Події

У Німеччині розкрили злочинне планування, що призвело до трагічної загибелі українки Маргарити Разаз та викрадення її дитини. Затримана пара, виявивши себе як друзі, насправді складалася з чоловіка та жінки, які підозрюються у вбивстві Маргарити. Жінка, росіянка на ім'я Інна, має 43 роки, а її чоловік Марко — 44-річний німець, який є м’ясником. Вони виховують трьох синів.

Незважаючи на видиму нормальність їхнього життя, один з сусідів повідомив, що м'ясник в грудні повідомив йому про народження доньки у січні. Проте ця новина викликала здивування, оскільки дружина м'ясника не виглядала вагітною. Той же сусід наголосив, що не очікував таких злочинних дій від цієї пари, яка завжди вважалася ввічливою та приємною.

Маргарита Разаз відправилася до Європи на початку 2023 року з метою допомогти своїй доньці з маленькою дитиною. Вона мешкала разом зі своєю матір'ю у селі Білухівка Полтавської області. Проте знайомі українки підозрюють, що Інна, яка познайомилася з Маргаритою, коли остання шукала пологовий будинок, може мати відношення до зникнення Маргарити.

Друзі загиблої підтверджують, що Маргарита часто проводила час з Інною та її чоловіком і навіть святкувала разом з ними дні народження. Тим часом росіянка розповідала про хворобу своєї дитини, яку було важко перевірити.

Останній раз Маргарита зв'язалася 6 березня, коли повідомила, що її мамі стало погано, і Інна з чоловіком нібито відвезли її додому та матір до лікарні. Проте подальших зусиль щодо розшуку Маргарити та її матері залишилися безрезультатними.

• Затримання пари, підозрюваної у вбивстві українки Маргарити Разаз та викраденні її дитини, свідчить про можливе планування злочину.

• Підозрювана жінка, росіянка на ім'я Інна, та її чоловік Марко, німець-м’ясник, перебувають під слідством.

• Існують свідчення про непорозуміння щодо здоров'я дитини Інни та Інни самої, що може мати відношення до зникнення Маргарити.

• Суспільство вражене злочином, оскільки підозрювана пара завжди виглядала ввічливо та приємно, а також підтримувала знайомство з загиблою.

• Невдалий розшук Маргарити Разаз та її матері свідчить про складність справи та важкість розслідування.

Сумнівні угоди та родинні зв'язки: скандал у Київському метрополітені розгортається

У висновках слід зазначити наступне:

Управління столичного метрополітену уклало сумнівну угоду на капітальний ремонт "червоної гілки" з компанією, що належить родичці бізнес-партнера керівника метрополітену.Контракт, загрифований як "для службового користування", став причиною сумнівів щодо його легітимності та вибору підрядника.Розкрито можливу переплату метрополітену за матеріали та обладнання, а також вказано на конфлікт інтересів через зв'язки керівництва метрополітену з підрядними компаніями.Вимагається відсторонення керівника метрополітену від посади та проведення розслідування правоохоронними органами.Зазначені факти викликають серйозні сумніви у діяльності керівництва метрополітену та вимагають відповідних заходів для забезпечення чесності та прозорості у проведенні державних закупівель.

Спеціальні служби України викрили зрадників, які на замовлення ФСБ готували ракетні удари по Україні та хоронили останки загиблих російських вояків під Києвом. Служба безпеки виявила двох агентів ФСБ, які активно діяли на території Київщини. Звербовані батько та син готували атаки з використанням ракет на столичний регіон, надаючи ворожим службам геолокації військових об'єктів та виробничих потужностей. На їхній рахунок також було передано координати місць виробництва українських безпілотників. Однак завдяки ретельній роботі спецслужб зрадницькі плани були розкриті, а агенти ФСБ затримані. Дії цих зрадників є викликом для національної безпеки України, тому вони стануть перед судом зі звинуваченням за вчинені злочини.

У результаті проведеної спецоперації Служба безпеки України затримала сім'ю зрадників, які співпрацювали з російською ФСБ. Ці зрадники готували ракетні удари по українським об'єктам та приховували останки російських вояків під Києвом. Виявлені дії є серйозним порушенням національної безпеки та суверенітету України. Затримання цих осіб є важливим кроком у боротьбі з російською агресією та спробами дестабілізації ситуації в країні. Така діяльність не може бути допущена, і винні повинні нести відповідальність за свої дії перед законом України.

