Наступ ворога підтримується дефіцитом боєприпасів у ЗСУ: що відбувається на фронті?

За останні місяці Збройні Сили України (ЗСУ) стикаються зі скороченням поставок не лише західних снарядів, але й вітчизняних компаній, які забезпечували їх оглядовими замовленнями. Згідно з нашим джерелом у Генеральному штабі, це може бути свідома стратегія когось, хто намагається послабити оборону, створюючи нестачу боєприпасів у ЗСУ.

Військові вже рахують патрони та бояться подальших відступів, що підтверджується західними ЗМІ. Взяття Росією міста Авдіївка стало найбільшим досягненням на полі бою за останні місяці, що підкреслює серйозні труднощі, з якими стикаються українські війська.

Українські військові опинилися у скрутному положенні, де навіть оборона стає важким завданням через критичний дефіцит боєприпасів. Тепер є серйозні обурення щодо можливості втрати ще більшої території, оскільки ЗСУ втрачають контроль і не можуть зупинити процес відступу.

У висновках важливо зазначити, що ситуація на фронті стає дедалі більш напруженою через нестачу боєприпасів у Збройних Силах України (ЗСУ). Західні ЗМІ підтверджують складність ситуації, а взяття міста Авдіївка російськими військами показує, що це стало найбільшим досягненням противника за останні місяці.

Українські військові відчувають напруження і бояться подальших відступів через критичний дефіцит боєприпасів. Це ставить під загрозу не лише можливість проведення наступальних операцій, а й утримання оборони.

Важливо підкреслити, що необхідно негайно вжити заходів для забезпечення ЗСУ необхідними боєприпасами та підтримати їх у цей складний період. Рішучі дії в усуненні цієї проблеми є критично важливими для збереження обороноздатності та територіальної цілісності України.

Наступна криза українського сільського господарства: реальність чи перебільшення?

Розмови серед аграріїв посилюються щодо можливого закриття європейського ринку для українського сільгосппродукту. Це викликає серйозні обурення та песимістичні прогнози щодо майбутнього аграрного сектору. Але чи настільки ситуація насправді безнадійна, як здається на перший погляд?

Невизначеність майбутнього посилює страхи та обурення серед фермерів. Вони спрогнозували, що у разі втрати доступу до європейського ринку, українське сільське господарство загине, а країна стане експортером лише сировини для виробництва конопельних товарів. Такий сценарій, за їхніми словами, приведе до монополізації цього сектору транснаціональними корпораціями, що лише поглибить економічну залежність України від зовнішніх сил.

Але, можливо, ситуація не така безнадійна. Намагаючись переглянути ситуацію більш об'єктивно, слід врахувати не лише негативні аспекти, а й потенційні можливості. Можливість диверсифікації експортних ринків, стимулювання внутрішнього споживання та розвиток внутрішнього ринку можуть стати стратегічними кроками в умовах невизначеності щодо зовнішнього експорту.

Отже, хоча виклики стоять складні, а оптимізму не вистачає, прогнози про загибель українського сільського господарства можуть бути перебільшеними. Важливо знаходити нові шляхи розвитку та діяти разом, намагаючись знайти рішення для збереження та розвитку сільськогосподарського сектору країни.

У висновках слід підкреслити, що ситуація в українському сільському господарстві має свої складнощі, проте загальний песимізм не завжди відображає реальний стан речей. Хоча можливість втрати європейського ринку може бути серйозним викликом, важливо пам'ятати про потенційні можливості для розвитку внутрішнього ринку та диверсифікації експортних шляхів. Стимулювання внутрішнього споживання та пошук нових ринків можуть допомогти зберегти стійкість українського сільського господарства. Важливо активно працювати над знаходженням імовірних рішень та спільно діяти для зміцнення та розвитку сільськогосподарського сектору країни.

