Події

Сімейне Майно та Фінансові Трансакції: Розгляд Інвестицій Бабичів і Супутників

У висновках статті важливо відзначити наступне:

• Родина Бабичів, особливо Ірина Бабич, показала значне зростання їхнього майнового стану за останні роки, вклавши в нерухомість і автівки.

• Однак, їхні доходи та придбане майно, зокрема, квартири та земельні ділянки, викликали підозри щодо їхньої легальності, і Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) звинуватило їх у надмірному збагаченні.

• Інші особи, які придбали майно від Бабичів, також потрапили під обстріл критики та підозр.

• Схожі випадки надмірного збагачення зафіксовані і в інших регіонах України, що свідчить про ширше поширення цього явища і можливу потребу в подальших заходах по боротьбі з корупцією.

• Судові суперечки та розслідування продовжуються, що вказує на необхідність подальшого контролю та ретельного аналізу фінансових транзакцій цієї родини та інших залучених осіб.

У результаті розслідування, що провадиться Офісом Генерального прокурора, було оголошено про підозру двом чоловікам у підробці листів від військових частин та отриманні благодійної допомоги на суму 1,7 мільйона гривень. Виявилося, що підозрювані, не маючи жодного відношення до Збройних Сил України, відправляли листи від імені військових частин до благодійних фондів та волонтерських організацій з проханням про гуманітарну допомогу. Після зв’язку фондів з підозрюваними за вказаними номерами телефонів, останні отримували необхідне обладнання та аптечки, які подалі реалізовували. Шахрайство було розкрите, коли фонди перевірили факт отримання допомоги військовими частинами, і виявили, що жодні листи не надсилалися, а допомога не надходила.

Поки що встановлено причетність підозрюваних до семи епізодів шахрайства на суму близько 1,7 мільйона гривень. Обом затриманим оголошено про підозру у шахрайстві, і застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Виявлено випадки шахрайства, коли двоє чоловіків підробляли листи від військових частин та отримували благодійну допомогу, яка становила 1,7 мільйона гривень.Підозрювані, не маючи жодного відношення до Збройних Сил України, надсилали листи від імені військових частин до благодійних фондів та організацій з проханням про допомогу.Шахрайство було розкрите після перевірки факту отримання допомоги військовими частинами, коли виявилося, що листи не надсилалися, а допомога не надходила.Причетність підозрюваних встановлено до семи епізодів шахрайства на загальну суму близько 1,7 мільйона гривень.Затриманим оголошено підозру у шахрайстві, і застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.Ці висновки свідчать про важливість контролю за благодійними внесками та необхідність ефективного запобігання подібним випадкам шахрайства, які можуть завдати шкоди довірі суспільства до благодійних організацій та військових структур.

Після звільнення з-під варти підозрюваного Олександра Лієва, колишнього посадовця Міністерства оборони, у справі про розкрадання майже 1,5 млрд гривень на закупівлю снарядів, ухвалений Вищим антикорупційним судом, залишаються багато невирішених питань. Звільнений під особисте зобов'язання, Лієв залишається обвинуваченим у великому корупційному скандалі, проте поки що його винуватість чи невинність не встановлені. Важливо зазначити, що цей випадок є одним із багатьох в серії антикорупційних дій українських владних структур, спрямованих на боротьбу з корупцією у сферах оборони та військових закупівель.

Справа про заволодіння майже 1,5 мільярда гривень на закупівлю снарядів для Збройних Сил України, у якій фігурує колишній посадовець Міністерства оборони Олександр Лієв, залишається однією з найважливіших корупційних справ в Україні. Незважаючи на його звільнення з-під варти, питання стосовно винуватості чи невинуватості ще залишаються відкритими. Цей випадок свідчить про продовження боротьби українських владних структур з корупцією в оборонній сфері та військових закупівлях.

У Німеччині розкрили злочинне планування, що призвело до трагічної загибелі українки Маргарити Разаз та викрадення її дитини. Затримана пара, виявивши себе як друзі, насправді складалася з чоловіка та жінки, які підозрюються у вбивстві Маргарити. Жінка, росіянка на ім'я Інна, має 43 роки, а її чоловік Марко — 44-річний німець, який є м’ясником. Вони виховують трьох синів.

Незважаючи на видиму нормальність їхнього життя, один з сусідів повідомив, що м'ясник в грудні повідомив йому про народження доньки у січні. Проте ця новина викликала здивування, оскільки дружина м'ясника не виглядала вагітною. Той же сусід наголосив, що не очікував таких злочинних дій від цієї пари, яка завжди вважалася ввічливою та приємною.

Маргарита Разаз відправилася до Європи на початку 2023 року з метою допомогти своїй доньці з маленькою дитиною. Вона мешкала разом зі своєю матір'ю у селі Білухівка Полтавської області. Проте знайомі українки підозрюють, що Інна, яка познайомилася з Маргаритою, коли остання шукала пологовий будинок, може мати відношення до зникнення Маргарити.

