Цікаве

Проблеми укриттів у Києві та ситуація в інших містах України: як ситуація розвивається

Попри численні ракетні обстріли, у Київській міській державній адміністрації відмовляються масштабувати проєкт, пояснюючи це відсутністю законодавчих підстав для введення таких об’єктів в експлуатацію.

Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно звинуватив мерію в ігноруванні безпеки киян. Він наголосив, що у той час, як інші міста знаходять рішення, столиця витрачає мільйони на скляні зупинки, замість того, щоб встановлювати захисні споруди.

Журналісти дослідили нормативну базу. За їхніми висновками, мобільні укриття не є об’єктами будівництва, а тимчасові споруди можна встановлювати за рішенням місцевої влади – подібно до МАФів. Саме цим шляхом пішли Херсон, Дніпро, Миколаїв, Одеса та інші міста.

У Херсоні, наприклад, модульні укриття вже рятували життя людей під час обстрілів. Місцева влада встановлює їх навіть у селищах, де найбільше скупчення населення. У Дніпрі укриття виробляють на місцевому заводі, а в Миколаєві їх облаштовують навіть інтернетом і кнопками виклику допомоги.

У Києві ж ключовим каменем спотикання стало небажання КМДА брати на себе відповідальність. Аргумент чиновників – відсутність нормативів. Водночас Подільсько-Воскресенський міст відкрили без введення в експлуатацію, що свідчить про подвійні стандарти у підходах.

Бюджет столиці на 2025 рік перевищує 90 млрд грн, однак на оборону міста виділено менше 10%. Попри це, кошти на модульні укриття у Києві так і не знаходять.

Експерти наголошують: модульні укриття не замінюють повноцінних сховищ, але здатні врятувати життя від уламків та вибухових хвиль. І приклади інших міст доводять, що їх встановлення – питання політичної волі, а не законодавчих перешкод.

22 вересня 2025 року: важливий день для України та світу

Православні християни згадують малого пророка Іону та єпископа Фоку Синопського. У вірян вважається, що саме до цих святих можна звертатися із молитвою про захист житла від пожежі. За старим стилем цього дня шанують батьків Діви Марії – Анну та Іоакима.

В Україні відзначають День партизанської слави – пам’ятну дату, присвячену борцям Другої світової війни, які діяли в тилу ворога. Нині свято має ще один вимір – воно символічно стосується і сучасних героїв, що протистоять окупантам на захоплених територіях.

Також з 22 по 24 вересня іудеї відзначають Рош га-Шана – єврейський Новий рік. В Україні головним місцем паломництва на ці дні стає місто Умань, куди з’їжджаються тисячі хасидів.

Серед відомих українців, народжених цього дня, – мовознавець Олександр Потебня, артист Борис Барський та дипломат Андрій Дещиця.

У світі 22 вересня традиційно проводять День без автомобіля, що закликає пересідати на велосипеди чи громадський транспорт задля зменшення викидів. Також сьогодні відзначають День захисту слонів і носорогів, День білого шоколаду, День троянд і День безпеки в інтернеті.

Астрономічно ця дата знаменує осіннє рівнодення – момент, коли день і ніч тривають однаково. З цього часу дні стають коротшими, що символізує початок астрономічної осені.

Серед знаменитих іменинників світу – фізик і хімік Майкл Фарадей, альпіністка Табеї Дзюнко, співак Андреа Бочеллі, актор Том Фелтон і футболіст Кріштіану Роналду.

За українськими прикметами:

яке рівнодення – такою буде й осінь;

павутина між деревами віщує пізню зиму;

якщо дерева вже пожовкли – бабине літо закінчилося.

Цей день був сприятливим для збору врожаю редьки, буряків та брукви. Наші предки вірили: з’їсти шматочок редьки цього дня – до міцного здоров’я.

У церковних настановах цього дня заборонені брехня, заздрість, сварки й помста. У народній традиції не можна лінуватися, адже свято слід провести у праці. Під забороною також риболовля й приготування рибних страв.

У неділю, 21 вересня, Україна знову переживе літні миті, адже погода подарує справжнє тепло та сонце. За прогнозами синоптиків, температура по всій території країни коливатиметься в межах від +23° до +27°C, що є незвичним для цього часу року, коли осінь вже зазвичай починає поступово брати свої права.

