Події

Згідно з Павлом Демчуком, юридичним радником Transparency International Ukraine, енергетика завжди привертала увагу до можливих корупційних схем. Недавні скандали, такі як «Газова справа» Онищенка, «Роттердам+» та суперечка навколо «Центренерго», за висновками Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, суттєво пошкодили країну. Ці події ускладнили розвиток енергетичної сфери, зробивши її осередком корупційних зловживань на протязі багатьох років.

Одним із найскладніших кейсів у цій галузі є справа братів Дубневичів, пов’язана з розкраданням газу на теплових електростанціях. Правоохоронці оцінюють загальний збиток для держави у розмірі приблизно 2 мільярдів гривень. В справі зазначається причетність колишнього народного депутата, а також численні спроби затягнути судовий процес.

Розглянемо деталі цієї схеми та її можливі наслідки для сучасної України.

У 2016 році Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), розпочала перевірку закупівель газу для Новояворівської та Новороздільської теплових електростанцій на Львівщині. У результаті цієї перевірки виявлено, що енергокомпанії, що керували цими ТЕЦ, використовували пільговий газ, закуплений у «Нафтогазі», не за призначенням.

За обвинуваченням, при закупівлі газу для ТЕЦ, ці компанії створювали видимість того, що газ необхідний для виробництва тепла для населення Новояворівська та Нового Роздолу. З метою зниження цін на тепло для населення, «Нафтогаз» продавав газ за пільговими цінами, інколи утричі дешевше, ніж для інших споживачів. Однак, замість використання газу для генерації тепла, компанії використовували його для виробництва електроенергії, яку продавали на ринку через ДП «Енергоринок».

В результаті цих дій прибутковість виробництва електрики на ТЕЦ значно перевищила нормативи, встановлені НКРЕКП (понад 60% проти 3-5%).

Розслідування цих справ розпочалося в грудні 2016 року, майже одразу після проведення позапланових перевірок на ТЕЦ. За даними детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), практика незаконного використання газу на ТЕЦ тривала протягом двох періодів: у 2013-2015 та 2016-2017 роках.

Головним фігурантом справи є Ярослав Дубневич, один з братів та колишній народний депутат. У зазначений період він разом з Богданом Дубневичем був кінцевим власником підприємств, що управляли вказаними ТЕЦ. У 2019-2020 роках вони передали управління компаніями своїм синам. Додатково, їхнє ім’я також звучить у справі про нелегальний видобуток піску на суму 21 млн гривень.

За період з 2013 по 2015 роки зазначені підприємства уклали кілька договорів з НАК «Нафтогаз» на закупівлю природного газу для виробництва тепла. Обсяг закупівель перевищив 300 мільйонів кубометрів газу на суму понад 1,4 мільярди гривень.

У другому періоді, з 2016 по 2017 роки, було укладено договори на понад 700 мільйонів гривень на закупівлю понад 150 мільйонів кубометрів газу для постачання тепла в міста Львівської області.

Замість використання газу для теплопостачання населення, ТЕЦ використовували його для виробництва електроенергії, що призвело до збитків для «Нафтогазу» приблизно на суму 2,1 мільярда гривень, тоді як ТЕЦ, що були підконтрольні Дубневичам, одержали значні прибутки.

За версією обвинувачення, у злочинну змову вступив менеджмент компаній, керівництво яких перебувало під контролем Ярослава Дубневича. Серед осіб, які звинувачуються, є ексдиректор ТОВ «Енергія» Ігор Кучма, керівник ТОВ «Енергія-Новий Розділ» Ігор Артимко, його заступник Ігор Ільків, фінансовий директор «Енергія-Новий Розділ» Олег Павлишин та ексдиректор ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» Олександр Олексюк.

П’ятеро з фігурантів справи були повідомлені про підозру за перший епізод у 2018 році, а за другий епізод – у 2020 році. Ярославу Дубневичу підозра була оголошена лише 10 жовтня 2023 року, і він став шостим фігурантом. Однак він не з’явився до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), і тому 17 жовтня його було оголошено у розшук, а 13 листопада заочно арештували Вищим антикорсудом. Богдан Дубневич, брат Ярослава, у справі не фігурує, йому навіть не повідомили про підозру.

