Економіка

Національний банк України активно розглядає можливість зміни основної валюти курсової прив’язки, замінюючи долар на євро, через зростаючу роль євро в розрахунках у країні. Рада оверсайту індикаторів грошового та валютного ринків НБУ провела перший періодичний огляд індикаторів валютного ринку. Згідно з отриманими даними, долар США залишається основною курсоутворюючою валютою, проте частка угод в євро постійно зростає, зокрема в операціях банків з клієнтами, досягаючи практично 50%. Експерти вбачають, що подальше збільшення цієї тенденції може призвести до переходу до євро як основної валюти курсової прив’язки. Тим не менш, члени Ради відзначають, що учасники ринку вже відчувають потребу у розрахунках курсу гривні до євро. З урахуванням цих факторів, Національний банк розглядає можливість переходу до єдиного (щоденного) переліку валют для встановлення офіційного курсу гривні та надання додаткової інформації щодо курсу гривні до євро.

Висновок з цієї статті полягає в тому, що Національний банк України активно розглядає можливість переходу до євро як основної валюти курсової прив'язки, замінюючи долар США. Частка угод в євро постійно зростає, наближаючись до 50%, що може призвести до подальшого збільшення цієї тенденції. Учасники ринку вже відчувають потребу у розрахунках курсу гривні до євро. У зв'язку з цим, Національний банк розглядає можливість встановлення єдиного переліку валют для визначення офіційного курсу гривні та надання додаткової інформації про курс гривні до євро.

Світовий банк прийняв рішення про надання Україні кредиту на суму 1,5 мільярда доларів для підтримки стратегії відновлення та розвитку країни. Ці кошти будуть забезпечені гарантіями Японії та Великої Британії у розмірах відповідно 984 мільйонів і 515 мільйонів доларів. Міністр фінансів Сергій Марченко підкреслив, що отримані кошти спрямуються на підтримку Державного бюджету України, стимулювання економіки та фінансування соціальних та гуманітарних програм. Додатково передбачено капіталізацію відсотків у сумі 99,54 мільйона доларів США для зниження витрат на обслуговування кредитних зобов'язань. Програма DPL2024 спрямована на підтримку реформ в Україні та надання фінансової підтримки за умови виконання визначених умов. Очікується, що кошти будуть передані до державного бюджету України до кінця поточного місяця, сприяючи подальшому розвитку країни.

Світовий банк надає Україні кредит на суму 1,5 мільярда доларів для підтримки політики відновлення та розвитку.Кредит буде забезпечений гарантіями Японії та Великої Британії.Отримані кошти будуть спрямовані на підтримку державного бюджету, відновлення економіки, а також фінансування соціальних та гуманітарних програм.Для зменшення витрат на обслуговування кредиту передбачена капіталізація відсотків у сумі 99,54 мільйона доларів США.Програма DPL2024 має на меті підтримку реформ в Україні та вимагає виконання певних умов з боку країни.Кошти планується передати до українського державного бюджету до кінця поточного місяця, що сприятиме подальшому розвитку країни.

Українська зброя: від відсутності до процвітання.

Українська зброя: з минулого в майбутнє.

Українська оборонна промисловість: виклики та перспективи.

Український військово-промисловий комплекс: виклики та стратегії вирішення.

У результаті викладених у тексті відомостей можна зробити кілька висновків. По-перше, Україна активно розвиває свою військово-промислову галузь, спираючись на співпрацю з західними компаніями та власні потужності. По-друге, агресивна політика Росії у напрямку українських військових заводів свідчить про значний вплив України на регіональну безпеку та стабільність. По-третє, незважаючи на труднощі, з якими стикаються українські виробники зброї, вони активно працюють над збільшенням виробництва та захистом своїх підприємств. Таким чином, Україна виявляє впевнений курс у зміцненні своєї обороноздатності та готовності до викликів, що можуть виникнути у майбутньому.

Українська зброя: зброєвиробництво після російської агресії

Після розпаду Радянського Союзу Україна опинилася перед викликом відновлення своєї збройної промисловості. Безгосподарність і корупція, а також зосередження виробництва на російських покупцях зробили її залежною від імпорту. Здача ядерного арсеналу в обмін на гарантії суверенітету теж збентежила оборонний потенціал. Тепер, після війни, Україні необхідне все: від базових боєприпасів до складної техніки. Міністр стратегічної промисловості Олександр Камишин заявив про успіхи в розробці ракет власного виробництва, але багато хто визнає, що досягнення рівня високотехнологічної зброї візьме десятиліття. Збройні сили зазнають тиск через недостатність боєприпасів і зброї, а прогнози розвідки США щодо втрат ППО лишають сумніви. За допомогою світових партнерів, Україна отримала деяку допомогу, але це далеко не вистачає для задоволення потреб країни.

