-0.2 C
Kyiv
Неділя, 22 Грудня, 2024

Економіка

Вуглецевий податок ЄС знищить український експорт

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Після блокування морських портів внаслідок війни основним торговим партнером України став ЄС. Проте введення CBAM створить додаткові бар’єри для українських експортерів. Очікується, що під дію цього екологічного податку потрапить 15-17% українського експорту до ЄС. У 2023 році український експорт товарів, що підпадають під CBAM, становив $3,6 млрд, з яких 93% припадало на продукцію чорної металургії.

Аналітики GMK Center попереджають, що втрати через CBAM будуть зростати. У 2026 році, першому році повного запровадження податку, втрати експорту можуть сягнути $202 млн, а до 2030 року цей показник може досягти $1,4 млрд.

Втрати української економіки можуть бути ще більшими через міжгалузеві зв’язки. Наприклад, у 2026 році втрати ВВП можуть скласти до $790 млн, а у 2030 році — до $4,9 млрд. Це свідчить про те, що негативний вплив CBAM не обмежиться лише сектором експорту, а торкнеться й інших галузей економіки.

Експорт до ЄС є життєво важливим для українських компаній: за перші шість місяців 2024 року українські підприємства експортували до ЄС 56,2% своїх товарів. Тому введення CBAM погіршить економічну ситуацію в Україні. Це, у свою чергу, суперечить стратегічним інтересам ЄС, який підтримує Україну, оскільки збереження торгівельних відносин дозволить Україні інтегруватися в європейську економіку та підтримати фінансові можливості державного бюджету.

Асоціація “Укрцемент” вже заявила, що сплата екологічного мита CBAM на загальних умовах призведе до втрати конкурентоздатності українських виробників. Тому уряду слід ініціювати переговори про приєднання до CBAM на декларативних умовах, що дозволить подавати звітність без сплати мита, посилаючись на війну як на форс-мажорну обставину відповідно до європейського законодавства.

Як зазначає видання Politico, Європа допомагає Україні фінансово, але одночасно вводить вуглецеве мито CBAM, яке може призвести до втрати €1,4 млрд щороку. Уникнути цих збитків можна шляхом проведення переговорів з ЄС, оскільки закон про CBAM передбачає можливість отримання пільг у випадку форс-мажорних обставин. З огляду на поточну ситуацію в Україні, є всі підстави просити в ЄС відстрочку у цьому питанні.

Тігіпко розширює свою фінансову імперію: нова угода з польським банком

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Бізнесмен і колишній голова Національного банку Сергій Тігіпко розширює свою фінансову імперію. Пресслужба його групи ТАС сьогодні, 18 жовтня, заявила про укладення договору про купівлю Ідея Банк, яким володів польський Getin Holding.

У повідомленні уточнюється, що загальний баланс Ідеї за 30 червня 2024 року був на рівні $162 млн, а офіційна вартість угоди становила $34 млн – майже вп’ятеро менше.

У гривні $34 млн за поточним офіційним курсом – це 1,4 млрд грн і 78% регулятивного капіталу Ідея Банку на 1 вересня 2024 року. Банк купили з уцінкою або дисконтом, кажучи фінансовою мовою.

Продаж Ідея Банку – став вимушеним для польського холдингу. На ній наполягав Національний банк України після того, як ще навесні 2023 року відсторонив польського власника Лєшека Чарнецкі та його Getin Holding від управління українською структурою через кримінальну справу в Польщі.

Репутацію польських власників в Україні було визнано небездоганною і їх позбавили права впливу на банк. Це сталося через кримінальну справу стосовно Чарнецкі (суд навіть відправляв його до ув’язнення), порушену польськими правоохоронними органами ще 2018 року – його звинувачували в обмані клієнтів і шахрайстві, пов’язаному з фінансовою пірамідою GetBack. Силовики заявили, що інвесторам обманом продавали облігації GetBack, і ті в підсумку зазнали великих збитків.

Getin Holding працював в Україні 17 років і ще 2007 року купив Ідея Банк. Сильною стороною цієї фінустанови вважається кредитування населення: за даними Нацбанку, на 1 вересня 2024 року вона була на 9 місці серед 62 банків з кредитування населення з портфелем 4,6 млрд грн. Переважно це карткові кредити та кредити готівкою. На той час банк обслуговував 443 тис вкладників, які тримали у нього на рахунках 3,6 млрд грн – перебував на 23 місці за депозитами населення. 8 місяців 2024 року Ідея банк закінчив із прибутком 473 млн грн і заплатив податків на 158 млн грн.