На Куп’янському напрямі, хоча російські війська мають істотну перевагу на землі та в повітрі, вони вперто б’ються чолом в українську оборону. Костянтин Машовець, військовий оглядач, з іронією пропонує розглянути цей передовий досвід як модель для інших ділянок фронту. Однак очевидно, що противник зіштовхнувся з певними труднощами. Спроби російського командування "розгорнути успіх" у районі сіл Табаївка та Крохмальне за допомогою 2-ї "Таманської" мотострілецької дивізії 1-ї "Гвардійської" танкової армії не виявилися успішними. Їхні спроби просунутися в бік флангу та тилу українських підрозділів, що утримують рубіж Іванівка – Котлярівка, зазнали невдачі. Навіть альтернативна тактика, направлена на сіла Піщане, зіткнулася із запереченням ЗСУ. Більше того, позиції противника у цих районах не сприяють організації ефективних наступальних дій через перевагу висот українських військ. Будь-яке збільшення концентрації сил противника стає очевидним для українських військ, які завдають уражень та ускладнюють процеси розгортання. Підрозділи 15-го мотострілецького полку та 1-го танкового полку 2-ї мотострілецької дивізії російського ворога, які намагаються просуватися, зіткнулися з серйозними труднощами. Командування противника планує підсилити свою ударну групу додатковими силами і засобами, що може призвести до серії акцентованих атак вздовж дороги Куп’янськ – Сватово.

Поза обговореним районом, триває активна діяльність "ворушок" на північ від села Синьківка та на північний захід від нього. Військові підрозділи 25-ї окремої мотострілецької бригади, підсилені відділами 138-ї окремої мотострілецької бригади об'єднаних у складі 6-ї загальновійськової армії противника, продовжують намагатися прорватися вздовж річки Оскіл та залізниці, що йдуть з півночі, уздовж загального напрямку від Синьківки до Петропавлівки на лівобережну частину Куп'янська та дороги Куп'янськ – Сватове. Проте їхні спроби мають свої особливості. Вони намагаються "протиснутися" через оборону ЗСУ, діючи з лісистої місцевості південніше Лимана Першого, але кожен раз, коли вони виходять на відкриту місцевість, зазнають щільного вогневого ураження. Навіть у випадках, коли передові підрозділи цих двох бригад змушені залишити свої винесені вперед спостережні пункти та позиції відділень. Командування противника на цьому напрямку намагається діяти незвичайно та нестандартно, постійно змінюючи напрямки атак і штурмів — то західніше від Синьківки, то східніше (від Вільшани), то навіть "через ліс", а іноді навіть проводячи одночасні атаки, але раз за разом зіштовхуються з густим вогнем ЗСУ. Я розумію, що причинами їхньої невдачі можуть бути різні фактори, проте цікаво, скільки ще резервів противника зітратить командування 6-ї Загальновійськової армії на ці невдачі, перш ніж вони зрозуміють (чи пригадають) одну просту істину, яку їм викладали у відповідних, очевидно, ще радянських військово-навчальних закладах? У противника достатньо сил і засобів, перевага у повітрі та артилерії є, але їхні наступи знову й знову призводять лише до прямих атак "на вижимання". Як кажуть, "хазяїн — барин", і це також відображається на їхній стратегії. Було б корисно розповсюдити цей передовий досвід 6-ї Загальновійськової армії на інші напрямки та ділянки фронту.

Противник продовжує активні дії на Куп'янському напрямку, намагаючись прорватися через оборону ЗСУ.Російські війська, незважаючи на перевагу в озброєнні, стикаються зі складнощами при спробах наступу.Командування противника намагається змінити тактику дій та здійснює невдачні атаки з різних напрямків.Наступ противника не дає бажаних результатів через ефективну оборону та відсутність успішних стратегій.Важливою є подальша передача передового досвіду української армії на інші ділянки фронту для успішного відбиття атак противника.

В аналізі позицій американського журналіста Річа Лоурі можна помітити вагомі аргументи на користь продовження допомоги Україні. Він правильно зауважує, що військова поразка України не приносить жодних переваг США, як політичних, так і фінансових. Акцентуючи увагу на важливості подальшої допомоги Україні, Лоурі розкриває недооцінені наслідки відмови від підтримки. Позиція сенатора-республіканця Дж. Д. Венса, викладена на Мюнхенській безпековій конференції, хоч і вражає своєю наполегливістю, але водночас містить істотні недоліки і непереконливість. Венс, незважаючи на свої аргументи, не враховує можливості укладення угоди в майбутньому та недооцінює реальність військового конфлікту в Україні.

Аргументи противників надання допомоги Україні мають свої обмеження і відображають замкнене коло міркувань. Відмовляючи Україні в допомозі, вони послаблюють позиції країни на полі бою, ставлячи під сумнів його вартість та необхідність подальшої підтримки. Це може призвести до серйозних наслідків у разі перемоги Росії та не стане гарантією мирної угоди, яку уявляє Венс.