Українські чиновники стикаються з серйозними викликами у відновленні вітчизняної збройної промисловості. Незважаючи на обмеження щодо оприлюднення точних цифр виробництва з міркувань безпеки, стає очевидним, що Україні необхідно збільшити виробництво зброї. Недостатнє фінансування з боку держави і обмежений доступ до інвестиційного капіталу ускладнюють ситуацію. Влада веде дискусію щодо використання заморожених активів російського Центрального банку, проте це лише один з кроків. Не лише фінансові аспекти, а й нестача вибухонебезпечних речовин, які поставляються з-за кордону, ускладнюють ситуацію. Додаткові труднощі виникають через неспроможність українських міністерств організувати ефективні закупівлі та контракти. Водночас, підвищення виробництва зброї стає необхідним, і українська промисловість зброї намагається відповісти на цей виклик, хоча зі зростанням обсягів виробництва виникають нові труднощі з плануванням та закупівлею сировини.

Українські виробники зброї стикаються з численними викликами, які ускладнюють процес нарощування виробництва. Чиновники стверджують, що спрощують процедури, проте на шляху до успіху зустрічаються різноманітні перешкоди. Співпраця з західними компаніями стає одним із шляхів розвитку, проте ситуація ускладнюється атаками російських сил на виробництва. Українські компанії вживають заходів для збереження виробництва, переносячи його за межі країни та дублюючи ключові процеси. Ці заходи, хоч і сприяють збереженню виробництва, знижують його ефективність. Виробники розмірковують над шляхами вирішення цих проблем, розуміючи, що їхня успішність на цьому шляху визначатиме майбутнє української оборонної галузі.

Українські виробники зброї стикаються зі складними викликами, але залишаються відданими розвитку оборонної галузі. Неспростовність фінансування, важкі умови ринку та загрози безпеки змушують їх шукати нові шляхи і стратегії. Співпраця з західними партнерами, такими як Rheinmetall, BAE Systems і Baykar, відкриває нові можливості, але атаки російських сил на виробництва ставлять під загрозу цей напрямок розвитку. Українські компанії демонструють гнучкість і винаходливість, розміщуючи частину виробництва за кордоном та вживаючи заходів для збереження ефективності. Однак успіх цього шляху залежить від здатності подолати перешкоди та забезпечити стабільний розвиток української оборонної промисловості.

Європейський Союз вирішив продовжити пільги для українських аграріїв на ще один рік, але залишив собі право на "екстрене гальмування". Список продукції, яку можна піддати "гальмуванню", розширився, включаючи основний експортний продукт України — зерно. Єврорада та Європарламент попередньо підтвердили продовження скасування мит до 5 червня 2025 року. Вони також визначили, що Єврокомісія може вжити "оперативних заходів" у разі збоїв на ринках ЄС через український імпорт. Депутати Європарламенту домоглися розширення списку товарів, які можуть підпасти під "екстрене гальмування", включаючи вівса, кукурудзу, крупи та мед. Ці рішення повинні бути ухвалені до 5 червня, коли закінчується дія нинішніх пільг.

• Європейський Союз продовжив пільги для українських аграріїв на ще один рік, але залишив собі можливість вжити "екстреного гальмування" у разі збоїв на ринках через український імпорт.

• Список товарів, які можуть підпасти під "екстрене гальмування", було розширено за рахунок вівса, кукурудзи, круп і меду.

• Рішення про скасування мит повинно бути ухвалено до 5 червня, коли завершується дія нинішніх пільг.

У 2023 році було виділено значні кошти з державного бюджету на функціонування Верховної Ради України. Загалом 2,6 мільярда гривень було спрямовано на операційну діяльність парламенту, з яких 13,7 мільйонів гривень витрачено на організацію візитів делегацій за кордон. Проте важливо відзначити, що з цієї суми лише 109,4 мільйонів гривень було повернуто до державного бюджету.

