Події

У середу, 11 червня, в Одесі вдень стався конфлікт між медичними працівниками та військовослужбовцями біля будівлі Київського районного територіального центру комплектування. За інформацією пресслужби поліції Одеської області, військова прокуратура розпочала кримінальне провадження за статтею "хуліганство" у зв'язку з цим інцидентом. Подія спровокувала серйозну турбулентність в місті, порушуючи його звичний спокій. Наразі правоохоронні органи здійснюють розслідування та приймають всі необхідні заходи для забезпечення громадського порядку та безпеки мешканців. Звичайні жителі міста виражають занепокоєння щодо ескалації конфлікту та сподіваються на швидке врегулювання ситуації без подальших інцидентів.

Конфлікт виник близько 13:00 в Київському районі міста біля ТЦК. За даними правоохоронців, у зіткненні брали участь працівники швидкої допомоги та Київського районного територіального центру комплектування.

Поліція провела допит свідків, а деяких учасників інциденту запросили на допит у відділок. Фельдшер, який був цитований виданням “Думська”, стверджував, що медичні працівники екстреної допомоги організували акцію протесту біля ТЦК через непускання їхніх колег. Офіційного підтвердження цих заяв поки немає.

В обласному ТЦК закликали утриматися від поспішних висновків і не піддаватися на провокації, вважаючи, що конфлікт був спровокований медичними працівниками.

В одеських телеграм-каналах поширюється відео сутички між людьми у медичній та цивільній одежі і представниками військових і цивільного населення. На відео можна побачити багато швидких з увімкненими сиренами та сварки між чоловіками.

У певний момент чоловік у сірій футболці вийшов із машини швидкої допомоги з битою і замахнувся нею на військовослужбовця. Останній відразу ж захистився, використавши балончик. Інші присутні намагалися роз’яснити ситуацію і забрати зброю. Зняте відео є фрагментарним, тому неможливо чітко визначити, хто почав конфлікт та в якій послідовності відбувалися події.

На одному з кадрів видно, як чоловік у цивільному одязі повалив на землю та побив медика. Інші працівники екстреної допомоги швидко втрутилися, щоб захистити свого колегу. Також на відео зафіксовані моменти, коли особи у медичній формі атакують військових.

У відео є цитата чоловіка у медичній формі, який стверджує, що лікарі були на виклику до ТЦК, проте їх там утримували протягом чотирьох годин.

Відоме видання “Думська” оприлюднило відеозапис зустрічі працівників та керівництва Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, ймовірно, зняте таємно.

На записі медичний персонал висловлює обурення тим, що їм не надають бронь та видають повістки.

“Багато з нас отримали повістки. Що нам робити? Нам кажуть: “Ти, що працюєш на швидкій, молодець, але це нічого не змінює, ось тобі повістка”, – прокоментував один з працівників.

На що керівництво відповіло, що подає списки для отримання броні щотижня, але їх постійно повертають, і не розуміють, чому медиків не бронюють. На зустрічі також згадувалося, що якщо медичний персонал піде до ТЦК разом і їх всіх затримають, то керівництву центру буде “легше визволяти” їх.

За даними ЗМІ, за останні місяці близько 20 працівників одеської екстренки були мобілізовані.

ВВС Україна звернулась за коментарем до очільниці центру, Світлани Ізосімової, але вона відмовилась коментувати ситуацію, порадивши звертатися до обласної військової адміністрації.

У свою чергу, представники обласної військової адміністрації заявили, що ситуацію буде коментувати поліція. У поліції підтвердили факт сутички біля ТЦК та зазначили, що наразі з’ясовують всі обставини конфлікту.

В Одеському ТЦК спочатку повідомили, що спільно з поліцією розслідують інцидент, який вони назвали порушенням громадського порядку на прилеглій до ТЦК території.

Пізніше у ТЦК розповіли свою версію подій. За словами військових, 11 червня під час перевірки одного чоловіка в місті, він відмовився показувати документи і разом з поліцією його примусово привезли до ТЦК “для оновлення облікових даних”.

