Охорона здоров’я

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко виступив із гучною заявою щодо серйозних порушень у процесі отримання статусу "непридатний". За його словами, спільно з правоохоронними органами Міністерство охорони здоров’я виявило дії організованих злочинних угруповань, які систематично зловживають корупційними схемами для отримання цього статусу.

Система визначення медичної придатності до військової служби або цивільного обслуговування є ключовою для здоров’я і безпеки громадян України. Проте виявлені факти корупції в цій сфері підірвали довіру громадськості до процесу прийняття важливих рішень щодо медичного статусу.

За останніми даними, злочинні групування використовували різноманітні підкупи та впливові зв'язки для того, щоб змінювати медичні документи та отримувати бажаний статус для осіб, які власне не мають об'єктивних підстав для визнання непридатними. Це негативно позначається на здатності системи забезпечувати об'єктивне прийняття рішень, що є критичним у важливих суспільних сферах.

Міністр Ляшко наголосив на необхідності ретельного аналізу та очищення системи від корупційних проявів, щоб забезпечити справедливе визначення медичного статусу для українських громадян. Він також закликав до посилення контролю та вжиття необхідних заходів для запобігання подібним зловживанням у майбутньому.

Загальнонаціональна обговорення цих проблем та прийняття конкретних заходів є важливим кроком на шляху до відновлення довіри до медичної системи та забезпечення її ефективності у службі громадянам України.

Всіх, хто проходить медичний огляд, вносять в електронну систему охорони здоров’я. МОЗ, у співпраці з поліцією, СБУ та ДБР виявляє порушення та злочинні схеми, пов’язані з отриманням статусу “непридатний”, і не захищає лікарів, які свідомо йдуть на порушення. Про це розповів міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в інтерв’ю ВВС.

Коли пішов більше процес мобілізації, ми побачили, що медичні комісії при ТЦК не встигають. Тому перезапустили формат. Ми вийшли з пропозицією до Міноборони, що давайте у програмі медичних гарантій передбачимо окремий пакет. І за кожним ТЦК закріпимо заклад охорони здоров’я, який визначають обласні військові адміністрації

За його словами, до військових лікарів додали цивільних з лікарень. ТЦК направляє людей на огляд у цей заклад. У цьому закладі всі, хто проходять медичний огляд ВЛК, заносяться в електронну систему охорони здоров’я.

Тепер ми бачимо, скільки у людини йде часу на медичний огляд, на які дослідження її направляють, куди після цього її відправляють. І ці кожні конкретні випадки в разі надходження звернень, ми розглядаємо. Чи є проблеми? Так. Питання в тому, що ці заклади не перебувають в нашому підпорядкуванні. Ми прописали, як повинно бути. Не спрацьовує? Тоді робимо перевірки. Ми перевіряли майже всі ВЛК

Він розповідає, що інколи там не робили навіть банальних речей – не розводили чергу, де йде поліклінічний прийом, і де працює ВЛК. І в одній черзі перебували і ті, хто йшов на мобілізацію, і ті, хто приходив зі своїми проблемами по здоров’ю.

Ми повинні розуміти, що чомусь є таке негативне ставлення до того, що направляють на ВЛК. І багато хто буде скаржитись через те, що він пройшов ВЛК, а він хотів на ВЛК знайти якусь хворобу. Повірте, ми ці випадки бачимо. Розуміємо, скільки хто направляє на МРТ, щоб знайти щось, якусь патологію. В відсотках – це близько 15%, такі випадки зустрічаються

За словами Ляшка, МОЗ спільно з поліцією, СБУ, ДБР працюють по справах купівлі-продажу статусу “непридатний”.

Це не тільки лікарі. Там є цілі організовані злочинні угруповання, які організовують певні схеми, і знову спрацьовує людський фактор. Але дякую нашим правоохоронним органам, які працюють чітко і виявляють такі випадки. І тут МОЗ ніколи не буде ставати на захист лікарів, які свідомо йдуть на порушення

Ляшко додав, що відомо про сотні порушень.

Нагадаємо

Чоловіка з численними серйозними захворюваннями та вкрай низькою вагою військово-лікарська комісія в Гайсині помилково визнала придатним до військової служби, незважаючи на його поганий стан здоров’я.