Обвинуваченням посадовцям компаній та Ярославу Дубневичу інкримінують заволодіння газом на суму понад 2,1 мільярда гривень та легалізацію незаконно отриманого прибутку від продажу електроенергії. За обвинуваченням, Ярославу Дубневичу вдалося “відмити” понад 450 мільйонів гривень, вивівши ці кошти в офшори та повертаючи їх до України як іноземні інвестиції у зелену енергетику.

Цікаво, що у жовтні 2018 року колишній очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький заявляв, що брати Дубневичі не мають стосунку до газових махінацій на теплових електростанціях у Львівській області.

Від початкових перевірок НКРЕКП до моменту обвинувального акту у суді пройшло три роки, а судовий процес триває вже п’ять років. Transparency International Ukraine стежила за цим кейсом з моменту вручення підозр: зазначається, що в процесі судових слухань були часті неявки учасників справи, відмови у об’єднанні епізодів та навіть закриття провадження через «поправки Лозового».

НАБУ оцінює цю справу як одну з найскладніших у сфері економіки, оскільки досудове розслідування вимагало звернення до дев’яти країн, включаючи Швейцарію, США, Кіпр, Латвію, Словаччину, Канаду та Маршаллові Острови.

Було кілька спроб відібрати справу у Вищому антикорупційному суді (ВАКС), проте Апеляційна палата відхилила ці ініціативи. Після третього перегляду підсудності Апеляційна палата ВАКС прийняла рішення, що всі попередні спроби були необґрунтованими. У серпні 2022 року перший епізод справи було закрито і потім відновлено, що призвело до втрати здобутого прогресу через необхідність почати судове слухання спочатку.

Об’єднання двох епізодів справи в один також не прискорило процес. Цей єдиний епізод передали до ВАКС у січні 2023 року, і наразі провадження вже понад рік перебуває на етапі підготовчого судового розгляду. За шість років з моменту початку розслідування правоохоронці зібрали 300 томів матеріалів, які суд повинен дослідити перед прийняттям рішення.

Компанії «Новороздільська ТЕЦ» та «Новояворівська ТЕЦ», які оцінюються у 800 млн гривень, залишаються під арештом. Також затримано 2,3 мільйона євро, що належать особам, близьким до колишнього нардепа Ярослава Дубневича.

У червні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) запропонувала передати обидві ТЕЦ під управління Агентства з управління активами (АРМА). Суддя Солом’янського районного суду у Києві підтримав цю ініціативу, і через чотири місяці АРМА призначило тимчасового управителя компанії «Гарант Енерго М».

Проте управитель стикнувся з активним опором від власників ТЕЦ: персонал відмовлявся виходити на роботу, обладнання демонтували, технічну документацію знищували, а через суд намагалися повернути контроль над активами.

У вересні 2019 року закінчився термін договору з управителем «Гарант Енерго М», і було оголошено новий конкурс. Тендерний комітет вирішив залишити старого управителя для генерації енергії та вибрати нового для розподілу енергії (ТОВ «Альтернатива-Т-ХХІ»). Проте «Гарант Енерго М» не виконав умови, не звітував про готовність до опалювального сезону та не погасив заборгованості із заробітної плати перед «Нафтогазом».

В результаті обидві ТЕЦ без конкурсу передали в управління ТОВ «Нафтогаз Тепло» через заборгованість із зарплати. Ця справа стала важливим драйвером для впровадження процедури «виняткового» управління арештованими активами, що передбачена ст. 21-1 Закону про АРМА. Це дозволило уряду ефективно передавати управління критично важливим інфраструктурним об’єктам, таким як ТЕЦ, для забезпечення їх нормального функціонування.

Незабаром справа перейде на етап розгляду по суті. Організація Transparency International Ukraine наголошує на важливості справедливого та неупередженого судового процесу в даній справі, особливо оскільки вона має прямий вплив на добробут мешканців українських міст і включає колишнього народного депутата, замішаного у складних фінансових схемах.

Розгляд справи не можна очікувати надто швидким, оскільки матеріали кейсу налічують понад 300 томів. Можливо, окремі обвинувачені укладуть угоди з прокурорами, які будуть затверджені Вищим антикорупційним судом (ВАКС). У випадку обвинувального вироку, фігурантам справи загрожують серйозні покарання – до 15 років позбавлення волі за сукупністю злочинів, за які їм інкримінується.

