Охорона здоров’я

В Індії зафіксовано нові випадки зараження вірусом Ніпах, який вважають одним із найнебезпечніших інфекційних збудників через високий рівень смертності та відсутність затвердженої вакцини. Ситуація змусила органи влади оперативно запроваджувати обмежувальні заходи, а країни регіону — посилити санітарний контроль у пунктах пропуску та міжнародних аеропортах.

За даними індійського міністерства охорони здоров’я, у штаті Західна Бенгалія лабораторно підтверджено два випадки інфекції. Обидва пацієнти перебувають під пильним медичним наглядом, а лікарні переведені у режим підвищеної готовності. Медичні служби розгорнули додаткові ізолятори та сформували мобільні бригади для оперативного реагування.

Що таке вірус Ніпах

Вірус Ніпах (NiV) — це зоонозна інфекція, яка передається від тварин до людини. Природними носіями є фруктові кажани роду Pteropus. Зараження може статися через контакт із зараженими тваринами або через продукти харчування, забруднені їхньою слиною чи виділеннями. Найчастіше джерелом інфекції стають фрукти або сирий сік фінікової пальми.

Випадки зараження людей трапляються нечасто, однак перебіг хвороби зазвичай тяжкий і супроводжується серйозними ускладненнями.

Симптоми і перебіг хвороби

Інкубаційний період триває від 4 до 21 дня, іноді довше. Початкові прояви легко сплутати зі звичайною вірусною інфекцією.

Серед перших симптомів: підвищена температура, головний біль, м’язовий біль, сильна слабкість.

У деяких пацієнтів виникають респіраторні проблеми — кашель, задишка, пневмонія.

Найбільшу загрозу становить ураження нервової системи. Через кілька днів або тижнів може розвинутися енцефаліт — запалення головного мозку. У таких випадках з’являються сплутаність свідомості, судоми, різкі зміни поведінки, кома. Іноді фіксують і менінгіт.

Наскільки небезпечний вірус

Рівень летальності надзвичайно високий — від 40% до 75% залежно від штаму та умов спалаху. Навіть після одужання у людей можуть залишатися серйозні наслідки: хронічні неврологічні порушення, судоми, проблеми з пам’яттю або зміни особистості.

Описані також випадки повторного розвитку енцефаліту через місяці або роки після зараження.

Як передається інфекція

Вірус поширюється кількома шляхами: від тварин до людини (через кажанів або свиней), через заражену їжу, від людини до людини — під час тісного контакту з біологічними рідинами хворого.

Найчастіше інфікування між людьми відбувається в родинах або серед медпрацівників, які доглядають за пацієнтами.

Історія спалахів

Уперше вірус виявили у 1999 році під час спалаху енцефаліту серед фермерів у Малайзії та Сінгапурі. Згодом регулярні випадки почали реєструвати в Бангладеші та Індії. У штаті Керала значний спалах стався у 2018 році.

Хоча антитіла до вірусу знаходили в кажанів і в інших регіонах світу, підтверджені спалахи серед людей поки що обмежені Південною та Південно-Східною Азією.

Чи є лікування

Специфічного лікування або вакцини проти вірусу Ніпах наразі не існує. Медики застосовують лише підтримувальну терапію для полегшення симптомів і боротьби з ускладненнями. Саме тому ВООЗ включила NiV до переліку пріоритетних патогенів, які потребують термінових досліджень.

Як знизити ризик зараження

Фахівці радять дотримуватися простих заходів профілактики: не вживати сирий сік фінікової пальми, ретельно мити та чистити фрукти, не їсти плоди зі слідами укусів тварин, використовувати рукавички під час контакту з хворими тваринами, уникати тісного контакту з інфікованими людьми та часто мити руки.

Медики наголошують: раннє виявлення та ізоляція хворих залишаються головними інструментами стримування поширення інфекції.

Науковці з Технологічного інституту Шибаури звернули увагу на те, що перебіг хвороби Альцгеймера може залежати не лише від генетичних чи вікових факторів, а й від повсякденних звичок, зокрема харчування. Проведені дослідження показали: раціон, насичений антиоксидантами, здатен позитивно впливати на стан мозку та гальмувати розвиток деменції. Такий підхід не потребує складних медичних втручань, але може мати довготривалий ефект для підтримання якості життя пацієнтів.

