Події

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Замість відвертих відповідей на питання журналістів – відверта агресія. Медійники прибули на Прикарпаття, щоб зокрема розпитати чиновника стосовно задекларованих ним статків та можливих бізнес-зв’язків.

Згідно з інсайдерською інформацією, яку редакція отримала з власних джерел, щочетверга по вечорам Саїв начебто проводить “робочі зустрічі” з керівниками районів у цьому закладі в селі Дзвиняч.

Крім того, навесні цього року Сергій Степанович опублікував власну декларацію про доходи у 2023 році. З цього документу стало відомо, що у власності начальника міграційної служби Прикарпаття перебуває домоволодіння з земельною ділянкою у селі Дзвиняч та причіп “Дністер”.

А от дружина посадовця Богдана Саїв задекларувала понад мільйон гривень доходу від підприємницької діяльності, 756 тис. грн. зарплати у ТОВ “С-Капітель”, 235 тис. грн виплат від “Прикарпатенерготрейду” та майже 720 тис грн. доходу від надання в оренду землі. Крім того, у власності Богдани Саїв – 8 земельних ділянок, 4 квартири, 2 будинки, а також приміщення торгового комплексу, виробничі будівлі та нежитлові приміщення.

Приїхавши до ресторану, журналісти СтопКору зафіксували на відео, як Сергій Саїв прибув туди на автомобілі Tesla, який відсутній у його офіційній декларації.

З машини чиновник вийшов із великим стосом паперів у руках. Примітно, що згідно з платіжним документом (чеком), заклад імовірно належить сину начальника ДМС Прикарпаття (Саїв О.С.). Однак сам держслужбовець заявив журналістам, що начебто не знає, хто є власником “Рульки”.

Ба більше, побачивши знімальну групу, Сергій Степанович почав ховатися від репортерів, а потім раптово накинувся на медійників та вибив з рук оператора камеру, яка перестала працювати після його удару.

“Наша група працювала згідно редакційного завдання. Хотіли поставити пану Саїву декілька запитань – насамперед стосовно його чималої нерухомості. А також щодо щотижневих зібрань у цьому ресторані його підлеглих. Застали Сергія Степановича у закладі під час робочого дня. На початку розмови ми представились, показали посвідчення та мікрофон з надписом назви нашого медіа. На що він агресивно відреагував, здійснивши напад і вдаривши камеру, що є перешкоджанням законній професійній діяльності журналіста“, – розповів з місця подій кореспондент Ігор Доценко.

Наразі до місця інциденту прибула викликана стопкорівцями група поліції. Сам Сергій Саїв переховувався в ресторані. Правоохоронці з відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ Нацполіції в Івано-Франківській області прийняли і зареєстрували під номером ЄО 2288 від 18.07.24 року заяву за фактом вчинення нападу на журналістів.

Ми продовжимо ретельно стежити за перебігом подій у справі, а команда СтопКору вже готує до ефіру розслідування щодо діяльності пана Саїва.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Брата віцепрезидента Національної асоціації дорожників України Олександра Бойка, засновника «Автомагістраль-Південь» та «Шляховик-97», які є одними з найбільших підрядників «Великого будівництва», звільнили від кримінальної відповідальності за підробку документів та ухилення від сплати податків.

Про це повідомляє канал Міжнародного детективного агентства ABSOLUTION.

Йдеться про члена правління «Автомагістраль-Південь» та директора «Шляховик-97» Юрія Бойка. Його обвинувачували у тому, що у грудні 2020 року Юрій Бойко включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми коштів по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Промнафто Трейд» та «Вістеріон», які не мали реального характеру, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 30,88 млн гривень. Бойко отримав підозру лише 6 грудня 2023 року.

Розслідування справи тривало довгий час, а потім за добу до вручення підозри його компанія «Шляховик-97» сплатило завдані державі збитки (хоча курс долара до гривні був вже не той, що у 2020 році). Згодом до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого про звільнення Бойка від кримінальної відповідальності у зв’язку з відшкодуванням шкоди.

