Цікаве

8 лютого в Україні впродовж дня зберігатиметься відносно тепла погода, проте вже з наближенням вечора від півночі почне спостерігатися суттєва зміна атмосферних умов. За прогнозами синоптиків, на територію країни прийде нова хвиля похолодання, що вплине на погодні умови в більшості регіонів.

У вечірні та нічні години по всій Україні, окрім південних областей, очікується серйозне погіршення погоди. В багатьох областях розпочнуться опади у вигляді снігу, мокрого снігу та дощу. Зниження температури супроводжуватиметься сильними поривами вітру, що може посилити відчуття холоду. Ситуація у південних регіонах залишатиметься стабільною, з мінімальними опадами та температурними коливаннями, що дозволить зберігати відносну теплоту протягом більшої частини доби.

На півночі країни протягом дня буде хмарно, місцями пройде невеликий сніг. У другій половині доби сюди почне надходити холодніше повітря, через що температура знизиться до -6°…-8°.

У східних областях синоптики прогнозують дощ зі снігом, а подекуди — замерзаючий дощ, що може ускладнити ситуацію на дорогах. Температура повітря тут коливатиметься від -4° до +1°.

У центральних регіонах опади будуть місцями. Температура повітря протягом доби утримається в межах від -6° до 0°.

На півдні України також відчуватиметься поступове похолодання — очікується 0°…-2°. Тут пройде дощ зі снігом. Водночас у Криму збережеться відносно тепла погода: до +7°, хоча й там не обійдеться без опадів.

Святошинський районний суд Києва ухвалив рішення, яке стосується позову комунального підприємства «Київтеплоенерго» до мешканки столиці, котра не сплачувала за опалення та гарячу воду. Відповідачка пояснювала своє небажання платити тим, що не мала доступу до своєї квартири, однак суд не визнав ці доводи достатніми для повного звільнення від відповідальності. В результаті, суд частково задовольнив позов підприємства, залишивши за жінкою певну частину боргу.

Незважаючи на те, що відповідачка намагалася обґрунтувати свою позицію неможливістю користуватися послугами через відсутність доступу до житла, суд встановив, що факт надання комунальних послуг не залежить від індивідуальних обставин споживача. Позиція «Київтеплоенерго», яке вимагає сплати за надані послуги, була підтримана, оскільки відповідно до чинного законодавства, користування комунальними послугами є обов'язковим для всіх споживачів, а відмова від оплати без належних доказів фактичного припинення постачання послуг не є підставою для анулювання боргу.

Жінка зазначала, що не є єдиною власницею квартири. За її словами, частина житла належить іншій особі, яка фактично контролює помешкання та не допускає її всередину. Вона наголошувала, що через це не може користуватися комунальними послугами та ще у 2015 році зверталася до поліції через конфлікт навколо доступу до житла. Окремо відповідачка просила суд застосувати строк позовної давності до боргів, що виникли до травня 2018 року.

Суд погодився з доводами про сплив строку позовної давності частково. Було встановлено, що заборгованість за період з липня 2015 року по березень 2017 року не може бути стягнена через пропуск строків звернення до суду. Водночас суд відмовився списувати борги за пізніші періоди, визнавши їх такими, що підлягають оплаті.

У підсумку позов задовольнили частково. З жінки вирішили стягнути 74 988 гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги. До цієї суми увійшли борги за опалення після квітня 2017 року, нарахування за останні роки, а також інфляційні втрати та три відсотки річних.

Окремо суд наголосив, що наявність інших співвласників квартири не звільняє відповідачку від відповідальності перед постачальником послуг. Співвласники несуть солідарний обов’язок зі сплати комунальних платежів, а у разі самостійної оплати боргу одна особа має право в подальшому вимагати компенсацію від інших співвласників пропорційно їхній частці у праві власності.

Таким чином, навіть відсутність фактичного доступу до квартири не стала підставою для повної відмови у стягненні боргу за тепло.

8 лютого в Україні є важливим днем, який має глибоке символічне значення. Це дата, що поєднує в собі багаті церковні традиції та пам'ять про важливі історичні події, які стали частиною національної ідентичності. У цей день українці згадують про численні події, що мали великий вплив на формування державності та національної свідомості, а також звертаються до духовних цінностей, які передаються через століття.

Церковний аспект цього дня особливо важливий для віруючих. 8 лютого за православним календарем відзначається день пам'яті святого Петра, який є однією з найбільш шанованих постатей в українському християнстві. Його життя та діяльність стали прикладом мужності, віри та відданості Богу, що сьогодні нагадує українцям про важливість духовних цінностей у їхньому повсякденному житті. Святий Петро є символом непохитної віри, а також мужності у боротьбі за правду.

