Економіка

Українська судова система знову опиняється під критикою через небажання вживати рішучих заходів у відношенні до порушників законодавства, зокрема, у справі з компанією "Алло", яка використовує відомі схеми ухилення від сплати податків. Цей випадок розкриває не лише факти порушень, а й вразливість системи контролю за дотриманням законів.

Недавно податковий інспектор Києва здійснив контрольну закупку в одному з магазинів "Алло", де було виявлено системне заниження вартості продукції. Головний бухгалтер компанії була притягнута до суду, але захист звернув увагу на те, що загальна сума продажу відповідає ціні, зазначеній на ціннику. Однак податківці наголошують на тому, що ціни на товари спеціально занижувалися на суму послуг, про які покупці навіть не підозрювали.

Цей випадок відображає серйозні проблеми у сфері податкового контролю та захисту прав споживачів. Невідповідальне ставлення до виконання закону з боку "Алло" підірвує довіру громадян до бізнесу та державних структур. Запобігання таким порушенням і належне покарання винних стають важливим завданням для забезпечення прозорості та справедливості в українському суспільстві.

"Суддя Наталія Горбенко з Святошинського районного суду Києва винесла рішення щодо інкримінованого адміністративного правопорушення, яке було звинувачено у мережі 'Алло'. У своєму виступі вона зазначила, що фабула порушення не містить достатньо конкретних обставин, щоб ідентифікувати самі дії, що розцінювалися б як порушення. Суддя також зауважила, що відсутність конкретики у звинуваченні не надає суду можливості перевірити обставини справи.

Суд вирішив, що аргументи представників ДПС були недостатніми, щоб підтримати звинувачення у порушенні. Навіть визнання самим податківцем того, що загальна сума продажу відповідає ціні на ціннику, не змогло переконати суд у провині головної бухгалтерки мережі. Таким чином, суддя прийняла рішення про закриття провадження у цій справі.

Цей випадок підкреслює важливість конкретизації обвинувачення та надання достатніх доказів для підтримки звинувачення у суді. При відсутності таких доказів суд повинен відмовляти у прийнятті рішення на користь обвинувачених. Це допомагає зберегти принципи справедливості та правової держави в українському судочинстві."

Висновки до вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Необхідність конкретизації обвинувачення та надання достатніх доказів в суді є важливою складовою забезпечення принципів справедливості та правової держави.

• Відсутність конкретики у фабулі порушення ускладнює проведення справедливого судового розгляду та може призвести до вирішення справи на користь обвинувачених.

• Суддям необхідно ретельно аналізувати докази та розглядати кожну справу індивідуально, дотримуючись принципів законності та об'єктивності.

• Забезпечення правової відповідальності за порушення закону є важливим для збереження довіри громадян до судової системи та підтримання законності в суспільстві.

• Підвищення якості досудового та судового розслідування, а також відповідальне ставлення до формулювання обвинувачення можуть сприяти покращенню результатів судових процесів та забезпеченню справедливості для всіх сторін.

Український військово-промисловий комплекс (ВПК) неперервно трудиться над розробкою та модернізацією новітніх зразків озброєння та військової техніки для Сил оборони України. Надзвичайно важливим кроком на цьому шляху стали оголошені в квітні цього року значні досягнення, що свідчать про стабільний прогрес у сфері українського військового промислу. Україна нещадно впроваджує нові розробки, демонструючи їхню ефективність та високий рівень технологій.

Важливим етапом є представлення нових зразків озброєння перед вищими керівниками країни. Президенту Володимиру Зеленському був показаний новий дрон із машинним зором та дальністю понад 100 кілометрів, що є вражаючим свідченням розвитку українських технологій у цій сфері. Головнокомандувачу Збройних Сил України Олександру Сирському демонстрували оновлені бойові машини піхоти та нові броньовані транспортні засоби.

