Економіка

Останнім часом українська мережа автозаправних станцій БРСМ-Нафта опинилася в центрі уваги громадськості та ЗМІ через повідомлення про можливі неналежні практики обслуговування клієнтів. Керівником цієї мережі є Андрій Біба.

Антирейтинг платників податків поміж мереж АЗС очолює мережа БРСМ, власник якої Андрій Біба – розкошує в Італії та співпрацює з рф.

Про це пише у своєму телеграм-каналі екснардеп Ігор Мосійчук.

Минуло лише два місяці, а БРСМ – знову в епіцентрі скандалу. Цього разу стало відомо: якщо заправлятись на цій мережі АЗС, то власників авто чекатиме гарантований дороговартісний ремонт. Причина – компанія Біби торгує шмурдяком. І все це, на фоні неминучого зростання акцизів, відповідно й вартості пального, в цілому.

Журналісти видання “Апостроф” провели розслідування й дібрали зразки пального на найдешевших АЗС – “БРСМ-Нафта”, Motto, Luxwen та інших. Зразки вони передали в лабораторію, співробітники якої не знали, звідки саме приїхало пальне на дослідження. В результаті, пальне БРСМ – виявилось найгіршим.

“Бензин із “БРСМ-Нафта” не відповідає вимогам за вмістом сірки. Її майже в чотири рази більше, ніж потрібно. Окрім того, фіксуємо перевищення норми об’єму частки бензолу й етанолу. З дизелем – схожа ситуація. Сірки – знову забагато. А от температура спалаху – навпаки занизька. Відтак ремонт паливної системи, нагар і перегрів двигуна, як наслідок – вартісний ремонт – вам гарантовані. Якщо ваше авто на дизелі, то на додачу є ризик пожежі через низьку температуру спалаху пального”, – зазначають журналісти на підставі отриманих ними результатів лабораторних досліджень.

Але якщо ви думаєте, що Біба та його БРСМ понесуть якесь покарання за несплачені податки та торгівлю неякісним пальним, то глибоко помиляєтесь. Адже, власник БРСМ-Нафта Андрій Біба – навіть попри тісні зв’язки з країною-окупантом являється яскравим представником «касти недоторканих». На сьогоднішній день, Андрій Біба як і його бізнес, формально числяться фігурантами ряду кримінальних проваджень, -та реального притягнення до відповідальності йому вдається уникати завдяки «криші» в особі Давида Арахамії.

Нагадаємо, що Біба Андрій Васильович втік до Італії після вибуху на нафтобазі БРСМ під Васильковом у 2015 році, який забрав життя 6 людей. Там він одразу обзавівся шикарною віллою у Флоренції, де цінник на квадратний метр житла стартує від 15 000 євро. Щодо придбаної вілли, то збудована вона у 1800 році, її площа 1200 квадратних метрів. Є розкішний сад і навіть є поле для гольфу. Ціна покупки – 15 мільйонів євро та був ремонт на 23,5 мільйонів євро. В Італії власник мережі «БРСМ-нафта» придбав також виноробню Fattoria Viticcio, за яку по інформації місцевих брокерів віддав 45 мільйонів Євро. Виноробня знаходиться за 30 км від Флоренції в Грев-ін-К’янті і виробляє вино з 1964 року обсягом понад 300 тис. пляшок вина на рік. Виноробною Fattoria Viticcio управляє прийомний син Біби – Олександр Білозеров.

Важливо чітко знати й розуміти, що з перших днів перебування в Італії і по сьогодні, Андрій Біба продовжує керувати мережею БРСМ, а значну частку коштів від продажу пального та вина в Україні – спонсорує в розвиток храмів російської православної церкви – тої, що реально в росії (за що має відзнаки від керівництва РПЦ).

В Україні Андрію Бібі, зокрема інкримінували шахрайство у особливо великих розмірах відповідно до частини 4 статті 190 Кримінального кодексу України. Також за ним і його БРСМ, числиться ряд кримінальних справ за ст. 212 і 204 КК України, а це: ухилення від сплати податків та незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів.

