Події

Журналісти з Bihus.Info розкрили плідну співпрацю між народним депутатом позафракційного блоку Артемом Дмитруком та підозрюваним у скоєнні п’яти злочинів проти України, Сергієм Чертиліним. Виявлені докази листування між ними підтверджують глибоке розуміння та готовність до співпраці. Чертилін у своєму листуванні звітує про зустрічі з Дмитруком, де той проявив інтерес до законодавчих ініціатив, спрямованих на "захист" УПЦ МП від абоїв. Дмитрук, зі свого боку, висловив вдячність за юридичний аналіз щодо закону 8371 та підтвердив активну участь у його підтримці. В інтерв'ю з журналістами, він чітко визнав своє спілкування з Чертиліним і вказав на необхідність захисту громадянських прав усіх громадян України.

Згаданий у чаті підозрюваний Чертилін згадав прізвище Культенко, що може вказувати на зв'язки з Артемом Культенком, народним депутатом від партії “Слуга народу”. Обидва утрималися від голосування за заборону російської церкви на першому читанні та публічно висловлюють підтримку російського патріархату в Україні.

Варто відзначити, що Дмитрук має досить скандальну репутацію, його вже називали одним із "антивакцинаторів" та виключили з фракції "Слуга народу" у 2021 році. Останнім часом він також знаходиться під увагою правоохоронних органів у зв'язку з наданням застави за монаха Києво-Печерської Лаври Павла Музичука, затриманого за підозрою у виправданні агресії РФ проти України.

12 березня 2024 року Служба безпеки України успішно провела спецоперацію з припинення діяльності злочинної організації, відомої як медійний блок УПЦ МП, що активно поширювала пропаганду релігійної ворожнечі. За зіставленням інформації виявилося, що керівництво цією організацією здійснював представник агентурного апарату російських спецслужб. Відповідно до наданої УПЦ інформації, серед осіб, які причетні до цього, було згадано ім'я Чертиліна.

У результаті проведеної спецоперації Служба безпеки України здійснила ліквідацію злочинної організації, відомої як медійний блок УПЦ МП, яка пропагувала релігійну ворожнечу. Особливо важливо відзначити, що очолювання цієї організації здійснював представник агентурного апарату російських спецслужб. Ця операція підкреслює важливість виявлення та припинення деструктивних дій, спрямованих на поширення негативних впливів на суспільство та загрозу національній безпеці. Результати цієї дії свідчать про важливість спільної роботи правоохоронних органів та церковних установ для запобігання інформаційним загрозам та захисту свободи віросповідання в Україні.

Уранці 19 квітня Наталію Гуменюк відсторонили від посади начальника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Цю інформацію оприлюднили у соціальній мережі Facebook за відомством Генштабу Збройних Сил України. Згідно з повідомленням, Генеральний штаб провів ротаційні заходи, що стосувалися керівника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Рішення про завершення відрядження та виключення Гуменюк із складу цього угрупування було прийнято з 19 квітня. Наразі не розголошено, хто замінить її на цій посаді. Триває відбір відповідного фахівця. Водночас, Центр стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня продовжить працювати в звичайному режимі та забезпечуватиме співпрацю з медіа, які мають відповідну акредитацію у ЗСУ.

Нагадаємо, що 16 квітня на порталі Інституту масової інформації з’явилася заява від спільноти журналістів “Рух “Медіа за усвідомлений вибір”, у якій медійники висловили своє непокоєння щодо обмеження доступу на південний фронт. Вони наголосили на тому, що така ситуація ускладнює роботу з доведенням до громадськості злочинів, скоєних окупантами. Тому медійники висловили пропозицію щодо звільнення Наталії Гуменюк з посади. У відповідь 17 квітня Наталія Гуменюк відкинула звинувачення, заявивши, що діє у повній відповідності до наказу №73, виданого головнокомандувачем ЗСУ в березні 2022 року та зміненого в лютому 2024 року, а також керується іншими розпорядженнями командування.

За останнім повідомленням, Наталію Гуменюк відсторонили від посади начальника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Це рішення Генерального штабу Збройних Сил України було прийнято у зв'язку з проведенням ротаційних заходів. Хоча ще не відомо, хто замінить її на цій посаді, триває відбір відповідного фахівця. Попри це, Центр стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня продовжить працювати з медіа, які мають відповідну акредитацію у Збройних Силах України. Ця ситуація виникла після заяви журналістів щодо обмежень доступу на південний фронт та їхньої пропозиції щодо звільнення Гуменюк з посади. У своїй відповіді вона зазначила, що діє відповідно до встановлених наказів та розпоряджень командування.

