Цікаве

У середу, 7 січня, в Україні не очікується сильних морозів, однак більша частина території країни буде під впливом опадів. Погода зберігатиметься нестійкою: на заході переважатиме невеликий «мінус» і сніг, тоді як у центральних, південних і східних регіонах температура залишатиметься плюсовою з дощами та мокрим снігом.

У Києві протягом дня також буде похмура погода, без значних перепадів температур. Вночі температура повітря опуститься до -2°C, а вдень очікується близько 0°C. Можливі опади у вигляді мокрого снігу, що може призвести до тимчасових труднощів на дорогах, зокрема через слизькість.

На заході України прогнозують справжню зимову погоду. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому, Івано-Франківську, Ужгороді та Чернівцях буде похмуро, вночі до -5°, удень близько -1°. У більшості цих регіонів синоптики попереджають про снігопади, місцями — сильні.

У Вінниці температура коливатиметься від -3° вночі до +1° вдень, очікується мокрий сніг і дощ. У Житомирі прогнозують сніг при температурі від -3° до -1°. У Чернігові також буде похмуро, з мокрим снігом і дощем, температура — від -3° до +1°.

Центральні області залишаться у зоні плюсових температур. У Черкасах повітря прогріється від +2° вночі до +4° вдень, очікується дощ. У Кропивницькому буде ще тепліше — до +7° вдень, також прогнозують опади. У Полтаві температура становитиме +2°…+4°, з дощем.

На півдні країни утримається відносно тепла та волога погода. В Одесі, Херсоні та Миколаєві вночі прогнозують близько +5°, удень до +9°, похмуро і дощитиме. У Запоріжжі температура підніметься до +7°, можливий невеликий дощ.

На сході України переважатиме хмарна погода з опадами. У Сумах очікується мокрий сніг і дощ при температурі +2°…+4°. У Харкові буде +3° вночі та до +5° вдень, місцями невеликий дощ. У Дніпрі прогнозують +2°…+7° і дощ. У Краматорську та Сєвєродонецьку також буде похмуро, з температурою від 0° до +4°.

У Сімферополі синоптики прогнозують похмуру погоду з дощем і температурою повітря +8°…+10°.

У неділю, 4 січня, в Україні очікується мінлива погода з опадами в окремих регіонах. Дощі та мокрий сніг прогнозують на сході, півдні та у деяких західних областях, тоді як на півночі та частині західних територій істотних опадів не очікується. Температура повітря по країні залишатиметься майже без змін, що забезпечить відносну стабільність температурного фону.

На заході України протягом дня передбачають хмарну погоду з проясненнями. Опади очікуються локально, переважно у вигляді мокрого снігу або дощу, що може створювати слизькі ділянки на дорогах, тож водіям рекомендують бути обережними. Вітер слабкий або помірний, переважно західного та південно-західного напрямку.

У північних областях також збережеться хмарність, місцями можливі сонячні прояснення. Температура повітря вдень становитиме від мінус 2 до плюс 1 градуса.

На сході країни місцями пройде невеликий сніг. Денна температура коливатиметься від мінус 3 до плюс 1 градуса, залежно від регіону.

У центральній частині України 4 січня очікується похмура погода. Небо буде затягнуте хмарами, місцями можливий невеликий мокрий сніг. Температура вдень становитиме від мінус 1 до плюс 2 градусів.

На півдні України прогнозують найтеплішу погоду по країні. Тут очікуються дощі та підвищена вологість, а температура повітря вдень сягатиме плюс 2–7 градусів. У Криму синоптики прогнозують до 10 градусів тепла.

Пенсіонери в Україні тепер можуть самостійно отримати довідку про розмір пенсії або доходи в електронному форматі, не відвідуючи відділення Пенсійного фонду. Ця послуга доступна через вебпортал електронних послуг ПФУ і дозволяє сформувати офіційний документ у кілька простих кроків, економлячи час і зусилля.

Щоб отримати довідку, необхідно увійти до особистого кабінету на вебпорталі ПФУ. Авторизація можлива за допомогою кваліфікованого електронного підпису, банківської картки, сервісу ID.GOV.UA або Дія.Підпису. Після входу користувачеві слід перейти до розділу «Комунікації з ПФУ», де доступні всі необхідні форми для запиту довідки. Система автоматично формує документ, який можна зберегти на комп’ютері, роздрукувати або переслати за потреби.

