Події

Херсон уже тривалий час живе в умовах постійної небезпеки, спричиненої регулярними обстрілами та руйнуванням цивільної інфраструктури. У такій ситуації питання зведення надійних укриттів і створення безпечних просторів для населення набуває особливого значення. Саме тому будь-які підозри щодо нецільового використання коштів, передбачених для цих потреб, викликають широкий суспільний резонанс і потребують ретельної перевірки.

За наявною інформацією, правоохоронні органи аналізують документи та договори, пов’язані з будівництвом захисних споруд, а також перевіряють обсяги виконаних робіт і відповідність їх заявленій вартості. Йдеться про бюджетні кошти, які мали бути спрямовані на облаштування укриттів у навчальних закладах, медичних установах та житлових районах міста. Слідчі дії включають вивчення фінансової звітності, проведення експертиз і допити посадових осіб та підрядників.

Наразі три провадження на загальну суму 5,2 млн грн уже скеровано до суду. У цих справах завершено досудове розслідування та зібрано матеріали, які, за оцінкою слідства, містять достатні підстави для судового розгляду.

Решта кримінальних проваджень перебувають на стадії розслідування. Правоохоронці встановлюють можливі схеми розподілу коштів, коло причетних осіб та остаточний розмір завданих збитків.

У прокуратурі наголошують, що в умовах воєнного стану питання використання коштів на безпекові потреби перебуває на особливому контролі. Розслідування триває, а остаточну правову оцінку діям фігурантів надасть суд.

Українське медіа «Бабель» входить у нову фазу розвитку після зміни структури власності. Контрольний пакет акцій у розмірі 75% перейшов до Олексія Бабенка — CEO компанії з виробництва безпілотників «Вирій Індастрі». Відповідну частку було викуплено у словацької компанії «АйДжі», яка раніше виступала інвестором видання. Ще 25% корпоративних прав залишаються у головної редакторки, що забезпечує збереження редакційного впливу на стратегічні рішення.

Залучення до складу акціонерів представника технологічного сектору може означати посилення інвестицій у цифрову інфраструктуру, розвиток мультимедійних форматів та зміцнення позицій видання на українському інформаційному ринку. З огляду на досвід нового мажоритарного власника у сфері інноваційного виробництва, медіа отримує потенціал для масштабування, підвищення операційної ефективності та впровадження сучасних управлінських практик.

Останнім часом навколо Бабенка з’явилися публічні зауваження у медіапросторі. Зокрема, окремі ресурси заявляють про затримки у виконанні контрактів на постачання безпілотників. Йдеться про повідомлення щодо нібито невчасної поставки 100 000 дронів з оптоволоконним управлінням на загальну суму близько 7 млрд грн. Ці твердження поширювалися у відкритих джерелах та соціальних мережах і викликали суспільний резонанс.

Про цю ситуацію також писав журналіст Юрій Ніколов, звертаючи увагу на масштаби контрактів і строки їх виконання. Представники компанії публічно коментують виробничі процеси в межах комерційної та оборонної діяльності, наголошуючи на складності серійного виробництва та логістики в умовах воєнного часу.

На тлі зміни структури власності медіа експерти відзначають важливість прозорості управління та розмежування бізнес-активів і редакційної політики. Подальший розвиток подій залежатиме як від корпоративних рішень нових співвласників, так і від офіційних результатів перевірок щодо виконання оборонних контрактів.

У Дніпропетровській області правоохоронні органи припинили діяльність незаконного механізму ухилення від мобілізації, до організації якого був причетний посадовець регіонального підрозділу Державна міграційна служба України разом із адвокатом. Слідство встановило, що службовець використовував своє службове становище для оформлення документів із недостовірними відомостями, які дозволяли військовозобов’язаним чоловікам уникати призову під час воєнного стану.

За інформацією Офіс Генерального прокурора, організатор схеми координував дії з іншими учасниками, зокрема забезпечував виготовлення фіктивних довідок та внесення змін до офіційних реєстрів. Адвокат, який долучився до протиправної діяльності, підшуковував клієнтів і консультував їх щодо алгоритму дій для отримання незаконних документів. Вартість «послуги» могла сягати кількох тисяч доларів США залежно від складності оформлення та терміновості.

