Економіка

Валютний ринок України знаходиться під впливом багатьох важливих факторів, які визначають динаміку курсу національної валюти. Серед ключових чинників особливу роль відіграють:

Експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін вважає, що “затишшя” на валютному ринку може зберегтися не лише у листопаді, а й у грудні. Він підкреслив, що з середини жовтня до кінця року Україна отримає близько 17 мільярдів доларів міжнародної допомоги, що суттєво збільшить резерви країни.

“Національний банк України (НБУ) має можливість підтримувати курс на рівні 41-41,5 гривні за долар до кінця грудня. Девальвація гривні наразі не є доцільною, оскільки це лише підвищить інфляцію,” — зазначив Монін. За його прогнозом, у листопаді 100 доларів можуть коштувати від 4100 до 4150 гривень.

Банкір Сергій Фурса передбачає, що протягом 2025 року курс долара в Україні може зрости, але поступово. “Наприкінці 2025 року курс може становити 44-45 гривень за долар, що означає, що 100 доларів обійдуться в межах 4400-4500 гривень,” — зазначив він.

Монін радить українцям купувати валюту, проте з обережністю, оскільки немає термінової необхідності в цьому кроці. В умовах можливого зміцнення гривні до кінця року, варто зважати на ситуацію на валютному ринку.

Важливі аспекти діяльності Національного банку України включають:

Сергій Мамедов — одногрупник Дениса Мальцева, який свого часу хрестив сина Мамедова. Кар’єра Мамедова завжди була пов’язана з банківською сферою, і його партнерські відносини з Мальцевим стали одним із ключових етапів у його професійному зростанні. Зокрема, вони разом працювали у банку “Глобус”, яким фактично керував Мальцев.

Ключовим моментом у стосунках між Мамедовим і Мальцевим став конфлікт, коли після початку переслідування Мальцева в Україні, Мамедов, за словами джерел, підробив підписи і незаконно захопив частку у банку “Глобус”. Крім того, Мамедов заволодів значними фінансовими активами і проєктами свого друга, поки той перебував у Відні.

Під час президентства Віктора Януковича, Сергій Мамедов був відомий як довірена особа “сім’ї”, працюючи за вказівками таких високопосадовців, як Юрій Колобов (міністр фінансів), Олександр Клименко (міністр доходів і зборів) та Сергій Арбузов (голова НБУ). У цей період Мамедов був призначений головою правління “Укргазбанку”.

Отримавши значні ресурси, Мамедов вирішив витратити частину своїх коштів на кампанію проти Андрія Пишного, аби замінити його на посаді голови Національного банку України. На думку джерел, Мамедов активно готується до цієї боротьби, використовуючи свої зв’язки та фінансові можливості, щоб забезпечити собі підтримку вищих ешелонів влади.

Чи зможе Мамедов досягти своїх амбіцій і зайняти крісло голови НБУ — питання залишається відкритим

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

У середу, 23 жовтня, під час візиту до Оману, Сибіга провів переговори з міністром економіки султанату доктором Саідом бен Мохамедом бен Ахмедом Аль-Сакрі.

Голова МЗС висловив зацікавленість України в розвитку відносин з Оманом та державами Затоки в низці сфер, серед яких торгівля, інвестиції, експорт продовольства, розвиток відновлюваної енергетики та технологій.

Міністр запропонував оманській стороні розглянути можливість створення продовольчого хабу для української продукції та її подальшого просування на ринки держав східної Африки

Сибіга наголосив, що попри війну та удари росії по українській портовій інфраструктурі та цивільним суднам, Україна залишається одним з гарантів світової продовольчої безпеки. “Він запевнив у готовності України і надалі бути надійним партнером для держав Близького Сходу та Африки у постачанні критично необхідного продовольства. Міністр запросив оманську сторону взяти участь у третьому Продовольчому саміті, який відбудеться цьогоріч у Києві”, – зазначили у МЗС.

Сторони, як повідомляється, “погодилися, що російська агресія проти України призвела до негативних глобальних наслідків, зокрема загострення цілої низки криз: продовольчої, енергетичної, безпекової та інших”.