Особливо вражаючими стали покази новітніх зразків бронетехніки, проведені 18 квітня. Серед них виділяються модернізовані бойові машини піхоти БМП-1ТС із бойовим модулем "Спис-Синтез" та шестиколісний броньовик. Ці новинки дозволять українським військовим мати ефективну та сучасну техніку для захисту країни.

Окрім цього, важливим кроком у розвитку оборонної галузі стало організоване ліцензійне виробництво південноафриканських броньовиків Mbombe 6×6, які відповідають найвищим стандартам захисту та ефективності. Ці броньовані бойові машини мають високий рівень захисту від підриву на мінах та забезпечують комфорт та безпеку для військовослужбовців.

Неабияким досягненням української оборонної галузі є також модернізація радянської бойової машини піхоти БМП-1ТС, яка отримала новітній бойовий модуль "Спис-Синтез" та зміни в системі управління озброєнням та оптиці. Ці покращення значно підвищили бойові можливості та ефективність цієї техніки.

Завдяки постійному інноваційному розвитку та впровадженню передових технологій, український військово-промисловий комплекс продовжує зміцнювати обороноздатність країни, забезпечуючи необхідні ресурси та засоби для ефективного захисту національної безпеки та суверенітету.

САУ "Богдана" відзначається як значна досягнення в українській оборонній сфері. Ця 155-мм артилерійська установка стала предметом уваги завдяки своїм вражаючим характеристикам та ефективності у бойових умовах. Її почали активно вдосконалювати вже під час повномасштабних військових дій, що свідчить про важливість та актуальність цього проекту для української армії.

Протягом років було створено кілька версій САУ "Богдана", кожна з яких мала свої унікальні особливості та покращення. Остання ітерація цієї установки відрізняється наявністю досилача, що дозволяє значно прискорити процес перезарядки артилерійської системи. Вітчизняні військові високо оцінюють продукцію українського виробництва, надаючи перевагу власним розробкам.

Президент України Володимир Зеленський заявив про плани виготовлення 10 нових САУ "Богдана" лише за квітень цього року. Така ініціатива є частиною стратегії нарощування виробництва артилерійських систем для потреб Збройних Сил України. Успішна реалізація цього плану може значно підвищити обороноздатність країни та забезпечити необхідний рівень артилерійського забезпечення.

Нарощування виробництва САУ "Богдана" є частиною ширшої стратегії з посилення обороноздатності України. Уже в грудні 2023 року країна випускала 6 таких установок щомісяця. За умови збереження таких темпів виробництва, Збройні Сили України можуть отримати до кінця 2024 року ще 80 українських артилерійських установок.

Наприкінці квітня, в День працівника оборонно-промислового комплексу, Володимиру Зеленському було представлено нову модель баражувального дрона, який вже отримав прізвисько "український Ланцет". Цей дрон відрізняється високою дальністю польоту, яка перевищує 100 кілометрів, та можливістю ураження повітряних цілей. Його потужна бойова частина забезпечує ефективне виконання завдань навіть у найскладніших умовах бойових дій.

Українська оборонна промисловість продовжує активно розвиватися, надаючи Збройним Силам України сучасні та ефективні зразки військової техніки. Створення української артилерійської установки "Богдана" та баражувального дрона "Ланцет" є прикладами успішних науково-технічних розробок, які підтверджують високий потенціал українського військово-промислового комплексу. Плани на подальше нарощування виробництва та модернізацію військової техніки свідчать про національну визнаність не лише в сфері оборонної промисловості, а й у галузі технологічних розробок в цілому. Україна показує свою готовність та здатність забезпечити собі власний оборонний потенціал та впевнено стояти на варті своєї національної безпеки.

Протягом наступного року, від квітня 2024 до березня 2025 року, українські роботодавці виявили намір підвищити зарплату своїх працівників. Однак, це підвищення не передбачає розширення фонду оплати праці, а скоріш за все буде здійснено за рахунок скорочення кількості персоналу. Такі тенденції стали очевидними завдяки дослідженню "Ділові очікування підприємств України" за перший квартал 2024 року, яке було опубліковане Національним банком України.