Державних свят цього дня в Україні немає, однак дата пов’язана з кількома знаковими подіями національної історії. Саме 8 лютого 1106 року князь Володимир Мономах створив «Повчання» — один із найважливіших літературних і морально-дидактичних творів доби Київської Русі. У 1914 році в канадському Монреалі було засноване українське видавництво «Новий Світ», що стало осередком культурного життя діаспори. У 1921 році біосферний комплекс «Асканія-Нова» отримав статус державного заповідника, а в 1994 році Україна приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру», зробивши важливий крок у напрямку євроатлантичної співпраці.

На міжнародному рівні друга неділя лютого відома як Всесвітній день шлюбу. Це свято присвячене родині як основі суспільства, подружній вірності та взаємній підтримці. Ініціатори наголошують, що шлюб — це не лише юридичний союз, а щоденна спільна робота й відповідальність обох партнерів. У багатьох культурах ця дата вважається вдалою для освідчень і укладання шлюбу.

Народні традиції 8 лютого тісно пов’язані з прогнозуванням погоди та підготовкою до весни. Наші предки вірили, що поява мишей з-під снігу віщує відлигу, сильна хуртовина — слабкий літній урожай, а рясна капель із дахів — ранню весну. Грім цього дня вважали передвісником дощового літа. Також було прийнято готувати садовий інвентар, планувати посівні роботи та висаджувати розсаду, вважаючи, що завчасна підготовка принесе щедрий урожай.

У народі 8 лютого вважають сприятливим днем для весіль — подружжя, яке одружується цього дня, нібито матиме міцну й щасливу сім’ю. Водночас існують і застереження. Згідно з повір’ями, цього дня не варто заздрити іншим і бажати собі чужого добра, адже разом із ним можна перейняти й чужі проблеми. Також дата вважається несприятливою для складних медичних втручань і операцій.

У столиці Данії ухвалено рішення, яке має символічне й культурне значення для України: сім нових вулиць у Копенгагені отримають назви на честь українських міст. Про цей крок поінформували у Світовому Конґресі Українців, посилаючись на голову громадської організації Hjælp Ukrainske Børn – Допоможи Українським дітям Лесю Ігнатик-Еріксен.

Відповідне рішення було підтримане кліматично-технічним та екологічним комітетом міста, який відповідає за розвиток міської інфраструктури та нових районів. Перейменування стосується вулиць у кварталі, що активно розбудовується та має виразний морський характер, пов’язаний із портовою історією Копенгагена.

Згідно з ухваленим рішенням, у Копенгагені з’являться такі вулиці:

Київгаде (вулиця Київ)

Маріупольгаде (вулиця Маріуполь)

Українагаде (вулиця Україна)

Севастопольгаде (вулиця Севастополь)

Херсонгаде (вулиця Херсон)

Миколаївгаде (вулиця Миколаїв)

Одесагаде (вулиця Одеса)

Українська громада Копенгагена окремо наполягала на включенні Маріуполя, зазначивши, що місто стало символом героїчного опору українських захисників.

За словами організаторів, це рішення є важливим жестом солідарності з Україною та її містами, які зазнають військової агресії.

Нещодавня заміна керівництва Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками після проведених обшуків НАБУ викликала значний резонанс у суспільстві та професійних колах. Проте, аналіз перших дій нового керівництва свідчить, що ці зміни мають радше формальний характер і не обіцяють системних реформ у короткостроковій перспективі. Сфера регуляції лікарських засобів та контролю за обігом наркотичних речовин залишалася в Україні однією з найбільш корумпованих і непрозорих, і фіксація лише персональних змін без чіткої стратегії реформування не вирішує фундаментальних проблем.

Експерти підкреслюють, що формальна ротація керівництва часто використовується як механізм демонстрації реагування на зовнішній тиск, у той час як ключові процеси, які забезпечують прозорість, ефективність і контроль якості лікарських препаратів, залишаються без істотних змін. Важливим завданням нового керівництва мало би стати не лише звільнення або заміна попередніх посадовців, але й запуск комплексних процедур аудиту, перегляд нормативної бази та налагодження відкритого діалогу з виробниками, медичними закладами та пацієнтськими організаціями.

Паралельно очільниця обласної служби Алла Юшко здійснює прямий тиск на аптечні мережі через адвокатські структури. Така комбінація контролю над експертною, судовою та адміністративною вертикаллю забезпечує можливість не лише зберігати існуючі прибутки, а й збільшувати їх за рахунок тіньового відпуску наркотичних засобів за підробленими рецептами та участі фірм-посередників у бюджетних тендерах.

