Події

За попередньою інформацією, інцидент стався нещодавно в одному з київських автобусів. Жінка, яка працювала нянею, звинувачується у неприпустимих діях щодо 4-річної дівчинки, яка була під її наглядом. Ситуація набула широкого розголосу після того, як відео події потрапило до мережі інтернет.

До суду скеровано обвинувальний акт стосовно няні за умисні завдання ударів по обличчю дитини, які не спричинили тілесних ушкоджень (ч. 1 ст. 126 КК України)

У квітні 2024 року у соцмережах було опубліковано відео, на якому жінка в автобусі дає ляпаси дівчинці. Це відео одразу побачила матір 4-річної дитини, яка впізнала на ньому свою доньку та няню. Жінка звернулась до поліції та одразу припинила співпрацю з нянею, розповіли у прокуратурі.

“Правоохоронцям няня пояснила, що ляпаси дитині давала, щоб не дозволити їй заснути. Про це вона начебто домовилась із 4-річної дівчинкою, з якою того дня їхала до церкви”, – зазначається у повідомленні.

За вчинене обвинуваченій загрожує штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.

Однак, як зазначає авторитетне видання The New York Times, цей оптимізм може бути дещо стриманим через ряд об'єктивних факторів. Ключовим обмеженням є кількість кваліфікованих пілотів, здатних керувати цими складними машинами.

“Під час моніторингу соціальних мереж, співробітники поліції виявили допис про те, що троє невідомих уночі з 29 на 30 липня викрали прапор УПА з флагштока будинку у Чернівцях”, – повідомили у поліції.

Зазначається, що йдеться про будівлю по вулиці Скальда.

На місці правоохоронці провели невідкладні першочергові розшукові заходи та “по гарячих слідах” оперативно встановили правопорушників, зазначили у поліції.

“Ними виявилися троє місцевих жителів, віком 23 роки. Поліцейські вилучили речові докази причетності чернівчан до протиправних дій”, – ідеться у повідомленні.

За вказаним фактом внесли відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 296 (Хуліганство) Кримінального кодексу України.

Молодий чоловік, який навчався в одному з місцевих вищих навчальних закладів, зник за нез'ясованих обставин. Ця подія сколихнула не лише місцеву громаду, але й викликала резонанс на національному рівні, привертаючи увагу до проблем безпеки молоді та ефективності роботи правоохоронних органів.

Молодий чоловік, який нещодавно повертався з відпочинку в горах, зник за загадкових обставин під час подорожі додому до Львова. Інцидент викликав занепокоєння і припущення, що його зникнення може бути пов’язане з Технічним центром комплектування (ТЦК).

Адвокат сім’ї висловив припущення про ймовірну причетність співробітників Верховинського ТЦК до зникнення молодого чоловіка. Його нібито могли побити і викрасти під час перевірки документів.

Батько студента повідомив, що на сьогодні доля його сина залишається невідомою, з’явилася лише непідтверджена інформація про те, що тіло нібито знайшли румунські прикордонники в річці Тиса.

У ОК «Захід» у відповідь на запит ЗМІ зазначають, що молодий чоловік не перевірявся і не затримувався військовими чи іншими правоохоронцями. Також Гашевський не є порушником мобілізаційного законодавства і має право на відстрочку від призову.

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

Серед таких компаній – мережа мікрокредитних організацій, зокрема «Просто Позика», яка надає кредити від 2 до 50 тисяч гривень з відсотковими ставками, що досягають астрономічних 1 597 820,85% річних. Її власником є Андрій Манучаров, який володіє 90% компанії, тоді як 10% належать Євгенію Слюсарю.

Журналісти “Схем” виявили, що “Просто Позика” має підозрілі зв’язки. Зокрема, Андрій Манучаров, який був на державній службі в Україні до 2014 року, отримав російський паспорт після анексії Криму. Незважаючи на те, що компанія формально зареєстрована як українська і її власники стверджують про відсутність зв’язків з Росією, факти свідчать про зворотнє.

Наразі Манучаров проживає в Туреччині, а його мікрокредитний бізнес продовжує працювати в Україні.

Що особливо тривожить, так це зв’язки Манучарова з його сином Іваном Манучаровим, який є депутатом від партії «Єдина Росія» в окупованому Криму. Іван Манучаров активно підтримує агресивну політику Росії та створив телеграм-канал “Манучаров Крым Z”, де відзначає підтримку російських військових і пропагує акції на користь армії РФ. Це підкреслює можливу загрозу, яку становлять не тільки самі мікрокредитні установи, а й їхні власники, чий вплив може поширюватися на території України.

