Економіка

На тлі економічних труднощів та фінансових обмежень, суспільство обурене практикою надмірно високих заробітних виплат для голови виконавчої служби України, Максима Кисельова, що відбувається за рахунок державного бюджету. Дані з декларації чиновника шокують: 557 435 гривень у січні, 651 827 гривень у лютому, 650 164 гривень у березні та 526 951 гривень у квітні. Це сумарно майже 2,4 мільйона гривень за лише 4 місяці 2024 року, відтягнуті від платників податків. Водночас військовослужбовці, що борються в окопах, відчувають відсутність обіцяних 100 тисяч гривень. Не слід забувати, що Кисельов — далеко не бідний чолов

На тлі економічних труднощів та фінансових обмежень, суспільство обурене практикою надмірно високих заробітних виплат для голови виконавчої служби України, Максима Кисельова, що відбувається за рахунок державного бюджету. Дані з декларації чиновника шокують: 557 435 гривень у січні, 651 827 гривень у лютому, 650 164 гривень у березні та 526 951 гривень у квітні. Це сумарно майже 2,4 мільйона гривень за лише 4 місяці 2024 року, відтягнуті від платників податків. Водночас військовослужбовці, що борються в окопах, відчувають відсутність обіцяних 100 тисяч гривень. Не слід забувати, що Кисельов — далеко не бідний чоловік, маючи на рахунках мільйони гривень та сотні тисяч біткоїнів. Ще недавно він навіть звертався до поліції щодо нібито втрати 647 063 USDT з його криптогаманця, хоча пізніше виявилося, що це, мабуть, було використаною для замаскування джерел отримання коштів. Очікується реакція "найчеснішого міністра" юстиції Малюська, оскільки всі ознаки свідчать про спробу виведення грошей з бюджету у великих масштабах.

Дубай, місто відоме своїми сучасними хмарочосами, розкішними бутіками та привабливими пляжами, завжди вражало світ своєю розкішшю та багатством. Проте за грандіозними будівлями і магазинами схована темна сторона — Дубай часто називають "податковою гаванню" та центром відмивання грошей, особливо через нерухомість. Проект "Dubai Unlocked" розкриває завісу, хто саме володіє елітною нерухомістю в цьому еміраті. Журналісти з понад 70 медіа-організацій з усього світу об'єднали зусилля та проаналізували дані про тисячі об'єктів нерухомості в Дубаї, зокрема за 2020 і 2022 роки. Результати цього дослідження можуть відкрити

Дубай, місто відоме своїми сучасними хмарочосами, розкішними бутіками та привабливими пляжами, завжди вражало світ своєю розкішшю та багатством. Проте за грандіозними будівлями і магазинами схована темна сторона — Дубай часто називають "податковою гаванню" та центром відмивання грошей, особливо через нерухомість. Проект "Dubai Unlocked" розкриває завісу, хто саме володіє елітною нерухомістю в цьому еміраті. Журналісти з понад 70 медіа-організацій з усього світу об'єднали зусилля та проаналізували дані про тисячі об'єктів нерухомості в Дубаї, зокрема за 2020 і 2022 роки. Результати цього дослідження можуть відкрити очі світу на реальних власників деяких з найпрестижніших маєтків у світі.

Нерухомість в Дубаї часто використовується як інструмент для приховування грошей, нелегальних операцій та ухилення від податків. Цей емірат став магнітом для тих, хто шукає спосіб приховати свої активи від контролю. Журналісти намагаються прослідкувати ланцюг власності та встановити істинних власників цих розкішних маєтків, розкриваючи темні та сумнівні схеми фінансових операцій. Дослідження "Dubai Unlocked" може виявитися ключем до розуміння справжньої сутності фінансових процесів в цьому світовому фінансовому центрі.

Отримані дані, в основному з Земельного департаменту Дубаю та комунальних підприємств, що перебувають у державній власності Об'єднаних Арабських Еміратів, були передані Вашингтонським центром оборонних досліджень (C4ADS), який вивчає міжнародну злочинність і конфлікти. Згодом їх передали норвезькому фінансовому виданню E24 та Проєкту з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP), який координував роботу над ексклюзивним масивом даних десятків ЗМІ з усього світу. Над частиною даних про українців працювали дві редакції — проєкт Радіо Свобода "Схеми" та "Слідство.Інфо". Журналісти дослідили частину цих даних, верифікували їх, в тому числі, за допомогою транзакцій, і виявили серед власників елітної нерухомості в Дубаї чимало українців — серед яких чинні та колишні посадовці: міністри, нардепи, судді, прокурори, керівники держпідприємств і, звісно, їхні родичі. "Схеми" публікують першу частину дубайських знахідок.

Одним з таких українських власників є Микола Злочевський — колишній міністр екології та природних ресурсів України під час президентства Віктора Януковича і колишній народний депутат від "Партії регіонів". Він є засновником однієї з найбільших компаній із видобутку газу Burisma Group. У 2023 році його статки оцінили у 225 мільйонів доларів.

