9.8 C
Kyiv
П’ятниця, 18 Жовтня, 2024

Економіка

Перспективи розвитку українських засобів РЕБ: інновації в системах та рост виробництва

Україна активно розширює свій арсенал засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), маючи на меті забезпечення технологічної переваги в оборонних сферах. Зусилля українських науковців та інженерів спрямовані на створення та вдосконалення новітніх систем, які не лише ефективно функціонують у різних бойових умовах, але й відповідають найвищим технологічним стандартам.

Наразі, дев’ять українських моделей мобільних засобів РЕБ успішно пройшли процедуру кодифікації в Міністерстві оборони, що свідчить про їхню готовність до масового виробництва. Проте, це лише частина багатогранного процесу. Українські розробники продовжують активно працювати над новими проектами, які знаходяться на різних стадіях тестування та погодження.

Серед цих інноваційних рішень варто виділити РЕБ-рюкзак від компанії "Квертус", призначений для захисту військових від ворожих дронів під час переміщення. Також, комплекс "Плутон" від "Інфозахисту" активно виявляє та ліквідовує загрозу від дронів на відстані кількох десятків кілометрів, забезпечуючи важливе попередження та автоматично активуючи РЕБ.

Поступово, українська промисловість в області військової технології встановлює нові стандарти ефективного захисту та безпеки на фронті. Компанія "Обрій мілтек" рішуче впроваджує стратегію доступності своєї продукції, пропонуючи купольний засіб РЕБ за доступною ціною. Такі ініціативи демонструють не лише потужний потенціал української промисловості, а й відповідальність за забезпечення військової безпеки.

Насамкінець, варто відзначити, що українські розробки не обмежуються лише декількома моделями. Компанія "Kvertus" вже пропонує цілий ряд комплексів для виявлення та придушення дронів. Хоча багато українських комплексів складаються з китайських компонентів, така практика дозволяє швидко реалізувати проекти, не жертвуючи якістю продукції. Проте, залежність від імпортних компонентів може стати викликом для української оборонної промисловості у майбутньому.

На фоні зростаючої важливості китайських компонентів, які потрапляють у списки обмежень на експорт, Україна спрямовує свої зусилля на локалізацію цих елементів. Зараз вітчизняна компанія, що веде перемовини з європейською корпорацією щодо виробництва електронних компонентів для РЕБ в Україні, отримує підтримку від уряду. Українські виробники віддають перевагу локалізації навіть головних китайських компонентів, таких як модулі, з планами на їх виробництво на власних заводах за участю європейських мікросхем.

Нові розробки вже адаптовані для роботи в нестандартних діапазонах. Представники Міністерства стратегічних галузей промисловості та кластеру Brave1 впевнені, що ринок постійно взаємодіє з військовими на передовій, готовий реагувати на будь-які зміни. Зараз вирішальним є, наскільки швидко ці розробки зможуть отримати перші серійні контракти.

Україна також активно виробляє великі засоби РЕБ для протидії ворожим ракетам, шахтам та розвідувальним безпілотникам, які здатні перехоплювати сигнал GPS або змінювати його, виводячи об’єкт з маршруту. Деякі з найновітніших розробок, такі як "Буковель", "Нота" і "Покрова", вже стали відомими громадськості, хоча інші залишаються поки що у секреті. Більшість цих розробок відбуваються у приватному секторі.

Незважаючи на їхню релятивну новизну, ринок мобільних засобів РЕБ стає надзвичайно конкурентним, привертаючи багатьох виробників та замовників. Продукцію РЕБ придбовують благодійні фонди, військові структури, місцеві органи влади та навіть приватні компанії. Важливою тенденцією є зростання обсягів закупівель державою та військовими частинами, що сприяє отриманню фінансування для термінових закупівель техніки. Однак це також вимагає ефективного управління коштами та регулювання закупівельних процедур для уникнення ризиків корупції.

Попит на засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) значно зростає в містах, де вони використовуються для захисту цивільної інфраструктури від атак дронів. Приватні компанії також активно придбовують таку техніку для захисту своїх об’єктів від потенційних загроз.