Згідно з отриманими результатами опитування, більшість бізнес-планів передбачають збільшення заробітної плати своїм працівникам на протязі наступних 12 місяців у середньому на 8,7%. Таку намір висловили 62,6% респондентів, що свідчить про певну оптимістичну настанову серед підприємців. Порівняно з результатами опитування у четвертому кварталі 2023 року, коли лише 57,9% бізнесу мали плани щодо підвищення зарплати, цей показник показує певний ріст у довірі до економічної ситуації.

Проте, роботодавці свідомі того, що наступний рік буде складним як політично, так і економічно для України. Це викликає серйозні обгрунтовані обмеження у плануванні та прогнозуванні фінансових ризиків. Відповідно до цього, роботодавці мають намір залишитися конкурентоспроможними на ринку, навіть за умови економічної нестабільності.

Незважаючи на це, збереження кваліфікованих кадрів залишається пріоритетним завданням для бізнесу. Це призводить до необхідності підвищення рівня оплати праці. Однак, з огляду на невизначеність економічного майбутнього, роботодавці відмовляються від значних розширень у фонді оплати праці. Тому підвищення зарплати персоналу планується здійснити шляхом скорочення його чисельності.

У дослідженні виявлено, що 6,3% опитаних роботодавців планують звільнити частину персоналу. Цей показник майже повністю співпадає з результатами опитування у четвертому кварталі минулого року, коли цю намір висловили 6,5% бізнесу.

Навіть у торгівлі продовольчими товарами, яка традиційно вважається стабільною сферою, спостерігається початок звільнень персоналу. На ринку праці спостерігається зменшення кількості вакансій для продавців, а магазини активно розпочали процес скорочення персоналу. Найчастіше під звільнення потрапляють чоловіки, оскільки їх роботодавці вважають менш стабільними на фоні економічної нестабільності.

Українські роботодавці виявили намір підвищити зарплату своїм працівникам протягом наступного року, проте це підвищення буде здійснено за рахунок скорочення кількості персоналу, а не через розширення фонду оплати праці. Дослідження "Ділові очікування підприємств України" показало, що більшість роботодавців планують збільшити заробітну плату на середньому на 8,7%, проте економічна нестабільність країни породжує обмеження у плануванні та фінансових ризиках. Збереження кваліфікованих кадрів залишається пріоритетом, що призводить до підвищення їхньої зарплати, але без значного розширення фонду оплати праці. Ці тенденції можуть призвести до скорочення чисельності персоналу, що вже спостерігається в різних сферах бізнесу, навіть у стабільних галузях, таких як торгівля продовольчими товарами. Таким чином, економічна нестабільність і потреба у збереженні конкурентоспроможності можуть призвести до складних виборів для роботодавців у вирішенні питання заробітної плати та кадрової політики.

Уважність до електрики: ДТЕК закликає киян обережно використовувати електроенергію, оскільки в Києві можуть з'явитися обмеження з постачанням електрики в періоди пікового навантаження. Генеральний директор компанії, Денис Бондар, підкреслив це у своєму останньому зверненні від 19 квітня. Причини можливих відключень електропостачання наступні: постійне збільшення споживання електроенергії, особливо помітне в період весняних місяців; пошкодження інфраструктури через обстріли російських військ, що спричиняють руйнування енергетичних об'єктів та порушують нормальне функціонування електромережі. "З огляду на збільшену потребу у електричній енергії в умовах пошкоджень енергомереж, які відбулися, існує ймовірність введення графіків відключень у разі подальших обстрілів наших енергетичних об'єктів", — підкреслив Бондар. Компанія "ДТЕК" активно працює над зменшенням можливості масових відключень електроенергії, проводячи відновлювальні заходи та закликаючи до економного споживання. Фахівці рекомендують обмежити споживання електрики у ранковий період (з 7 до 11 годин) та вечірній (з 17 до 23 годин), щоб знизити навантаження на мережу у часи його найбільшої потреби.

