-0.2 C
Kyiv
Понеділок, 23 Грудня, 2024

Економіка

Мінімальна зарплата в Європі: порівняння з Україною

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Видання Коротко про проаналізувало рівень мінімальних зарплат у різних країнах. Навіщо? Та тому, що найчастіше українські біженці в Європі працюють саме за мінімалку.

Останній рік експерти ринку праці тільки й роблять, що говорять про зростання українських зарплат. Але при цьому заробітки все одно бажають кращого.

Середня зарплата в Україні, за підсумками другого кварталу 2024 року, становила 20 964 грн, або близько 455 євро. Для порівняння: у Польщі середня зарплата у серпні становила 8190 злотих брутто (1916 євро), а, наприклад, у Швейцарії – 8012 швейцарських франків (8493 євро).

Експерти не перший рік кажуть, що середня зарплата мало про що каже, що видно з нашого прикладу. Недарма її часто називають “середньою температурою по лікарні” і наводять приклад із голубцями (коли одні їдять капусту, інші – м’ясо, а в середньому всі їдять голубці).

Набагато більш інформативною є медіанна зарплата – значення, яке розподіляє статистичний ряд зарплат на дві рівні частини. Якщо ми розташуємо зарплати співробітників нашої умовної компанії в порядку зростання, отримаємо ряд 20 000, 20 000, 20 000, 20 000, 100 000. У середині цього ряду і знаходиться медіанна зарплата – 20 тис. грн.

Економісти одностайно вважають, що медіанна зарплата набагато краще відбиває реальну ситуацію в умовах значних відмінностей у заробітках. Саме тому у Європі вже давно перейшли на підрахунок медіанної зарплати. Але український Держстат, як і раніше, бере середню.

Тому доцільно порівнювати між собою все ж таки мінімальні зарплати.

З 1 квітня 2024 року мінімальна зарплата в Україні відповідно до бюджету на 2024 рік зросла до 8000 грн. Економісти сприйняли ці новини без ентузіазму, пояснюючи, що грошей у кишенях українців більше не стане. Все просто: оскільки половина зарплат перебуває в тіні, зростання мінімалки призводить лише до зростання офіційної частини та, відповідно, до збільшення податкового навантаження, але при цьому «конвертна частина» зменшується.

Відзначимо одразу, що мінімальні зарплати є не у всіх європейських країнах. Наприклад, ініціативу запровадити мінімальну зарплату у Швейцарії жителі країни категорично відкинули ще десять років тому, але при цьому середня зарплата у Швейцарії, як уже говорилося вище, є однією з найвищих у Європі.

Немає мінімальної зарплати і в Норвегії, проте місцеві роботодавці, щоб уникнути проблем, намагаються знаходити взаємовигідні компроміси з профспілками. 2024 року мінімальний розмір погодинного заробітку на некваліфікованій роботі в Норвегії становив 18 євро. Тобто при 40-годинному робочому тижні людина на такій роботі заробить 720 євро, що з розрахунку 176 робочих годин еквівалентно 3168 євро на місяць.

За даними Євростату, найвищу мінімалку в Європі встановлено в Люксембурзі – 2571 євро. На другому та третьому місці – Ірландія та Нідерланди з 2146 євро та 2070 євро відповідно.

Якщо говорити про європейські країни з найбільшою кількістю українських біженців, то у Польщі мінімальна зарплата становить 978 євро, у Німеччині – 2054 євро, у Чехії – 764 євро.

Як бачимо, найнижча європейська мінімалка вдвічі перевищує українську. І з огляду на те, що нам із такою зарплатою жити не один рік, до європейських заробітків ми навряд чи наблизимося найближчим часом.

Нагадаємо, у проєкті бюджету-2025 передбачено замороження соціальних стандартів. Мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 тисяч гривень, а прожитковий мінімум становитиме 2920 гривень, що також не змінюється порівняно з 2024 роком. Для державних службовців цей показник складатиме 2102 гривні. Таким чином, соціальні виплати залишаться на нинішньому рівні, що може викликати невдоволення серед населення.

Повінь у Чехії знищила харківську фірму, яка пережила російські обстріли

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Фірма працювала в селищі Ческа Вес, у районі міста Єсенік, зазначає Radio Prague. У 2022 р. Лариса Гонська з чоловіком перенесли туди компанію з Харкова, який обстрілюють російські загарбники.