Розслідування БЕБ зосереджується на вивченні операцій, які можуть не відповідати встановленим нормам та правилам зовнішньоекономічної діяльності. Експерти відзначають, що такі дії можуть мати серйозні наслідки для економіки країни, зокрема впливати на надходження до державного бюджету та репутацію України на міжнародному ринку зерна.

Про це повідомив Офіс Генерального прокурора.

“Повідомляємо, що згідно з даними Єдиного реєстру досудових розслідувань за зазначеними у Вашому запиті фактами (сірого експорту зерна з терміналу “Олімпекс” – ред.) розслідуються 3 кримінальні провадження”, – йдеться у відповіді ОГП.

При цьому у відомстві уточнили, що кримінальні справи розслідують детективи Бюро економічної безпеки. А процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора та Одеська обласна прокуратура.

Раніше стало відомо, що Бюро економічної безпеки розслідує кілька кримінальних проваджень, що стосуються сірого експорту зерна. За даними правоохоронців, найпоширенішою схемою такого ухилення від сплати податків на десятки мільйонів гривень є купівля зерна, що не має документів про походження, за готівку та подальше його вивезення за кордон за допомогою реквізитів “ризикових” або підставних компаній.

Одним із яскравих прикладів сірого експорту є кримінальні справи, які стосуються сірого експорту із зернового терміналу “Олімпекс” у 2021-2023 роках, коли ним активно керували одеські бізнесмени Сергій Гроза та Володимир Науменко.

Зокрема, у січні 2021 року правоохоронців зацікавила низка компаній, які займаються експортом зерна і пов’язані з агрохолдингом GNT Group Сергія Грози та Володимира Науменка. ТОВ “Ферко”, ТОВ “Металзюкрайн Корп ЛТД”, ТОВ “Зерновий Перевантажувальний Комплекс “Інзерноекспорт” та підприємство “Вторметекспорт”, що належать до GNT Group, активно використовували реквізити “ризикових” підприємств для проведення експортних операцій. Під час розслідування територіальне управління БЕБ в Одеській області виявило щонайменше три таких “ризикових” підприємства: ТОВ “АУТСТАФФ 19”, ТОВ “АЛІСЕНТА ТРЕЙД” і ТОВ “СОЛТЕК ПРОДАКТ”. Крім того, слідство встановило, що експортоване зерно зберігалося, зокрема, на складах ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”, яке теж підконтрольне Грозі та Науменку.

За результатами розслідування правоохоронці виявили, що жодне зі згаданих “ризикових” підприємств не має підтверджень придбання зернових, які планувалося експортувати, – а це понад 2 тисячі тонн кукурудзи, ячменю, пшениці (це тільки те, що було виявлено правоохоронцями під час обшуків). Крім того, всі ці підприємства порушували вимоги фінансової та податкової звітності, демонстрували нульову прибутковість, занижували податок на прибуток.

Лише в межах цього кримінального провадження, за підрахунками правоохоронців, компанії Грози та Науменка завдали державі збитків на суму майже 37,5 млн грн. При цьому експортером “сірих” зернових було ТОВ “Агірос”, що належить відомому контрабандисту Вадиму Альперіну, проти якого РНБО запровадила санкції 2021 року і якого позбавили українського громадянства. А відвантажувала ці зернові, за даними ЗМІ, ще одна підконтрольна Грозі та Науменку компанія “Аттолло Гранум”.

Наразі це кримінальне провадження ще розслідується.

Ще одне кримінальне провадження, у якому фігурує компанія Грози та Науменка ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”, розслідує територіальне управління БЕБ міста Києва. Воно відкрите роком пізніше, у 2022-му, проте також стосується “сірого” експорту зернових.

Справу розслідують за статтями про ухилення від сплати податків, підробку документів для державних реєстрів, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом і незаконне поводження зі зброєю або боєприпасами.

Схема, за якою діяла компанія Грози і Науменка, ідентична тій, що використовувалася раніше, відрізняються лише назви фіктивних компаній, та й то не всі. У ній, зокрема, фігурує згадане вже в іншому кримінальному провадженні ТОВ “АУТСТАФФ 19”.

