Економіка

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

«Протягом уже певного часу переважними цілями російських БПЛА і ракет стало енергопостачання України». Посилаючись на українські джерела, берлінське видання повідомляє, що в Україні «половина інфраструктури виробництва електроенергії вже зруйнована», до зими цього року показник може дійти до 90%.

Для населення та економіки країни – це великий виклик, світло в українських містах доступне вже не більше 6 годин, «і це незважаючи на імпорт електроенергії зі Словаччини та Австрії через Угорщину».

У Києва немає коштів ні для припинення руйнування енергетики країни, ні для її оперативного відновлення. ППО недостатньо озброєне, «зброя, що поставляється Заходом, поліпшила ситуацію, але не усунула її». Ба більше, знищення енергоінфраструктури ще більше послаблює ППО, оскільки «руйнування інфраструктури зачіпає і збройові заводи».

Оскільки Захід відмовив Києву в ударах углиб території Росії, обмеживши Київ лише прикордонними областями, то припинити вильоти російських ВПС Київ не може. Готовність же проводити ремонт знижується не тільки через брак запчастин, а й через усвідомлення того, що Росія повторить удари і позбавить сенсу відновлювальні роботи.

Автор засуджує тактику Росії, але визнає, що вона може виявитися навіть ефективнішою за наступ на фронті. За його оцінкою, українці та їхня економіка вже на межі колапсу. Враховуючи, що «Захід недостатньо підтримує Київ», уряду Зеленського «в цій ситуації буде нав’язаний мир і кінець його свободи».

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Персональні дані тисяч українців й зараз перебувають у відкритому доступі, про що свідчать фото, викладені в окремих анонімних телеграм-каналах. Посилання на них редакція не наводить з міркувань запобігання поширенню цих відомостей.

Як вбачається з архіву злитих даних, у відкритому доступі опинилися, зокрема, імена, прізвища людей з датами народження, номерами документів, місцями проживання та контактами.

У польському візовому центрі TLS Contact, як і в IN24, що проводить фінансові операції для Центру, виток даних їх клієнтів поки не коментують.

Хто та з яких мотивів (збій, порушення протоколів безпеки, зумисне розповсюдження персональних даних українців за винагороду) здійснив або ж допустив таку ситуацію, з’ясовуватимуть правоохоронні органи.

За наявною у редакції інформацією, масштаби негативних наслідках витоку даних поки що оцінити не вдалося, як і видалити їх з мережі Інтернет. Достеменно невідомо, в кого вже могли опинитися ці відомості та в яких цілях вони можуть бути використані надалі, зокрема, в умовах війни росії проти України.

Всім постраждалим, тобто тим, хто користувався послугами польського візового центру TLS Contact та сплачував страхові платежі через систему IN24, радять звернутися із відповідною заявою до органів Нацполіції України за місцем проживання, а також до Національного банку України.

Важливо зауважити на тому, що страхова платформа IN24 є єдиною та безальтернативною компанією, з якою у сфері фінансових операцій наразі працює польський візовий центр TLS Contact. Деталі такої виключної співпраці обидві установи не розголошують. На яких умовах до діяльності Центру була залучена сумнівна з точки зору гарантування кібербезпеки компанія IN24 – теж поки що невідомо.

Зважаючи на значну міжнародну складову в діяльності TLS Contact та фактично здійснення Центром представницької функції польської сторони, виток персональних даних подорожуючих з Україн до Польщі осіб ставить під загрозу міжнародне співробітництво наших держав в цілому.

На момент підготовки вказаного матеріалу відомо, що ані TLS Contact, ані IN24 про масштабний виток їх даних офіційно представників польського МЗС не проінформували.

За інформацією видання, уряд України працює над посиленням обороноздатності держави, зокрема планує збільшити чисельність Збройних Сил. Однак, як зазначається у статті, частина громадян шукає способи уникнути військової служби, вдаючись до нелегальних методів виїзду з країни.

Про це пише The Washington Post.

Оскільки фронтові частини сильно поріділи, Рада ухвалила закон про мобілізацію, згідно з яким усі чоловіки призовного віку повинні оновити свої особисті дані через інтернет або у військкоматах до 16 липня. Тепер, після закінчення цього крайнього терміну, багато хто очікує масового поширення повісток, зазначає видання.

