Події

У Німеччині поліція повідомила про затримання особи, підозрюваної у причетності до вбивства колишнього українського політика Андрія Портнова. Інформацію підтверджують іспанські ЗМІ з посиланням на джерела у слідчих органах. За наявними відомостями, підозрюваний є громадянином України, проте його точні дані поки що не розголошуються.

Слідство утримується від публічних коментарів щодо обставин затримання та мотивів, що призвели до події. Представники німецьких правоохоронних органів не надали додаткової інформації про місце або час затримання, а також про зв’язки підозрюваного з іншими особами.

Андрія Портнова було застрелено в Мадриді майже рік тому. Обставини злочину тривалий час залишалися предметом міжнародного розслідування. Іспанські правоохоронці від самого початку розглядали кілька версій, зокрема можливі мотиви, пов’язані з його політичною діяльністю.

Портнов у минулому обіймав посаду радника тодішнього президента України Віктора Януковича та входив до кола юристів, які формували правові механізми, спрямовані проти учасників Євромайдану. Після зміни влади у 2014 році він залишив Україну.

Слідчі органи продовжують встановлювати всі обставини злочину, а також можливих співучасників. Чи буде затриманого екстрадовано до Іспанії для подальших процесуальних дій — наразі не повідомляється.

Аналітики Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області успішно зупинили потенційне неправомірне використання майже 5 мільйонів гривень державних коштів під час закупівлі послуг із будівництва промислового газопроводу. У процесі системного моніторингу публічних закупівель спеціалісти встановили, що одна з державних установ визначила переможцем тендеру приватне підприємство та уклала з ним договір, який мав ознаки порушення законодавства.

Детальний аналіз документації показав наявність ризиків, пов’язаних із завищенням вартості робіт та непрозорими умовами тендеру. Завдяки вчасному втручанню фахівців вдалося призупинити процедуру та запобігти витраті державних коштів, які могли бути використані з порушенням фінансової дисципліни.

Згідно з вимогами законодавства у сфері публічних закупівель, замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо протягом останніх трьох років той притягувався до відповідальності за подібні порушення. Незважаючи на це, контракт із підприємством було підписано.

У БЕБ наголосили, що ігнорування таких норм підриває принципи прозорості, добросовісної конкуренції та ефективного використання бюджетних коштів. У зв’язку з виявленими ризиками територіальне управління направило відповідні рекомендації замовнику та Державній аудиторській службі.

Після проведення перевірки аудитори підтвердили факт недотримання вимог законодавства у сфері закупівель та зобов’язали розірвати укладений договір. Контракт було достроково припинено, що дозволило уникнути потенційної розтрати державних коштів.

У Бюро економічної безпеки зазначають, що посилення контролю за тендерними процедурами залишається одним із ключових напрямів роботи, особливо в умовах воєнного стану, коли питання ефективного використання бюджетних ресурсів набуває особливої ваги.

Державне бюро розслідувань оголосило про підозру депутату Закарпатської обласної ради від політичної сили «За майбутнє» Іван Барна. Слідство вважає, що посадовець, який паралельно обіймає керівну посаду в Ужгородському надлісництві, міг бути причетним до погодження або сприяння забудові земель державного лісового фонду всупереч вимогам законодавства.

За інформацією правоохоронців, ідеться про дві лісові ділянки сумарною площею понад 8,5 гектара. На цих територіях, за версією слідства, розпочалося спорудження готельно-рекреаційного комплексу. Таке використання земель могло відбуватися з порушенням цільового призначення, що передбачає їх збереження та охорону як частини лісового фонду держави.

У ДБР вважають, що через бездіяльність керівництва надлісництва держава фактично втратила можливість повноцінно розпоряджатися цими ділянками. Орієнтовна вартість земель оцінюється у понад 150 мільйонів гривень.

Слідство також перевіряє інформацію про можливу причетність до схеми інших осіб. За попередніми даними, кінцевим бенефіціаром підприємств, яким належить майно комплексу, може бути народний депутат Нестор Шуфрич. У справі фігурує і керівник комплексу Андрій Опаленик, колишній помічник парламентаря. Йому інкримінують самовільне захоплення земельних ділянок та незаконне будівництво.

Розслідування у цьому провадженні триває з листопада 2025 року. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини використання державних земель і роль кожного з фігурантів. Сам Нестор Шуфрич нині перебуває під вартою за іншими кримінальними провадженнями.

У ДБР наголошують, що перевіряють законність рішень та дій посадових осіб лісового господарства, а також можливі збитки, завдані державі.

У Дніпрі завершено масштабну спецоперацію з викриття шахрайської мережі кол-центрів, яка діяла на території Європи, зокрема обманювала громадян Латвії та Литви. Операція отримала кодову назву «VENI, VIDI, VICI» і була реалізована українськими правоохоронними органами спільно з представниками європейських силових структур за координації Євроюсту.