Друзі загиблої підтверджують, що Маргарита часто проводила час з Інною та її чоловіком і навіть святкувала разом з ними дні народження. Тим часом росіянка розповідала про хворобу своєї дитини, яку було важко перевірити.

Останній раз Маргарита зв'язалася 6 березня, коли повідомила, що її мамі стало погано, і Інна з чоловіком нібито відвезли її додому та матір до лікарні. Проте подальших зусиль щодо розшуку Маргарити та її матері залишилися безрезультатними.

• Затримання пари, підозрюваної у вбивстві українки Маргарити Разаз та викраденні її дитини, свідчить про можливе планування злочину.

• Підозрювана жінка, росіянка на ім'я Інна, та її чоловік Марко, німець-м’ясник, перебувають під слідством.

• Існують свідчення про непорозуміння щодо здоров'я дитини Інни та Інни самої, що може мати відношення до зникнення Маргарити.

• Суспільство вражене злочином, оскільки підозрювана пара завжди виглядала ввічливо та приємно, а також підтримувала знайомство з загиблою.

• Невдалий розшук Маргарити Разаз та її матері свідчить про складність справи та важкість розслідування.

Сумнівні угоди та родинні зв'язки: скандал у Київському метрополітені розгортається

У висновках слід зазначити наступне:

Управління столичного метрополітену уклало сумнівну угоду на капітальний ремонт "червоної гілки" з компанією, що належить родичці бізнес-партнера керівника метрополітену.Контракт, загрифований як "для службового користування", став причиною сумнівів щодо його легітимності та вибору підрядника.Розкрито можливу переплату метрополітену за матеріали та обладнання, а також вказано на конфлікт інтересів через зв'язки керівництва метрополітену з підрядними компаніями.Вимагається відсторонення керівника метрополітену від посади та проведення розслідування правоохоронними органами.Зазначені факти викликають серйозні сумніви у діяльності керівництва метрополітену та вимагають відповідних заходів для забезпечення чесності та прозорості у проведенні державних закупівель.

Спеціальні служби України викрили зрадників, які на замовлення ФСБ готували ракетні удари по Україні та хоронили останки загиблих російських вояків під Києвом. Служба безпеки виявила двох агентів ФСБ, які активно діяли на території Київщини. Звербовані батько та син готували атаки з використанням ракет на столичний регіон, надаючи ворожим службам геолокації військових об'єктів та виробничих потужностей. На їхній рахунок також було передано координати місць виробництва українських безпілотників. Однак завдяки ретельній роботі спецслужб зрадницькі плани були розкриті, а агенти ФСБ затримані. Дії цих зрадників є викликом для національної безпеки України, тому вони стануть перед судом зі звинуваченням за вчинені злочини.

У результаті проведеної спецоперації Служба безпеки України затримала сім'ю зрадників, які співпрацювали з російською ФСБ. Ці зрадники готували ракетні удари по українським об'єктам та приховували останки російських вояків під Києвом. Виявлені дії є серйозним порушенням національної безпеки та суверенітету України. Затримання цих осіб є важливим кроком у боротьбі з російською агресією та спробами дестабілізації ситуації в країні. Така діяльність не може бути допущена, і винні повинні нести відповідальність за свої дії перед законом України.

Україна втратила видатного політика, колишнього керівника Закарпатської та Луганської облдержадміністрацій, колишнього народного депутата та генерала Геннадія Москаля, який помер у віці 73 років. Причиною його смерті стала тяжка хвороба. За словами парламентарів, політик пішов з життя вранці 17 березня. "Після важкої хвороби помер Геннадій Москаль. Вічна пам'ять. Співчуття родині. Він займав багато державних посад, був справжнім патріотом та талановитою особистістю", — написав Княжицький у соціальних мережах. Геннадій Москаль народився 11 грудня 1959 року в селі Задубрівка Чернівецької області. Він був генерал-лейтенантом поліції, кандидатом юридичних наук та доцентом. На позачергових парламентських виборах 2007 року був обраний народним депутатом від партії "Наша Україна – Народна самооборона", у 2012 році був вдруге обраний до Верховної Ради від партії "Батьківщина". У березні 2015 року він очолив Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію. З липня 2015 по червень 2019 року він був керівником Закарпатської облдержадміністрації. Його внесок у розвиток держави та його патріотизм завжди будуть пам'ятатися та шануватися.

Українська політична сцена зазнала втрати у зв'язку із смертю Геннадія Москаля — відомого політика та громадського діяча. Він відзначався своїм патріотизмом та активною громадською позицією. За свою кар'єру він обіймав численні посади, включаючи керівництво облдержадміністраціями. Смерть Москаля стала великою втратою для української політики та суспільства в цілому. Його служба і внесок у розвиток країни завжди будуть пам'ятатися та вшановуватися.

