Економіка

Українські авіаційні служби, згідно з висловленням голови Державіаслужби України, Олександра Більчука, розраховують витратити місяць на підготовку для відновлення пасажирських перевезень після отримання дозволу на польоти. На щастя, аеропорти у Києві та Львові зуміли зберегти свій персонал, що значно спростить підготовку до прийому літаків, і, за оцінками, знадобиться всього лише три тижні на цей процес.

Вже зараз зарубіжні низькобюджетні авіакомпанії висловлюють готовність зайти на український ринок, проте експерти попереджають, що відновлення польотів стане великим викликом. Велика кількість пілотів, що працюють за кордоном, можуть не повернутися, а ті, що залишаться в Україні, ризикують втратити свої навички та кваліфікацію через відсутність польотів.

Більчук наголосив на необхідності проведення системи продажів та проходження аудиту аеропортів для відновлення комерційних польотів. Також було висловлено стурбованість станом українських авіакомпаній, які є важливим складовим фактором економіки країни. Заклик до зниження ризиків до прийнятного рівня згідно з міжнародними стандартами також лунає перед відновленням польотів.

Державіаслужба зараз проводить аналіз повітряного простору для визначення безпечних маршрутів польотів і оцінює безпеку аеропортів. Відновлення цивільних польотів українськими авіалініями залежить від кількох факторів, включаючи безпеку аеропортів від можливих ракетних атак, сертифікацію інфраструктури аеропортів, механізм страхування та готовність авіакомпаній працювати в умовах підвищеного ризику.

У висновку важливо відзначити, що відновлення польотів з України є складним процесом, який потребує часу та уважної підготовки. Головними факторами, які впливають на цей процес, є безпека польотів, стан українських авіакомпаній, готовність аеропортів та пілотів до відновлення роботи в умовах підвищеного ризику.

Державні авіаційні служби України планують провести необхідні заходи для забезпечення безпеки польотів та роблять аналіз повітряного простору. Потрібно також враховувати можливий відхід пілотів та необхідність сертифікації інфраструктури аеропортів.

Загалом, хоча відновлення польотів є складним завданням, але з правильною координацією та підготовкою з боку відповідних органів та компаній, цей процес може бути успішно реалізований для забезпечення безпечних та ефективних пасажирських перевезень.

У п’ятницю, 23 лютого, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль оголосив про впровадження "Плану взаєморозуміння" щодо розблокування кордону з Польщею. Цей план передбачає реалізацію "болісних для нас компромісів" з метою полегшення економічних та торговельних обмежень, які виникли через блокаду кордону. Проблема цієї блокади має негативний вплив на економіку обох країн, що вимагає розумних рішень та конструктивного підходу для вирішення.

У межах "Плану взаєморозуміння" запропоновано кілька кроків, включаючи обмеження аграрного експорту до Європейського Союзу, проведення скринінгу якості української агропродукції, заклик до Польщі приєднатися до звернення щодо припинення російського аграрного експорту до ЄС, створення "Тристороннього штабу" для швидкого вирішення питання блокади кордону, а також вирішення питання пропуску на кордоні різних груп товарів.

Прем’єр-міністр відзначив, що такий план є справедливим та вигідним для обох сторін, і закликав до встановлення конструктивного діалогу для його успішної реалізації.

Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував запровадження "Плану взаєморозуміння" для розблокування кордону з Польщею, викликаного "болісними компромісами". Цей план передбачає серію кроків, спрямованих на полегшення економічних обмежень та підтримку торгівлі між країнами. Зазначено, що блокада кордону негативно впливає на обидві економіки, тому необхідне швидке та ефективне рішення проблеми. "План взаєморозуміння" включає обмеження аграрного експорту до ЄС, вирішення питання якості української агропродукції, спільний звернення до Європейської комісії щодо припинення російського аграрного експорту, створення "Тристороннього штабу" та розв’язання питання пропуску на кордоні. Шмигаль закликав до конструктивного діалогу для успішної реалізації цього плану.