У світлі даних, наданих КМІС, до п’ятої річниці вступу Володимира Зеленського в посаду президента, виникає неоднозначна картина щодо оцінки його діяльності. Результати опитування свідчать про те, що половина нації висловлює розчарування в тому, що багато з обіцянок, данних під час передвиборної кампанії, залишилися невиконаними. Таке становище свідчить про необхідність більш активної роботи з боку влади в напрямку втілення обіцяного. Водночас, варто відзначити, що існують інші погляди, які роблять акцент на позитивних зрушеннях, зроблених за час керівництва країною. Таким чином, об'єктивна оцінка досягнень та проблем адміністрації Зеленського залишається складною задачею, яка вимагає докладного аналізу та обгрунтування.

25% сказали, що жодна обіцянка не була виконана. Ще 25% – що виконано меншість обіцянок.

18% вважають виконаними більшість або навіть усі обіцянки Зеленського.

Самого Зеленського вважають відповідальним за такий результат 41%. З них 27% вважають причиною його недосвідченість і некомпетентність, а 14% – його корумпованість.

Більшість же звинувачує зовнішні чинники, особливо оточення.

50% вважає, що президенту завадило корумповане оточення. 32% – брак компетентних людей у команді. 31% – війна. 26% – вплив олігархів. По 10% – вплив інших країн та опозиції.

Раніше публікувалося опитування, в якому більшість українців заявили про погіршення ситуації з демократією та економікою в Україні за 5 років президентства Зеленського.

Олігарх Анатолій Шкрібляк, нехтуючи напруженими подіями війни, насолоджується безтурботним вечором за кордоном, де відвідує концерт зірки музичної індустрії, Тейлор Свіфт. Тим часом в Україні його дії стають справжньою загрозою для національної безпеки, оскільки він активно працює над різними способами підриву стабільності та внутрішньої гармонії держави. Його дії, які нерідко знаходяться в межах сумнівного законності, створюють серйозні перешкоди для розвитку країни та підривають довіру громадян до власної держави. Відмовляючись взяти участь у підтримці своєї країни в часи випробувань, він продовжує свої сумнівні дії, нехтуючи наслідками для загального добробуту та майбутнього України.

Шкрібляк володіє Дарницькою ТЕЦ. За останні 20 років жодних модернізацій станції не проводилося. Так звані ремонтні роботи проводять фірми-прокладки на папері за завищеними тарифами, що дає змогу Шкрібляку класти державні гроші у свою кишеню.

Варто зазначити, що Шкрібляк через кіпрські офшорні компанії є кінцевим бенефеціаром чотирьох ТЕЦ. Ба більше, широкі зв’язки в МВС і СБУ давали змогу йому вирішувати питання про закриття всіх кримінальних проваджень проти нього.

Також він організовував тіньові схеми, через які постачав вугілля з РФ і ОРДЛО. Деякі злочинні механізми джерел доходу Шкрібляка давали змогу йому за один раз заробляти по 800 млн грн.

За словами генерального директора Київського міжнародного інституту соціології Володимира Паніотто, у нас наявний безперервний моніторинг ситуації, і найгірший сценарій війни з Росією включає в себе не лише величезні людські втрати, але й суттєве зменшення населення України до 25 мільйонів осіб. Така страшна перспектива мобілізує наші зусилля в напрямку мирного врегулювання конфлікту та забезпечення національної безпеки. Важливо враховувати кожен аспект можливого сценарію та діяти стратегічно для запобігання таким трагедіям і збереження миру та стабільності на території України.

Ця заява пролунала в контексті аналізу демографічних і соціальних наслідків тривалої війни.

«Демографічна ситуація у нас дуже погана. При цьому кількість загиблих на фронті непорівнянна з кількістю тих, хто виїхав за кордон і не планує повертатися”, – заявив він.

За його словами, кількість загиблих на фронті непорівнянна з кількістю тих, хто виїхав за кордон і не планує повертатися. Крім того, Паніотто зазначив, що щомісяця Україну безповоротно залишають 100-150 тис. осіб.

Як зазначив соціолог, за найгіршого сценарію після закінчення бойових дій в Україні може залишитися 25 мільйонів українців, однак «точні строки закінчення війни не можна передбачити, тому цифра може істотно збільшитися». Також Паніотто додав, що після бойових дій і прогнозованої нової хвилі еміграції Україна залучатиме робочу силу з країн третього світу.