Окрім того, Ярослава Дубневича також обвинувачують у заволодінні 93 мільйонами гривень, призначеними для «Укрзалізниці». За версією обвинувачення, група службових осіб спільно з підконтрольними підприємствами організувала проведення відкритих торгів на закупівлю стрілкових переводів, що призвело до переплат. Ця справа також знаходиться на етапі підготовчого засідання у ВАКС.

Очікується, що результати судового розгляду цих справ будуть цікавими як у плані процесу збору доказів, так і з точки зору матеріального права. Це може мати важливий стримувальний ефект для тих, хто спробує зловживати тарифною державною політикою.

Активність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури викликає жваве обговорення в українському суспільстві. Згідно з повідомленням, підозра була оголошена наближеній особі колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова та його раднику.

Цей інцидент став причиною серйозних дискусій про корупцію в державних структурах та необхідність ефективних антикорупційних заходів. За словами представників влади, боротьба з корупцією є одним із пріоритетних напрямків реформування України, і подібні кроки з підозрами і оголошенням відповідних вироків є необхідними для підтримки правопорядку та зміцнення довіри громадян до державних інституцій.

Суспільство уважно стежить за подальшим розвитком ситуації і очікує на результативність дій правоохоронних органів у цьому складному питанні.

Прес-служби органів повідомили, що ідеться про тестя ексголови ДФС Романа Насірова, забудовника Олександра Глімбовського.

«За процесуального керівництва прокурорів САП детективи НАБУ викрили схему легалізації частини неправомірної вигоди, яку одержав голова ДФС на свою користь та на користь третіх осіб протягом 2015-2016 років. Йдеться про рекордний хабар у розмірі понад 722 млн грн, який надавався за дії, пов’язані із забезпеченням відшкодування ПДВ підконтрольним агрохолдингу юридичним особам у розмірі понад 3,2 млрд грн. Наразі про підозру повідомлено двом особам: наближеній до ексголови ДФС особі (дії кваліфіковані за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України) та його раднику (ч. 3 ст. 209 КК України)», – інформує САП.

Слідство вважає, що Глімбовський допоміг легалізувати 13 млн євро неправомірної вигоди, яку, на думку сторони обвинувачення, отримав Насіров від олігарха Олега Бахматюка за позачергове відшкодування ПДВ його компаніям. Глімбовський нібито легалізував всю суму хабаря та витратив її на придбання недобудованого житлово-офісного комплексу з паркінгом у центрі Києва «Метрополь». Комплекс продовжили будувати та отримувати додаткові доходи, зокрема у 2022-2023 рр.

Наприкінці 2023 року НАБУ і САП домоглися накладення арешту на 81 об’єкт нерухомості та понад 30 млн грн, які забудовник набув завдяки легалізованим коштам.

Іншу частину неправомірної вигоди у сумі 7,9 млн євро, яка знаходилась на рахунках ще однієї підконтрольної офшорної компанії, легалізував радник Насірова. 5,5 млн доларів він відмив шляхом укладення агентського договору у січні 2017 року, а у квітні – серпні 2018 року – ще 2,8 млн євро як оплату за договорами купівлі-продажу.

Вживаються заходи щодо встановлення обставин легалізації останньої частини неправомірної вигоди у розмірі 5,5 млн дол. та причетних до цього осіб.

Раніше повідомлялося, що НАБУ і САП розслідують легалізацію ймовірного хабаря, одержаного Насіровим. У справі фігурував тесть ексголови ДФС Глімбовський.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.

Слідство встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 – серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому, становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії, підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-прокладку, залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.

При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, не включаючи відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.

Національне антикорупційне бюро України розпочало розслідування щодо можливого незаконного збагачення заступника генерального прокурора Дмитра Вербицького після публікації розслідувальним проектом “Схеми” інформації про його розкішні маєтки. Згідно з повідомленням прес-служби Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, ініціатива щодо цього розслідування була оголошена 13 травня, і наразі детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування.

У той же час, Верховна Рада України запросила генерального прокурора Андрія Костіна для пояснення щодо майнового стану його заступника. Депутати висловили зацікавленість у тому, як Дмитро Вербицький зміг придбати дороге майно, не маючи відповідних доходів.