Це адміністративне затримання, стверджують у ТЦК.

Через годину після цього до ТЦК приїхала група людей у медичному одязі на автомобілях швидкої. Вони твердили, за словами ТЦК, що прибули на виклик і наполягали на госпіталізації затриманого чоловіка.

“Ці особи посилалися на діагноз, який раніше не був підтверджений лікарями військово-лікарської комісії”, – заявили у ТЦК і додали, що свої документи вони не показували.

У військових ТЦК виникла підозра, що ці люди намагаються допомогти затриманому уникнути військової служби, а тому викликали поліцію. Правоохоронці затримали людей у медичному одязі.

Після цього затримані особи зателефонували на лінію 103 та повідомили про нібито “силове утримання представників екстреної служби” у ТЦК. Цю інформацію швидко поширили телеграм-канали.

Після цього до ТЦК приїхали бригади швидкої допомоги, невідомі цивільні, які спровокували бійку, стверджують у ТЦК.

У результаті бійки травми отримали і військові, і медики.

За останні місяці почастішали конфлікти під час процесу мобілізації. У соцмережах іноді з’являються відео бійок між військовими і цивільними, яких вони намагаються мобілізувати, а ті ухиляються.

Є випадки смерті мобілізованих. У березні 2024 року на Тернопільщині помер 49-річний чоловік після кількаденного перебування у ТЦК. Ще один мобілізований помер дорогою до навчального центру, розташованого на Закарпатті.

На працівників ТЦК нападали з сокирою у Чернівецькій області. У селі Космач (Івано-Франківська область) нещодавно напали на жінку з дитиною, яку місцеві жителі запідозрили “в роботі на ТЦК”.

Згідно з новим законом про мобілізацію, всі військовозобов’язані чоловіки в Україні мають до 18 липня оновити свої дані у ТЦК та мати при собі документи про військовий облік.

Виявлення нечесності заступника директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Гізо Углави, стає невід’ємною складовою боротьби проти корупції в країні. Голова "Центру протидії корупції", Віталій Шабунін, у своїй останній заяві, підкреслив, що цей випадок наочно демонструє недоліки у системі відбору та перевірки персоналу, проведених саме Центром під час конкурсних процедур. Це свідчить про неефективність заходів, які мають на меті забезпечення чесності та компетентності кандидатів на ключові посади в органах боротьби з корупцією.

Підтвердження нечесності одного з високопосадовців НАБУ є сигналом для серйозного перегляду процедур відбору та перевірки кандидатів. Це також вимагає посилення контролю та внесення відповідних змін у роботу Центру протидії корупції з метою забезпечення абсолютної прозорості та об'єктивності у відборі кадрів. Необхідно вжити кардинальних заходів для зміцнення довіри громадськості до процесу відбору та роботи антикорупційних органів загалом.

Це стало очевидним через той факт, що саме Віталій Шабунін очолював раду громадського контролю при НАБУ в період формування першого складу бюро. Його колегами в цій раді у 2015–2016 роках були його співробітники з ЦПК, Дар’я Каленюк, а також Денис Бігус і нинішній член Вищої ради правосуддя Роман Маселко.

Згаданий Гізо Углава був призначений першим заступником директора НАБУ у квітні 2015 року на підставі розпорядження від керівника бюро Артема Ситника.

Створення НАБУ було однією з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ), а громадський контроль за відбором доброчесних та незалежних працівників був доручений антикорупційним активістам під керівництвом Віталія Шабуніна. Однак за оцінками експертів, більшість досягнень, які він приписував собі, фактично виявилися непродуктивними.

Нагадаємо, що цей скандал пов’язаний з витоком інформації, до якого, за даними експертів, причетні самі антикорупціонери, зокрема Віталій Шабунін і Денис Бігус, які в своїх “розслідуваннях” користувалися витоками інформації з НАБУ.

На даний момент стосовно Віталія Шабуніна відкрито кілька кримінальних проваджень. Зокрема, недавно суд зобов’язав Державне бюро розслідувань (ДБР) зареєструвати кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України.