У 2024 році обсяг фінансування роботи Ради зросли, і на ці цілі виділено 2 947,1 мільярда гривень. Варто зазначити, що з уведенням воєнного стану, Верховна Рада України веде роботу в умовах максимальної економії державних коштів.

• У 2023 році державні кошти на операційну роботу Верховної Ради України склали 2,6 мільярда гривень, з яких 13,7 мільйонів гривень було використано на організацію візитів делегацій за кордон.

• Загалом у бюджеті було передбачено понад 2,7 мільярда гривень для підтримки роботи парламенту, і з цієї суми витрачено близько 2,59 мільярда гривень, з яких частина була повернута до державного бюджету.

• У 2024 році на фінансування діяльності Верховної Ради було виділено майже 2,95 мільярда гривень.

• Варто відзначити, що з уведенням воєнного стану Верховна Рада працює в режимі максимальної економії державних коштів, що є важливим фактором у контексті ефективного використання бюджетних ресурсів.

У 2023 році кондитерська корпорація "Рошен", головна компанія групи Roshen, зазнала вражаючого зростання виторгу на рівні 31,85 млрд грн, відповідно до даних YouControl. Президент компанії Roshen, Вʼячеслав Москалевський, розповів Forbes, що цей успіх був результатом переважно експортної діяльності. У 2023 році чистий дохід від реалізації продукції Roshen становив 31,85 млрд грн, при цьому собівартість реалізованої продукції склала 21,46 млрд грн. Порівняно з 2022 роком, це представляє значний ріст. Чистий прибуток Roshen за 2023 рік збільшився на 43,5% порівняно з попереднім роком і склав майже 5,64 млрд грн.

Москалевський пояснив, що зростання продажів та прибутку в 2023 році було зумовлене збільшенням обсягів експорту. Він також відзначив, що експорт зросли приблизно у півтора раза, а частка України на міжнародному ринку зменшилась.

Крім того, у 2023 році продукція Roshen відбулася з полиць гіпермаркетів "Auchan Україна" через їхню присутність у російському ринку. Рішення Auchan було прийняте до настання повномасштабної війни за "комерційними причинами".

Компанія Roshen залишається лідером серед харчової промисловості та виробників напоїв в Україні, займає перше місце серед 20 найбільших компаній у цій галузі, а також увійшла до рейтингу 200 найбільших приватних компаній України за версією Forbes. У 2023 році мережа магазинів Roshen налічує 95 точок у 16 містах України, включаючи відкриття нових магазинів у Луцьку, Хмельницькому та Івано-Франківську.

У 2023 році кондитерська корпорація "Рошен" продемонструвала вражаючі показники у зростанні виторгу та чистого прибутку, досягнувши великого успіху завдяки експортній діяльності. Виторг від реалізації продукції зросли на 31,85 млрд грн, а чистий прибуток підвищився на 43,5%, склавши майже 5,64 млрд грн. Цей позитивний тренд був викликаний збільшенням обсягів експорту, що підтверджується зростанням продажів на міжнародних ринках. Незважаючи на виклики, такі як війна та зниження частки на ринку України, Roshen продовжує утверджувати своє лідерство у галузі харчової промисловості, розширюючи мережу своїх магазинів та збільшуючи свою присутність.

Кабінет Міністрів України затвердив стратегічний План для Ukraine Facility, який є ключовим документом для впровадження програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу. Ця програма, розрахована на чотири роки, передбачає загальний обсяг фінансування у розмірі 50 мільярдів євро на період з 2024 по 2027 рік. План передбачає широкий спектр структурних та економічних реформ, спрямованих на підтримку економічного зростання та покращення умов для бізнесу. Основні напрями реформ включають управління державними фінансами, боротьбу з корупцією, розвиток інфраструктури, ринку землі та підтримку малого та середнього підприємництва.

Затверджений План для Ukraine Facility містить понад 150 індикаторів за 69 напрямками реформ, які планується виконати до 2027 року, а також 16 інвестиційних індикаторів, спрямованих на розвиток інфраструктури та інші пріоритетні галузі. Фінансування в межах програми Ukraine Facility залежить від успішного виконання цих індикаторів. Передбачено механізм перехідного фінансування обсягом 6 мільярдів євро, яке передує основному фінансуванню програми. Україна реалізує п'ять індикаторів у рамках цього перехідного фінансування, і частина коштів, 4,5 мільярди євро, планується отримати у березні 2024 року. Останній платіж під цю програму передбачений на 2028 рік.