Також захисник просив звільнити обвинуваченого за ч.1 ст.366 КК у зв’язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, оскільки станом на 19 січня 2024 минуло 3 роки з дня вчинення інкримінованого бізнесмену нетяжкого злочину.

Прокурор з Одеської обласної прокуратури В.С. Поліщук у судовому засіданні залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду. Суддя Приморського райсуду Катерина Лагода вирішила задовольнити прохання та звільнила бізнесмена від кримінальної відповідальності, а саму справу закрила.

За результатами судового розгляду, військовослужбовця визнано винним у вчиненні умисного вбивства цивільної особи та засуджено до 9 років позбавлення волі. Ця справа викликала широкий резонанс та дискусії в суспільстві щодо відповідальності військових у складних умовах служби.

За версією слідства ситуація була така: солдат ніс службу в сірій зоні та проживав в одному з будинків села. У цей будинок на прохання командира взводу прибув місцевий житель напідпитку для проведення ремонтних робіт, він забивав вікна та двері в будинку. Після ремонту селянин почав розповідати солдату про те, що підтримує Росію і не поважає ЗСУ.

Як стверджується в матеріалах справи, солдат зробив двічі постріли в повітря з автомата АК-74, щоб налякати селянина і змусити піти. Однак, той продовжив говорити. Після чого солдат застрелив чоловіка прямим пострілом у голову.

«Солдат, діючи умисно, переслідуючи умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні наслідки та бажаючи їх, з мотивів особистих неприязних відносин,…. здійснив постріл з короткої дистанції в голову персони», – йдеться в матеріалах справи. У підсумку суд визнав солдата винним в умисному вбивстві цивільної особи, і засудив до 9 років тюремного ув’язнення.

У правовій спільноті України значного резонансу набула справа, пов'язана з чотирма суддями Київського апеляційного суду. За інформацією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), після 19 вересня планується передача до суду обвинувального акту щодо суддів Віктора Глиняного, Ігоря Паленика, В'ячеслава Дзюбіна та Юрія Сливи. Їм інкримінується отримання неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів США.

За рішенням Вищого антикорупційного суду від 4 липня, стороні захисту було обмежено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 19 вересня 2024 року включно. Після цієї дати сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів справи.

Деталі справи

НАБУ і САП викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди. Згідно зі слідством, суддя В’ячеслав Дзюбін отримав 35 тисяч доларів за зняття арешту з двох літаків у справі колишнього керівника «Мотор-Січі» В’ячеслава Богуслаєва. З цієї суми 10 тисяч доларів він залишив собі, а решту 25 тисяч доларів розподілив між трьома іншими суддями – Юрієм Сливою, Ігорем Палеником і Віктором Глиняним.

Суддя Паленик отримав 25 тисяч доларів у коробці з-під віскі, з яких 8300 доларів він передав судді Сливі у пачці з-під кави. Суддя Глиняний отримав 8300 доларів у рекламній брошурі інтернет-провайдера.

Під час обшуків НАБУ відшукало 10 тисяч доларів у Дзюбіна, 25 тисяч доларів у Паленика, які той, за версією слідства, поміняв перед їхньою передачею іншим суддям, а також по 8300 доларів у Сливи та Глиняного.

Розслідування завершено

НАБУ і САП завершили розслідування цієї справи, і після 19 вересня обвинувальний акт буде скеровано до суду. Сторона захисту, обмежена в строках на ознайомлення з матеріалами слідства, повинна завершити ознайомлення до зазначеної дати.

Ця ситуація викликає занепокоєння щодо етичних стандартів у судовій системі та підкреслює необхідність посилення контролю за діяльністю суддів. Випадок набув розголосу через контраст між високим статусом судді та характером звинувачень.

Державне бюро розслідувань (ДБР) спільно з Службою безпеки України (СБУ) повідомили, що Сердинський виїхав за кордон за підробленими документами. Окрім судді, підозру отримав і адвокат, який допоміг йому у виготовленні фальшивок.