Співробітники Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури виявили низку порушень у діяльності АТ “Укрзалізниця”, пов'язаних з заволодінням значною сумою коштів – 117 мільйонів гривень. У цьому скандальному випадку підозру було оголошено семи особам. Серед них – колишній заступник директора філії “Центр забезпечення виробництва” АТ “Укрзалізниця” Олексій Онисимюк та київський підприємець Володимир Котляр. За даними слідства, підприємець Котляр контролював три компанії, які брали участь у тендерах на постачання кабельно-провідникової продукції для “Укрзалізниці”. Виявлено, що ці компанії здійснювали злочинну схему, завищуючи ціни на свою продукцію. Діючи як невидимий “бек-офіс”, вони маніпулювали тендерами та заволодівали коштами, що призвело до значних збитків для “Укрзалізниці”. Така незаконна діяльність призвела до великих фінансових втрат та складних правових наслідків для всіх залучених осіб.

В результаті розслідування співробітників Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було виявлено серйозні порушення у діяльності АТ "Укрзалізниця", що призвели до втрат у розмірі 117 мільйонів гривень. Підозра була оголошена семи особам, серед яких виявилися колишній заступник директора філії АТ "Укрзалізниця" та київський підприємець. Схема заволодіння коштами була здійснена через штучне завищення цін на постачану продукцію, що призвело до значних збитків для компанії. Цей випадок є ще одним підтвердженням необхідності посилення боротьби з корупцією в усіх сферах діяльності державних підприємств та викриття та покарання винних осіб.

Ракетний удар, що спустився на Одесу 15 березня, змусив місто зануритися в хвилю скорботи і непередбачуваності. Це став найбільш масовим та катастрофічним за кількістю жертв нападом, що скоїли російські окупанти. Загалом, в результаті цієї трагедії втратили життя 20 мирних мешканців, підтвердивши це голова Одеської обласної військово-цивільної адміністрації, Олег Кіпер, у своєму офіційному зверненні через канал у Telegram.

Тривалий список поранених, яких у різному стані здоров'я перебуває в лікарнях, викликає ще більше турботи. За даними зранку 16 березня, ця кількість складає 40 осіб, з яких дев'ять перебувають у важкому стані, потребуючи негайної медичної допомоги.

Оголошення дня жалоби в Одеській області стало виявом відданості та співчуття до всіх, хто постраждав через безжалісний акт агресії. "Сьогодні ми оголошуємо день жалоби у місті та області через 20 загиблих в результаті найбільш масового за кількістю жертв ракетного удару російських окупантів. Ще раз висловлюю щирі співчуття родинам загиблих", — наголосив Кіпер.

Напад відбувся в два етапи, після першого удару рятувальники та медичний персонал намагалися допомогти постраждалим, але російські вороги не мали милосердя та знову обстрілювали місто. Атака була завдана за допомогою балістичних ракет "Іскандер-М", що призвело до руйнування трьохповерхової будівлі рекреаційного комплексу та пошкодження принаймні 10 приватних будинків, автосервісної станції, газопроводу, а також автомобілів швидкої медичної допомоги та Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до інформації від місцевої влади, загалом в результаті цієї атаки поранено 75 осіб, серед яких зазнали втрат молодіжні та військові працівники. Серед загиблих виявилися не лише мирні мешканці, а й представники рятувальної, медичної та поліцейської служб. Ця трагедія залишить глибокий слід у серцях усіх, хто відчув на собі її наслідки.

Внаслідок жорстокого ракетного удару, що стався в Одесі, місто зазнало неймовірних втрат — загинули 20 осіб, а близько 75 людей отримали поранення. Ця трагедія стала найбільш масовою за кількістю жертв у історії міста. Належна вдячність виявляється рятувальникам, медичному персоналу та поліцейським, які намагалися надати допомогу в умовах небезпеки. Оголошений день жалоби свідчить про щире співчуття і підтримку усім, хто втратив близьких та постраждав у цій біді. Важливо нагадати про необхідність міжнародної співпраці для запобігання подібним трагедіям у майбутньому та забезпечення безпеки для мирного населення.

Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід для Олександра Лієва, колишнього голови департаменту Міністерства оборони, відпустивши його під особисте зобов'язання у справі про розкрадання 1,5 мільярда гривень для Збройних сил України. Разом з ним ще чотирьох осіб підозрюють у злочині. Захід запроваджено після рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду взяти Лієва під варту до 8 квітня. Попередньо затримання сталося 27 січня під час спроби Лієва виїхати за кордон. Екс-чиновник відкидає звинувачення, стверджуючи, що контракт був укладений за прийнятними цінами, а також наголошує, що вніс жорсткі штрафні санкції за порушення угоди.

У вищезгаданій статті йдеться про зміни у запобіжних заходах стосовно колишнього голови департаменту Міністерства оборони, Олександра Лієва, у справі про розкрадання майже 1,5 мільярда гривень при закупівлі боєприпасів для Збройних сил України. Вищий антикорупційний суд вніс зміни, відпустивши його під особисте зобов'язання, разом з іншими підозрюваними. Лієв відкидає звинувачення та стверджує, що контракт був укладений за прийнятними цінами, додавши жорсткі штрафні санкції за порушення угоди.