Деякі чоловіки прагнуть уникнути призову в армію за допомогою юридичних лазівок, наприклад, вступаючи до аспірантури. Так, за офіційними даними, якщо до конфлікту бажання продовжувати вищу освіту виявляли близько 8 тис. осіб, то цього року – понад 246 тис., що призвело до посилення правил прийому.

Інші українці користуються послугами контрабандистів, які постійно підвищують ціни, щоб перейти кордони з Угорщиною, Молдовою або Румунією. Частина втікачів навіть намагаються переплисти річку Тиса, що нерідко закінчується їхньою загибеллю, зазначає видання.

Ці високі витрати і ризики, на які готові піти деякі жителі країни, щоб уникнути призову, висвічують зростаючу напруженість в українському суспільстві. Через два з гаком роки конфлікту народ рішуче підтримує армію, але добровольців стає все менше, підкреслює The Washington Post.

Згідно з оприлюдненими даними, Китай посів позицію лідера серед країн-постачальників імпортованих товарів до України. Це свідчить про зростаючу роль китайської продукції на українському ринку та може вказувати на посилення економічних зв'язків між двома країнами.

Україна зафіксувала від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 13,7 мільярдів доларів США за перше півріччя 2024 року. Це означає, що обсяг ввезених товарів перевищив обсяг їхнього вивезення за кордон.

Україна експортувала товарів на 19,5 мільярдів доларів. Основні країни-покупці – Польща (2 млрд. дол.), Іспанія (1,6 млрд. дол.) і Китай (1,6 млрд. дол.).

Основна стаття експорту – продовольство (12,4 мільярда). Далі йдуть метали та мінеральна продукція.

Імпорт склав 33,2 млрд. доларів. Товари завозилися з Китаю (на 6,4 млрд. дол.), Польщі (3,7 млрд. дол.) і Німеччини (2,6 млрд. дол.).

Основні статті імпорту – машини, обладнання і транспорт (11,4 млрд. дол.), продукція хімічної промисловості (5,9 млрд. дол.), паливо (4,3 млрд. дол.).

Цікаво, що 14% імпорту не оподатковувалося. Податки на решту імпорту зросли на 10% порівняно з попереднім півріччям.

На міжнародній арені відбуваються важливі події, які демонструють солідарність провідних держав світу з Україною. Японія, як одна з ключових країн "Групи Семи" (G7), оголосила про свої наміри надати Україні значну фінансову підтримку.

Рішення про надання кредиту було ухвалене після саміту G7, що відбувся в Італії в червні. У рамках цього пакету фінансування Сполучені Штати та Європейський Союз зобов’язалися надати по $20 мільярдів, тоді як Японія, Велика Британія та Канада розподілять решту $10 мільярдів. Ініціатива має на меті реалізацію до кінця поточного року.

Варто зазначити, що Франція, Німеччина та Італія можуть не долучитися до цього кредитного проекту, оскільки ЄС уже реалізує схожу програму підтримки.

Міністри фінансів та керівники центральних банків країн G7 обговорять дане питання на майбутній зустрічі у Ріо-де-Жанейро з колегами з G20. Ця угода виникла на фоні занепокоєння з приводу можливого зниження підтримки України з боку союзників, зокрема в контексті зростаючої “втоми України”.

Японія та візовий режим

Крім фінансової підтримки, Японія також спростила візовий режим для громадян України з 24 червня, що має на меті сприяння культурному обміну, комерційним відносинам та підтримці відновлення України.

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Тільки 12,5% можуть похвалитися виплатами, що перевищують 10 тисяч гривень. Цю інформацію оприлюднив Пенсійний фонд України.

Згідно з даними Фонду, в Україні налічується 10,26 мільйона пенсіонерів, а середній розмір пенсії становить 5 816,6 гривень. Розподіл пенсійних виплат виглядає наступним чином:

Ці цифри свідчать про значну нерівність у виплатах.

Згідно з інформацією Пенсійного фонду, найбільші пенсії отримують жителі столиці та кількох областей:

Найменші пенсії фіксуються у Тернопільській області, де середній розмір становить лише 4 436,4 грн.

