Міністерство оборони Данії висловило звістку, яка стала важливою для України: перші винищувачі F-16 можуть потрапити до країни цього літа. Ця новина була підтверджена після наради, на якій була представлена доповідь щодо кількості літаків, строків їхнього отримання, а також готовності інфраструктури та персоналу для їхнього експлуатації. Міністр оборони Данії Троелс Лунд Поульсен наголосив, що, хоча точний графік передачі винищувачів F-16 ще не узгоджено, проте робота в цьому напрямку триває, аби виконати це завдання цього літа, за умови успішного виконання всіх планованих кроків. Він також підкреслив, що однією з головних умов є повна підготовка українських пілотів та технічного персоналу, а також належна інфраструктура в Україні.

На зустрічі "Рамштайн" 14 лютого український міністр оборони Рустем Умєров підтвердив, що всі процеси відбуваються відповідно до планування з усіма партнерами, і що очікуване надходження літаків F-16 в Україну передбачається навесні. Варто відзначити, що прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте також висловив переконання у можливості відправлення літаків F-16 "за графіком", підкреслюючи реалістичність цього терміну. Поява в Україні західних винищувачів може значно змінити обстановку на полі бою, оскільки, за словами українських владних осіб, Росія наразі має "абсолютне володіння небом" над окупованими територіями. Це може стати важливим кроком для підтримки українських військових у боротьбі проти російської агресії і сприяти зміцненню обороноздатності країни.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Україна може очікувати отримання перших літаків F-16 від Данії цього літа, що є важливим кроком для зміцнення обороноздатності країни.

• Міністерство оборони Данії та українські владні особи активно співпрацюють для визначення графіку передачі винищувачів та підготовки українських пілотів і технічного персоналу.

• Поява західних винищувачів українському військовому відділу надасть важливу перевагу в повітряному просторі та допоможе у боротьбі проти російської агресії.

• Наявність підтримки та співпраці з партнерами, зокрема з Нідерландами, свідчить про міжнародну підтримку України в контексті її оборони.

• Цей крок демонструє рішучість України та її партнерів у зміцненні безпеки та обороноздатності в умовах геополітичних викликів та загроз.

У серпні 2023 року українське суспільство стурбовано відреагувало на розслідування, опубліковане журналістами, щодо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, який, за їхніми даними, переховувався з родиною в США, конкретно у штаті Флорида, поблизу Маямі. Розкриваючи деталі, розслідування показало, що протягом 2022 року Буглак отримав значну суму грошей з державного бюджету, включаючи зарплату та допомогу "для вирішення соціально-побутових питань". Цей факт став причиною суспільного обурення, особливо з огляду на те, що весною 2023 року він взяв декретну відпустку, але продовжив зберігати посаду.

Після публікації розслідування Верховна Рада України вжила рішучих кроків і ухвалила рішення про звільнення Буглака з посади члена ЦВК, яке отримало підтримку 300 народних депутатів. Серед них були Ірина Геращенко, Ярослав Железняк та Віталій Безгін. Подальше підтвердження цього рішення на рівні президента та парламентського комітету відбулося швидко, завершивши процес визначення долі Буглака в ЦВК.

Проте, варто відзначити, що збрехавши на медіаційному просторі, Буглак продовжував вважати, що не порушував закон, залишаючи країну перед вторгненням, і вважав свої дії виправданими, вважаючи ЦВК перейшла на дистанційну роботу. Його відсутність на засіданнях профільного комітету і відмова надати пояснень тільки підсилили сумніви щодо його чесності та відданості роботі в ЦВК.

Таким чином, скандал з Буглаком не тільки підніс багато питань щодо його особистих мотивів та вчинків, але й показав, наскільки важливим є контроль над діями посадових осіб, які зобов'язані служити громаді і дотримуватися законів країни.

Третього лютого, навіть після виклику президента Володимира Зеленського про повернення представників держави назад до України протягом 24 годин, член Центральної виборчої комісії, Юрій Буглак, вважав, що це заклик не стосується його особисто. Буглак, що вже з 2019 року виконує обов'язки члена ЦВК, відзначився багатобічним досвідом у різних сферах, включаючи роботу головним юридичним радником кондитерської корпорації "Roshen" і депутата Верховної Ради від партії "Блок Петра Порошенка".

