Події

На Львівщині співробітники Служби безпеки України спільно з поліцією провели успішну операцію, в ході якої затримали посадовця одного з місцевих органів влади. Операція стала результатом тривалої розслідувальної роботи, що дозволила зібрати достатньо доказів для підтвердження злочинної діяльності чиновника. Під час затримання було виявлено ознаки корупційних схем, що включали незаконне отримання коштів за сприяння в наданні певних адміністративних послуг.

Спільна робота СБУ та правоохоронців підкреслює важливість координації дій між різними державними органами для боротьби з корупцією на всіх рівнях влади. Такі операції є частиною широкомасштабної стратегії, спрямованої на очищення державного апарату та відновлення довіри громадян до інституцій влади. Підозрюваному в даному випадку загрожує серйозне покарання, включаючи можливе позбавлення волі, якщо його вина буде доведена в суді.

Затриманому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 ККУ (одержання неправомірної вигоди службовою особою). На час слідства Кравченка відсторонили від посади, а суд визначив йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 500 тис. грн.

Правоохоронці продовжують слідчі дії для встановлення всіх обставин справи та можливої причетності інших осіб до незаконного переміщення ювелірних виробів через митний кордон.

Працівники Державного бюро розслідувань здійснили успішну операцію, у результаті якої було викрито співробітника правоохоронних органів Київської області. Офіцер отримав неправомірну вигоду у розмірі 10 тисяч доларів США та брав участь у організації незаконного вирощування наркотичних засобів. Згідно з даними ДБР, цей співробітник поліції став частиною злочинної групи, яка здійснювала контроль над наркобізнесом у регіоні. Його роль полягала не лише в отриманні хабарів, а й у сприянні вирощуванню та розповсюдженню наркотиків, що значно ускладнювало боротьбу з цією проблемою на місцевому рівні.

За інформацією правоохоронців, група осіб, що займалась нелегальним виробництвом наркотичних засобів, діяла під прикриттям правопорядку, використовуючи зв'язки з державними структурами для уникнення покарання. В результаті проведених слідчих дій було задокументовано кілька фактів корупційної діяльності, що дозволило зібрати достатньо доказів для арешту підозрюваного. Наразі триває розслідування, і очікується, що найближчим часом будуть встановлені всі учасники цієї злочинної мережі.

Правоохоронця затримали та повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27 та ч. 2 ст. 310 КК України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна. Також підозрюваному повідомлено про пособництво у незаконному посіві та вирощуванні коноплі за попередньою змовою.

Особа, яка передавала хабар, підозрюється у наданні неправомірної вигоди та незаконному збуті наркотичних засобів за ч. 3 ст. 369 і ч. 3 ст. 307 КК України.

Наразі за місцем проживання підозрюваних проведено обшуки, під час яких вилучено мобільні телефони та чорнові записи. Суд обрав запобіжний захід для правоохоронця у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Нещодавно слідчі Національної поліції України викрили організовану злочинну групу, яка використовувала передові технології штучного інтелекту та DeepFake для оформлення фальшивих кредитів на імена українців. Зловмисники відкривали банківські рахунки від імені реальних осіб, серед яких було щонайменше 286 громадян. У результаті цієї шахрайської схеми на деяких із них було оформлено кредити на суму понад 4 мільйони гривень.

Організаторкою цієї оборудки виявилася 33-річна жінка, яка під час повномасштабного вторгнення виїхала до Польщі. Для реалізації злочинної діяльності вона залучила свого колишнього чоловіка та знайомого з Миколаєва, які брали безпосередню участь у виготовленні фальшивих документів та оформленні кредитів. Відтак, за допомогою технологій DeepFake, зловмисники створювали підроблені відео, що дозволяли їм обманювати банківські установи та отримувати кредити, не маючи реального доступу до особистих даних людей.

Дані використовувалися для несанкціонованого входу до мобільних застосунків українських банків та системи BankID через «Дію». Після цього організаторка створювала короткі підроблені відео з технологією DeepFake, накладаючи обличчя потерпілих на власне, щоб пройти автоматичну фотоверифікацію у банках.

За допомогою таких підробок зловмисники уклали договори та відкрили рахунки на українців. Отримані кошти переводили на контрольовані рахунки, конвертували у криптовалюту та обготівковували.

Наразі трьом учасникам групи повідомлено про підозру за шахрайство, вчинене організованою групою у великих розмірах в умовах воєнного стану, та за несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем.

Відділ соціального захисту Гадяцької міської ради оголосив про проведення капітального ремонту покрівлі адміністративної будівлі територіального центру. Це важливий крок, спрямований на збереження та вдосконалення умов для працівників і відвідувачів закладу, що надає соціальні послуги громадянам. Загальна сума договору на виконання робіт перевищує 1,1 мільйона гривень, що свідчить про серйозний підхід до якісного виконання ремонту та забезпечення довгострокової експлуатації об'єкта.

