0.4 C
Kyiv
Вівторок, 24 Березня, 2026

Скандальне питання про історичні території на зустрічі PiS

У соціальних мережах швидко набирає популярності відео з обговорення, організованого польською партією Право і справедливість (PiS) у рамках ініціативи «Zmień Nasze Zdanie». Подія привернула увагу громадськості через несподіване і провокаційне питання одного з учасників дискусії. Молодий чоловік звернувся до представників партії з проханням пояснити, чому на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну польська влада не піднімала тему можливого «повернення» Львова та інших територій, які до 1945 року належали Польщі.

У своєму виступі він наголосив, що Варшава начебто не використала політичний момент для обговорення історичних претензій, що викликало бурхливу реакцію аудиторії. Деякі учасники зустрічі сприйняли питання як недоречне, інші — як провокаційний спробу перевести дискусію у політичну площину, яка торкається делікатних тем історичної пам’яті та сучасних відносин із сусідньою Україною.

Зокрема, у виступі пролунала думка про необхідність жорсткіших умов під час надання допомоги Києву. Такі тези швидко поширилися в інформаційному просторі та викликали дискусію серед користувачів мережі.

Реакція присутніх політиків та експертів була стриманою і критичною. Вони наголосили, що подібні заяви не відображають офіційної позиції польської держави.

Офіційна Варшава та дипломатичні відомства Польщі неодноразово підкреслювали, що спекуляції на тему територіальних претензій до України є частиною російських інформаційних кампаній, спрямованих на підрив союзницьких відносин між країнами.

Польща залишається одним із ключових партнерів України у сфері оборони, гуманітарної підтримки та політичної співпраці. Експерти зазначають, що поява радикальних чи провокаційних заяв у публічному просторі не змінює стратегічного курсу двосторонніх відносин.

26 лютого 2026 року — день пам’яті, спротиву та незламності

26 лютого 2026 року припадає на четвер і стає 1463-м днем від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ця дата поєднує в собі болісні спогади, силу громадянської позиції та глибоке усвідомлення вартості свободи. Вона нагадує про події, які змінили хід історії держави, і водночас засвідчує стійкість українського суспільства перед випробуваннями війни.

День кримського спротиву російській окупації

На площі зібралися кримські татари, українці та представники інших національностей, які виступили проти спроб відокремлення Криму. Ця подія стала символом відкритого громадянського спротиву російській агресії на півострові.

Православні віряни цього дня вшановують пам’ять Святий Порфирій Газський. Він народився близько 347 року в Солуні, у молодому віці обрав чернечий шлях і подвизався в Нітрійській пустелі в Єгипті.

Згодом оселився в Єрусалимі, де провадив суворе аскетичне життя. У 392 році був висвячений на пресвітера та став хранителем Чесного Хреста. Приблизно 395 року його обрали єпископом міста Газа. Там він активно проповідував християнство, домігся закриття язичницьких храмів і сприяв утвердженню нової віри. Помер близько 420 року.

26 лютого також відзначають низку тематичних подій.

Всесвітній день фісташок присвячений одному з найдавніших горіхів, який вирощують понад дві з половиною тисячі років.

День цифрового навчання припадає на останній четвер лютого. Його започаткували у 2012 році, щоб привернути увагу до розвитку онлайн-освіти та сучасних освітніх технологій.

День термоса пов’язаний з патентуванням у 1904 році вакуумної колби для збереження температури рідин, що стало основою сучасного термоса.

У народі 26 лютого звертали увагу на погоду. Ясне блакитне небо віщує холодні ночі, гомін птахів зранку — потепління. Якщо часто трапляються зайці чи їжаки, зима ще затримається.

Цього дня не радять садити рослини, особливо вербу, а також уникати зав’язування вузлів, щоб не накликати фінансові труднощі. Водночас вважається доброю традицією молитися за здоров’я та духовне зміцнення.

За новим стилем іменини святкують Антон, Євген, Олександр, Тарас, Теодор, Федір.За старим стилем — Артем, Василь, Володимир, Гавриїл, Іван, Михайло, Микола, Павло, Семен, Степан, Тимофій, Анна, Віра, Зоя, Ірина, Світлана та інші.

Нова хвиля шахрайських розсилок у месенджерах в Україні

В Україні спостерігається активізація шахраїв, які використовують популярні месенджери для масових розсилок. Зловмисники надсилають повідомлення про нібито «компенсацію» у розмірі 2200 гривень від Ощадбанку та НЕК «Укренерго», намагаючись змусити користувачів перейти за фішинговими посиланнями.