Згідно з його декларацією, яку він подав у початку 2024 року, Буглак вказав, що з 14 лютого 2022 року орендує квартиру у Сполучених Штатах Америки. Протягом 2023 року Буглак мав значний майновий портфель в Україні. Під Києвом він володів чотирма земельними ділянками загальною площею майже 50 соток. Крім того, у нього були два будинки: один у Вишгороді площею 390 квадратних метрів та інший у селі Хотянівка Вишгородського району площею 85 квадратних метрів. Також він володів двома квартирами: одна знаходилася в центрі Києва, а інша — на Подолі. Його дружина також мала дві квартири в столиці. Ці дані були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У висновку слід відзначити, що ситуація навколо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, є складною та насиченою низкою протиріч. Його відмова від повернення до України після заклику президента Зеленського, а також значний майновий портфель, включаючи нерухомість як в Україні, так і за кордоном, викликали гострі обговорення в суспільстві.

Додаткове розслідування може розкрити більше деталей щодо діяльності Буглака та його мотивацій. Проте, вже зараз важливо підкреслити необхідність прозорості та відкритості у роботі представників державних органів, особливо тих, які мають ключову роль у забезпеченні правильності виборчих процесів та демократичних принципів у країні.

Крім того, ситуація з Буглаком підкреслює необхідність ефективного механізму контролю за діями посадових осіб та забезпечення їх відповідальності перед суспільством. Водночас, важливо пам'ятати про презумпцію невинності та право на об'єктивне розгляд справи до винесення остаточного рішення.

Згідно з розслідуванням Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники онлайн-казино "Космолот" незаконно переклали 5,4 мільйонів євро на фіктивні компанії в Британії. Компанія "Спейсикс", яка операціонувала під брендом "Космолот" у сфері азартних ігор в Україні, використовувала дзеркальні веб-сайти та проводила незаконну діяльність навіть після отримання ліцензії від Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Відправлення коштів на адреси фірм в Британії стало об'єктом уваги правоохоронців, оскільки ця діяльність мала великі правові наслідки для власників і учасників компанії "Спейсикс". Зазначено, що ці кошти були перераховані як передплата за програмне забезпечення, однак сам факт перекладу засвідчує можливе порушення законодавства.

Ураховуючи наведене вище, використання сторонніх сервісів ідентифікації гравців не є ні логічним, ні економічно обґрунтованим, що може вказувати на наявність ризиків, пов'язаних з легалізацією незаконно нажитого майна. Згідно з інформацією від Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники компанії ухилилися від сплати податків на суму 30,2 мільйони гривень. Керівником фірми "Спейсикс" є Оксана Іллічова, а власниками вказані Сергій Потапов та Арнульф Еккехард Нойманн-Дамерау з EuroAtlantic Group з Великої Британії. Ці дані свідчать про можливість серйозних порушень у сфері фінансів та податкової політики, що потребує ретельного розслідування та вжиття відповідних заходів.

• Використання сторонніх сервісів ідентифікації гравців у казино "Космолот" є необґрунтованим з логічної та економічної точок зору, що може свідчити про ризики, пов'язані з легалізацією незаконно нажитого майна.

• За даними Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники компанії ухилилися від сплати податків на значну суму, що становить 30,2 мільйони гривень.

• Управління фірми "Спейсикс" здійснюється Оксаною Іллічовою, а власниками вказані Сергій Потапов та Арнульф Еккехард Нойманн-Дамерау з EuroAtlantic Group з Великої Британії.

• Порушення у сфері фінансів та податкової політики вимагають негайного розслідування та вжиття відповідних заходів з боку компетентних органів.

Скандал у Міноборони: Реформа закупівель знову під питанням через дії Арсена Жумаділова

Реформи у сфері закупівель, обіцяні для Міністерства оборони, залишаються лише на папері, наголошує політичний аналітик Михайло Шнайдер. Замість очікуваних змін, про які говорив Арсен Жумаділов, член команди міністра оборони Рустема Умерова, фактично мало що змінилося, повідомляють Українські новини.

"Минуло декілька місяців, і ми вже можемо побачити, що, насправді, мало що змінилося", — пише Шнайдер. Замість одного департаменту державних закупівель Міноборони, було створено два нові державні підприємства, які, врешті-решт, діяли під контролем тих самих осіб. "Обидва підприємства донедавна очолювала та сама людина — Жумаділов", — зауважує Шнайдер.

Додатковою проблемою стала стимуляція закупівель через введення "0,4% від суми контрактів", яка призводить до надмірних витрат із бюджету на суму близько 1,5 мільярда гривень. "Останнім часом ми бачили деякі дуже сумнівні покупки, такі як дорогі телевізори і мікрофони, а також закупівлю бронежилетів за завищеними цінами", — інформує аналітик.