Дубай, місто відоме своїми сучасними хмарочосами, розкішними бутіками та привабливими пляжами, завжди вражало світ своєю розкішшю та багатством. Проте за грандіозними будівлями і магазинами схована темна сторона — Дубай часто називають "податковою гаванню" та центром відмивання грошей, особливо через нерухомість. Проект "Dubai Unlocked" розкриває завісу, хто саме володіє елітною нерухомістю в цьому еміраті. Журналісти з понад 70 медіа-організацій з усього світу об'єднали зусилля та проаналізували дані про тисячі об'єктів нерухомості в Дубаї, зокрема за 2020 і 2022 роки. Результати цього дослідження можуть відкрити очі світу на реальних власників деяких з найпрестижніших маєтків у світі.

Нерухомість в Дубаї часто використовується як інструмент для приховування грошей, нелегальних операцій та ухилення від податків. Цей емірат став магнітом для тих, хто шукає спосіб приховати свої активи від контролю. Журналісти намагаються прослідкувати ланцюг власності та встановити істинних власників цих розкішних маєтків, розкриваючи темні та сумнівні схеми фінансових операцій. Дослідження "Dubai Unlocked" може виявитися ключем до розуміння справжньої сутності фінансових процесів в цьому світовому фінансовому центрі.

Отримані дані, в основному з Земельного департаменту Дубаю та комунальних підприємств, що перебувають у державній власності Об'єднаних Арабських Еміратів, були передані Вашингтонським центром оборонних досліджень (C4ADS), який вивчає міжнародну злочинність і конфлікти. Згодом їх передали норвезькому фінансовому виданню E24 та Проєкту з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP), який координував роботу над ексклюзивним масивом даних десятків ЗМІ з усього світу. Над частиною даних про українців працювали дві редакції — проєкт Радіо Свобода "Схеми" та "Слідство.Інфо". Журналісти дослідили частину цих даних, верифікували їх, в тому числі, за допомогою транзакцій, і виявили серед власників елітної нерухомості в Дубаї чимало українців — серед яких чинні та колишні посадовці: міністри, нардепи, судді, прокурори, керівники держпідприємств і, звісно, їхні родичі. "Схеми" публікують першу частину дубайських знахідок.

Одним з таких українських власників є Микола Злочевський — колишній міністр екології та природних ресурсів України під час президентства Віктора Януковича і колишній народний депутат від "Партії регіонів". Він є засновником однієї з найбільших компаній із видобутку газу Burisma Group. У 2023 році його статки оцінили у 225 мільйонів доларів.

Я тут, готовий допомогти, якщо ви маєте будь-які запитання або потребуєте додаткової допомоги. Чим я можу вам допомогти сьогодні?

Третя у списку власниць — бізнесвумен з Сербії, Маша Карич, яка походить з родини сербських забудовників Боголюба і Драгомира Каричів, що перебувають під санкціями і підтримують режим білоруського правителя Олександра Лукашенка. За даними, зібраними журналістами Білоруського розслідувального центру в рамках проєкту Dubai Unlocked, сім'я Каричів заробила свої статки, зокрема, завдяки співпраці з авторитарним лідером Білорусі Олександром Лукашенком.

Проєкт розкриває інформацію про нерухомість сім'ї Каричів у Дубаї, де вони володіють маєтками, які, ймовірно, стали результатом співпраці з Лукашенком. У відповідь на запитання журналістів, Боголюб Карич, батько Маши, запевнив, що не має знайомства з родиною Богуслаєвих.

Журналісти також виявили, що український Офіс генерального прокурора наразі не має достовірної інформації щодо майна Богуслаєва та його сина в Об'єднаних Арабських Еміратах. Проте розпочали процес конфіскації іншого майна Олександра Богуслаєва у Франції.

Дослідження також виявило, що колишній заступник прокурора Одеської області Олег Корнілов придбав у Дубаї дві квартири та готельні апартаменти на суму понад 400 тисяч доларів.

Третя у списку власниць — бізнесвумен з Сербії, Маша Карич, яка походить з родини сербських забудовників Боголюба і Драгомира Каричів, що перебувають під санкціями і підтримують режим білоруського правителя Олександра Лукашенка. За даними, зібраними журналістами Білоруського розслідувального центру в рамках проєкту Dubai Unlocked, сім'я Каричів заробила свої статки, зокрема, завдяки співпраці з авторитарним лідером Білорусі Олександром Лукашенком.

Проєкт розкриває інформацію про нерухомість сім'ї Каричів у Дубаї, де вони володіють маєтками, які, ймовірно, стали результатом співпраці з Лукашенком. У відповідь на запитання журналістів, Боголюб Карич, батько Маши, запевнив, що не має знайомства з родиною Богуслаєвих.

Журналісти також виявили, що український Офіс генерального прокурора наразі не має достовірної інформації щодо майна Богуслаєва та його сина в Об'єднаних Арабських Еміратах. Проте розпочали процес конфіскації іншого майна Олександра Богуслаєва у Франції.

Дослідження також виявило, що колишній заступник прокурора Одеської області Олег Корнілов придбав у Дубаї дві квартири та готельні апартаменти на суму понад 400 тисяч доларів.

Відповідно до транзакцій, у грудні 2011 та на початку 2012 року, Олег Корнілов став власником двох квартир. Тоді, вже обіймаючи посаду заступника головного прокурора Одещини, він придбав студіо в преміум-комплексі Jumeirah Bay X1 Tower. Ці квартири, розташовані недалеко від пляжів Перської затоки, забудовані поруч із штучним озером, та загальною площею 47 та 38 квадратних метрів, обійшлись йому у понад 180 тисяч доларів США.