На початок липня 2024 року ситуація з пенсіями в Україні залишається тривожною. Більшість пенсіонерів отримують виплати на межі бідності, а лише невелика частина має можливість жити на гідному рівні. Це підкреслює необхідність реформ у пенсійній системі та соціальній політиці для забезпечення гідного життя українських громадян похилого віку.

Паралельно з цим, керівництво компанії повідомляє про виплату дивідендів у розмірі 831,2 мільйона гривень. Однак ця інформація викликає питання щодо законності таких дій, особливо в контексті повідомлень про можливе незаконне захоплення компанії.

Михайло Бакуненко, який був відсторонений від обов’язків голови “Укрнафтобуріння” рік тому, опублікував в Facebook критичний пост щодо дій менеджменту. Він повідомив, що УНБ без правових підстав сплатила цю значну суму “Укрнафті”, адже корпоративні права компанії не належать державі або пов’язаним з нею юрособам.

Бакуненко також зазначив, що ці дії зафіксовані у “Протоколі №3 річних загальних зборів акціонерів” від 25 червня 2024 року, який не має жодного стосунку до реальних акціонерів та їх інтересів.

Крім того, Бакуненко звернув увагу на некомпетентність управління, що призвело до втрати ліцензії на Сахалінське родовище. Внаслідок цього держава щомісячно недоотримує близько 380 млн грн податків. За сім місяців це складає 2,66 млрд грн, що, разом із виплаченими дивідендами, створює негативний баланс в 1,8 млрд грн.

Менеджмент компанії ігнорує ці втрати та продовжує непрозорі фінансові практики. Бакуненко підкреслює, що втрачені доходи та зниження видобутку газу негативно впливають на економіку країни.

Серед об'єктів, які планується приватизувати, зазначені такі знакові споруди як торгово-розважальний центр Ocean Plaza, історичний Житній ринок, а також готелі "Україна" та "Козацький". Кожен з цих об'єктів має свою унікальну історію та значення для міської інфраструктури.

Торги призначені на 18 липня 2024 року.

Для розуміння ситуації навколо «Готелю «Козацький» простий пошук у відкритих джерелах показує, що існує давній спір між приватними інвесторами та Державним підприємством «Готель «Козацький». Спір стосується договору спільної інвестиційної діяльності, за яким ДП «Готель «Козацький» передало будівлю готелю до спільної діяльності, а інвестори, включаючи іноземних, інвестували грошові кошти.

Перші судові рішення щодо цього договору датуються квітнем 2007 року. З 2011 року конфлікт досяг апогею: інвестори звернулися до Стокгольмського арбітражу, який визнав договір дійсним та підтвердив частку інвесторів у спільному майні. Водночас, державне підприємство визнало договір недійсним, створюючи таким чином взаємовиключні рішення: інвестори мають рішення Стокгольмського арбітражу, а державне підприємство — національного суду.

Вадим Вайспапір, керівник та співвласник одного з інвесторів розповів, що його компанія ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» разом з іноземним інвестором Carlton Trading LTD уклали договір спільної діяльності з ДП «Готель «Козацький» у 2000 році.

Спочатку все було добре: інвестори вклали гроші в ремонт готелю, закупівлю матеріалів та обладнання, маркетинг та навчання персоналу. Готель почав приносити прибуток, який учасники розподіляли та реінвестували. Було заплановано повну реконструкцію готелю, на яку виділили мільйони доларів.

Однак у 2010 році, з приходом до влади команди Віктора Януковича, державне підприємство «Готель «Козацький» односторонньо відмовилось виконувати умови договору, перевело готель на свій баланс та почало привласнювати весь прибуток. Інвестори звернулися до Міжнародної аудиторської компанії BDO, яка підтвердила внески всіх учасників. Частка інвесторів у готелі складає 39,28%.

Після цього інвестори звернулися до Стокгольмського арбітражу, який визнав договір дійсним і обов’язковим для виконання. Проте, незважаючи на це, ДП «Готель «Козацький» оскаржило рішення в національному суді, який визнав договір недійсним. Інвестори звернулися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), де справа розглядається вже понад 10 років.