У процесі експериментів вчені зосередилися на механізмах окисного стресу — явища, яке виникає через надмірну кількість вільних радикалів у клітинах. Саме вони пошкоджують нейрони, порушують передачу нервових імпульсів і поступово руйнують структури мозку, відповідальні за пам’ять, увагу та здатність до мислення. Окисне ушкодження розглядається як один із ключових факторів прогресування нейродегенеративних захворювань.

Для перевірки гіпотези вчені провели серію експериментів на лабораторних мишах. Результати показали, що накопичення окисних ушкоджень у мозку тісно корелює з розвитком симптомів, характерних для хвороби Альцгеймера. Водночас ключову роль у цьому процесі відіграє порушення функцій мітохондрій — клітинних структур, відповідальних за енергетичний обмін.

Автор дослідження Кодзі Фукуї зазначив, що саме пошкодження мітохондрій унаслідок окислення стає однією з головних причин когнітивних розладів. При цьому дослідники звернули увагу на цікавий факт: попри зниження розумових здібностей, у тварин не спостерігалося порушень рухової координації.

Крім того, в мозку мишей було зафіксовано підвищений рівень бета-амілоїдів — білкових відкладень, які вважаються одним із ключових маркерів хвороби Альцгеймера. Водночас суттєвих змін концентрації тау-білка, ще одного характерного показника захворювання, дослідники не виявили.

Науковці підкреслили, що антиоксиданти здатні нейтралізувати активні форми кисню, захищаючи клітини мозку від ушкоджень. Зокрема, вітаміни Е та C допомагають зберігати функціональність мітохондрій і підтримувати когнітивне здоров’я. У перспективі команда планує зосередитися на пошуку ранніх біомаркерів нейродегенерації та вивченні речовин із потужною антиоксидантною дією, що може стати основою для нових підходів у профілактиці та лікуванні деменції.

Залізо є незамінним елементом для підтримки нормальної роботи організму, адже саме воно необхідне для синтезу гемоглобіну — білка, який переносить кисень до всіх тканин і органів. Від достатнього рівня заліза залежить не лише енергетичний потенціал людини, а й ефективність імунної системи, нормальне самопочуття та когнітивні функції. Його дефіцит часто проявляється у вигляді хронічної втоми, зниження працездатності, слабкості та підвищеної схильності до захворювань.

Контроль над рівнем заліза починається з раціону. Продукти, багаті на цей мікроелемент, допомагають організму підтримувати оптимальний баланс і забезпечують легке засвоєння. Особливо цінним джерелом є куряча печінка, яка містить гемове залізо — форму заліза, що засвоюється набагато ефективніше, ніж рослинні аналоги. Регулярне включення таких продуктів у харчування дозволяє запобігти нестачі заліза, підтримувати високий рівень енергії та зміцнювати імунний захист організму.

Корисним делікатесом для боротьби з дефіцитом заліза є устриці. Вони також містять гемове залізо, а ще — мідь і вітамін B12. Мідь відіграє важливу роль у засвоєнні заліза та його перетворенні на гемоглобін, що робить устриці особливо цінними для кровотворної системи.

Серед рослинних продуктів одним із лідерів за вмістом заліза є сочевиця. Вона містить негемове залізо, яке засвоюється гірше, однак висока концентрація цього мікроелемента робить сочевицю важливим продуктом для вегетаріанців і веганів. Її можна використовувати в супах, салатах, каррі або рослинних стравах.

Хорошою альтернативою м’ясу для рослинного раціону є тофу. Цей продукт із соєвих бобів містить більше заліза, ніж багато м’ясних страв, і водночас є цінним джерелом білка. Саме тому тофу часто рекомендують людям, які обмежують споживання продуктів тваринного походження.

Шпинат також відомий високим вмістом заліза й посідає провідні позиції серед овочів. Проте залізо зі шпинату засвоюється гірше, ніж із м’ясних продуктів, тому його варто поєднувати з продуктами, багатими на вітамін С.