Крім цієї компанії вони також використовували “ризикові” підприємства “ЕКСПРЕС ВСІ” та “АГРОТРАНС-ГРУП”. З їхньою допомогою, за даними слідства, з терміналу зникло щонайменше 40 тис. т зернових та олійних у 2023 році.

Крім того, детективи БЕБ вважають, що злочинна діяльність, пов’язана з ухиленням від сплати податків через сірий експорт зернових, на терміналі “Олімпекс” триває.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль оголосив про очікуване покращення енергетичної ситуації в країні до кінця липня. Ця заява є важливим сигналом для громадян та бізнесу, які останнім часом стикалися з викликами у сфері енергозабезпечення.

Під час засідання Кабінету міністрів він відзвітував, що через наслідки інтенсивних обстрілів та спеку тривають погодинні відключення електроенергії. Проте, до двадцятих чисел липня планується завершити ремонтні роботи на деяких генераційних об’єктах, що збільшить потужність енергосистеми і зменшить тривалість відключень.

Крім того, Шмигаль повідомив, що уряд розробив і вже частково впровадив комплекс заходів, спрямованих на підвищення енергетичної стійкості серед населення та підприємств.

“Очікуємо, що до 25 липня всі ці механізми будуть функціонувати на повну потужність”, – підсумував прем’єр-міністр, підкреслюючи складність ситуації в енергетиці.

За словами експерта, у разі настання тривалих сильних холодів, енергосистема може опинитися під значним навантаженням. Це пов'язано з підвищеним споживанням електроенергії для опалення та інших побутових потреб в умовах низьких температур.

За його словами, на зиму існує низка сценаріїв. Так, за базовим очікується, що вдасться відновити 3 ГВт генерації та забезпечити стабільну роботу 8 або 9 блоків АЕС, а погода взимку буде без сильних холодів. У такому разі відключення світла можуть тривати до 12 годин на добу.

За негативного сценарію вдасться відновити до 2 ГВт генерації та забезпечити роботу 6-7 блоків АЕС. Та якщо будуть сильні холоди, це призведе до “певних кризових ситуацій, а саме падіння енергосистеми”, підкреслює Корольчук.

Багато українських експертів сходяться на думках, що незалежно від швидкості ремонту об’єктів енергогенерації взимку графіки вимкнення світла неминучі й, імовірно, будуть тривалішими, ніж улітку. Але є й інша проблема, яка веде країну до “чорної” зими – через посилення мобілізації в Україні фактично провалилася підготовка до опалювального сезону у великих містах (водопостачання, каналізація, електроенергетика, теплотраси). Частково це явище ми вже спостерігали в Києві, де фекаліями затоплювало дороги, однак наступної зими це буде значно масштабнішим – вихід з ладу тепломереж, водопроводів тощо. Тобто, “чорна” зима обіцяє бути не лише холодною, а й брудною та смердючою.

Ця рекомендація пов'язана з можливими перебоями у постачанні електроенергії, що може вплинути на роботу систем опалення та водопостачання в містах. Експерти зазначають, що пошкодження електростанцій ускладнює процес відновлення їх повноцінної роботи.

До початку конфлікту Україна була одним із найбільших виробників електроенергії в Європі, але зараз залишилося значно менше потужностей. Це створює загрозу недостатнього теплопостачання взимку, навіть при вже великому зниженні споживання через закриття багатьох підприємств.

Останні обстріли призвели до пошкодження інфраструктури, яка використовується для зберігання газу, що може вплинути на можливість України постачати газ в Європу. Незважаючи на заяви влади про можливість “проскочити” зиму завдяки збільшенню імпорту електроенергії з Молдови, технічні обмеження і фінансові складнощі можуть ускладнити цей процес.

Впровадження установок для генерації електроенергії з українського природного газу в Молдові може допомогти збільшити обсяг імпорту електроенергії до України, що сподівається забезпечить країну достатніми ресурсами на зиму.

