Події

У січні 2022 року інвестиційний фонд, пов’язаний із бізнесменом Тімуром Міндічем, який на той момент уже фігурував у розшукових матеріалах Національного антикорупційного бюро України, здійснив масштабну операцію на ринку столичної нерухомості. Структура придбала майнові права одразу на 77 квартир у житловому комплексі бізнес-класу в Києві, що привернуло увагу як правоохоронців, так і експертів з фінансового моніторингу.

За інформацією з відкритих джерел, угода була оформлена саме як купівля майнових прав, а не готових об’єктів. Такий механізм часто використовують інвестори на етапі будівництва, адже він дозволяє зайти в проєкт за нижчою ціною. Водночас у випадку з фондом Міндіча масштаби операції виглядали нетипово великими для одного покупця, що викликало запитання щодо джерел фінансування та кінцевої мети вкладень.

Таке значне заниження вартості виглядає аномально навіть для пакетних інвесторів, які зазвичай отримують дисконти у межах 20–40% на початкових етапах будівництва. Експерти ринку наголошують, що знижки понад 50% у бізнес-сегменті практично не зустрічаються.

У листопаді 2025 року РНБО запровадила санкції проти Тімура Міндіча після повідомлення НАБУ про підозру. Активи фонду “Генезіс” були заблоковані, проте квартири у ЖК Riverdale не потрапили під обмеження, оскільки договір між фондом і забудовником було розірвано за місяць до запровадження санкцій. Офіційною причиною назвали затримку будівництва комплексу.

Станом на грудень 2025 року ЖК Riverdale так і не завершено. За словами засновника девелоперської компанії A-Development Олексія Баранова, проєкт наразі заморожений через відсутність попиту на преміальне житло в умовах нинішньої економічної ситуації. Згідно з початковими планами, будинки мали ввести в експлуатацію наприкінці 2024 року, однак наразі готовий лише бетонний каркас однієї будівлі, а активні будівельні роботи не ведуться.

Вранці у столиці на вулиці Новокостянтинівській стався надзвичайний інцидент — вибухнув легковий автомобіль, який унаслідок детонації підкинуло вгору, після чого він упав на тротуар. Подія створила реальну загрозу для перехожих і водіїв, що перебували неподалік, а також призвела до пошкодження елементів дорожньої інфраструктури.

За попередніми повідомленнями з місця події, ударна хвиля була настільки потужною, що її відчули мешканці навколишніх будинків. Очевидці розповідають про гучний звук, схожий на вибух, після якого утворилося задимлення, а рух транспорту на ділянці дороги був частково заблокований. Інформація про постраждалих з’явилася в місцевих інформаційних ресурсах, однак кількість людей та характер отриманих ними травм наразі уточнюються офіційними службами.

Правоохоронці встановлюють обставини вибуху та причини інциденту. Можливі версії включають технічну несправність автомобіля або навмисні дії третіх осіб. Рух у районі події частково обмежено для забезпечення безпеки та проведення слідчих дій.

Місцеві жителі закликають водіїв і пішоходів бути обережними та уникати території поблизу вибуху до завершення розслідування.

Очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов публічно висловив критичну оцінку стану мобілізаційних процесів у країні, наголосивши, що основні проблеми мають внутрішнє походження. Про це він заявив під час зустрічі Клубу LB, де окреслив своє бачення причин напруження в суспільстві та зниження довіри до мобілізації.

За словами Буданова, надмірне зосередження на зовнішньому факторі — впливі Російської Федерації — не дає повної картини того, що відбувається. Він підкреслив, що роль російської пропаганди часто перебільшують, тоді як вирішальні помилки були допущені всередині самої країни. Йдеться насамперед про системні прорахунки в управлінні та комунікації з громадянами.

Буданов наголосив, що критика та звинувачення зовнішніх чинників часто відволікають від реального аналізу внутрішніх процесів, які вплинули на ефективність мобілізації.

Раніше Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №14320, який має на меті удосконалення діяльності органів військового управління щодо військового обов’язку, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Цей законопроєкт покликаний виправити системні недоліки та підвищити ефективність організації мобілізаційних заходів.

Правоохоронні органи повідомили про викриття масштабної схеми зловживань у профспілкових організаціях, діяльність яких була пов’язана з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України». За матеріалами слідства, посадовці профспілок організували системне привласнення коштів, що призвело до втрати понад 15 мільйонів гривень.

Як встановили слідчі, гроші збиралися та акумулювалися під виглядом внесків і цільового фінансування для соціальних програм, оздоровлення працівників і надання матеріальної допомоги членам профспілок. Натомість значна частина цих коштів використовувалася не за призначенням — їх виводили через фіктивні договори, підконтрольні структури та сумнівні фінансові операції.