Пресслужба Ощадбанку наголошує, що такі повідомлення не мають жодного стосунку до офіційних програм виплат і містять посилання на підроблені сайти, які зовнішньо повторюють вигляд справжніх ресурсів фінансових установ або державних підприємств. Переходячи за такими лінками, користувачі ризикують втратити персональні дані, банківські реквізити та кошти.

Після переходу за посиланням користувачам пропонують ввести повні реквізити банківської картки: номер, термін дії та CVV-код, а також підтвердити операцію одноразовим кодом із SMS-повідомлення. Насправді ж таким чином шахраї отримують доступ до рахунку та можуть списати всі кошти.

Фахівці наголошують, що фішингові сайти часто виглядають максимально правдоподібно — із використанням логотипів, корпоративних кольорів та стилістики офіційних сторінок. Проте жодні державні виплати чи компенсації не оформлюються через месенджери із запитом повних реквізитів картки.

В Ощадбанку підкреслюють, що фінансова установа не нараховує жодних компенсацій через сторонні посилання в Telegram, Viber чи інших месенджерах. Українців закликають не переходити за підозрілими посиланнями, не передавати конфіденційні дані третім особам та перевіряти інформацію лише на офіційних ресурсах.

Чотири роки великої війни: виснаження, стійкість і можливі сценарії майбутнього

Минуло чотири роки від початку повномасштабного вторгнення Росії, і війна в Україні перетворилася на затяжний конфлікт із колосальними людськими втратами, глибокими економічними потрясіннями та болісними демографічними наслідками. Лінія фронту залишається нестабільною, однак масштабних проривів не відбувається: сторони ведуть виснажливу боротьбу за окремі населені пункти, логістичні вузли та стратегічні висоти. Попри періодичні локальні контрнаступальні операції українських сил, Росія продовжує утримувати близько п’ятої частини території України, використовуючи чисельну перевагу, масовані обстріли та тактику поступового тиску.

Війна дедалі більше набуває ознак конфлікту ресурсів. На перший план виходять питання оборонного виробництва, постачання боєприпасів, розвитку безпілотних технологій і систем протиповітряної оборони. Україна активно нарощує власний оборонно-промисловий потенціал, інтегруючи інновації та співпрацюючи з міжнародними партнерами. Росія, зі свого боку, мобілізує економіку під потреби фронту, переорієнтовує промисловість і шукає підтримки серед держав, готових допомагати в обхід санкцій.

Перший сценарій — затяжний тупик. За цим варіантом війна залишатиметься конфліктом на виснаження, де жодна зі сторін не зможе досягти вирішального перелому. Відставний генерал ВПС США Філіп Брідлав зазначає, що, попри утримання частини територій, Росію складно назвати переможцем. За його словами, масштаби втрат і відсутність стратегічного прориву свідчать про те, що жодна зі сторін не здобула остаточної переваги.

Другий сценарій передбачає зміну динаміки на користь України. Окремі успіхи українських сил, зокрема швидке повернення позицій на певних ділянках фронту, можуть вплинути на переговорні позиції сторін. На думку частини експертів, якщо Україна збереже темп і отримає стабільну підтримку Заходу, це може змінити баланс за столом переговорів та змусити Москву переглянути свої розрахунки.

Виконавча директорка аналітичної структури Vandenberg Coalition Керрі Філіпетті вважає, що останні події на фронті демонструють вразливість російської військової машини. Вона наголошує: динаміка бойових дій часто прямо впливає на дипломатію, і успіхи на полі бою можуть стати аргументом у перемовинах.

Третій сценарій пов’язаний із ризиком ескалації або втоми Заходу. Колишня представниця Держдепартаменту США Хізер Науерт наголошує, що конфлікт виходить далеко за межі територіального питання і стосується ідентичності, свободи та майбутнього України. На її думку, будь-які мирні ініціативи мають бути підкріплені реальною силою та гарантіями безпеки.

Відставний генерал-лейтенант Річард Ньютон також підкреслює, що стримування залишається ключовим фактором. За його словами, мир можливий лише тоді, коли ціна агресії для Росії стане неприйнятною. Непослідовна або слабка підтримка України може, навпаки, затягнути війну або створити умови для посилення позицій Москви.

