Охорона здоров’я

Для багатьох людей свічки давно стали важливою частиною святкової атмосфери, романтичного настрою та відчуття домашнього тепла. М’яке полум’я асоціюється зі спокоєм, розслабленням і традиціями, які передаються з покоління в покоління. Однак фахівці звертають увагу, що разом із приємними емоціями свічки можуть нести й певні ризики, про які часто не замислюються.

Під час горіння свічок у повітря потрапляють різні речовини, зокрема продукти згоряння воску, ароматизаторів і барвників. У закритих приміщеннях вони здатні накопичуватися та впливати на самопочуття, особливо у людей із підвищеною чутливістю, алергіями або захворюваннями дихальних шляхів. Саме тому тривале використання ароматизованих свічок може спричиняти головний біль, подразнення слизових або відчуття втоми.

За словами медиків, вдихання таких речовин здатне викликати кашель, чхання, закладеність носа та подразнення горла. У людей із підвищеною чутливістю або алергіями симптоми можуть бути більш вираженими, включно з дискомфортом в очах і утрудненим диханням. Фахівці радять таким людям уникати ароматичних свічок або віддавати перевагу неароматизованим варіантам.

Наукові дослідження підтверджують, що під час горіння аромасвічок у повітря можуть виділятися небезпечні гази. У парах виявляють канцерогенні сполуки, зокрема ті, що утворюються внаслідок згоряння воску, барвників та ароматизаторів. Такі речовини здатні накопичуватися в організмі за умови тривалого впливу.

Серед поширених скарг людей, які регулярно використовують ароматичні свічки, лікарі називають запаморочення, головний біль, подразнення слизових оболонок, проблеми з диханням, сльозотечу, чхання, закладеність носа та відчуття стискання в грудях.

Окрему увагу фахівці звертають на те, що горіння свічок підвищує концентрацію формальдегіду, вуглекислого газу та інших летких органічних сполук у приміщенні. Барвники, які використовують у кольоровому воску, пов’язують із підвищеним ризиком онкологічних захворювань, зокрема раку сечового міхура, особливо якщо свічки часто використовують у непровітрюваних кімнатах.

Водночас пульмонологи наголошують, що свічки не становлять миттєвої загрози для здоров’я. У побуті існують джерела забруднення повітря, які можуть бути шкідливішими, наприклад приготування їжі. Однак при регулярному використанні токсичні речовини можуть накопичуватися в організмі. Тому людям із хронічними захворюваннями легень або тим, хто має чи мав онкологічні хвороби, рекомендують повністю відмовитися від свічок.

Щоб зменшити ризики, фахівці радять дотримуватися правил безпечного використання свічок. Зокрема, обирати якісні вироби, використовувати їх у добре провітрюваних приміщеннях і не залишати полум’я без нагляду. Не рекомендується палити свічки більше чотирьох годин поспіль або залишати їх запаленими перед сном.

Також радять не задувати свічки, а гасити їх спеціальним гасителем, щоб уникнути диму та розбризкування воску. Переставляти або торкатися свічки можна лише після повного охолодження. За можливості лікарі рекомендують надавати перевагу свічкам із натурального бджолиного воску та ефірних олій замість синтетичних ароматизаторів.

Перші прояви деменції часто бувають непомітними і легко сплутуються з тимчасовими станами — зимовою втомою, сезонною апатією або пригніченим настроєм. Саме ця непомітність робить ранню діагностику складною, тоді як своєчасне виявлення може суттєво вплинути на якість життя людини. Медики наголошують: якщо з’являється один ключовий симптом у поєднанні з іншими тривожними сигналами, слід негайно звернутися до сімейного лікаря для комплексного обстеження.

Деменція не є окремим захворюванням, це синдром, який охоплює групу симптомів, пов’язаних із поступовим зниженням когнітивних функцій головного мозку. До таких змін належать порушення пам’яті, труднощі з концентрацією, сприйняттям інформації, плануванням та прийняттям рішень. Людина може почати забувати щоденні справи, втрачати орієнтацію у часі або просторі, ставати роздратованою або апатичною без видимих причин.

На ранніх стадіях деменція часто проявляється неочевидно. Одними з перших сигналів можуть бути поганий настрій, тривожність або депресивні стани. Саме ці прояви нерідко ігнорують або пояснюють сезонним афективним розладом — формою депресії, що зазвичай виникає взимку та зникає з приходом весни.

