Події

Корупційні скандали в українських військових центрах комплектування (ТЦК) стають джерелом глибокого обурення громадськості. Ще одне відоме порушення стосується екс-керівника Самбірського РТЦК та СП, Сергія Бабича, який разом з родиною за короткий період нагромадив значний майновий капітал. За даними розслідування українських ЗМІ, їхні доходи значно перевищують суми, що видаються законними в контексті їхніх посадових обов'язків. Водночас, існують підозри щодо походження цих коштів, оскільки розмір доходів сім'ї Бабича значно перевищує їхні можливості та офіційні джерела доходів.

Нещодавно на днях Бабича звільнили з посади, але розслідування його справи залишається на місці без обрання конкретних судових рішень. Повідомлення про його звільнення припадає на той самий період, коли у Самбірському РТЦК стався ще один гучний скандал. У вересні 2023 року працівники центру жорстоко побили чоловіка, який, на їхню думку, ухилявся від служби та намагався незаконно перетнути кордон. Відповідальні особи за цей випадок були затримані, однак справа затягується у розслідуванні.

Крім того, останнім часом стали відомі факти корупції в ТЦК міста Тернополя. Згідно з розкриттям поліції, працівник ТЦК, штаб-сержант, регулярно отримував хабарі у вигляді будматеріалів в обмін на обіцянку надання "звільнення" від служби в армії. Його схема полягала в отриманні від ухильників чеків та накладних за купівлю товарів, а відмазування від служби здійснювалося за допомогою вилучення їхніх особистих даних з баз даних. Ці незаконні дії стали можливими завдяки спеціально створеній штаб-сержантом корупційній схемі, яка забезпечувала йому безперешкодний отримання хабарів.

Неодноразові випадки корупції в ТЦК, починаючи від сутенерства екс-військовома в Одесі, який має розкішну віллу в Іспанії, й закінчуючи використанням працівниками центрів комплектування для "відмазування" ухильників за гроші, підіривають довіру до військової системи та спричиняють глибоке обурення серед населення.

У висновку слід відзначити, що проблема корупції в українських військових центрах комплектування (ТЦК) є серйозною та вимагає негайного та рішучого реагування від владних структур. Розкриті факти зловживань та корупційних схем в ТЦК, включаючи незаконні дії керівництва та працівників цих установ, підірвують довіру суспільства до військової системи та ставлять під загрозу національну безпеку країни.

Необхідно вжити ефективних заходів для запобігання корупції в ТЦК, зокрема, посилення контролю за фінансовою діяльністю керівництва та персоналу, впровадження механізмів прозорості та відкритості у роботі цих установ, а також строгого покарання за порушення закону.

Крім того, необхідно забезпечити ефективне розслідування всіх фактів корупції в ТЦК, виявлення та притягнення до відповідальності всіх причетних осіб. Тільки таким чином можна забезпечити прозору та довірчу армію, яка буде гідно представляти інтереси України та забезпечувати її безпеку на міжнародному рівні.

У серці Закарпаття, в самій Королівській об'єднаній територіальній громаді, тягар злочинної імперії належить банді під керівництвом Вацка Василя Федоровича. Тут, де земля опустошена та засмічена, а місцеві жителі живуть у бідності, Вацко контролює кожен аспект життя, зловживаючи владою та підкупом. Сміттєві завалища стали джерелом незаконних доходів, а бюджетні кошти, призначені на їхня вивезення та утилізацію, зникають у кишенях Вацка. Сам Вацко, перебуваючи під судом за бандитизм, збирає компромат на місцевих чиновників та силовиків, котрі замішані у його справах. Навіть дороги, які немає, стають предметом корупції, а земля об'єднаної територіальної громади розпродана безвідомо кому, перетворившись на платні сміттєзвалища. Жителі живуть у страху перед бандою Вацка, яку прикривають місцеві чиновники і поліція, отримуючи хабарі. Але під всією цією сірою діяльністю та схемами ховається організована контрабанда наркотиків, що приносить Вацкові мільйонні доходи. За деклараціями, він заробляє лише копійки порівняно з тим, що насправді залишається на його берегах, у вигляді зароблених крізь злочини мільйонів, які зберігаються у готельному комплексі "Чорна Скеля". Це великий злочин, що чекає на розкриття і притягнення до відповідальності.

