11.5 C
Kyiv
Понеділок, 21 Квітня, 2025

Події

Як мікрокредити Андрія Манучарова підривають українську безпеку

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

Серед таких компаній – мережа мікрокредитних організацій, зокрема «Просто Позика», яка надає кредити від 2 до 50 тисяч гривень з відсотковими ставками, що досягають астрономічних 1 597 820,85% річних. Її власником є Андрій Манучаров, який володіє 90% компанії, тоді як 10% належать Євгенію Слюсарю.

Журналісти “Схем” виявили, що “Просто Позика” має підозрілі зв’язки. Зокрема, Андрій Манучаров, який був на державній службі в Україні до 2014 року, отримав російський паспорт після анексії Криму. Незважаючи на те, що компанія формально зареєстрована як українська і її власники стверджують про відсутність зв’язків з Росією, факти свідчать про зворотнє.

Наразі Манучаров проживає в Туреччині, а його мікрокредитний бізнес продовжує працювати в Україні.

Що особливо тривожить, так це зв’язки Манучарова з його сином Іваном Манучаровим, який є депутатом від партії «Єдина Росія» в окупованому Криму. Іван Манучаров активно підтримує агресивну політику Росії та створив телеграм-канал “Манучаров Крым Z”, де відзначає підтримку російських військових і пропагує акції на користь армії РФ. Це підкреслює можливу загрозу, яку становлять не тільки самі мікрокредитні установи, а й їхні власники, чий вплив може поширюватися на території України.

Компанія «Просто Позика» активно працює по всій Україні, маючи понад 30 філій, та запевняє, що не має зв’язків з Росією, хоча офіційні документи свідчать про російське громадянство основного власника. Далі більше – виявляється, що Андрій Манучаров контролює бізнес через довірену особу, що викликає додаткові питання щодо прозорості його діяльності.

У травні 2022 року Національний банк України заборонив громадянам Росії управляти небанківськими фінансовими установами. Однак, попри цю заборону, “Просто Позика” і подібні компанії продовжують працювати, порушуючи правила і потенційно загрожуючи безпеці країни. Національний банк України підтвердив, що наразі в них немає інформації про те, що власники “Просто Позика” мають російське громадянство, але зазначили, що подадуть запити до Служби безпеки України для подальшого розслідування.

Окрім фінансових ризиків, які несе високий рівень процентних ставок, є і серйозна загроза для національної безпеки. Люди, які перебувають у борговій залежності, стають легкою мішенню для вербувальників і можуть бути втягнуті в небезпечні і незаконні дії.

В Україні є й інші мікрокредитні компанії, які можуть мати подібні проблеми. Важливо бути уважними до умов кредитування та перевіряти інформацію про компанії, з якими ви маєте справу, щоб уникнути непередбачуваних ризиків.

Деталі шокуючого вбивства іноземця у Києві

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

Подія сталася в Солом’янському районі, де мешканці почули крики та побачили, як кілька невідомих чоловіків б’ють та силоміць затягують людину до автомобіля. Ця інформація надійшла до поліції приблизно опівночі, після чого було негайно введено спеціальну поліцейську операцію для пошуку та затримання викрадачів.

Поліцейські встановили, що до викрадення причетні четверо чоловіків, віком від 24 до 29 років. Вони заздалегідь готувалися до злочину, дізнавшись, що жертва володіє біткоїнами. Коли потерпілий повертався додому, зловмисники напали на нього, побили та силоміць затягнули до автомобіля. Вони вивезли його до закинутої будівлі в Київській області, де силою змусили перевести криптовалюту на їхній гаманець. Після цього вони задушили чоловіка, а тіло закопали в лісі, намагаючись приховати сліди злочину, змінивши номерні знаки та зовнішній вигляд автомобіля.

Завдяки оперативним діям поліції, всі четверо зловмисників були затримані. Слідчі розслідують цю справу за чотирма статтями Кримінального кодексу України: умисне вбивство з корисливих мотивів, розбійний напад, незаконне позбавлення волі, вчинене організованою групою осіб, та приховування злочину. Усім затриманим повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, і суд взяв їх під варту без можливості внесення застави. Їм загрожує довічне позбавлення волі.

Хто “кришує” тютюновий контрафакт

Співробітники Бюро економічної безпеки (БЕБ) проводили на фабриці слідчі дії, природа яких наразі не розголошується. Однак, під час цих заходів ситуація несподівано загострилася.