У переліку доступних послуг потрібно вибрати «Довідка про доходи пенсіонера», після чого заповнити електронну форму. Обов’язково необхідно зазначити період, за який формується довідка, а також заповнити всі поля, позначені як обов’язкові. Перед відправленням запиту заявник надає згоду на обробку персональних даних та підтверджує звернення.

Відповідь Пенсійного фонду з готовою електронною довідкою з’являється в розділі «Мої звернення» в особистому кабінеті. У фонді звертають увагу, що під час подання запиту обов’язково потрібно вказувати актуальний контактний номер телефону у форматі +380XXXXXXXXX, а також чітко визначати необхідний період.

Електронна довідка про розмір пенсії або доходи пенсіонера може використовуватися для оформлення соціальних виплат, подання до органів соціального захисту, підтвердження доходів, а також для надання до банків та інших установ. Такий формат значно спрощує отримання необхідних документів і дозволяє уникнути черг та особистих візитів до державних органів.

На західному напрямку українсько-польського кордону знову зафіксоване значне скупчення транспорту, що створює підвищене навантаження на пункти пропуску. Водіям радять заздалегідь планувати маршрути, перевіряти стан доріг та очікуваний час очікування перед поїздкою за кордон або поверненням в Україну.

Найбільші затори спостерігаються на пунктах пропуску у Львівській та Волинській областях. На виїзді з України рух ускладнений на напрямках через Краківець, Шегині та Раву-Руську, а також на пунктах Устилуг і Угринів. Саме на цих ділянках водіям доводиться очікувати кілька годин у чергах, що вимагає ретельного планування часу та врахування можливих затримок у маршруті.

Водночас на менш завантажених пунктах пропуску, зокрема у Грушеві, Смільниці та Нижанковичах, ситуація наразі залишається відносно стабільною, без критичних черг.

Складною є й обстановка на в’їзді в Україну. Найбільше скупчення транспорту фіксують у Краківці та Шегинях. Зокрема, у напрямку Медика – Шегині утворилася черга протяжністю близько двох кілометрів, що суттєво ускладнює рух.

У Державній прикордонній службі повідомили, що пункти пропуску працюють у посиленому режимі. Було збільшено кількість прикордонних нарядів, розгорнуто додаткові автоматизовані робочі місця та забезпечено постійну координацію з польською стороною для прискорення оформлення транспорту.

За прогнозами прикордонників, інтенсивність руху на українсько-польському кордоні залишатиметься високою і надалі. Водіям рекомендують, за можливості, користуватися менш завантаженими пунктами пропуску, аби уникнути багатогодинного очікування.

Водночас церковний календар на 4 січня пропонує зовсім інший духовний контекст. Православні віряни відзначають Собор 70-ти апостолів, день, присвячений спільному шануванню усіх апостолів, які поширювали християнське вчення. Крім того, цього дня вшановують пам’ять преподобного Ахіли Києво-Печерського та преподобномученика Зосими, молитовне звернення до яких вважається захисним та сприяє духовному очищенню. Молитви до апостолів традиційно супроводжуються проханнями про здоров’я, сімейний добробут і захист від негараздів.

Особливе місце у традиціях займають обрядові дії, що поєднують релігійні й народні вірування. У деяких регіонах прийнято було освячувати воду та свічки, які зберігали протягом року як оберіг від хвороб та злих сил. Також існували обмеження на початок нових справ: вважалося, що будь-які угоди або фінансові операції, розпочаті цього дня, можуть призвести до невдачі.

На міжнародному рівні 4 січня відзначається День Ньютона. Саме цього дня народився видатний фізик Ісаак Ньютон, чиї відкриття — закон всесвітнього тяжіння, три закони руху та теорія світла — стали фундаментом сучасної науки. Окрім цього, у світі сьогодні відзначають Всесвітній день шрифту Брайля — системи письма для незрячих людей, яка дозволяє читати текст за допомогою дотику.

Також 4 січня у світі неофіційно згадують День гіпнозу, День хіт-парадів, День кошика квітів, День дрібниць і День фундука.

В Україні офіційних державних свят цього дня немає, тож це звичайна неділя. Водночас 4 січня народилися відомі українці, серед яких артист балету Геннадій Баукін, мовознавець Павло Житецький, футболіст Григорій Ярмаш та начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов.

За народними віруваннями, 4 січня уважно стежили за погодою. Мокрий сніг вважали передвісником теплого січня, сухий — тривалих морозів. Помаранчеве небо перед заходом сонця обіцяло сильний вітер, рух хмар проти вітру — рясний снігопад, а відсутність зірок уночі — швидку відлигу.