“На сьогоднішній день відсутні деталі, проте існують підстави для подальших перевірок. Тому важливо почути пояснення від Костіна та з’ясувати, яким чином в його офісі контролюються дії Вербицького”, – заявив один з народних депутатів, Олексій Гончаренко.

Відповідно до інформації, Верховна Рада прийняла рішення викликати генерального прокурора на засідання 18 травня для отримання необхідних пояснень.

В першому розслідуванні журналістського проекту “Схеми” зазначалося, що Дмитро Вербицький оселився у таунхаусі котеджного містечка “Конік” у Києві. Цю нерухомість його племінник, виконуючи доручення для одеського бізнесмена, придбав за ціною, яка в шість разів менша за ринкову вартість, що є очевидною підозрою на корупційні схеми.

У другому розслідуванні “Схема” висвітлила історію Крістіни Ільницької, яка є дівчиною Вербицького. У 2024 році вона стала власницею нового автомобіля Porsche та 3-поверхового котеджу також у містечку “Конік”. Загальна вартість цих активів становить не менше 52 мільйонів гривень, в той час як її дохід складає трохи більше 360 тисяч гривень на рік. В коментарі для журналістів Вербицький стверджує, що не фінансував покупки Ільницької і їхні стосунки не мають сімейного характеру.

Однак є цікавий аспект: згідно з даними системи фотофіксації автодорожнього руху “Безпечне місто”, протягом квітня та травня цього року разом з Ільницькою на Porsche їздив і сам Дмитро Вербицький – то як водій, то як пасажир. Вони пересувалися містом на цьому автомобілі, включаючи день покупки котеджу Ільницької. За фотографіями з системи видно, що заступник генпрокурора також використовував цей автомобіль для переміщень у Києві.

На народного депутата України 8-го скликання Роберта Горвата оголошено підозру у незаконному одержанні компенсації за проживання у готельному номері в столиці. Всього йому виплачено 914 тисяч гривень за цей період.

Крім того, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру Горвату в незаконному заволодінні понад 320 гектарами земель державного підприємства, що спричинило збитки на суму 123 мільйони гривень для України.

17 червня Європейський союз утворив комісію з протидії корупції та запобігання недобросовісному використанню західної допомоги, яка надається Києву. Ця ініціатива стосується зокрема €50 мільярдного пакету допомоги, передбаченого до 2027 року.

У місті Яворів на Львівщині стався інцидент, який викликав значний суспільний резонанс. Працівник Територіального центру комплектування (ТЦК) зазнав нападу під час виконання службових обов'язків. Напад відбувся, коли працівник ТЦК супроводжував військовозобов'язаного на медичний огляд.

Хід подій

Під час супроводу військовозобов'язаного, на працівника ТЦК було здійснено напад. Нападник вдарив його важким предметом по голові, що призвело до серйозних травм. Постраждалий був негайно доставлений до лікарні, де йому надали необхідну медичну допомогу.

Реакція громади та влади

Цей інцидент викликав хвилю обурення серед місцевих жителів та колег постраждалого. Громада Яворова висловила свою підтримку потерпілому працівникові ТЦК та закликала до справедливого розслідування події. Місцева влада також відреагувала на інцидент, заявивши про необхідність підвищення безпеки працівників, які виконують службові обов'язки в складних умовах.

Розслідування

Правоохоронні органи розпочали розслідування цього нападу. Вони працюють над встановленням особи нападника та з'ясуванням мотивів злочину. Важливо, щоб винні були притягнуті до відповідальності, а подібні випадки не повторювалися в майбутньому.

Підтримка постраждалого

Колеги та друзі постраждалого працівника ТЦК організували кампанію підтримки, щоб допомогти йому та його родині у цей важкий час. Вони збирають кошти на лікування та реабілітацію, а також висловлюють моральну підтримку.

Необхідність підвищення безпеки

Цей випадок підкреслив необхідність посилення заходів безпеки для працівників ТЦК та інших державних службовців, які виконують свої обов'язки в умовах підвищеної небезпеки. Мають бути впроваджені додаткові заходи захисту, щоб запобігти подібним нападам у майбутньому.