Новий оберт скандалу пов'язаний з торгами на постачання продуктів харчування для військових. Планувалося поділити закупівлю на дві частини, але це не відбулося. "Замість реформи ми отримали лише пусті обіцянки і зростаючий рівень корупції", — заключає Шнайдер.

Висновки до статті про реформу закупівель у Міністерстві оборони:

• Реформи у сфері закупівель у Міноборони, які були обіцяні, не лише не були реалізовані, але також показали невдачу через дії чиновника Арсена Жумаділова.

• Замість очікуваних перетворень, було створено два нові державні підприємства, які все ще фактично перебувають під контролем тих самих осіб.

• Введення системи стимулювання через "0,4% від суми контрактів" призвело до зростання витрат бюджету на 1,5 мільярда гривень і сприяло корупційним схемам.

• Недоречні закупівлі, які включають дороге обладнання та продукти харчування, свідчать про системні проблеми у проведенні тендерних процедур.

• Необхідно негайно припинити корупційні практики, переглянути систему закупівель та забезпечити прозорість та ефективність процесів в Міністерстві оборони.

Прізвисько Черняка: від заголовків до бізнесу в Росії

Останні тижні не припиняють обговорювати ім’я горілчаного магната Євгена Черняка, а ще його сина Олександра. Звинувачення в співпраці з державою-агресором лише підсилюють інтерес ЗМІ та громадськості. Від тиску на бізнес до зв'язків у Росії – розслідування розкривають все більше деталей.

Таким чином, Черняки продовжували зберігати вплив на російський сервіс з продажу автомобілів Carprice через посередників щонайменше до січня 2023 року. Детальні дані російських реєстрів розкривають більше інформації. Виявляється, що кіпрська компанія Черняка-молодшого є засновником трьох фірм, зареєстрованих у Москві – ООО «Селаникар» (яка є юридичною особою згаданого вище Carprice), ООО «Картех» та ООО «Автограф» (остання ліквідована в травні 2022 року). Дивно, що Черняк-молодший також потрапив у справу, в якій йде мова про його батька, якого українські спецслужби підозрюють у праці на агресора. Спеціальний сайт Міністерства внутрішніх справ вказує, що він оголошений у розшук як особа, яка ухиляється від слідства. Знайти його виявиться дуже складно, адже подорожі є справжнім захопленням Олександра Черняка. За допомогою Instagram його дружини, Діани Євдокимової, можна виявити, що Новий 2024 рік подружжя святкувало у теплих краях біля моря. У грудні 2023-го родина встигла відвідати Австрію та Венецію. Усього минулий рік був для них надзвичайно насиченим подорожами. Вони відвідали різноманітні країни від Кенії до Ісландії, і, звичайно ж, не обійшли стороною Дубай. Тут Діана Євдокимова часто фотографується, переважно в дорогих місцях, таких як штучний острів Пальма Джумейра та готель на острові Bluewaters, де розташоване найбільше колесо огляду в світі. Напередодні вторгнення Росії в Україну Черняк із дружиною святкували День Валентина на яхті в Перській затоці з видом на відомий готель Burj Al Arab. Але найбільше вражає те, що Черняк з дружиною літають по всім цим розкішним місцям на власному літаку. Для нас це дуже важливо.

Дружина Олександра Черняка також привертає увагу, і, на жаль, тут також є сліди російського впливу. Батько Діани, генерал міліції Володимир Євдокимов, працював у правоохоронних органах і досяг вершин кар'єри, очоливши МВС за часів керівництва Юрієм Луценком і, згодом, Арсеном Аваковим. Проте є одна цікава деталь: з 2004 по 2005 рік Євдокимов працював радником в Посольстві України в Росії. Саме з цього часу експерти та громадські організації почали підозрювати, що Євдокимов міг бути завербований Федеральною службою безпеки РФ. У 2014 році організація "Правий сектор" закликала тодішнього президента звільнити Євдокимова з МВС через його проросійські погляди та навіть його зв'язки з деякими сепаратистами Донбасу. Його також звинувачували у тому, що, за його прямим дорученням, був застрелений член "Правого сектора" Олександр Музичко, відомий як Сашко Білий. Після відставки Євдокимова МВС навіть проводило офіційну перевірку цих обвинувачень, але результати залишилися невідомими. В той період ЗМІ активно писали про батька дружини Олександра Черняка, пов'язуючи його з кримінальним світом Донбасу та кришуванням бандитизму на Луганщині, де він працював протягом певного часу. Через цей період також стало відомо, що криміналітет нагородив Євдокимова яхтою "Marquis 690" завдовжки 23 метри, яка була пришвартована в Криму, але залишилася там після анексії. У 2020 році знову згадали про Володимира Євдокимова та його темне минуле, прогнозуючи йому місце в МВС, куди недавно був призначений міністр Денис Монастирський. Депутат від "Слуги народу" Максим Бужанський визнавав, що репутація Євдокимова "з душком", звертаючи увагу на його "небезпечні зв'язки" з кримінальним світом Луганщини. Для нас це дуже важливо.