Водночас фахівці звертають увагу, що зміни настрою рідко з’являються ізольовано. Серед інших ранніх ознак деменції називають проблеми з пам’яттю та концентрацією уваги, труднощі з підбором слів і підтриманням розмови, складнощі з плануванням, ухваленням рішень і розв’язанням повсякденних завдань. Також можливі дезорієнтація у просторі та помітні зміни в поведінці — замкнутість, дратівливість або нетерплячість.

Фахівці наголошують, що втрата пам’яті не завжди є першим симптомом. Наприклад, за лобно-скроневої деменції на початкових етапах частіше змінюються поведінка й особистість. Це особливо характерно для людей з раннім початком захворювання — до 65 років, які спочатку можуть не помічати або не визнавати проблем із пам’яттю.

Зміни настрою також можуть бути типовими для окремих форм деменції. Так, судинна деменція часто супроводжується різкими змінами поведінки та емоційного стану, а деменція з тільцями Леві може проявлятися підвищеною тривожністю та депресією.

Водночас лікарі застерігають від самодіагностики. Багато з перелічених симптомів можуть бути пов’язані з іншими фізичними або психічними станами. Серед них — захворювання щитоподібної залози, гормональні зміни, дефіцит вітаміну B12, депресія, хронічний стрес, тривожні розлади, перевтома або проблеми в особистому житті.

Якщо подібні зміни помічає сама людина або її близькі, фахівці радять не зволікати та звернутися до сімейного лікаря. Рання консультація допоможе встановити причину симптомів і за потреби розпочати лікування або підтримувальну терапію на початковому етапі.

Стан серцево-судинної системи тісно пов’язаний зі щоденними звичками людини, серед яких харчування відіграє одну з провідних ролей. Фахівці з кардіології підкреслюють, що збалансований раціон здатен не лише підтримувати нормальну роботу серця, а й значно зменшувати ймовірність розвитку хронічних захворювань, зокрема ішемічної хвороби, гіпертонії та атеросклерозу. Якість їжі впливає на рівень холестерину, еластичність судин і загальний обмін речовин в організмі.

Одним із фундаментальних принципів харчування, корисного для серця, вважається достатнє споживання клітковини. Вона міститься у цільнозернових продуктах, різноманітних овочах, фруктах і бобових культурах. Клітковина допомагає виводити надлишок холестерину з організму, сприяє стабілізації рівня цукру в крові та покращує роботу кишківника. Регулярна присутність таких продуктів у меню позитивно відображається на загальному самопочутті та витривалості серця.

Важливу роль відіграють і жири правильного типу. Кардіологи радять включати в раціон продукти, багаті на омега-3 жирні кислоти, зокрема жирну рибу, горіхи та насіння. Такі жири зменшують запальні процеси в судинах, покращують кровообіг і знижують ризик утворення тромбів. Водночас фахівці рекомендують уникати трансжирів і надмірно перероблених продуктів, які негативно впливають на стан судин.

Не менш важливим є збалансоване споживання білків. Перевагу варто надавати курячому м’ясу, індичці, рибі та бобовим культурам. Обмеження червоного м’яса та оброблених м’ясних виробів, таких як ковбаси і сосиски, допомагає знизити ризик розвитку атеросклерозу.

Овочі та фрукти яскравих кольорів є джерелом антиоксидантів, вітамінів і мінералів, необхідних для підтримки серцево-судинної системи. Особливо корисними вважаються шпинат, броколі, морква, червоний перець, ягоди та цитрусові, які допомагають зменшувати окиснювальний стрес і підтримувати еластичність судин.

Окрему увагу лікарі приділяють споживанню солі та цукру. Надлишок солі сприяє підвищенню артеріального тиску, а надмірна кількість цукру може провокувати запальні процеси в судинах і сприяти набору зайвої ваги. Фахівці радять обмежувати готові соуси й оброблені продукти, замінюючи їх натуральними спеціями, зеленню та лимонним соком.

Регулярне харчування невеликими порціями, достатній питний режим і контроль калорійності раціону допомагають підтримувати стабільну роботу серця у довгостроковій перспективі. У поєднанні з помірною фізичною активністю дотримання цих рекомендацій значно знижує ризик серцевих захворювань і позитивно впливає на загальне самопочуття.