Сибіга поінформував співрозмовника про ситуацію на полі бою та Формулу миру як єдиний шлях до відновлення всеосяжного, справедливого та тривалого миру. Він висловив вдячність оманській стороні за принципову підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, принципів Статуту ООН.

Очільник МЗС також поінформував про російський терор проти української енергосистеми та озвучив пріоритетні потреби нашої держави в енергетичній підтримці напередодні зими.

Міністри окремо погодилися із важливістю започаткування діяльності двосторонньої міжурядової комісії, проведення її першого засідання. Вони обговорили можливість направлення взаємних бізнес-місій для вивчення можливостей співпраці та створення постійно діючого механізму бізнес-ради для розвитку двосторонньої торгівлі.

Сторони приділили увагу перспективам нарощування договірно-правової бази для зміцнення торговельних звʼязків, укладення угод про уникнення подвійного оподаткування та преференційну торгівлю.

Сибіга також запросив оманську сторону взяти участь у наступній конференції з відновлення України та відігравати активну роль у відбудові нашої держави. Сторони приділили окрему увагу розвитку співпраці в культурно-гуманітарній сфері.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Інформація про роботу Євгена Шпитко на Максима Кріппу та Костянтина Малофєєва з’явилася в публічному доступі відносно недавно, після чергової спроби Євгена Шпитко зняти публікації пов’язані з Кріппою з телеграм-каналу “Тёмный Рыцарь”. Але, як повідомляють наші джерела, співпраця між Євгеном Шпитко та Максимом Кріппою розпочалась задовго до публікацій на анонімних ТГ каналах.

Хто такий Євген Шпитко та що саме його пов’язує з РФ

Крім зв’язків з Максимом Кріппою, Євген Шпитко відомий в Україні як головний редактор та один із співвласників українського видання Mind UA. Досить цікавою в контексті зв’язків Шпитко з РФ є історія створення ресурсу Mind UA, склад його засновників та кінцевих бенефіціарів.

Варто відзначити, що колектив Mind UA, як і сам Шпитко, є вихідцями з Forbes Україна, які покинули проект, після того як почались проблеми в їх роботодавця олігарха Сергія Курченка.

Після втечі Сергія Курченка до РФ, Євген Шпитко забрав частину колективу Forbes Україна та у 2017 році заснував новий проект – Mind UA. Крім колективу, Шпитко прихватив із собою офіційну сторінку Forbes Україна в Фейсбук, до якої у нього був доступ як у головного редактора.

Згідно з даними сервісу Youcontrol, наразі власником 100% статутного капіталу ТОВ “ФЬЮЧЕР МЕДІА” є головний редактор Євген Шпитко. Але якщо уважно придивитись до історії змін реєстраційної інформації компанії, то бачимо відчайдушні спроби приховати російський слід та справжніх бенефіціарів компанії.

Ще донедавна, засновниками ТОВ “ФЬЮЧЕР МЕДІА” крім Шпитко, який був власником всього 22,5% компанії, були ТОВ “Акселератор нових продуктів” – 10% і ТОВ “Інвестіко” – 67,5%. За даними того ж Youcontrol, кінцевим беніфіціарним ТОВ “Інвестіко” є такий собі любитель “рускаго міра” Куманьок Олександр Юрійович.

У 2020 році журналісти, на фоні скандалів з накруткою ботами ТГ каналу Mind UA, вирішили поцікавитись складом кінцевих бенефіціарів видання, після чого Куманьок Олександр Юрійович став відомий широкому загалу своїми симпатіями до РФ.

Журналісти звернули увагу на сторінку Олександра Куманька “Вконтакте” де надто багато фото на фоні Кремля після 2014 року. Зокрема, Олександр Куманьок їздив святкувати 1 травня 2014 року на Червону площу в Москві вже тоді, коли Крим був анексований РФ. Мало того, судячи з усього, він пишається, що Крим це частина Росії, викладаючи “фото з магнітиками”.