На своїй сторінці в Instagram дружина Олександра Черняка не демонструє свого батька. Але з радістю хвалиться своєю матір'ю, з якою разом, вдягнуті у найпрестижніші сумки у світі — Birkin, подорожують Європою. Ось, наприклад, Діана з матір'ю на аеропортовому терміналі у Ніцці всього за два місяці після того, як її батька, Володимира Євдокимова, звільнили з МВС. Важко зрозуміти, як особа, яка присвятила усе своє життя службі в міліції, навіть у високих посадах, може заробити на приватний літак, яхту та безперервні подорожі для своєї дружини та дочки? І головне, чому СБУ не провела перевірку щодо можливого вербування Володимира Євдокимова російськими спецслужбами, коли в 2020 році розмовлялося про його можливе повернення до МВС України? Це питання наростає, і, на жаль, має прямий зв'язок з російським слідом. Це стосується і історії з сином Євгена Черняка, Олександром, і з родиною Діани Євдокимової, яка у 2020 році віддала світ дитині, синові горілчаного магната. Для нас це дуже важливо.

У вищезгаданій статті розкривається комплексна проблема з питань впливу російських спецслужб на ключових посадах в Україні та їх вплив на бізнес та особисте життя впливових осіб. Використання соціальних мереж для демонстрації розкішного способу життя відомих осіб викликає запитання щодо джерел їхнього доходу та можливого сполучення з кримінальним світом. Через недостатню перевірку осіб, які займають важливі посади, можуть виникати серйозні загрози для національної безпеки України. Такі висновки вимагають серйозного розгляду та вжиття відповідних заходів з боку влади для захисту інтересів країни та її громадян.

У Міністерстві відновлення України відбулося четверте засідання "Команди підтримки громад" під керівництвом заступниці Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександри Азархіної та за участю радниці – уповноваженої Президента України з питань безбар'єрності Тетяни Ломакіної. Головне завдання цієї робочої групи полягає в об'єднанні зусиль представників ініціатив, програм та проєктів, спрямованих на відновлення місцевого розвитку, з метою координації заходів відновлення та визначення першочергових потреб громад.

Міністерство відновлення відіграє ключову роль у питаннях безбар'єрності та доступності. Зосереджуючи зусилля на вдосконаленні нормативної бази та гармонізації європейських стандартів у цих питаннях, держава прагне забезпечити, щоб реалізація принципів безбар'єрності стала обов'язковою складовою як фізичної відбудови регіонів, так і у наданні сервісів та послуг на місцях.

З свого боку, Тетяна Ломакіна, радниця – уповноважена Президента України з питань безбар'єрності, наголосила на важливості безбар'єрного суспільства, яке стосується кожного громадянина. На локальному рівні важливо, щоб українські громади активно залучались до розробки та впровадження програм та планів заходів з врахуванням принципів безбар'єрності, а також вимірювали результати та досягнення.

До участі у засіданнях робочої групи запрошуються проєкти, ініціативи та програми партнерів з розвитку, які працюють над відновленням та розвитком спроможності територіальних громад.

Місія Славутича у реалізації концепції безбар’єрності виявилася ключовою в розбудові комфортного середовища для всіх мешканців міста. Початкова ініціатива, запропонована першою леді Оленою Зеленською у 2020 році, виявилася першим кроком до важливих практичних рішень у цьому напрямку. Славутич став своєрідною лабораторією безбар’єрності, де не лише виявляються потреби місцевих мешканців, а й реалізуються проєкти та ініціативи, спрямовані на забезпечення доступності для всіх. Міська адміністрація перевіряє всі нові проєкти на відповідність принципам безбар’єрності, що стало стандартною практикою.