Нинішній ринок РЕБ переживає період змін. У Міністерстві стратегічних галузей промисловості відзначають, що невеликі команди починають об’єднуватися для створення якісних продуктів, в той час як у Brave1 зауважують, що замовники все більше звертають увагу на перевірені вироби, а виробники активно прагнуть пройти державну процедуру кодифікації.

Зараз головним завданням є забезпечення розвитку ринку в технологічно правильному напрямку та відповідності тенденціям на передовій. Для цього держава має спростити процедуру кодифікації виробів та забезпечити систематичні та довгострокові замовлення від військових структур. Тільки таким чином можна забезпечити стабільний та продуктивний розвиток українського ринку РЕБ, що відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки та захисту національних інтересів.

• Попит на засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) в Україні значно зростає, особливо в містах, де вони використовуються для захисту цивільної інфраструктури від атак дронів, а також приватними компаніями для захисту своїх об'єктів.

• Ринок РЕБ переживає період змін, зокрема, невеликі команди починають об'єднуватися для створення якісних продуктів, а замовники звертають увагу на перевірені вироби.

• Для стабільного та продуктивного розвитку українського ринку РЕБ необхідно спростити процедуру кодифікації виробів та забезпечити систематичні та довгострокові замовлення від військових структур. Тільки так можна забезпечити безпеку та захист національних інтересів країни.

На шляху до відродження: 5,4 мільйона людей готові змінити майбутнє України вже зараз

Україна відкриває нові горизонти у співпраці з молоддю для реалізації стратегії відновлення країни. Оголошено намір створити Альянс з розвитку робочої сили в Україні та за кордоном, який стане ключовим інструментом у залученні молоді до будівництва майбутнього України. Андрій Чесноков, заступник міністра молоді та спорту України, висвітлив стратегічне значення активної участі української діаспори та урядових структур у сприянні повернення молодих фахівців на батьківщину.

Згідно з оцінками Міністерства економіки, для початку реконструкції країни необхідно створити щонайменше 5,4 мільйони робочих місць. Молодь вважається важливим ресурсом у цьому процесі, зазначив Чесноков. Під час участі в конференції “Діаспора та глобальна українська спільнота – сильні партнерки у відновленні України” у Берліні, він підкреслив роль молодих українців за кордоном у розвитку країни.

Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC2024), запланована на 11-12 червня 2024 року у Берліні, стане важливою платформою для обговорення стратегій відновлення, зокрема, залучення молоді та розвитку людського капіталу. Ідея створення Альянсу з розвитку робочої сили в Україні та за її межами має сприяти отриманню молодими українцями необхідних навичок і знань для активної участі у відновленні держави.

• Україна визначає стратегічний напрямок залучення молоді до процесу відновлення країни, оголошуючи про створення Альянсу з розвитку робочої сили в Україні та за кордоном.

• Важливим елементом цієї стратегії є активна участь української діаспори та урядових органів у сприянні повернення молодих спеціалістів на батьківщину.

• Згідно з оцінками Міністерства економіки, для початку відновлення країни необхідно створити щонайменше 5,4 мільйони робочих місць.

• Молодь є важливим ресурсом у процесі відновлення України, і вона має можливість отримати необхідні навички та знання для активної участі у цьому процесі.

• Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC2024) у Берліні стане важливим форумом для обговорення стратегій відновлення країни, зокрема, залучення молоді та розвитку людського капіталу.

Україна вклала понад 50 млрд гривень у бетонне обгородження енергетичних споруд: стратегічний крок для надійності та безпеки

У 2023 році українські урядовці стояли перед складним вибором, вирішуючи між пошуком та придбанням засобів протиповітряної оборони (ППО) для захисту енергетики країни та можливістю розгляду диверсифікації енергетичних джерел через закупівлю газових електростанцій. Після ухвалення рішення витратили щонайменше 50 млрд гривень на будівництво бетонного захисту енергоспоруд. Ця стратегія, обрана Олександром Кубраковим та Мустафою Найємом, вважалася оптимальною на той момент, хоча і вимагала значних фінансових зусиль. На жаль, пізніше країна стикнулася з втратами від ударів російських сил. Компанії-оператори, такі як "Укргідроенерго", група "ДТЕК" та "Центренерго", заявили про серйозні втрати у виробництві електроенергії та руйнування інфраструктури. На засідання Верховної Ради, призначене для обговорення питань захисту критичної інфраструктури, головні відповідальні особи, Олександр Кубраков та Мустафа Найєм, не з’явилися, що спричинило обурення серед громадськості та політиків. Такі втрати підкреслюють важливість не лише вибору стратегії захисту, але й ефективного впровадження та координації заходів для забезпечення національної безпеки.