Висновки з цієї статті демонструють наступне:

• В Києві можуть виникнути обмеження щодо постачання електроенергії через зростання споживання електрики та пошкодження інфраструктури внаслідок обстрілів російських військ.

• Компанія "ДТЕК" підтримується генеральним директором Денисом Бондарем активно працює над зменшенням можливості масових відключень електроенергії, проводячи відновлювальні заходи та закликаючи мешканців Києва до економії електроенергії.

• Жителі столиці також закликаються бути обережними у використанні електроенергії, особливо у періоди пікового споживання

Україна святкує відкриття ще одного заводу німецької компанії Quantum-Systems GmbH, який спеціалізується на виробництві безпілотних літальних апаратів. Це велика подія для країни, яка відзначається не лише як момент успішної інвестиції, але й як підтвердження довіри міжнародного бізнесу до української економічної сфери.

За очікуваннями, завод буде здатен виробляти по 1000 дронів на рік, а також виготовляти запасні частини. Цей новий завод є другим підприємством Quantum-Systems GmbH в Україні, що свідчить про стабільну та взаємовигідну співпрацю між компанією та країною.

До кінця року планується працевлаштування близько 100 осіб, що створює нові робочі місця та сприяє соціально-економічному розвитку регіону. Quantum Systems планує інвестувати до шести мільйонів євро протягом наступних двох років, що вказує на довгострокові перспективи співпраці та розвитку.

Постійний інтерес Quantum-Systems GmbH до України свідчить про високий рівень довіри та ефективність співпраці, а також позитивне ставлення до українських спеціалістів та фахівців. Цей крок також відображає стратегічне партнерство між країнами у сфері оборонної промисловості.

Наразі Quantum Systems виробляє продукцію подвійного призначення для цивільного і державного секторів, залучаючи близько 250 співробітників. Це свідчить про високий рівень зацікавленості українських фахівців у такій сфері та їхню готовність до співпраці з міжнародними партнерами.

Зазначено, що завод в Україні є четвертим із семи підприємств компанії по всьому світу, що свідчить про стратегічне значення та високу оцінку ринку в Україні для Quantum-Systems GmbH. Це підтверджує перспективи подальшого розвитку та розширення діяльності компанії в країні.

Наскільки важливою є ця подія для України свідчить і те, що розпочалося масове виробництво дронів в країні, що створює нові можливості для розвитку вітчизняної оборонної промисловості та зміцнення національної безпеки. Крім того, успішне розроблення та тестування дронів-камікадзе свідчить про високий рівень технологічного розвитку в країні та готовність до викликів сучасної бойової техніки.

Уряд також виразив намір перевести виробництво радіоелектронної борони на комерційні рейки, що відкриє нові можливості для підприємців та сприятиме розвитку високотехнологічних галузей економіки. Це ще один крок у напрямку зміцнення позицій України як важливого гравця на міжнародному ринку оборонної та військово-технічної продукції.

Україна відзначає важливу подію — відкриття нового заводу німецької компанії Quantum-Systems GmbH, що спеціалізується на виробництві безпілотних літальних апаратів. Цей крок свідчить про довіру міжнародного бізнесу до української економічної сфери та підтверджує перспективи співпраці в галузі оборонної промисловості.

Створення нових робочих місць та інвестиції в розвиток підприємства є важливими кроками для соціально-економічного розвитку регіону та підвищення життєвого рівня населення. Також ця подія підтверджує високий рівень технологічного розвитку та готовність України до співпраці у сфері високих технологій.

Успіх Quantum-Systems GmbH на українському ринку свідчить про значний потенціал країни у сфері виробництва безпілотних апаратів та зміцнює позиції України як ключового гравця на міжнародній арені оборонно-промислового комплексу.