Кабінет міністрів оголосив про призначення державного підприємства "Ізотоп" з Києва стратегічним об'єктом для економіки та безпеки держави, повідомив голова Фонду держмайна Віталій Коваль. Це важливе рішення відкриває перед підприємством широкі перспективи для розвитку та спонукає до розширення його діяльності, як стверджують представники Фонду держмайна. Державне підприємство "Ізотоп" вважається провідним постачальником радіоізотопної продукції та джерел іонізуючого випромінювання для медичних та енергетичних установ в Україні. Крім того, воно займається утилізацією джерел іонізуючого випромінювання. Завдяки своєму досвіду та кваліфікованому персоналу, підприємство є важливим активом для країни. Наступним етапом у його розвитку буде розширення спектру діяльності, зокрема планується виробництво радіофармпрепаратів. Фонд держмайна розпочав процес надання "Ізотопу" статусу стратегічного підприємства ще у січні 2024 року. "Новий статус призведе до зростання прибутку "Ізотопу", створення нових робочих місць та більшого надходження коштів до бюджету", — підкреслив Коваль. Державне підприємство "Ізотоп" було засновано у 1962 році і наразі співпрацює з компаніями з США, Канади та інших країн. Крім того, воно має досвід співпраці з урядом Німеччини у рамках програми захисту ядерних матеріалів. У липні 2023 року діяльність підприємства перевіряла місія МАГАТЕ з підтримки та допомоги у питаннях безпеки джерел іонізуючого випромінювання в Україні.

У результаті призначення державного підприємства "Ізотоп" стратегічним об'єктом для економіки та безпеки держави в Україні відкриваються широкі перспективи для його розвитку. Це рішення сприятиме зростанню прибутку підприємства, створенню нових робочих місць та збільшенню надходжень до державного бюджету. ДП "Ізотоп" вже є провідним постачальником радіоізотопної продукції та джерел іонізуючого випромінювання для медичних та енергетичних установ в Україні, а також займається утилізацією джерел іонізуючого випромінювання. Плани розширення діяльності на виробництво радіофармпрепаратів відображають стратегічні напрямки його подальшого розвитку. Важливою є також співпраця з міжнародними партнерами та використання досвіду управління ядерними матеріалами для підтримки безпеки джерел іонізуючого випромінювання в Україні.

Інтенсивна мобілізація в Києві вже зачепила роботу комунального підприємства "Київпастранс", відчуваються перші негативні наслідки. Не вистачає робочих рук серед столичних транспортників. За словами активістів, які спостерігають за ситуацією, протягом наступного півроку-року може початися систематичний розпад транспортної системи міста. Наземний транспорт Києва стикається з серйозними перешкодами через деградацію енергетичної інфраструктури комунального транспорту, яка прогресивно втрачає свою працездатність.

Уже зараз відчутно не вистачає електромонтерів та кабельників, які відповідають за ремонт мереж для руху тролейбусів та трамваїв. Експерти стверджують, що КП "Київпастранс" не має достатнього числа фахівців, і тому активно мобілізує їх, а частина персоналу вже вирушила в армію як добровольці ще на початку конфлікту. Аналітики вважають, що жінки можуть замінити мобілізованих чоловіків на деяких посадах у "Київпастрансі", проте для цього необхідно створити сприятливі умови праці.

Сергій Литвинов, директор з транспорту КП "Київпастранс", повідомив, що мобілізація суттєво вплинула на кадрову ситуацію на підприємстві, як і на всіх підприємствах міста. Велику кількість водіїв КП було викликано на військову службу. Зараз "Київпастранс" активно привертає до роботи спеціалістів, які раніше також працювали на підприємстві. Повідомляється, що ресурси для цього є. Щодо проблеми з нестачею електромонтерів, які обслуговують електромережі підприємства, в "Київпастрансі" підтверджують, що така проблема існувала, але наразі ситуація поступово виправляється.

• Інтенсивна мобілізація серед населення Києва відчутно вплинула на роботу комунального підприємства "Київпастранс", що відповідає за наземний транспорт міста.

• Недостаток робочої сили серед працівників "Київпастрансу" призводить до проблем з обслуговуванням транспортних мереж, що загрожує зрушенням у плануванні та експлуатації транспортних маршрутів.

• Через недолік фахівців, які здатні проводити ремонтні роботи на електромережах, підприємство зазнає деградації і може стати нездатним забезпечити ефективний рух тролейбусів та трамваїв.

• Влада та керівництво підприємства повинні активно працювати над залученням додаткових працівників та створенням сприятливих умов для роботи, щоб запобігти можливому транспортному кризі в столиці.

Польща звернула свою увагу на включення прикордонних переходів з Україною, певних ділянок доріг і залізничних шляхів до категорії критичної інфраструктури. Це рішення, як заявив польський прем’єр Дональд Туск, має забезпечити безперешкодне постачання військової та гуманітарної допомоги в Україну "без будь-яких затримок", незважаючи на протести фермерів. "Це стане питанням найближчих годин", — додав Туск, вказуючи на вагомість цього кроку в контексті сучасних подій. Проте, чи буде цей захід достатнім для вирішення проблеми блокування доріг, залишається поки що невизначеним.

