Події

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

“Проведено масштабну спецоперацію з викриття організаторів та учасників злочинних схем з розкрадання бюджетних коштів, виділених для забезпечення потреб Збройних Сил України. Загальна сума збитків державі − понад 138 млн грн. Причетними до розкрадань коштів виявилися службовці квартирно-експлуатаційних підрозділів спільно з представниками комерційних структур майже в усіх регіонах України”.

Також повідомляється, що окремих службовців спіймали і на недбалому ставленні до військової служби та незаконному збагаченні.

“За результатами слідчих дій затримано та повідомлено про підозру 30 особам, з них 15 − у складі організованих злочинних груп. Серед підозрюваних − 3 начальники квартирно-експлуатаційних управлінь у м. Харкові, на Миколаївщині та Дніпропетровщині, 7 начальників квартирно-експлуатаційних відділів у містах Кропивницькому, Чернігові, Львові, на Прикарпатті, Житомирщині, Волині та Луганщині, а також представники комерційних структур”, − наголосили в ОГП.

Деталі: Цим посадовцям інкримінують розтрату та привласнення коштів під час закупівель за завищеними цінами паливної деревини для потреб оборони, електроенергії, природнього газу, меблів для армії, проведення будівельних робіт на об’єктах військової інфраструктури тощо.

Одного з підозрюваних − начальника регіонального КЕВ підозрюють у незаконному набутті активів на суму 11,7 млн грн. Йдеться про комерційне майно, земельні ділянки, інші засоби та речі, які фігурант оформлював на довірену особу.

Згідно з посадовими обов’язками, чиновник контролював закупівлі та обслуговування військового майна регіону.

Він оформив солдатом близького родича дружини до однієї з частин ЗСУ Львова. Згодом солдат став власником житлового будинку та земельної ділянки у селі Брюховичі Львівського району, ринкова вартість яких орієнтовно складає 300 тис. дол. США.

Доходи, які б дозволяли здійснити будівництво такої коштовної нерухомості й проведення у ній ремонтних робіт у родича фігуранта були відсутні. Тому він нібито взяв позику 100 тис. доларів США у доньки посадовця, яка є студенткою місцевого вишу. Але ці кошти посадовець в декларації не вказав.

За подібною схемою була придбана квартира у Львові площею майже 100 кв м в елітному районі. Згідно з відкритими відомостями місцевих сайтів з нерухомості орієнтовна вартість такої квартири складає понад 4 млн грн.

Посадовець ще й придбав для доньки позашляховик преміумкласу, який знов таки оформив на свого родича з численними порушеннями законодавства.

Посадовцю повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України).

Суд наклав арешти на автомобіль, квартиру та земельну ділянку з будинком в елітному районі Львова.

Фігуранта на два місяці відсторонили від посади, йому обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави у сумі 3 млн гривень.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Журналісти з’ясували, що іспанська фірма Bilderberg Consulting Financiero, якою володіє син Гладковського – Михайло, у квітні 2022-го року придбала земельну ділянку в елітному поселенні La Zagaleta у провінції Малага на південному узбережжі Іспанії.

Згідно з оголошеннями, ціна за ділянку аналогічною площею з проєктуванням вілли може сягати 2,5 млн євро. Ще близько 4,5 млн євро може коштувати саме будівництво.

На супутникових знімках видно, що на території тривають роботи зі зведення будівлі – стоїть будівельний кран та фундамент майбутнього маєтку. Імовірно, це буде кількарівнева вілла. Журналісти, судячи з фото з супутника, припускають, що будівельні роботи почалися у червні 2022 року.

У 2016 році “Схеми” розповідали, що Гладковський-старший має іншу віллу в цій провінції (як і колишній президент України Петро Порошенко та його політичний соратник Ігор Кононенко). Нова ж ділянка – в 15 хвилинах їзди звідти. А її площа – 4 328 квадратних метрів, тобто майже пів гектара.

Михайло Гладковський в Україні є співвласником декількох компаній. Акціонером іспанської Bilderberg Consulting Financiero він став за пів року до придбання земельної ділянки – у грудні 2021 року.

Довідка: Олег Гладковський (Свинарчук до 2014 року) був одним із головних бізнес-партнерів п’ятого президента України Петра Порошенка. Він керував корпорацією “Богдан”, частку в якій мав і Порошенко. Гладковський обіймав посаду першого заступника секретаря РНБО з 2015 до 2019 року.