Інвестори стверджують, що приватизація державної частки готелю повинна відбуватися цивілізовано, а не в умовах судових конфліктів. Вони готові викупити державну частку, але Фонд державного майна відмовив. Інвестори попереджають, що результати торгів можуть бути визнані недійсними в судовому порядку, що ускладнить ситуацію для потенційного покупця.

Отже, ситуація з приватизацією «Готелю «Козацький» не є прозорою. Хоча ціна на готель може здаватися привабливою, перспективи судових баталій з інвесторами, які пройшли довгий шлях судових тяжб, є очевидними.

За інформацією, наданою постійним представником МВФ в Україні Ваграмом Степаняном, основним фокусом зустрічей будуть податково-бюджетні плани нашої держави. Це свідчить про те, що обговорюватимуться ключові аспекти економічної політики України, зокрема питання формування державного бюджету, податкової системи та фіскальної дисципліни.

“Команда фахівців МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочинає сьогодні зустрічі у Києві з представниками влади України та іншими партнерами. Дискусії фокусуватимуться на податково-бюджетних планах влади на друге півріччя поточного року та середньострокову перспективу”, – йдеться в заяві.

Основною метою візиту є обговорення стратегій фінансування та розвитку економіки України в умовах війни. Економічна ситуація в країні залишається складною, тому питання бюджету та податків є критично важливими для забезпечення фінансової стабільності.

Нагадаємо, що угода України з МВФ про програму розширеного фінансування (EFF) на суму 15,6 млрд доларів була затверджена в березні 2023 року. З моменту підписання програми Україна вже отримала п’ять траншів загальною сумою близько 7,6 млрд доларів, включаючи 900 млн доларів у березні та останній транш на 2,2 млрд доларів у липні.

У 2024 році Україна може очікувати ще два транші по 1,1 млрд доларів, які плануються на жовтень і грудень. Ця підтримка є частиною зобов’язань партнерів щодо надання Україні 122 млрд доларів до 2027 року. Водночас МВФ також підготував негативний сценарій для української економіки у разі тривалої війни, в рамках якого загальне фінансування може зрости до 140,7 млрд доларів.

У 2023 році українське бізнес-середовище зіткнулося з безпрецедентними викликами. Згідно з даними судового реєстру, кількість кримінальних проваджень проти компаній досягла рекордного рівня — понад 5 тисяч підприємств стали фігурантами кримінальних справ. Це тривожна тенденція, яка викликає серйозне занепокоєння серед підприємців та економічних експертів.

Кількість справ зросла в 2,6 рази

Минулого року було зареєстровано 43 138 кримінальних справ проти бізнесу, що є найбільшим показником з 2012 року. У 2023 році 5 015 українських приватних компаній фігурували в судовому реєстрі, серед яких 6 — у справах про легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, та 4 — у справах про колабораційну діяльність.

У 2024 році вже 2 839 компаній стали фігурантами кримінальних проваджень. Серед них одна компанія згадана у справі про державну зраду, три — за колабораціонізм, а ще 10 — за відмивання коштів. При цьому майже 80% кримінальних справ не мають вироків, або ж справи не доходять до суду.

Компанії часто отримують паперові листи від прокуратури щодо закриття справ, але ці документи важко використовувати, оскільки їх легітимність важко підтвердити.

Опендатабот вважає, що одним з можливих рішень цієї ситуації могло б стати посвідчення документів електронним підписом. Однак Генеральна прокуратура відхилила цю пропозицію, не підтримавши ідею електронного підпису для відповідей у кримінальних провадженнях.

“Бізнес, який потрапив до судового реєстру як фігурант кримінальної справи, стикається з серйозними проблемами у фінансовому моніторингу та комплаєнсі. Навіть після закриття справи, згадки про кримінальну справу залишаються назавжди. Це ускладнює захист ділової репутації компаній”, — коментує Олексій Іванкін, засновник Опендатабота.

Впровадження механізмів, які дозволяють публічно спростовувати інформацію з реєстру, може значно поліпшити ситуацію для українського бізнесу, надаючи можливість підтверджувати свою невинуватість і відновлювати репутацію.