Згодом Корнілов змінив посаду на посаду заступника начальника слідчого управління обласної прокуратури, а потім і став керівником цього підрозділу. Проте, в 2014 році після Революції гідності його було звільнено відповідно до закону «Про очищення влади». Цього ж року він почав судову боротьбу, вимагаючи відновлення на посаді та компенсації за період безробіття.

У 2016 році, коли судова тяганина ще тривала, Корнілов знову вклався у нерухомість, інвестувавши понад 210 тисяч доларів у готельні апартаменти в елітному районі Дубаю, в комплексі Aykon City-Tower B. На той момент цей комплекс був ще недобудований, але його остаточно завершили у вересні 2023 року.

Під час будівництва комплексу Aykon City, в 2020 році, одеський прокурор вирішив продати студіо в Jumeirah Bay X1 Tower за майже 100 тисяч доларів. Також у 2020 році Одеський окружний адмінсуд відновив Корнілова на посаді начальника слідчого управління прокуратури Одеської області, а рік по тому місцевий апеляційний адмінсуд підтвердив це рішення остаточно. Крім того, йому було виплачено понад 2,3 мільйона гривень компенсації за «вимушений прогул» з 2014 року.

Звіт "Схем" розкриває важливі деталі про власність нерухомості Олега Корнілова в Дубаї. Зокрема, за даними транзакцій, він став власником двох квартир у Jumeirah Bay X1 Tower у грудні 2011 та на початку 2012 року. Ці студії були здані в оренду з 2014 року, що принесло йому понад 100 тисяч доларів США. Проте в листопаді 2023 року, після поновлення на посаді, він продав одну з квартир. Нині він володіє лише готельним номером у Aykon City-Tower B.

У зв'язку із згаданою справою ДБР, екс-суддя відзначив, що ні він, ні Світлана Ємельянова не мають у ній жодного статусу, проте підтвердив факт проведення обшуків у приміщеннях, які належать Ємельяновій. Він вважає, що це кримінальне провадження було порушено безпідставно з метою дискредитації його адвокатської діяльності, заявивши, що крім допомоги Збройним силам України протистояти російській агресії, він не здійснював жодної іншої діяльності.

Спеціалісти з ДБР, опитані журналістами, не повідомили про підозри жодній особі у цьому кримінальному провадженні станом на травень 2024 року, включаючи Світлану та Артура Ємельянових. Сама Світлана Ємельянова на запит журналістів не відповіла.

Василь Грицак, колишній народни

Василь Грицак, перед тим як стати депутатом, працював у департаменті ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ, забезпечуючи виготовлення бланків дозволів на встановлення та використання спеціальних сигнальних звукових і світлових пристроїв для міліції. Однак найчастіше його ім'я пов'язують з ЄДАПСом, монополістом у сфері друку закордонних паспортів у 2000-х роках, називаючи його лобістом цього бізнесу. У 2009 році заступник секретаря РНБО Борис Соболєв в інтерв'ю Радіо Свобода заявив, що всі документи, що ідентифікую

Продавець розповів, що купівля нерухомості за готівку дозволяє клієнтам уникнути питань банків щодо походження їхніх грошей. Однак компанія Damac повідомила, що не рекомендує клієнтам купувати нерухомість за готівку і перевіряє їхні дані. Закритість інформації про нерухомість в ОАЕ дозволяє уникнути сплати податків в країні походження коштів. Українцям, які продають нерухомість у Дубаї, слід сплачувати податок на дохід та військовий збір разом у розмірі 19,5%. Процеси також підлягають оподаткуванню, але закритість реєстрів у Дубаї дозволяє багатьом українським посадовцям приховати свої реальні статки. Проєкт Dubai Unlocked збирає дані про нерухомість з витоків, що дозволяє розкрити цю інформацію.

Журналісти проєкту Dubai Unlocked відправили запит до влади Об'єднаних Арабських Еміратів з питаннями щодо контролю за операціями з нерухомістю осіб, які перебувають під санкціями або в розшуку, а також щодо перевірки походження коштів іноземців, які інвестують у дубайську нерухомість. Також було запитано про готовність влади ОАЕ співпрацювати з правоохоронними органами інших країн у разі виявлення незаконного походження коштів, вкладених у нерухомість Дубаю. На момент оприлюднення розслідування влада ОАЕ відправила коротке повідомлення через свої посольства у Великій Британії та Норвегії, у якому заявила про свою серйозність у захисті світової фінансової системи та готовність співпрацювати з міжнародними партнерами для припинення незаконного фінансування.

У розслідуванні про нерухомість в Об'єднаних Арабських Еміратах виявлено, що ця країна приваблює інвесторів з усього світу, включаючи колишніх та чинних українських посадовців, які можуть приховувати свої статки через закритість реєстрів та відсутність питань з боку влади. На запитання журналістів про контроль над нерухомістю осіб у розшуку чи під санкціями, влада ОАЕ надала загальні заяви про свою готовність боротьби з незаконним фінансуванням, проте не відповіла на конкретні запитання. Таким чином, закритість інформації про нерухомість у Дубаї, спрощений процес купівлі за готівку та відсутність контролю створюють сприятливе середовище для українських посадовців для збереження та приховання своїх активів.