Відповідно до останньої інформації, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення щодо експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, підозрюваного в справі про можливі махінації під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Адвокат Лієва, Назар Кульчицький, повідомив, що суд змінив запобіжний захід його клієнту з утримання під вартою на умови особистого зобов'язання, тобто Лієва відпустили під особисте зобов'язання та направили ухвалу в СІЗО.

На жаль, під час розгляду справи прокурор не з'явився в суді, що може викликати певні запитання. Суд повернув справу проти Лієва в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не знайшли достатніх доказів для підтримки обвинувачення.

Цікаво, що сам суддя під час засідання зазначив відсутність достатніх доказів від обвинувачення. Питання безпеки та важливості справи наочно висловив суддя, вказавши на рішення САП. Якщо вони не бачать складу злочину, то як це може бачити суд?

Наступний розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу відбувся 17 квітня. Однак, за згодою обвинувачення суд не розглянув клопотання. Це означає, що Лієв залишився без запобіжного заходу.

Таким чином, ситуація навколо Олександра Лієва виявляється досить складною, але подальші кроки будуть визначені відповідно до рішення суду та правозахисних механізмів.

Висновки до вищезгаданої статті свідчать про складність ситуації щодо експосадовця Міноборони Олександра Лієва. Рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо зміни запобіжного заходу з варти на особисте зобов'язання викликає певні питання, особливо у зв'язку з відсутністю прокурора під час засідання суду. Невизначеність доказів з боку Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури також робить ситуацію непередбачуваною.

Варто відзначити, що рішення суду стосовно зміни запобіжного заходу не було розглянуте через згоду обвинувачення, що залишає певні питання стосовно процесу правосуддя та його об'єктивності.

У цілому, ситуація відображає складність боротьби з корупцією та необхідність дотримання закону та принципів справедливості у процесі розгляду подібних справ.

В Антикорупційному суді (ВАКС) винесли рішення щодо експосадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали у причетності до корупційних схем під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на майже півтора мільярда гривень. Відповідно до повідомлення адвоката Назара Кульчицького для Суспільного, суд вирішив змінити запобіжний захід, звільнивши Лієва під особисте зобов'язання та направивши ухвалу до СІЗО.

Під час розгляду справи в суді прокурор був відсутній без відомих причин. Справу щодо Лієва повернули до Національної поліції, оскільки Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не представили достатніх доказів для продовження провадження, як повідомив суддя Ярослав Шкодін під час засідання.

Суддя також зауважив, що якщо прокуратура не бачить складу злочину, то й суд не може його побачити. Експосадовець Міноборони Лієв залишився без запобіжного заходу, хоча його раніше було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, а потім відпущено під особисте зобов'язання. Рішення суду скасували 9 квітня, проте Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки строк тримання під вартою закінчився 8 квітня.

Адвокат пояснив, що це означає, що Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив це клопотання без розгляду.

Висновки з цієї статті вказують на складну ситуацію навколо судового процесу щодо Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України. Суд ухвалив рішення змінити запобіжний захід, звільнивши Лієва під особисте зобов'язання, оскільки прокуратура не представила достатніх доказів. Під час розгляду справи в суді прокурор був відсутній, що також викликало питання. Справу повернули до поліції через відсутність доказів від антикорупційних органів. Вирішення суду про звільнення Лієва під особисте зобов'язання, а також його подальша відсутність у СІЗО після скасування рішення, підкреслюють недоліки у правопорядку та викликають сумніви щодо ефективності судової системи в боротьбі з корупцією.

Висновок Апеляційного суду щодо Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міністерства оборони, щодо його застосування запобіжних заходів у справі про причетність до зловживань у закупівлях боєприпасів для Збройних Сил України, стало центральним обговоренням. Суд ухвалив рішення про зміну запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов’язання.

У своєму коментарі адвокат Назар Кульчицький підкреслив, що суд відпустив Лієва під особисте зобов’язання та відправив ухвалу в СІЗО. Однак засідання пройшло без участі прокурора, що викликало певні запитання.

Записи трансляції засідання свідчать, що прокурор не був присутній під час розгляду справи, що викликає певні питання стосовно об'єктивності розгляду. Відповідно до рішення суду, справу щодо Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не знайшли достатніх підстав для підозри.

Суддя Ярослав Шкодін підкреслив, що якщо САП не бачить складу злочину, то важко й суду знайти підстави для запобіжного заходу. Рішення суду стало основою для скасування запобіжного заходу відповідно до закону.