Україна демонструє неймовірну стійкість та рішучість у розвитку своєї енергетичної галузі, незважаючи на складні обставини. Нафтовидобувна промисловість країни продовжує нарощувати потужності, що є свідченням економічної витривалості та стратегічного планування.

Історія видобутку нафти на території України сягає далеких часів. Вже в III столітті до нашої ери були відомі нафтові води на Керченському півострові, а в XIII столітті в Галичині використовувалася “скельна олія” у медицині та для змащення коліс.

Початок промислової експлуатації відзначений у 1771 році в промислі Слобода-Рунгурській, Івано-Франківській області. Протягом наступних століть видобуток нафти активно розвивався, зокрема в районі Борислава, що стало найбільшим нафтовим промислом у Європі на перетині XIX-XX століть. Перший патент у світі на виготовлення гасу з нафти був отриманий у Львові в 1853 році.

Найбільший обсяг видобутку нафти в Україні досягнув піку у 1972 році, коли було видобуто 14,5 мільйонів тонн. Проте пізніше обсяги зменшувалися через виснаження запасів і відсутність відкриття нових великих родовищ.

На сьогодні в Україні виділяють чотири нафтогазоносні провінції, що об’єднують дев’ять нафто-, газо- та нафтогазоносних областей. Східний регіон, який включає Дніпровсько-Донецьку область, має найбільші обсяги розвіданих родовищ нафти та газу. Західний регіон охоплює Передкарпатську, Складчасті Карпати, Закарпатську та Волино-Подільську області з значними родовищами.

За даними “Порталу даних видобувної галузі України”, на кінець 2020 року загальні запаси нафти становили понад 85 мільйонів тонн, з яких більшість припадає на Східний регіон. На 2023 рік видобуток нафти зріс на 2,1 мільйона тонн, з “Укрнафти” припадає 67% цього обсягу.

Плани “Укрнафти” на найближчі роки включають посилення інвестицій у відновлення та модернізацію видобувного обладнання, що спрямоване на збільшення продуктивності і підвищення видобутку.

Український ресторанний бізнес переживає складний період, зіткнувшись з гострою проблемою дефіциту персоналу. Ця ситуація зумовлена низкою факторів, серед яких ключовими є мобілізація та еміграція працівників. Брак кваліфікованих кадрів та висока плинність персоналу створюють серйозні виклики для власників закладів громадського харчування, змушуючи їх шукати нові, нестандартні підходи до управління та організації роботи.

У 2024 році роботодавці почали говорити про серйозний дефіцит кадрів. Наприкінці весни допис співзасновниці мережі ресторанів “Завертайло” Анни Завертайло про нестачу людей у малому та середньому бізнесі став веральним (набрав понад чотири тисячі репостів і понад тисячу коментарів). На її думку, люди зі звичайного сервісу скоро стануть на вагу золота.

Власник мережі ресторанів Gastrofamily Дмитро Борисов в інтерв’ю виданню MC.today також підтвердив, що зараз в Україні непроста ситуація на ринку праці через мобілізацію.

“Велика кількість жінок, які раніше працювали у сфері обслуговування кухарями або офіціантками, через повномасштабну війну покинули країну. Тепер проблема збільшилася через мобілізацію чоловіків. Але наша команда стабільна, ми впораємося з цими викликами”, – розповів ресторатор.

Ще на початку червня Міністерство економіки повідомило, що більше половини українських компаній зіткнулися з проблемою пошуку кваліфікованих робітників.

За даними проведеного опитування, саме мобілізація (67%) і міграційні процеси (54%), на думку представників компаній, є основними причинами нестачі робочої сили.

Ресторатор Володимир Ярославський заявив, що з наймом персоналу зараз важко, не вистачає різних працівників на різних процесах, але найбільше – саме кваліфікованих кадрів. За його словами, ситуацію також погіршує відключення електроенергії.