У вищезгаданій статті відображено тяжку ситуацію з корупцією та злочинністю в Королівській об'єднаній територіальній громаді на Закарпатті. Влада тут перетворилася на інструмент збагачення окремих осіб, таких як Вацко Василь Федорович. Зловживання владою, підкуп, контрабанда та інші злочинні дії перешкоджають розвитку регіону та поглиблюють бідність та безправ'я місцевого населення. Спільними зусиллями громадянського суспільства, місцевої та державної влади необхідно боротися з цими негативними явищами, відновлюючи законність, справедливість та економічний розвиток регіону.

Група One Fist, складаючись з цивільних хакерів-активістів з різних країн, отримала визнання від українських військових за їхні дії у кіберпросторі, спрямовані на протидію російській активності. One Fist успішно викрадала дані з російських військових компаній та проводила вторгнення в їхні камери з метою нагляду за їхніми військовими діями. Це визнання зі сторони українських військових відображає зміну у природі воєнного протистояння в епоху цифрових технологій.

Проте, варто зазначити, що така практика стає предметом загального обговорення в світі, де виникають певні опаски стосовно стимулювання державою цивільних хакерів. Хакер під псевдонімом Voltage, координувавши злам з території США, виявився Крістофером Кортрайтом, ІТ-спеціалістом із Мічигану. Він, 53-річний чоловік, заявив ВВС, що відчуває задоволення від того, що його допомога Україні отримала офіційне визнання.

One Fist, складаючи з себе представників з восьми різних країн, включаючи Британію, США та Польщу, провела низку кібератак і ділилася про це в соцмережах. Всі учасники отримали грамоти за “вагомий внесок у розвиток і забезпечення життєдіяльності військових”, підписані командувачем Десантно-штурмових військ України. Міністерство оборони України не відповіло на запити ВВС щодо коментарів.

Хоча Україна неоднозначно заохочувала дії хакерів-добровольців проти російських об’єктів в кіберпросторі з початку повномасштабної війни, розсилка офіційних нагород іноземним громадянам сприймається як суперечливий крок і ознака змін у сучасній війні.

Хоча в багатьох країнах, включаючи Британію та США, існують офіційні системи нагород за етичне хакерство, цей випадок може бути першим, коли країна нагороджує хакерів за злочинну діяльність. У жовтні Міжнародний Комітет Червоного Хреста застеріг від використання та заохочення цивільних хакерів через збільшення хакерських атак українськими органами та під час конфлікту в Газі, виходячи з правил ведення війни, викладених у Женевських конвенціях.

Доктор Лукаш Олейник, автор книги “Філософія кібербезпеки”, висловлює занепокоєння щодо нагородження Україною іноземних хакерів, вважаючи це потенційно проблематичним кроком. “Нагороди можуть в подальшому розмити межі між військовими і цивільними особами, а також навіть підірвати заклик МКЧХ до обмеження участі цивільних осіб у бойових діях. На довгостроковій основі це може бути небезпечним”, – зауважує він.

Факт того, що кіберпростір тепер вважається відкритим простором для участі будь-хто є “ознакою нашого часу”, – додає доктор Олейник. Крістофер почав здійснювати кібератаки проти Росії після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Він віддається цій справі і готовий на жертви. “Через це я втратив свою роботу і витратив усі свої заощадження на підтримку України”, – розповів він ВВС. – “Ця нагорода дійсно піднімає моральний дух”.

Хоча в нагородах не вказано, які саме кібератаки принесли найбільшу користь Україні, Voltage вказує на трьох потенційних кандидатів. На початку вторгнення у 2022 році група One Fist протягом місяців визначала розташування сотень камер відеоспостереження, які були доступні для громадського перегляду в Україні. Виявилося, що російські війська використовували їх для спостереження за переміщенням військ, і команда Voltage допомогла вимкнути ці камери. Також One Fist втрутилася в систему камер в окупованому Криму, щоб відстежити рухи російських танків та техніки через Керченський міст.

Нещодавно, у січні, Крістофер разом з іншими хакерами успішно зламали відомого російського виробника зброї та викрали 100 гігабайт особистих даних, що стало приводом для публічної радості української влади. “Масив переданої для ГУР МО України інформації містить документацію на 194 номенклатурні одиниці: креслення, технічні завдання, патенти, програмне забезпечення тощо – як про наявні, так і перспективні військові розробки”, – зазначалося у повідомленні ГУР. В розвідці додали, що викрадені дані стали “значним ударом” для Москви і приблизно оцінюються в 1,5 мільярда доларів, хоча підстав для такої оцінки не уточнювалося.