Нагадаємо: 17 жовтня 2019 року НАБУ затримало Олега Гладковського за підозрою в зловживанні службовим становищем (ч.2 ст. 364 КК України). Він намагався вилетіти з України з родиною. Корпораціія “Богдан” заявила, що Гладковський мав летіти на відкриття виставки Bus world 2019 до Брюсселю. 21 жовтня Олег Гладковський вийшов з-під варти після внесення застави.

Видання “Bihus.info” у лютому-березні 2019 року оприлюднило розслідування про те, як люди з оточення Порошенка курують розкрадання в оборонній сфері. За даними журналістів, постачання контрабандних російських деталей за завищеними цінами організував 22-річний син Гладковського Ігор. Його батько нібито щонайменше один раз отримував “відкат” у 30 тисяч доларів з цієї схеми, а усі слідчі органи, включно з НАБУ, “зливали” справи по Гладковському за хабарі.

Після резонансного журналістського розслідування НАБУ відкрило провадження “за фактом заволодіння грошовими коштами державного бюджету України та державних підприємств”.

21 грудня 2020 року НАБУ та САП повідомили про підозру в одержанні 950 тисяч гривень хабаря Ігорю Гладковському, а 28 грудня справа пішла до суду.

З початку повномасштабної війни, за даними журналістів “Української правди” Олег Гладковський декілька разів виїжджав з України. Підставою для виїздів була гуманітарна допомога.

У квітні 2024 року Вищий антикорупційний суд оголосив Гладковського-старшого у розшук.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Йдеться про фото закривавленого хірурга з лікарні Охматдит, опубліковані найбільшими світовими ЗМІ.

В українських каналах спливло відео, зняте очевидцем у центрі Києва. На відео видно, як співробітник поліції України обливає з пакета з кров’ю людину в лікарському халаті.

Лікар – співробітник лікарні Охматдит, фотографії якого опублікували найбільші світові ЗМІ – NBC, CNN, Associated Press тощо.

На фото одяг чоловіка рясно забруднений кров’ю.

Уже після перших публікацій фотографій користувачі інтернету дивувалися незвичайному кольору крові та місцю розташування плями – на спині у лікаря.

Відео, що спливло, підтвердило сумніви в правдоподібності тиражованих фотографій. Схоже, в даному випадку, лікар виступив у ролі так званого crisis actor – актора, який повинен правдоподібно зображати людину, яка постраждала і поранена в результаті події.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Замість відвертих відповідей на питання журналістів – відверта агресія. Медійники прибули на Прикарпаття, щоб зокрема розпитати чиновника стосовно задекларованих ним статків та можливих бізнес-зв’язків.

Згідно з інсайдерською інформацією, яку редакція отримала з власних джерел, щочетверга по вечорам Саїв начебто проводить “робочі зустрічі” з керівниками районів у цьому закладі в селі Дзвиняч.

Крім того, навесні цього року Сергій Степанович опублікував власну декларацію про доходи у 2023 році. З цього документу стало відомо, що у власності начальника міграційної служби Прикарпаття перебуває домоволодіння з земельною ділянкою у селі Дзвиняч та причіп “Дністер”.

А от дружина посадовця Богдана Саїв задекларувала понад мільйон гривень доходу від підприємницької діяльності, 756 тис. грн. зарплати у ТОВ “С-Капітель”, 235 тис. грн виплат від “Прикарпатенерготрейду” та майже 720 тис грн. доходу від надання в оренду землі. Крім того, у власності Богдани Саїв – 8 земельних ділянок, 4 квартири, 2 будинки, а також приміщення торгового комплексу, виробничі будівлі та нежитлові приміщення.

Приїхавши до ресторану, журналісти СтопКору зафіксували на відео, як Сергій Саїв прибув туди на автомобілі Tesla, який відсутній у його офіційній декларації.

З машини чиновник вийшов із великим стосом паперів у руках. Примітно, що згідно з платіжним документом (чеком), заклад імовірно належить сину начальника ДМС Прикарпаття (Саїв О.С.). Однак сам держслужбовець заявив журналістам, що начебто не знає, хто є власником “Рульки”.

Ба більше, побачивши знімальну групу, Сергій Степанович почав ховатися від репортерів, а потім раптово накинувся на медійників та вибив з рук оператора камеру, яка перестала працювати після його удару.