Попри те, що ВАКС 9 квітня скасував рішення щодо утримання Лієва під вартою, останній не повернувся до СІЗО, оскільки строк утримання під вартою закінчився 8 квітня. Це призвело до того, що Лієв залишився без запобіжного заходу, що підтверджується його адвокатом.

На наступному засіданні, яке відбулося 17 квітня, ВАКС розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, однак за згодою обвинувачення це клопотання залишили без розгляду. Ці події стали джерелом активних дискусій у суспільстві щодо правової системи та її ефективності в боротьбі з корупцією.

У висновку слід зазначити, що рішення Апеляційного суду щодо Олександра Лієва, експосадовця Міноборони, викликало багато питань у суспільстві. Суд змінив запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов’язання, однак недоліки у процесі, такі як відсутність прокурора на засіданні, підкреслили потребу у покращенні об'єктивності та прозорості правосуддя.

Повернення справи до Національної поліції свідчить про недостатність доказів щодо підозр у зловживанні, а рішення суду щодо відмови у зміні запобіжного заходу стало об'єктом критики. Ці події свідчать про необхідність подальшої реформи правової системи для забезпечення справедливості та боротьби з корупцією в Україні.

Служба безпеки України (СБУ) оголосила про вдалий розгортання спецоперації, спрямованої на припинення діяльності агентурної мережі російської Федеральної служби безпеки (ФСБ) на території України. Серед затриманих осіб – колишні та нинішні співробітники українських спецслужб. Згідно з інформацією, отриманою під час розслідування, затримані передавали розвіддані про українські військові об'єкти та енергетичні об'єкти до російської сторони. Один із затриманих, колишній співробітник зовнішньої розвідки, виявився завербованим ФСБ ще до початку агресії Росії проти України та передавав важливу інформацію про стратегічні об'єкти. Інші члени групи здійснювали шпигунські операції, збираючи дані про військові та інфраструктурні об'єкти. Відзначимо, що ФСБ використовувала загрози вбивства сімей затриманих та виплачувала грошову винагороду за виконані завдання. Наразі всі затримані перебувають під вартою та можуть бути притягнуті до відповідальності за державну зраду згідно з Кримінальним кодексом України. Цей випадок став ще одним підтвердженням спроби російських спецслужб проникнення та дестабілізації ситуації в Україні.

Українська Служба безпеки оголосила про проведення успішної спецоперації, під час якої затримала агентурну мережу Федеральної служби безпеки Росії на своїй території. У результаті операції було затримано п'ять осіб, серед яких – колишні та нинішні співробітники українських спецслужб. Затримані звинувачені у передачі розвіддані про оборонні та стратегічно важливі об'єкти до російської сторони. Один із затриманих був завербований ФСБ ще до початку агресії Росії проти України та передавав секретну інформацію про об'єкти ядерної енергетики. Цей випадок підтверджує спроби російських спецслужб втручання в справи України та загрозу її національній безпеці.

Петиція до Президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, набрала вражаючу кількість голосів — 25 тисяч за ледь тритижневий період. Ініціатори висловлюють пропозицію надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що попередня аналогічна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, причому з великою підтримкою від великих телеграм-каналів. Наразі ця петиція перебуває на розгляді вже 4,5 місяці, що свідчить про складнощі в її розгляді. Однак, відзначимо, що зараз, навіть з урахуванням процедури авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, що може свідчити про загальне зростання зацікавленості українців у вирішенні питань, пов'язаних із мобілізацією в бюджетній сфері та важливістю їх вчасного розгляду.

У висновку важливо зазначити, що петиція про мобілізацію правоохоронців та держслужбовців набрала значну кількість голосів лише за короткий термін, що свідчить про активну участь громадян у вирішенні важливих питань. Порівняно з аналогічною ініціативою нардепа, яка зібрала голоси протягом тривалого періоду, можна відзначити зростання зацікавленості громадськості у справах, пов'язаних із бюджетною сферою та державним управлінням. Наголосимо також на швидкому темпі набору голосів у подібних ініціативах, що свідчить про зростання впливу громадського думку на прийняття важливих рішень. Така активність може сприяти покращенню ефективності державного управління та забезпеченню потреб суспільства.

