Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Цікаво, що цей “грошовий бум” відбувся саме в липні, коли Україна зіткнулася з найжорсткішими графіками відключень електроенергії. Люди по всій країні змушені були проводити по 14-16 годин на добу без світла, але, здається, що вищому керівництву НЕК “Укренерго” це тільки додало мотивації. Адже з таким розривом у розподілі ресурсів, можна зрозуміти, що менеджмент компанії в цей час не втрачав часу дарма і доклав усіх зусиль для “світлого майбутнього” свого банківського рахунку.

За даними “Укренерго”, за перші сім місяців 2024 року зарплата керівництва компанії сягнула майже 22 мільйонів гривень. Це означає, що кожен із п’яти членів правління – Володимир Кудрицький, Олексій Брехт, Сергій Галаган, Олег Скрипник та Андрій Немировський – отримав у середньому 4,4 мільйона гривень за цей період.

Що ж, у той час як прості громадяни сиділи в темряві, керівництво “Укренерго”, вочевидь, працювало в “більш світлих” умовах. Проте залишається питання: чому на фоні таких серйозних проблем з електропостачанням та посиленням соціального напруження, зарплата керівників компанії тільки зростала? І чи не час поставити ці запитання не лише керівництву НЕК “Укренерго”, але й усім, хто відповідає за функціонування енергосистеми України?

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Для посилення своїх штурмових можливостей російські командири залучили додаткові підрозділи загону “Шторм” 153-го танкового полку 47-ї танкової дивізії. Російські війська активно готуються до масованого наступу: зокрема, вживають заходи з логістичного забезпечення та зосереджують сили на ключових позиціях у місті.

Зокрема, у Вовчанську ворог планує штурмові дії у кварталі багатоповерхової забудови та в районі Агрегатного заводу. Українські військові активно протидіють цьому наступу, завдаючи ударів по ворожій техніці та інфраструктурі. За останню добу українські воїни знищили або пошкодили 56 одиниць озброєння та військової техніки, включаючи танк, броньовані бойові машини, артилерійські системи, автомобілі, спеціальну техніку та безпілотники. Крім того, було ліквідовано 67 укриттів особового складу противника, стартовий майданчик запуску безпілотних літальних апаратів та місця зберігання боєкомплекту.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Привілейоване місце для Беленюка

За правилами Олімпійських ігор, у греко-римській боротьбі від країни може виступати лише один спортсмен – перший номер збірної. Новіков, який роками виступав за Україну, вимагав провести чесний відбір, зокрема, очний поєдинок проти Жана Беленюка для визначення представника.

Жан Беленюк, заслужений чемпіон, на момент Олімпіади мав 33 роки. Це вже досить солідний вік для боротьби, і сам Беленюк оголосив про завершення кар’єри після Ігор. Водночас іранець Аліреза Мохмадіпіані, якому Беленюк програв, був молодим спортсменом віком 22 роки.

Несправедлива дискваліфікація

Семен Новіков, який був молодшим за Беленюка на 7 років і вже завоював титул чемпіона Європи, сподівався на справедливе змагання за місце в олімпійській команді. Проте, як стверджує Новіков, менеджмент збірної та функціонери не врахували його вимоги і надали перевагу Беленюку без відповідного відбору.

Відомо, що Жан Беленюк також є депутатом від фракції “Слуга народу”. Це викликало підозри, що його статус вплинув на рішення тренерів і чиновників, які вирішили підтримати його, незважаючи на об’єктивні спортивні досягнення Новікова.

В результаті, Семен Новіков вирішив виступати за Болгарію, де отримав шанс довести свою перевагу. І він це зробив, здобувши золоту медаль на Олімпіаді. Це стало значною перемогою для Болгарії, яка вперше виграла золото в цій дисципліні, а Україна, таким чином, втратила потенційно свою четверту золоту медаль на цих Іграх.

Корупційні проблеми та непрозорі рішення у спортивному менеджменті стали причинами, через які Україна втратила можливість завоювати золоту медаль на Олімпіаді в Парижі. Семен Новіков, попри всі перепони, продемонстрував свою майстерність і привів Болгарію до великої перемоги.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

У відповідь на ці дії, музей звернувся до Офісу антирейдерства Міністерства юстиції України, який у липні 2022 року скасував незаконну реєстрацію. Порушено кримінальну справу під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора України.

Проте, шахраї намагалися легалізувати захоплення через суд. Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову 26 лютого 2024 року, підтвердивши скасування реєстрації наказом Офісу антирейдерства.

7 серпня 2024 року Північний апеляційний господарський суд ухвалив рішення, яким скасував постанову Господарського суду міста Києва і задовольнив позов рейдерів, скасувавши наказ Міністерства юстиції.