Для Сергія Тігіпка Ідея стане третім банком у володінні. Йому також належить ТАСкомбанк і Універсал Банк (monobank). За даними НБУ, він володіє обома безпосередньо на 100%. Регулятор зареєстрував під ім’ям Тігіпка банківську групу, до якої входять також страхові компанії («Універсальна», СК «ТАС»), брокери, фінансові компанії, недержавний пенсійний фонд, кілька компаній на Кіпрі та багато іншого. Також бізнесмен має компанії в металургії, вагонобудуванні, сільському господарстві, харчовій промисловості, нерухомості, логістиці.

Виробничі потужності дронів в Україні зросли у 10 разів в цьому році

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Мінцифри провело дослідження сфери виробництва дронів разом з Київською школою економіки (KSE) та кластером Brave1.

У 10+ разів збільшились виробничі потужності української дронової індустрії у 2024 році порівняно з 2023,

За даними Мінцифри, виробничі потужності зросли з 300 тисяч дронів у 2023 році до 4 мільйонів у 2024 році.

У відомстві зазначили, що після запуску масового виробництва акцент перейшов на підвищення ефективності та впровадження новітніх технологій. Експерти прогнозують, що в найближчі роки конкуренція сприятиме об’єднанню виробників.

У Мінцифри також повідомили, що спостерігається значний прогрес у створенні повітряних, морських і наземних дронів, а також у розвитку систем радіоелектронної боротьби. Серед основних тенденцій – використання технологій комп’ютерного зору, “ройових” систем, інновацій у навігації та зв’язку.

Врожай-2024: Україна зібрала понад 60 млн тонн зернових та олійних культур

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Пише Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Відповідно до інформації станом на 18 жовтня, в Україні вже намолочено 67,3 млн тонн нового врожаю, – його зібрано на площі 17,7 млн га.

По валовому збору зернових лідирують сільгосптоваровиробники Одещини – 4,3 млн тонн, Полтавщини – 3,8 млн тонн. По урожайності зернових попереду аграрії Хмельниччини з показником 67,7 ц/г.

Зазначається, що аграрії 14 областей збирають цукрові буряки.

Детальна інформація:

пшениці – обмолочено 4,9 млн га (або 100 %), намолочено 22,3 млн тонн;

ячменю – обмолочено 1,4 млн га (або 100 %), намолочено 5,5 млн тонн;

гороху – обмолочено 212,2 тис. га (або 100 %), намолочено 465,3 тис. тонн;

кукурудзи – обмолочено 2,4 млн га (або 59 %), намолочено 13,2 млн тонн;

проса – обмолочено 84,4 тис. га (або 91 %), намолочено 158,9 тис. тонн;

гречки – обмолочено 86,3 тис. га (або 97 %), намолочено 124,8 тис. тонн;

соняшнику – обмолочено 4,5 млн га (або 91%), намолочено 9,3 млн тонн насіння;

сої – обмолочено 2,3 млн га (або 88%), намолочено 5,2 млн тонн насіння;

ріпаку – обмолочено 1,3 млн га (або 100%), намолочено 3,5 млн тонн насіння.

Нагадаємо

Понад 30,5 тисяч гектарів розмінованих земель отримали українські аграрії у вересні – Мінекономіки

Легалізація криптовалют може загрожувати стабільності банківського сектору України

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Коли відбудеться легалізація криптовалют – у фінансовій системі відбудеться досить значний відтік капіталу з банківського сектору, на криптовалюту”, – зазначив Новак.

За його словами, відтік грошей може відбутися з кількох причин. Одна з них – це можливість отримати значно більший дохід, в разі успішної гри на коливаннях вартості криптовалюти, ніж по депозитах у банках.

“По-друге, для, скажімо, багатої частини українського суспільства, особливо тих, хто пов’язаний з політикою, важливо приховати свої капітали, статки. І найлегше це зробити через криптовалюту. І пояснити свої статки тим, що колись я дуже гарно і вправно грав на криптовалюті”, – зазначив Новак.