Національний банк України у своєму останньому макроекономічному та монетарному огляді звернув увагу на важливу тенденцію на ринку праці. Згідно з дослідженням, українські підприємства продовжують зіштовхуватися з проблемою нестачі кваліфікованої робочої сили, що призводить до помітного зростання заробітних плат у приватному секторі.

За даними огляду, разом із збільшенням соціальних виплат і мінімальним рівнем інфляції, цей тренд сприяє подальшому зростанню реальних доходів населення. У червні кількість нових вакансій на сайтах з пошуку роботи практично залишилася незмінною, не дивлячись на зазвичай сезонне зростання, пов’язаного з початком жнив.

Українські підприємства продовжують стикатися з недостатнім обсягом робочої сили, що призводить до зростання заробітних плат у приватному секторі. Це відзначено в останньому макроекономічному та монетарному огляді Національного банку.

Опитування серед бізнес-спільноти відобразило зниження економічної активності, що спричинило зменшення кількості робочих місць порівняно з травнем. Проте деякі професії, зокрема у сферах охорони, будівництва та робітників спеціальностей, продемонстрували стійке збільшення числа вакансій.

Кількість шукачів роботи, вимірювана кількістю резюме, незначно зросла, що переважно відображало вплив сезонності.

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", провідна нафтогазовидобувна компанія України, розпочала новий етап у своїй діяльності з розвідки природних ресурсів. Як стало відомо з офіційного повідомлення директора компанії Сергія Корецького, опублікованого на його сторінці у соціальній мережі Facebook минулої п'ятниці, "Укрнафта" приступила до буріння нової розвідувальної свердловини на заході України.

Згідно з повідомленням, проєктна глибина свердловини становить 2754 метри, і вона призначена для розкриття продуктивних пластів менілітових відкладень.

Буріння виконується власними силами структурної одиниці “Укрнафта Буріння”. Прогнозується, що початковий дебіт нової свердловини складатиме 16 тонн на добу.

Крім того, компанія готується до зведення двох нафтових свердловин на сході країни, які планується об’єднати для досягнення загального дебіту понад 100 тонн нафти на добу, з проєктними глибинами близько 4,5 кілометрів.

У 2023 році “Укрнафта” збільшила видобуток нафти із конденсатом на 3% до 1 мільйон 409,9 тисяч тонн, а газу на 5,8% до 1 мільярда 97,4 мільйона кубометрів.

Компанія має стратегічний план до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 мільйонів тонн і 2 мільярдів кубометрів відповідно.

“Укрнафта” є найбільшою нафтовидобувною компанією України і володіє мережею АЗС, управління якою здійснюється через активи Glusco. Наразі компанія управляє 545 АЗС, зокрема 460 власних та 85 в управлінні.

Комплексна програма відновлення діяльності та модернізації формату автозаправних станцій також є одним із пріоритетів “Укрнафти”.

Олег Гетман, відомий економічний експерт, який координує роботу експертних груп Економічної експертної платформи та є асоційованим експертом CASE Україна, проаналізував ситуацію, що склалася навколо оподаткування підакцизних товарів. Його висновки вказують на низку системних проблем, які перешкоджають ефективній боротьбі з тіньовим ринком.

За останній час уряд розглядає пропозиції щодо збільшення податкових ставок, зокрема ПДВ та військового збору. Проте, несплату податків в результаті різних схем оцінюється на 300 мільярдів гривень щорічно. Лише “сірі” схеми в галузі підакцизних товарів призводять до втрат бюджету приблизно на 40 мільярдів гривень на рік.

За даними аналітичних центрів, тренди на ринку підакцизних товарів у 2023 році та першому кварталі 2024 року показали різні напрямки щодо динаміки тіньової частки. Наприклад, в галузі нафтогазу спостерігалася тенденція до зниження тіньової частки з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році, але у першому кварталі 2024 року вона знову зросла до 18%. У тютюновій галузі зростання тіньової частки відбулося з 6% у 2020 році до 19% у 2023 році. Щодо алкогольної продукції, тіньова частка знизилася до 38% у 2023 році, але знову піднялася до 41% у першому кварталі 2024 року.

