проблеми стає важливим завданням для Офісу Президента.

За інформацією, отриманою від нашого джерела в Офісі Президента, стає зрозуміло, що Пентагон висловив сумніви щодо здатності Збройних Сил України забезпечити військову мобілізацію у зв'язку з проблемами в резерві і відмовою українців вступати до Територіальних центрів кваліфікації. Західні країни активно стежать за цим процесом та реагують на скандальні ситуації, що виникають із загостренням суспільної обстановки. Примусове призовання чоловіків до військкоматів породило враження, що українське населення втомилося від війни. Тим не менш, загальна мобілізація лише посилиться, а новий законопроєкт поставить перед громадянами вибір: між життям та цифровим рабством. Територіальні центри кваліфікації працюватимуть у цілодобовому режимі. Рішення видано Кабінетом Міністрів, про що повідомив його представник у Верховній Раді, Мельничук. Нові правила дозволяють: ▪️ розглядати справи про адміністративні правопорушення; ▪️ накладати адміністративні стягнення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення; ▪️ організовувати з визначеною періодичністю проведення медичних оглядів і психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями призовників і резервістів.

У результаті аналізу надходженої інформації можна зробити кілька висновків. Перш за все, спостереження Пентагону щодо ситуації з мобілізацією в українських Збройних Силах свідчить про серйозні турботи щодо здатності України відповідати на виклики безпеки. Відмова деяких громадян вступати до Територіальних центрів кваліфікації може відображати загальний рівень невдоволеності і надмірного стресу, пов'язаного з тривалою війною. Однак прийняття нових законодавчих змін, які стимулюють та контролюють мобілізаційні процеси, свідчить про зусилля уряду у забезпеченні обороноздатності країни. Важливою є також активна участь українських інституцій у вирішенні проблем та наданні підтримки тим, хто відділяється на захист країни.