Слідство встановило, що за 5 тисяч доларів США вони забезпечували незаконне виготовлення та видачу посвідок на постійне проживання в Україні, оформлених нібито на іноземців. Насправді ж громадянам України створювали фіктивний статус іноземця, що дозволяло уникати перевірки військово-облікових документів під час мобілізаційних заходів.

Для реалізації схеми використовували анкетні дані реальних іноземців. У документи вклеювали фотокартки військовозобов’язаних українців. Комунікація з клієнтами здійснювалася через месенджери, а передача коштів відбувалася під час особистих зустрічей через адвоката, який виступав посередником.

Правоохоронці задокументували отримання двох частин неправомірної вигоди на загальну суму 10 тисяч доларів. Після передачі підробленої посвідки на постійне проживання фігурантів затримали.

Під час обшуків вилучено підроблений документ, мобільні телефони та листування, що, за даними слідства, підтверджує координацію дій між учасниками схеми. Суд обрав підозрюваним запобіжні заходи.

Наразі тривають слідчі дії для встановлення інших можливих учасників та додаткових епізодів незаконної діяльності.

У межах спільної роботи журналісти Слідство.Інфо та Dnipro.media оприлюднили дані про ймовірне користування нерухомістю в центрі Москви родичкою українського бізнесмена Тимура Міндіча. Йдеться про квартиру, яка, відповідно до інформації з російського державного реєстру нерухомості, оформлена на сім’ю Висоцьких.

За даними розслідувачів, об’єкт розташований у престижному районі російської столиці та може мати значну ринкову вартість. Журналісти вказують, що аналіз відкритих реєстрів, а також супутніх документів і зв’язків між власниками допоміг встановити можливу причетність родички підприємця до користування цим житлом. Водночас формальним власником у документах значиться інша особа — представник родини Висоцьких.

У матеріалах розслідування зазначається, що жінка з ім’ям Любов Михайлівна, прізвище якої у частині даних вказане як Журавльова, здійснювала замовлення у московському універмазі. У витоках також фігурує російський номер телефону, пов’язаний із цими покупками. Окремо журналісти звертають увагу на збіг персональних даних у базах різних сервісів, де ім’я та електронна адреса пов’язані з профілем, що містить ім’я, співзвучне з Тімуром Міндічем.

За інформацією розслідувачів, чоловіком Любові Міндич може бути російський бізнесмен Андрєй Журавльов, який має спільний бізнес із низкою компаній у РФ. Також повідомляється, що діти цієї родини є громадянами Росії.

Окремий блок розслідування стосується власників квартири. За даними російського реєстру нерухомості, житло з 2009 року належить Єлєні Аброськіній. Її чоловік Ніколай Аброськін у різні роки працював на керівних посадах у структурах, пов’язаних із Міноборони та адміністрацією президента РФ.

Журналісти зазначають, що намагалися отримати коментарі від згаданих осіб. Водночас публічних підтверджень чи спростувань щодо користування квартирою у матеріалах розслідування не наводиться. Тімур Міндіч у коментарі журналістам заперечив наявність майна сестри в Росії.

Також у публічному просторі раніше з’являлися записи, пов’язані з матеріалами антикорупційних органів, у яких згадувалися можливі плани придбання нерухомості за кордоном. Самі фігуранти цієї інформації коментували її обмежено або відмовлялися від детальних пояснень.

Розслідування викликало широкий суспільний резонанс на тлі інших корупційних скандалів, пов’язаних із колом осіб, що фігурують у публічному просторі. Офіційних звинувачень у межах цього епізоду наразі не оприлюднено, а наведені дані базуються на журналістських джерелах та витоках інформації.