У результаті прийнятого рішення з витратою щонайменше 50 млрд гривень на будівництво бетонного захисту енергоспоруд в Україні, країна стикнулася зі значними втратами в енергетичному секторі під час ударів російських сил. Це ставить під сумнів ефективність обраної стратегії захисту та підкреслює необхідність більш комплексного підходу до забезпечення національної безпеки. Важливою висновком є не лише потреба у виборі оптимальних заходів захисту, але й необхідність ефективного впровадження та координації дій між відповідальними структурами для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.

Енергетичні обмеження в Україні: шість годин без світла щодня протягом літа

За передбаченням директора Центру досліджень енергетики, Олександра Харченка, українські споживачі можуть стати свідками тривалих перебоїв з електропостачанням у цьому літі, які можуть тривати до шести годин на добу. Ця проблема стала результатом впливу різних факторів на енергетичну систему країни, загрожуючи її нормальному функціонуванню.

"Навіть за помірно-оптимістичним сценарієм розвитку подій, відключення будуть здійснюватися", — повідомив Харченко. "А за найгіршим сценарієм доступ до електрики буде обмежений протягом 4-6 годин на добу". Щоб забезпечити безперебійне електропостачання взимку або з мінімальними перебоями, необхідно виконати низку умов: відновити пошкоджені електростанції, збільшити навантаження на атомні електростанції до максимуму та мати здатність імпортувати енергію з Європейського Союзу на рівні 2 ГВт.

"Втрата до 7 ГВт енергії та пошкодження розподільних мереж і підстанцій ставлять під сумнів оптимістичний сценарій", — підкреслив Харченко. "Україна не готова забезпечити безперебійне електропостачання під час піків споживання влітку та зимою".

Таким чином, незважаючи на оптимістичні заяви влади та декларації Галущенка про цілісність енергосистеми країни, сценарій "чорної зими", про який попереджали ще минулої зими, 2024-2025 року стає цілком реальним, оскільки теплову та енергетичну інфраструктуру винесено.

Висновки до цієї статті вказують на серйозні проблеми української енергетичної системи, які можуть призвести до тривалих перебоїв з електропостачанням у наступному літі. Прогнозовані відключення електроенергії на тривалі періоди, до шести годин на добу, можуть виникнути через пошкодження енергетичної інфраструктури та недостатню готовність до забезпечення енергією під час піків споживання. Необхідно проводити серйозні заходи щодо відновлення та підвищення ефективності енергосистеми, щоб уникнути серйозних перешкод у функціонуванні країни та забезпечити безперебійне електропостачання для населення та промислових підприємств.

Судова влада на сторожі порушників ‘Алло’: Ухиляння від сплати податків під прицілом

Українська судова система знову опиняється під критикою через небажання вживати рішучих заходів у відношенні до порушників законодавства, зокрема, у справі з компанією "Алло", яка використовує відомі схеми ухилення від сплати податків. Цей випадок розкриває не лише факти порушень, а й вразливість системи контролю за дотриманням законів.

Недавно податковий інспектор Києва здійснив контрольну закупку в одному з магазинів "Алло", де було виявлено системне заниження вартості продукції. Головний бухгалтер компанії була притягнута до суду, але захист звернув увагу на те, що загальна сума продажу відповідає ціні, зазначеній на ціннику. Однак податківці наголошують на тому, що ціни на товари спеціально занижувалися на суму послуг, про які покупці навіть не підозрювали.

Цей випадок відображає серйозні проблеми у сфері податкового контролю та захисту прав споживачів. Невідповідальне ставлення до виконання закону з боку "Алло" підірвує довіру громадян до бізнесу та державних структур. Запобігання таким порушенням і належне покарання винних стають важливим завданням для забезпечення прозорості та справедливості в українському суспільстві.