Український журналіст-розслідувач і ведучий телемарафону Євген Плінський висвітлив надзвичайно важливу проблему серйозних економічних втрат для бюджету України через нелегальну торгівлю тютюновими виробами. За його обчисленнями, розмір цих втрат складає приблизно 23 мільярди гривень щорічно. Плінський вказав на те, що проведені різними центрами дослідження, зокрема Kantar-Україна, “Економічна експертна платформа”, а також дослідження на замовлення антитютюнових організацій, згодні у показниках втрат через нелегальний тютюновий ринок. Плінський наголосив на тому, що два дослідження – Kantar-Україна та “Економічна експертна платформа” – показали, що близько 23-25% українського тютюнового ринку перебуває в тіні. Протилежно до цього, дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) на замовлення антитютюнової громадської організації “Життя” вказує на дещо нижчий рівень нелегального ринку – близько 13%. Плінський зауважив, що різниця у показниках може пояснюватися різницею в методологіях проведених досліджень. Він підкреслив необхідність технічного аналізу цієї різниці в методологіях. Плінський додав, що в усіх дослідженнях консистентно зазначаються втрати бюджету на рівні близько 23 мільярдів гривень. Зазначено, що згідно зі звітом аудиторської компанії KPMG, Україна є другим за величиною ринком у Європі за рівнем нелегальної торгівлі сигаретами, поступившись лише Франції. Згідно з останнім дослідженням Kantar, рівень нелегального ринку сигарет в Україні у 2023 році досяг 25,7% (станом на жовтень). В червні 2023 року цей показник становив 19,5%. Такий відсоток тіні є абсолютним рекордом за всю історію дослідження Kantar нелегальної торгівлі сигаретами в Україні, починаючи з 2011 року.

У висновках важливо підкреслити наступне:

• Нелегальна торгівля тютюновими виробами призводить до серйозних економічних втрат для бюджету України, щорічно складаючи близько 23 мільярдів гривень.

• Дослідження проведені різними центрами підтверджують високий рівень нелегального тютюнового ринку в Україні, що становить приблизно 23-25%.

• Різниця у показниках може пояснюватися різницею в методологіях проведення досліджень, але усі вони згодні щодо обсягів втрат для бюджету.

• Україна є другим за величиною ринком у Європі за рівнем нелегальної торгівлі сигаретами, що підкреслює важливість розгляду цієї проблеми на державному рівні.

• Застосування консистентних заходів для боротьби з нелегальною торгівлею тютюновими виробами є критично важливим для запобігання втратам бюджету та збереження громадського здоров'я.

Державна аудиторська служба відкрила розслідування щодо передачі Одеського водоканалу приватній компанії "Інфокс". Справа розкриває не лише факт передачі, але й умови угоди, які вважаються невигідними для міста. Одеська міська рада практично безоплатно передала в оренду на 49 років цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Одесводоканал", включаючи нерухоме майно, інженерні мережі та комунікації водопостачання та водовідведення. Угоду підписали колишній міський голова та гендиректор компанії "Інфокс". Це рішення призвело до передачі стратегічно важливого сектора забезпечення життєдіяльності міста приватній компанії. Держаудитслужба вказує, що для фінансування робіт комунальне підприємство отримало кредит під державні гарантії на суму понад 45 млн доларів США. Роботи були завершені у 2015 році, але при цьому прибутки від експлуатації отримувала приватна компанія. Лише за період ревізії місто витратило понад 370 млн гривень на погашення кредиту та втратило доходи на майже 338 млн гривень.

Цікаво, що підрядником цих робіт була компанія "Ростдорстрой", яку пов’язують з чинним міським головою Геннадієм Трухановим. Держаудитслужба не уточнила, що буде робити з цими відомостями і куди звернеться. Лишається лише припускати. А ось міськрада знову наступає на ті самі граблі, цього разу за підтримки Кабінету Міністрів. Минулого літа в рамках програми ліквідації наслідків російської агресії уряд виділив близько 340 млн гривень на прокладання магістрального водопроводу від вулиці Багрицького до Французького бульвару через Фонтанську дорогу й Академічну. Отже, ремонт водопроводу за рахунок кредитів вважається незаконним, а прокладання нового водопроводу — ні? Інша дивна річ у тому, що "Інфокс" зобов'язався розвивати і модернізувати водопровідні мережі міста. Чому ж зараз знову витрачаються бюджетні гроші на це, а прибуток отримує "Інфокс"? І все це в умовах війни, коли кожна копійка на рахунку.

Висновки з цієї статті виявляються наступними:

• Розслідування Держаудитслужби стосовно передачі Одеського водоканалу приватній компанії "Інфокс" підкреслює невигідні умови цієї угоди для міста. Здається, що такий крок може мати негативний вплив на доступність водопостачання та водовідведення для мешканців Одеси.

• Виявлення факту співпраці між підрядником ремонтних робіт та чинним міським головою породжує питання щодо можливої конфлікту інтересів та відповідальності посадових осіб за використання бюджетних коштів.

• Підозри щодо незаконності виділення коштів на ремонт водопроводу та супутніх робіт, порівняно з прокладанням нового водопроводу, вказують на можливість неправомірного використання державних ресурсів.

• Потреба у докладному аналізі та перевірці всіх аспектів цих угод та робіт, що проводилися, для забезпечення прозорості, ефективності та дотримання законності у використанні громадських коштів та майна.