Крім проросійських світлин в російських соцмережах Олександр Куманьок являється давнім бізнес-партнером Ігоря Куєка – рідного брата Ані Лорак (Кароліни Куєк), з яким пов’язаний через спільні компанії, серед яких ТОВ “Хелс Фуд” (40969855), ТОВ “Платформа розвитку інновацій” (41130557), ТОВ “Дюкан” (40977508) та інші. Тобто вони давні партнери і працюють у кількох напрямках.

А у 2018 році журналісти з’ясували, що Ігор Куєк є одним із власників платформи UkrARPA, яка займалася розробкою і створенням зброї для української армії. Журналісти з’ясували та опублікували докази того, що Ігор Куєк заробляє на цій справі чималі гроші. Серед інших власників UkrARPA значились – Денис Гурак, Дмитро Ружицький та Дмитро Шестаков. Раніше всі вони працювали в Укроборонпромі і фактично паралельно розвивали власний проект за державні кошти, поставляючи державі безпілотники по 100 тисяч доларів США, в той час коли їх реальна собівартість складала 5 тисяч доларів США.

Але Євген Шпитко не помічав ні проросійських публікацій, ні відкритого грабунку українського ВПК своїми партнерами до 2020 року, поки в українського суспільства не появились питання до роботи начебто проукраїнського сайту Mind UA. Після чого Шпитко вирішив позбутись відверто проросійських партнерів в числі засновників ТОВ “ФЬЮЧЕР МЕДІА”.

Але чи насправді Євген Шпитко розірвав усі відносини з минулими партнерами, чи це просто хід для уникнення конфіскації сайту Mind UA та передачі його в управління АРМА, як це раніше відбулося з медіа холдингом Сергія Курченко?

Відповідь на це питання у нещодавній кримінальній справі СБУ, щодо зловживання Євгеном Шпитко під час розподілу гуманітарних вантажів. Якщо бути більш точними, Євген Шпитко попався на перепродажу бронежилетів, які на початок 2022 року були справжнім дефіцитом.

В офіційних поясненнях даної ситуації на сайті Mind UA Євген Шпитко сам згадує свої зв’язки зі структурами Укроборонпрому. Варто відзначити, що ці зв’язки залишились у Шпитко з часів Олександра Куманька, за яким стоїть Павло Олексійович Барбул, який з 2014 року займав посаду радника генерального директора Укроборонпрому. Засвітившись в декількох корупційних епізодах в Укроборонпромі, Павло Барбул очолив Спецтехноекспорт.

На посаді директора Спецтехноекспорта Павло Барбул попав у корупційний скандал з розкраданням коштів державного підприємства та деякий час провів у СІЗО. І хоча наразі Павло Барбул перебуває на волі, старі корупційні схеми Спецтехноекспорту дають про себе знати.

Так, весною цього року адвокат Павла Барбула намагався оскаржити угоду про визнання винуватості, укладену з ексначальником департаменту контрактів Спецтехноекспорту Валерієм Синяковим та його ексзаступником Олександром Фатьяновим. За умовами угоди, Фатьянов і Синяков зобов’язалися надати свідчення в низці кримінальних проваджень, зокрема, події яких зачіпають період керівництва Барбулом у Спецтехноекспорті.

Прізвище Павла Барбула не просто так часто згадується у нашому журналістському розслідуванні, адже за свідченнями бізнесменів із його близького оточення, Барбул являється одним із фактичних власників сайту Mind UA. Раніше Барбул володів частиною Mind UA через Олександра Куманька, а після 2020 року безпосередньо через Євгена Шпитко. Нагадуємо, що відкрито проросійський Олександр Куманько був викинутий зі схеми, після того як інформація про його погляди появилась в пресі.