Багато людей сприймають увімкнений телевізор або серіал перед сном як простий спосіб розслабитися після напруженого дня. Для тих, хто має труднощі із засинанням, фоновий звук і зображення часто стають своєрідним «якорем», який допомагає відволіктися від нав’язливих думок і швидше перейти до сну. З часом такий вечірній ритуал перетворюється на звичку, без якої складно уявити відпочинок.

Водночас наукові дослідження вказують на те, що сон у приміщенні з працюючим екраном може негативно впливати на організм. Світло від телевізора, навіть якщо воно здається неяскравим, порушує вироблення мелатоніну — гормону, який відповідає за регуляцію сну та біологічних ритмів. У результаті сон стає поверхневим, а фази глибокого відновлення скорочуються.

Ключову роль у цьому процесі відіграє мелатонін — гормон, що регулює цикл сну і водночас впливає на обмін речовин та роботу імунної системи. Світло від екрана пригнічує його вироблення, через що організм втрачає здатність коректно відновлюватися вночі. Порушення циркадних ритмів супроводжується зростанням рівня гормонів стресу, що збільшує ризик розвитку ожиріння, серцево-судинних захворювань і діабету.

Окрім цього, сон із телевізором заважає нормальному проходженню фаз сну. Людина спить менше і рідше занурюється у глибокий сон, який є критично важливим для відновлення. Хронічне недосипання, своєю чергою, провокує підвищений апетит, зниження фізичної активності та бажання компенсувати втому за допомогою кофеїну й швидких вуглеводів.

Фахівці наголошують: світло і звуки з екрана роблять сон поверхневим, сприяють накопиченню втоми та поступово погіршують загальний стан здоров’я. Саме тому для повноцінного відпочинку варто відмовитися від телевізора в спальні та створити максимально темне й тихе середовище для сну.

Стрес зазвичай пов’язують із робочими навантаженнями, емоційними конфліктами або різкими змінами у житті. Проте дедалі більше фахівців звертають увагу на менш очевидний, але надзвичайно впливовий чинник — щоденне харчування. Те, що людина їсть і п’є, може безпосередньо впливати на рівень кортизолу — гормону, який відповідає за реакцію організму на напругу та небезпеку.

Деякі продукти й напої здатні стимулювати різкі гормональні коливання, які організм сприймає як сигнал тривоги. Надлишок цукру, рафінованих вуглеводів або кофеїну може призводити до швидких стрибків рівня глюкози в крові, після яких настає різкий спад енергії. У відповідь тіло активує захисні механізми, підвищуючи вироблення кортизолу, що з часом формує відчуття постійної втоми, дратівливості та внутрішньої напруги.

Чипси, крекери, ароматизовані снеки та готові заморожені страви містять надлишок солі, простих вуглеводів і насичених жирів. Таке поєднання може підвищувати артеріальний тиск, провокувати запалення та порушувати баланс мікрофлори кишківника, що безпосередньо впливає на рівень кортизолу. Більш спокійною альтернативою стануть сирі горіхи, насіння або запечені снеки з мінімальною обробкою.

Алкоголь часто сприймають як спосіб розслаблення, але його ефект оманливий. Спочатку рівень кортизолу справді знижується, проте згодом виникає різкий «відскок» — гормон стресу зростає. Регулярне вживання алкоголю може порушувати сон і посилювати тривожність. Кращим вибором стане помірність, чергування алкоголю з водою або безалкогольні напої.

Високі дози кофеїну швидко активують нервову систему, але водночас підвищують кортизол. Наслідком можуть бути тремтіння, дратівливість і проблеми зі сном. М’якшою альтернативою є зелений чай, який містить менше кофеїну та діє більш збалансовано.

Цукерки, печиво й фабричні десерти викликають різкі стрибки рівня цукру в крові. Такі коливання організм сприймає як стрес, що активує вироблення кортизолу. Замість цього можна обрати фрукти, ягоди або чорний шоколад у помірній кількості.

Солодка газована вода різко підвищує рівень глюкози й інсуліну, що запускає гормональну реакцію стресу. Значно кориснішою альтернативою буде вода з ягодами чи цитрусовими, трав’яний або зелений чай.

Кавові добавки з цукром і штучними підсолоджувачами можуть спричиняти ранковий «кортизоловий сплеск» та подразнювати шлунок. Натуральне молоко або рослинні напої без доданого цукру допоможуть уникнути цього ефекту.