За документами гроші нібито витрачалися на організацію корпоративних заходів для працівників, однак більшість із них фактично не проводилися. Слідчі встановили, що значні суми спрямовувалися на банкетні послуги, туристичні поїздки, проживання в готелях, а також на оплату послуг сторонніх осіб, які не мали жодного стосунку до підприємства чи його колективу.

У матеріалах справи зазначається, що кошти виводилися під виглядом соціальних проєктів, які існували лише на папері. Таким чином, гроші соціального фонду фактично використовувалися для особистих розваг і подорожей керівництва профспілок.

Дії фігурантів кваліфіковано як розтрату коштів в особливо великих розмірах. У разі доведення вини підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати керівні посади в державних і корпоративних структурах.

В «Операторі ГТС України» заявили про нульову толерантність до корупції та подякували правоохоронним органам за співпрацю. У компанії зазначили, що слідчі дії тривають, тому від подальших коментарів наразі утримуються.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для колишнього генерального директора Павлоградського хімічного заводу у межах кримінального провадження про масштабне заволодіння державними коштами. Слідство вважає, що під час виконання контрактів із закупівлі динамічного захисту для танків Збройних сил України було незаконно привласнено понад 102 мільйони гривень.

За даними правоохоронних органів, ідеться про реалізацію державного оборонного замовлення, яке мало критичне значення для підсилення бронетехніки української армії. За версією слідства, посадові особи підприємства могли організувати схему із завищенням вартості продукції та залученням підконтрольних компаній, що дозволило виводити бюджетні кошти та розподіляти їх між учасниками оборудки.

За інформацією джерел, мова йде про Леоніда Шимана — багаторічного керівника Павлоградського хімічного заводу, який очолював підприємство з 1999 року. Він є головним конструктором ракетних двигунів твердого палива, членом-кореспондентом НАН України та має звання Героя України. У липні 2025 року його було звільнено з посади, яку обійняв Дмитро Вашневський. Леонід Шиман також фігурує у кількох кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ.

За версією слідства, у квітні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, Міністерство оборони України уклало з Павлоградським хімічним заводом контракт на термінове постачання динамічного захисту для танків. Однак підприємство, за даними правоохоронців, закуповувало цю продукцію через фіктивні компанії за цінами, майже втричі вищими за ринкові. Таким чином, різниця між реальною вартістю товару та сумою контракту легалізовувалася, що призвело до заволодіння понад 102 мільйонами гривень бюджетних коштів.

Окрім цього, у квітні 2025 року Служба безпеки України затримала Шимана, його заступника та колишнього керівника одного з військових представництв Міноборони у справі про постачання бракованих 120-мм мін для ЗСУ. Також ексдиректора підозрюють у зловживанні службовим становищем, унаслідок чого Павлоградський хімічний завод, за оцінками слідства, недоотримав щонайменше 43 мільйони гривень.

Розслідування триває. Правоохоронні органи встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до реалізації корупційних схем у сфері оборонних закупівель.

Російська опозиційна блогерка Вероніка Бєлоцерковська повідомила про зникнення коштовностей великої вартості під час свого перебування в Одесі. За її словами, інцидент стався у бутик-готелі «Фредерік Коклен», де вона зупинилася напередодні поїздки до Дніпра. Саме там планувався благодійний аукціон, на якому блогерка мала намір продати частину особистих прикрас, а виручені кошти передати на потреби Збройних сил України.

Бєлоцерковська розповіла, що перевозила із собою коштовності та предмети люксового сегмента загальною вартістю приблизно 200–300 тисяч євро. Після короткої відсутності вона повернулася до номера та помітила зникнення кількох цінних речей. Серед викраденого, за її словами, була сумка бренду Chanel та інші аксесуари, які мали значну матеріальну й колекційну цінність.

Бєлоцерковська заявляє, що підозрює у крадіжці працівників готелю. За її словами, доступ до номера мали лише співробітники, які займалися прибиранням. Вона запропонувала адміністрації провести перевірку персоналу за допомогою детектора брехні, однак, як стверджує блогерка, отримала відмову.

Інцидент, за словами Бєлоцерковської, стався 14 грудня. Відтоді, попри звернення та публічний розголос, жодну з викрадених речей не було знайдено. Блогерка зазначає, що для неї ця ситуація особливо болісна, адже коштовності мали стати внеском у допомогу українській армії.

Наразі офіційних коментарів від представників готелю щодо звинувачень не оприлюднено. Ситуація викликала активне обговорення у соцмережах, де користувачі закликають до прозорого розслідування та з’ясування всіх обставин інциденту.