Компанія «Просто Позика» активно працює по всій Україні, маючи понад 30 філій, та запевняє, що не має зв’язків з Росією, хоча офіційні документи свідчать про російське громадянство основного власника. Далі більше – виявляється, що Андрій Манучаров контролює бізнес через довірену особу, що викликає додаткові питання щодо прозорості його діяльності.

У травні 2022 року Національний банк України заборонив громадянам Росії управляти небанківськими фінансовими установами. Однак, попри цю заборону, “Просто Позика” і подібні компанії продовжують працювати, порушуючи правила і потенційно загрожуючи безпеці країни. Національний банк України підтвердив, що наразі в них немає інформації про те, що власники “Просто Позика” мають російське громадянство, але зазначили, що подадуть запити до Служби безпеки України для подальшого розслідування.

Окрім фінансових ризиків, які несе високий рівень процентних ставок, є і серйозна загроза для національної безпеки. Люди, які перебувають у борговій залежності, стають легкою мішенню для вербувальників і можуть бути втягнуті в небезпечні і незаконні дії.

В Україні є й інші мікрокредитні компанії, які можуть мати подібні проблеми. Важливо бути уважними до умов кредитування та перевіряти інформацію про компанії, з якими ви маєте справу, щоб уникнути непередбачуваних ризиків.

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

Подія сталася в Солом’янському районі, де мешканці почули крики та побачили, як кілька невідомих чоловіків б’ють та силоміць затягують людину до автомобіля. Ця інформація надійшла до поліції приблизно опівночі, після чого було негайно введено спеціальну поліцейську операцію для пошуку та затримання викрадачів.

Поліцейські встановили, що до викрадення причетні четверо чоловіків, віком від 24 до 29 років. Вони заздалегідь готувалися до злочину, дізнавшись, що жертва володіє біткоїнами. Коли потерпілий повертався додому, зловмисники напали на нього, побили та силоміць затягнули до автомобіля. Вони вивезли його до закинутої будівлі в Київській області, де силою змусили перевести криптовалюту на їхній гаманець. Після цього вони задушили чоловіка, а тіло закопали в лісі, намагаючись приховати сліди злочину, змінивши номерні знаки та зовнішній вигляд автомобіля.

Завдяки оперативним діям поліції, всі четверо зловмисників були затримані. Слідчі розслідують цю справу за чотирма статтями Кримінального кодексу України: умисне вбивство з корисливих мотивів, розбійний напад, незаконне позбавлення волі, вчинене організованою групою осіб, та приховування злочину. Усім затриманим повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, і суд взяв їх під варту без можливості внесення застави. Їм загрожує довічне позбавлення волі.

Співробітники Бюро економічної безпеки (БЕБ) проводили на фабриці слідчі дії, природа яких наразі не розголошується. Однак, під час цих заходів ситуація несподівано загострилася.

Цей випадок нагадує інцидент у Дніпрі, де охорона народного депутата Миколи Тищенка побила ветерана російсько-української війни. За словами осіб, обізнаних із ситуацією на фабриці, нападники належали до групи, пов’язаної з Григорієм Козловським. Журналістське розслідування RIVNE ONLINE зазначає, що у 2021 році “Винниківська тютюнова фабрика” була відповідальна за виробництво 61% нелегальної тютюнової продукції на ринку України.

Розслідування також звернуло увагу на діяльність громадської організації “Життя”, яка, за твердженнями журналістів, використовується виробниками контрафактних цигарок для законотворчих маніпуляцій та тиску на легальних конкурентів. Офіційний сайт ГО “Життя” не містить інформації про цей інцидент, хоча подія є однією з найбільш резонансних у сфері боротьби з контрабандою тютюну.

Андрій Скіпальський, відомий своєю критикою боротьби з контрабандою цигарок, також не коментував цей інцидент. Відсутність реакції з боку головних антитютюнових активістів країни, таких як Дмитро Купира, виконавчий директор ГО “Життя”, лише підтверджує підозри журналістів щодо зв’язків між активістами та виробниками нелегальної продукції.

Співробітники Бюро економічної безпеки (БЕБ) проводили на фабриці слідчі дії. Однак ситуація несподівано загострилася, коли група осіб вступила в конфронтацію з правоохоронцями.