Перша дисциплінарна палата Вища рада правосуддя ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Деснянський районний суд Києва Ірини Татаурової. Підставою для такого рішення став сплив установлених законом строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду матеріалів справи члени палати проаналізували обставини, викладені у скарзі, а також дотримання процесуальних норм і часових меж, передбачених законодавством. У центрі уваги перебувало питання, чи можливо застосувати дисциплінарні заходи після завершення визначеного періоду. Відповідно до чинних норм, притягнення судді до відповідальності має відбуватися у межах конкретного строку, який обмежує повноваження дисциплінарного органу в часі.

Ірина Татаурова працює суддею з 2013 року. До переведення в Деснянський районний суд Києва вона здійснювала правосуддя у Вінницькому міському суді та Староміському районному суді Вінниці.

У період Революції Гідності 2013–2014 років суддя ухвалювала рішення щодо учасників протестів. Зокрема, у січні 2014 року вона постановила взяти під варту на 60 діб дизайнера Антона Стогова, якого слідство пов’язувало з подіями на вулиці Грушевського. Сам чоловік категорично заперечував участь у масових заворушеннях і стверджував, що був затриманий дорогою додому. Його свідчення підтверджували інші особи.

Після винесення рішення щодо Стогова в Києві відбулися акції підтримки. Згодом апеляційний суд змінив запобіжний захід на домашній арешт, а в травні 2014 року кримінальне провадження було закрите через відсутність складу правопорушення.

Крім цього, у січні 2014 року суддя ухвалювала рішення щодо інших осіб, пов’язаних із подіями протестів, а також учасників поїздки до резиденції тодішнього президента у Межигір’ї. У 2015 році Тимчасова спеціальна комісія дійшла висновку про порушення присяги суддею, після чого було ініційовано процедуру її звільнення.

Згодом рішення про звільнення переглядалося в судах різних інстанцій. У 2020 році судові рішення були скасовані, а суддю поновлено на посаді. У 2021 році її також поновили з виплатою компенсації за вимушений прогул.

У 2022 році Державне бюро розслідувань повідомляло про нову підозру щодо рішень, ухвалених у період подій 2014 року. Окремо розглядалася дисциплінарна справа у Вищій раді правосуддя. Паралельно суддя подала заяву про відставку, однак її розгляд був відкладений до завершення дисциплінарного провадження.

Наразі, після рішення дисциплінарної палати про закриття справи через строки давності, подальша доля кадрового питання залежатиме від інших процедур, передбачених законодавством.

За декларацією за 2024 рік, суддя отримала понад 1,45 млн грн заробітної плати та понад 88 тис. грн пенсійних виплат.

У новому етапі розслідування Національного антикорупційного бюро України у справі «Мідас» йдеться про ймовірне відмивання 12,9 мільйона доларів, які можуть бути пов’язані з корупційними діями колишнього міністра енергетики Герман Галущенко. У матеріалах слідства використовується кодове ім’я «Сигизмунд», що, за даними розслідувачів, вказує саме на цього посадовця.

Відеозаписи та документи, що потрапили до НАБУ, не містять прямої згадки прізвища ексміністра, проте контекст розмов і подій дозволяє слідчим робити висновки про його причетність. За версією бюро, операції могли бути спрямовані на легалізацію значних сум, отриманих у непрозорий спосіб під час перебування посадовця на державній службі.

За версією слідства, схема, що отримала назву «Шлагбаум», стосувалася розрахунків із контрагентами державного підприємства НАЕК «Енергоатом». Йдеться про можливі «відкати», які підрядники нібито сплачували за своєчасне погашення заборгованостей за виконані роботи. За даними НАБУ, розмір неправомірної вигоди міг становити від 10% до 15% суми контрактів.

У розслідуванні зазначається, що частину коштів легалізували через фінансові інструменти, зокрема операції з криптовалютами (ймовірно, стейблкоїном USDT), а також через інвестування у фонд, зареєстрований у лютому 2021 року на острові Ангілья. Структуру, за даними слідства, очолював іноземний громадянин, який міг надавати послуги з управління активами.

За інформацією НАБУ, кошти надходили на рахунки фонду у швейцарських банках, де їх розміщували на депозитах. Під час перебування на посаді міністра, як стверджується, понад 7,4 млн доларів було перераховано на рахунки двох компаній на Маршаллових островах. Ще близько 4 млн доларів, за даними слідства, отримано готівкою у Швейцарії.