Висновок

Інцидент у Яворові є нагадуванням про важливість безпеки державних службовців під час виконання ними службових обов'язків. Громада та влада мають об'єднати зусилля для забезпечення належного захисту та підтримки працівників, які служать країні. Розслідування цього випадку повинно бути всебічним та справедливим, щоб відновити справедливість і запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

Повідомлення про інцидент надійшло 17 червня через сторінку Facebook Львівського обласного ТЦК та СП. Відзначається, що військовий виконував свої службові обов’язки, коли йому завдали удару по голові. Внаслідок цього він отримав закриту черепно-мозкову травму і був госпіталізований.

У відомстві зазначили, що військовий став на службу до ТЦК та СП міста Яворова після того, як був на фронті, де отримав поранення. У нього осколкові поранення м’яких тканин, термічний опік обличчя та акубаротравматичне ураження обох вух. Це сталося на Миколаївщині наприкінці березня 2022 року.

У Львівському ТЦК наголосили, що так «чоловік подякували йому саме тим, кого він захищав на фронті», і звернулися до всіх військовозобов’язаних громадян України із закликом «не смійте піднімати руку на наших героїв».

Після набуття чинності новим законом про мобілізацію в Україні значно збільшилася кількість випадків примусової мобілізації. Відео таких інцидентів, коли чоловіків буквально вантажать в автомобілі, заполонили соцмережі. Проте є й інша сторона, це коли на працівників ТЦК нападають військовозобов’язані.

Наприклад, 1 червня, у місті Чернівці побилися громадянський та військовий. У ТЦК та СП заявили, що військовий ударив у відповідь, захищаючись. За фактом бійки триває перевірка та встановлюються всі деталі інциденту. На місці конфлікту працювала поліція.

А 6 червня у Києві чоловік напав на працівників ТЦК. Відео бійки виклали в мережу очевидці. У відомстві назвали чоловіка «військовим злочинцем» та стверджують, що він самостійно підійшов до співробітників з метою провокації. Нападника затримала поліція і з’ясувалося, що він є колишнім військовослужбовцем, який ще у квітні 2023-го самовільно залишив військову частину. Отже, справу розслідуватиме ГБР.

Ще один інцидент стався 18 травня у Синельниковому на Дніпропетровщині. При роздачі повісток виник конфлікт між військовим та цивільним. Чоловік узяв у руки ніж та напав на представника ТЦК. Внаслідок інциденту той отримав поранення руки.

Завдяки важливим зусиллям та відновленню соціального життя після дворічної перерви, обумовленої пандемією COVID-19, очікуваний та важливий для багатьох подією — "Марш рівності", також відомий як Марш ЛГБТ, запланований на 16 червня у Києві. Про це з великою радістю повідомила голова організації "КиївПрайд" — Анна Шаригіна. Ця подія, яка стала не лише символом боротьби за права та гідність кожної людини, але й місцем об'єднання й підтримки, важлива для спільноти та суспільства в цілому. Відновлення "Маршу рівності" — це крок до зміцнення толерантного середовища, де кожен має право на вільне вираження своєї ідентичності та отримання поваги до своїх прав та свобод.

Марш ЛГБТ у Києві проведуть, але не в метро, повідомила голова «КиївПрайду».

За словами Анни Шаригіної, у Києві після двох років перерви 16 червня відбудеться «Марш рівності». Участь у заході візьмуть і представники з-за кордону.

“Що стосується безпеки, то з поліцією обговорено маршрут повністю, обговорено план заходу. Ми здійснюємо певні заходи безпеки як організатори, зокрема, те, що марш буде закритим, тільки за попередньою реєстрацією.

Це також є одним із заходів безпеки. Марш відбудеться на вулицях Києва, але це буде недалеко від укриття, як рекомендують інструкції, і ми їх будемо дотримуватися”, – повідомила Шаригіна.

У Львівській області стався шокуючий інцидент, що вразив громадськість — напад на відомого кримінального авторитета, який у мафійному світі відомий під псевдонімом "Джонік". Цей жорстокий акт насильства трапився посеред дня, коли він був розстріляний безжалісними стрілями прямо на вулиці у районі Сокільників.

Подія викликала хвилю емоцій і обурення серед місцевих мешканців, а також стала предметом пильного розгляду правоохоронних органів. Звістка про загибель "Джоніка" рознеслася миттєво, а його ім'я стало темою для гучних розмов у кожному куточку міста.