Неочікуваним джерелом заліза є темний шоколад. Продукт із високим вмістом какао містить значну кількість цього мікроелемента, а також мідь, магній і марганець. У помірних кількостях якісний темний шоколад може стати корисним доповненням до раціону.

Ще одним корисним продуктом є тушковані або термічно оброблені помідори. Вони містять значну частку добової норми заліза та вітамін С, який допомагає організму краще засвоювати залізо з рослинних джерел.

Збалансований раціон із поєднанням тваринних і рослинних продуктів дозволяє підтримувати оптимальний рівень заліза та уникати негативних наслідків його дефіциту.

Численні наукові дослідження підтверджують, що кава за помірного споживання може мати позитивний вплив на організм. Її пов’язують зі зниженням ризику серцево-судинних захворювань, підтримкою когнітивних функцій і захистом клітин завдяки високому вмісту антиоксидантів. Натуральна кава без домішок здатна бадьорити, покращувати концентрацію та бути частиною збалансованого раціону.

Втім, сучасна культура кавових напоїв дедалі більше віддаляється від класичного уявлення про користь цього продукту. Кав’ярні та домашні рецепти часто пропонують напої з великою кількістю сиропів, підсолоджувачів, ароматизаторів і жирних добавок. У такому вигляді кава поступово втрачає свої корисні властивості та перетворюється на калорійний десерт, перенасичений цукром і штучними компонентами.

Ще одна проблема — зловживання цукром і штучними підсолоджувачами. Сиропи та підсолоджувачі можуть містити значну кількість доданого цукру, який швидко підвищує рівень глюкози в крові. Альтернативою може стати поступове зменшення солодкості та використання натуральних спецій, таких як кориця.

Важливу роль відіграє і якість кавових зерен. Неякісна або неорганічна кава може містити залишки пестицидів та інших хімічних речовин. За тривалого вживання це потенційно здатне негативно впливати на здоров’я.

Часто недооцінюють і час вживання кави. Надмірна кількість кофеїну або кава натщесерце можуть спричиняти нервозність, посилення тривожності, проблеми з травленням і печію. Крім того, кофеїн може залишатися в організмі багато годин, тому післяобідня кава нерідко стає причиною порушень сну.

Ще одна помилка — відмова від натуральних підсилювачів смаку. Спеції та натуральні добавки не лише збагачують смак, а й можуть мати антиоксидантні та протизапальні властивості, не перевантажуючи напій цукром.

Кава також може бути носієм корисних добавок. Деякі люди додають до неї колаген або інші поживні інгредієнти, поєднуючи ранковий ритуал із турботою про шкіру, суглоби чи відновлення після фізичних навантажень.

Регулярне вживання кави з кав’ярень і мережевих закладів — ще одна пастка. Такі напої часто містять приховані калорії, велику кількість жирів і цукру, а одна велика порція інколи за енергетичною цінністю дорівнює повноцінному прийому їжі.

Окремої уваги заслуговує водний баланс. Хоча кофеїн має легкий сечогінний ефект, сама кава складається переважно з води. Проблеми виникають тоді, коли кава повністю замінює звичайну воду протягом дня.

Нарешті, значення має спосіб приготування напою. Використання пластикових кавоварок або капсул може призводити до потрапляння в каву небажаних хімічних речовин під дією гарячої води. З цієї точки зору більш безпечними вважаються скляні, металеві або керамічні пристрої.

У холодну пору року, коли знижуються температури та часто трапляються перебої з опаленням, важливо фокусуватися не на обігріванні всього приміщення, а на підтримці власного тепла. Лікарка-кардіологиня Олександра Телегузова під час ефіру на каналі Київ24 наголосила на необхідності збереження тепла саме тіла, що значно важливіше, ніж намагання прогрівати великий простір. Вона зазначила, що для ефективного зігрівання організму потрібно носити кілька шарів одягу, що дозволяє зберігати тепло завдяки повітрю між ними.