Згідно з даними, у 2023 році Сердинський, разом зі своєю співмешканкою, вирушив на круїзний лайнер під виглядом службового відрядження. Для цього він у змові зі знайомим адвокатом підробив запрошення на участь у конференції у Відні, яка нібито стосувалася допомоги переселенцям з України в ЄС.

Судді та адвокату інкримінують підроблення документів за попередньою змовою, а також шахрайство. Зокрема, їм загрожує відповідальність за статтями 27, 358 та 190 Кримінального кодексу України.

На даний момент вирішується питання про обрання запобіжного заходу для підозрюваних.

Цікаво, що у вересні 2023 року Сердинського вже викрили на отриманні хабаря за ухвалення “правильного” рішення у майновому спорі. Тоді йому було оголошено підозру у корупційній діяльності, що підкреслює серйозність правопорушень, пов’язаних із його діяльністю.

Ця ситуація викликає занепокоєння щодо етики і доброчесності суддівської влади в Україні, адже подібні дії підривають довіру до правосуддя та справедливості.

Інцидент стався в самому центрі міста, що викликало особливе занепокоєння через близькість житлових будинків та комерційних об'єктів. Ця подія створила потенційну загрозу для безпеки мешканців та відвідувачів центральної частини Буська.

Про це повідомляє поліція Львівської області.

“Повідомлення про вибух, що стався біля будівлі ТЦК, розташованої у місті Буськ, Золочівського району, надійшло у поліцію 15 липня о 1:45. За словами заявника, невідомий зловмисник кинув гранату у фасад будівлі та втік”, – ідеться в повідомленні.

У поліції зазначили, що внаслідок події ніхто не постраждав, пошкоджено фасад та вікна будівлі.

Також повідомляється, що на місці події працюють: слідчо-оперативна група поліції, спеціалісти-криміналісти, вибухотехніки та співробітники інших служб поліції Львівщини.

“Правоохоронці вживають заходів для встановлення особи та затримання зловмисника. Вирішується питання правової кваліфікації події”, – зазначається в повідомленні.

За наявною інформацією, на одного з українських прикордонників було здійснено напад, що змусило його застосувати вогнепальну зброю для самозахисту. Внаслідок цього інциденту одна особа загинула. Точні обставини події наразі з'ясовуються компетентними органами.

Держприкордонслужба офіційно підтвердила стрілянину на кордоні, внаслідок якої загинула людина.

Спікер служби Андрій Демченко заявив, що було скоєно напад на прикордонника і той відкрив вогонь.

Машину зупинили в населеному пункті Мар’янівка, що за 15 км від кордону з Молдовою. У салоні був водій і ще 4 людини. Двоє чоловіків почали тікати в різні напрямки, потім один із них напав на прикордонника і той відкрив вогонь.

“Інформація, яка почала поширюватися на окремих ресурсах про те, що прикордонник відкрив стрілянину з пістолета навздогін утікачу, не відповідає дійсності”, – заявив Демченко.

За даними ЗМІ, втікачами були четверо військовослужбовців-дезертирів. Спочатку звучала версія, що стріляли в ухильників.

Ці дані підкреслюють важливість постійної уваги до мовного питання в освітньому процесі та суспільстві в цілому. Експерти наголошують, що мова є не лише засобом комунікації, але й важливим елементом національної ідентичності та культурної спадщини.

Аналогічно цей показник знизився серед учителів (з 93 по 82%) і батьків (з 94 по 86%).

Кількість учнів, які використовують виключно державну мову на уроках і перервах, впала на 8%. Суто українською мовою за межами школи спілкується менше 40% школярів. На сході країни таких лише 17%, на заході – 74%.

“У східному і південному макрорегіонах у повсякденному спілкуванні учасників освітнього процесу переважає російська мова”, – кажуть автори дослідження.