Філіп Брідлав застерігає, що самі по собі переговори не змінять ситуації, якщо не будуть підкріплені рішучими діями. Він вважає, що без чіткої і довгострокової підтримки Україна може опинитися у ще складнішому становищі.

Таким чином, у п’ятий рік великої війни подальший розвиток подій залежатиме від поєднання військової динаміки, рівня міжнародної підтримки та політичної волі сторін. Експерти сходяться в одному: наступна фаза конфлікту може стати визначальною не лише для України, а й для всієї системи європейської безпеки.

Оптимальний вік для народження дитини: сучасний погляд

Питання про оптимальний вік для народження дитини давно викликає жваві дискусії серед майбутніх батьків та медиків. Традиційні уявлення про «ідеальний» час материнства поступово змінюються: сучасна медицина акцентує увагу не на числі років, а на фізичному та психологічному стані жінки. Стереотипи про «занадто раннє» чи «надто пізнє» материнство втратили абсолютну силу, адже кожен організм має власні характеристики та ресурси для вагітності.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, оптимальний період для народження першої дитини зазвичай розташовується між 20 і 35 роками, проте цей показник є лише орієнтиром. Ураховуються фактори здоров’я репродуктивної системи, наявність хронічних захворювань, психологічна готовність до батьківства та соціальні обставини. Також важливим є партнерський аспект: стабільність відносин, підтримка родини та можливість створити безпечне і комфортне середовище для дитини.

Водночас лікарі наголошують, що сам по собі вік не є вирішальним чинником. У сучасних умовах багато жінок народжують після 35 років і проходять вагітність без серйозних ускладнень. Розвиток медицини дозволяє контролювати більшість потенційних ризиків за умови планування вагітності та регулярного медичного нагляду.

Після 35 років поступово зменшується оваріальний резерв, що може ускладнювати природне зачаття. Також з віком зростає ймовірність певних акушерських і генетичних ризиків. Однак фахівці підкреслюють: важливу роль відіграють спосіб життя, наявність або відсутність хронічних захворювань, рівень фізичної активності, харчування та психоемоційний стан.

Психологи додають, що батьківство — це не лише фізіологічний процес. Емоційна готовність, стабільні стосунки, фінансова спроможність і внутрішня зрілість не менш важливі, ніж біологічні показники. Дитина потребує часу, ресурсу та стабільного середовища, а тому оптимальний вік для народження часто визначається сукупністю факторів.

Сучасні тенденції свідчать, що жінки дедалі частіше відкладають материнство через здобуття освіти, кар’єрні плани або бажання досягти фінансової незалежності. Медики у відповідь радять незалежно від віку проходити повне медичне обстеження перед плануванням вагітності та консультуватися з лікарем.

Таким чином, універсальної цифри, яка б гарантувала «ідеальний» момент для народження дитини, не існує. Найкращий вік — це поєднання фізичного здоров’я, психологічної готовності та соціальної стабільності, помножене на відповідальне ставлення до власного організму.

Інформація про можливе викрадення українців на Балі: реакція дипломатів та перебіг перевірки

Посольство України в Індонезії повідомило про відсутність будь-яких офіційних звернень щодо ймовірного викрадення на острові Балі синів двох відомих дніпровських підприємців — Ігоря Комарова та Єрмака Петровського. Відповідну позицію оприлюднили у Міністерство закордонних справ України, наголосивши, що дипломатичні установи діють у межах визначених процедур і реагують на кожен сигнал, який може стосуватися безпеки громадян України за кордоном.

За даними зовнішньополітичного відомства, станом на тепер від індонезійських правоохоронних органів не надходило жодних офіційних підтверджень факту злочину. Це означає, що інформація, яка шириться у соціальних мережах та окремих медіа, наразі не має документально зафіксованого підтвердження з боку компетентних структур країни перебування. У подібних ситуаціях ключове значення має перевірка кожного повідомлення через офіційні канали взаємодії між державами.

Крім того, представники посольства встановили контакт з адвокатом одного з чоловіків, які фігурують у повідомленнях. За його словами, клієнт уже залишив територію Індонезії. Щодо другого можливого постраждалого офіційних звернень від родичів чи представників до дипломатичної установи не надходило.

Раніше ми повідомляли про викрадення двох громадян України на Балі групою осіб чеченського походження. Згідно з цими даними, одному з чоловіків начебто вдалося втекти, тоді як іншого могли утримувати з вимогою викупу у 10 мільйонів доларів.