"Суддя Наталія Горбенко з Святошинського районного суду Києва винесла рішення щодо інкримінованого адміністративного правопорушення, яке було звинувачено у мережі 'Алло'. У своєму виступі вона зазначила, що фабула порушення не містить достатньо конкретних обставин, щоб ідентифікувати самі дії, що розцінювалися б як порушення. Суддя також зауважила, що відсутність конкретики у звинуваченні не надає суду можливості перевірити обставини справи.

Суд вирішив, що аргументи представників ДПС були недостатніми, щоб підтримати звинувачення у порушенні. Навіть визнання самим податківцем того, що загальна сума продажу відповідає ціні на ціннику, не змогло переконати суд у провині головної бухгалтерки мережі. Таким чином, суддя прийняла рішення про закриття провадження у цій справі.

Цей випадок підкреслює важливість конкретизації обвинувачення та надання достатніх доказів для підтримки звинувачення у суді. При відсутності таких доказів суд повинен відмовляти у прийнятті рішення на користь обвинувачених. Це допомагає зберегти принципи справедливості та правової держави в українському судочинстві."

Висновки до вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Необхідність конкретизації обвинувачення та надання достатніх доказів в суді є важливою складовою забезпечення принципів справедливості та правової держави.

• Відсутність конкретики у фабулі порушення ускладнює проведення справедливого судового розгляду та може призвести до вирішення справи на користь обвинувачених.

• Суддям необхідно ретельно аналізувати докази та розглядати кожну справу індивідуально, дотримуючись принципів законності та об'єктивності.

• Забезпечення правової відповідальності за порушення закону є важливим для збереження довіри громадян до судової системи та підтримання законності в суспільстві.

• Підвищення якості досудового та судового розслідування, а також відповідальне ставлення до формулювання обвинувачення можуть сприяти покращенню результатів судових процесів та забезпеченню справедливості для всіх сторін.

Україна: маневруючи в напрямку сучасного військово-промислового прогресу

Український військово-промисловий комплекс (ВПК) неперервно трудиться над розробкою та модернізацією новітніх зразків озброєння та військової техніки для Сил оборони України. Надзвичайно важливим кроком на цьому шляху стали оголошені в квітні цього року значні досягнення, що свідчать про стабільний прогрес у сфері українського військового промислу. Україна нещадно впроваджує нові розробки, демонструючи їхню ефективність та високий рівень технологій.

Важливим етапом є представлення нових зразків озброєння перед вищими керівниками країни. Президенту Володимиру Зеленському був показаний новий дрон із машинним зором та дальністю понад 100 кілометрів, що є вражаючим свідченням розвитку українських технологій у цій сфері. Головнокомандувачу Збройних Сил України Олександру Сирському демонстрували оновлені бойові машини піхоти та нові броньовані транспортні засоби.

Особливо вражаючими стали покази новітніх зразків бронетехніки, проведені 18 квітня. Серед них виділяються модернізовані бойові машини піхоти БМП-1ТС із бойовим модулем "Спис-Синтез" та шестиколісний броньовик. Ці новинки дозволять українським військовим мати ефективну та сучасну техніку для захисту країни.

Окрім цього, важливим кроком у розвитку оборонної галузі стало організоване ліцензійне виробництво південноафриканських броньовиків Mbombe 6×6, які відповідають найвищим стандартам захисту та ефективності. Ці броньовані бойові машини мають високий рівень захисту від підриву на мінах та забезпечують комфорт та безпеку для військовослужбовців.

Неабияким досягненням української оборонної галузі є також модернізація радянської бойової машини піхоти БМП-1ТС, яка отримала новітній бойовий модуль "Спис-Синтез" та зміни в системі управління озброєнням та оптиці. Ці покращення значно підвищили бойові можливості та ефективність цієї техніки.

Завдяки постійному інноваційному розвитку та впровадженню передових технологій, український військово-промисловий комплекс продовжує зміцнювати обороноздатність країни, забезпечуючи необхідні ресурси та засоби для ефективного захисту національної безпеки та суверенітету.

САУ "Богдана" відзначається як значна досягнення в українській оборонній сфері. Ця 155-мм артилерійська установка стала предметом уваги завдяки своїм вражаючим характеристикам та ефективності у бойових умовах. Її почали активно вдосконалювати вже під час повномасштабних військових дій, що свідчить про важливість та актуальність цього проекту для української армії.