За оцінками експертів, така модель дозволяє системі МОЗ і Держлікслужби отримувати мільйонні надприбутки, залишаючи фармацевтичний ринок практично неконтрольованим для держави.

Після завершення війни в Україну можуть повернутися від 3 до 3,5 мільйона громадян, які були змушені шукати прихисток за кордоном. Водночас ця цифра не є остаточною і залежатиме від багатьох чинників — безпекової ситуації, темпів відновлення економіки, наявності роботи, житла та рівня довіри людей до майбутнього в країні.

Значна частина біженців уже інтегрувалася в життя інших держав: діти навчаються у школах, дорослі працюють, родини отримали соціальні гарантії. Для них рішення про повернення не буде автоматичним або швидким. Воно вимагатиме чітких сигналів з боку держави, що Україна готова не лише прийняти своїх громадян, а й створити умови для гідного життя та самореалізації.

За даними ООН, у липні 2024 року бажання повернутися в Україну висловлювали 61% біженців. Уже в грудні 2025 року цей показник знизився до 49%. Серед внутрішньо переміщених осіб тенденція ще різкіша: якщо у 2024 році повернення розглядали 73% ВПО, то наприкінці 2025 року — лише 35%.

Загалом під час війни тимчасовий прихисток за кордоном отримали близько 4,3 мільйона українців. В ООН прогнозують, що більша частина повернень відбуватиметься з країн південної та східної Європи. Натомість з півночі континенту українці повертатимуться значно рідше, оскільки між умовами інтеграції в різних регіонах Європи існує суттєва різниця.

Ключовими чинниками для повернення залишаються наявність житла, роботи та доступу до медичної допомоги. Саме можливість забезпечити базові умови для життя визначатиме рішення багатьох сімей. Водночас більшість тих, хто повернеться, осідатимуть не у своїх рідних громадах, а у великих містах, де простіше знайти роботу й соціальні послуги.

В ООН також попереджають, що сценарій миру з територіальними чи політичними поступками з боку України може суттєво знизити готовність біженців до повернення. У такому разі, за прогнозами, найімовірніше повернуться літні люди, самотні особи та матері-одиначки з дітьми, тоді як значна частина працездатного населення залишиться за кордоном.

На цьому тлі Організація Об’єднаних Націй оголосила про скорочення бюджету допомоги українським біженцям на 2026 рік. Новий фінансовий план передбачає 614 мільйонів доларів, що на 23,6% менше порівняно з минулим роком, коли обсяг фінансування становив 803,6 мільйона доларів. Скорочення відбувається попри погіршення гуманітарної ситуації та зростання кількості жертв серед цивільного населення.

За даними моніторингової місії ООН з прав людини, 2025 рік став найсмертоноснішим для мирного населення за останні три роки. Унаслідок воєнного насильства загинули 2 514 цивільних осіб, ще 12 142 людини зазнали поранень. Це на 31% більше, ніж у 2024 році. Додатковим фактором тиску на гуманітарну систему стали масовані удари по енергетичній інфраструктурі України взимку 2025–2026 років.

В ООН наголошують, що тривалість війни, умови миру та здатність держави забезпечити житло і робочі місця стануть визначальними для масштабів повернення українців після завершення бойових дій.

У більшості випадків усі витрати на усунення пошкоджень опалювальної системи та ремонту внутрішніх елементів житла лягають на власників квартир або домовласників. Розрив труб, протікання батарей чи аварії, що спричиняють затоплення, часто потребують негайного втручання, а кошти на відновлення доводиться виділяти із власного бюджету. Водночас існують ситуації, коли частину витрат може покривати управитель будинку або страхова компанія, якщо пошкодження стали наслідком недбалості сторонніх організацій чи виробничого браку обладнання.

Важливо враховувати, що законодавство та правила експлуатації житлових приміщень визначають межі відповідальності кожної сторони. Наприклад, якщо аварія сталася через зношеність загальнобудинкових мереж, ремонтні роботи можуть фінансуватися з фонду утримання будинку. У випадку ж порушень правил експлуатації або самостійного втручання мешканців у систему опалення, відшкодування збитків повністю покладається на них.

Ліфлянчик пояснює, що організація такого обслуговування можлива кількома шляхами. Зокрема, через комунальне підприємство, яке обслуговує будинок за замовчуванням, через приватну обслуговуючу компанію, найняту за рішенням зборів мешканців, або через об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Водночас юрист наголошує, що не всі випадки масових аварій із трубами можна автоматично списувати на війну. За його словами, частина проблем пов’язана з недостатньою підготовкою місцевої та державної влади, а також теплопостачальних компаній до енергетичних ризиків.