Юрій Фомічев, міський голова Славутича, відзначив значення ініціативи CLIR у розвитку безбар’єрного середовища на місцях. Ініціатива спрямована на експертну підтримку територіальних громад у впровадженні безбар’єрних середовищ. Важливою складовою цього підходу є активна участь громадян, оскільки саме вони найкраще розуміють свої потреби. Спільна робота з громадами включає розробку візій, цілей та завдань безбар’єрності, а також пошук шляхів усунення бар’єрів у різних сферах життя. Такий підхід дозволяє забезпечити максимальний комфорт та доступність для всіх мешканців міста.

Участь Міністерства відновлення України в засіданні "Команди підтримки громад" виявилася важливим етапом у роботі над безбар'єрністю та доступністю. Відзначено, що безбар'єрність стає обов'язковою складовою відбудови регіонів. Місія Славутича у впровадженні концепції безбар'єрності виявилася успішною, перетворивши місто на лабораторію цього процесу. Експертна підтримка ініціативи "Інклюзивне відновлення за лідерством громад" відображає важливість співпраці з громадами для розвитку безбар'єрного середовища. Важливою є активна участь місцевих жителів у визначенні потреб та шляхів усунення бар'єрів, щоб забезпечити доступність для всіх.

"Створення НАК 'Вода України': Крок до ефективного водництва та балансу ресурсів" Міністр захисту довкілля та природних ресурсів, Руслан Стрілець, підкреслив важливість створення Національної акціонерної компанії "Вода України" для забезпечення відкритого та ефективного моніторингу водних ресурсів. За даними міністерства, 2023 рік був важким для водного сектору через техногенну катастрофу – підрив дамби Каховської ГЕС. Міністр підкреслив необхідність балансу між використанням водних ресурсів та забезпеченням доступу до води в умовах воєнного бюджету. Також відзначено передачу першій організації водокористувачів зрошувальних систем на Одещині та прийняття закону щодо регулювання організацій водокористувачів та гідротехнічної меліорації земель для сталого розвитку сільськогосподарського сектору.

Висновки: Створення Національної акціонерної компанії "Вода України" є важливим кроком для ефективного водництва та контролю за використанням водних ресурсів. Міністр захисту довкілля та природних ресурсів, Руслан Стрілець, підкреслив актуальність цього кроку, особливо після техногенної катастрофи Каховської ГЕС. Втрата великого об'єму води стала викликом для країни, і стале використання водних ресурсів стало критичним аспектом національної безпеки. Передача зрошувальних систем та прийняття закону про регулювання організацій водокористувачів сприятиме відновленню зрошення та розвитку сільськогосподарського сектору в Україні.

Українська енергетична інфраструктура піддана агресивним атакам російських загарбників, які у цьому зимовому сезоні сконцентрували свої удари на прифронтових районах. Інформацію про це подав заступник міністра енергетики Ярослав Демченков під час національного телемарафону. Варто відзначити, що протягом цього опалювального сезону не було масових обстрілів українських енергетичних об'єктів. Демченков зауважив, що противник зосереджується, передусім, на прифронтових територіях, спрямовуючи свої зусилля на знищення об'єктів генерації та розподілу енергії, а також влучання в вугільні шахти та газопостачальну систему. Зазначено, що Міненерго утворило спеціальну робочу групу для оперативного вирішення потреб енергетичних компаній та підсилення готовності до ліквідації наслідків можливих атак противника на енергетичні об'єкти, використовуючи досвід минулого опалювального сезону.

Висновки статті свідчать про те, що російські загарбники активно атакують енергетичну інфраструктуру в прифронтових районах України. Заступник міністра енергетики, Ярослав Демченков, повідомив, що протягом цього зимового сезону не відбулося масових обстрілів українських енергетичних об'єктів, але загроза існує, зокрема, у формі спрямованих атак на генеруючі та розподільні об'єкти енергетики, а також на вугільні шахти та газопостачальну систему в прифронтових районах. У відповідь на цю загрозу, в Міненерго створено спеціальну робочу групу для оперативного вирішення потреб енергетичних компаній та підготовки до ліквідації можливих наслідків ворожих атак. Акцентується також на набутому досвіді від масованих російських ударів минулого опалювального сезону, що свідчить про важливість підготовки та заходів з усунення можливих наслідків атак на енергетичні об'єкти України.

Економічна нестабільність в Україні: Бізнес висловлює невдоволення діями влади та податковою системою

Український бізнес продовжує стикатися з труднощами через невизначені дії влади та систематичний тиск з боку силових структур. Підприємці вважають, що невдалі рішення та відсутність підтримки від держави призводять до закриття бізнесів. Навіть заяви уряду про покращення економічної ситуації не відповідають реальності, за словами представників бізнес-середовища.