Україна втратила видатного політика, колишнього керівника Закарпатської та Луганської облдержадміністрацій, колишнього народного депутата та генерала Геннадія Москаля, який помер у віці 73 років. Причиною його смерті стала тяжка хвороба. За словами парламентарів, політик пішов з життя вранці 17 березня. "Після важкої хвороби помер Геннадій Москаль. Вічна пам'ять. Співчуття родині. Він займав багато державних посад, був справжнім патріотом та талановитою особистістю", — написав Княжицький у соціальних мережах. Геннадій Москаль народився 11 грудня 1959 року в селі Задубрівка Чернівецької області. Він був генерал-лейтенантом поліції, кандидатом юридичних наук та доцентом. На позачергових парламентських виборах 2007 року був обраний народним депутатом від партії "Наша Україна – Народна самооборона", у 2012 році був вдруге обраний до Верховної Ради від партії "Батьківщина". У березні 2015 року він очолив Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію. З липня 2015 по червень 2019 року він був керівником Закарпатської облдержадміністрації. Його внесок у розвиток держави та його патріотизм завжди будуть пам'ятатися та шануватися.

Українська політична сцена зазнала втрати у зв'язку із смертю Геннадія Москаля — відомого політика та громадського діяча. Він відзначався своїм патріотизмом та активною громадською позицією. За свою кар'єру він обіймав численні посади, включаючи керівництво облдержадміністраціями. Смерть Москаля стала великою втратою для української політики та суспільства в цілому. Його служба і внесок у розвиток країни завжди будуть пам'ятатися та вшановуватися.

Співробітники Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури виявили низку порушень у діяльності АТ “Укрзалізниця”, пов'язаних з заволодінням значною сумою коштів – 117 мільйонів гривень. У цьому скандальному випадку підозру було оголошено семи особам. Серед них – колишній заступник директора філії “Центр забезпечення виробництва” АТ “Укрзалізниця” Олексій Онисимюк та київський підприємець Володимир Котляр. За даними слідства, підприємець Котляр контролював три компанії, які брали участь у тендерах на постачання кабельно-провідникової продукції для “Укрзалізниці”. Виявлено, що ці компанії здійснювали злочинну схему, завищуючи ціни на свою продукцію. Діючи як невидимий “бек-офіс”, вони маніпулювали тендерами та заволодівали коштами, що призвело до значних збитків для “Укрзалізниці”. Така незаконна діяльність призвела до великих фінансових втрат та складних правових наслідків для всіх залучених осіб.

В результаті розслідування співробітників Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було виявлено серйозні порушення у діяльності АТ "Укрзалізниця", що призвели до втрат у розмірі 117 мільйонів гривень. Підозра була оголошена семи особам, серед яких виявилися колишній заступник директора філії АТ "Укрзалізниця" та київський підприємець. Схема заволодіння коштами була здійснена через штучне завищення цін на постачану продукцію, що призвело до значних збитків для компанії. Цей випадок є ще одним підтвердженням необхідності посилення боротьби з корупцією в усіх сферах діяльності державних підприємств та викриття та покарання винних осіб.

Ракетний удар, що спустився на Одесу 15 березня, змусив місто зануритися в хвилю скорботи і непередбачуваності. Це став найбільш масовим та катастрофічним за кількістю жертв нападом, що скоїли російські окупанти. Загалом, в результаті цієї трагедії втратили життя 20 мирних мешканців, підтвердивши це голова Одеської обласної військово-цивільної адміністрації, Олег Кіпер, у своєму офіційному зверненні через канал у Telegram.

Тривалий список поранених, яких у різному стані здоров'я перебуває в лікарнях, викликає ще більше турботи. За даними зранку 16 березня, ця кількість складає 40 осіб, з яких дев'ять перебувають у важкому стані, потребуючи негайної медичної допомоги.

Оголошення дня жалоби в Одеській області стало виявом відданості та співчуття до всіх, хто постраждав через безжалісний акт агресії. "Сьогодні ми оголошуємо день жалоби у місті та області через 20 загиблих в результаті найбільш масового за кількістю жертв ракетного удару російських окупантів. Ще раз висловлюю щирі співчуття родинам загиблих", — наголосив Кіпер.

Напад відбувся в два етапи, після першого удару рятувальники та медичний персонал намагалися допомогти постраждалим, але російські вороги не мали милосердя та знову обстрілювали місто. Атака була завдана за допомогою балістичних ракет "Іскандер-М", що призвело до руйнування трьохповерхової будівлі рекреаційного комплексу та пошкодження принаймні 10 приватних будинків, автосервісної станції, газопроводу, а також автомобілів швидкої медичної допомоги та Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до інформації від місцевої влади, загалом в результаті цієї атаки поранено 75 осіб, серед яких зазнали втрат молодіжні та військові працівники. Серед загиблих виявилися не лише мирні мешканці, а й представники рятувальної, медичної та поліцейської служб. Ця трагедія залишить глибокий слід у серцях усіх, хто відчув на собі її наслідки.