На заході країни температура сягне +24°…+27°, буде невелика хмарність без опадів. У північних областях день теж пройде сухо й сонячно, температура становитиме +24°…+26°.

На сході прогнозується трохи нижчий показник, проте також по-літньому теплий — +23°…+25°. У центрі України очікується +24°…+27°, без опадів і з невеликою хмарністю.

Південні регіони країни також порадують теплом: +23°…+27°, сонячно та сухо.

Новий робочий тиждень в Україні розпочався з аномально високих температур, що нагадують про літній сезон. 22 вересня по всій території країни температура повітря досягатиме від +25° до +29°C, що є незвично високим для цього часу року. Таке тепло є результатом впливу теплого антициклону, який приносить ясне небо і комфортні погодні умови для більшості регіонів.

У столиці сьогодні вдень очікується до +28°, вночі +13°. Подібна погода встановиться й на заході: у Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому та Івано-Франківську температура коливатиметься від +27° до +28°, уночі – +11°…+13°. В Ужгороді також +28°.

На півдні країни збережеться тепла погода: в Одесі вдень +27°, уночі +15°, у Миколаєві та Херсоні +27°, уночі +10°…+12°. У Запоріжжі стовпчики термометрів покажуть +27°, уночі +10°.

У центральних регіонах – Черкаси, Кропивницький, Вінниця, Житомир – температура вдень становитиме +27°…+28°, уночі +12°…+13°.

На сході буде ще тепліше: у Сумах, Харкові та Дніпрі до +28°, уночі +11°…+12°. У Краматорську й Сєвєродонецьку сьогодні ясно, температура вдень +28°.

У Криму також сонячно: у Сімферополі +26°, уночі +11°.

Синоптики попереджають, що така тепла погода у вересні є аномальною і більше відповідає літнім показникам.

У одному з дворів житлового комплексу в Києві журналісти звернули увагу на автомобіль Maserati Quattroporte Sport GT п’ятого покоління. Цей колись розкішний італійський седан, який славиться потужним двигуном від Ferrari, сьогодні виглядає занедбаним і покинутим. Автомобіль, який раніше привертав увагу своєю елегантністю та витонченістю, тепер стоїть під відкритим небом, не привертаючи до себе ані захоплених поглядів, ані турботи з боку власника.

На момент покупки його ціна перевищувала $112 000. Це одна з рідкісних модифікацій Quattroporte, відома серед автолюбителів як “розумний суперкар”. Машина обладнана 4,2-літровим V8 від Ferrari потужністю 400 к.с., який дозволяє розганятися до 100 км/год за 5,2 секунди та досягати швидкості 275 км/год.

У комплектації цього екземпляра — салон зі шкірою та карбоном, адаптивна підвіска, 20-дюймові диски та потужні гальма. Та нині замість символу статусу авто стало прикладом занепаду: подряпини, спущені колеса та відсутні номери.

Експерти висувають кілька версій. Найбільш імовірна — втеча власника за кордон під час початку війни. Також розглядається варіант кримінальних обставин — Maserati цієї серії в Україні одиниці, і воно могло бути конфісковане у межах справ або корпоративних конфліктів. Ще одна версія — банкрутство власника: щорічне утримання такого авто коштує $15–20 тисяч.

Подібні історії в Києві не рідкість: Mercedes, Porsche та BMW роками гниють на подвір’ях, а деякі згодом розбирають на запчастини. Двигун Ferrari V8 від Maserati може окремо коштувати $15–20 тисяч.

Для цього Quattroporte Sport GT існує три сценарії: повернення власника й відновлення (вартістю $20–30 тисяч), утилізація як покинутого транспорту або розбирання на запчастини.

21 вересня — це день, насичений святами та важливими подіями, який відзначають не лише в Україні, але й у багатьох країнах світу. Це дата, що має різні значення в залежності від культурних традицій, релігійних свят і професійних урочистостей. В Україні цей день багатий на святкові події, які об'єднують родини, колективи та громади.

Сьогодні своє свято відзначають працівники лісового господарства — День працівників лісу. Також у третю неділю вересня українці неофіційно святкують Всенародний день батька. Вітання приймають усі тати та дідусі.