Протягом років було створено кілька версій САУ "Богдана", кожна з яких мала свої унікальні особливості та покращення. Остання ітерація цієї установки відрізняється наявністю досилача, що дозволяє значно прискорити процес перезарядки артилерійської системи. Вітчизняні військові високо оцінюють продукцію українського виробництва, надаючи перевагу власним розробкам.

Президент України Володимир Зеленський заявив про плани виготовлення 10 нових САУ "Богдана" лише за квітень цього року. Така ініціатива є частиною стратегії нарощування виробництва артилерійських систем для потреб Збройних Сил України. Успішна реалізація цього плану може значно підвищити обороноздатність країни та забезпечити необхідний рівень артилерійського забезпечення.

Нарощування виробництва САУ "Богдана" є частиною ширшої стратегії з посилення обороноздатності України. Уже в грудні 2023 року країна випускала 6 таких установок щомісяця. За умови збереження таких темпів виробництва, Збройні Сили України можуть отримати до кінця 2024 року ще 80 українських артилерійських установок.

Наприкінці квітня, в День працівника оборонно-промислового комплексу, Володимиру Зеленському було представлено нову модель баражувального дрона, який вже отримав прізвисько "український Ланцет". Цей дрон відрізняється високою дальністю польоту, яка перевищує 100 кілометрів, та можливістю ураження повітряних цілей. Його потужна бойова частина забезпечує ефективне виконання завдань навіть у найскладніших умовах бойових дій.

Українська оборонна промисловість продовжує активно розвиватися, надаючи Збройним Силам України сучасні та ефективні зразки військової техніки. Створення української артилерійської установки "Богдана" та баражувального дрона "Ланцет" є прикладами успішних науково-технічних розробок, які підтверджують високий потенціал українського військово-промислового комплексу. Плани на подальше нарощування виробництва та модернізацію військової техніки свідчать про національну визнаність не лише в сфері оборонної промисловості, а й у галузі технологічних розробок в цілому. Україна показує свою готовність та здатність забезпечити собі власний оборонний потенціал та впевнено стояти на варті своєї національної безпеки.

Стратегія НБУ: Зарплати в Україні зростуть за рахунок оптимізації кадрів

Протягом наступного року, від квітня 2024 до березня 2025 року, українські роботодавці виявили намір підвищити зарплату своїх працівників. Однак, це підвищення не передбачає розширення фонду оплати праці, а скоріш за все буде здійснено за рахунок скорочення кількості персоналу. Такі тенденції стали очевидними завдяки дослідженню "Ділові очікування підприємств України" за перший квартал 2024 року, яке було опубліковане Національним банком України.

Згідно з отриманими результатами опитування, більшість бізнес-планів передбачають збільшення заробітної плати своїм працівникам на протязі наступних 12 місяців у середньому на 8,7%. Таку намір висловили 62,6% респондентів, що свідчить про певну оптимістичну настанову серед підприємців. Порівняно з результатами опитування у четвертому кварталі 2023 року, коли лише 57,9% бізнесу мали плани щодо підвищення зарплати, цей показник показує певний ріст у довірі до економічної ситуації.

Проте, роботодавці свідомі того, що наступний рік буде складним як політично, так і економічно для України. Це викликає серйозні обгрунтовані обмеження у плануванні та прогнозуванні фінансових ризиків. Відповідно до цього, роботодавці мають намір залишитися конкурентоспроможними на ринку, навіть за умови економічної нестабільності.

Незважаючи на це, збереження кваліфікованих кадрів залишається пріоритетним завданням для бізнесу. Це призводить до необхідності підвищення рівня оплати праці. Однак, з огляду на невизначеність економічного майбутнього, роботодавці відмовляються від значних розширень у фонді оплати праці. Тому підвищення зарплати персоналу планується здійснити шляхом скорочення його чисельності.

У дослідженні виявлено, що 6,3% опитаних роботодавців планують звільнити частину персоналу. Цей показник майже повністю співпадає з результатами опитування у четвертому кварталі минулого року, коли цю намір висловили 6,5% бізнесу.