Ремонт покрівлі є необхідним кроком для запобігання подальшому руйнуванню будівлі та створення комфортних умов для роботи соціальних працівників, а також для безпеки мешканців, що користуються послугами центру. Відомо, що покрівля адміністративних будівель часто піддається впливу різних погодних умов, тому її своєчасний ремонт дозволяє не лише продовжити термін експлуатації будівлі, але й значно знижує витрати на майбутні ремонти.

Власником ПП “Будівельник” є чинний депутат Гадяцької міської ради від партії «Рідне місто». Ба більше, компанія має тісний зв’язок із місцевою владою — її колишній керівник і співзасновник нині займає посаду міського голови Гадяча.

Фірма й досі зареєстрована за тією ж адресою та використовує той самий номер телефону, що й інші підприємства, пов’язані з родиною мера. Це викликає обґрунтовані підозри у потенційному конфлікті інтересів і можливому використанні бюджетних коштів у приватних інтересах.

Укладання договору без конкурентних торгів позбавило інших учасників можливості запропонувати нижчу ціну чи кращі умови. У громадськості виникає питання: чи дійсно ремонт коштує понад мільйон гривень, чи це лише спосіб перерозподілу грошей у коло “своїх”.

Місцеві активісти закликають контролюючі органи звернути увагу на цю угоду та перевірити обґрунтованість витрат, а також дотримання законодавства про публічні закупівлі.

Директора департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Романа Ткачука відсторонили від займаної посади через нову підозру у службовій недбалості. Це вже шоста подібна підозра щодо нього, пов’язана з розтратами бюджетних коштів та неналежним виконанням обов’язків у сфері цивільного захисту. Відсторонення стало результатом розслідування, яке виявило нові факти порушень, що ставлять під загрозу ефективність управління та безпеку громадян столиці.

Згідно з офіційною інформацією, Роман Ткачук неодноразово ігнорував вимоги щодо правильного використання бюджетних коштів, що призвело до фінансових порушень. Його діяльність піддавалася перевірці з боку правоохоронних органів, які неодноразово висловлювали підозри щодо невиконання службових обов'язків, зокрема в частині забезпечення належного рівня цивільного захисту населення. Окрім того, відсутність чіткої організації робіт та неналежний контроль над витратами бюджету призвели до численних збоїв у роботі системи, що покликана забезпечувати безпеку та стабільність міста.

Попри всі попередні звинувачення, чиновник продовжував працювати до середини вересня 2025 року. Спочатку дистанційно, за розпорядженням міського голови Києва, а після 13 вересня Ткачук знову особисто відвідував роботу.

Загалом, за даними слідства, Роман Ткачук має шість підозр, які стосуються службової недбалості, розтрати коштів та інших зловживань. Один із найгучніших епізодів – трагедія у Деснянському районі, коли через зачинені укриття під час обстрілу загинули люди.

Попри кримінальні провадження, Ткачук отримував заробітну плату. Згідно з декларацією, за 2024 рік він заробив понад 1,3 мільйона гривень, а його дружина — понад 2 мільйони гривень, працюючи у приватній компанії.

Роман Ткачук є депутатом Київради від партії «Удар». Його департамент відповідав за організацію системи цивільного захисту у столиці, зокрема за готовність укриттів і реагування під час надзвичайних ситуацій.

Наразі правоохоронці продовжують слідчі дії, щоб з’ясувати всі обставини можливих зловживань та встановити коло осіб, причетних до порушень.

Важливість розвитку національної культури в умовах глобалізації Розвиток національної культури в сучасному світі є надзвичайно важливим завданням, особливо в умовах глобалізації, яка ставить перед кожним народом нові виклики та можливості. З одного боку, глобалізація сприяє інтеграції культур, збагаченню взаєморозуміння та поширенню знань. З іншого – вона несе загрозу знищення культурної самобутності, розмиваючи межі між народами і їх традиціями. Для України цей процес є особливо актуальним, оскільки національна ідентичність, мова та культура є основою для розвитку нації та збереження її історичної пам’яті.

В умовах активного впливу західної культури та технологій, важливо зберігати та розвивати власні культурні цінності, освіту, мистецтво і традиції. Підтримка національної культури через освіту, державні програми та соціальні ініціативи сприяє не лише збереженню національного обличчя, але й створенню позитивного іміджу країни на міжнародній арені. Українська культура повинна бути важливою складовою глобального культурного простору, а не тільки самобутнім явищем, яке існує осторонь від загальносвітових процесів.

Для транспортування деревини чоловіки переобладнали два автомобілі підвищеної прохідності, зробивши з них закриті лісовози. Під час обшуків техніка та знаряддя злочину були вилучені.