У світлі неспокійних подій на міжнародній арені та в контексті санкцій проти Росії, українське суспільство стикається з новим, скандальним епізодом, пов'язаним із ввезенням російських товарів на територію країни, що приховуються від глаз громадськості. Ця історія розгортається навколо двох компаній: ТОВ "МАНІПАК" (код 37675136) та ТОВ "СВЕТПРИНТ" (код 30550039), які, здавалося б, функціонують незалежно одна від одної, але насправді контролюються одними й тими ж громадянами України. Обидві компанії спеціалізуються на реалізації поліетиленової плівки. Згідно з документами, ця плівка імпортується через Туреччину від компанії SPI Corporation-FZCO (ОАЕ), вказуючи код товару 3920202900, який дозволяє уникнути сплати мита через використання преференцій. Проте, насправді імпортована плівка виробляється російською компанією "Вотерфол" з міста Шахти, Росія (основний платник податків Ростовської області), і має інший код товару — 3920202100, за яким преференцій немає.

За останній рік лише ці дві компанії залучили російську плівку на суму 4 мільйони доларів, і ці товари ніяк не перевірялися, не експертезувалися або не визначалися як ризикові. Усі контролюючі органи, здається, втрачають зорі, слух та мову. І це відбувається навіть при тому, що величезні залишки цієї продукції знаходяться на складах підприємств, звідки вона і реалізується. Виникає враження, що митниця, замість використання баз даних та інтернету, використовує кришталеву кулю та інші містифікації. Простий пошук у пошукових системах за виробником плівки SPI Corporation-FZCO з ОАЕ показує, що такий виробник не існує. Митниця, БЕБ, податкова, Google – де ви всі?

Українські компанії ТОВ "МАНІПАК" та ТОВ "СВЕТПРИНТ" використовують схему ввезення російської плівки через Туреччину, щоб уникнути митних обмежень, вона походить з Росії. Ця ситуація свідчить про важливість контролю за зовнішньоекономічними операціями та необхідність посилення діяльності контролюючих органів для запобігання використанню подібних схем у майбутньому. Акцент на цю проблему може допомогти зберегти економічну безпеку країни та запобігти незаконним діям на міжнародному рівні.

Сьогодні, 25 квітня, Національний банк України (НБУ) взяв важливе рішення про зниження своєї облікової ставки на 1% річних. Це є другим за рахунком зменшенням цієї ставки, що свідчить про стратегічну лінію центрального банку на підтримку економічного зростання та контролю інфляції. Голова НБУ, Андрій Пишний, пояснив цей крок, вказавши на послаблення тиску на ціни та зниження ризиків отримання міжнародної фінансової допомоги. Він також підкреслив, що такий курс дозволить підтримати кредитування та сприяти відновленню економіки, не ставлячи під загрозу цінову та фінансову стабільність.

Попереднє зменшення облікової ставки відбулося 15 березня 2024 року на 0,5% річних. Пишний також відзначив зниження темпів інфляції від 4,3% у лютому до 3,2% у березні, що є позитивним сигналом для економіки. Зате прогнози щодо ВВП на 2024 рік були переглянуті вниз, з 3,6% до 3,0%, через загрози з боку Росії на енергетичні та інші інфраструктурні об'єкти.

Пишний відзначив п'ять актуальних військових ризиків для економіки, включаючи додаткові бюджетні потреби для обороноздатності, пошкодження інфраструктури, обмеження зовнішньоторговельних операцій та інші. Ці ризики можуть стати перешкодою для економічного зростання та спровокувати коливання на фінансових ринках.

Сьогоднішнє рішення Нацбанку про зниження облікової ставки матиме два ключові наслідки. По-перше, це спровокує новий раунд зниження процентних ставок за депозитами населення, що підтверджується даними останніх подій. Вже після попереднього зниження облікової ставки 15 березня 2024 року річна прибутковість за гривневими депозитами вже знизилася. Це може вплинути на рішення громадян щодо управління своїми фінансами та інвестицій.

Другим наслідком буде підтримка кредитування та відновлення економіки, що сприятиме розвитку реального сектора та стимулюватиме підприємницьку активність. Однак необхідно уважно враховувати ризики, пов'язані з геополітичною нестабільністю та можливими зовнішніми шоками, які можуть вплинути на економіку країни.

Варто пам'ятати, що розрахунки процентних ставок, які здаються відображенням можливих прибутків, насправді не відображають справжньої картини, оскільки до них застосовуються податки. Банки знімають 19,5% податків, що включає 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору. Отже, реальна прибутковість, наприклад, за 12-місячним вкладенням, складає лише 11,25% річних, що незначно перевищує поточний рівень інфляції.

По-друге, можна впевнено стверджувати, що зниження облікової ставки Національного банку вплине на валютний ринок та курс гривні. Це вже стало закономірністю: чим менше люди та підприємства заробляють на своїх вкладах у гривнях, тим активніше вони займаються спекулятивними операціями з доларом. Це призводить до коливань курсу гривні відносно долара та збільшення валютних продажів Національного банку з його золотовалютних резервів. Це підтверджується практикою: з 15 березня по 25 квітня НБУ підняв офіційний курс долара з 38,69 гривні до 39,47 гривні. За ті ж п'ять тижнів обсяг продажу долара з резервів зросла на 69%, з $1,7 мільярда до $2,9 мільярда. Це особливо значущо, особливо з урахуванням нерівномірного виділення міжнародної допомоги Україні.