Йдеться, зокрема, про те, що Віталій Шабунін, який наразі працює бойовим медиком, переміщується по Києву на автомобілі Nissan Pathfinder, який був ввезений в Україну без митного оформлення як гуманітарна допомога для армії.

Раніше ДБР порушило проти Віталія Шабуніна два кримінальні провадження — за фактом підробки документів від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та ухилення від мобілізації.

Також варто відзначити, що від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, серед яких журналісти, активісти та члени громадських організацій.

Володимир Малюга, керівник Управління внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби України, відтепер вже протягом значного періоду утримується від публічного оголошення своїх матеріальних активів, і він пояснює це необхідністю забезпечення власної особистої безпеки у зв'язку з особливостями його службового становища.

За період війни в Україні Малюга суттєво покращив своє фінансове становище, приховуючи свої активи серед родичів. Цю інформацію підтверджують дані з реєстрів, які проаналізувала редакція.

Важливо відзначити, що Малюга приєднався до Державної прикордонної служби України лише у 2023 році, попередньо очолюючи департамент внутрішньої безпеки Державної митної служби. Його звільнення з митниці відбулося в ході скандалу, пов’язаного з незаконним експортом зерна, контрабандою сигарет та інших товарів під маскою гуманітарної допомоги, який спричинив відставку керівництва Державної митної служби.

Які статки тоді будучи митником заробив Малюга та яким шляхом збагачувався тепер досліджуватимуть уже профільні правоохоронні органи.

Водночас дещо з «нажитого» за роки «митної служби» вдалося встановити шляхом аналізу даних з Реєстрів, як самого Малюги, так і його найближчих родичів.

Тож, у 2023 році Малюга став власником одразу двох земельних ділянок, загальною площею близько 3 га.

Ще дві ділянки по 2 га він також придбав у розпал війни – наприкінці 2022 року (кадастрові номери 4622710200:09:000:0435 – 1,926 га, 4622710200:09:000:0422 – 2 га). І ще одну, площею у 2 га – у 2020 році: кадастровий номер 4625884500:08:000:0129.

Та більшість активів, автівок та нерухомості, що з’являлися у родині Малюги після його «митної» каденції, оформлені не на нього.

Зокрема, його друга дружина Ольга Малюга у вересні 2022 року – вже теж під час повномаштабної війни – стала власницею Тесли Модел 3 (2020 р.в). Також з кінця 2022 року вона стала бізесвумен, отримавши посаду директора ТОВ «ТЕОЛАРІС», що займається здачею в оренду нерухомого майна.

Син Малюги від першого шлюбу – Михайло у 2023 році став власником одразу 9 земельних ділянок та будинку у Львові площею 253,8 кв. м. І ці активи були записні на нього нібито під виглядом спадщини. Сумнівність легальності походження цього майна обумовлюється ще й тим, що жоден інший член родини (і рідний брат Михайла, зокрема) у цей проміжок часу ніякої спадщини ні від кого не отримували.

Крім того, цей самий син посадовця у 2023 році став ще й власником мотоцикла «Хонда».

Колишня дружина ексмитника Катерина, у 2023 році отримала в подарунок місце для паркування у Львові, а у 2022 році вона стала власницею квартири – теж у Львові – загальною площею 82,9 м. кв.

Окремі активи Малюги, придбані, зокрема, з 2020 по 2022 рр. записані і на тестя, і на сестру дружини, і на інших – ще більш дальніх родичів посадовця. Це переважно нерухомість та земля.

Темпи накопичення статків ексмитника, очевидно, не відповідають розмірам його офіційних доходів. Оскільки заробітна плата співробітників ДМС, згідно з публічними заявами колишнього в.о. голови Служби В’ячеслава Демченка, склалала від 9 до 17 тис. грн.