Сьогодні православні християни вшановують пам’ять святого священномученика Ігнатія Богоносця — видатного діяча раннього християнства, чия постать має особливе значення для формування церковної традиції. Він жив наприкінці I — на початку II століття та належав до найближчого духовного кола апостольських учнів, адже, за церковним переданням, був наставлений самим апостолом Іваном Богословом.

Ігнатій Богоносець входить до числа Апостольських Отців — перших християнських учителів, які безпосередньо спілкувалися з апостолами і передавали їхнє вчення наступним поколінням. Він обіймав служіння єпископа Антіохії, одного з найважливіших духовних центрів тогочасного світу. Саме в Антіохії, як свідчать історичні джерела, послідовників Ісуса Христа вперше почали називати християнами, що підкреслює особливу роль цього міста в історії Церкви.

Ігнатію приписують сім послань до християнських спільнот у Римі, Ефесі, Смирні, Філадельфії, Магнезії та лист до єпископа Полікарпа. У своїх текстах він закликав вірян до любові, смирення, терпіння та незламної віри, особливо в часи переслідувань.

За правління імператора Траяна, під час чергової хвилі гонінь на християн, Ігнатія заарештували. Його етапували з Антіохії до Рима, де він прийняв мученицьку смерть — за переказами, був відданий на розтерзання диким звірам у Колізеї. Свою загибель святий сприйняв як свідчення віри та повне єднання з Христом.

З цим днем пов’язано чимало народних спостережень. Ясна й морозна погода вважається ознакою короткої та м’якої зими. Туман обіцяє швидку відлигу, а замерзлі річки — тривалі морози. За народними віруваннями, цього дня не рекомендують позичати гроші або давати в борг, аби не накликати фінансові труднощі. Також існує застереження щодо купівлі взуття — вважалося, що така покупка може принести негаразди.

У день святого Ігнатія віряни моляться про захист від злих сил, мир у родині, духовне зміцнення та добробут оселі. Вважається, що святий оберігає дім від нещасть і допомагає тим, хто шукає підтримки у складні моменти життя.

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру комерсанту, причетному до ймовірних зловживань під час капітального ремонту об’єктів Державної служби з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області. За інформацією слідства, підприємець підписував акти виконаних робіт, які не відповідали фактичному обсягу та якості проведених ремонтів.

Як з’ясували правоохоронці, фіктивні документи стали ключовим елементом схеми, що дозволила організованій групі незаконно заволодіти бюджетними коштами. Загальна сума збитків, завданих державі, оцінюється у 1,8 мільйона гривень. Гроші, виділені на відновлення та модернізацію об’єктів ДСНС, були перераховані на підставі недостовірних актів.

У ході досудового розслідування встановлено, що інженер технічного нагляду не перевіряв фактичний обсяг і якість виконаних ремонтних робіт у приміщеннях Головного управління ДСНС у Тернопільській області. Попри це, він свідомо підписував акти виконаних робіт, які містили неправдиві відомості.

За інформацією ДБР, у 2022–2023 роках двоє підприємців, діючи в складі організованої групи спільно з трьома посадовцями ГУ ДСНС у Тернопільській області, здійснювали капітальні ремонти адміністративних приміщень і будівель служби. Вартість робіт штучно завищувалася, що дало змогу учасникам схеми привласнити 1,8 млн гривень бюджетних коштів.

Інженер технічного нагляду, за даними слідства, усвідомлював неправдивість документів, однак все одно завіряв їх, фактично сприяючи реалізації злочинної схеми.

Фігуранту повідомлено про підозру за пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах організованою групою. Йдеться про ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

У ДБР нагадали, що працівникам ДСНС, які були задіяні в цій схемі, про підозру повідомили ще у червні цього року. Їм інкримінують вчинення злочинів, передбачених ч. 2, 3, 5 та ч. 5 ст. 191 КК України.

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області проводять досудове розслідування за фактом можливого ухилення від сплати податків через так зване «дроблення бізнесу». За даними БЕБ, схема стосувалася власника мережі з понад 100 продуктових магазинів, які функціонували у Чернівецькій, Тернопільській та Хмельницькій областях.

Слідство встановило, що фізична особа-підприємець разом із посадовими особами підприємства та підконтрольними ФОПами організували механізм мінімізації податкових зобов’язань. Для реалізації схеми були задіяні окремі працівники, які вели «чорну» бухгалтерію та формально розподіляли доходи між декількома юридичними особами, щоб приховати реальні обсяги прибутку та зменшити податкове навантаження.

Як повідомляють у БЕБ, бізнес працював за схемою «дроблення», коли реальних працівників не оформлювали в штат, а реєстрували як ФОПів другої групи. Фактично ці особи виконували обов’язки звичайних найманих працівників, підпорядковувалися одному власнику та працювали в єдиній торговельній мережі, однак формально вважалися окремими підприємцями.