Стрес не завжди проявляється різко — іноді він накопичується поступово через щоденні дрібниці, зокрема харчування. Усвідомлений вибір продуктів допомагає знизити гормональне навантаження, покращити настрій і зменшити тривожність. Йдеться не про суворі заборони, а про заміну агресивних для організму продуктів на більш збалансовані та «спокійні» альтернативи.

Фрукти давно визнані одним із найцінніших продуктів у щоденному раціоні. Їх радять включати в сніданок, брати на перекус або додавати до обіду та вечері. Проте експерти підкреслюють, що важливіше не конкретний час споживання, а регулярність і різноманіття фруктів у меню. Оптимальна мінімальна порція — дві різні порції на день, що дозволяє отримати широкий спектр корисних речовин.

Фрукти багаті на вітаміни, мінерали, антиоксиданти та клітковину. Вітаміни C та A, калій, магній і поліфеноли сприяють зміцненню імунітету, підтримці серцево-судинної системи та регулюванню артеріального тиску. Клітковина, що міститься у фруктах, покращує роботу травної системи та допомагає підтримувати стабільний рівень цукру в крові. Антиоксиданти захищають клітини від оксидативного стресу, що є важливим фактором профілактики хронічних захворювань.

Багато дієтологів вважають ранкове вживання фруктів вдалим початком дня. Для сніданку добре підходять банани, манго, кавун, авокадо, ананас і яблука.

Переваги фруктів зранку полягають у кількох моментах. По-перше, соковиті плоди допомагають відновити водний баланс після сну. По-друге, натуральні цукри забезпечують швидкий заряд енергії та сприяють запуску обміну речовин. Клітковина підтримує травлення і дає відчуття ситості, що особливо важливо для тих, хто стежить за вагою. Крім того, ранкове споживання допомагає забезпечити організм вітамінами та мінералами на початку дня.

Фрукти також ідеально підходять для перекусу між основними прийомами їжі. Клітковина допомагає зменшити відчуття голоду і знижує спокусу вживати менш корисні продукти. Натуральні цукри забезпечують стабільне вивільнення енергії без різких спадів, а вживання фруктів між прийомами їжі може покращити засвоєння поживних речовин з іншої їжі.

Фахівці зазначають, що для людей із порушеннями рівня цукру в крові важливо дотримуватися інтервалів — вживати фрукти за одну-дві години до або після їжі. При цьому час доби не є вирішальним фактором: фрукти підвищують рівень глюкози незалежно від того, коли їх їсти.

Експерти сходяться на думці, що універсального «ідеального» часу для вживання фруктів не існує. Найкращий варіант — той, який вписується у ваш спосіб життя, режим харчування та самопочуття. Головне — регулярно включати фрукти в раціон, дотримуватися помірності та обирати різноманітні плоди.

Багато жінок вважають, що гормональні проблеми починаються лише з настанням менопаузи. Саме тому перші сигнали організму у віці 35–45 років часто ігноруються або списуються на втому, стрес чи перевантаження. Однак сучасні дослідження показують, що цей віковий період є одним з найбільш вразливих щодо гормональних змін. Поступове зниження рівня естрогену та прогестерону вже на цьому етапі може викликати значні зміни в організмі, і їх не можна відкладати чи ігнорувати.

У жінок цього віку відбуваються складні фізіологічні процеси, пов’язані з гормональним дисбалансом. Зміни, які здаються незначними на перший погляд, можуть бути тривожними ознаками гормональних порушень. Ці порушення можуть впливати не тільки на зовнішній вигляд, але й на загальний стан здоров’я, настрій, енергію, а також репродуктивне здоров’я.

Прогестерон у цей період також знижується або коливається нерівномірно. Його дефіцит здатен провокувати безсоння, внутрішню напруженість, різкі перепади настрою та хронічне відчуття виснаження. У поєднанні зі стресом це суттєво знижує здатність організму відновлюватися.

Метаболічні зміни роблять тіло більш чутливим до харчування і навантажень. Сповільнення обміну речовин означає, що колишні порції їжі або рівень фізичної активності вже не дають тих самих результатів. Це часто викликає фрустрацію, яка, своєю чергою, підсилює гормональний дисбаланс.

Гормональні коливання впливають і на сексуальне здоров’я. Зниження рівня естрогену та прогестерону може призводити до зменшення лібідо, зниження чутливості та емоційної відстороненості. Такі зміни часто позначаються на самооцінці та якості стосунків.