Отже, майбутнє України і її стосунки з Заходом залишаються невизначеними, адже перспектива подальшої допомоги та військового втручання залежить від складних політичних та стратегічних розрахунків.

Згідно зі звітом США, Росія понесла значні втрати у війні на території України, втративши понад 300 000 осіб, 3000 танків та 20 кораблів у Чорному морі. Економічні втрати оцінюються у понад 200 мільярдів доларів, а також Росія втратила приблизно 1 трильйон доларів очікуваного економічного зростання. Однак розуміння цих величезних втрат не гарантує, що Росія відкриється на переговори.

Справа в тому, що, незважаючи на можливі помилки, Путін не планує зупиняти війну після досягнення вирішальної переваги. Він може продовжити агресію, спрямовуючи її проти інших країн, таких як Молдова або країни Балтії, що може призвести до ще більшої конфронтації з Заходом. Поразка України матиме непередбачувані наслідки, і відмова від підтримки союзників завжди призводить до негативних наслідків.

Важливо розуміти, що це не лише війна України, а війна за свободу і демократію. Вона виявилася дорогою, але українці ведуть цю боротьбу, бажаючи мати доступ до ресурсів і техніки для захисту своєї країни. Не слід спішити з висновками про неминучу поразку України, оскільки ця боротьба є важливою для майбутнього всього світу.

У висновках до цієї статті слід підкреслити наступне:

• Росія понесла значні втрати у війні на території України, які оцінюються величезними числами військових, техніки та економічних ресурсів.

• Хоча Росія може мати перевагу у війні, відомо, що Путін не планує зупинятися після досягнення цієї переваги, що створює загрозу іншим країнам, зокрема Молдові та країнам Балтії.

• Відмова від підтримки України може мати непередбачувані наслідки для міжнародної безпеки та стабільності, що підкреслює важливість продовження підтримки союзників у боротьбі за свободу та демократію.

• Боротьба України — це не лише війна на її території, але й важливий символ відстоювання основних цінностей свободи та демократії, які є важливими для всього світу.

Отже, намагаючись прискорити поразку України на підставі її неминучості, ми ризикуємо створити небезпечні наслідки для міжнародної безпеки та стабільності.

Українська енергетика: стратегія в умовах війни

У країні, де кожен крок пов'язаний з військовою стратегією, енергетика стає важливою ланкою у забезпеченні національної безпеки та економічного розвитку. Економіст Володимир Омельченко настоює на необхідності стратегічного розгляду майбутнього енергетики України. Справді, ситуація вимагає негайних рішень, але питання про будівництво нових блоків атомних електростанцій залишається відкритим.

Спірне питання полягає в тому, чи потрібно Україні інвестувати в нові блоки АЕС. Омельченко завжди підтримував ідею, що енергетичний розвиток країни неможливий без росту відновлюваної енергетики, нових атомних блоків та сучасних систем енергозбереження. Загалом Україна втратила значну частину своїх енергетичних потужностей через воєнні дії, а старі ТЕС перебувають у катастрофічному стані.

Зараз українська енергетика знаходиться в кризовій ситуації: резерви потужностей обмежені, а існуючі електростанції потребують термінового ремонту. У таких умовах розумним вирішенням може стати відновлення та модернізація існуючих об'єктів, а також розвиток децентралізованих проектів, таких як сонячні та вітрові електростанції, біоенергетика та газові установки.

Співвідношення витрат та термінів реалізації також піддається сумнівам. Будівництво чотирьох нових атомних блоків вимагатиме значних інвестицій та багато років на завершення. При цьому виникають два важливих питання: звідки взяти кошти при існуючих фінансових проблемах та чи є сенс витрачати мільярди на проєкт, який не принесе результатів протягом тривалого часу?

У цей складний період для України потрібно уважно аналізувати всі альтернативи та приймати стратегічно обґрунтовані рішення, що забезпечать не лише енергетичну безпеку, а й економічний розвиток країни.