Внаслідок жорстокого ракетного удару, що стався в Одесі, місто зазнало неймовірних втрат — загинули 20 осіб, а близько 75 людей отримали поранення. Ця трагедія стала найбільш масовою за кількістю жертв у історії міста. Належна вдячність виявляється рятувальникам, медичному персоналу та поліцейським, які намагалися надати допомогу в умовах небезпеки. Оголошений день жалоби свідчить про щире співчуття і підтримку усім, хто втратив близьких та постраждав у цій біді. Важливо нагадати про необхідність міжнародної співпраці для запобігання подібним трагедіям у майбутньому та забезпечення безпеки для мирного населення.

Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід для Олександра Лієва, колишнього голови департаменту Міністерства оборони, відпустивши його під особисте зобов'язання у справі про розкрадання 1,5 мільярда гривень для Збройних сил України. Разом з ним ще чотирьох осіб підозрюють у злочині. Захід запроваджено після рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду взяти Лієва під варту до 8 квітня. Попередньо затримання сталося 27 січня під час спроби Лієва виїхати за кордон. Екс-чиновник відкидає звинувачення, стверджуючи, що контракт був укладений за прийнятними цінами, а також наголошує, що вніс жорсткі штрафні санкції за порушення угоди.

У вищезгаданій статті йдеться про зміни у запобіжних заходах стосовно колишнього голови департаменту Міністерства оборони, Олександра Лієва, у справі про розкрадання майже 1,5 мільярда гривень при закупівлі боєприпасів для Збройних сил України. Вищий антикорупційний суд вніс зміни, відпустивши його під особисте зобов'язання, разом з іншими підозрюваними. Лієв відкидає звинувачення та стверджує, що контракт був укладений за прийнятними цінами, додавши жорсткі штрафні санкції за порушення угоди.

Кабінет Міністрів України 15 березня прийняв важливе рішення щодо розташування Національного військового меморіального кладовища в Гатненській сільській територіальній громаді Фастівського району Київської області. Ця новина, оприлюднена пресцентром Міністерства ветеранів, стала об'єктом уваги через своє значення для пам'яті та вшанування загиблих за Україну. Процес визначення місця розташування НВМК був важливим завданням, що перебувало на розгляді уряду протягом тривалого часу. За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, створення Національного військового меморіального кладовища є не лише актом пам'яті, а й показником пошани до тих, хто віддав життя за свободу та незалежність України. Це вирішальний крок у втіленні пам'яті та вшануванні національних героїв. Таким чином, ухвалення рішення про розміщення НВМК в Гатненській громаді є кроком вперед у важливому процесі створення меморіального об'єкту, який буде місцем пам'яті та гордості для українського народу.

Висновки до вищезгаданої статті вказують на важливість та актуальність рішення уряду щодо розташування Національного військового меморіального кладовища в Гатненській сільській територіальній громаді Фастівського району Київської області. Створення цього кладовища є важливим кроком у вшануванні та пам'яті тих, хто віддав своє життя за Україну. Рішення уряду підтверджує зосередженість державних органів на збереженні пам'яті про учасників війни та відданих захисників країни. Відзначається, що цей крок важливий для утвердження національної гідності та відзначення героїчних подвигів українських воїнів. Таке рішення відображає пошану до пам'яті загиблих та є важливим кроком для встановлення місць пам'яті, які будуть служити символом вічної вдячності та пам'яті українського народу.

Мер Києва Віталій Кличко вирішив звільнити директора київського метрополітену Віктора Брагінського після публікації резонансного журналістського розслідування, що розкрило значні статки у нього та його родини. Раніше мер висловлював позитивне ставлення до роботи Брагінського, зазначаючи його професіоналізм та ефективність у роботі метрополітену. Однак після виявлення фактів, які вказують на можливі корупційні схеми та недоліки у виконанні обов'язків, мер Кличко оголосив про намір звільнити керівника метро.

Ситуація стосовно метрополітену в Києві загострилася не лише через фінансові та корупційні скандали, але й через технічні проблеми, зокрема, тріщини в тунелях, що поставили під сумнів безпеку метрополітену. Неодноразові затримки у будівництві та експлуатації нових ліній також призвели до критики роботи метрополітену.

Розслідування журналістів розкрило низку сумнівних угод та взаємозв'язків із підозрюваними особами, що підштовхнуло мера до рішення звільнити керівника метро. Вирішення проблем управління та технічної безпеки метрополітену набуває все більшого пріоритету для влади міста, і від цього залежить комфорт та безпека мешканців столиці.