Конфлікт в Україні спричинив значний сплеск кіберактивності, переважно з боку прихильників України. Групи, такі як Anonymous, використовували хакерські атаки низького рівня, на які Росія переважно реагувала відбиттям. Зокрема, були атаковані теле- та радіостанції, а також новинні вебсайти. Російську владу також звинувачували у співпраці з хакерськими групами, такими як Killnet, для атак на Україну, але вона ніколи не визнавала такої співпраці.

Більша частина цивільної хакерської активності з обох сторін після першого року війни почала зменшуватися. Проте, група One Fist продовжувала атакувати Росію та все активніше співпрацювала з українською владою у виборі цілей.

Емілі Тейлор, виконавча директорка Oxford Information Labs і редакторка журналу Chatham House Cyber Policy, погоджується, що нагороди хакерам є важливим моментом, який може змінити підходи до використання кібердобровольців у конфліктах. “Уряди зазвичай стримують недержавних учасників від прямих дій у кіберпросторі, страхуючись ескалації чи небажаних наслідків, але воєнний час часто є періодом інтенсивних технологічних інновацій, і вторгнення в Україну не є винятком”, – вказує вона. “Іноді такі події змушують переглянути питання, які раніше були табу”, – додає експертка.

Крістофер стверджує, що його команда налагодила міцні стосунки з українськими військовими. “Вони надсилають нам ідеї, а ми надсилаємо їм варіанти, але вони ніколи не надають нам жодної допомоги чи фінансування, бо це, я думаю, перетнуло би певну межу”, – зауважує він. Крістофер визнає, що нагороди від військових є суперечливим питанням, але заявляє про своє намір продовжувати хакерські дії на користь України.

У вищезгаданій статті досліджується важливість нагородження хакерів у контексті їхньої участі в кіберпросторових конфліктах, зокрема у протистоянні України та Росії. Експерти підкреслюють, що нагороди можуть стати важливим стимулом для діяльності кібердобровольців, однак це супроводжується ризиками та суперечностями. Відзначається, що під час воєнного конфлікту використання кібератак стає невід’ємною складовою стратегії, проте варто ураховувати можливі наслідки таких дій. Також зазначається, що підтримка кібердобровольців з боку уряду може сприяти розвитку технологічних інновацій у період війни, але потребує обережного виваження. У кінцевих висновках статті наголошується на необхідності подальшого обговорення та аналізу цього питання в контексті міжнародної кібербезпеки.

Депутат Київської міської ради, представник партії «Європейська Солідарність», Володимир Андрусишин, викликав значний резонанс своєю декларацією, в якій відображені не лише доходи його дружини-підприємиці, але й розкриті деталі його власної фінансової діяльності. У 2023 році дружина депутата, працюючи у сфері шоу-бізнесу, отримала всього одну гривню, що є значним спадом у порівнянні з попереднім роком. Тим часом, декларація Володимира Андрусишина висвітлює його власне матеріальне становище, у тому числі інвестиції у різні сфери, такі як шоу-бізнес та власний бізнес з освітлення. Незважаючи на політичну активність, депутат не забуває і про комерційні аспекти своєї діяльності, засновуючи власну компанію, яка відзначається у сфері розваг та освітлення подій. Важливою деталлю в декларації є також згадка про партнерські стосунки з президентом Володимиром Зеленським, які не обмежуються лише професійними контактами, але і виходять на рівень перехресних кумів. Однак депутат не приховує своїх сумнівів щодо політичної партії Зеленського, визначаючи її як "створену на коліні". У своїй декларації Володимир Андрусишин також розкриває, що тепер отримує заробітну плату від ТОВ "Медіалайт", володіючи часткою в бізнесі, який спеціалізується на освітленні для розважальних заходів. Важливим елементом є також доходи дружини депутата, яка, крім основної діяльності у компанії "Медіалайт", має власний ФОП, що забезпечує підтримку театральних та концертних заходів.