Індонезійське видання Bali Post повідомляло, що інформація про можливий інцидент надійшла до поліції ще 15 лютого, а подія нібито сталася поблизу району Джимбаран. Водночас офіційного підтвердження цієї версії від правоохоронних органів Індонезії наразі немає.

Затримання підозрюваного у справі про вбивство Андрія Портнова у Німеччині

У Німеччині поліція повідомила про затримання особи, підозрюваної у причетності до вбивства колишнього українського політика Андрія Портнова. Інформацію підтверджують іспанські ЗМІ з посиланням на джерела у слідчих органах. За наявними відомостями, підозрюваний є громадянином України, проте його точні дані поки що не розголошуються.

Слідство утримується від публічних коментарів щодо обставин затримання та мотивів, що призвели до події. Представники німецьких правоохоронних органів не надали додаткової інформації про місце або час затримання, а також про зв’язки підозрюваного з іншими особами.

Андрія Портнова було застрелено в Мадриді майже рік тому. Обставини злочину тривалий час залишалися предметом міжнародного розслідування. Іспанські правоохоронці від самого початку розглядали кілька версій, зокрема можливі мотиви, пов’язані з його політичною діяльністю.

Портнов у минулому обіймав посаду радника тодішнього президента України Віктора Януковича та входив до кола юристів, які формували правові механізми, спрямовані проти учасників Євромайдану. Після зміни влади у 2014 році він залишив Україну.

Слідчі органи продовжують встановлювати всі обставини злочину, а також можливих співучасників. Чи буде затриманого екстрадовано до Іспанії для подальших процесуальних дій — наразі не повідомляється.

Керівники районних ТЦК Дніпропетровщини знову під пильною увагою громадськості

У Дніпропетровській області керівники двох районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки знову опинилися в епіцентрі суспільного обговорення. Йдеться про начальника Криворізького районного ТЦК та СП Олександра Губаренка та очільника Нікопольського районного ТЦК та СП Сергія Дарєєва. Їхні імена останнім часом активно згадуються в інформаційному просторі на тлі попередніх скандалів, що стосувалися можливих зловживань під час проведення мобілізаційних заходів.

За повідомленнями з відкритих джерел та соціальних мереж, резонанс виник через підозри у неправомірних діях, зокрема ймовірному хабарництві та перевищенні службових повноважень. Окремі історії, які набули розголосу, стосувалися застосування фізичної сили під час вручення повісток і перевірки військово-облікових документів. Подібні інциденти традиційно викликають гостру реакцію суспільства, адже питання мобілізації залишається надзвичайно чутливим для громадян.

У статті йшлося, що начальник Нікопольського районного ТЦК та СП Сергій Дарєєв “засвітився” в гучних скандалах, пов’язаних з незаконними методами мобілізації. Як приклад журналісти навели скандальну постанову про заборону для військовозобов’язаних на зміну їхнього місця проживання.

“Фактично він (Дарєєв – ред.) порушує особисті права громадян і повертає нас у “найкращі” часи кріпацтва чи колгоспного рабства, коли люди були буквально прикріплені до землі, де вони живуть. Під цю справу було створено навіть спеціальну військову комендатуру, яку очолив безпосередньо Дарєєв”, – цитата з матеріалу.

Губаренко ж зовсім нещодавно очолив Криворізький районний ТЦК та СП, і за його “керівництва” вже також відбувалися гучні інциденти щодо побиття людей на вулиці представниками ТЦК.

“Дарєєв – запеклий хабарник і в Нікополі вже мало не прямо розмовляють із ним охочі відкупитися від участі у бойових діях. Губаренко поки що не настільки наважився і вважає за краще триматися в тіні, але розмах корупції загалом у Криворізькому районі навіть вищий, ніж у Нікопольському. Звідси можна зробити висновки щодо його принципів. Один із попередників військкома буквально продавав довідки про непридатність, за що був заарештований влітку 2024 року. Можна, звичайно, сподіватися, що найближчим часом ситуація буде виправлена ​​новим керівництвом, але чомусь дуже слабо в це віриться”, – цитата з матеріалу.

За даними авторів статті, син Дарєєва наразі мешкає в Києві та офіційно не придатний до військової служби за станом здоров’я, а діти Губаренка взагалі живуть та навчаються у Європі.