У таких ситуаціях ОСББ або співвласники будинку мають право звертатися до теплопостачальної компанії з позовною заявою. Ключовим питанням у суді стане визначення причини аварії — форс-мажор чи недбалість.

Ліфлянчик пояснює, що якщо обладнання було пошкоджене безпосередньо внаслідок ракетного удару або атаки дрона, теплопостачальна компанія відповідальності не несе. Це кваліфікується як форс-мажорна обставина.

Натомість, якщо опалення зникло через відсутність електропостачання, а теплопостачальник протягом кількох років не забезпечив резервне живлення, ситуація може розцінюватися інакше. У такому разі мова йде вже не про форс-мажор, а про можливу недбалість, і виникають питання, чому компанія не підготувалася до очевидних ризиків в умовах війни.

Юрист підкреслює, що кожен випадок розглядатиметься індивідуально, а остаточне рішення щодо відповідальності ухвалюватиме суд з урахуванням усіх обставин аварії.

Дедалі більше українців, виснажених тривалою військовою агресією, демонструють готовність обговорювати територіальні компроміси в обмін на реальні гарантії безпеки та припинення бойових дій. Цей феномен експерти та західні медіа пояснюють насамперед емоційною та фізичною втомою населення, що пережило роки постійного напруження, втрати близьких та руйнування інфраструктури. Багато громадян прагнуть хоча б часткової стабільності та можливості планувати майбутнє без постійного страху нових атак.

Аналітичні матеріали західних видань відзначають, що така зміна суспільних настроїв не обов’язково свідчить про зменшення патріотизму чи готовності обороняти країну. Насправді, мова йде про прагматичний запит на безпеку та відчуття контролю над власним життям. Для багатьох українців питання збереження територій залишається ключовим, але одночасно з’являється усвідомлення того, що повна перемога у війні може вимагати ще тривалого часу і величезних людських ресурсів.

Тенденцію підтверджують і результати соціологічних досліджень українських інституцій. За даними опитувань, станом на кінець січня 2026 року близько 40% українців заявили про готовність підтримати виведення українських військ з окремих районів Донбасу заради завершення війни. Водночас лише невелика частина з них — близько 9% — погоджується на такий крок без значних застережень. Ще 31% вважають подібний сценарій загалом прийнятним виключно за умови отримання чітких гарантій безпеки з боку США та європейських країн.

Разом із цим суспільство залишається глибоко поділеним. Понад половина опитаних — близько 52% — категорично виступають проти будь-яких територіальних поступок і наполягають на збереженні територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах. Такий баланс думок, на думку західних аналітиків, створює ризик внутрішнього напруження та політичного розколу в разі спроб реалізації компромісних сценаріїв.

Окрему увагу міжнародні оглядачі приділяють можливим політичним наслідкам для президента Володимира Зеленського. Зазначається, що офіційна згода на втрату частини територій може суттєво змінити його сприйняття як всередині країни, так і за кордоном — від образу символу опору до політика, який погодився на тривалу окупацію українських земель.

Водночас для значної частини українців ключовою умовою будь-яких переговорів залишається наявність дієвого механізму захисту від нової війни. Проста відмова від територій без вступу до НАТО або отримання рівноцінних гарантій безпеки сприймається більшістю як капітуляція, а не як шлях до стійкого миру.

Офіційна позиція української влади залишається незмінною. Вона закріплена в Конституції та неодноразово підтверджувалася заявами РНБО, Офісу президента та Міністерства закордонних справ. Київ наполягає на повному відновленні територіальної цілісності та наголошує, що будь-які «торги» територіями є юридично нікчемними й створюють небезпечний прецедент для світового правопорядку.

Попри це соціологічні дослідження, які фіксують зміну суспільних настроїв, залишаються важливим орієнтиром для міжнародних партнерів. Саме ці дані дедалі частіше враховуються під час формування стратегій подальшої військової, фінансової та дипломатичної підтримки України у 2026 році.

У середині тижня, 5 лютого, погодна ситуація в Україні почне змінюватися на більш м’яку. Після періоду відчутних зимових холодів синоптична картина поступово вирівнюватиметься, і арктичне повітря втрачати свій вплив. Морози слабшатимуть майже по всій території країни, що особливо відчують мешканці західних та південних регіонів.

У цих областях денні температурні показники наближатимуться до нульової позначки або навіть перевищуватимуть її. Сонячні прояснення, хоч і нетривалі, сприятимуть відчуттю тепла вдень, тоді як нічні години ще зберігатимуть зимову прохолоду. У центральних регіонах очікується помірне підвищення температури з поступовим ослабленням нічних морозів.