Традиції дня пов’язані з вшануванням святого Зосими, якого вважали покровителем пасічників. Тому на стіл ставили страви з медом — на здоров’я та добрий приплід бджіл. Також існувала традиція вигнання нечисті: господар обходив дім за годинниковою стрілкою з іконою та молитвою. Для залучення благополуччя радили погодувати бездомних тварин і наповнити годівниці для птахів. Жінки цього дня займалися рукоділлям, зокрема вишивали рушники на майбутнє весілля або народження дитини.

Водночас 4 січня вважалося небажаним для важливих рішень. У народі вірили, що цього дня не варто починати нові справи, робити великі покупки, укладати угоди, змінювати місце проживання чи працевлаштовуватися. Під забороною були сварки, заздрість, осуд інших і надмірна жалість. Також не радили лаятися та згадувати нечисту силу вголос, аби не накликати біду.

Європейський Союз готує суттєві зміни у порядку безвізових подорожей для громадян третіх країн, серед яких і українці. Наприкінці 2026 року для в’їзду до більшості країн ЄС більше не буде достатньо лише закордонного паспорта — перед поїздкою необхідно буде отримати електронний дозвіл у системі ETIAS (European Travel Information and Authorization System) та сплатити відповідний збір. Розмір обов’язкового платежу за оформлення дозволу становитиме 20 євро з кожного заявника, незалежно від мети поїздки.

Кожна особа повинна подавати заявку окремо, оскільки подання групових чи сімейних заявок не передбачене. Після успішного оформлення дозвіл ETIAS буде дійсний протягом трьох років або до завершення строку дії закордонного паспорта, залежно від того, що настане раніше. Система передбачає автоматичну перевірку безпеки та можливих ризиків для прикордонних служб ЄС, що має прискорити процес проходження контролю на кордоні та підвищити безпеку поїздок.

ETIAS надаватиме право на багаторазові короткотермінові поїздки тривалістю до 90 днів у межах кожного 180-денного періоду. Система охоплюватиме близько 30 європейських країн, зокрема держави Шенгенської зони, а також Болгарію, Румунію і Кіпр.

Водночас Європейський Союз визначив категорії осіб, які звільняються від сплати збору. Безкоштовно оформити дозвіл зможуть діти та підлітки до 18 років, особи віком від 70 років, а також члени сімей громадян ЄС або людей, які мають право на вільне пересування в межах Союзу. Проте навіть ці категорії зобов’язані пройти реєстрацію в системі та отримати схвалення перед поїздкою.

Подання заявки на ETIAS відбуватиметься виключно онлайн — через офіційний вебресурс або мобільний застосунок системи. Оплата здійснюватиметься банківською карткою, а розгляд анкети розпочинатиметься лише після підтвердження платежу.

Варто враховувати, що сплачений збір не підлягає поверненню. У разі відмови або помилки в анкеті, зокрема неправильного зазначення паспортних даних чи імені, дозвіл анулюється, і процедуру доведеться проходити повторно з новою оплатою.

У Європейській комісії окремо попереджають про ризик шахрайства. Заявникам радять користуватися виключно офіційними ресурсами ETIAS, оскільки сторонні сайти-посередники часто додають додаткові «сервісні збори», через що вартість дозволу може зрости до 50–100 євро.

Також підкреслюється, що навіть чинний дозвіл ETIAS не гарантує автоматичного в’їзду до Європейського Союзу. Остаточне рішення ухвалюватимуть прикордонні служби після перевірки документів і біометричних даних у системі в’їзду-виїзду.

З початком 2026 року багато закоханих пар замислюються над організацією весілля та уважно вивчають календар у пошуках «щасливої» дати. Одним із найпопулярніших питань залишається тема високосного року та його можливого впливу на подружнє життя. Хоча сучасний світ дедалі більше спирається на раціональні рішення, народні прикмети й досі впливають на вибір дня для одруження.

Згідно з календарем, 2026 рік не належить до високосних. У ньому, як і зазвичай, 365 днів, а лютий має стандартні 28 днів без додаткової доби. Останній високосний рік припадав на 2024-й, тоді як наступний очікується лише у 2028 році. Для багатьох пар ця інформація має символічне значення, адже високосні роки в народній уяві часто пов’язували з нестабільністю та випробуваннями.

Невисокосні роки традиційно вважають більш стабільними та передбачуваними, без різких змін і потрясінь. Саме тому багато людей сприймають їх як сприятливий період для важливих життєвих рішень, зокрема створення сім’ї.