Прем’єр також висловив свою готовність до діалогу з фермерськими громадами, зазначивши, що Польща активно працює над захистом їхніх інтересів. Проте, він також наголосив на тому, що українська допомога має свої економічні вимоги, які можуть вплинути на польський аграрний сектор. З цієї причини важливо знайти баланс між підтримкою України та збереженням економічних інтересів Польщі.

Президент України Володимир Зеленський закликав до діалогу та співпраці між Україною та Польщею, визначаючи це як питання національної безпеки. Він також висловив надію, що у зустрічі на кордоні буде представник Єврокомісії, щоб забезпечити об'єднаність підходів Європи до цієї ситуації. Проте, польський прем’єр Туск висловив сумнів у необхідності таких заходів солідарності, наголошуючи на готовності Польщі до повної підтримки України.

Зеленський також підкреслив необхідність узгодження спільних дій та запланував зустріч урядів обох країн у Варшаві. Відповідно до нього, таке засідання має відбутися 28 березня. Це, за словами президента, відображає стратегічне партнерство між Україною та Польщею в області забезпечення безпеки та стабільності в регіоні.

Починаючи з 20 лютого, по всій території Польщі спалахнули нові протести фермерів, які придбали більш радикальний характер. Селяни стверджують, що зазнають фінансових втрат та збитків у своєму бізнесі через велику кількість недорого увезеного українського зерна, яке, як вони вважають, завдає шкоди їхнім інтересам на ринку. Тепер поляки не лише блокують прикордонні дороги для вантажівок, але і перешкоджають руху по залізницях. Ситуація досягла такого рівня напруженості, що протестувальники вилили українське зерно на дорогу у знак протесту, а також заважали руху пасажирських автобусів. На одному з тракторів польських фермерів було помічено плакат із закликом до Путіна "навести порядок в Україні, Брюсселі", адресований польським урядовцям.

Зазначений чоловік, що демонстрував плакат, був затриманий, повідомляє польська преса. Міністерство закордонних справ Польщі висловило припущення про можливий вплив російської агентури на появу антиукраїнських та пропутінських лозунгів на протестах фермерів. У Варшаві наголошують, що такі інциденти "ослаблюють переговорні позиції" Польщі в контексті міжнародних відносин.

Тим часом, в Державній прикордонній службі України вказують, що поляки продовжують блокувати шість напрямків на кордоні з Україною, черги в яких налічують 2450 вантажівок. Найбільші черги утворилися біля КПП "Краківець", "Рава-Руська" та "Шегині", повідомляють прикордонники.

• Протести фермерів у Польщі набули радикального характеру, що відображає серйозні обурення селян щодо втрат та збитків у своєму бізнесі через конкуренцію з українськими постачаннями зерна.

• Влада Польщі вказує на можливий вплив російської агентури на ескалацію протестів та наявність антиукраїнських пропагандистських елементів серед протестувальників.

• Спалахнення конфлікту між польськими фермерами та українськими постачальниками зерна має потенційно негативний вплив на відносини між Україною та Польщею, а також на переговорні позиції Польщі у міжнародному співтоваристві.

• Залишається нагальною потреба у пошуку конструктивних рішень для врегулювання конфлікту, які б враховували інтереси обох сторін та сприяли підтримці стабільності та мирного співіснування на прикордонних територіях.

Економічна нестабільність в Україні: Бізнес висловлює невдоволення діями влади та податковою системою

Український бізнес продовжує стикатися з труднощами через невизначені дії влади та систематичний тиск з боку силових структур. Підприємці вважають, що невдалі рішення та відсутність підтримки від держави призводять до закриття бізнесів. Навіть заяви уряду про покращення економічної ситуації не відповідають реальності, за словами представників бізнес-середовища.

Результати досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій свідчать про погіршення очікувань бізнесу на майбутнє. Зменшується кількість компаній, які мають намір розширювати свою діяльність, а зростає кількість тих, хто планує скорочення. Багато підприємств розглядають державу не як партнера, а як регулятора чи навіть перешкоду для свого розвитку.

Податковий індекс Європейської бізнес асоціації відображає недовіру українських компаній до податкової системи. Чотиридесят відсотків підприємств вважають систему оподаткування серйозним обмеженням для розвитку бізнесу. Фіскальний тиск оцінюється високо, і лише обмежена кількість підприємців не відчуває його впливу.