Навіть у торгівлі продовольчими товарами, яка традиційно вважається стабільною сферою, спостерігається початок звільнень персоналу. На ринку праці спостерігається зменшення кількості вакансій для продавців, а магазини активно розпочали процес скорочення персоналу. Найчастіше під звільнення потрапляють чоловіки, оскільки їх роботодавці вважають менш стабільними на фоні економічної нестабільності.

Українські роботодавці виявили намір підвищити зарплату своїм працівникам протягом наступного року, проте це підвищення буде здійснено за рахунок скорочення кількості персоналу, а не через розширення фонду оплати праці. Дослідження "Ділові очікування підприємств України" показало, що більшість роботодавців планують збільшити заробітну плату на середньому на 8,7%, проте економічна нестабільність країни породжує обмеження у плануванні та фінансових ризиках. Збереження кваліфікованих кадрів залишається пріоритетом, що призводить до підвищення їхньої зарплати, але без значного розширення фонду оплати праці. Ці тенденції можуть призвести до скорочення чисельності персоналу, що вже спостерігається в різних сферах бізнесу, навіть у стабільних галузях, таких як торгівля продовольчими товарами. Таким чином, економічна нестабільність і потреба у збереженні конкурентоспроможності можуть призвести до складних виборів для роботодавців у вирішенні питання заробітної плати та кадрової політики.

ДТЕК розглядає впровадження системи тимчасового відключення електропостачання за годинним графіком у Києві

Уважність до електрики: ДТЕК закликає киян обережно використовувати електроенергію, оскільки в Києві можуть з'явитися обмеження з постачанням електрики в періоди пікового навантаження. Генеральний директор компанії, Денис Бондар, підкреслив це у своєму останньому зверненні від 19 квітня. Причини можливих відключень електропостачання наступні: постійне збільшення споживання електроенергії, особливо помітне в період весняних місяців; пошкодження інфраструктури через обстріли російських військ, що спричиняють руйнування енергетичних об'єктів та порушують нормальне функціонування електромережі. "З огляду на збільшену потребу у електричній енергії в умовах пошкоджень енергомереж, які відбулися, існує ймовірність введення графіків відключень у разі подальших обстрілів наших енергетичних об'єктів", — підкреслив Бондар. Компанія "ДТЕК" активно працює над зменшенням можливості масових відключень електроенергії, проводячи відновлювальні заходи та закликаючи до економного споживання. Фахівці рекомендують обмежити споживання електрики у ранковий період (з 7 до 11 годин) та вечірній (з 17 до 23 годин), щоб знизити навантаження на мережу у часи його найбільшої потреби.

Висновки з цієї статті демонструють наступне:

• В Києві можуть виникнути обмеження щодо постачання електроенергії через зростання споживання електрики та пошкодження інфраструктури внаслідок обстрілів російських військ.

• Компанія "ДТЕК" підтримується генеральним директором Денисом Бондарем активно працює над зменшенням можливості масових відключень електроенергії, проводячи відновлювальні заходи та закликаючи мешканців Києва до економії електроенергії.

• Жителі столиці також закликаються бути обережними у використанні електроенергії, особливо у періоди пікового споживання

Перший український завод безпілотників розпочав свою роботу: головне, що вже відомо

Україна святкує відкриття ще одного заводу німецької компанії Quantum-Systems GmbH, який спеціалізується на виробництві безпілотних літальних апаратів. Це велика подія для країни, яка відзначається не лише як момент успішної інвестиції, але й як підтвердження довіри міжнародного бізнесу до української економічної сфери.

За очікуваннями, завод буде здатен виробляти по 1000 дронів на рік, а також виготовляти запасні частини. Цей новий завод є другим підприємством Quantum-Systems GmbH в Україні, що свідчить про стабільну та взаємовигідну співпрацю між компанією та країною.

До кінця року планується працевлаштування близько 100 осіб, що створює нові робочі місця та сприяє соціально-економічному розвитку регіону. Quantum Systems планує інвестувати до шести мільйонів євро протягом наступних двох років, що вказує на довгострокові перспективи співпраці та розвитку.

Постійний інтерес Quantum-Systems GmbH до України свідчить про високий рівень довіри та ефективність співпраці, а також позитивне ставлення до українських спеціалістів та фахівців. Цей крок також відображає стратегічне партнерство між країнами у сфері оборонної промисловості.