Результати досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій свідчать про погіршення очікувань бізнесу на майбутнє. Зменшується кількість компаній, які мають намір розширювати свою діяльність, а зростає кількість тих, хто планує скорочення. Багато підприємств розглядають державу не як партнера, а як регулятора чи навіть перешкоду для свого розвитку.

Податковий індекс Європейської бізнес асоціації відображає недовіру українських компаній до податкової системи. Чотиридесят відсотків підприємств вважають систему оподаткування серйозним обмеженням для розвитку бізнесу. Фіскальний тиск оцінюється високо, і лише обмежена кількість підприємців не відчуває його впливу.

Економічний аналітик Анатолій Амелін з "Українського інституту майбутнього" вказує на відсутність стійкої економічної бази та росту, який є результатом інфляції. Він також зазначає відтік бізнесменів за кордон через загрози та спроби неправомірного вилучення коштів в Україні.

Сучасна економічна ситуація в Україні викликає серйозне занепокоєння серед підприємців та бізнес-спільноти. Бізнес висловлює невдоволення не тільки економічними труднощами, але й діями влади та невизначеністю податкової системи. Підприємці переконані, що певні кроки уряду та тиск з боку силових структур призводять до закриття підприємств.

Результати досліджень підтверджують загострення ситуації, оскільки зменшується кількість підприємств, які планують розширення, та зростає частка тих, хто очікує скорочення. Бізнес виявляє низьку довіру до держави, розглядаючи її не як партнера, а як перешкоду або регулятора.

Податковий індекс свідчить про те, що податкова система викликає значні сумніви серед українських компаній, вбачаючи в ній обмеження для свого розвитку. Фіскальний тиск і відтік бізнесу за кордон є показниками відсутності стійкої економічної бази та негативного впливу на інвестиційний клімат.

Урядові слід уважно реагувати на висловлювання та думки бізнес-спільноти, а також активно шукати ефективні шляхи вирішення економічних проблем, щоб стимулювати розвиток бізнесу та покращити інвестиційний клімат в країні.

Ринок Земель в Україні: Потенційний Зріст Вартості Землі та Фінансові Перспективи

Протягом останніх двох років, періоду повномасштабної війни Росії проти України, сільськогосподарський ринок земель продемонстрував надзвичайно стійкий ріст. За цей період вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно підвищенню потенційної застави на $5,5 млрд. З урахуванням коефіцієнта ліквідності сільгосппідприємств у розмірі 0,35, це може забезпечити додаткові кредити на суму $1,9 млрд для власників та агросектору.

На кінець 2023 року обсяг банківського боргу аграрного сектору досяг приблизно 3,5 млрд доларів США. Запровадження відкритого ринку землі для юридичних осіб з 1 січня поточного року передбачає подальший зріст вартості землі приблизно на 40%, що призведе до збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд.

Це відкриває можливості для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд, що сприятиме зменшенню розриву в фінансуванні українського агросектору, оцінюваного приблизно в $21 млрд. Розвиток ринку та підвищення його прозорості дозволять збільшити коефіцієнт ліквідності землі, наближаючи його до рівня розвинених країн, та розширити можливості кредитування. Цей підхід може допомогти в розвитку та відновленні агросектору, а також в задоволенні потреб у короткостроковому та інвестиційному фінансуванні.

• Стійкий ріст вартості земель: Навіть в умовах повномасштабної війни з Росією, сільськогосподарський ринок земель в Україні демонструє стабільний ріст. За останні два роки вартість землі зросла на 10%, відкриваючи нові фінансові можливості для агросектору та власників земель.

• Фінансові перспективи агросектору: Розглядаючи показники банківського боргу аграрного сектору, варто відзначити обсяг близько 3,5 млрд доларів США на кінець 2023 року. Запровадження відкритого ринку землі сприятиме подальшому росту вартості землі на 40%, що відкриє шлях для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд.

• Збільшення капіталізації ринку земель: Прогнозоване збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд вказує на потенціал використання землі як фінансового ресурсу. Це відкриє можливості для залучення кредитів, сприяючи зменшенню розриву в фінансуванні агросектору та вирівнюванню із західними практиками.

• Роль міжнародного співробітництва: Залучення іноземних інвестицій та дотримання високих стандартів прозорості на ринку земель може позитивно вплинути на коефіцієнт ліквідності та збільшити обсяги можливого кредитування.

У цілому, активне використання земель як фінансового інструменту може стати ключовим фактором у відновленні та розвитку українського агросектору в умовах економічних труднощів.