За інформацією слідства, до діяльності шахрайської схеми були залучені 11 мешканців Дніпра, які організували системну роботу кол-центрів. Вони телефонували потенційним жертвам та пропонували привабливі інвестиційні проєкти у криптовалюту, обіцяючи високі прибутки за короткий термін. На практиці такі пропозиції виявлялися аферами, що призводило до значних фінансових втрат громадян країн ЄС.

На цьому схема не завершувалася. Через деякий час потерпілим писали так звані «юристи», які пропонували допомогу в поверненні втрачених активів. Вони надсилали підроблені документи, записували переконливі відеозвернення та вимагали сплатити комісії або страхові внески. Таким чином жертвам вдруге пропонували заплатити — цього разу за обіцянку повернути вже втрачені гроші.

Отримані кошти зловмисники конвертували у криптовалюту та виводили через підконтрольних осіб. Наразі встановлено дев’ять потерпілих. Загальна сума завданих збитків перевищує 8 мільйонів гривень.

Під час понад 30 обшуків правоохоронці вилучили десятки мобільних телефонів і ноутбуків, серверне обладнання, криптогаманці, банківські картки, готівку, елітні автомобілі та понад 21 мільйон гривень у різних валютах.

Усіх 11 фігурантів затримано. Десятеро перебувають під вартою без права внесення застави. Один із підозрюваних через стан здоров’я перебуває під домашнім арештом. Слідчі дії тривають.

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 24 лютого передали до суду обвинувальний акт щодо колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова та власника будівельної компанії. Ексчиновника підозрюють у незаконному збагаченні, легалізації активів, отриманих незаконним шляхом, та одержанні неправомірної вигоди.

Слідство встановило, що у період 2019–2021 років посадовець здійснював операції, спрямовані на легалізацію коштів, отриманих неправомірним шляхом. Зокрема, гроші використовувалися для фінансування будівництва приватних будинків загальною площею понад 300 квадратних метрів у рекреаційних зонах. Крім того, деталі слідства свідчать про участь у схемах із переведення коштів через бізнес-структури та компанії, афілійовані з ним, що дозволяло приховувати джерело походження капіталу.

Попри те, що збудований будинок фактично належав високопосадовцю, право власності спочатку оформили на товариство. Після повідомлення про підозру нерухомість переоформили на фізичну особу.

Окремий епізод стосується 2022 року. За версією слідства, власник будівельної компанії звернувся до топпосадовця з проханням вплинути на рішення Антимонопольного комітету України щодо скасування результатів тендеру, у якому перемогло інше товариство, та забезпечити перемогу його компанії. В обмін на це він запропонував виконати будівельні роботи в будинку посадовця на узбережжі моря на суму 100 тисяч доларів.

Слідство вважає, що ексчиновник погодився на пропозицію та, використовуючи службове становище, виконав обіцяне. Відповідні державні органи згодом ухвалили рішення, які були вигідні будівельній компанії.

Крім того, у 2020–2022 роках, за даними НАБУ і САП, Смирнов набув активи на загальну суму 17,1 мільйона гривень. Йдеться про автомобілі Mercedes-Benz та Volkswagen, мотоцикли Honda і BMW, три паркомісця в Києві, квартиру у престижному житловому комплексі у Львові та земельну ділянку на Закарпатті.

Більшу частину цього майна було оформлено на рідного брата посадовця, однак він зберіг за собою можливість повного розпорядження активами. Один із мотоциклів спершу зареєстрували на знайомого, а згодом переоформили на самого Смирнова.

Слідство встановило, що офіційних доходів і заощаджень було недостатньо для придбання такого майна. Різниця між задекларованими доходами та вартістю активів становить 15,7 мільйона гривень.

16 квітня 2025 року колишньому заступнику керівника ОП повідомили про підозру за статтями Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за незаконне збагачення, легалізацію доходів та одержання неправомірної вигоди. Власнику будівельної компанії інкримінують надання неправомірної вигоди службовій особі.

З 6 травня 2025 року сторона захисту ознайомлювалася з матеріалами справи. Через затягування процесу детектив звернувся до суду з клопотанням про встановлення граничного строку. Суд погодився з доводами обвинувачення та визначив кінцеву дату ознайомлення — 23 лютого, після чого обвинувальний акт було направлено до суду.

У Львівській області сталася дорожньо-транспортна пригода з фатальними наслідками для родини та всієї громади. Внаслідок аварії загинула дитина, ще одна неповнолітня особа зазнала травм різного ступеня тяжкості та була госпіталізована до медичного закладу. Медики надають постраждалій необхідну допомогу та оцінюють її стан як такий, що потребує постійного нагляду.