Під час повені вода, що проникла у виробничі приміщення, затопила і зробила непридатними обладнання, сировину та готову продукцію, яка там зберігалася. Українська пара планує почати все заново, проте зараз у них не вистачає коштів на відновлення виробництва, повністю зруйнованого повінню, і підприємці організували збір коштів, повідомляє ČTK.

Компанія Vegetus виробляла 20 видів вегетаріанських ковбас, сосисок, гамбургерів і спеціальних соусів. Приблизно 90% продукції вона відправляла в Україну, частину – як гуманітарну допомогу. 10% товару реалізовувалася в Чехії та Німеччині.

“Підприємство практично зруйноване. Вода затопила всі виробничі приміщення на висоту близько одного метра. Ми здивовані її силою. Підлоги в холодильних камерах були вирвані, деяке обладнання та великі холодильні камери або піддони з сировиною віднесло течією в різні частини заводу. Вода відкрила двері складу і винесла деякі предмети на подвір’я та в річку. Вода також затопила все технологічне обладнання та його електричні частини, електродвигуни, компресори, насоси. Знищено всі запаси та пакувальні матеріали. Це смертельний удар по нашому маленькому виробничому бізнесу. Ми дякуємо Богу, що ми живі і що наша дочка в безпеці, тому що її школа в Харкові, як і наш будинок, потрапила під російські бомби. Але це дуже важко і сумно. Врятувати виробництво від бомб і вогню, щоб потім бути затопленим у Чеській Весі – це незбагненно. За цей час ми перевезли 20 вантажівок обладнання та сировини з Харкова, тікаючи від війни, і все це було затоплено високою водою. На жаль, компанія не мала страховки. ” – кажуть власники.

Курс гривні не визначається ні МВФ, ні урядом – Пишний

У своєму нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний акцентував увагу на критичній ролі валютного курсу в економічній політиці держави. За його словами, курс валют є одним із ключових інструментів, що допомагають амортизувати економічні потрясіння в країні.

Пишний наголосив, що курс гривні не визначається ні Міжнародним валютним фондом (МВФ), ні урядом; це виключно обов’язок Національного банку. Він пояснив, що курс гривні має виконувати функцію поглинача шоків, які можуть виникати через внутрішні та зовнішні фактори. Для цього НБУ запровадив режим керованої гнучкості, щоб забезпечити стійкість валютного ринку.

“Попит і пропозиція, відчуття валютних ризиків повинні повертатися до усіх економічних агентів — бізнесу, уряду, населення. Це робить нас сильними”, — підкреслив він.

Пишний також зауважив, що девальвація гривні має критичний вплив на інфляційну динаміку. НБУ прагне повернути інфляцію до цільового показника в 5%. Він зазначив, що прискорена інфляція негативно впливає на привабливість гривневих активів, які залишаються одним із стратегічних пріоритетів банку. Це дозволяє ефективно функціонувати ринку внутрішнього боргу, що є важливим у контексті бюджетного дефіциту.

Окремо Пишний підкреслив, що НБУ працює над стимулюванням населення зберігати свої заощадження в гривні, що має бути захищене від інфляції. “Ваш депозит, який ви вклали сьогодні, повинен дати можливість придбати стільки ж товарів, скільки й сьогодні, компенсуючи це за рахунок депозитної ставки”, — зазначив він, додавши, що ставки депозитів залишаються позитивними навіть після помірної девальвації.

Чумо картопля різко підскочила в ціні

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Аналітики EastFruit повідомляють, що нинішні гуртові ціни на картоплю коливаються в межах 15-20 грн/кг ($0,36-0,48/кг), що на 18% дорожче порівняно з минулим тижнем. Виробники вказують на значний попит, який перевищує пропозицію, що зумовлює подальше зростання цін. Фермери обирають закладати максимальні обсяги якісної продукції для тривалого зберігання, вважаючи, що це допоможе їм уникнути збитків у майбутньому.

Ситуацію на ринку також ускладнюють повідомлення про різке зниження виробництва картоплі в північних та центральних регіонах України через посуху. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року, коли картоплю продавали в середньому на 65% дешевше, нинішні оптові ціни є найвищими принаймні за останні 7 років.

Виробники вважають, що причина зростання цін пов’язана зі зниженням врожайності через несприятливі погодні умови під час вегетації, зокрема, спекотну та посушливу погоду, яка тривала протягом липня.