Окрім цього, 21 вересня своє свято має Чернігів, який відзначає День міста. Це давній обласний центр, що у 2022 році отримав почесне звання “місто-герой” за героїчний опір російській армії.

У церковному календарі 21 вересня за новим стилем вшановують святого Кодрата Афінського, єпископа Іпатія та пресвітера Андрія. Йому моляться про зцілення від хронічних захворювань.

За старим календарем ця дата була пов’язана з великим святом — Різдвом Пресвятої Богородиці.

ООН проголосила 21 вересня Міжнародним днем миру. У цей день проводять акції та зустрічі, присвячені зупиненню воєн і конфліктів у світі.

Крім того, у світі сьогодні відзначають День інформації про хворобу Альцгеймера, День боротьби з монокультурами, День нульових викидів та День міні-гольфу.

За народними прикметами:

якщо потепліло — до кінця місяця буде гарна погода;

кіт ховається у тепле місце — чекайте заморозків;

велика роса — до потепління;

похмуро, але літають метелики — дощу не буде.

Наші предки вірили, що 21 вересня не можна лінуватися. День потрібно провести у праці: хто добре попрацює на городі чи прибере в хаті, той забезпечить добробут родини до кінця року.

Церковні традиції застерігають від сварок, образ та пліток. Також не варто обманювати та порушувати обіцянки. Лінь цього дня вважалася поганим знаком, який міг накликати негаразди.

Мобілізація стала основною стратегією держави для захисту суверенітету України у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії, яке розпочалося у 2022 році. Це рішення було невідкладним і критично важливим для збереження національної безпеки та стабільності в умовах агресії. Проте поряд із численними викликами та відважною боротьбою наших збройних сил, мобілізація стала також каталізатором для посилення правового контролю за дотриманням законів про військову службу.

Статтю 336 КК запровадили у 2014 році після початку війни на сході та оголошення часткової мобілізації. Того ж року винесли перший вирок. Найбільший сплеск у цей період — 2015 рік, коли суди ухвалили 1 596 вироків.

Після цього кількість справ різко зменшувалася. У 2021 році було лише 8 вироків — найменше з моменту появи статті.

Перший рік повномасштабного вторгнення став переломним. Якщо у 2021-му було лише 2 рішення, то у 2022 році суди винесли 186 вироків, що у 93 рази більше. На розгляді перебувало 444 справи.

2023 рік став піковим для української судової практики:

відкрито 1 257 нових справ;

ухвалено понад 1 000 вироків;

60 осіб отримали реальне ув’язнення;

загалом розглянули 2 021 справу;

кількість засуджених сягнула 930.

Цей рік зібрав третину всіх вироків за ст. 336 від 2014-го — 3 746.

У 2024 році до судів надійшло 2 694 справи. Засудили 618 осіб, що менше ніж у 2023-му. Водночас зросла кількість закритих проваджень: 138 проти 19 у 2022 році.

У Києві торік винесли 7 вироків, ще 19 справ залишалися на розгляді. Поліція завершила 26 розслідувань і повідомила про підозру 51 особі.

Станом на вересень 2025 року понад 10 100 засуджених звільнили умовно-достроково на підставі статті 81¹ КК України для мобілізації до війська.

Зазвичай суди призначають покарання від 3 до 4 років позбавлення волі. Реальне відбування залишається типовим, адже застосування ст. 75 КК (звільнення з випробуванням) використовується рідко.

Водночас у судах точаться дискусії щодо принципу пропорційності. У справі №629/2438/23 суддя ВС зазначив, що посилання на війну як обтяжувальну обставину є зайвим, адже вона вже закладена у сам склад злочину.

Окрім кримінальної відповідальності, Кодекс про адміністративні правопорушення (ст. 210-1, ч. 2) передбачає штраф за ухилення від призову: від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 17 000 до 55 500 гривень.

Судова практика щодо ухилянтів в Україні пройшла шлях від перших вироків у 2014 році до рекордного навантаження у 2023-му і гнучкіших рішень у 2025-му. Нині суди поєднують суворі строки з можливістю умовно-дострокового звільнення засуджених для мобілізації. Баланс між покаранням і потребами армії залишається ключовим викликом у правовій системі воюючої країни.