Співзасновниця першої в Україні фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка зазначила, що легалізація криптовалют в Україні матиме й свої переваги для української економіки. Зокрема, за її словами, такий крок забезпечить більшу прозорість для інвесторів та користувачів криптовалют, що дозволить здійснювати операції в рамках чітких правових норм, не наражаючи себе на регуляторні ризики.

Окрім того, на думку Олени Сосєдки, офіційне визнання крипти створить сприятливі умови для притоку міжнародних інвестицій, які є надзвичайно важливими для розвитку української економіки, а також надасть поштовх для розвитку інноваційних фінансових технологій. Зокрема, це сприятиме розвитку блокчейн-платформ, а також дозволить уряду краще контролювати транзакції та оподаткування в цьому секторі.

На думку фінтехексперта, додатково важливою є роль криптовалют у стимулюванні малого і середнього бізнесу, оскільки багато компаній зможуть здійснювати операції з використанням криптоактивів, обходячи складнощі банківських процедур. Це підвищить гнучкість і швидкість фінансових операцій.

Водночас Олена Сосєдка додала, що для того щоб уникнути незаконних транзакцій, таких як відмивання коштів чи фінансування тероризму, необхідно впровадити чіткі механізми контролю за криптовалютними ринками.

“Легалізація криптовалют в Україні — це надзвичайно важливий крок, який відкриває нову еру в розвитку фінансової системи країни”, – резюмувала фінтехексперт.

Ілля Пасько – головний бенефіціар схем по розкраданню коштів Департаменту освіти і науки КМДА

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Ілля Пасько із сім’ї колишнього заступника голови Нацбанку Пасько Миколи Володимировича, входить у ТОП-5 найбагатших чиновників КМДА. Згідно даних Декларації за 2023 рік, користується двома елітними автівками: BMW Х5 та Porsche Cayenne. З перших днів війни Ілля Пасько виїхав та перебував за кордоном і повернувся лише за кілька днів до критичного терміну, коли чиновників мали звільняти за відсутність у країні.

На посаді начальника управління капітальних видатків Ілля Пасько з червня 2020 року. За цей час встиг вибудувати ряд корупційних схем, якими наразі зацікавились правоохоронці. Для реалізації злочинних намірів, Ілля Пасько привів до Департаменту освіти і науки Олександра Шевчука, на посаду начальника відділу планування капітальних видатків.

Олександр Шевчук в схемах Пасько відповідає за “ручних підрядників” та “чорну готівку”. Саме Олександр Шевчук веде переговори з районами і вводить на об’єкти своїх людей. Водночас, без погодження Іллі Паська на жоден об’єкт в Департаменті освіти кошти на ремонт чи будівництво не виділяють.

Наразі Ілля Пасько разом з Олександром Шевчуком є фігурантами кримінального провадження Nº 4202410000000092 від 13.02.2024 року, за фактами розтрати бюджетних коштів посадовими особами Департаменту освіти і науки Київської міської державної адміністрації, за попередньою змовою із підконтрольними субʼєктами господарської діяльності, в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.

Як з’ясували правоохоронці, під час виконання будівельних робіт за договорами підряду, посадовці здійснили розкрадання та привласнення бюджетних коштів шляхом необгрунтованого перерахування коштів, які мають кількісні, часові і цільові обмеження за фактично невиконані будівельні роботи, здвоєння фактичних обʼємів виконаних будівельних робіт, а також внесення неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме до актів прийому виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в), довідок про вартість виконаних робіт, (дефектних актів, підсумкових відомостей ресурсів, розрахунків загальновиробничих витрат, локальних кошторисів, документів, що підтверджують використання машин та механізмів).

Зокрема, в кримінальному провадженні фігурують наступні кейси по розкраданню державних коштів Іллею Пасько та Олександром Шевчуком:

Що чекати від курсу долара в 2025 році

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“Імовірність є, але не така значна. Може бути, що наприкінці року курс буде на рівні 44 – 45 гривень за долар”, – заявив Фурса в коментарі 24 каналу.

Фурса також висловив упевненість, що з більшою ймовірністю долар у 2025 році залишиться нижче 45 гривень. Він підкреслив, що ситуація на валютному ринку залишиться стабільною: “Курс останні майже півроку не змінюється, звідки можуть взятися панічні настрої мені не зрозуміло”, – підсумував банкір.