Основним принципом у боротьбі з холодом є правильний вибір одягу. Багатошаровий стиль допомагає підтримувати стабільну температуру тіла. Кожен шар одягу має виконувати свою функцію: перший шар — забезпечує відведення вологи від тіла, другий — утримує тепло, а третій — захищає від вітру та холоду зовнішнього середовища. Такий підхід є набагато ефективнішим, ніж спроби прогріти великі площі приміщення, що може бути не тільки затратним, а й малоефективним.

Телегузова зазначила, що популярна помилка — носіння двох пар бавовняних шкарпеток. Це може призвести до того, що ноги спітніють і швидше замерзнуть. Натомість слід обирати теплі матеріали та флісові чи утеплені аксесуари для ніг.

Важливими є також захист шиї, попереку та грудей. Лікарка радить носити теплі куртки чи жилети навіть у квартирі, а також шапки та шкарпетки під час сну, адже теплі ноги допомагають серцю зберігати тепло і покращують сон.

Ще одне правило — утеплити підлогу. Використання килимків, картону, пінки або ковдр під ноги зменшує втрату тепла та ризик переохолодження.

Наостанок кардіологиня порадила облаштувати одну максимально утеплену кімнату, де сім’я проводитиме більшість часу, що допоможе економніше зберігати тепло та зменшити навантаження на організм.

Щороку тисячі людей намагаються перейти на так звану «правильну» дієту, очікуючи на легке зниження ваги, приплив енергії та загальне покращення самопочуття. Проте реальність часто відрізняється від очікувань: вага залишається стабільною, апетит постійно зростає, з’являється втома, а зриви та переїдання стають майже неминучими. Основна причина цього рідко пов’язана з браком сили волі. Набагато частіше проблема криється в самій концепції «правильного харчування».

Однією з ключових помилок є віра в універсальний раціон, який нібито підходить усім. Організм кожної людини має свої унікальні потреби, біоритми, гормональні особливості та спосіб перетравлення їжі. Що допомагає одному — може стати пасткою для іншого. Ігнорування цих індивідуальних особливостей часто призводить до розчарування та відчуття провалу.

Ще одна поширена пастка — система жорстких заборон. Коли харчування будується навколо списку «не можна», воно швидко перетворюється на джерело психологічного тиску. Заборонені продукти починають займати непропорційно багато місця в думках, а будь-яке порушення правил викликає відчуття провини. У результаті «правильне харчування» часто завершується не стабільними звичками, а зривами і переїданням.

Не менш важливою проблемою є надмірна концентрація на калоріях. Багато людей рахують кожну цифру, водночас не звертаючи уваги на якість їжі та потреби організму. Дефіцит жирів, білка або мікроелементів може призводити до хронічної втоми, гормональних збоїв і постійного відчуття голоду. Формально калорії «в нормі», а на практиці — сил немає і їсти хочеться постійно.

Окремо варто згадати про емоційний стан. Стрес, тривога, перевтома і недосипання безпосередньо впливають на апетит і харчову поведінку. Якщо людина заїдає емоції або живе в режимі постійної напруги, жоден ідеально складений раціон не дасть стабільного результату. Ігнорування психологічного чинника робить будь-яку систему харчування короткостроковою.

Ще одна причина розчарування — очікування швидкого ефекту. Багато хто кидає новий режим уже через кілька тижнів, не побачивши миттєвих змін. Водночас організму потрібен час, щоб адаптуватися до нових звичок. Справжні, стійкі результати формуються не за тиждень і не за два.

У підсумку «правильне харчування» перестає працювати тоді, коли його сприймають як жорстку систему правил і заборон. Натомість ефект з’являється, коли харчування стає гнучким способом життя: із врахуванням індивідуальних потреб, сигналів тіла та психологічного стану. Не ідеальний раціон на папері, а той, який реально можна підтримувати довго, дає результат.

Коли йдеться про здорове харчування та морські продукти, в уяві багатьох українців автоматично постають лосось і скумбрія. Ці риби давно здобули популярність завдяки високому вмісту омега-3 жирних кислот і білка, що є важливими складовими здорового раціону. Однак висока ціна таких продуктів робить їх доступними не для всіх. Існує інша альтернатива — сардини, риба, яка часто недооцінюється, але може стати чудовим і бюджетним джерелом важливих поживних елементів.