У висновку слід відзначити, що зниження облікової ставки Національного банку України (НБУ) на 1% річних відображає стратегію центрального банку у напрямку підтримки економічного зростання та зниження інфляційних тисків. Це рішення має два основних наслідки. По-перше, це може спровокувати подальше зниження процентних ставок за гривневими депозитами, що може вплинути на рішення громадян щодо управління своїми фінансами. По-друге, зниження облікової ставки призведе до посилення тиску на валютний ринок та збільшення валютних продажів НБУ з його резервів, що може вплинути на курс гривні. Враховуючи ці аспекти, важливо продовжувати моніторити розвиток ситуації на фінансових ринках та приймати відповідні заходи для забезпечення стабільності фінансової системи та економічного зростання України.

За результатами дослідження ринку праці України, проведеного Європейською бізнес асоціацією, виявлено, що три чверті роботодавців відчувають дефіцит кадрів в країні. Це значно вище, ніж показник у 55%, зафіксований восени 2023 року. “74% респондентів зазначили, що наразі відчувають дефіцит кадрів, 17% частково відчувають дефіцит кадрів і 7% не відчувають дефіцит кадрів”, – свідчать результати дослідження. Окрім цього, серед основних проблем, які є на ринку праці в Україні, респонденти також виокремили дефіцит талантів та відтік кваліфікованих кадрів за кордон, брак фахівців зі знанням англійської мови. Також серед проблем для ринку праці виокремили мобілізацію, бажання працювати віддалено, вигоряння і втому, неготовність рекрутерів і роботодавців до співпраці з кандидатами 40+, низький рівень інклюзивності, відсутність стратегічного управління демографічними процесами, перерозподіл робочих сил усередині країни, роботу бізнесу в “сірому” полі, диспропорцію між зарплатними очікуваннями кандидатів і фінансовими можливостями бізнесу, офіційне працевлаштування військовозобов’язаних. У дослідженні взяли участь 109 фахівців зі сфери управління персоналом. Понад 60% учасників представлять міжнародний бізнес. 50% компаній є представниками великого бізнесу, 43% середнього та 7% малого бізнесу. Найбільше учасників дослідження представляють оптову та роздрібну торгівлю, фармацевтичний сектор, виробництво продуктів харчування та спеціалізовані консультаційні послуги. Дослідження проводилося в період з лютого по квітень 2024 року та охоплювало період серпень 2023 – квітень 2024 року.

Результати цього дослідження ще раз підкреслюють наростаючу проблему нестачі кваліфікованого персоналу в Україні. Зокрема, зазначається, що порівняно з минулим періодом, кількість роботодавців, які відчувають дефіцит кадрів, виявилася набагато вищою. Це свідчить про загострення ситуації та необхідність негайних заходів для вирішення даної проблеми. Крім того, виявлені основні фактори, що призводять до дефіциту кадрів, такі як відтік талантів за кордон, брак фахівців зі знанням іноземних мов, а також інші чинники, які негативно впливають на ринок праці.

Також слід відзначити, що серед учасників дослідження переважають представники міжнародного бізнесу, що ще раз підкреслює міжнародне значення даної проблеми. З урахуванням тенденцій та прогнозів розвитку ситуації на ринку праці, важливо вжити комплексних заходів для забезпечення необхідної кількості та якості кадрів для розвитку бізнесу в Україні.

Висновки даного дослідження ринку праці в Україні свідчать про серйозні виклики, що стоять перед бізнесом у країні. За його результатами, триває загострення проблеми дефіциту кадрів, яке відчувають більшість роботодавців. Фактори, що спричиняють цей дефіцит, включають відтік талантів за кордон, брак фахівців із знанням іноземних мов та інші фактори, що впливають на ринок праці.

Для вирішення цієї проблеми необхідно вжити комплексних заходів, які враховують специфіку ринку праці та потреби бізнесу. Важливо розробити стратегії залучення та утримання кваліфікованого персоналу, сприяти розвитку талантів внутрішньої робочої сили, а також вдосконалювати систему підготовки та перепідготовки кадрів з метою відповідності сучасним вимогам ринку. Також необхідно звернути увагу на міжнародний аспект цієї проблеми та співпрацювати з партнерами з-за кордону для забезпечення доступу до потрібних талантів.

З урахуванням динаміки та потенційних наслідків дефіциту кадрів для розвитку бізнесу, вчасні та ефективні заходи є ключовими для забезпечення стабільності та конкурентоспроможності української економіки.

У справі, що стосується незаконного виробництва сигарет, суд заарештував керівника компанії, яка афілійована до підсанкційного контрабандиста. Детективи БЕБ затримали директора компанії, який підозрюється в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, службовому підроблені, підробці марок акцизного податку, незаконному виготовленні та збуті підакцизних товарів. Чоловік перебував у розшуку півтора року. Наразі суд обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту.

Раніше детективи БЕБ встановили, що підприємство, яке має ліцензію на офіційне виробництво тютюнових виробів, спільно з підконтрольними компаніями нелегально виробляли та продавали сигарети з підробленими марками акцизного податку. Під час слідства детективи вилучили понад 1,2 млн пачок тютюнових виробів, ринковою вартістю 70 млн грн. За висновками експертів, підроблені сигарети були виготовлені на тих же лініях, на яких вироблялась і офіційна продукція.