Економічний аналітик Анатолій Амелін з "Українського інституту майбутнього" вказує на відсутність стійкої економічної бази та росту, який є результатом інфляції. Він також зазначає відтік бізнесменів за кордон через загрози та спроби неправомірного вилучення коштів в Україні.

Сучасна економічна ситуація в Україні викликає серйозне занепокоєння серед підприємців та бізнес-спільноти. Бізнес висловлює невдоволення не тільки економічними труднощами, але й діями влади та невизначеністю податкової системи. Підприємці переконані, що певні кроки уряду та тиск з боку силових структур призводять до закриття підприємств.

Результати досліджень підтверджують загострення ситуації, оскільки зменшується кількість підприємств, які планують розширення, та зростає частка тих, хто очікує скорочення. Бізнес виявляє низьку довіру до держави, розглядаючи її не як партнера, а як перешкоду або регулятора.

Податковий індекс свідчить про те, що податкова система викликає значні сумніви серед українських компаній, вбачаючи в ній обмеження для свого розвитку. Фіскальний тиск і відтік бізнесу за кордон є показниками відсутності стійкої економічної бази та негативного впливу на інвестиційний клімат.

Урядові слід уважно реагувати на висловлювання та думки бізнес-спільноти, а також активно шукати ефективні шляхи вирішення економічних проблем, щоб стимулювати розвиток бізнесу та покращити інвестиційний клімат в країні.

Ринок Земель в Україні: Потенційний Зріст Вартості Землі та Фінансові Перспективи

Протягом останніх двох років, періоду повномасштабної війни Росії проти України, сільськогосподарський ринок земель продемонстрував надзвичайно стійкий ріст. За цей період вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно підвищенню потенційної застави на $5,5 млрд. З урахуванням коефіцієнта ліквідності сільгосппідприємств у розмірі 0,35, це може забезпечити додаткові кредити на суму $1,9 млрд для власників та агросектору.

На кінець 2023 року обсяг банківського боргу аграрного сектору досяг приблизно 3,5 млрд доларів США. Запровадження відкритого ринку землі для юридичних осіб з 1 січня поточного року передбачає подальший зріст вартості землі приблизно на 40%, що призведе до збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд.

Це відкриває можливості для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд, що сприятиме зменшенню розриву в фінансуванні українського агросектору, оцінюваного приблизно в $21 млрд. Розвиток ринку та підвищення його прозорості дозволять збільшити коефіцієнт ліквідності землі, наближаючи його до рівня розвинених країн, та розширити можливості кредитування. Цей підхід може допомогти в розвитку та відновленні агросектору, а також в задоволенні потреб у короткостроковому та інвестиційному фінансуванні.

• Стійкий ріст вартості земель: Навіть в умовах повномасштабної війни з Росією, сільськогосподарський ринок земель в Україні демонструє стабільний ріст. За останні два роки вартість землі зросла на 10%, відкриваючи нові фінансові можливості для агросектору та власників земель.

• Фінансові перспективи агросектору: Розглядаючи показники банківського боргу аграрного сектору, варто відзначити обсяг близько 3,5 млрд доларів США на кінець 2023 року. Запровадження відкритого ринку землі сприятиме подальшому росту вартості землі на 40%, що відкриє шлях для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд.

• Збільшення капіталізації ринку земель: Прогнозоване збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд вказує на потенціал використання землі як фінансового ресурсу. Це відкриє можливості для залучення кредитів, сприяючи зменшенню розриву в фінансуванні агросектору та вирівнюванню із західними практиками.

• Роль міжнародного співробітництва: Залучення іноземних інвестицій та дотримання високих стандартів прозорості на ринку земель може позитивно вплинути на коефіцієнт ліквідності та збільшити обсяги можливого кредитування.

У цілому, активне використання земель як фінансового інструменту може стати ключовим фактором у відновленні та розвитку українського агросектору в умовах економічних труднощів.

Державний Борг України: Рекордні Цифри та Виклики 2023 року

За офіційними даними Міністерства Фінансів, станом на 2023 рік, державний і гарантований державою борг досяг нового історичного піку, склавши 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Протягом року цей показник зрос на 35,4% в гривні (1,444 трлн грн) і на 30,4% в доларах ($33,9 млрд). Головним чином, на цей ріст вплинуло отримання макрофінансової допомоги від Європейського союзу на суму 18 млрд євро, що становило значну частину загального збільшення боргу.