Депутат Київради закликає киян не скаржитися на комунальні послуги

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

На думку Костюшка, незважаючи на важкі умови війни, 99% труб теплопостачання у столиці пройшли необхідні випробування, і система працює у штатному режимі. Він закликав киян порівнювати вартість і якість комунальних послуг з іншими країнами Європи, зокрема Польщею, Румунією та Чехією, де, за його словами, ціни на аналогічні послуги значно вищі.

“Більшість киян, або якась кількість, вже побували за кордоном і знають, скільки коштує квартирна плата в інших європейських країнах. Порівнюючи ціни та якість, киянам гріх скаржитися,” – заявив депутат.

Костюшко підкреслив, що столична влада не очікує значного погіршення якості комунальних послуг у період війни. Він зазначив, що всі необхідні заходи для підготовки до опалювального сезону були виконані, і система працює стабільно.

Україна закликає ЄС до відтермінування CBAM

На нещодавній конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критично важливе питання для вітчизняної металургійної галузі. Олександр Каленков, який очолює об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на нагальній потребі проведення переговорів з Європейським Союзом щодо можливого відтермінування впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України.

З 1 січня 2026 року в Європейському Союзі розпочне діяти механізм CBAM, відповідно до якого імпортні товари з високими викидами вуглецю підлягатимуть додатковим тарифам. Це правило має на меті захистити європейських виробників, які вже сплачують внески в межах системи торгівлі квотами на викиди вуглецю. CBAM буде застосовуватися до продукції з різних галузей, включаючи цемент, залізо, сталь, алюміній, добрива та електроенергію.

Каленков наголосив, що з 1 січня 2026 року Україна буде зобов’язана сплачувати кошти в рамках CBAM. З огляду на те, що війна завдала значної шкоди економіці, він закликав європейських партнерів розглянути можливість відтермінування впровадження CBAM для українських товарів. В умовах, коли Україна експортує більшість своєї продукції до Європи, введення цього механізму стане серйозним ударом для економіки, охоплюючи не лише металургію, а й інші галузі, пов’язані з електроспоживанням.

У рамках перехідного періоду, що розпочнеться з 1 серпня 2024 року, компанії, які постачають товари до ЄС, зобов’язані будуть подавати дані про викиди, які включають не лише власні викиди, а й викиди, пов’язані з виробництвом сировини. З 2026 року ці дані потрібно буде підтверджувати незалежними верифікаторами, а в разі перевищення норм, купувати сертифікати на викиди.

Видання Politico раніше повідомило, що через введення CBAM Україна може щорічно втрачати близько 1,4 млрд євро. Однак ці втрати можна уникнути, якщо розпочати переговори з ЄС про надання пільг, оскільки механізм CBAM передбачає можливість відстрочки сплати податків у разі форс-мажорних обставин, таких як війна.

Голова Комітету промислової екології та сталого розвитку ЕВА Станіслав Зінченко також зазначив, що введення CBAM призведе до зміни торговельних потоків та збільшення фінансового навантаження на імпорт, що для України наразі означає тільки втрати.

У Києві змінився підрядник для будівництва метро на Виноградар

Цей проект є довгоочікуваним для киян, особливо для мешканців густонаселеного району Виноградар, який давно потребує покращення транспортного сполучення з центром міста. Розширення метрополітену не лише покращить мобільність громадян, але й сприятиме розвантаженню наземного транспорту, що позитивно вплине на екологічну ситуацію в місті.

У Києві, як і раніше, хочуть витратити на будівництво метро майже 14 млрд гривень.

ТОВ “Група компаній Автострада” зобов’язалася завершити проєкт до 30 грудня 2026 року за умови стабільного фінансування.

Нагадаємо, у грудні метрополітен через суд розірвав договір із попереднім підрядником через зрив термінів будівництва. Нові станції метро “Мостицька” і “Проспект Правди” почали будувати 2019 року й обіцяли відкрити в грудні 2021 року.

На Закарпатті запрацював логістичний хаб

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

На Закарпатті запрацювало підприємство “Термінал Чорнотисів”, яке функціонує як новий мультимодальний термінал – так званий “сухий порт”. Про це повідомив начальник Закарпатської ОВА Віктор Микита.

Зазначається, що цей мультимодальний термінал є великим логістичним хабом на території Берегівського району.

Основна функція підприємства – здійснення перевантаження різноманітних вантажів, зокрема, не лише сільськогосподарської продукції, олії, а в перспективі також нафтопродуктів – з метою подальшого транспортування отримувачам у всіх куточках світу,

Термінал має вдале географічне розташування – поруч із кордоном з Угорщиною та Румунією.