“Цим рішенням Північний апеляційний господарський суд фактично легалізував рейдерське захоплення частини території та приміщень музею,” – заявило Мінкульт.

Міністерство культури підкреслило, що музей за підтримки МКІП буде боротися за відновлення справедливості та планує звернутися до Верховного суду України для оскарження рішення апеляційного суду.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Частка нових машин серед всіх реєстрацій BEV в липні цього року склала 21%, що є значним зростанням в порівнянні з 17% торік. Це свідчить про зростаючу популярність нових електромобілів в Україні.

Основну частину зареєстрованих в липні електромобілів склали легкові авто. З 4684 одиниць легкових електромобілів нових було 980, а уживаних – 3704.

У липні найбільший попит серед нових електромобілів мали наступні моделі:

Ці моделі продемонстрували значний інтерес споживачів до нових технологій та екологічних транспортних засобів.

Серед вживаних електромобілів найбільше реєстрацій у липні мали:

Ці дані відображають високий попит на перевірені часом моделі електромобілів, зокрема відомі бренди Tesla та Nissan.

Загальна картина

З початку 2024 року в Україні було зареєстровано понад 29,2 тисячі електромобілів на акумуляторних джерелах живлення. З цього числа 20% – нові автомобілі, а 80% – вживані. Зростання частки нових електромобілів свідчить про тенденцію до оновлення автопарку та збільшення інтересу до екологічного транспорту в Україні.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

На зустрічі були присутні різні представники місцевої влади, які повідомили, що роботи з відновлення садочка знаходяться на етапі коригування проекту і продовжуються. Проте, на жаль, садочок «Веселка» не зустріне дітей і в 2024 році.

Це викликало занепокоєння серед батьків, адже жоден дошкільний навчальний заклад у Гостомелі не функціонує з моменту деокупації міста. Гостомель був одним з найбільш постраждалих населених пунктів Київщини під час російської агресії у 2022 році. Відтоді батьки постійно звертаються до влади з проханнями про відновлення інфраструктури, зокрема дитячих садочків.

Зібрання батьків стало важливою подією, яка відобразила бездіяльність Гостомельської військової адміністрації, що призвела до зупинки ремонтних робіт. Наближається початок нового навчального року, але перспективи відновлення дошкільних закладів у Гостомелі виглядають невизначеними.

Ця ситуація ставить під питання можливість нормального функціонування освітньої інфраструктури у постраждалому регіоні та потребує термінового вирішення з боку відповідальних органів.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

На початку травня 2023 року Служба безпеки України повідомила про ліквідацію масштабної схеми нелегальних постачань преміум-автівок до Росії. Згідно з даними СБУ, Віталій Бобир з серпня 2022 по березень 2023 року переправив до Росії 45 автомобілів на суму понад 3 мільйони євро. Авто купувалося в українських автосалонах, оформлювалося на підконтрольні компанії і переправлялося через територію Євросоюзу до Білорусі, а звідти – до Росії. Серед замовників були топ-менеджери «Газпрому» і співробітники телеканалу Russia Today.

Після обшуків у бізнесмена було знайдено документи і печатки компаній з України, Кіпру та Білорусі, зокрема печатку Dimicandum Invest Holding LTD. Сам Бобир стверджує, що ці документи сфабриковані і заперечує будь-яку причетність до схеми.

Dimicandum Invest Holding LTD, заснована в 2012 році, наразі фігурує у справі про порушення санкцій ЄС. У 2023 році компанія отримала контракт з «Білоруськалієм» на перевалку 3,5 мільйона тонн калійних добрив на причалах Балтійського судномеханічного заводу, що є третиною річного експорту білоруського підприємства до санкцій. За ці послуги Dimicandum мала отримати понад 68,6 мільйона доларів США.

Згідно з документами, які отримали журналісти, частина добрив перевантажувалася в Санкт-Петербурзі і далі відправлялася до Китаю, Індонезії та Бразилії. Водночас існують підозри, що Dimicandum Invest Holding LTD використовувалася як «прокладка», щоб приховати реальну суму угоди.

«Білоруськалій» підпадає під санкції США з серпня 2021 року та ЄС з червня 2022 року. Кіпрська компанія, що надає послуги цьому підприємству, порушує ці санкції. Експерти зазначають, що таке порушення може призвести до вторинних санкцій США, що охоплюють будь-які угоди з підсанкційними компаніями, незалежно від країни.

Розслідування виявило, що Dimicandum Invest Holding LTD пов’язана з високопосадовцями Білорусі, зокрема з Віктором Шейманом, колишнім керівником Управління справами президента Білорусі. Генеральний директор «Білоруськалію» і фінансовий директор Dimicandum є колишніми чиновниками, пов’язаними з Шейманом.