На заході країни погода буде м’якшою. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому, Івано-Франківську та Чернівцях очікується хмарна погода з невеликим мокрим снігом і дощем. Нічна температура коливатиметься в межах -3…-4 градусів, удень стовпчики термометрів піднімуться до +1. В Ужгороді прогнозується найтепліша погода — вночі близько 0 градусів, а вдень до +8, із хмарами та проясненнями.

У центральних областях збережеться зимовий характер погоди. У Вінниці очікується від -4 уночі до +1 удень, мокрий сніг і дощ. У Житомирі буде холодніше — до -6 уночі та близько -1 удень із невеликим мокрим снігом. У Черкасах і Кропивницькому вночі прогнозують до -8, удень — до -3, з невеликим снігом. У Полтаві температура коливатиметься від -13 уночі до -5 удень.

На півночі країни морози ще залишатимуться відчутними. У Чернігові вночі очікується до -17, удень — близько -7 із невеликим снігом. У Сумах синоптики прогнозують найнижчі температури — до -20 уночі та близько -9 удень.

На півдні поступово теплішатиме. В Одесі температура вночі становитиме близько -1, удень — до +4, можливий невеликий дощ і мокрий сніг. У Херсоні та Миколаєві вдень очікується до +1, із хмарами та проясненнями. У Запоріжжі температура залишатиметься нижчою — до -6 уночі та -2 удень.

На сході України збережеться суха й холодна погода. У Харкові температура опуститься до -19 уночі та підніметься до -9 удень. У Дніпрі очікується близько -10 уночі та -4 удень. У Краматорську та Сєвєродонецьку морози сягатимуть -13…-16 уночі та -7…-8 удень.

У Криму погода буде контрастною: у Сімферополі вночі прогнозують близько -3, а вдень — до +8, із хмарами та проясненнями.

П’ятий день лютого в українському календарі вирізняється особливою насиченістю подій і сенсів. Він об’єднує професійне свято військових фахівців, важливу дату церковного року та міжнародну неформальну подію, яку знають і відзначають у різних країнах світу. Кожна з цих складових по-своєму впливає на суспільне життя, формуючи багатовимірне значення цієї дати.

В Україні 5 лютого на державному рівні вшановують День Державної спеціальної служби транспорту. Це професійне свято військовослужбовців, чия робота безпосередньо пов’язана з безпекою та стійкістю транспортної системи країни. Саме ці підрозділи відповідають за будівництво, ремонт і відновлення мостів, залізничних колій, автомобільних доріг, переправ та інших критично важливих об’єктів. У мирний час їхня діяльність часто залишається непомітною, однак у періоди воєнних загроз значення служби стає очевидним для кожного громадянина.

Церковний календар 5 лютого за новим стилем присвячений вшануванню мучениці Агафії Сицилійської, святителя Феодосія Чернігівського, а також чудотворної ікони Божої Матері «Єлецько-Чернігівська». Раніше, за старим стилем, у цей день вшановували мучеників Климента та Агафангела. Вірянам рекомендують провести день у молитві, адже Єлецько-Чернігівська ікона вважається особливо сильною у зціленні тяжких хвороб, зокрема онкологічних, а також у примиренні родин і розв’язанні затяжних конфліктів.

На міжнародному рівні 5 лютого відзначають Всесвітній день Нутелли. Свято популярної горіхової пасти щороку об’єднує мільйони ласунів по всьому світу. У цей день прихильники десерту готують солодощі з її використанням або ж експериментують із домашніми рецептами, дозволяючи собі відступ від дієтичних обмежень.

Крім того, у світі сьогодні також відзначають День оптиміста, День ерудиції, День метелика-монарха та неформальний День «Нам пора поговорити».

У народному календарі 5 лютого вважався днем похолодання. Наші предки звертали увагу на поведінку тварин, намагаючись передбачити погоду та врожай. Особливу увагу цього дня приділяли великій рогатій худобі — корів годували запасеними з осені овочами, вважаючи це запорукою достатку. Господині пекли хліб, освячували його в церкві та ділилися з родиною, вірячи, що це принесе здоров’я на весь рік.

Із цим днем пов’язані й певні заборони. Вважається недоречним сваритися, лаятися, проявляти жадібність або з’ясовувати стосунки. Не рекомендується ображати тварин чи виганяти їх із дому. За народними віруваннями, відмова в милостині нужденним 5 лютого може обернутися фінансовими труднощами для самого відмовника.