Також упала на 11% кількість старшокласників, які використовують україномовний контент в інтернеті. На 12% впало число тих, хто вважає мову контенту важливою.

Причини падіння популярності української мови в дослідженні пояснюють тим, що “цього року дослідженням охоплено більшу кількість респондентів з акцентом на міську місцевість. Відомо, що міська агломерація традиційно є епіцентром збільшення російськомовного компонента”.

"Альтіс-Холдинг", очолювана відомим підприємцем Олександром Глімбовським, стала об'єктом обговорення через підозри у неналежних практиках ведення бізнесу. Ця ситуація викликала резонанс, оскільки торкається важливих питань етики та законності у діловому середовищі України.

“Альтіс-Холдинг” – корпорація Олександра Глімбовського, чоловіком молодшої доньки якого є колишній головний фіскал країни Роман Насіров, а старшої – Андрій Гмирін, якого пов’язують із Дмитром Сенниченком, обвинуваченим у корупції, який сховався від слідства за кордоном, колишнім головою Фонду держмайна.

Експерти публічно озвучували відомості про те, що компанія, яка бере участь у тендерах проєкту “Велике будівництво” і отримала перший транш у розмірі 30% від заявленої вартості проєкту як передоплату, відправила всі 100% цих коштів компанії, відомій у певних колах як обнальний центр. Згідно з розслідуванням, озвучені оцінки в 30-40% вкрадених коштів занижені; реалістичною оцінкою є цифра в 70%. Виведення коштів здійснюється як через переведення в готівку, так і через офшори, однак використовується і новий спосіб – переказ у криптовалюту.

Транзакції, здійснені в такий спосіб, найскладніше відстежити, в Україні застосування криптовалюти надзвичайно розвинене, для довідки, до 2021 року загальна сума коштів, розміщена в активах такого роду, задекларована українськими депутатами (переважно з фракції “Слуга народу”), склала приблизно 3 млрд доларів США. Загалом, розслідувати ці порушення не видається складним завданням, оскільки схеми реалізації цих дій примітивні, однак, цьому заважає відсутність політичної волі.

Олександр Кубраков з урахуванням настільки карнавальної біографії, найімовірніше, був призначений міністром спеціально для “правильного” перерозподілу потоків. Оскільки складно трактувати призначення людини із сумнівним минулим на відповідальну ділянку, напередодні візиту Зеленського до США в серпні 2021 року, Кубракова в останній момент викреслили зі складу урядової делегації.

Додаткову вагу представленим вище відомостям сприяють розкриті пізніше факти, що стосуються згаданого серед підрядників “Великого будівництва” “Альтіс-Холдингу” та афілійованих із його власником Олександром Глімбовським – Гміріним Андрієм Анатолійовичем та, своєю чергою, пов’язаним із ним Дмитром Сенниченком.

Згідно з цими даними, Сенниченка та Гмиріна оголошено в розшук як підозрюваних у межах кримінального провадження No12020000000000236 від 11.03.2020 за фактом створення злочинної групи з метою заволодіння бюджетними коштами. Зокрема, НАБУ в оновленій підозрі закидає Сенниченку керівництво злочинною групою, що здійснила легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, на суму понад 10 мільярдів гривень Олексій Гончарук, під час перебування прем’єром.

Згідно з наявною інформацією, депутата підозрюють у сприянні незаконному перетину кордону. Такі дії, якщо їх буде доведено, є серйозним порушенням закону і можуть мати значні наслідки як для самого депутата, так і для політичної партії, яку він представляє.

Про це розповіли джерела в правоохоронних органах.

“Затримано депутата від фракції Європейська солідарність Віктора Саєнкова. Слідчі встановили, що він за 14 тисяч доларів допоміг ухильнику перетнути державний кордон. Під час обшуку в Саєнкова вилучили хабар у розмірі 14 тисяч доларів, гранату і мисливську рушницю”, – говорить джерело.

Він також додав, що за цим фактом порушено кримінальну справу.

Депутату загрожує від семи до дев’яти років позбавлення волі.