До сигналів, що можуть свідчити про гормональні збої, належать постійна втома навіть після повноцінного сну, часті перепади настрою, порушення менструального циклу, несподіване збільшення ваги, зниження сексуального потягу, проблеми з концентрацією і пам’яттю, зміни стану шкіри та волосся.

Фахівці наголошують на важливості регулярних обстежень гормонального фону після 35 років, навіть за відсутності яскраво виражених симптомів. Значну роль відіграє збалансоване харчування з достатньою кількістю білка, корисних жирів і овочів, а також помірна фізична активність, яка підтримує метаболізм і роботу ендокринної системи.

Не менш важливими є контроль рівня стресу, якісний сон тривалістю не менше 7–8 годин, обмеження алкоголю, відмова від куріння та надмірного споживання цукру. У комплексі ці кроки допомагають організму адаптуватися до вікових змін без різкого погіршення самопочуття.

Рання профілактика і уважне ставлення до сигналів власного тіла дозволяють зберегти енергію, стабільний настрій, здоров’я серця, кісток і шкіри, а також підготувати організм до періоду менопаузи значно м’якше — без втрати життєвого тонусу та впевненості в собі.

Мандарини, що стали символом новорічних свят, дарують не тільки святковий настрій, але й чимало користі для організму. Однак лікарі попереджають: хоча цей фрукт є смачним і корисним, надмірне його споживання може призвести до певних проблем зі здоров’ям. Важливо пам'ятати про поміркованість, щоб насолоджуватися його перевагами, не нашкодивши організму.

Оптимальною нормою споживання мандаринів вважається 2–4 плоди на день. Така кількість дозволяє отримати всі переваги від цього фрукта, не перевищуючи допустимі межі. Мандарини багаті на вітамін С, який підтримує імунітет, покращує стан шкіри і допомагає боротися з простудними захворюваннями. Усього 100 грамів мандаринів (що відповідає приблизно одному або півтора плодам) містять близько 44% добової потреби у цьому важливому вітаміні.

Дієтологи зазначають, що 2–4 середніх мандарини на день є науково обґрунтованою нормою для здорової дорослої людини. Такої кількості достатньо для підтримки імунітету та отримання клітковини, не перевантажуючи організм надлишком фруктового цукру.

Для дітей, а також людей із цукровим діабетом або порушенням вуглеводного обміну, допустима кількість може бути меншою. У таких випадках важливо враховувати загальну добову норму фруктів і споживання цукру протягом дня.

Фахівці радять вживати мандарини не окремо, а в поєднанні з іншими продуктами. Найкраще їсти їх як перекус або десерт після основного приймання їжі — це допомагає уникнути різких стрибків рівня глюкози в крові. Корисним є поєднання мандаринів із горіхами, натуральним йогуртом або іншими джерелами білків і жирів, що робить перекус більш збалансованим.

Водночас лікарі наголошують: навіть корисні цитрусові не можуть замінити повноцінного харчування. Надмірне захоплення мандаринами може призвести до подразнення шлунка, алергічних реакцій або набору зайвої ваги через надлишок цукру.

Зима — це не лише час, коли природні ритми сповільнюються у тварин, а й період, що змінює нашу активність і фізичний стан. В умовах короткого світлового дня, низьких температур та обмеженого сонячного світла, люди часто відчувають занепад енергії. У Північній півкулі зимові місяці можуть викликати чимало неприємних симптомів — від зниження настрою до сезонної депресії. Психологи часто називають цей стан зимовою депресією, і він нерідко супроводжується змінами в харчових звичках. Організм, сповільнившись, шукає спосіб відновити енергію, часто за допомогою смачних, калорійних продуктів. Це стає основною причиною того, чому зимовий період є викликом для контролю ваги.

Нестача фізичної активності, холодна погода та довгі вечори призводять до того, що ми все більше часу проводимо вдома. Без регулярних прогулянок або активних занять спортом зростає спокуса «заїдати» смуток чи втому. Найпопулярніші варіанти — це солодощі, борошняні вироби та важка їжа, яка швидко дає відчуття ситості, але залишає лише тимчасове задоволення. Водночас, через обмежений доступ до природного світла, рівень серотоніну — гормону радості — знижується, що лише погіршує емоційний стан і створює ще одну причину для переїдання.