Правоохоронці затримали лісокрадів під час чергового перевезення незаконно добутої деревини. Наразі встановлюються всі епізоди їхньої діяльності та оцінюються збитки, завдані державі.

Усім трьом фігурантам уже повідомлено про підозру.

Сьогодні православні віряни вшановують пам’ять святої преподобної Параскеви Тирновської, жінки великої духовної сили, котра присвятила своє життя служінню Богу, молитві та допомозі нужденним. Вона була прикладом непохитної віри та відданості своєму покликанню. Ще в юності Параскева прагнула до духовної чистоти, шукаючи не лише зовнішньої, а й внутрішньої гармонії. У своїй молодості вона залишила батьківський дім і вирушила до святих місць, де на довгі роки оселилася в усамітненні, присвятивши себе суворому посту та молитвам. Це була справжня спроба приборкати свою плоть і душу, здобути святий спокій і рішуче йти шляхом праведності.

Повернувшись на батьківщину за Божим знаменням, Параскева мирно відійшла до Господа, залишивши по собі незабутній слід. Її життя стало прикладом смирення, благочестя та відданості Богу, що надихало і надихає безліч людей на землі. Вшанування пам’яті святої Параскеви має велике значення не лише для церковного життя, але й для народної традиції. Здавна вважалося, що свята оберігає оселю, шлюб та жіночу працю, тому цей день набував особливого значення для багатьох українців. Сватання, призначене на день святої Параскеви, вважалося сприятливим, а сама свята здатна дарувати благословення на щасливе подружнє життя та добробут у домі.

Віруючим заборонялося сваритися та відмовляти у допомозі бідним, адже вважалося, що добрий вчинок у день Параскеви повернеться сторицею. Важка хатня праця також була під забороною — аби не «змити» родинний захист.

14 жовтня мають іменини ті, хто носить імена Гнат, Кузьма, Михайло, Назар, Петро та Параска. Талісманом цього дня вважається камінь альмандин — символ нових знайомств, теплих почуттів та емоційної гармонії.

Цього дня народилися визначні українці: актор і діяч театру Володимир Кучинський, льотчик і Герой України Ігор Матьков, офіцер ЗСУ Володимир Гринюк.

Історія також зберігає пам’ять про ключові події, що сталися 14 жовтня: битва при Гастінґсі, заснування Олександрівської фортеці — майбутнього Запоріжжя, проголошення УПА у 1942 році, а також об’єднавчий Собор українських церков у США.

Крім духовного значення, цей день наповнений міжнародними подіями: в Україні відзначають День створення УПА — символ боротьби за незалежність, у світі проводять Всесвітній день майбутнього без карієсу, Міжнародний день стандартизації та День екологічної освіти, що нагадує про нашу відповідальність за планету.

14 жовтня — це поєднання минулого й майбутнього, духовності й громадянського обов’язку, день, що об’єднує пам’ять, традицію та прагнення до гармонії.

Бердичівський міськрайонний суд виніс вирок щодо подружжя, яке здійснило крадіжку в магазині верхнього одягу під час дії воєнного стану. Подія сталася в березні цього року. Як стало відомо з матеріалів справи, жінка зайшла до магазину, де почала приміряти кілька шкіряних курток. Після того, як вона вибрала одну, покинула торгову залу, не сплативши за товар. Її чоловік тим часом також вибрав куртку і намагався винести її з магазину, однак був помічений персоналом і негайно затриманий. Він повернув товар, не встигнувши втекти.

Проте жінка, не зважаючи на вимогу власниці магазину повернути куртку, спробувала втекти. Але їй не вдалося завершити втечу: на її шляху стали випадкові свідки, які перешкодили їй покинути місце події. Зрештою, жінку було затримано. Обидва підозрювані були передані до правоохоронних органів, де проти них було відкрито кримінальне провадження.

Суд встановив, що подружжя діяло не за попередньою змовою, а кожен самостійно. Жінку визнано винною у тяжкому злочині, тоді як дії чоловіка перекваліфіковано як замах на крадіжку (ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України). Обом призначено покарання – 5 років обмеження волі.

Під час винесення вироку суд врахував низку пом’якшувальних обставин: щире каяття, сприяння слідству, прохання потерпілої не карати суворо, а також тяжке захворювання чоловіка.

Вирок наразі не набув чинності й може бути оскаржений (справа №274/2345/25).