Українське суспільство виявило свою активність та визначило пріоритети, підтримавши петицію до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка вразила швидкістю збору 25 тисяч голосів всього за три дні. Ініціатор даної петиції пропонує важливий механізм інтеграції демобілізованих військовослужбовців у цивільний сектор – надання пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи. Цікаво порівняти з іншою петицією, ініціатор якої виступив народний депутат Дубінський: для набору необхідної кількості голосів вона затратила 87 днів, при цьому використовуючи підтримку великих телеграм-каналів. Неабияке досягнення полягає в тому, що петиція про мобілізацію депутатів і чиновників, яка тепер уже чотири з половиною місяці перебуває "на розгляді" у президента, тривалий час не набирала необхідної кількості голосів. Це свідчить про зростаючу громадську активність та усвідомленість населення щодо важливості впливу на процеси управління державою. Якщо в минулому осені українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про поступове становлення громадянського суспільства та зростаючу впевненість громадян у власних можливостях впливу на владні структури.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити кілька важливих висновків. Перш за все, суспільство виявило свою активність та зацікавленість у впливі на процеси управління державою, підтримавши петицію щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. Дана петиція зібрала значну кількість голосів за короткий період, що свідчить про зростаючу громадянську активність та усвідомленість громадян щодо важливості їхнього участі у формуванні державної політики.

Порівняльний аналіз з іншою петицією, яка набирала голоси протягом тривалого періоду, а також затримання розгляду петиції на рівні державних структур, свідчать про поступове становлення громадянського суспільства та зростаючу увагу до громадських ініціатив.

У цілому, такі події вказують на важливий шлях розвитку українського суспільства, що спрямований на зміцнення демократичних принципів, активізацію громадянської участі та підвищення впливу громадян на процеси управління державою.

Петиція до президента, щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, налічує вражаючу кількість голосів — 25 тисяч, і це лише за три дні. Це свідчить про велике зацікавлення громадян у важливих питаннях національної безпеки та ефективного функціонування державних структур.

Ще більш захоплююче, що ініціатор пропонує важливий механізм: надання пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям з Збройних Сил України. Це не лише сприятиме їхній соціальній реінтеграції, а й забезпечить державу кадровим потенціалом у сферах, де він найбільш потрібний.

Цікаво порівняти цей успіх із попереднім випадком петиції нардепа Дубінського, яка вимагала мобілізації депутатів та чиновників. Вона знадобилася 87 днів для зібрання необхідної кількості голосів, але й досі знаходиться на розгляді. Це ставить у контекст ефективності та важливості обговорення та прийняття рішень в сфері підтримки державних службовців.

Нагадаємо, що у 2023 році громадяни не поспішали підтримувати подібні ініціативи, але тепер з урахуванням необхідності авторизації, петиції набирають неабиякої популярності й отримують підтримку за лічені дні. Це свідчить про зростаючу увагу та активність громадян щодо ключових питань державного управління та національної безпеки.

У висновку можна зазначити, що петиція щодо мобілізації правоохоронців та державних службовців, що набрала 25 тисяч голосів протягом трьох днів, свідчить про значний інтерес громадян до питань національної безпеки та реформування державних структур. Ініціатива з надання пріоритетного прийому на роботу демобілізованим військовим також отримала широку підтримку. Порівнявши цей успіх із попередніми ініціативами, можна зробити висновок про зростаючу активність громадян у підтримці важливих ініціатив у сфері державного управління. Важливою є також підтримка соціальної реінтеграції військовослужбовців та їхнє залучення до державної служби, що сприятиме як їхній адаптації, так і підвищенню ефективності роботи державних органів.

Петиція до президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, стала справжнім виявом громадської підтримки, збираючи вражаючу кількість – 25 тисяч голосів – всього за 3 дні. Автори петиції пропонують надати демобілізованим військовим збройних сил України право на пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи після спалаху повномасштабної війни. Цікаво порівняти цей успіх з подібною петицією нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, яка набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому з значною підтримкою великих телеграм-каналів. Цікаво зазначити, що петиція Дубінського перебуває на розгляді вже 4,5 місяці. Якщо восени 2023 року громадяни України не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, петиції подібного змісту здатні набирати необхідну кількість голосів за лічені дні.

Висновки до цієї статті підкреслюють важливість громадської активності в підтримці ініціатив, спрямованих на мобілізацію кадрів у сфері правоохорони та державного управління. Петиція, що зібрала 25 тисяч голосів за лише 3 дні, свідчить про глибокий інтерес суспільства до покращення роботи цих структур. Порівняння з попередніми ініціативами вказує на зростання обізнаності та активності громадян. Важливою є й готовність державних органів до відповідного реагування на такі петиції, щоб забезпечити ефективне втілення зазначених ініціатив у життя.