Той, хто стояв за цим безжалісним нападом, залишається загадкою, і поліція розпочала розслідування з метою знайти винних та притягти їх до відповідальності за цей злочин. Цей випадок ще раз підкреслив складну ситуацію з кримінальною діяльністю в регіоні, а також підкреслив необхідність посилення заходів з розкриття і протидії злочинності.

Смерть "Джоніка" викликала хвилю обурення серед його прихильників, але також спричинила загальне занепокоєння щодо безпеки у місті. Багато вважають, що цей інцидент може стати прелюдією до подальших протистоянь та конфліктів серед злочинних угруповань, що підштовхне поліцію до ще більш активних дій у сфері протидії злочинності.

Інцидент стався близько 11:00 за місцевим часом, повідомляють соціальні мережі.

Зазначимо, що даних про нього у відкритому доступі небагато, а фото взагалі немає.

Він відомий, як місцевий кримінальний авторитет Джонні Балог. За національністю грузин, але має українське громадянство.

“Джонік” отримав паспорт України та громадянство у 2022 році. У системі YouControl Джонні Балог зареєстрований як фізична особа-підприємець (ФОП). Основний вид діяльності — здача в оренду нерухомого майна, а додаткові — продаж м’яса. Також у відкритому доступі є адреса реєстрації та номер телефону. Він зареєструвався як платник податків II групи зі ставкою 20% 16 лютого 2022 року.

Як відомо, його розстріляли, коли він був за кермом автомобіля. Водія з тяжкими пораненнями госпіталізували. Також є версія, що авторитет загинув унаслідок нападу.

Поліція вже оголосила план перехоплення та шукає нападника. Причини замаху наразі невідомі, ймовірно, це може бути пов’язане із кримінальними справами Джонні Балога.

У населеному пункті Книжківці на Хмельниччині сталася небезпечна подія, що вразила не лише жителів цієї маленької спільноти, а й викликала бурхливі обговорення в соціальних мережах. Жителі зібралися на вулицях, обговорюючи та роздумуючи над тим, як таке може трапитися в їхньому мирному куточку землі.

Незважаючи на спокій та безтурботність, яка зазвичай панує у цьому мальовничому куточку, відбулася подія, яка поставила під питання безпеку та стабільність у суспільстві. Цей інцидент вразив серця та розуми місцевих мешканців, вони шукають відповіді та згуртовуються в обличчя проблеми.

Подія викликала не лише хвилювання та стурбованість, але й викликала необхідність у вжитті конкретних заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому. Місцева громада вимагає від влади ефективних заходів безпеки та стрімких дій у напрямку вирішення цієї проблеми.

Такі події не тільки розчулюють та турбують, а й мобілізують громадську думку та дії. Нині жителі Книжківців стають одним голосом у своїх вимогах до влади, активно звертаючись до неї з пропозиціями та рішучими вимогами щодо забезпечення безпеки та порядку в їхньому рідному населеному пункті.

За повідомленням Служби зв’язків із громадськістю Хмельницького Військово-технічного центру культури і Соціально-побутового обслуговування на їх сторінці у Facebook, 11 червня чоловік, народжений у 1984 році, напав на співробітника ТЦК ножем, коли той перевіряв його документи.

“Під час перевірки документів, громадянин 1984 року народження, дістав ніж та здійснив напад на військовослужбовця, якого поранив у ліве плече з боку спини. Надалі військовими було вжито заходів щодо затримання правопорушника та викликано наряд поліції”, – ідеться в повідомленні.

За даними ТЦК, під час огляду речей у порушника було виявлено заборонену речовину та шокер. Наразі нападника затримано. Йому інкримінують умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 КК України), яке карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Дмитро Плетенчук, що лише 45 днів тому став спікером Сил оборони Півдня, раптово оголосив про свою відставку. Цей несподіваний крок викликав хвилю питань та спекуляцій щодо причин його відходу з посади. Сповнений викликів і відповідальностей, Плетенчук залишався ключовою фігурою в оборонній сфері регіону, проте його раптова відставка викликала здивування та невизначеність серед громадськості. Через цей різкий поворот подій стали активно обговорювати можливі причини його відступлення від посади. Відтак, панують різні догадки та припущення щодо того, що могло спонукати його до цього рішення.

“Прошу не шукати ніяких подвійних смислів або “зрадоньки”. Свій функціонал як «кризового менеджера» я виконав і повернувся до виконання обов’язків спікера ВМС ЗС України”, – заявив Плетенчук.