Інформацію про трагедію оприлюднив Офіс Генерального прокурора. За попередніми даними, автопригода сталася у темну пору доби, що могло ускладнити видимість на дорозі та вплинути на розвиток подій. Правоохоронці встановлюють усі обставини інциденту, зокрема технічний стан транспортного засобу, швидкість руху та можливі порушення правил дорожнього руху.

За попередньою інформацією, йдеться про Руслана Кульчицького — прокурора Шептицької окружної прокуратури Львівської області, 2001 року народження, мешканця Самбірського району.

Про це повідомив журналіст Віталій Глагола. За його даними, водій автомобіля Skoda Octavia рухався зі сторони Жовкви у напрямку Львова та здійснив наїзд на двох дітей на пішохідному переході.

У прокуратурі зазначили, що на момент ДТП водій повертався додому після роботи. Він пройшов обов’язкове медичне освідування, за результатами якого ознак алкогольного сп’яніння не виявлено. Наразі встановлюються всі обставини та причини трагедії.

Слідчі дії здійснюють працівники Державного бюро розслідувань. Провадження перебуває під особистим контролем керівництва для забезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування.

Правоохоронці успішно нейтралізували злочинну групу, що діяла на території Київської та Житомирської областей. Ця організація була створена двома колишніми «смотрящими» з одного з київських слідчих ізоляторів після їх звільнення з місць позбавлення волі. Разом з десятьма спільниками вони налагодили серйозну незаконну діяльність, спрямовану на незаконне постачання заборонених предметів у слідчий ізолятор, а також контролювали цілу низку кримінальних операцій на території двох областей.

За даними слідства, ще перебуваючи в ув’язненні, організатори злочинного угруповання успішно забезпечували канали постачання заборонених товарів, зокрема наркотичних засобів, до установи. Вони організували мережу, через яку ці предмети потрапляли до слідчого ізолятора, використовуючи різноманітні методи для приховування їх від контролю. Після звільнення з тюремних закладів, ці двоє колишніх «смотрящих» разом із десятьма співучасниками продовжили свою злочинну діяльність, розширивши її до масштабів, що включали різноманітні незаконні схеми на території двох областей.

Найрезонанснішим епізодом стало викрадення громадянина Китаю. За версією слідства, зловмисники запросили іноземця до України нібито для інвестування у бізнес, зустріли його у Львові, після чого силоміць вивезли до орендованого будинку на Житомирщині. Там потерпілого утримували протягом трьох днів, домагаючись доступу до його банківських рахунків. У результаті було перераховано 28 тисяч доларів США.

Крім цього, за інформацією поліції, учасники угруповання незаконно заволоділи автомобілем BMW X7 із застосуванням насильства, вчиняли розбійні напади та грабежі у Києві та області, вимагали гроші під виглядом неіснуючих боргів, втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність та використовували вогнепальну зброю, зокрема автомат АК-74.

Під час понад 20 обшуків правоохоронці вилучили автоматичну зброю, пістолети, ножі та більше 90 набоїв. Один із організаторів намагався залишити територію України, однак його затримали за кілька кілометрів від кордону з Молдовою.

Наразі більшість фігурантів перебувають під вартою без права внесення застави. Їм інкримінують створення злочинної організації, викрадення людей, розбої, вимагання та поширення злочинного впливу. Санкції статей передбачають до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У поліції зазначають, що ця спецоперація є частиною системної роботи з протидії організованій злочинності. Раніше правоохоронці повідомили про викриття міжрегіональної банди, яку підозрюють у вимаганні 800 тисяч доларів у подружжя з Івано-Франківщини, а також про ліквідацію масштабного каналу контрабанди заборонених речовин.

Силовики наголошують, що боротьба з кримінальними угрупованнями триває у різних регіонах країни.

23 лютого 2026 року в Києві правоохоронні органи зафіксували факт одержання 68 тисяч доларів США неправомірної вигоди співробітником одного з міжрайонних підрозділів Головного управління Служба безпеки України. За даними слідства, сума хабара передавалася за сприяння у видачі фіктивної відстрочки від мобілізації, що є грубим порушенням чинного законодавства.

Розслідування проводиться під процесуальним керівництвом прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а всі дії правоохоронців були документально зафіксовані для подальшого розгляду справи в суді. Служба безпеки України наголосила на неприпустимості корупційних проявів серед своїх працівників та пообіцяла посилити внутрішній контроль.

Як встановило слідство, службовець отримав 68 000 доларів США за «вирішення питання» щодо зняття з розшуку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки двох громадян. У подальшому їм планували оформити відстрочку від мобілізації.

За інформацією правоохоронців, схема передбачала використання завідомо неправдивих документів про нібито наявність у військовозобов’язаних трьох дітей. Йшлося про фіктивні свідоцтва про народження, які начебто були видані за кордоном. Також, за версією слідства, посадовець мав використати службове становище для приховування протиправної діяльності.