У народних уявленнях побутує думка, що шлюби, укладені в невисокосний рік, є міцнішими та гармонійнішими. Такий рік асоціюють із рівновагою, спокоєм і відсутністю «зайвої» енергетики, яку часто приписують високосним рокам.

Саме тому 2026 рік вважають вдалим часом для весіль, заручин і початку спільного життя без страху перед календарними забобонами. Багато майбутніх молодят сприймають його як символ стабільності та надійності.

Ті, хто зважає на традиції та народні поради, рекомендують звернути увагу на кілька моментів під час вибору дати весілля. Найсприятливішими місяцями вважають травень, серпень і вересень. Також радять уникати дат напередодні великих церковних постів.

Окрему увагу приділяють фазам Місяця: зростаючий Місяць традиційно вважають добрим знаком для родинного достатку, злагоди та розвитку стосунків.

2026 рік без статусу високосного сприймається як сприятливий для шлюбу. Втім, забобони можуть бути лише орієнтиром, а не визначальним чинником. Головними залишаються усвідомлений вибір, взаємна підтримка й готовність будувати спільне майбутнє. Якщо дата весілля обрана з любов’ю, жоден календар не стане перешкодою для щасливого подружнього життя.

У 2024 році в Києві було офіційно зареєстровано 19,7 тисячі новонароджених, що робить столицю беззаперечним лідером за кількістю народжень серед регіонів країни. Для порівняння, у Львівській області за аналогічний період з’явилося на світ 7,9 тисячі дітей, а в Дніпропетровській — 6,9 тисячі. Такі цифри свідчать про концентрацію демографічного потенціалу у великих містах, насамперед у столиці.

Водночас загальна демографічна картина в Україні залишається вкрай напруженою. За підсумками минулого року народжуваність у країні скоротилася на 95,3 тисячі дітей, що означає падіння приблизно на 35% у порівнянні з попередніми періодами. Експерти пов’язують цю тенденцію з тривалими наслідками війни, масовою міграцією, економічною нестабільністю та зростанням невизначеності щодо майбутнього.

У КМДА зазначають, що зниження народжуваності почалося ще до повномасштабної війни, а бойові дії та масова міграція населення лише суттєво посилили ці процеси. За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, такі демографічні зміни матимуть довгострокові наслідки, зокрема для системи дошкільної освіти.

За його словами, кількість дітей дошкільного віку поступово зменшуватиметься, тому місту важливо заздалегідь підтримати наявну мережу закладів дошкільної освіти та забезпечити ефективне функціонування дитсадків з урахуванням демографічних прогнозів.

Статистика підтверджує ці тенденції. За п’ять років — з 2020 до 2024 року — кількість дітей у закладах дошкільної освіти в Україні зменшилася майже на 30%. У Києві скорочення ще глибше і сягає 33%.

Водночас фактичне відвідування дитсадків свідчить про збереження попиту на дошкільну освіту. Щодня комунальні заклади дошкільної освіти столиці відвідують понад 40 тисяч дітей, що становить близько 60% від кількості офіційно зарахованих. Порівняно з першим роком повномасштабної війни кількість дітей, які щоденно приходять до садочків, зросла приблизно на 10%.

У КМДА наголошують, що це свідчить про потребу в дошкільній освіті, а також про довіру батьків до рівня безпеки та професійності педагогічних колективів. Попри складні умови воєнного часу, Києву вдалося зберегти наявну мережу дитсадків і відновити роботу закладів, які тривалий час не функціонували.

У червні 2022 року в очному форматі в столиці відкрилися 35 дитсадків, які відвідували близько 800 дітей. За наступні роки до закладів дошкільної освіти повернулися тисячі вихованців, і нині в дитсадках Києва зареєстровано вже близько 62 тисяч заяв. У червні цього року після реконструкції також відновив роботу один із дитсадків в Оболонському районі.

Останній день року здавна сприймався як особливий рубіж між минулим і майбутнім, наповнений символами, віруваннями та очікуваннями змін. 31 грудня у багатьох культурах вважали часом, коли варто зупинитися, озирнутися назад і осмислити пройдений шлях, аби з чистими думками увійти в новий життєвий етап. Цей день наділяли навіть містичними властивостями, вірячи, що саме в ці години слова, думки та бажання мають особливу силу.

В українській традиції 31 грудня поєднує елементи народних звичаїв, церковного календаря та сучасних святкових ритуалів. Для багатьох родин це час приготувань, спільної праці та спілкування, коли дім наповнюється ароматами святкових страв і відчуттям очікування. У цей день заведено наводити лад не лише в оселі, а й у власних думках, залишаючи образи й тривоги у минулому році.