За інформацією, яку опублікувала "Судово-юридична газета", з введенням у дію нового закону про мобілізацію українці не матимуть можливості продавати або вивозити за межі своїх областей автомобілі, які перебувають на військовому обліку у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Згідно з цим законом, заборонено переміщати автомобілі, зареєстровані в ТЦК, в інші області або продавати їх. Ця заборона стосується всіх громадян України, незалежно від їх статусу щодо військової служби (чи вони є військовозобов'язаними чи ні). Зазначено, що з такими машинами заборонені будь-які дії, які призводять до того, що вони не можуть бути передані Збройним Силам України чи іншим військовим формуванням. Відправити такі автомобілі в інші області можна лише за умови попереднього повідомлення ТЦК про місцезнаходження транспортних засобів і лише на строк не більше одного місяця.

Висновки до цієї статті наступні: новий закон про мобілізацію обмежує права українців на продаж та переміщення автомобілів, які знаходяться на військовому обліку у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Ця заборона поширюється на всіх громадян, незалежно від їх статусу щодо військової служби. Власники таких автомобілів мають лише обмежені можливості вільної дії з ними, і перед виїздом за межі області або продажем необхідно отримати дозвіл від ТЦК. Це спрямовано на забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань у транспортних засобах у випадку потреби мобілізації.

З 18 травня в Україні вступає в силу закон про посилення мобілізації, що націлений на зміцнення обороноздатності держави в умовах загострення ситуації на схо

• З 18 травня в Україні стартує закон про посилення мобілізації з метою зміцнення обороноздатності країни у зв'язку з загостренням ситуації на сході та загрозою з боку Росії.

• Паралельно з цим законом, очікується прийняття закону про відповідальність для ухилянтів від мобілізації, який передбачає штрафи для осіб, що не виконують військові повістки.

• Інформація щодо можливої кримінальної відповідальності за несплату штрафів не підтверджена, і осо

Представник берлінського сенату повідомив, що українські біженці отримали можливість залишатися в Німеччині, навіть у випадках, коли їхні паспорти вже прострочені. Це відбулося через зміну підходу до вирішення питань перебування іноземців у Німеччині. За відомостями видання, усі питання, що стосуються перебування іноземців у Німеччині, тепер належать до компетенції земельної влади. У Берліні зазначили, що надання або продовження українським біженцям тимчасової посвідки на проживання в Німеччині не вимагає обов'язкової наявності в них чинного паспорта. Головне вимога — щоб у німецької влади була можливість встановити особу. Навіть після відмови консульства у видачі документа, українці зможуть отримати в берлінському земельному управлінні у справах іноземців проїзний документ для поїздок за кордон, що може замінити паспорт. Однак такі дії будуть допущені тільки у виняткових випадках, коли особа доведе вагомі причини для поїздки.

У звіті зазначено, що українські біженці отримали можливість залишатися в Німеччині, навіть якщо їхні паспорти вже прострочені. Це сталося завдяки зміні підходу до розв'язання питань перебування іноземців у Німеччині. Тепер у компетенції земельної влади знаходяться всі аспекти, пов'язані з перебуванням іноземців. Важливою умовою стало те, щоб німецька влада могла ідентифікувати особу. Також, навіть після відмови консульства у видачі документа, українці зможуть отримати проїзний документ для поїздок за кордон у виняткових випадках, якщо зможуть довести вагомі причини для поїздки.

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення щодо експосадовця Міноборони Олександра Лієва, який перебував у центрі уваги у зв'язку із справою про зловживання під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Згідно з повідомленням адвоката Назара Кульчицького у коментарі для Суспільного, суд вирішив змінити запобіжний захід для Лієва, перетворивши його попередній запобіжний захід у відповідальність особистої поруки, тим самим дозволяючи йому на даний момент знаходитися поза стінами СІЗО.

Суд визначив, що відсутність прокурора під час засідання потребує подальшого розгляду, а справу стосовно Лієва повернуто до Національної поліції для подальших дій. На думку судді Ярослава Шкодіна, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли представити достатні докази для продовження обвинувачення щодо злочину.