Фірма «Больверк», заснована 28-річним Артемом Замотаєвим — сином генерал-майора Міноборони Євгена Замотаєва, за досить короткий час змогла перетворитись із маловідомого підприємства на одного з лідерів оборонної галузі України. Її успіхи стали справжнім феноменом в українському бізнес-середовищі, а стрімкий розвиток компанії неможливо не помітити. Якщо до 2022 року фірма ледве зводила кінці з кінцями, то вже у 2023 році «Больверк» заявив про дохід у 602 млн грн, а у 2024 році перевищив позначку в 1 млрд грн, що стало справжнім проривом для компанії. Вражаюче зростання продовжується, і лише за перший квартал 2025 року фірма заробила 250 млн грн.

Спеціалізуючись на виробництві простих комплектуючих для Збройних сил України, компанія змогла налагодити великий обсяг контрактів і здобути визнання як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Попри те, що продукція «Больверк» не відзначається високими технологічними складнощами, сама діяльність компанії стала важливим елементом забезпечення обороноздатності країни. Її роль у підтримці української армії в умовах війни з Росією важко переоцінити, а вражаючий фінансовий успіх є яскравим прикладом того, як правильна стратегія та цілеспрямованість можуть призвести до кардинальних змін навіть у найскладніших умовах.

Під час зростання доходів фірми син генерал Замотаєв обіймав посаду начальника Центрального управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міноборони. Саме він фігурував у скандалі зі схемами закупівлі неякісних мін, які, за інформацією журналістів, надходили до фронту із браком.

Євген Замотаєв — не новачок в оборонній сфері. Він очолював Центральне ракетно-артилерійське управління ЗСУ, керував держконцерном «Техвоєнсервіс», а після повномасштабного вторгнення повернувся у військову систему. У 2024 році він просував термінове укладання контрактів на вітчизняні боєприпаси — саме ті, що згодом виявилися бракованими.

Скандал із неякісними снарядами призвів до арешту директора Павлоградського хімзаводу Леоніда Шимана — давнього знайомого Замотаєва. Обидва мали спільні проєкти ще у 2013–2014 роках у рамках утилізації боєприпасів. Також Замотаєва пов’язують із «тендерним королем» Міноборони Олегом Мітрохіним. Разом вони є співзасновниками інвестфонду «Гіперіон», який володіє часткою у науково-інженерній компанії «Булава».

«Булава» у 2024 році заробила 282 млн грн — у 140 разів більше, ніж роком раніше. Її співзасновниками є сам Замотаєв, син Мітрохіна — Артем та їхній менеджмент. Замотаєв-старший і Мітрохін зареєстрували торгову марку Bulava/Булава, що свідчить про амбіції в оборонному секторі.

Крім того, Артем Замотаєв із жовтня 2024 року очолює інвестфонд «Равісанс», який раніше контролював нардеп Тарас Козак — соратник кума Путіна Віктора Медведчука. Такий зв’язок ще більше загострює питання про вплив оточення на держзакупівлі у час війни.

Поки українські військові ризикують життям на фронті, приватні структури, пов’язані з керівництвом Міноборони, перетворюються на мільярдні бізнеси. Конфлікт інтересів, який мав би бути предметом розслідування, натомість залишається поза увагою правоохоронних органів.

Очільник Криворізької центральної окружної прокуратури Олег Рижков володіє значними активами, що включають не лише кілька нерухомих об'єктів, а й значні готівкові заощадження. У його декларації зазначено кілька квартир, а також чималий автопарк, що не може залишити без уваги громадськість. Одним з перших активів, зазначених у його декларації, є квартира площею 35,2 м², яку Рижков придбав ще в 2009 році. Цей об'єкт нерухомості є старшим у його портфелі, однак на цьому його володіння не обмежуються.

Згідно з декларацією, прокурор також має право користування житловим приміщенням площею 161 м², оформленим у 2017 році. Власником цієї оселі є його мати, Галина Рижкова. Проте, крім цього, жінка також є власницею іншої квартири площею 83,8 м², що є її приватним майном.

Особливу увагу привертає діяльність матері прокурора, Галини Рижкової. До виходу на пенсію вона також працювала в прокуратурі, однак нині володіє рекреаційною базою відпочинку на березі річки Інгулець. Територія закрита, охороняється, має пірс та власний пляж. Окрім того, їй належить кілька торгових кіосків та низка комерційних приміщень у місті.

Дружина прокурора, Надія Рижкова, теж працює в органах — у прокуратурі №1 Кривого Рогу. Проте п’ять років тому вона фігурувала у кримінальному провадженні за фактом підробки обвинувального акта. Сума хабаря, за даними слідства, становила близько 10–15 тисяч доларів. Однак справа була закрита прокуратурою Дніпропетровської області, і жодних наслідків для Рижкової не настало.

Попри численні запитання щодо походження статків та можливих зловживань, жодних офіційних розслідувань стосовно родини Рижкових нині не ведеться. Їхній спосіб життя залишається яскравим прикладом того, як прокурорські династії зберігають вплив і накопичують майно далеко за межами офіційних зарплат.