Сардини — це маленька морська риба, що мешкає у верхніх шарах океану та живиться планктоном. Цієї їжі достатньо для того, щоб забезпечити рибу необхідними мікроелементами, і водночас планктон не накопичує шкідливих речовин, таких як важкі метали чи токсини. Завдяки цьому сардини є набагато менш забрудненими, ніж більші риби, що живуть на більших глибинах океану, де концентрація шкідливих сполук може бути значною.

Однією з головних причин включити сардини до раціону є високий вміст омега-3 жирних кислот. Ці корисні жири відіграють ключову роль у підтримці здоров’я серцево-судинної системи, позитивно впливають на роботу мозку та допомагають знижувати рівень запальних процесів в організмі. За кількістю омега-3 сардини часто можуть конкурувати з дорожчими видами риби, особливо якщо йдеться про якісні консерви в олії.

Не менш важливою перевагою є білковий склад сардин. Вони містять легкозасвоюваний білок, який необхідний для підтримки м’язів, нормальної роботи імунної системи та відновлення тканин. Поєднання білка з корисними жирами робить сардини поживними та добре збалансованими.

Особливу цінність ця риба має для здоров’я кісток. Сардини містять значну кількість кальцію та вітаміну D, особливо якщо вживати їх разом із м’якими кісточками. Такий склад сприяє зміцненню кісткової тканини, зубів і зменшенню ризику вікових змін опорно-рухової системи.

Регулярне вживання сардин також пов’язують із покращенням стану судин, нормалізацією рівня холестерину та стабілізацією артеріального тиску. Крім того, вітаміни групи B разом з омега-3 позитивно впливають на стан шкіри, допомагаючи зберігати її еластичність і здоровий вигляд.

Таким чином, сардини можна вважати доступною альтернативою дорогим “суперфудам”. Вони поєднують безпеку, високу поживну цінність і користь для організму, залишаючись при цьому одним із найдоступніших видів морської риби.

Багато хто звик починати свій день з чашки кави або чаю, які дають миттєвий енергетичний сплеск. Проте, вже через кілька годин, настає спад енергії, і знову виникає потреба в черговій порції стимулятора. Проте є ще одна, менш популярна, але значно корисніша альтернатива, яка допоможе зберегти енергію протягом усього дня без різких коливань і звикання. Це поєднання теплої води з лимоном і куркумою — напій, який не лише дарує бадьорість, а й підтримує здоров'я організму завдяки своїм природним властивостям.

Комбінація теплої води з лимоном та куркумою вражає своєю простотою, але разом з тим вона має потужний ефект на тіло і розум. Лимон, багатий на вітамін С, допомагає зміцнити імунітет, очищає організм від токсинів і стимулює травлення. Куркума ж є потужним природним антисептиком і протизапальним засобом, вона підтримує здоров’я суглобів, покращує функцію мозку і зміцнює серцево-судинну систему. Важливою перевагою цього напою є його здатність підтримувати енергію без різких стрибків і падінь, які можуть бути характерні для кофеїнових напоїв.

Переваги води з лимоном і куркумою:

Прискорює метаболізм. Лимонна кислота стимулює ферменти травної системи, сприяє ефективнішому розщепленню поживних речовин та «запускає двигун» організму.

Підтримує імунітет. Лимон багатий на вітамін C, який допомагає боротися зі стресом і покращує настрій. Куркума містить куркумін — потужний антиоксидант, що знижує запальні процеси та підтримує роботу організму.

Забезпечує плавне вивільнення енергії. На відміну від кофеїну, який дає різкий сплеск із таким же спадом, суміш лимону й куркуми працює м’яко, забезпечуючи стабільний рівень сил без перевантаження нервової системи.

Як приготувати ранковий енергетичний еліксир:

Налийте 250 мл теплої води.

Вичавіть сік половини лимона.

Додайте чверть чайної ложки куркуми.

За бажанням — щіпка меленого імбиру або чорного перцю (для посилення дії куркуміна).

Перемішайте і пийте повільно, бажано натщесерце перед сніданком.