В такому ракурсі робота головного редактора Mind UA Євгена Шпитко на Максима Кріппу, а через нього і на Костянтина Малофєєва, має викликати багато питань в української контррозвідки. Адже незважаючи на кримінальні справи Павло Барбул до сих пір входить до української спільноти з розробки та продажу озброєнь.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Така ситуація стає новою реальністю для ринку праці. Нестача робочої сили змушує підприємства активно шукати людей на ті вакансії, які раніше могли бути зайняті молодшими працівниками. Міністерство економіки України повідомляє, що наразі країна потребує ще 4,5 мільйона працівників, що підкреслює масштаб проблеми.

Крім проблем із ринком праці, війна також вплинула на демографічну структуру населення. Елла Лібанова зазначила, що на початку війни Україну залишили близько 1,5 мільйона людей. Однак зараз міграційні потоки стабілізувалися, і не спостерігається суттєвого відтоку чи повернення населення.

Важливо також те, що внутрішня міграція змінила склад населення великих міст. Наприклад, у Києві зараз проживає майже стільки ж людей, як і до війни, але тепер це переважно переселенці з інших регіонів. “Кияни виїхали, а їхнє місце зайняли люди з інших районів”, — зауважила Лібанова.

На ринку праці ситуація залишається складною. Кількість нових вакансій збільшується, але кількість претендентів на робочі місця майже не змінюється. Це призводить до підвищення заробітних плат, оскільки роботодавці намагаються привабити необхідних працівників. Однак через інфляцію реальні доходи населення зростають набагато повільніше.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з даними, 64% банкрутів — це люди віком від 25 до 45 років, а ще 28,7% припадає на осіб старше 45 років. Гендерний розподіл практично рівний: 51% банкрутів – жінки, решта 48% – чоловіки.

Найбільше справ про банкрутство відкрито в Києві (95 справ, або 15% від загальної кількості), далі йдуть Київська область (58 справ, або 9%) та Дніпропетровщина (53 справи, або 8%).

Експерти вважають, що така динаміка обумовлена «відкладеним попитом» через повномасштабну війну. На початку війни борги не були пріоритетом для громадян, а діяв також мораторій на стягнення частини боргів. З його скасуванням боржники активніше почали звертатися до суду для вирішення своїх фінансових проблем через процедуру банкрутства.

Арбітражний керуючий Денис Лихопьок підкреслює, що скасування мораторію на стягнення боргів стало однією з головних причин цього різкого зростання кількості справ про банкрутство.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Особливістю цього процесу стало залучення представників посольств США, Великої Британії та Німеччини, що підкреслює міжнародне значення посади генерального директора найбільшого українського оборонного концерну. За словами міністра стратегічних галузей промисловості Германа Сметаніна, Олег Гуляк відзначається глибоким розумінням потреб українських військових і має значний досвід у логістиці Збройних Сил України.

Олег Гуляк має понад 30 років служби у Збройних Силах України, починаючи з 1993 року, коли він був заступником командира розвідувальної роти. Він був командиром миротворчого контингенту в Іраку, керував 95-ю аеромобільною бригадою і Одеською військовою академією, а також займав ключові логістичні посади у військових операціях.

До свого призначення Гуляк працював радником генерального директора з питань військового співробітництва в «Укроборонпромі», що дозволило йому краще зрозуміти внутрішню структуру компанії та її співпрацю з українськими військовими.

На посаді генерального директора Олег Гуляк має кілька ключових завдань, серед яких:

Голова наглядової ради «Укроборонпрому» Давід Ломджарія підкреслив, що багаторічний досвід Гуляка в Міністерстві оборони робить його ідеальним кандидатом для подальшого розвитку оборонної промисловості України.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Хоча базовий сценарій МВФ вказує на те, що війна впливатиме здебільшого на території з уже зниженою економічною активністю, відсутність чіткого завершення конфлікту продовжує стримувати зростання. Попри це, в Україні очікується підтримка помірного економічного зростання, хоча його темпи будуть меншими, ніж передбачалося раніше.

Оновлений прогноз МВФ зазначає, що затяжна війна сприятиме збереженню невизначеності та посиленню економічних викликів. Ці фактори включають нестачу робочої сили, зростаючі витрати на оборону, збільшення імпорту для відновлення інфраструктури, а також зміни в динаміці населення.