Депутат Київської міської ради, Володимир Андрусишин, відомий не лише своєю політичною активністю, а й вражаючим асортиментом автомобілів та коштовностей. У його автопарку знаходяться чотири ексклюзивні моделі: Mercedes-Benz Vito 2018 року випуску за 1,43 мільйона гривень, раритетний Cadillac 1987 року випуску, оцінений у 1,62 мільйона гривень, Toyota Land Cruiser 200 2016 року випуску, що коштувала йому 2,45 мільйона гривень, та найновіша придбана модель Audi E-Tron 2021 року, за яку він віддав майже 2,6 мільйона гривень. Окрім вражаючого автопарку, у депутата та його дружини є розкішні коштовності. У 2012 році депутат здійснив покупку наручного годинника HUBLOT за 100 тисяч гривень, тоді як його дружина придбала жіночу каблучку від DAMIANI за таку ж суму. Дружина також володіє годинником від HUBLOT, за який заплатила 330 тисяч гривень у 2015 році, а також каблучкою від GRAFF за 560 тисяч гривень, яка збагатила її колекцію у 2021 році. На рахунку у Андрусишина також мається невелика нерухомість: житловий будинок площею 267 квадратних метрів у Києві, а також дві земельні ділянки загальною площею 2 тисяч квадратних метрів у столиці, а також паркомісце.

Декларація депутата Київської міської ради, Володимира Андрусишина, викликала значний інтерес та резонанс серед громадськості. Відкриття щодо доходів дружини депутата, їхнього майнового стану та розкриття деталей про їхні автомобілі та коштовності відображають важливі аспекти фінансової діяльності представника політичного середовища. Ретельне вивчення декларації надає можливість громадськості отримати більш повну картину щодо фінансової стійкості та активів депутата та його родини. Такі відкриття є важливим кроком у забезпеченні прозорості та відкритості у політичній сфері, що є фундаментальним для будівництва довіри громадян до владних структур.

Операція Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), що стосується затримання колишнього начальника Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України Артема Шила та інших осіб за підозрою у вчиненні корупційних діянь, відкриває широкі можливості для розкриття складних фінансових маніпуляцій. За даними, отриманими від НАБУ, схеми Артема Шила з закупівлями трансформаторів для "Укрзалізниці" допомагали фінансувати салони краси 365 STUDIO, які належать його дружині Ірині. Обшуки, проведені за місцем проживання Артема та Ірини Шило, а також на об'єктах, пов'язаних із салонами краси, виявили значні суми коштів у доларах США та євро. Дослідження журналістів вже раніше підтвердило причетність сім'ї Шило до широкомасштабної корупційної мережі, де компанії, засновані на їхніх іменах, використовувалися для виведення коштів та приховування корупційних схем. Проведене слідство підтверджує, що частина коштів, отриманих від незаконних діянь у сфері державних закупівель, направлялася на ремонт і розвиток салонів краси, що перевищувало розумні межі витрат на ці цілі. Дії сім'ї Шило викликали підозру щодо можливого виведення коштів за межі України та участі у міжнародних фінансових маніпуляціях. Загалом, розслідування продовжується, і очікується розкриття нових фактів корупційних дій та їхніх наслідків.

У результаті проведеного розслідування і операції правоохоронних органів стало відомо, що колишній начальник Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ Артем Шило може бути причетний до корупційної схеми, пов'язаної з закупівлею трансформаторів для "Укрзалізниці". За попередніми даними, гроші, отримані через цю схему, намагалися вивести за межі країни та використовувалися для фінансування салонів краси 365 STUDIO, які належать дружині Шила. Розслідування також виявило підозрілі фінансові операції та маніпуляції, пов'язані з ремонтом та розвитком цих салонів. Підозрювані дії сім'ї Шило, включаючи можливе виведення коштів за межі країни, спричинили серйозні наслідки та викликали необхідність подальшого розслідування цієї справи.

У контексті поточної ситуації, 3 квітня студенти-чоловіки отримали можливість перетинати кордон під час воєнного стану за певних умов, що стало суттєвим кроком у політиці перетину кордону. За словами речника Державної прикордонної служби України, Андрія Демчука, "Нові правила вже набирають чинності. З сьогоднішнього дня ми будемо пропускати цю категорію чоловіків за умови наявності всіх необхідних документів". Ухвалена 2 квітня постанова Кабінету Міністрів України значно розширила можливості виїзду за кордон для студентів-чоловіків. Це рішення стало важливим кроком для багатьох студентів, що прагнуть отримати якісну освіту за кордоном. Згідно з новими правилами, студенти-чоловіки можуть виїжджати за кордон, якщо вони відповідають певним критеріям, а також надають необхідні документи, які підтверджують їхні наміри та статус.