У енергетичному секторі тепер панує абсолютний хаос. Після руйнівних ракетних ударів з боку російських сил енергетичні компанії почали демонструвати імітацію захисту своїх об'єктів від можливих нападів. Наприклад, через тривалу війну на деяких об'єктах "Нафтогазу" тільки тепер з'явилася потреба у ручних металодетекторах та дзеркалах для огляду автомобілів. Проте, навіть ці заходи безпеки ще не впровадили. Перед тим, як придбати необхідне обладнання, потрібно отримати внутрішню згоду всередині компанії, оформити закупівлі через відповідні структури та людей. Подібна ситуація також має місце в "Укргазвидобуванні", яка є складовою частиною "Нафтогазу". Однак не можна звинувачувати такі великі підприємства у відсутності базових заходів безпеки. У 2022 році "Нафтогаз" зазнав збитків у розмірі 40 мільярдів гривень, а дебіторська заборгованість перевищила 270 мільярдів гривень. Імовірно, коштів на металодетектори просто немає, особливо у часи війни. Проте ці фінансові труднощі не впливають на вище керівництво підприємств, яке продовжує плавати у грошах. Крім того, ракетні атаки стали для них чудовим способом "знищити" всі сліди масштабної корупції за останні десять років. Якщо об'єкт буде зруйнований, то ніяких претензій з боку правоохоронців не виникне.

Зважаючи на ситуацію, що склалася у енергетичному секторі, виокремлюються кілька ключових аспектів. По-перше, необхідно вжити термінових заходів для забезпечення безпеки об'єктів енергетичних компаній, особливо у зв'язку з можливими загрозами з боку збройних конфліктів. По-друге, потрібно покращити внутрішню координацію та швидкість прийняття рішень у компаніях, щоб ефективно реагувати на виникаючі виклики безпеки. Нарешті, важливо звернути увагу на фінансовий стан енергетичних підприємств та забезпечити їхню фінансову стійкість, щоб мати можливість вчасно впроваджувати необхідні заходи безпеки.

У результаті ретельного розслідування, проведеного Детективами Бюро економічної безпеки України (БЕБ), було скеровано до суду обвинувальний акт щодо учасниці схеми незаконного заволодіння майном акціонерного товариства "Укртатнафта". Виявлено, що на першій добі повномасштабного вторгнення Росії організована злочинна група витягла з рахунків підприємства понад двадцять мільйонів доларів США. Керівництво підприємства уклало фіктивні контракти на поставку сирої нафти, приготувавши рахунки на оплату. За неіснуючі послуги спробували отримати неправомірну вигоду, підробивши документи, імітуючи закупівлю, включаючи контракти, ідентичні оригінальним, з відмінністю лише у компанії-одержувача, яка була зареєстрована в Швейцарії. Керівник фінансового відділу, використовуючи своє службове становище, підписала документи на оплату підконтрольній компанії. Зараз на майно підозрюваної наложено арешт, а обвинувальний акт передано до суду. Жінці повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема, порушення статей Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за шахрайство та незаконне збагачення.

У результаті ретельного розслідування Детективами Бюро економічної безпеки України було доведено участь фігурантки у схемі незаконного заволодіння майном акціонерного товариства "Укртатнафта". Виявлено, що організована злочинна група вивела значні кошти з рахунків підприємства, використовуючи фіктивні контракти на закупівлю сировини. Керівництво підприємства спільно з підозрюваною підробило документи, щоб отримати неправомірну вигоду. Обвинувальний акт скеровано до суду, а підозрюваній повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень згідно з чинним законодавством України. Це розслідування підтверджує важливість боротьби з економічною злочинністю та забезпечення ефективного захисту майнових інтересів підприємств.

Вироком Апеляційного суду від 9 квітня було скасовано попереднє рішення щодо утримання під вартою Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України. Проте, через те, що термін тримання під вартою завершився 8 квітня, він залишився без запобіжного заходу. Його адвокат, Назар Кульчицький, підтвердив цю інформацію. Раніше, Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, проте через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Урядове агентство з контролю за фінансовими операціями та боротьби з корупцією (ВАКС) 17 квітня розглянуло знову клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення не розглянуло його. Цей випадок став приводом для обговорення ефективності судової системи та ролі адвокатів у справах, пов'язаних з корупцією.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про низьку ефективність судової системи в розгляді справ, пов'язаних з корупцією. Попри підозру в масштабному заволодінні майже 1,5 мільярда гривень у процесі закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України, експосадовець Міноборони Олександр Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою. Відсутність належного контролю та підозра у недієздатності судової системи викликає обурення серед громадськості та підкреслює необхідність проведення реформ для забезпечення справедливості та прозорості у розгляді подібних справ.