Підприємство активно нарощує виробничі процеси, має намір у 2025 році в кілька разів збільшити обсяги перевантаження товарів.За словами глави ОВА, виробнича площа підприємства – 14,1 га. Загальна сума здійснених на сьогодні інвестицій становить близько 282 млн грн.

Чому насправді Укрзалізниця підвищує тарифи на перевезення

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Колесникова зазначила, що чергове підвищення тарифів для промисловців є “латанням дірок” за рахунок підприємств, які найбільше постраждали. Вона підкреслила, що керівництво “Укрзалізниці” має надати економічне обґрунтування для зміни тарифів, особливо з огляду на концепцію “зближення класів” вантажів, яка, за її словами, є непрактичною.

“Що таке зближення класів? Один використав логістику на 10%, а інший на 110%, а платити ми мусимо однаково? Це абсолютно не економічно обґрунтовано. Тому ми залишаємося на позиції, що “Укрзалізниця” повинна перерахувати тарифи, оскільки вони завищені для промисловості”, — зазначила Колесникова.

Колесникова також вказала на необхідність ефективного управління ресурсами та проведення реформ у “Укрзалізниці”, щоб забезпечити прозорість діяльності компанії і ліквідувати корупцію. За її словами, відсутність реформ і необґрунтовані витрати, які має компанія, свідчать про погане управління.

“Якби вони здійснювали необхідні реформи, не було б дивних закупівель і необґрунтованих витрат. Зараз виглядає так, що ефективність їхньої роботи забезпечується виключно за рахунок підвищення тарифів для тих, хто і так платить більше, ніж це обґрунтовано”, — зазначила вона.

“Укрзалізниця” демонструє рекордні обсяги перевезень, за перше півріччя 2024 року компанія звітує про прибуток у розмірі 3,1 млрд грн. Однак, згідно з прогнозами, до кінця року може бути зафіксований збиток у розмірі 2,7 млрд грн. Керівництво компанії поки що не пояснило причини можливого збитку, але вже ініціювало нове підвищення тарифів на вантажні перевезення.

Європейська бізнес асоціація закликала “Укрзалізницю” зосередитися на пошуку внутрішніх резервів та скороченні операційних витрат, а не перекладати свої фінансові проблеми на бізнес.

Чого очікувати від дефолту в Україні

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Зниження кредитного рейтингу України, яке агентство Fitch Ratings нещодавно погіршило з рівня “C” до “RD” (обмежений дефолт), привернуло увагу світової спільноти. Володимир Золоторьов вважає, що перша реакція на цю новину буде негативною, оскільки такий рейтинг зазвичай означає, що країна перебуває у важкому фінансовому становищі, що робить її ризикованою для кредитування.

“Перша реакція на це буде негативною, бо всі будуть розуміти, що це країна, якій не можна давати грошей. Але всі знають, що тут війна, тому я не думаю, що це якось серйозно вплине на реальні гроші, які сюди йдуть”, – пояснює Золоторьов.

Експерт також підкреслив, що випадки, коли держави зазнавали дефолту аналогічно до приватних підприємств, у світі практично відсутні. “У випадку підприємства все просто: є борг, він не може бути сплачений. Після цього йде процедура банкрутства, вилучаються активи. Щось вертається тим, хто давав кредити. У випадку держави цього зробити не можна. Принаймні, таких прецедентів не було”, – зазначив Золоторьов.

Це означає, що хоча зниження рейтингу й відображає складне фінансове становище України, механізми для управління таким становищем у випадку держави кардинально відрізняються від тих, що застосовуються для приватних компаній.

На думку Золоторьова, світова економіка вже йде до великого дефолту, що стосується не лише України, а й таких економічно розвинених країн, як США та Західна Європа. “Дефолт України на цьому тлі буде малопомітним”, – додає експерт, підкреслюючи, що загроза дефолту стає глобальним викликом.

Зниження рейтингу сталося після того, як український уряд домовився з міжнародними кредиторами щодо реструктуризації боргу на суму понад 20 млрд доларів. Це було необхідним кроком для підтримки фінансової стабільності в умовах війни. Однак, навіть за наявності таких домовленостей, рейтингові агентства продовжують оцінювати кредитоспроможність України на дуже низькому рівні.

Актуально