Наразі Quantum Systems виробляє продукцію подвійного призначення для цивільного і державного секторів, залучаючи близько 250 співробітників. Це свідчить про високий рівень зацікавленості українських фахівців у такій сфері та їхню готовність до співпраці з міжнародними партнерами.

Зазначено, що завод в Україні є четвертим із семи підприємств компанії по всьому світу, що свідчить про стратегічне значення та високу оцінку ринку в Україні для Quantum-Systems GmbH. Це підтверджує перспективи подальшого розвитку та розширення діяльності компанії в країні.

Наскільки важливою є ця подія для України свідчить і те, що розпочалося масове виробництво дронів в країні, що створює нові можливості для розвитку вітчизняної оборонної промисловості та зміцнення національної безпеки. Крім того, успішне розроблення та тестування дронів-камікадзе свідчить про високий рівень технологічного розвитку в країні та готовність до викликів сучасної бойової техніки.

Уряд також виразив намір перевести виробництво радіоелектронної борони на комерційні рейки, що відкриє нові можливості для підприємців та сприятиме розвитку високотехнологічних галузей економіки. Це ще один крок у напрямку зміцнення позицій України як важливого гравця на міжнародному ринку оборонної та військово-технічної продукції.

Україна відзначає важливу подію — відкриття нового заводу німецької компанії Quantum-Systems GmbH, що спеціалізується на виробництві безпілотних літальних апаратів. Цей крок свідчить про довіру міжнародного бізнесу до української економічної сфери та підтверджує перспективи співпраці в галузі оборонної промисловості.

Створення нових робочих місць та інвестиції в розвиток підприємства є важливими кроками для соціально-економічного розвитку регіону та підвищення життєвого рівня населення. Також ця подія підтверджує високий рівень технологічного розвитку та готовність України до співпраці у сфері високих технологій.

Успіх Quantum-Systems GmbH на українському ринку свідчить про значний потенціал країни у сфері виробництва безпілотних апаратів та зміцнює позиції України як ключового гравця на міжнародній арені оборонно-промислового комплексу.

“Нафтогаз” розробляє стратегію захисту своїх об’єктів від потенційних атак

У енергетичному секторі тепер панує абсолютний хаос. Після руйнівних ракетних ударів з боку російських сил енергетичні компанії почали демонструвати імітацію захисту своїх об'єктів від можливих нападів. Наприклад, через тривалу війну на деяких об'єктах "Нафтогазу" тільки тепер з'явилася потреба у ручних металодетекторах та дзеркалах для огляду автомобілів. Проте, навіть ці заходи безпеки ще не впровадили. Перед тим, як придбати необхідне обладнання, потрібно отримати внутрішню згоду всередині компанії, оформити закупівлі через відповідні структури та людей. Подібна ситуація також має місце в "Укргазвидобуванні", яка є складовою частиною "Нафтогазу". Однак не можна звинувачувати такі великі підприємства у відсутності базових заходів безпеки. У 2022 році "Нафтогаз" зазнав збитків у розмірі 40 мільярдів гривень, а дебіторська заборгованість перевищила 270 мільярдів гривень. Імовірно, коштів на металодетектори просто немає, особливо у часи війни. Проте ці фінансові труднощі не впливають на вище керівництво підприємств, яке продовжує плавати у грошах. Крім того, ракетні атаки стали для них чудовим способом "знищити" всі сліди масштабної корупції за останні десять років. Якщо об'єкт буде зруйнований, то ніяких претензій з боку правоохоронців не виникне.

Зважаючи на ситуацію, що склалася у енергетичному секторі, виокремлюються кілька ключових аспектів. По-перше, необхідно вжити термінових заходів для забезпечення безпеки об'єктів енергетичних компаній, особливо у зв'язку з можливими загрозами з боку збройних конфліктів. По-друге, потрібно покращити внутрішню координацію та швидкість прийняття рішень у компаніях, щоб ефективно реагувати на виникаючі виклики безпеки. Нарешті, важливо звернути увагу на фінансовий стан енергетичних підприємств та забезпечити їхню фінансову стійкість, щоб мати можливість вчасно впроваджувати необхідні заходи безпеки.

Актуально