Столичного мера Віталія Кличка дійсно турбує безпека мешканців та гостей міста, тому він вживає заходів для завершення будівництва критично важливих об'єктів, як от пішохідні мости. Закінчилися кошти від французьких інвесторів, але це не зупинило мера у його прагненні забезпечити безпеку громадян. Він виділив додаткові 20 млн грн з бюджету міста, щоб укласти пішохідні доріжки, встановити сучасне LED-освітлення та завершити земельні роботи. Все це планується зробити до Дня Києва, щоб урочисто відзначити цю важливу подію для міста. Однак, на жаль, проблема з мостами у мера Кличка виявляється складною. Незважаючи на намагання будувати нові мости, стан існуючих залишає бажати кращого. І це стає особливо тривожним, зважаючи на той факт, що більшість мостів у Києві перебувають у аварійному стані та можуть зруйнуватися у будь-який момент. В такій ситуації потрібно знайти оптимальне рішення, щоб забезпечити безпеку громадян та подальший розвиток міста.

У висновку можна відзначити, що столичний мер Віталій Кличко виявляє певну турботу щодо безпеки мешканців Києва та гостей міста, забезпечуючи завершення будівництва критично важливих об'єктів, таких як пішохідні мости. Незважаючи на труднощі з фінансуванням, мер знаходить рішення для завершення проектів, виділяючи додаткові кошти з бюджету міста. Однак важливою проблемою залишається стан існуючих мостів, який потребує серйозної уваги та втручання. З урахуванням аварійного стану більшості мостів у місті, необхідно швидко знайти рішення, щоб забезпечити безпеку громадян та подальший розвиток інфраструктури Києва.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив випустити підозрюваного експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, з обов'язковою особистою відповідальністю після того, як адвокат Назар Кульчицький повідомив про це Суспільне. Попередньо Лієв перебував під вартою, але суд вирішив змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання та відправив його до СІЗО.

За даними трансляції засідання, прокурор відсутній, що породжує питання щодо обґрунтування вироку. Справу Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатні докази щодо обвинувачень у розкраданні, зазначив суддя Ярослав Шкодін.

Згідно з адвокатом, підозрюваного взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, однак після місяця Лієва випустили під особисте зобов'язання. Рішення про випуск було скасоване 9 квітня, проте Лієв не повернувся до в'язниці, оскільки строк тримання під вартою вичерпався 8 квітня. ВАКС 17 квітня розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення вирішив залишити його без розгляду.

Згідно з інформацією, наданою у вищезгаданій статті, суд вирішив випустити підозрюваного експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, під особисте зобов'язання, скасувавши попередній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Порушник підозри в масштабних корупційних діях у сфері закупівель боєприпасів для Збройних Сил України мав бути утриманий за ґратами з 12 лютого. Проте, після місяця застави його звільнили, а вже 9 квітня скасували рішення про випуск. Втім, Лієв не повернувся до в'язниці, вважаючи, що строк його тримання під вартою закінчився. Незважаючи на це, 17 квітня Вищий антикорупційний суд відмовився розглядати питання щодо зміни запобіжного заходу, залишаючи Лієва без запобіжного заходу взагалі. Таке рішення суду стало можливим через відсутність прокурора на засіданні, що може ставити під сумнів законність ухваленого вироку. Крім того, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не надали достатніх доказів у справі Лієва, що призвело до повернення справи в поліцію. Таким чином, цей випадок свідчить про складнощі та недоліки в судовій системі та боротьбі з корупцією в Україні.