Відповідно до експертного аналізу, умови війни ставлять під серйозне сумніви не лише плани на будівництво нових блоків атомних електростанцій, але й їхню фінансову реалізацію. Перше питання, яке породжується — звідки можна отримати необхідні кредити для НАЕК "Енергоатом", особливо враховуючи складну фінансову ситуацію в країні та обмежену платоспроможність споживачів, що лімітує можливість підвищення цін на електроенергію.

Друге питання щодо пріоритету фінансування в умовах обмеженої допомоги та військової кризи визначається очевидно: пріоритет повинен бути наданий потребам Збройних Сил, без яких немає можливості зупинити ворога. У такій ситуації, питання доцільності витрат на будівництво нових атомних блоків стає вкрай актуальним.

Хоча Україна безумовно потребує розвитку ядерної енергетики, вибір проектується з низкою нюансів. Плани будівництва чотирьох атомних блоків, які передбачають використання російського та американського проєктів реакторів, викликають певні сумніви. Особливо варто звернути увагу на обрання російського дизайну, що може створити додаткову залежність від постачальника технологій та обладнання.

Наразі, здається, доцільніше зосередитися на розробці техніко-економічних обґрунтувань для проєктів будівництва нових атомних блоків, а також на створенні незалежного регулюючого органу, що дозволить забезпечити ефективне управління та контроль за ядерною енергетикою. Такий підхід дозволить країні готуватися до майбутнього, забезпечуючи безпеку, економічний зріст та незалежність у сфері енергетики.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Умови війни та складна економічна ситуація ставлять під сумнів можливість та доцільність будівництва нових атомних блоків електростанцій в Україні.

• Фінансові обмеження та пріоритетні потреби Збройних Сил вимагають обґрунтованих рішень щодо використання коштів, що змушують переосмислити інвестиції у ядерну енергетику.

• Вибір проекту будівництва нових атомних блоків потребує ретельного аналізу та урахування не лише технічних аспектів, а й політичних та економічних факторів.

• Розробка техніко-економічних обґрунтувань, створення незалежного регулюючого органу та активна підтримка децентралізованих проектів в енергетиці можуть стати більш перспективними напрямками розвитку української енергетики в умовах війни та економічної нестабільності.

Україна та Польща є ключовими торговельними партнерами, але існує серйозна розбіжність між даними митної статистики обох країн, зокрема щодо польського імпорту в Україну. Ця проблема існує протягом багатьох років і частково пов'язана з обліком імпорту зброї, боєприпасів та товарів подвійного призначення. Однак суттєва частина розбіжностей виникає через сірий імпорт та контрабанду, а також через практику штучного заниження обсягів імпорту для отримання відшкодування ПДВ. Фактичний баланс торгівлі між країнами для України виявляється набагато менш вигідним, ніж це відображає офіційна статистика, через недооцінку обсягів імпорту. У цьому контексті двостороння торгівля виявляється більш вигідною для Польщі, особливо за умов чинних асиметричних обмежень на український аграрний експорт.

За даними польського "держстату" у 2023 році на Україну припадало 3,2% від загального обсягу товарного експорту з Польщі. Цей показник поставив нас на 7-е місце серед торгівельних партнерів, випередивши США та таких членів ЄС, як Іспанія, Словаччина та Угорщина. Не зважаючи на це, динаміка зростання польського експорту в Україну у 2023 році була найвищою серед першої десятки країн, що є найбільшими торгівельними партнерами Польщі. Проте, незважаючи на позитивні показники, важливо врахувати, що блокування автомобільних митних переходів може стати справжнім пострілом в ногу для обох країн. Наша двостороння торгівля загалом вже є вигіднішою для Польщі, особливо за умов чинних асиметричних обмежень на український аграрний експорт. Спроби вирішити торгівельні суперечки в стилі "виграш-програш" між сусідами можуть призвести до негативних наслідків для обох країн, їхніх бізнесів і кінцевих споживачів.

Українською мовою висновки до вищезгаданої статті такі:

• Україна має велике значення для Польщі як торговельний партнер, займаючи 7-е місце серед країн-імпортерів польських товарів у 2023 році.

• Польща і Україна повинні уникати блокування автомобільних митних переходів, оскільки це може призвести до негативних наслідків для обох країн і порушити вигідний баланс торгівлі.

• Спроби вирішити торгівельні суперечки повинні базуватися на співпраці та компромісах, а не на принципах "виграш-програш", щоб забезпечити вигоду для обох сторін та їхніх громадян.