Згідно з прогнозом, 100 доларів в Україні наприкінці 2025 року коштуватимуть в проміжку 4400-4500 гривень.

На завершення 2024 року курс долара також може досягти нової психологічної позначки. Економіст Олег Пендзин вважає, що до кінця року долар може подорожчати, досягнувши 42,5 гривні за долар. Таким чином, на кінець 2024 року, ймовірно, 100 доларів коштуватимуть 4200-4250 гривень.

Енергетичний сектор України відновлюється – Кучеренко

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За його словами, енергетики виконали величезну роботу, стабілізувавши енергосистему після численних пошкоджень і атак на об’єкти енергетики.

“Енергетики зробили свою справу”

«З огляду на масштаб руйнувань теплової генерації, ТЕС, гідроелектростанцій, сонячних електростанцій і мереж, енергетики виконали своє “домашнє завдання”. Тут до міністерства енергетики претензій немає», – зазначив Кучеренко.

Він особливо підкреслив важливу співпрацю між державними та приватними компаніями, яка допомогла подолати кризу в енергетичному секторі.

Синергія державного та приватного сектору

«Синергія між державними та приватними енергетичними компаніями відіграла ключову роль у стабілізації ситуації. Це дуже позитивний результат», – наголосив народний депутат.

Кучеренко також закликав українців орієнтуватися на офіційні джерела інформації та не піддаватися панічним заявам деяких експертів, які, за його словами, інколи прагнуть дестабілізувати ситуацію.

«Я раджу довіряти лише офіційній інформації від державних посадовців, а не маніпулятивним заявам експертів, які іноді свідомо сіють паніку», – підкреслив Кучеренко.

Народний депутат також висловив підтримку міністра енергетики, заявивши, що не має претензій до його роботи.

«Хоча ми перебуваємо в опозиції, я погоджуюсь із професійною позицією міністра. Він гідно керує ситуацією, і я пильно стежу за його діями», – підсумував Кучеренко.

Українські аграрії потерпають від наслідків кліматичних змін

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами Баштанника, через екстремальні погодні умови цього року виноград має неймовірно малі розміри — фактично, він нагадує родзинки. “Якість та кількість винограду дуже низька. Маємо не тільки неврожай, а й дрібний виноград, він, фактично, розміром з ізюм. Враховуючи поганий врожай, ціни на виноград цього року дуже високі”, — зазначив він.

Важливо відзначити, що єдині господарства, які змогли отримати плановий урожай, — це ті, які використовують краплинне зрошення. Завдяки цьому методу вони не тільки змогли зберегти врожайність, а й скористатися вигідними оптовими цінами, які коливаються від 45 до 55 гривень за кілограм столового винограду. “Це досить високий показник на фоні загального падіння врожайності”, — підкреслив Баштанник.

Таким чином, аграрії, які інвестували в технології зрошення, виявилися у більш вигідній позиції, адже змогли отримати прибуток навіть у складних умовах. Водночас для решти виробників ситуація є викликом, який вимагає перегляду підходів до вирощування та адаптації до зміни клімату.

Експерти прогнозують, що з огляду на зміни в кліматі, українським виноградарям слід готуватися до нових викликів, пов’язаних із зміною погодних умов, що, в свою чергу, вплине на агрономічні практики та економіку галузі.

Україна серед аутсайдерів в рейтингу економічної свободи

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зниження позицій України в рейтингу пов’язане з вперше врахованими даними після початку повномасштабного вторгнення Росії. Відзначається, що оцінки за основними компонентами економічної свободи суттєво погіршилися за всіма показниками:

Серед країн, які також опинилися в кінці списку, значаться Чад, Лівія, Іран, Аргентина, Мʼянма, Алжир, Сирія, Судан, Конго та Венесуела. Останнє місце в рейтингу посіла Венесуела, тоді як лідером залишився Гонконг, що потіснив Сингапур на друге місце. Традиційно високі позиції займають Швейцарія, Нова Зеландія та США, а країни Балтії — Естонія, Латвія та Литва — також стабільно входять до списку найвищих.

Зазначається, що середній рівень економічної свободи у світі продовжує знижуватися. Після досягнення піка у 2019 році рівень глобальної економічної свободи за наступні три роки значно впав, що стало безпрецедентним за понад 25 років вимірювань.

Актуально