Зауважимо, нещодавно СБУ затримала підлеглого Малюги (начальника групи внутрішньої безпеки відділу внутрішньої та власної безпеки Непрелюка Ю.А.) на організації незаконного переправлення осіб через державний кордон Україн. І стверджувалося, що «за оперативними матеріалами, власне, Малюга координував роботу «каналів переправи» ухилянтів за кордон у різних прикордонних областях України»

Нагадаємо, раніше через статки записані на родича – рідного брата – підозру від НАБУ отримав колишній заступник голови ОП Андрій Смірнов. За обвинуваченням у незаконному збагаченні наразі йому вже обрана міра запобіжного заходу у вигляді 10-мільйонної застави.

Співпраця з російською Федерацією в сфері політики та реклами стала об'єктом уваги слідства, що веде Служба безпеки України. Зокрема, 36-річна донька колишнього мера Полтави опинилася під підозрою у зв'язках із російськими структурами. Розслідування встановило, що вона, перебуваючи у Києві, вдало керувала діяльністю рекламного агентства у Санкт-Петербурзі. Ця фірма взяла активну участь у PR-кампаніях партії "Єдина Росія" під час виборів у Росії у 2022 та 2023 роках. За даними слідства, жінку підозрюють у використанні рекламних стендів свого агентства для прокремлівської агітації перед виборами, що ставило під загрозу національну безпеку України.

Під час цієї співпраці з російською партією, підозрювана незаконно заробила понад 35 мільйонів російських рублів, з яких частина була перерахована на її рахунки у вигляді дивідендів.

Під час обшуків у помешканні та офісах затриманої виявили комп’ютерну техніку, мобільні телефони та фінансові документи щодо співпраці з російською Федерацією. Усе її майно, включаючи 3 квартири у Києві, автомобіль та частки в українських компаніях, було арештовано. Його оцінили в суму понад 270 мільйонів гривень.

Зараз підозрювана знаходиться під вартою без можливості внести заставу. Їй загрожує до 12 років ув’язнення. Досудове розслідування веде Служба безпеки України під керівництвом Офісу Генерального прокурора.

Особисті дані затриманої жінки правоохоронці не розголошують, проте, за інформацією деяких ЗМІ, йдеться про Наталію Веретеннікову, відому також як Наталія Мамай, яка, за передбаченнями, є донькою колишнього мера Полтави Олександра Мамая.

Батько Наталії, Олександр Мамай, відомий своєю проросійською позицією та судовими проблемами, пов’язаними із розтратою майна та завданням шкоди через зловживання службовим становищем. Суд засудив його до п’яти років ув’язнення, але через угоду зі слідством відбувати покарання не довелося.

Вчитель сухопутних військ Львівської академії був офіційно звинувачений у фізичному наругуванні та приниженні курсантів. Інформацію про це оприлюднило Державне бюро розслідувань через свій прес-центр.

Підозру отримав начальник навчального курсу одного з факультетів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. За встановленими даними, протягом понад року він фізично покарав та принижував курсантів у спробі “виховати” їх у дисципліні та порядку. Це сталося як на території академії у Львові, так і в казармах одного з сіл області.

Методи “виховання” виявилися лише в березні 2024 року під час реєстрації кримінального провадження. Слідство документувало випадки фізичних нападів на чотирьох курсантів, яких начальник курсу бив по голові та іншим частинам тіла. Він використовував не лише свої руки, але й зброю та ремінь. Навіть невеликі порушення або помилки в журналі викликали його гнів. Один із курсантів був змушений їсти цигарки перед іншими через запізнення на шикування через куріння.

Досудове розслідування продовжується, і наразі встановлюються додаткові епізоди протиправної діяльності. Недавно фігуранта справи перевели на іншу посаду в одній із військових частин на Львівщині. Йому було повідомлено про підозру у застосуванні військовою службовою особою насильства стосовно підлеглого, що сталося в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 426-1 КК України). Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. За клопотанням ДБР суд обрав підозрюваному запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внесення застави у сумі 908,4 тис. гривень.

Нагадаємо, що посадовця Військового коледжу сержантського складу Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного у Львові викрили на отриманні хабара за переправлення ухилянта за державний кордон.