Нагадаємо, він обійняв цю посаду у квітні, після звільнення спікера СОУ Наталії Гуменюк, яку критикували військові журналісти.

Щоправда, кілька днів тому Гуменюк повернулася до роботи у прес-службі, ставши заступником начальника управління комунікацій Оперативного командування «Південь».

Трагічна знахідка відбулася в мальовничому лісі, що розкинувся неподалік від спокійного містечка Дьобельн у федеральній землі Саксонія. Німецька поліція розгорнула масштабну операцію по пошуку 9-річної української дівчинки, яка таємничим чином зникла 3 червня по дорозі до школи. Серця батьків та всього співтовариства стислися від тривоги, коли кожна хвилина безвісті ставала невимовним тягарем.

Подія стала найтрагічнішим кошмаром для всіх, хто знаходився на місці. Досить багато людей долучилося до пошукових робіт, сподіваючись на чудо, але навіть найоптимістичніші надії вразила вістка про знахідку тіла дівчинки. Цей випадок став катастрофічним для всієї спільноти, обурюючи і шокуючи кожного.

Нині поліція активно розслідує обставини цієї трагедії, намагаючись розкрити всі можливі таємниці, які оточують зникнення та загибель маленької дівчинки. Глибокі співчуття висловлюються рідним та близьким загиблої дитини, а також усім, хто відчуває біль та сум у зв'язку з цією втратою. Наразі спільнота об'єднується в глибокій скорботі та розчаруванні, сподіваючись на знайдення відповідальних осіб і належний розплата перед законом.

Про це повідомляють німецькі видання Bild та Frankfurter Allgemeine.

Слідство не знайшло доказів, що дев’ятирічна Валерія стала жертвою сексуального злочину. Однак у поліції розслідують вбивство.

Дівчинка з мамою приїхали до Німеччини у 2022 році. За даними німецьких ЗМІ, її батьки розлучені. Батько — військовослужбовець та воює на сході України.

Уранці 12 червня місцеві ЗМІ повідомили, що в лісі, приблизно за три кілометри від будинку, де наразі проживає сім’я Валерії, знайшли тіло. Пізніше поліція підтвердила, що воно належить зниклій українці.

Нагадаємо, українська дівчинка Валерія зникла дорогою до школи в німецькому місті Дьобельн (Саксонія). До пошуків залучали понад 300 правоохоронців, кінологів, водолазів, рятувальників та гелікоптер.

У контексті непідконтрольного Криму влада Російської Федерації вирішила "націоналізувати" майно ще 110 громадян України, серед яких видатна українська співачка Джамала та колишній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. Ця звістка стала приводом для серйозного обурення та засудження з боку української громадськості та політичного співтовариства. Глибоко заслухані у громадському просторі, подібні дії ставлять під великий сумнів засади справедливості та міжнародного права. Вони свідчать про систематичне порушення прав людини і прагнення підтримати існуючий стан справ, що міжнародно не визнаний.

Про це заявив “глава кримського парламенту” Володимир Константинов російському пропагандистському агентству “РІА Новости”.

За його словами, активами експрем’єра, які потрапили під націоналізацію, стали навчальний корпус, гараж та велика земельна ділянка в Ялті.

Власністю в Криму Джамали окупанти назвали рухоме та нерухоме майно, а також дві земельні ділянки та житлову будівлю в Алушті, які були оформлені на її родичів.

Костянтинов додав, що активи Джамали та Яценюка потрапили до списку зі 110 об’єктів, що підлягають націоналізації в окупованому Криму. Йдеться про майно на південному березі Криму, у Ленінському районі, Феодосії, Керчі, Євпаторії, Сімферополі та Сімферопольському районі. Серед них — активи сім’ї екснародної депутатки України Лідії Котеляк, компанії “Ялтинська кіностудія” та холдингової компанії “Київміськбуд”.

Раніше російська влада Криму стверджувала, що виручила від продажу “націоналізованого” майна українських громадян у Криму 1,7 мільярда російських рублів.

29 грудня 2023 року голова російського парламенту Криму Володимир Константинов заявив про “націоналізацію” 2600 об’єктів рухомого та нерухомого майна громадян України у Криму. Зокрема, до цього переліку увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартира дружини президента України Олени Зеленської.