Постанова також вимагає від студентів пред'явити ряд документів для виїзду, серед яких зокрема згадується відомість про навчання, підтвердження фінансової спроможності, а також медичне страхування. Ці вимоги, як стверджують урядовці, спрямовані на забезпечення безпеки та контролю за процесом виїзду студентів-чоловіків за кордон.

Нагадаємо, що у минулому, восени 2022 року, українські студенти-чоловіки, які мали намір навчатися в іноземних університетах, стикалися зі значними труднощами при виїзді за кордон. Довгі черги на пунктах пропуску, відмови та непорозуміння із прикордонниками стали нещасною реальністю того часу. Причиною цього була неоднозначність та нечіткість законодавства щодо виїзду чоловіків під час воєнного стану. Однак нова постанова Кабінету Міністрів України усунула ці недорозуміння та стала важливим кроком у забезпеченні прав студентів-чоловіків на отримання якісної освіти за кордоном.

Юристи наголошують, що це рішення також забезпечує право на освіту, закріплене в Конституції України, і відповідає міжнародним стандартам. Нові правила також враховують зміни в законодавстві щодо мобілізації. Згідно з останніми змінами, мобілізують у віці від 25 років тих, хто не виконував строкову службу, а також добровільно можна мобілізуватися до досягнення цього віку. Таким чином, нові правила виїзду за кордон дозволяють студентам-чоловікам не лише здобувати якісну освіту, а й забезпечують їхні права та безпеку під час процесу перетину кордону в умовах воєнного стану.

У результаті нової постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня, студенти-чоловіки отримали можливість виїзду за кордон під час воєнного стану за певних умов. Це рішення стало важливим кроком для багатьох студентів, що прагнуть отримати якісну освіту за кордоном. Нові правила виїзду забезпечують безпеку та контроль за процесом перетину кордону, вимагаючи від студентів відповідності певним критеріям та пред'явлення необхідних документів. Це рішення також відповідає міжнародним стандартам і забезпечує право на освіту, закріплене в Конституції України. Також, нові правила враховують зміни в законодавстві щодо мобілізації, що стає додатковим плюсом для студентів-чоловіків. В цілому, ця постанова сприяє розвитку міжнародного співробітництва в галузі освіти та забезпечує студентам-чоловікам можливість отримати якісну освіту за кордоном у період воєнного стану.

Радник мера Маріуполя, Михайло Андрющенко, повідомив, що Російська Федерація намагається відкрити залізничний маршрут в окупованій території, і це може стати реальністю вже до травня. Про це в коментарі для "24 каналу" розповів радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.

Він зауважив, що противник не будує маршрут з нуля, а використовує існуючі шляхи для поліпшення логістики. Наприклад, до початку вторгнення на Донбас існувала дорога, яка з’єднувала Маріуполь, Москву і Санкт-Петербург.

Окупанти зайнялися будівництвом залізниці на захопленій території, яка має з’єднати Росію з Кримським півостровом. Вони шукають полегшення у логістиці, сподіваючись на покращення життя.

Радник мера Маріуполя додав, що будівельні роботи наближаються до завершення. Росія має велику кількість ресурсів, людей і техніки, які працюють над проєктом цілодобово. З високою ймовірністю до травня залізниця буде готова до експлуатації.

Проте, окупанти не будували ділянку дороги з нуля, вони лише відновлюють зруйноване 2014 року. "Вони не всю залізницю будують, а добудовують окремі ділянки. Непридатні для експлуатації частини вони або замінюють, або перебудовують", — заявив Петро Андрющенко.

Таке сполучення між Росією та Україною надасть ворогові перевагу у військовій логістиці, збільшить обсяг військових ресурсів на фронті. ЗС РФ зможуть швидше доставляти боєкомплекти на лінію фронту Донецької області. Це створює серйозну загрозу для безпеки національних сил оборони.

Загалом, важливо вжити заходів, щоб унеможливити будівництво цієї залізниці, оскільки вона може стати значним загрозою для національної безпеки України на фронті боротьби за свою територіальну цілісність.

20 березня ми отримали повідомлення про те, що Російська Федерація продовжує будівництво залізниці на окупованих територіях, але зазнає певних труднощів. Представниця ОК "Південь" Наталія Гуменюк зазначила, що ворог вкладає значні економічні зусилля у спорудження альтернативної ділянки дороги через захоплені регіони, але здійснити її вчасно не вдається.