“Наша група працювала згідно редакційного завдання. Хотіли поставити пану Саїву декілька запитань – насамперед стосовно його чималої нерухомості. А також щодо щотижневих зібрань у цьому ресторані його підлеглих. Застали Сергія Степановича у закладі під час робочого дня. На початку розмови ми представились, показали посвідчення та мікрофон з надписом назви нашого медіа. На що він агресивно відреагував, здійснивши напад і вдаривши камеру, що є перешкоджанням законній професійній діяльності журналіста“, – розповів з місця подій кореспондент Ігор Доценко.

Наразі до місця інциденту прибула викликана стопкорівцями група поліції. Сам Сергій Саїв переховувався в ресторані. Правоохоронці з відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ Нацполіції в Івано-Франківській області прийняли і зареєстрували під номером ЄО 2288 від 18.07.24 року заяву за фактом вчинення нападу на журналістів.

Ми продовжимо ретельно стежити за перебігом подій у справі, а команда СтопКору вже готує до ефіру розслідування щодо діяльності пана Саїва.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Брата віцепрезидента Національної асоціації дорожників України Олександра Бойка, засновника «Автомагістраль-Південь» та «Шляховик-97», які є одними з найбільших підрядників «Великого будівництва», звільнили від кримінальної відповідальності за підробку документів та ухилення від сплати податків.

Про це повідомляє канал Міжнародного детективного агентства ABSOLUTION.

Йдеться про члена правління «Автомагістраль-Південь» та директора «Шляховик-97» Юрія Бойка. Його обвинувачували у тому, що у грудні 2020 року Юрій Бойко включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми коштів по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Промнафто Трейд» та «Вістеріон», які не мали реального характеру, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 30,88 млн гривень. Бойко отримав підозру лише 6 грудня 2023 року.

Розслідування справи тривало довгий час, а потім за добу до вручення підозри його компанія «Шляховик-97» сплатило завдані державі збитки (хоча курс долара до гривні був вже не той, що у 2020 році). Згодом до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого про звільнення Бойка від кримінальної відповідальності у зв’язку з відшкодуванням шкоди.

Також захисник просив звільнити обвинуваченого за ч.1 ст.366 КК у зв’язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, оскільки станом на 19 січня 2024 минуло 3 роки з дня вчинення інкримінованого бізнесмену нетяжкого злочину.

Прокурор з Одеської обласної прокуратури В.С. Поліщук у судовому засіданні залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду. Суддя Приморського райсуду Катерина Лагода вирішила задовольнити прохання та звільнила бізнесмена від кримінальної відповідальності, а саму справу закрила.

За результатами судового розгляду, військовослужбовця визнано винним у вчиненні умисного вбивства цивільної особи та засуджено до 9 років позбавлення волі. Ця справа викликала широкий резонанс та дискусії в суспільстві щодо відповідальності військових у складних умовах служби.

За версією слідства ситуація була така: солдат ніс службу в сірій зоні та проживав в одному з будинків села. У цей будинок на прохання командира взводу прибув місцевий житель напідпитку для проведення ремонтних робіт, він забивав вікна та двері в будинку. Після ремонту селянин почав розповідати солдату про те, що підтримує Росію і не поважає ЗСУ.

Як стверджується в матеріалах справи, солдат зробив двічі постріли в повітря з автомата АК-74, щоб налякати селянина і змусити піти. Однак, той продовжив говорити. Після чого солдат застрелив чоловіка прямим пострілом у голову.

«Солдат, діючи умисно, переслідуючи умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні наслідки та бажаючи їх, з мотивів особистих неприязних відносин,…. здійснив постріл з короткої дистанції в голову персони», – йдеться в матеріалах справи. У підсумку суд визнав солдата винним в умисному вбивстві цивільної особи, і засудив до 9 років тюремного ув’язнення.

У правовій спільноті України значного резонансу набула справа, пов'язана з чотирма суддями Київського апеляційного суду. За інформацією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), після 19 вересня планується передача до суду обвинувального акту щодо суддів Віктора Глиняного, Ігоря Паленика, В'ячеслава Дзюбіна та Юрія Сливи. Їм інкримінується отримання неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів США.

За рішенням Вищого антикорупційного суду від 4 липня, стороні захисту було обмежено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 19 вересня 2024 року включно. Після цієї дати сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів справи.

Деталі справи

НАБУ і САП викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди. Згідно зі слідством, суддя В’ячеслав Дзюбін отримав 35 тисяч доларів за зняття арешту з двох літаків у справі колишнього керівника «Мотор-Січі» В’ячеслава Богуслаєва. З цієї суми 10 тисяч доларів він залишив собі, а решту 25 тисяч доларів розподілив між трьома іншими суддями – Юрієм Сливою, Ігорем Палеником і Віктором Глиняним.