Така модель дозволяла розділити один бізнес на десятки ФОПів і уникати сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, які мали б сплачуватися у разі офіційного ведення діяльності в межах одного підприємства.

У БЕБ зазначають, що внаслідок роботи детективів мережа магазинів відмовилася від схеми «дроблення бізнесу» та почала працювати прозоро. Це дало змогу вивести діяльність з тіньового сектору та забезпечити додаткові надходження до державного бюджету.

Станом на зараз держава вже отримала понад 10 мільйонів гривень відшкодованих збитків. Робота з повного повернення коштів триває.

Досудове розслідування здійснюється за ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків. Оперативний супровід у справі забезпечує Служба безпеки України в Чернівецькій області, процесуальне керівництво здійснює Чернівецька обласна прокуратура.

У Солом’янському районі Києва, поблизу Батиєвої гори, столичні правоохоронці проводять перевірку фактів можливого самоправства щодо використання земельної ділянки на вулиці Людмили Проценко. За даними Національної поліції, орендар землі — ТОВ «Ролан» — міг не дотримуватися вимог щодо інженерного захисту території від зсувів та не забезпечувати належний протизсувний режим.

Слідчих також турбує потенційна житлова забудова на ділянці, яка розташована у зоні підвищеної зсувонебезпечності та знаходиться в центральному історичному ареалі Києва. Таке розміщення накладає низку обмежень і вимагає суворого дотримання будівельних норм та правил безпеки, що наразі перевіряють компетентні органи.

Слідчі вказують, що ТОВ «Ролан» орендує цю землю з 2006 року. Цільове призначення ділянки — під будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Водночас у поліції повідомляють: КП «СУППР» ще 3 листопада 2025 року поінформувало правоохоронців, що від орендаря не надходили звернення та проєктна документація щодо інженерних вишукувань, укріплення схилів, підпірних стін чи інших протизсувних робіт. На підприємстві наголошують, що ділянка належить до зсувонебезпечних територій, а отже погодження та комплекс захисних заходів мають бути першочерговими.

Окремим блоком у матеріалах фігурує питання містобудівних обмежень. За даними слідства, наразі відсутні документи, які б надавали право виконувати підготовчі або будівельні роботи та підтверджували введення в експлуатацію будь-яких об’єктів на цій території. У Департаменті містобудування та архітектури КМДА повідомляли правоохоронцям, що компанія не отримувала містобудівні умови та обмеження: заяви, які «Ролан» подавав у 2016 та 2023 роках, повертали на доопрацювання.

Передісторія конфлікту тягнеться роками. Ще у 2004 році Київрада погодила передачу ділянки в оренду під житлове будівництво, а у 2010-му строк оренди збільшили до 15 років. У 2020 році в КМДА та Київраді з’явився проєкт рішення про розірвання договору оренди через те, що забудова так і не розпочалася, а також через борг зі сплати за землю. Однак проєкт так і не був ухвалений, а вже у 2021 році Київрада погодила поновлення оренди ще на 10 років, після чого прокуратура пішла до суду з вимогою скасувати рішення про пролонгацію та розірвати договір. У підсумку правоохоронці програли всі три інстанції, а остаточну крапку поставив Касаційний господарський суд 31 січня 2023 року.

Навесні 2025 року історія отримала новий суспільний резонанс через позицію місцевої громади. Мешканці будинку поруч заявляли, що потенційне будівництво може погіршити стан їхньої «панельки» — вони пов’язували ризики з проблемами, які, за їхніми словами, почалися після зведення по сусідству іншого житлового комплексу: підтоплення підвалів, тріщини та просідання, руйнування асфальту і проблеми з водовідведенням. Активісти також звертали увагу на оголошення про продаж ділянки та поширювані візуалізації проєкту із двома 22-поверхівками та багаторівневим паркінгом. У компанії, своєю чергою, запевняли, що йдеться про нижчу поверховість.

На цьому тлі додаткові питання викликає й фінансова дисципліна орендаря. У серпні 2025 року Господарський суд Києва задовольнив позов Київради до ТОВ «Ролан» щодо стягнення заборгованості з орендної плати за період з липня 2023-го по січень 2025 року. Частину боргу компанія погасила під час процесу, однак суд зобов’язав сплатити залишок.

У поліції наразі акцентують на безпековому аспекті: з огляду на зсувонебезпечність і історичний статус території будь-які плани забудови мають супроводжуватися жорсткими обмеженнями та виконанням протизсувних заходів. Саме для цього, за рішенням суду, правоохоронці отримали дозвіл на огляд ділянки, який має зафіксувати її поточний стан, фактичне використання і виконання вимог інженерного захисту.