Також під час обшуків були вилучені майже 20 тонн тютюнової сировини, обладнання для промислового виготовлення тютюнових виробів, 2 лінії для їх пакування тощо. На вилучені лінії суд наклав арешт, але згодом він був знятий, оскільки майно перебувало в оренді, а кінцевим власником було підконтрольне підприємство.

У результаті проведеного слідства та судового розгляду стосовно незаконного виробництва сигарет виявлено, що керівник компанії, що має ліцензію на офіційне виробництво тютюнових виробів, був затриманий та підданий арешту за участь у нелегальних діяльностях, включаючи підроблення марок акцизного податку, ухилення від сплати податків та незаконний виготовлення та збут підакцизних товарів.

Під час розслідування правоохоронні органи вилучили значну кількість контрабандних сигарет, обладнання для їх виробництва та інші матеріали, що підтверджують злочинну діяльність компанії. Експертні висновки підтвердили, що підроблені сигарети виготовлялися на тих самих лініях, де вироблялася офіційна продукція.

Суд встановив арешт на деяке майно, що було вилучено під час обшуків, хоча пізніше цей захід було скасовано через його орендну природу та власництво підконтрольної компанії. Справу розглянуто належним чином, а керівник компанії відповідатиме перед законом за свої дії в рамках встановленого законодавства.

У перебігу останніх місяців проблема дефіциту кадрів стала надзвичайно актуальною для українського бізнесу. Згідно з результатами свіжого місячного опитування, проведеного New Monthly Enterprises Survey, половина підприємств в Україні визначили цю проблему як критичну. Дані Інституту економічних досліджень та політичних консультацій за березень 2024 року підтверджують погіршення ситуації щодо пошуку робочої сили. Як для висококваліфікованих, так і для низькокваліфікованих працівників, виникли труднощі. Порівняно з лютим місяцем, відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів, зросла з 31,0% до 38,9%, а щодо некваліфікованих робітників — з 26,5% до 31,7%.

"Результати опитування відображають складність ситуації з доступом до робочої сили для бізнесу. Вперше в березні половина опитаних бізнесів вказала, що ця проблема стала суттєвою перешкодою для подальшого розвитку. У порівнянні з 2022 роком, коли про дефіцит робочої сили згадувало близько 20% опитаних, і минулим роком, коли це стосувалося близько третини опитаних, до кінця 2023 року ця проблема почала активно наростати", — роз'яснив старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У цілому рейтинг перешкод для бізнесу залишається стабільним: зростання цін на сировину та товари (53%) залишається на першому місці, дефіцит кадрів (50%) — на другому, а небезпека для роботи (46%) — на третьому. Проблема перебоїв з електроенергією піднялася з 7 на 4 місце (40%) через пошкодження, спричинені ракетними обстрілами у березні.

"Збільшилася проблема енергопостачання через пошкодження об'єктів внаслідок ракетних атак у березні", — повідомила виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Протягом минулого року цей показник не перевищував 40%, але у березні 2023 року він досяг 46%. Проблеми з енергопостачанням виявилися особливо серйозними для великих підприємств, які стали мішенями для ракетних атак. У той же час, малі та середні підприємства постраждали менше.

Після ракетних атак відбулися зміни у регіональних оцінках небезпеки роботи: Черкаська область очолила рейтинг за цим показником (100% респондентів з цієї області відзначили небезпеку роботи), в той час як Запорізька, Вінницька та Харківська області залишилися традиційно в топі найнебезпечніших регіонів. Водночас, Волинська та Закарпатська області залишаються відносно спокійними.

Щомісячне опитування, проведене Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, налічує понад 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 з 27 областей України. Цей формат дослідження активно використовується починаючи з травня 2022 року. Учасники опитування, які є менеджерами підприємств, аналізують та порівнюють результати роботи у березні 2024 року з лютнем того ж року. Вони оцінюють показники стану справ на момент проведення опитування і також подають прогнози на наступні три або шість місяців, або навіть два роки вперед. Іноді отримані результати порівнюються з даними з передвоєнного періоду, коли здійснювалося подібне дослідження серед бізнесу. Цей процес допомагає зрозуміти динаміку розвитку промисловості, виявити тенденції та вчасно реагувати на можливі виклики та перешкоди.

• Дефіцит кадрів став серйозною проблемою для українського бізнесу протягом останніх місяців, що відображається у результатах щомісячного опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.

• У березні 2024 року підвищився відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком як висококваліфікованих, так і низькокваліфікованих працівників.

• Цей дефіцит кадрів є серйозною перешкодою для подальшого розвитку бізнесу в Україні.

• Порівняно з попередніми роками, проблема дефіциту робочої сили почала активно наростати, що вказує на необхідність узгоджених заходів для вирішення цієї проблеми.

• Помітно, що ситуація з енергопостачанням також стала актуальною, особливо після ракетних атак, що свідчить про необхідність посилення заходів з енергозабезпечення та забезпечення стабільності в цьому секторі.

• Щомісячне опитування продовжує залишатися ефективним інструментом для виявлення тенденцій у розвитку промисловості та вчасного реагування на можливі ризики та перешкоди.