Також цього дня відзначають кілька неофіційних міжнародних дат, серед яких День ухвалення рішень, День дванадцяти виноградин, День шампанського та День медитації заради миру.

В українській традиції 31 грудня відомий як Щедрий вечір. Це не державне, а народне й історичне свято, яке має глибоке коріння. У цей вечір прийнято готувати щедру кутю, ходити щедрувати та вбиратися в образи міфологічних персонажів — діда, баби, кози.

Щедрий вечір вважається символом достатку, радості та єдності громади. Саме тому здавна вважалося важливим зустріти цей день у доброму настрої.

За новим церковним календарем 31 грудня вшановують святу мученицю Меланію Римлянку, а також митрополита Петра Могилу — одного з найвизначніших українських церковних діячів, який зробив значний внесок у розвиток освіти та православної традиції.

За старим стилем цього дня згадують патріарха Модеста Єрусалимського.

У народі 31 грудня пов’язували з передбаченням погоди та майбутнього року. Вважалося, що:

якою буде погода цього дня, таким буде січень;чим сильніші морози наприкінці року, тим холоднішою буде решта зими;крижані візерунки на вікнах віщують хуртовини;ясне зоряне небо вночі обіцяє рясні снігопади.

Також слов’яни відзначали свято Маланки та Василя, вважаючи їх подружжям. На стіл ставили кутю, м’ясні страви, кров’янку, вареники, пироги й хліб. Молодь щедрувала до світанку, а дівчата ворожили на кохання та долю.

У народних віруваннях вважалося небажаним переносити негатив у новий рік. Тому 31 грудня не радили сваритися, з’ясовувати стосунки чи плекати погані думки. Навпаки, день варто провести в мирі, попросити вибачення у тих, з ким були непорозуміння.

Також не рекомендували носити брудний або зношений одяг, користуватися тріснутим посудом чи позичати гроші. Вірили, що такі дії можуть принести фінансові труднощі та негаразди в наступному році.

Останні дні 2025 року в Україні проходитимуть під знаком типової зимової погоди. У середу, 31 грудня, більшість регіонів опиняться під впливом холодного повітря, що зумовить переважно хмарне небо з окремими проясненнями. У багатьох областях прогнозуються незначні снігопади, які місцями створюватимуть відчуття справжнього передноворічного настрою.

Температурний фон поступово знижуватиметься по всій території країни. У нічні години стовпчики термометрів коливатимуться в межах від -4 до -9 градусів морозу, а вдень повітря прогріватиметься лише до -2…-7 градусів. Такі показники є характерними для кінця грудня та свідчать про стабільний зимовий характер погоди без різких аномалій.

У Києві протягом доби переважатиме похмура погода, можливий невеликий сніг. Уночі температура опуститься до -8°, удень очікується близько -4°.

У західних областях також буде хмарно. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі та Івано-Франківську вночі прогнозують -6°…-7°, удень — близько -3°, із невеликим снігом. В Ужгороді вночі буде -6°, удень — до -2°. У Чернівцях збережеться похмура погода, вночі -6°, удень -3°, можливий невеликий сніг.

У центральних регіонах зберігатиметься хмарність і зимовий холод. У Вінниці вночі буде -7°, удень -3°. У Черкасах очікується -7° вночі та -3° вдень, із невеликим снігом. У Кропивницькому та Полтаві прогнозують хмарність із проясненнями, вночі до -8°, удень — близько -3°.

На півночі країни температура буде нижчою. У Житомирі вночі очікується -7°, удень -3°, можливий невеликий сніг. У Чернігові прогнозують -8° вночі та -3° вдень, хмарно з проясненнями. У Сумах і Харкові нічні морози сягатимуть -9°, удень температура становитиме близько -5°.

На півдні погода буде м’якшою, але також із опадами. В Одесі вночі прогнозують -4°, удень до +1°, можливий невеликий сніг. У Миколаєві вночі буде -6°, удень близько 0°. У Херсоні очікується -6° вночі та -1° вдень.

У східних і південно-східних областях переважатиме похмура погода зі снігом. У Дніпрі температура вночі опуститься до -8°, удень — до -3°. У Запоріжжі прогнозують -7° вночі та -2° вдень. У Краматорську вночі буде -8°, удень -4°, можливий невеликий сніг. У Сєвєродонецьку вночі очікується -9°, удень -4°.

Таким чином, останній день 2025 року в Україні пройде під знаком справжньої зими — з морозами, хмарністю та невеликим снігом у більшості регіонів.