Дії фігуранта попередньо кваліфіковано за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі.

Наразі тривають невідкладні слідчі дії. Вирішується питання про повідомлення підозри та обрання запобіжного заходу.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Увечері 19 лютого в місті Сторожинець, що на території Чернівецька область, стався резонансний інцидент із застосуванням вибухового пристрою проти працівників поліції. Подія викликала значний суспільний резонанс і стала підставою для відкриття кримінального провадження за фактом посягання на життя правоохоронців.

Близько 22:50 на спецлінію Національна поліція України “102” надійшло повідомлення про те, що невідомий чоловік поводиться агресивно та створює небезпеку для оточення. На місце події оперативно прибув службовий екіпаж поліції. Під час з’ясування обставин ситуація різко загострилася: зловмисник кинув гранату в напрямку службового автомобіля, поблизу якого перебували правоохоронці.

Унаслідок інциденту постраждали двоє працівників поліції. 23-річний співробітник сектору реагування патрульної поліції перебуває в лікарні у тяжкому стані — медики борються за його життя. 31-річний поліцейський-водій управління поліції охорони в Чернівецькій області отримав легкі тілесні ушкодження, загрози його життю немає.

Начальник ГУНП у Чернівецькій області Віктор Нечитайло повідомив, що після отримання сигналу було негайно введено спеціальну поліцейську операцію. До пошуку нападника залучили оперативників карного розшуку, слідчих, вибухотехніків, кінологів, патрульні екіпажі та бійців спецпідрозділу КОРД. Того ж вечора особу підозрюваного встановили та затримали.

За словами Нечитайла, під час затримання чоловік намагався знову застосувати предмет, схожий на гранату. Під час огляду його автомобіля виявили вибухонебезпечні предмети.

Затриманим виявився 48-річний житель Сторожинця, колишній військовослужбовець. Його затримали відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Під час обшуку за місцем проживання вилучено зброю та боєприпаси.

Дії фігуранта кваліфіковано за статтею 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю) та статтею 348 КК України (замах на життя працівника правоохоронного органу).

Начальник Департаменту поліції охорони полковник поліції Олексій Березневич наголосив, що напад на правоохоронців під час виконання службових обов’язків є посяганням на безпеку держави та матиме принципову правову оцінку.

“Будь-який напад на поліцейського — це виклик державі. Ми забезпечимо невідворотність покарання”, — заявив він.

Правоохоронці продовжують працювати в посиленому режимі та закликають громадян повідомляти про підозрілі предмети або осіб.

Прокурори Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону завершили досудове розслідування та передали до суду обвинувальні акти стосовно 11 військовослужбовців, яких підозрюють у привласненні й незаконному продажі майже 75 тонн дизельного пального, призначеного для забезпечення підрозділів Збройні Сили України. Слідство встановило, що протиправна діяльність тривала упродовж 2024–2025 років і складалася з двох окремих епізодів, пов’язаних між собою спільним механізмом розкрадання та збуту матеріальних ресурсів.

За матеріалами провадження, перший випадок стався в одній із військових частин на території Київської області. Троє військових, використовуючи службове становище та маючи доступ до паливно-мастильних матеріалів, організували схему незаконної реалізації дизелю. Йдеться про майже 23 тонни пального, яке було фактично виведене з обліку та продане стороннім особам. Загальна сума оборудки, за попередніми підрахунками, склала близько 23,5 тисячі доларів США. Отримані кошти, як вважає слідство, розподілялися між учасниками схеми.

Серед обвинувачених — начальник служби пального, начальник складу та ще один військовослужбовець. За версією слідства, вони перекачували пальне з резервуарів та вивозили його для подальшого збуту. Щоб приховати схему, змінювали номерні знаки транспортних засобів і використовували підроблені документи під час проходження контрольно-пропускних пунктів. Правоохоронці викрили та затримали їх у вересні 2025 року. Дії фігурантів кваліфіковано за частиною 3 статті 28 та частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України.

Другий епізод стосується восьми військовослужбовців, які, за матеріалами справи, протягом листопада 2024 – березня 2025 року заволоділи понад 50 тисячами літрів дизельного пального. Сума збитків державі оцінюється майже у 1,9 мільйона гривень.

Організатором схеми слідство вважає заступника начальника логістики однієї з військових частин у смт Десна. За версією обвинувачення, він залучив ще сімох військових. Вони виготовляли фіктивні розпорядження, оформлювали так звані “дорожні листи” та списували пальне, створюючи штучні надлишки, які надалі реалізовували.

У цьому епізоді дії обвинувачених кваліфіковано за частиною 3 статті 255, частиною 4 статті 28, частиною 4 статті 410 та частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України.

Прокуратура наголошує, що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.