Суддя Паленик отримав 25 тисяч доларів у коробці з-під віскі, з яких 8300 доларів він передав судді Сливі у пачці з-під кави. Суддя Глиняний отримав 8300 доларів у рекламній брошурі інтернет-провайдера.

Під час обшуків НАБУ відшукало 10 тисяч доларів у Дзюбіна, 25 тисяч доларів у Паленика, які той, за версією слідства, поміняв перед їхньою передачею іншим суддям, а також по 8300 доларів у Сливи та Глиняного.

Розслідування завершено

НАБУ і САП завершили розслідування цієї справи, і після 19 вересня обвинувальний акт буде скеровано до суду. Сторона захисту, обмежена в строках на ознайомлення з матеріалами слідства, повинна завершити ознайомлення до зазначеної дати.

Ця ситуація викликає занепокоєння щодо етичних стандартів у судовій системі та підкреслює необхідність посилення контролю за діяльністю суддів. Випадок набув розголосу через контраст між високим статусом судді та характером звинувачень.

Державне бюро розслідувань (ДБР) спільно з Службою безпеки України (СБУ) повідомили, що Сердинський виїхав за кордон за підробленими документами. Окрім судді, підозру отримав і адвокат, який допоміг йому у виготовленні фальшивок.

Згідно з даними, у 2023 році Сердинський, разом зі своєю співмешканкою, вирушив на круїзний лайнер під виглядом службового відрядження. Для цього він у змові зі знайомим адвокатом підробив запрошення на участь у конференції у Відні, яка нібито стосувалася допомоги переселенцям з України в ЄС.

Судді та адвокату інкримінують підроблення документів за попередньою змовою, а також шахрайство. Зокрема, їм загрожує відповідальність за статтями 27, 358 та 190 Кримінального кодексу України.

На даний момент вирішується питання про обрання запобіжного заходу для підозрюваних.

Цікаво, що у вересні 2023 року Сердинського вже викрили на отриманні хабаря за ухвалення “правильного” рішення у майновому спорі. Тоді йому було оголошено підозру у корупційній діяльності, що підкреслює серйозність правопорушень, пов’язаних із його діяльністю.

Ця ситуація викликає занепокоєння щодо етики і доброчесності суддівської влади в Україні, адже подібні дії підривають довіру до правосуддя та справедливості.

Інцидент стався в самому центрі міста, що викликало особливе занепокоєння через близькість житлових будинків та комерційних об'єктів. Ця подія створила потенційну загрозу для безпеки мешканців та відвідувачів центральної частини Буська.

Про це повідомляє поліція Львівської області.

“Повідомлення про вибух, що стався біля будівлі ТЦК, розташованої у місті Буськ, Золочівського району, надійшло у поліцію 15 липня о 1:45. За словами заявника, невідомий зловмисник кинув гранату у фасад будівлі та втік”, – ідеться в повідомленні.

У поліції зазначили, що внаслідок події ніхто не постраждав, пошкоджено фасад та вікна будівлі.

Також повідомляється, що на місці події працюють: слідчо-оперативна група поліції, спеціалісти-криміналісти, вибухотехніки та співробітники інших служб поліції Львівщини.

“Правоохоронці вживають заходів для встановлення особи та затримання зловмисника. Вирішується питання правової кваліфікації події”, – зазначається в повідомленні.

За наявною інформацією, на одного з українських прикордонників було здійснено напад, що змусило його застосувати вогнепальну зброю для самозахисту. Внаслідок цього інциденту одна особа загинула. Точні обставини події наразі з'ясовуються компетентними органами.

Держприкордонслужба офіційно підтвердила стрілянину на кордоні, внаслідок якої загинула людина.

Спікер служби Андрій Демченко заявив, що було скоєно напад на прикордонника і той відкрив вогонь.

Машину зупинили в населеному пункті Мар’янівка, що за 15 км від кордону з Молдовою. У салоні був водій і ще 4 людини. Двоє чоловіків почали тікати в різні напрямки, потім один із них напав на прикордонника і той відкрив вогонь.

“Інформація, яка почала поширюватися на окремих ресурсах про те, що прикордонник відкрив стрілянину з пістолета навздогін утікачу, не відповідає дійсності”, – заявив Демченко.

За даними ЗМІ, втікачами були четверо військовослужбовців-дезертирів. Спочатку звучала версія, що стріляли в ухильників.