Після розслідування журналістів стало відомо, що у Віктора Брагінського, директора київського метрополітену, було виявлено не задеклароване майно на загальну суму 52 мільйони гривень, а також майно його родичів. Ці відкриття викликали серйозні сумніви щодо його діяльності на посаді та порушили громадську довіру до нього.

У зв'язку з цим 15 березня Віктор Брагінський заявив про свою відставку, а обов'язки директора метрополітену тимчасово перейшли на головного інженера КП Віктора Вигівського. Цей крок є важливим для відновлення довіри громадськості та реформування системи управління метрополітеном, щоб забезпечити його безперебійну та ефективну роботу в інтересах мешканців Києва. Також це є кроком у напрямку боротьби з корупцією та недобросовісністю у владних структурах.

Внаслідок розслідування, проведеного журналістами, було виявлено недеклароване майно на суму 52 мільйони гривень у директора київського метрополітену Віктора Брагінського та його родичів. Ці відкриття порушили серйозні сумніви стосовно його діяльності на посаді та змусили його подати заяву про відставку. Обов'язки тимчасово перейшли на головного інженера КП Віктора Вигівського.

Цей випадок є свідченням важливості громадського контролю та відкритості владних структур перед громадськістю. Відставка Брагінського є кроком у напрямку відновлення довіри до системи управління метрополітеном та покращення умов життя мешканців Києва. Також цей епізод вказує на необхідність подальшої боротьби з корупцією та виявленням недобросовісності у владних структурах для забезпечення прозорості та ефективності управління містом.

Структури бізнесу, що належать Віктору Поліщуку та мають зв'язки з керівництвом Російської Федерації, залишилися боржниками перед державними банками України у 2022 році, не відшкодовуючи їм борги на суму близько 14 мільярдів гривень, які повинні були бути повернуті до 2044 року. При цьому протягом року до них не застосовувалися жодні штрафні санкції, і не розпочато примусового стягнення боргів або застави за кредитом. У той же період компанії, пов'язані з Поліщуком, продовжували здійснювати розкішні покупки автомобілів на мільйони гривень. Зокрема, виявлено, що один з автомобілів використовувався самим бізнесменом для подорожей за кордон, навіть під час воєнного стану. Бізнес Поліщука розцвів під час президентства Віктора Януковича, отримавши значні активи у фінансовій та роздрібній торгівлі, а також нерухомості. На сьогоднішній день він залишається боржником перед "Ощадбанком" та "Укрексімбанком" на 14 мільярдів гривень, проте керівництво державних банків не вжило жодних заходів щодо виконання фінансових зобов'язань позичальника, навіть у світлі його зв'язків з Росією.

Під час запитання до керівництва "Гуліверу" про причини зупинки виплат, журналісти не отримали відповідей, навіть після тижня очікування на відповідь. У "Ощадбанку" пояснили свою неготовність наразі розпочинати примусове стягнення з Поліщука тим, що це може призвести до фактичного припинення співпраці з боржником, який висловив готовність співпрацювати. Також було відзначено, що в умовах широкомасштабної військової агресії Росії та пандемії COVID-19, негативний вплив на український бізнес важко уникнути. Щодо пільгових умов реструктуризації боргу, банк вказав, що вони були прийняті з урахуванням критичного фінансового стану боржника. В "Укрексімбанку" також наголошено, що умови реструктуризації залежать від багатьох факторів, включаючи фінансовий стан боржника та перспективи його бізнесу. На інші питання щодо боргів Поліщука перед державними банками та можливих наслідків для нього не було отримано відповідей, посилаючись на банківську таємницю. Віктор Поліщук також ухилявся від відповіді на запитання журналістів з цього питання.

Висновки з вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Керівництво компанії "Гулівер" утримується від надання відповідей щодо причин зупинки виплат боргів перед державними банками, що створює певну недовіру щодо їхніх дій та намірів.

• Державні банки, зокрема "Ощадбанк" та "Укрексімбанк", вказують на готовність співпрацювати з боржником у вирішенні фінансових проблем, але не розпочинають примусове стягнення боргів у зв'язку з можливими негативними наслідками для співпраці.

• В умовах військової агресії та пандемії COVID-19 українському бізнесу доводиться важко, що може вплинути на його фінансовий стан та спроможність виконання зобов'язань перед банками.

• Умови реструктуризації боргу встановлюються з урахуванням критичного фінансового стану боржника та перспектив його бізнесу.

• Відсутність відповідей з боку боржника та відповідних державних установ створює додаткову неспокійність та підозру щодо обставин розглянутої ситуації.