Загальна картина показує, що ринок підакцизних товарів піддавався значним змінам, що потребує уважного аналізу та ефективних заходів контролю з боку владних структур.

На ринку пального в Україні триває постійна боротьба правоохоронних та контролюючих органів зі “схемами” мінімізації податків, яка за останні роки мала змінні успіхи. Протягом 2023 року особливо активною виявилася Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки, яка зробила значний внесок у зменшення тіні на ринку пального. Результатом її роботи стали внесені зміни до законодавства та проведення щоквартального моніторингу податкового навантаження на виробників підакцизної продукції за дорученням БЕБ, Поліції та ДПС.

У 2024 році Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики активно зайнявся мінімізацією схем у сфері підакцизних товарів. Останні місяці характеризувались інтенсивною діяльністю перевіряючих та правоохоронних органів, що значно ускладнило роботу “сірих” та “чорних” схем. Як результат, обсяги легальних продажів пального почали зростати у березні-травні, що призвело до зменшення тіньової частки.

Щодо тютюнової продукції, для визначення рівня тіні у галузі застосована методологія міжнародної організації Healthy Initiatives. Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології у 2023 році, 22,2% дорослого населення України є теперішніми курцями сигарет. Сигарети залишаються найбільш популярними тютюновими виробами (83% від усіх споживачів тютюнових виробів), хоча вживання електронних сигарет (3,3%), ТВЕН (3,0%) та кальяну (2,6%) також зазнає певного поширення.

Аналіз тіньової частки на ринку сигарет показав, що в середньому протягом року вона становить 19%, з аномальним показником 23,5% у четвертому кварталі 2023 року. Загалом, втрати бюджету від несплати податків з тютюнової продукції у 2023 році оцінюються на рівні 18-20 мільярдів гривень.

У першому кварталі 2024 року в Україні спостерігалося значне зниження рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами, згідно з даними дослідницької компанії Kantar. Загалом, частка нелегальної продукції склала 19,1%, що є наслідком зменшення як частки підробленої продукції (до 8,7%), так і продукції з маркуванням Duty Free або призначеної для експорту, але нелегально реалізованої в Україні (до 9,2%).

Лідерами з розповсюдження нелегальної продукції є шість областей України, де реалізується 67% таких виробів: Дніпропетровська (18%), Одеська (13%), Київ і Київська область (11%), Харківська (10%), Хмельницька (8%), Львівська (6%).

Як і у випадку з пальним, ситуації на ринку тютюнових виробів приділяється особлива увага комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки. За результатами аналізу схем у цій галузі було внесено істотні зміни до законодавства та надано відповідні доручення правоохоронним та контролюючим органам. Наразі вдалося зберегти рівень тіні в межах 20%, однак значного зниження тіньової економіки досягнуто ще не вдалося.

У сфері алкогольних виробів, для оцінки рівня тіньової економіки застосовувались дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та інформація щодо надходжень податків за роками, використання алкоголю населенням. У першому кварталі 2024 року загальний рівень споживання алкогольних напоїв оцінюється на рівні 8,82 літра чистого етилового спирту на одну особу. Тіньове споживання складає приблизно 3,65 літра (що становить 41% ринку), що призводить до втрат бюджету в середньому 7-8 мільярдів гривень щорічно.

Незважаючи на заходи, проведені Верховною Радою та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки, частка тіньової економіки в підакцизних галузях залишається значною, що призводить до великих втрат для державного бюджету – 37-40 мільярдів гривень у 2023 році.

Для ефективного подолання схем з мінімізації податків потрібна системна зміна, яка базується на успішній практиці країн Європейського Союзу: підвищення ефективності роботи контролюючих органів, зменшення корупції, реформування судової системи та створення інклюзивних інституцій. Наразі в Україні відсутні важливі структурні зміни, які б забезпечили якість державного управління на рівні європейських стандартів.

Загалом, необхідні зміни до законодавства та системного підходу до боротьби з тіньовою економікою можуть стати важливим кроком до покращення фінансової стійкості країни та забезпечення стабільності бюджету.