“Син Сергія Дарєєва давно відмазаний від армії і гуляє з “білим квитком” київськими барами, діти Олександра Губаренка взагалі залишили територію України, відпочивають і навчаються в Європі. Ймовірно, заповзятливий військком подбав про них ще до вступу на посаду. Там у нього, за деякими даними, є і нерухомість”, – цитата з матеріалу.

Зрештою журналісти дійшли висновку, що “нові” кадри нічим не краще “старих”: “Стає цілком очевидним, що нові люди на місці керівника ТЦК чомусь не можуть змінити ситуацію на краще, так само, як і немає порядних старих кадрів. Загадкою залишається тільки одне: сама посада так по-скотськи діє на людей, розбещуючи їх, або на неї спочатку прагнуть тільки запеклі злодії та негідники?”.

У мережі є безліч відео з Кривого Року та Нікополя (власне, як і з усіх регіонів України), на яких видно, як представники районних ТЦК, під керівництвом Губаренка та Дарєєва, чинять беззаконня.

До прикладу, минулого тижня у Кривому Розі чоловік під час затримання представниками ТЦК втратив свідомість. ТЦКшники, замість допомоги, сіли на чоловіка та побили його. При цьому люди, які стояли поруч, кричали про те, що необхідно викликати “швидку”, проте військові не реагували та продовжували бити чоловіка.

А буквально сьогодні зранку криворізькі ТЦКшники, ігноруючи правила дорожнього руху, їздили по тротуарах міста.

У Нікополі наприкінці січня представники ТЦК побили чоловіка, який лежав на землі, ногами.

І це – лише кілька прикладів, зафіксованих на відео та опублікованих у соцмережах, які вкотре свідчать про системну проблему з перевищенням повноважень і повною зневагою до закону та прав людини – як у Нікополі та Кривому Розі, так і по всій Україні.

Начальник Криворізького районного ТЦК та СП Олександр Губаренко декларує доволі скромний спосіб життя. Він не має власного житла, живе у квартирі своєї дружини та їздить на старенький “Шкоді”. Ба більше, у родини Губаренка взагалі немає грошових активів.

Жодних обʼєктів нерухомого майна за кордоном Олександр Губаренко не декларує, хоча, нагадаємо, журналісти писали, що його родина володіє нерухомістю у Європі (де нібіто живуть і навчаються діти посадовця). До слова, до своїх декларацій Губаренко вносить дані про одну дитину – доньку Ольгу.

А ось начальник Нікопольського районного ТЦК та СП Сергій Дарєєв у вересні 2024 року набув у власність нову квартиру (49 кв. м) у Кривому Розі та приховав її вартість. При цьому джерело походження майна – невідоме. Дарєєв у 2024 році не подавав окрему декларацію про суттєві зміни в майновому стані, в якій мав б відзвітувати про покупку (або отримання в подарунок чи у спадок) квартири. У цій же декларації мали б міститися відомості про джерело походження майна – тобто про продавця (або ж дарувальника чи спадкодавця) квартири, її вартість та дату набуття права на це майно. Така собі квартира-примара – невідомо звідки і за які гроші.

Окрім нової квартири у Кривому Розі, Сергій Дарєєв має ще одну – вдвічі більшу (82,5 кв. м). Також він володіє двома земельними ділянками на Дніпропетровщині: у селі Софіївка (2 000 кв. м) і у місті Кривий Ріг (1 000 кв. м). Обидві земельні ділянки він придбав у 2019-му. Зараз вартість землі військком чомусь приховує, але в 2019 році звітував, що земельну ділянку у Софіївці придбав за 50 тис. грн, а в Кривому Розі – за 49 тис. грн.

Землю в Софіївці Дарєєв надає в оренду місцевому ТОВ “Агрофірма “ХРИ­СТО­ФО­РІВ­СЬКЕ” (код ЄДРПОУ 31250851), і отримує регулярний дохід. Ця агрофірма належить родині “ексрегіонала” Олександра Фастовця, який нині є депутатом Криворізької міської ради 8 скликання від “Слуги народу”.

Начальник Нікопольського районного ТЦК та СП Дарєєв, як і його колега з Кривого Рогу, не звітує про заощадження своєї родини.

Повна відсутність грошових активів у Дарєєва та Губаренка, тим паче на тлі інформації про ймовірні зловживання, виглядає не просто дивно, а може розцінюватися як спроба приховати реальний спосіб життя та майновий стан. Певні питання викликає і нова квартира пана Дарєєва невідомого походження. Цілком ймовірно, що кампанію з відбілювання репутації військкоми розпочали саме для того, аби журналісти та антикорупційники не зацікавилися їхнім майном та фінансами.