Український слідчий придбав Tesla Model Y за 10 000 гривень: що за цим стоїть?

Валентин Серединський, заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту ГУНП у Дніпропетровській області, оголосив про своє право користування автівкою дружини — Tesla Model Y 2022 року випуску, ціна якої всього 10 тисяч гривень. Звідки така низька вартість? Журналісти «Слідства.Інфо» розкрили цю історію та розмовляли з Валентиною Серединською, власницею авто, яка не знала про декларацію та здивована вказаною сумою. Чому так велика різниця між дійсною вартістю і заявленою? Сам Серединський стверджує, що це вказано у договорі купівлі-продажу, та радить "шукати, і знайдете".

Ця історія нагадує інші випадки, коли чиновники придбавали авто за низькою ціною, також вказуючи на домовленість з продавцем. Один із суддів придбав Mercedes-Benz G 350 2013 року за 10 тисяч гривень, а потім Renault Zoе 2017 року за 5 тисяч гривень, обхідний шлях яких дозволяє уникнути оподаткування.

Ці історії піднімають питання про прозорість та законність таких угод, а також про етику серед чиновників та суддів.

• Українські чиновники та судді придбали автомобілі за низькими цінами, заявляючи, що це вказано у договорі купівлі-продажу. Однак це піднімає сумніви щодо законності та етичності таких угод.

• Вказані у деклараціях ціни авто значно нижчі за їх реальну вартість, що може свідчити про намагання уникнути оподаткування.

• Подібні ситуації викликають потребу в більш прозорому та суворому контролі з боку владних органів щодо діяльності чиновників та суддів у сфері придбання майна.

• Необхідно забезпечити ефективні механізми виявлення та покарання порушень в сфері декларування майна та укладання угод, які можуть підтверджувати факти корупції та неправомірного збагачення з боку посадових осіб.

• Забезпечення прозорості та дотримання закону є ключовими аспектами в підтримці довіри громадян до державних інституцій та забезпеченні правової державності в Україні.

У шведському місті Мальме відбулося жеребкування, що визначило учасників півфіналів Євробачення-2024. Представник України виступатиме у першій частині першого півфіналу 7 травня. Жеребкування також визначило, в якому з двох півфіналів будуть голосувати країни "Великої п'ятірки" та Швеція, як переможниця Євробачення-2023. У першому півфіналі свої голоси віддадуть Велика Британія, Німеччина та Швеція, а Франція, Італія та Іспанія голосуватимуть 9 травня.

Перший півфінал, запланований на 7 травня, визначить учасників, які пройдуть у гранд-фінал конкурсу. Другий етап півфіналу, 9 травня, представить виступи учасників з інших країн. Порядок виступів у півфіналах буде розкритий пізніше.

Також важливою подією була церемонія передачі ключів від міста-господаря Ліверпулю місту Мальме. Серед переданих ключів був "ліверпульський ключ" у вигляді якоря — символу Одеси, міста-побратима Ліверпуля. Це нагадує про те, що минулого року Велика Британія приймала Євробачення від імені України.

Нехай фінал українського Національного відбору 3 лютого визначить нашого представника на Євробаченні-2024. Очікуємо захопливого шоу та представлення України на міжнародній сцені 68-го Пісенного конкурсу, який відбудеться у травні 2024 року у Мальме.

У висновках можна відзначити, що жеребкування для Євробачення-2024 визначило, що представник України виступатиме у першій частині першого півфіналу 7 травня. Також відомо, які країни "Великої п'ятірки" та Швеція будуть голосувати в кожному з півфіналів. Важливим моментом була церемонія передачі ключів від міста-господаря Ліверпулю до Мальме.

Українські глядачі та прихильники Євробачення очікують на фінал Національного відбору 3 лютого, де буде обрано представника країни. Очікується, що участь України в 68-му Пісенному конкурсі, який відбудеться у травні 2024 року в Мальме, буде вражаючою та незабутньою.

Юрій Горбунов: Спільні фотосесії з дітьми – родинна радість та таємниця успіху

Відомий український телеведучий та шоумен Юрій Горбунов поділився приємною новиною щодо своїх двох синів від Катерини Осадчої. Виявляється, їхнє спільне захоплення фотосесіями не обмежується лише талантом від батька, але також стає особливим родинним моментом.