Уряд України відданий впровадженню реформ та зміцненню економіки країни, та програма Ukraine Facility стане важливим інструментом для досягнення цих цілей.

У висновках можна виділити наступне:

• План для Ukraine Facility, схвалений Кабінетом Міністрів України, є стратегічним документом, що визначає основні напрямки програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу на період з 2024 по 2027 рік.

• Цей план передбачає реалізацію широкого спектру структурних та економічних реформ, спрямованих на підтримку економічного зростання, поліпшення бізнес-середовища та зміцнення державних фінансів.

• Успішне виконання плану передбачає впровадження понад 150 індикаторів реформ та здійснення інвестицій у пріоритетні галузі економіки.

• Фінансування в межах програми Ukraine Facility залежить від досягнення поставлених індикаторів та передбачає перехідне фінансування обсягом 6 мільярдів євро перед основними платежами.

• Україна виявляє велику впевненість у своїх здібностях до реалізації програми Ukraine Facility та впровадження необхідних реформ для покращення економічної ситуації в країні.

Український ринок землі продовжує динамічно розвиватися, незважаючи на складну ситуацію, в тому числі й на воєнний стан. З початку 2024 року відбулися значні зміни у правилах продажу землі, що призвели до збільшення попиту та цін на неї. Помітне підвищення цін свідчить про активний інтерес інвесторів до земельних ділянок. Незважаючи на обмеження щодо участі іноземців у земельних торгах, ціни продовжують зростати, що відображає загальний оптимізм та віру в перемогу України. Важливо відзначити, що навіть за умови відсутності іноземного попиту, вартість землі продовжує зростати, що може бути спричинено очікуваннями щодо подальших змін у правилах ринку землі. Хоча ситуація складна, варто відзначити, що земля в Україні залишається відносно недооціненою порівняно з іншими країнами, і це створює перспективи для подальшого росту її вартості. Хоча прогнозувати майбутні зміни складно, загальний тренд до підвищення вартості землі свідчить про її значний інвестиційний потенціал та підвищений інтерес з боку різних зацікавлених сторін.

У результаті аналізу статті можна зробити кілька висновків. По-перше, в Україні відбуваються зміни в правилах продажу землі, що призводить до збільшення попиту та цін на неї, незважаючи на складну політичну та воєнну ситуацію. По-друге, середня ціна на земельні ділянки у країні становить близько 41 тис. гривень за гектар, проте вона значно варіюється в різних регіонах. По-третє, вартість землі в Україні продовжує зростати, що відображає загальний інтерес інвесторів до аграрного сектору країни. І, нарешті, обмеження для іноземців не перешкоджають зростанню цін на землю, що свідчить про великий потенціал ринку та внутрішній оптимізм вітчизняних інвесторів.

Національний банк України виступив із закликом до керівництва українських банків перевіряти свій персонал на предмет можливих "інсайдерів і колаборантів" та посилити захист у сфері кібербезпеки. Це стало відомо з рекомендацій НБУ, які були розіслані регулятором. У звіті зазначається про зростання кількості кібератак на банківські структури. Ці атаки охоплюють різні види дій, включаючи кібершпигунство та кібертероризм. Регулятор наводить сім напрямків, які банки мають посилити для боротьби з цими загрозами, зокрема перевірку свого персоналу на предмет можливих колаборантів. В іншому аспекті рекомендації більше технічного характеру, зокрема, щодо віддаленого доступу до мережі та контролю за привілейованими користувачами. Регулятор не конкретизував, на кого саме повинно бути спрямоване підозрювання, але закликає усвідомлювати можливі ризики і забезпечувати високий рівень безпеки в банківській сфері.

У зазначеній статті розглядається заклик Національного банку України до українських банків стежити за своїм персоналом з метою виявлення можливих інсайдерів і колаборантів, а також зміцнити заходи кібербезпеки. Зазначається зростання кількості кібератак на банківські установи, що створює загрозу для їхньої інформаційної безпеки. Регулятор також надає конкретні рекомендації стосовно забезпечення безпеки, включаючи контроль за доступом до мережі та діями привілейованих користувачів. Ці заходи спрямовані на підвищення рівня захисту банківських систем від кіберзагроз і виявлення можливих внутрішніх ризиків.