Це свідчить про те, що спроби Росії зі зміцнення та розширення транспортної інфраструктури на окупованих територіях стикаються зі значними труднощами і перешкодами. Такі проблеми можуть виникати через різні фактори, включаючи технічні труднощі, економічні обмеження та опозицію з боку міжнародної спільноти.

Це також підкреслює, що українська влада та міжнародні партнери повинні продовжувати свою працю щодо забезпечення санкційного тиску та ізоляції Росії від світового співтовариства, щоб уникнути успіху її агресивних дій та подальшого порушення територіальної цілісності України.

Не дивлячись на зусилля Росії, важливо залишатися бджолиними та готовими до будь-яких можливих випробувань, щоб захистити територіальну цілісність України та забезпечити мир та стабільність в регіоні.

У висновках можна зазначити наступне:

• Російська Федерація продовжує будівництво залізниці на окупованих територіях, але стикається з певними проблемами і труднощами.

• Спроби Росії зі зміцнення та розширення транспортної інфраструктури на окупованих територіях свідчать про її наміри подальшого впливу на регіон.

• Українська влада та міжнародні партнери мають продовжувати працювати над забезпеченням санкційного тиску та ізоляції Росії від світового співтовариства.

• Важливо залишатися бджолиними та готовими до будь-яких можливих випробувань, щоб захистити територіальну цілісність України та забезпечити мир та стабільність в регіоні.

Службову перевірку начальника ТЦК у Рівному, підполковника ЗСУ Олександра Ярмошевича, розпочато через викрите в мережі відео, де він, як заявляють, цілується з колегами на робочому місці. Це відео, опубліковане в медіа, містить кадри, зняті, очевидно, за допомогою таємного відеоспостереження в службовому приміщенні, де начальник ТЦК демонструє інтимні дії з різними співробітницями. Сухопутні війська ЗСУ підтвердили розпочаття службової перевірки у зв'язку з цим випадком.

Учасник АТО та підполковник ЗСУ Олександр Ярмошевич займав посаду начальника Рівненського ТЦК. Подальші дії та рішення військових стосовно цього інциденту будуть залежати від результатів перевірки, яка включатиме аналіз вмісту відео, часових параметрів його зйомки, а також факту встановлення таємного відеоспостереження у службовому приміщенні.

Цей випадок став предметом публічної уваги через соціальні мережі та медіа, викликаючи обговорення щодо етики та дотримання службових норм у військовому середовищі.

У результаті вищезгаданої ситуації важливо провести адекватну службову перевірку щодо дій начальника Рівненського ТЦК, оскільки виявлені на відео неслужбові стосунки з колегами порушують принципи професійної поведінки та можуть мати негативний вплив на робочий колектив та дисципліну. Важливо з'ясувати всі обставини цього випадку, включаючи правомірність та обґрунтованість використання таємного відеоспостереження, а також дотримання військової етики та службових норм у військовому закладі. Залежно від результатів перевірки будуть прийняті відповідні заходи, щоб забезпечити дотримання законності, дисципліни та професійних стандартів серед військовослужбовців.

Український суд повернув Успенський собор державі: що це означає? Український суд виніс рішення щодо повернення Успенського собору, який належить Українській православній церкві Московського патріархату (УПЦ (МП)), у державну власність. Суд визнав передачу собору церкві незаконною через його статус пам’ятки культурної спадщини. Прокурори надали докази незаконності цього рішення та суд визнав його недійсним, а також скасував реєстрацію права власності на цю пам’ятку. Вартість собору становить понад 8,5 мільйонів гривень, і тепер він повертається у державну власність. Це рішення має велике значення для Української Православної Церкви та місцевої громади, адже собор є важливим культурним об'єктом і місцем богослужінь.

Український суд виніс рішення про повернення Успенського собору у Каневі у державну власність після того, як визнав передачу цієї пам'ятки Українській Православній Церкві Московського патріархату незаконною. Прокурори надали докази порушення законодавства, а суд скасував реєстрацію права власності на собор, визнавши рішення виконкому міської ради недійсним. Це рішення має важливе значення для збереження культурної спадщини та прав законних власників цієї пам'ятки, і воно підтверджує важливість дотримання закону в сфері охорони історичних об'єктів.

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов'язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п'яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов'язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов'язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов'язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов'язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв'язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об'єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.