Вищий антикорупційний суд розгляне позов щодо активів Ігоря Кузіна

Спеціалізована антикорупційна прокуратура ініціювала судовий розгляд у Вищому антикорупційному суді щодо майна заступника міністра охорони здоров’я та головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна. Позов стосується активів на загальну суму понад 3,2 мільйона гривень, які, за даними прокуратури, були здобуті з порушенням законодавства.

У документі зазначено, що перевірка джерел походження майна виявила невідповідність між офіційними доходами посадовця та задекларованими активами. Йдеться як про нерухомість, так і про фінансові ресурси, які, за висновками слідства, можуть бути наслідком незаконного збагачення.

Згідно з декларацією, Ігор Кузін задекларував 1 467 737 гривень заробітної плати у Міністерстві охорони здоров’я, 27 766 гривень доходу за сумісництвом та 1 544 гривні іншого доходу. Сукупний задекларований дохід становить близько 1,5 мільйона гривень, що менше вартості набутого нерухомого майна.

У 2021 році посадовець придбав земельну ділянку площею 2000 квадратних метрів і житловий будинок площею 98,8 квадратного метра у Старих Безрадичах. У 2022 році він став власником ще однієї ділянки площею 1420 квадратних метрів та будинку площею 105,1 квадратного метра у Тарасівці. Усі об’єкти оформлені у повну приватну власність.

Період набуття активів збігається з роками активних державних закупівель у сфері охорони здоров’я. У цей час на фармацевтичному ринку концентрувалися значні бюджетні контракти, зокрема у межах програм МОЗ та НСЗУ. Регуляторні рішення міністерства безпосередньо впливають на умови доступу компаній до державного фінансування, що робить прозорість і відповідність способу життя посадовців задекларованим доходам предметом підвищеної уваги.

Позов САП стосується не лише оцінки конкретних об’єктів нерухомості, а й загального питання відповідності активів офіційним доходам посадовця. Розгляд справи у Вищому антикорупційному суді триває.

Скасування спеціального закону для українців у Польщі та нові правила перебування

У Польщі відбулося важливе законодавче оновлення, яке стосується громадян України, що прибули після початку повномасштабної війни та користувалися тимчасовим захистом. Президент Польщі Кароль Навроцький підписав документ, який скасовує спеціальний закон, ухвалений у 2022 році, що регулював перебування українців у країні. До цього часу законодавство забезпечувало спрощену легалізацію, доступ до соціальних виплат, медичних послуг та працевлаштування для тих, хто отримав тимчасовий захист.

Нововведення передбачає інтеграцію цих положень до загального Закону про надання захисту іноземцям. Це означає, що українські громадяни надалі користуватимуться стандартними правилами, які застосовуються до всіх іноземців у Польщі. Зміни покликані уніфікувати процедури, спростити адміністративні процеси та забезпечити рівні умови для всіх категорій іноземців, водночас зберігаючи можливості отримання необхідної допомоги для українців, що залишаються в країні.

У польському уряді пояснюють рішення тим, що за чотири роки війни механізми підтримки стали системними, а надзвичайний режим більше не є необхідним.

Попри скасування окремого закону, право українців на перебування в Польщі зберігається. Згідно з рішенням Європейського Союзу, легальний статус тимчасового захисту продовжено до 4 березня 2027 року. Водночас змінюються окремі процедурні моменти.

Зокрема, оформлення PESEL UKR стане обов’язковим протягом 30 днів після в’їзду до країни. У разі недотримання цього терміну особа може втратити статус тимчасового захисту. Також соціальні виплати будуть тісніше пов’язані з рівнем інтеграції — офіційним працевлаштуванням, сплатою податків та навчанням дітей у польських школах.

Медична допомога для осіб без роботи надаватиметься за правилами, які застосовуються до інших іноземців. Допомога з проживанням і харчуванням залишиться доступною переважно для найбільш вразливих категорій.

Водночас ключові права залишаються без змін. Українці й надалі зможуть офіційно працювати, здобувати освіту, користуватися медичними послугами та перебувати у Польщі в межах механізму тимчасового захисту.

Фактично йдеться не про припинення підтримки, а про зміну правової моделі її регулювання. Починаючи з березня 2026 року, громадяни України в Польщі повністю перейдуть на стандартну систему тимчасового захисту ЄС без окремого спеціального статусу.

Актуально