Втім, уникнути цього цілком реально, якщо дотримуватися простих і зрозумілих принципів харчування та способу життя.

Насамперед варто звернути увагу на кількість солі. Її надлишок затримує рідину в організмі та провокує набряки, особливо якщо в раціоні багато ковбас, м’ясних напівфабрикатів і готових продуктів.

Важливо не забороняти собі маленькі радощі. Невеликий шматочок чорного шоколаду або десерт у святкові дні не зашкодить, якщо підходити до цього усвідомлено і без переїдання.

Навіть узимку рух має залишатися частиною щоденної рутини. Прогулянки швидким кроком, сходи замість ліфта або 10–15 хвилин домашніх вправ уже допомагають підтримувати енергетичний баланс.

Не менш важливо їсти повільно, прислухаючись до сигналів насичення. Усвідомлене харчування знижує ризик переїдання і допомагає краще відчувати власні потреби.

Основу раціону взимку мають становити цілісні продукти: овочі, фрукти, бобові, риба, м’ясо, горіхи та цільнозернові крупи. Вони забезпечують стабільний рівень цукру в крові й довше дають відчуття ситості. Особливо корисними є хліб і макарони з цільного зерна.

Спеції та зелень не лише роблять страви смачнішими, а й можуть стимулювати обмін речовин. Куркума, імбир, кориця, кумин чи гострий перець — простий спосіб урізноманітнити зимове меню.

Контроль порцій також відіграє важливу роль. Менші тарілки або боули допомагають уникати несвідомого переїдання. Для перекусів краще обирати овочі, фрукти, йогурт, кефір або поєднання яблук із горіховим маслом замість калорійних снеків.

Окрему увагу варто приділити напоям. Солодкі соки та алкоголь легко додають зайві калорії, тоді як вода, чай, трав’яні настої, бульйони й супи допомагають підтримувати гідратацію. Часто відчуття голоду насправді є спрагою.

І нарешті, сон. Регулярний і достатній відпочинок знижує рівень гормонів голоду та допомагає контролювати апетит, що особливо важливо в темний зимовий період.

Зима може бути не сезоном набору ваги, а часом турботи про себе. Помірність у харчуванні, рух і уважність до власного стану дозволяють зберігати форму й енергію навіть у період зниження активності.

Нові результати досліджень Оклендського університету поставили під сумнів традиційні уявлення про важливість сніданку для мозку. Науковці провели масштабний метааналіз понад 70 наукових робіт, у яких вивчали вплив короткочасного голоду на когнітивні функції людини, зокрема на увагу, пам’ять, швидкість мислення та здатність до концентрації. Згідно з їх висновками, відмова від сніданку не має суттєвого негативного впливу на роботу мозку.

В межах дослідження понад 3000 учасників порівнювалися за двома умовами: звичайне харчування та утримання від їжі протягом 8-24 годин. Виявилось, що короткочасний голод не призводить до значних змін у когнітивних показниках, таких як здатність до концентрації чи швидкість мислення. Навпаки, деякі учасники, які пропускали сніданок, показали навіть кращі результати в певних аспектах, таких як здатність до вирішення завдань.

Результати показали, що між цими групами немає статистично значущої різниці в показниках когнітивних тестів. Іншими словами, мозок демонструє однаково стабільну ефективність як після ранкового прийому їжі, так і без нього.

Автори пояснюють це здатністю організму швидко адаптуватися до тимчасової нестачі калорій. За відсутності надходження глюкози з їжі тіло переходить на використання внутрішніх енергетичних резервів, зокрема кетонових тіл, які утворюються під час розщеплення жирів. Ці сполуки можуть ефективно забезпечувати мозок енергією, не знижуючи розумової продуктивності.

Таким чином, звичка снідати або пропускати сніданок не є критичною з точки зору роботи мозку і більше залежить від індивідуального самопочуття, режиму дня та особистих уподобань, а не від фізіологічної необхідності.

Водночас дослідники звертають увагу на інший аспект харчової поведінки — обмін речовин. Поширеною є думка, що часті прийоми їжі невеликими порціями можуть прискорювати метаболізм, тоді як рідше харчування здатне його сповільнювати. У цьому контексті пропуск сніданку не обов’язково сприяє зниженню ваги й у деяких випадках може мати протилежний ефект. Тож питання ранкового прийому їжі варто розглядати комплексно — з урахуванням загального раціону, способу життя та індивідуальних особливостей організму.