Також в статті відзначається, що витрати на обслуговування держборгу у 2023 році склали 8,2% від видатків загального фонду держбюджету. Це свідчить про певне погіршення структури державного боргу в умовах воєнного часу. Автор також зазначає, що навіть при припиненні виплат за боргом до 2027 року, уряд не зміг досягти більш вигідних умов відстрочки чи зменшення обов'язків, що створює серйозні виклики для країни в майбутньому.

Стаття відображає тривожні тенденції в розвитку державного боргу України протягом 2023 року. Згідно з даними Міністерства Фінансів, величезний зріст боргових зобов'язань досяг нового історичного рекорду, досягаючи 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Це підкреслює складні економічні умови, зумовлені веденням війни та реалізацією стратегічних планів.

Найбільший внесок у зростання боргу зробило отримання макрофінансової допомоги від ЄС, що становить значну частину загального збільшення. Однак, навіть з припиненням виплат до 2027 року, визначено важливий аспект – відсутність значущих угод щодо вигідніших умов реструктуризації боргу, а також списання частини заборгованості.

Стабільність структури державного боргу погіршилася, а витрати на його обслуговування зросли до 8,2% видатків загального фонду держбюджету. Ці показники, в контексті складнощів економічного та політичного характеру, створюють серйозні виклики для економічної стабільності та фінансової безпеки України. Це обов'язково вимагатиме від уряду ефективних стратегій управління борговими зобов'язаннями та пошуку шляхів фінансового відновлення країни.

"Створення НАК 'Вода України': Крок до ефективного водництва та балансу ресурсів" Міністр захисту довкілля та природних ресурсів, Руслан Стрілець, підкреслив важливість створення Національної акціонерної компанії "Вода України" для забезпечення відкритого та ефективного моніторингу водних ресурсів. За даними міністерства, 2023 рік був важким для водного сектору через техногенну катастрофу – підрив дамби Каховської ГЕС. Міністр підкреслив необхідність балансу між використанням водних ресурсів та забезпеченням доступу до води в умовах воєнного бюджету. Також відзначено передачу першій організації водокористувачів зрошувальних систем на Одещині та прийняття закону щодо регулювання організацій водокористувачів та гідротехнічної меліорації земель для сталого розвитку сільськогосподарського сектору.

Висновки: Створення Національної акціонерної компанії "Вода України" є важливим кроком для ефективного водництва та контролю за використанням водних ресурсів. Міністр захисту довкілля та природних ресурсів, Руслан Стрілець, підкреслив актуальність цього кроку, особливо після техногенної катастрофи Каховської ГЕС. Втрата великого об'єму води стала викликом для країни, і стале використання водних ресурсів стало критичним аспектом національної безпеки. Передача зрошувальних систем та прийняття закону про регулювання організацій водокористувачів сприятиме відновленню зрошення та розвитку сільськогосподарського сектору в Україні.

Українська енергетична інфраструктура піддана агресивним атакам російських загарбників, які у цьому зимовому сезоні сконцентрували свої удари на прифронтових районах. Інформацію про це подав заступник міністра енергетики Ярослав Демченков під час національного телемарафону. Варто відзначити, що протягом цього опалювального сезону не було масових обстрілів українських енергетичних об'єктів. Демченков зауважив, що противник зосереджується, передусім, на прифронтових територіях, спрямовуючи свої зусилля на знищення об'єктів генерації та розподілу енергії, а також влучання в вугільні шахти та газопостачальну систему. Зазначено, що Міненерго утворило спеціальну робочу групу для оперативного вирішення потреб енергетичних компаній та підсилення готовності до ліквідації наслідків можливих атак противника на енергетичні об'єкти, використовуючи досвід минулого опалювального сезону.

Висновки статті свідчать про те, що російські загарбники активно атакують енергетичну інфраструктуру в прифронтових районах України. Заступник міністра енергетики, Ярослав Демченков, повідомив, що протягом цього зимового сезону не відбулося масових обстрілів українських енергетичних об'єктів, але загроза існує, зокрема, у формі спрямованих атак на генеруючі та розподільні об'єкти енергетики, а також на вугільні шахти та газопостачальну систему в прифронтових районах. У відповідь на цю загрозу, в Міненерго створено спеціальну робочу групу для оперативного вирішення потреб енергетичних компаній та підготовки до ліквідації можливих наслідків ворожих атак. Акцентується також на набутому досвіді від масованих російських ударів минулого опалювального сезону, що свідчить про важливість підготовки та заходів з усунення можливих наслідків атак на енергетичні об'єкти України.