Такий напій ефективно запускає обмінні процеси та допомагає пробудитися зсередини, даруючи природну енергію на весь ранок.

Навіть тимчасове виключення цукру з раціону здатне помітно вплинути на самопочуття та загальний стан організму. Дієтологи й нутриціологи відзначають, що перші відчутні зміни з’являються вже протягом кількох тижнів після відмови від солодощів. Організм поступово адаптується до нового режиму харчування, а багато процесів починають працювати більш збалансовано.

Одним із найпомітніших ефектів стає зниження маси тіла. Відмова від цукерок, випічки та солодких напоїв автоматично скорочує кількість «порожніх» калорій у щоденному меню. Фахівці зазначають, що багато людей бачать перші результати вже на другому тижні, особливо якщо замінюють рафінований цукор фруктами, ягодами або продуктами з природною солодкістю. При цьому зменшується різке коливання рівня глюкози в крові, що позитивно впливає на апетит.

Також покращується стан шкіри. Надмірне споживання цукру пов’язують із запальними процесами в організмі, що може провокувати висипання та підвищену жирність шкіри. Через два–три тижні після відмови від солодкого у багатьох зменшується кількість прищів, вирівнюється тон обличчя і знижується жирний блиск.

Ще одна зміна — стабілізація рівня енергії. Цукор викликає різкі коливання глюкози в крові, після яких часто з’являється відчуття втоми. Без солодкого енергія розподіляється рівномірніше, що допомагає залишатися бадьорим упродовж дня без різких спадів.

Фахівці звертають увагу й на зміну смакових відчуттів. Приблизно через місяць без цукру смакові рецептори стають чутливішими. У результаті фрукти, овочі та навіть звичайні несолодкі продукти починають здаватися більш насиченими та приємними на смак.

Крім того, зменшення споживання цукру розглядають як важливий профілактичний крок. Регулярне вживання солодкого пов’язують із підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань, діабету другого типу та жирової хвороби печінки. Навіть 30 днів без цукру можуть стати початком формування здоровіших харчових звичок.

Експерти наголошують: короткострокова відмова від цукру допомагає краще зрозуміти реакції власного організму та оцінити, наскільки сильним є вплив солодкого на щоденне самопочуття.

Печінку нерідко називають «тихим трудівником» людського організму, адже щодня вона виконує сотні критично важливих функцій без явних сигналів про перевтому чи збій. Саме цей орган відповідає за очищення крові від продуктів обміну, нейтралізацію токсичних речовин, участь у перетравленні жирів і вуглеводів, а також за регуляцію гормонального та енергетичного балансу.

Однією з головних проблем печінкових захворювань є їхня майже безсимптомна течія на ранніх стадіях. У самій печінці практично відсутні нервові закінчення, які відповідають за відчуття болю. Через це навіть значні структурні зміни можуть тривалий час не супроводжуватися гострими або чітко локалізованими неприємними відчуттями.

Серед перших тривожних сигналів лікарі називають жовтуватий відтінок шкіри та білків очей, появу вираженої судинної сітки під шкірою, почервоніння долонь, безпідставне здуття живота, а також збільшення селезінки. Такі ознаки можуть свідчити про серйозні внутрішні зміни й є підставою для негайної консультації з фахівцем.

Медики наголошують, що профілактика відіграє ключову роль у збереженні здоров’я печінки. Важливо скоротити споживання цукру та ультраоброблених продуктів, максимально обмежити алкоголь, підтримувати регулярну фізичну активність, дотримуватися стабільного режиму сну та уникати самолікування, особливо безконтрольного прийому медикаментів.

Анатомічно печінка розташована у правій верхній частині живота під діафрагмою, тому відчуття тиску чи дискомфорту найчастіше виникають саме під правими ребрами. Хоча ліва частка органу частково заходить до центральної частини черевної порожнини, біль у цій зоні зазвичай не пов’язаний із печінкою. Неприємні відчуття праворуч під грудною кліткою можуть свідчити як про порушення роботи печінки, так і про проблеми з жовчними шляхами, тому ігнорувати їх не варто.