Нещодавно на україно-румунському кордоні прикордонники затримали чоловіка, який спробував перетнути річку Дунай за допомогою підводного скутера. Цей інцидент стався під час патрулювання річки, коли охоронці помітили, що хтось виринає на поверхню води, щоб дихати.

“Під час чергового патрулювання річки Дунай наші співробітники виявили кмітливого порушника, який пересувався під водою за допомогою підводного скутера. Він періодично піднімався на поверхню, щоб вдихнути повітря”, — повідомили у ДПСУ.

Попри сміливу та оригінальну спробу, чоловікові не вдалося здійснити свої плани. Прикордонники затримали його, коли він знову виринув на поверхню.

Це була не перша спроба цього чоловіка втекти з України. У Держприкордонслужбі додали, що це вже друга спроба порушника незаконно перетнути кордон. На жаль для нього, і цього разу його план зазнав невдачі.

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

О 10:20 до оперативно-диспетчерської служби Бориспільського району надійшов виклик про пожежу в пекарні. На місце події одразу виїхали 15 рятувальників та чотири одиниці техніки.

Прибувши на місце, рятувальники встановили, що приміщення пекарні охоплене полум’ям. Пожежу вдалося повністю загасити о 12:20. Причину загоряння наразі встановлюють правоохоронці.

Завдяки оперативним діям рятувальників вдалося запобігти поширенню вогню на сусідні будівлі та мінімізувати можливі збитки.

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

1 листопада 2022 року департамент цивільного захисту та оборонної роботи Київської облдержадміністрації замовив у “Долини мрій” формений одяг для військових на суму 38 млн грн. За даними системи “Прозорро”, йшлося про зимові костюми (комплекти з вітровологозахисних штанів та двох курток), зимові черевики з високими берцями, рукавиці та термобілизну. Підряд було отримано без конкуренції.

Згідно з договором, термін поставки товару становив 30 календарних днів з дня укладення угоди, але не пізніше 10 грудня 2022 року. Проте, як з’ясував суд, фірма поставила лише частину товару на загальну суму 11,4 млн грн, тоді як решта замовлення на 26,6 млн грн так і не була виконана.

26 грудня 2022 року департамент ОДА направив “Долині мрій” претензію з повідомленням про розірвання договору та вимогою сплатити штрафні санкції протягом 5 днів. Фірма відповіла, що не змогла виконати свої зобов’язання через форс-мажорні обставини.

Прокуратура та чиновники подали позов до суду, вимагаючи стягнути з компанії 1,38 млн грн пені та 1,86 млн грн штрафу. Суд встановив, що “Долина мрій” не змогла підтвердити дію форс-мажорних обставин, посилаючись лише на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, який не доводив неможливість виконання зобов’язань саме через воєнний стан. Крім того, договір було укладено 01.11.2022, вже під час дії воєнного стану, а лист ТПП був опублікований за 8 місяців до цього.

Суд також звернув увагу на ціну договору, поведінку ТОВ “Долина мрій” та його майновий стан, врахувавши, що розмір штрафних санкцій майже в 4 рази перевищував розмір чистого прибутку фірми від реалізації товарів за 2022 та 2023 роки. Зважаючи на принцип справедливості та баланс інтересів сторін, суд вирішив зменшити розмір пені та штрафу на 30%, призначивши стягнути з компанії 1,3 млн грн штрафу та 968 тис грн пені.

Засновником ТОВ “Компанія “Долина мрій” є Ігор Грилюк. Відомо, що в Києві діє інтернет-магазин “Долина мрій”, який торгує офісним приладдям та канцелярією. Компанія та інтернет-магазин мають однакові телефони.

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

За даними СБУ, Черненко, колишній співробітник Бюро економічної безпеки, був затриманий під час отримання частини хабара від фінансової компанії за вплив на детективів БЕБ, які розслідують кримінальне провадження щодо цієї фірми.

Пізніше в Агентстві оборонних закупівель підтвердили факт затримання Черненка, але стверджують, що він у них уже не працює.

Водночас, як пише видання «Закон і Бізнес» із посиланням на джерело в Офісі генпрокурора, до справи може бути причетна низка високопоставлених співробітників Агентства. Так, за даними видання, переговори з представниками компанії, яка передавала хабар Черненку, вів директор департаменту безпеки агентства Олександр Багатиков, який обіцяв сприяти вирішенню питання з БЕБ за $700 тисяч.

Водночас, за даними «Закону і бізнес», Багатиков пов’язаний із нещодавно призначеним заступником голови Агентства оборонних закупівель Артемом Ситником (колишнім головою НАБУ).