У матеріалах справи також зазначено, що частину коштів могли спрямувати на оплату навчання дітей у швейцарських закладах, медичні послуги та інші особисті витрати. Для приховування участі посадовця, за версією слідства, на Маршаллових островах створили дві компанії, інтегровані в структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невіс. Бенефіціарами вказували колишню дружину та дітей.

Крім того, НАБУ повідомляє, що через довірену особу з кодовим ім’ям «Рокет» організація могла отримати понад 112 млн доларів готівкою від протиправної діяльності у сфері енергетики у 2021–2025 роках. Передача коштів, за даними слідства, здійснювалася в офісі на Софійській площі або через посередників. Облік вівся у так званій «чорній бухгалтерії» під назвою «Комплекс».

Наразі триває досудове розслідування. Остаточну правову оцінку викладеним фактам надасть суд.

Блогер Володимир Бондаренко оприлюднив власне бачення можливих причин резонансного вбивства Андрій Портнов, пов’язавши трагедію з тривалим корпоративним протистоянням навколо столичного ринку. У центрі уваги опинився Ринок «Столичний» — великий торговельний комплекс у Київ, який неодноразово ставав об’єктом публічних конфліктів і судових процесів.

За словами автора оприлюдненої версії, ключовим фактором могла стати боротьба за контроль над земельною ділянкою площею 157 гектарів на Борщагівці. Саме на цій території розташований ринок, що має стратегічне значення для гуртової торгівлі аграрною продукцією в столиці та області. Земля такого масштабу в межах міста становить значну економічну цінність, а відтак стає предметом інтересу впливових бізнесових і політичних груп.

Далі в матеріалах згадується звернення до Національного антикорупційного бюро України у травні 2021 року із повідомленням про можливі правопорушення, пов’язані з активами ринку. Автори версії стверджують, що розслідування просувалося повільно, а нова активізація могла бути пов’язана з іншими подіями у кримінальних провадженнях.

Також у дописах згадуються інші гучні події 2025 року, зокрема вбивства осіб, яких пов’язують із різними бізнес-інтересами. Водночас офіційних підтверджень зв’язку між цими епізодами наразі не оприлюднено, а правоохоронні органи не повідомляли про встановлені мотиви або замовників.

Слід підкреслити, що наведені твердження базуються на версіях окремих публічних осіб і потребують офіційного підтвердження з боку слідства. На цей момент правоохоронні органи продовжують розслідування обставин злочину, а остаточні висновки можуть бути зроблені лише після завершення процесуальних дій.

У зоні митного контролю міжнародних поштових відправлень співробітники Київської митниці викрили чергову спробу незаконного переміщення наркотичних засобів через державний кордон України. Під час перевірки посилки, що прибула з Таїланду до Київської області, митники виявили невідповідність між заявленим у декларації вмістом та фактичним наповненням відправлення.

Згідно з митними документами, у міжнародному поштовому відправленні мали знаходитися сухофрукти. Однак під час огляду до перевірки була залучена кінологічна команда разом зі службовою бельгійською вівчаркою Норою. Саме завдяки професійній підготовці чотирилапого помічника вдалося оперативно виявити приховані заборонені речовини.

Під час перевірки службовий собака чітко позначив підозріле відправлення. Подальший експрес-тест підтвердив наявність у пакетах речовини рослинного походження, що містить канабіс. Загальна маса вилученого становила 3,71 кілограма брутто.

Канабіс належить до наркотичних засобів, обіг яких обмежений законодавством України, а його ввезення без спеціального дозволу заборонено. Про виявлене кримінальне правопорушення митники повідомили правоохоронні органи.

У взаємодії з Служба безпеки України були проведені оперативні заходи. За їхніми результатами осіб, причетних до організації постачання, затримано та повідомлено про підозру за частиною третьою статті 305 Кримінального кодексу України — контрабанда наркотичних засобів в особливо великих розмірах.