Згідно з розслідуванням, Андрій Свиридов, фінансовий директор Dimicandum, є екс-заступником Шеймана. Попри його заперечення, документи і підписи свідчать про його причетність до угоди.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Зменшення Кількості Шлюбів

За даними Міністерства юстиції України, протягом перших шести місяців 2024 року було укладено 72 766 нових шлюбів. Це на 15% менше, ніж у тому ж періоді минулого року, і на третину менше, ніж до початку великої війни в 2022 році. Цікаво, що після значного весільного буму в перший рік повномасштабного вторгнення кількість одружень поступово зменшувалася, а цьогоріч вона стала найменшою з початку війни.

Більше Шлюбних Договорів

Попри зниження кількості шлюбів, українці стали більш усвідомленими у питаннях правового регулювання своїх відносин. У 2024 році було укладено 3 768 шлюбних договорів, що на 25% більше, ніж за відповідний період торік. Цей тренд вказує на зростаючу популярність правового захисту особистих та фінансових інтересів у шлюбі.

Столиця України залишається лідером за кількістю нових шлюбів, з 9 392 новими сім’ями, що зареєстровані у Києві. Дніпропетровщина посідає друге місце з 7 076 одруженнями, а Одещина замкнула трійку лідерів з 4 896 нових родин.

Зростання Розлучень

На фоні зниження кількості нових шлюбів відзначається значне збільшення розлучень. У перші шість місяців 2024 року було зареєстровано 15 578 розірвань шлюбу, що в півтора рази більше, ніж у тому ж періоді минулого року, і на 18% більше, ніж за перше півріччя 2021 року.

Київ лідирує за кількістю розлучень з 2 118 розірвань, за ним йдуть Дніпропетровська область з 1 404 розлученнями та Харківщина з 1 148 розірвань. Закарпатська область, як і раніше, має найменшу кількість розлучень – 224, а Чернівецька область показує найменший рівень нових шлюбів – 1 376 за цей рік.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з повідомленням СБУ, для викриття підозрюваної спецслужба використовувала свого “подвійного агента” — мешканця Києва, який, виявившись частиною плану, співпрацював з українською розвідкою після того, як був викритий на підготовці до одного з підпалів. Цей агент допоміг задокументувати підривну діяльність жінки.

Затримана діяла під безпосереднім керівництвом співробітника головного управління генштабу збройних сил Росії (ГРУ). Вона координувала групи підпалу, забезпечуючи їх інструкціями з виготовлення саморобних запалювальних пристроїв. Її завданням було організувати підпали автомобілів військових, що мало спричинити хаос і розхитати ситуацію в Україні.

На момент затримання жінка намагалася зняти на відео один із запланованих підпалів. Оперативники СБУ вилучили на місці події саморобний запалювальний пристрій та мобільний телефон з доказами її підривної діяльності.

Фігурантка потрапила в поле зору воєнної розвідки Росії на початку повномасштабної війни, коли вона проживала в Токмаку на Запоріжжі. Після захоплення частини регіону вона переїхала до Києва, де російське ГРУ відновило з нею контакт і запропонувало співпрацю, за що вона обіцяла отримати гроші, яких так і не дістала.

Служба безпеки України оголосила жінці підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Зараз вона перебуває під вартою і їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з даними слідства, голова правління Полтавського ГЗК разом із заступником і двома керівниками відділів організували схему незаконного видобутку та переробки корисних копалин. Комбінат мав ліцензію лише на видобування залізної руди, але підозрювані без відповідних дозволів видобували та переробляли залізні кварцити на щебінь та інші корисні копалини загальнодержавного значення.

Для легалізації незаконної продукції, посадовці вносили у звітні документи неправдиві відомості про результати переробки корисних копалин. Таким чином, їм вдалося легалізувати понад 885 тисяч тонн щебеневої продукції та порожньої породи на загальну суму 33,5 мільйона гривень.

На даний момент підозрюваним обрано запобіжні заходи, а на їхнє майно накладено арешт з метою подальшої конфіскації. Слідчі також встановлюють інших осіб, причетних до вчинення злочину, для притягнення їх до відповідальності.

Цей випадок не є першим для Полтавського ГЗК. У вересні 2023 року слідчі вже повідомляли керівнику комбінату про підозру за незаконне видобування надр на суму 157 мільярдів гривень, що завдало шкоди довкіллю.

Наразі слідство продовжується, і правоохоронці вживають заходів для розширення кола осіб, причетних до злочинної діяльності на Полтавському ГЗК.