Україна активно розширює свій арсенал засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), маючи на меті забезпечення технологічної переваги в оборонних сферах. Зусилля українських науковців та інженерів спрямовані на створення та вдосконалення новітніх систем, які не лише ефективно функціонують у різних бойових умовах, але й відповідають найвищим технологічним стандартам.

Наразі, дев’ять українських моделей мобільних засобів РЕБ успішно пройшли процедуру кодифікації в Міністерстві оборони, що свідчить про їхню готовність до масового виробництва. Проте, це лише частина багатогранного процесу. Українські розробники продовжують активно працювати над новими проектами, які знаходяться на різних стадіях тестування та погодження.

Серед цих інноваційних рішень варто виділити РЕБ-рюкзак від компанії "Квертус", призначений для захисту військових від ворожих дронів під час переміщення. Також, комплекс "Плутон" від "Інфозахисту" активно виявляє та ліквідовує загрозу від дронів на відстані кількох десятків кілометрів, забезпечуючи важливе попередження та автоматично активуючи РЕБ.

Поступово, українська промисловість в області військової технології встановлює нові стандарти ефективного захисту та безпеки на фронті. Компанія "Обрій мілтек" рішуче впроваджує стратегію доступності своєї продукції, пропонуючи купольний засіб РЕБ за доступною ціною. Такі ініціативи демонструють не лише потужний потенціал української промисловості, а й відповідальність за забезпечення військової безпеки.

Насамкінець, варто відзначити, що українські розробки не обмежуються лише декількома моделями. Компанія "Kvertus" вже пропонує цілий ряд комплексів для виявлення та придушення дронів. Хоча багато українських комплексів складаються з китайських компонентів, така практика дозволяє швидко реалізувати проекти, не жертвуючи якістю продукції. Проте, залежність від імпортних компонентів може стати викликом для української оборонної промисловості у майбутньому.

На фоні зростаючої важливості китайських компонентів, які потрапляють у списки обмежень на експорт, Україна спрямовує свої зусилля на локалізацію цих елементів. Зараз вітчизняна компанія, що веде перемовини з європейською корпорацією щодо виробництва електронних компонентів для РЕБ в Україні, отримує підтримку від уряду. Українські виробники віддають перевагу локалізації навіть головних китайських компонентів, таких як модулі, з планами на їх виробництво на власних заводах за участю європейських мікросхем.

Нові розробки вже адаптовані для роботи в нестандартних діапазонах. Представники Міністерства стратегічних галузей промисловості та кластеру Brave1 впевнені, що ринок постійно взаємодіє з військовими на передовій, готовий реагувати на будь-які зміни. Зараз вирішальним є, наскільки швидко ці розробки зможуть отримати перші серійні контракти.

Україна також активно виробляє великі засоби РЕБ для протидії ворожим ракетам, шахтам та розвідувальним безпілотникам, які здатні перехоплювати сигнал GPS або змінювати його, виводячи об’єкт з маршруту. Деякі з найновітніших розробок, такі як "Буковель", "Нота" і "Покрова", вже стали відомими громадськості, хоча інші залишаються поки що у секреті. Більшість цих розробок відбуваються у приватному секторі.

Незважаючи на їхню релятивну новизну, ринок мобільних засобів РЕБ стає надзвичайно конкурентним, привертаючи багатьох виробників та замовників. Продукцію РЕБ придбовують благодійні фонди, військові структури, місцеві органи влади та навіть приватні компанії. Важливою тенденцією є зростання обсягів закупівель державою та військовими частинами, що сприяє отриманню фінансування для термінових закупівель техніки. Однак це також вимагає ефективного управління коштами та регулювання закупівельних процедур для уникнення ризиків корупції.

Попит на засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) значно зростає в містах, де вони використовуються для захисту цивільної інфраструктури від атак дронів. Приватні компанії також активно придбовують таку техніку для захисту своїх об’єктів від потенційних загроз.

Нинішній ринок РЕБ переживає період змін. У Міністерстві стратегічних галузей промисловості відзначають, що невеликі команди починають об’єднуватися для створення якісних продуктів, в той час як у Brave1 зауважують, що замовники все більше звертають увагу на перевірені вироби, а виробники активно прагнуть пройти державну процедуру кодифікації.

Зараз головним завданням є забезпечення розвитку ринку в технологічно правильному напрямку та відповідності тенденціям на передовій. Для цього держава має спростити процедуру кодифікації виробів та забезпечити систематичні та довгострокові замовлення від військових структур. Тільки таким чином можна забезпечити стабільний та продуктивний розвиток українського ринку РЕБ, що відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки та захисту національних інтересів.

• Попит на засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) в Україні значно зростає, особливо в містах, де вони використовуються для захисту цивільної інфраструктури від атак дронів, а також приватними компаніями для захисту своїх об'єктів.

• Ринок РЕБ переживає період змін, зокрема, невеликі команди починають об'єднуватися для створення якісних продуктів, а замовники звертають увагу на перевірені вироби.

• Для стабільного та продуктивного розвитку українського ринку РЕБ необхідно спростити процедуру кодифікації виробів та забезпечити систематичні та довгострокові замовлення від військових структур. Тільки так можна забезпечити безпеку та захист національних інтересів країни.