Наразі тривають слідчі дії.

26 лютого 2026 року припадає на четвер і стає 1463-м днем від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ця дата поєднує в собі болісні спогади, силу громадянської позиції та глибоке усвідомлення вартості свободи. Вона нагадує про події, які змінили хід історії держави, і водночас засвідчує стійкість українського суспільства перед випробуваннями війни.

День кримського спротиву російській окупації

На площі зібралися кримські татари, українці та представники інших національностей, які виступили проти спроб відокремлення Криму. Ця подія стала символом відкритого громадянського спротиву російській агресії на півострові.

Православні віряни цього дня вшановують пам’ять Святий Порфирій Газський. Він народився близько 347 року в Солуні, у молодому віці обрав чернечий шлях і подвизався в Нітрійській пустелі в Єгипті.

Згодом оселився в Єрусалимі, де провадив суворе аскетичне життя. У 392 році був висвячений на пресвітера та став хранителем Чесного Хреста. Приблизно 395 року його обрали єпископом міста Газа. Там він активно проповідував християнство, домігся закриття язичницьких храмів і сприяв утвердженню нової віри. Помер близько 420 року.

26 лютого також відзначають низку тематичних подій.

Всесвітній день фісташок присвячений одному з найдавніших горіхів, який вирощують понад дві з половиною тисячі років.

День цифрового навчання припадає на останній четвер лютого. Його започаткували у 2012 році, щоб привернути увагу до розвитку онлайн-освіти та сучасних освітніх технологій.

День термоса пов’язаний з патентуванням у 1904 році вакуумної колби для збереження температури рідин, що стало основою сучасного термоса.

У народі 26 лютого звертали увагу на погоду. Ясне блакитне небо віщує холодні ночі, гомін птахів зранку — потепління. Якщо часто трапляються зайці чи їжаки, зима ще затримається.

Цього дня не радять садити рослини, особливо вербу, а також уникати зав’язування вузлів, щоб не накликати фінансові труднощі. Водночас вважається доброю традицією молитися за здоров’я та духовне зміцнення.

За новим стилем іменини святкують Антон, Євген, Олександр, Тарас, Теодор, Федір.За старим стилем — Артем, Василь, Володимир, Гавриїл, Іван, Михайло, Микола, Павло, Семен, Степан, Тимофій, Анна, Віра, Зоя, Ірина, Світлана та інші.

Посольство України в Індонезії повідомило про відсутність будь-яких офіційних звернень щодо ймовірного викрадення на острові Балі синів двох відомих дніпровських підприємців — Ігоря Комарова та Єрмака Петровського. Відповідну позицію оприлюднили у Міністерство закордонних справ України, наголосивши, що дипломатичні установи діють у межах визначених процедур і реагують на кожен сигнал, який може стосуватися безпеки громадян України за кордоном.

За даними зовнішньополітичного відомства, станом на тепер від індонезійських правоохоронних органів не надходило жодних офіційних підтверджень факту злочину. Це означає, що інформація, яка шириться у соціальних мережах та окремих медіа, наразі не має документально зафіксованого підтвердження з боку компетентних структур країни перебування. У подібних ситуаціях ключове значення має перевірка кожного повідомлення через офіційні канали взаємодії між державами.

Крім того, представники посольства встановили контакт з адвокатом одного з чоловіків, які фігурують у повідомленнях. За його словами, клієнт уже залишив територію Індонезії. Щодо другого можливого постраждалого офіційних звернень від родичів чи представників до дипломатичної установи не надходило.

Раніше ми повідомляли про викрадення двох громадян України на Балі групою осіб чеченського походження. Згідно з цими даними, одному з чоловіків начебто вдалося втекти, тоді як іншого могли утримувати з вимогою викупу у 10 мільйонів доларів.

Індонезійське видання Bali Post повідомляло, що інформація про можливий інцидент надійшла до поліції ще 15 лютого, а подія нібито сталася поблизу району Джимбаран. Водночас офіційного підтвердження цієї версії від правоохоронних органів Індонезії наразі немає.