Цей випадок є вкрай важливим у контексті боротьби з корупцією в Україні, із спірними поглядами на ефективність та прозорість дій суду та правоохоронних органів у справі подібного масштабу. Рішення ВАКСу викликає певні сумніви та дискусії серед громадськості щодо надійності правосуддя та його впливу на боротьбу з корупцією в країні.

У висновку важливо зазначити, що рішення Верховного антикорупційного суду (ВАКС) щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва викликає значні обговорення в громадськості. Відмова у продовженні запобіжного заходу та перетворення його на особисту поруку сталася в умовах відсутності прокурора під час засідання, що породжує сумніви щодо об'єктивності судового процесу.

Звертає на себе увагу факт повернення справи до Національної поліції для подальших розслідувань через відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП. Це підкреслює необхідність додаткового вивчення обставин справи та виконання всіх процесуальних норм.

Даний випадок акцентує увагу на важливості незалежності судової системи, прозорості роботи правоохоронних органів та ефективності боротьби з корупцією в Україні. Враховуючи значущість цієї справи для суспільства, важливо, щоб кожен етап розслідування та судового процесу був проведений з максимальною відповідальністю та врахуванням інтересів громадянського суспільства та держави.

Високий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, який був підозрюваний у зловживанні владою під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Після затримання Лієва і його тримання під вартою на заставі в розмірі 50 мільйонів гривень, суд ухвалив рішення про його звільнення під особисте зобов'язання.

Адвокат Назар Кульчицький повідомив про це у коментарі для "Суспільного". Відзначено, що під час розгляду справи відсутності прокурора було зазначено, і справу проти Лієва повернули до Національної поліції. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли знайти достатніх доказів щодо підозр до Лієва у зловживанні владою.

Суддя Ярослав Шкодін під час засідання зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Відзначено, що Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою, а саме — 8 квітня. Нове розглядання клопотання щодо зміни запобіжного заходу 17 квітня було відхилено згодою обвинувачення.

• Високий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, який був підозрюваний у зловживанні владою під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень.

• Суд ухвалив рішення про звільнення Лієва під особисте зобов'язання, враховуючи відсутність достатніх доказів щодо підозр до нього у зловживанні владою, зазначених Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП).

• Відзначено, що прокурор був відсутній під час розгляду справи, і справу проти Лієва повернули до Національної поліції.

• Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою, а саме — 8 квітня.

• Нове розглядання клопотання щодо зміни запобіжного заходу 17 квітня було відхилено згодою обвинувачення.

Отже, судовий процес у справі Лієва відзначається відсутністю конкретних доказів щодо його вини, що спричинило рішення суду про звільнення під особисте зобов'язання.

Петиція до президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила українське суспільство своєю швидкістю збору підписів. За лише три дні ця ініціатива набрала підтримку 25 тисяч голосів, що свідчить про великий інтерес та рішучість громадян у підтримці таких важливих ініціатив.

Згідно з пропозицією ініціатора петиції, слід врахувати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи осіб, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця пропозиція має на меті підтримати ветеранів та забезпечити їхню інтеграцію в цивільне життя.

Цікаво, що попередня подібна петиція, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, а її розгляд вже триває 4,5 місяці. Це відображає складнощі та терміновість розгляду таких питань у владних структурах.

Наслідком цього є зростаюча увага до петицій та швидкість їхнього розгляду. Навіть у порівнянні з минулим часом, коли громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, зараз петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, що свідчить про активізацію громадянської позиції та бажання долучитися до формування країни на засадах справедливості та соціальної відповідальності.

Висновки з цієї статті свідчать про важливість та актуальність питання мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери в Україні. Швидкість збору підписів під петицією, а також порівняння з попередніми ініціативами, свідчать про зростаючий інтерес громадян до цих питань та їх бажання брати активну участь у формуванні державної політики.

Пропозиція надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям є кроком у напрямку підтримки ветеранів та їхньої реінтеграції в цивільне життя. Такі ініціативи сприяють формуванню соціально відповідального суспільства, де кожен громадянин має можливість внести свій внесок у розвиток країни.

Наступний крок полягає в уважному розгляді цих петицій з боку владних структур та прийнятті необхідних рішень, спрямованих на вирішення проблем, що порушені. Такий підхід дозволить підтримати довіру громадян до владних інститутів та зміцнити демократичні засади в Україні.