Горбунов ділиться в своєму фотоблозі, що хоча хлопчики не завжди є зацікавлені в фотозйомці, це процес, який вони переживають разом. Відверто розповідаючи про вередливість, яку викликають зйомки в їхній родині, телеведучий показав свіжі фотографії та ділився історіями, як вдається зафіксувати емоційні моменти з дітьми.

Горбунов висловив подяку своїй дружині, Катерині Осадчій, за ініціативу здійснювати такі фотосесії, підкреслюючи, що це особливі моменти, якими вони насолоджуються, переглядаючи результати разом. Він також розповів про труднощі, з якими стикається молодший син Данило під час фотосесій, але зазначив, що з хорошим настроєм вони здатні занурити його в атмосферу та отримувати невимушені та смішні кадри.

Закликаючи інших батьків прийняти звичку робити спільні фотосесії, Горбунов вважає, що це стає особливими моментами та приємними спогадами, які будуть цінуватися у майбутньому. Сім'я Горбунова і Осадчої, виховуючи двох синів – Івана та Данила, продовжує насолоджуватися радісними миттями разом.

У висновку можна відзначити, що родинні фотосесії стали для Юрія Горбунова та Катерини Осадчої особливими моментами на шляху виховання своїх синів, Івана та Данила. Такий підхід відомого телеведучого не лише допомагає зберігати емоційні миті сім'ї, але й стає тим приємним та теплим клаптиком, який сім'я матиме можливість переглядати в майбутньому.

Горбунов підкреслив важливість спільних фотосесій та визнав, що навіть труднощі, з якими можуть стикатися діти під час зйомок, стають частиною смішних та невимушених моментів. Він закликав інших батьків прийняти цю звичку, вважаючи, що це є важливим внеском у сімейну гармонію та буде приємною спогадою у майбутньому.

17 лютого 2024 року у Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, відбудеться захоплюючий поєдинок між українським боксером Олександром Усиком, який наразі утримує титули світового чемпіона за версіями WBO, WBA, IBO та IBF, і володарем титулу WBC – Тайсоном Ф’юрі. Початково бій був запланований на 23 грудня 2023 року, але через травму, яку отримав Ф’юрі у поєдинку проти ексчемпіона UFC Френсіса Нганну 28 жовтня, він був відкладений.

Переможець цього бою стане першим абсолютним чемпіоном світу у надважкому дивізіоні в XXI столітті, підкоривши всі чотири головні титули. Останнім, хто досягав подібного, був британець Леннокс Льюіс, який у 1999 році здобув перемогу над американцем Евандером Холіфілдом в об'єднавчому бою, виборовши титули WBA, WBC та IBF; титул WBO був визнаний рівноцінним лише у 2007 році.

Наразі букмекери вважають Тайсона Ф’юрі фаворитом з коефіцієнтом перемоги 1,56, у той час як перемогу Усика оцінюють коефіцієнтом 2,50. Фанатів чекає захоплюючий спортивний бій, який може визначити нового найсильнішого у надважкому дивізіоні. Нічия визначена коефіцієнтом 21,00. Перемога Усика за очками – 2,00. Перемога Ф’юрі нокаутом – 4,50. Перемога Усика суддівським рішенням – 3,80. Дострокова перемога українця – 7,50. Будемо в очікуванні цього епічного спортивного події, яке може вписати новий розділ в історію надважкого боксу.

У висновку можна сказати, що очікуваний поєдинок між Олександром Усиком і Тайсоном Ф’юрі 17 лютого 2024 року обіцяє стати найважливішою подією у світі надважкого боксу. Бій, який відкладався через травму Ф’юрі, надзвичайно цікавить шанувальників, оскільки він вирішить, хто стане абсолютним чемпіоном світу, об'єднуючи всі чотири головні титули.

Букмекерські коефіцієнти свідчать про те, що Ф’юрі вважається фаворитом, але Усик має непоганий коефіцієнт, що робить бій непередбачуваним. Ці числа лише підсилюють інтригу та зацікавленість у фінальному результаті.

Неабияким чином, цей поєдинок також має історичне значення, оскільки переможець стане першим абсолютним чемпіоном у надважкому дивізіоні в XXI столітті, повторюючи досягнення Леннокса Льюіса. Справжній спортивний епос, який зробить цей бій незабутнім для прихильників боксу навіть на десятиліття вперед.