МВФ прогнозує, що у 2024 році реальне зростання ВВП України становитиме 3%. Проте це зростання може сповільнитися у третьому кварталі через дефіцит енергії, який оцінюється в 3-4 ГВт у зимові місяці. Інфляція продовжить зростати, досягнувши рівня 9% до кінця року, що буде пов’язано з підвищенням цін на енергоносії та зростанням витрат на робочу силу.

Попри енергетичну кризу та інші труднощі, зовнішнє фінансування допоможе збільшити міжнародні резерви України до 42,6 мільярдів доларів США. Це підтримає макроекономічну стабільність країни на тлі війни.

За прогнозами МВФ, у 2025 році інфляція в Україні знизиться до 7,5% через послаблення тиску витрат, а економічні показники дещо стабілізуються. Однак дефіцит поточного рахунку збільшиться до 27,1 мільярда доларів США, що складе 14,3% від ВВП через тривалі потреби в імпорті.

Попри це, очікується, що зовнішня фінансова підтримка дозволить збільшити резерви до 44,9 мільярда доларів США. Це вказує на те, що міжнародні партнери продовжуватимуть активно підтримувати Україну фінансово навіть на тлі затяжної війни.

Після закінчення активної фази війни економічне відновлення України буде уповільненим через глибокі “шрами” від тривалого конфлікту. Однак середньострокова перспектива є обнадійливою завдяки сильній програмі реформ та поступовій інтеграції України до Європейського Союзу.

МВФ також прогнозує, що в середньостроковій перспективі інвестиції та реконструкція, а також впевненість у майбутньому України як частини європейської спільноти сприятимуть відновленню продуктивності. Водночас сукупна втрата реального ВВП у період до 2027 року складе 2%, а до 2033 року — 2,7%, що свідчить про серйозні економічні наслідки війни.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Хто може оформити пенсію?

Громадяни, які досягли пенсійного віку, можуть уперше оформити пенсію, а також ті, чия виплата була призупинена під час воєнного стану. Це нововведення дозволяє українцям зберігати фінансову стабільність, незважаючи на перебування за межами країни.

Як оформити пенсію онлайн?

Щоб дистанційно оформити або відновити пенсію, потрібно виконати кілька простих кроків:

Після цього інформація про опрацювання вашої заявки та відповідне рішення буде доступна у вашому особистому кабінеті.

Поштове оформлення пенсії

Для тих, хто віддає перевагу традиційним методам, можливе оформлення пенсії поштою. Ось порядок дій:

Ця система дозволяє українцям за кордоном не лише зберігати доступ до своїх пенсійних виплат, але й спростити процедури оформлення. Незважаючи на виклики, пов’язані з війною, українці мають можливість забезпечити свою фінансову стабільність завдяки зручним онлайн-інструментам та традиційним способам подання документів.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Пишний зазначив, що ухвалений парламентом законопроект про приватизацію державних банків створює нові можливості для залучення приватних інвесторів. Згідно з меморандумом з МВФ, Сенс Банк та Укргазбанк визначені як пріоритетні для початку процесу приватизації. “Сподіваюся, 2025 рік принесе хороші новини”, — зазначив він.

Оцінка стійкості, проведена НБУ, показала, що всі банки відповідають нормативним вимогам. Пишний підкреслив, що банківська система має операційний прибуток та зростаючий апетит до кредитування, що відображає позитивні зміни в структурі доходів.

Проте існують серйозні перешкоди на шляху до інвестицій, зокрема затяжна війна та нестабільна податкова політика. “Підвищення податку на прибуток банків до 50% є надзвичайним заходом, але його повторення ускладнює комунікацію з інвесторами”, — пояснив Пишний.

Голова НБУ також прокоментував зменшення кількості учасників фінансового ринку з 67 до 62 за останні два роки. Відхід банків пов’язаний з різними факторами, такими як неплатоспроможність та системні порушення вимог фінансового моніторингу. Пишний зазначив, що деякі банки самостійно вирішили відмовитися від ліцензії після оцінки свого стану.