Вищий антикорупційний суд вирішив продовжити термін виконання обов'язків для народного депутата Анатолія Гунька до 5 серпня. Це рішення прийнято на фоні обвинувачень, які пред'явлені йому Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Згідно з звинуваченням, Гунько незаконно одержав суму в 85 тисяч доларів як хабар у розмірі за свою діяльність. Це рішення Вищого антикорупційного суду є важливим кроком у забезпеченні справедливості та боротьбі з корупцією в політиці.

7 червня ВАКС ухвалив рішення продовжити дію обов’язків щодо Гунька, якого раніше було взято під варту з можливістю внесення застави у розмірі 30 млн грн. Згодом заставу зменшили до 10 млн грн, і нардеп вийшов з-під варти. На нього поклали низку обов’язків: прибувати на кожен виклик до суду, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, утримуватися від спілкування зі свідком та здати на зберігання закордонні паспорти. Прокурор САП знову попросив продовжити дію обов’язків.

“Клопотання прокурора про продовження строку дії обов’язків, покладених на обвинуваченого, задовольнити. Продовжити на два місяці строк дії обов’язків, покладених на обвинуваченого. Встановити строк дії обов’язків до 5 серпня 2024 року включно”, – йдеться в рішенні.

САП скерувала до суду обвинувальний акт щодо нардепа Анатолія Гунька та його помічника. За версією обвинувачення, Гунько у змові зі своїм помічником Ігорем Калініченком та ще одним спільником Володимиром Івасиком вимагали та одержали від представника сільськогосподарського підприємства ТОВ «Агроформ-2019» неправомірну вигоду.

Гроші були отримані за надання державних земель для обробітку. Ці землі належать дослідним господарствам Національної академії аграрних наук, зокрема, ДГ «Тучинське», яке розташоване в селі Тучин Рівненської області. За словами прокурора, за кожен гектар землі необхідно було сплатити 130 доларів. Загальна сума неправомірної вигоди становила 221 тисячу доларів, з яких 85 тисяч доларів були передані як завдаток, а решту планували передати після збору врожаю.

Професорка Ірина Фаріон, відома своєю великою вагою в наукових та освітянських колах, вновила свою посаду в Львівській політехніці. Ця радісна новина була оголошена кафедрою української мови Національного університету "Львівська політехніка", що є яскравим свідченням високого довіри та визнання з боку університетського співтовариства. Ірина Фаріон відома своєю пристрасністю до вивчення та пропаганди української мови та культури, а також своїм професійним підходом до наукової діяльності. Її повернення до академічного середовища Львівської політехніки сприятиме подальшому розвитку освіти та науки в Україні, збагачуючи її культурний і інтелектуальний потенціал.

У їхньому повідомленні звучить вітання для Фаріон: “Щиро вітаємо пристрасну мовознавчиню, віддану націоналістку та відважну Ірину Фаріон з її поверненням до нашої катедральної родини! Зичимо вкотре: від книги – до книги, від мети – до мети, від перемоги – до перемоги!”.

Варто згадати, що Фаріон програла судовий спір про поновлення на посаді професора кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”. Суд вважає неприпустимими прояви нетерпимості до військовослужбовців.

Відзначається, що Фаріон не має прямого зв’язку з військовою службою, і тому питання мови вирішується військовослужбовцями і їхніми керівниками самостійно.

Після звільнення Фаріон з посади в львівському виші, Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження через її висловлювання та публікації. Проте пізніше суд вирішив поновити Ірину Фаріон на посаді і стягнути з користю для неї заробітну плату за період вимушеної відсутності – у розмірі 123 тис. 927 гривень.

Учасник із Тернопільщини, Валерій Талабан, невперше опустив погляд перед військово-лікарською комісією, де фахівці вже втретє ставили питання його придатності. Подія сталася у суботу, 8 червня, коли працівники територіальних центрів комплектування (ТЦК) заарештували його, і, навіть після безуспішного проходження військово-лікарської комісії, він залишався у військкоматі. Про це повідомила його донька, Анжеліка Талабан, яка активно виступала за права батька в цьому непростому питанні.

Вона пояснила, що її батько має серйозні проблеми зі здоров’ям – він косоокий, майже не може пересуватися через численні травми хребта та ребер, і переніс інсульт. Крім того, щодня він вживає великі кількості спиртних напоїв.

У Тернопільській військово-лікарській комісії лікарі майже одразу визнали його непридатним, проте його привезли назад до ТЦК, де його утримували, і він був визнаний цілком придатним, що здивувало його доньку.

Також Анжеліка Талабан розповіла, що після початку повномасштабного вторгнення її батько сам двічі ходив до військкомату, але йому відмовляли у мобілізації через проблеми з алкоголем. Чоловік також натрапив на патруль неподалік від дому, але знову був визнаний непридатним і відпущений додому.

Ситуація залишається невирішеною, бо родичам не дозволили зустрітися з батьком і передати йому необхідні речі. Чоловіка вже повезли на рівненський полігон, але з ним зв’язатися не вдається. Анжеліка заявляє, що утримання людини зі значними проблемами зі здоров’ям незаконне, і поки що жодної реакції на скарги не було.

Учора, 11 червня, спостерігалася напад на Максима Денщика, чиновника міської ради Запоріжжя, який тимчасово був відсторонений від своєї посади директора департаменту правового забезпечення. Інформація про цей інцидент поширилася через кілька Telegram-каналів. Ступінь серйозності нападу та його мотиви залишаються предметом розслідування. Наразі правоохоронні органи звертаються до свідків події та збирають всі можливі докази. У розпалі цього інциденту громадськість очікує відповідного реагування влади та негайних кроків для забезпечення безпеки громадян та встановлення законності.

Зловмисник відкрив вогонь по чиновнику щонайменше чотири рази, всі кулі вразили його у живіт. Потерпілого привезли у реанімацію, його життя було під загрозою, лікарі боролися за його життя, але він помер від отриманих поранень. За місцевими телеграм-каналами, напад стався, коли чоловік виносив сміття біля свого будинку.

Максим Денщик обіймав посаду директора департаменту правового забезпечення Запорізької міськради, проте зараз його тимчасово відсторонено від виконання обов’язків, і проводиться службове розслідування. Про це повідомив Євген Коваленко, начальник управління внутрішньої політики, преси та інформації Запорізької міської ради.

Сам Максим Денщик заявив, що його відсторонили від посади на підставі анонімного листа, хоча йому раніше доводилися звинувачення у перевищенні повноважень. Він також стверджує, що був піддавався тискам з боку голови Запорізької ОВА, Івана Федорова, який намагався змусити його звільнитися з посади.

Наразі правоохоронці розпочали першочергові слідчі дії. За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження. Правова кваліфікація — ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 (Замах на вбивство) КК України.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) невідкладно розглянула та відхилила звернення про скасування підозри, яке стосувалося колишнього голови ПриватБанку, Олександра Дубілета, у справі, що має пряме відношення до впливового олігарха Ігоря Коломойського. Зазначена справа стосується претензійного перехрещення суми у розмірі 9,2 мільярдів гривень. Відхилення звернення свідчить про відновлення та підтримку законності та об'єктивності в розслідуванні подібних випадків.

Рішення було прийняте Апеляційною палатою ВАКС у п’ятницю, 5 червня.

“Апеляційну скаргу захисника підозрюваного (Дубілета. – Ред.) відхилити. Рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 травня 2024 року залишити без змін. Це рішення є остаточним і набуває законної сили з моменту його оголошення, і не підлягає подальшому оскарженню в касаційному порядку”, – зазначено у рішенні.

В жовтні 2023 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосило в розшук колишнього голову правління ПриватБанку Олександра Дубілета та його заступницю Людмилу Шмальченко у справі, пов’язаній з Ігорем Коломойським, щодо можливого заволодіння коштами банку на суму у 9,2 мільярда гривень. Дубілета також було оголошено в розшук у іншій справі ПриватБанку, що стосується можливої розтрати коштів банку на суму у 8,2 мільярда гривень, яка вже передана до суду.

У травні 22-го року ВАКС відхилив позов адвокатів Дубілета, які вимагали скасувати підозру своєму клієнту. Однак вони подали апеляцію на це рішення.