Цей випадок нагадує інцидент у Дніпрі, де охорона народного депутата Миколи Тищенка побила ветерана російсько-української війни. За словами осіб, обізнаних із ситуацією на фабриці, нападники належали до групи, пов’язаної з Григорієм Козловським. Журналістське розслідування RIVNE ONLINE зазначає, що у 2021 році “Винниківська тютюнова фабрика” була відповідальна за виробництво 61% нелегальної тютюнової продукції на ринку України.

Розслідування також звернуло увагу на діяльність громадської організації “Життя”, яка, за твердженнями журналістів, використовується виробниками контрафактних цигарок для законотворчих маніпуляцій та тиску на легальних конкурентів. Офіційний сайт ГО “Життя” не містить інформації про цей інцидент, хоча подія є однією з найбільш резонансних у сфері боротьби з контрабандою тютюну.

Андрій Скіпальський, відомий своєю критикою боротьби з контрабандою цигарок, також не коментував цей інцидент. Відсутність реакції з боку головних антитютюнових активістів країни, таких як Дмитро Купира, виконавчий директор ГО “Життя”, лише підтверджує підозри журналістів щодо зв’язків між активістами та виробниками нелегальної продукції.

Чоловік намагався перетнути україно-румунський кордон на підводному скутері

Співробітники Бюро економічної безпеки (БЕБ) проводили на фабриці слідчі дії. Однак ситуація несподівано загострилася, коли група осіб вступила в конфронтацію з правоохоронцями.

Нещодавно на україно-румунському кордоні прикордонники затримали чоловіка, який спробував перетнути річку Дунай за допомогою підводного скутера. Цей інцидент стався під час патрулювання річки, коли охоронці помітили, що хтось виринає на поверхню води, щоб дихати.

“Під час чергового патрулювання річки Дунай наші співробітники виявили кмітливого порушника, який пересувався під водою за допомогою підводного скутера. Він періодично піднімався на поверхню, щоб вдихнути повітря”, — повідомили у ДПСУ.

Попри сміливу та оригінальну спробу, чоловікові не вдалося здійснити свої плани. Прикордонники затримали його, коли він знову виринув на поверхню.

Це була не перша спроба цього чоловіка втекти з України. У Держприкордонслужбі додали, що це вже друга спроба порушника незаконно перетнути кордон. На жаль для нього, і цього разу його план зазнав невдачі.

Рятувальники Київщини загасили масштабну пожежу в пекарні

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

О 10:20 до оперативно-диспетчерської служби Бориспільського району надійшов виклик про пожежу в пекарні. На місце події одразу виїхали 15 рятувальників та чотири одиниці техніки.

Прибувши на місце, рятувальники встановили, що приміщення пекарні охоплене полум’ям. Пожежу вдалося повністю загасити о 12:20. Причину загоряння наразі встановлюють правоохоронці.

Завдяки оперативним діям рятувальників вдалося запобігти поширенню вогню на сусідні будівлі та мінімізувати можливі збитки.

Суд оштрафував компанію за зрив постачання військової форми

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

1 листопада 2022 року департамент цивільного захисту та оборонної роботи Київської облдержадміністрації замовив у “Долини мрій” формений одяг для військових на суму 38 млн грн. За даними системи “Прозорро”, йшлося про зимові костюми (комплекти з вітровологозахисних штанів та двох курток), зимові черевики з високими берцями, рукавиці та термобілизну. Підряд було отримано без конкуренції.

Згідно з договором, термін поставки товару становив 30 календарних днів з дня укладення угоди, але не пізніше 10 грудня 2022 року. Проте, як з’ясував суд, фірма поставила лише частину товару на загальну суму 11,4 млн грн, тоді як решта замовлення на 26,6 млн грн так і не була виконана.

26 грудня 2022 року департамент ОДА направив “Долині мрій” претензію з повідомленням про розірвання договору та вимогою сплатити штрафні санкції протягом 5 днів. Фірма відповіла, що не змогла виконати свої зобов’язання через форс-мажорні обставини.

Прокуратура та чиновники подали позов до суду, вимагаючи стягнути з компанії 1,38 млн грн пені та 1,86 млн грн штрафу. Суд встановив, що “Долина мрій” не змогла підтвердити дію форс-мажорних обставин, посилаючись лише на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, який не доводив неможливість виконання зобов’язань саме через воєнний стан. Крім того, договір було укладено 01.11.2022, вже під час дії воєнного стану, а лист ТПП був опублікований за 8 місяців до цього.

Суд також звернув увагу на ціну договору, поведінку ТОВ “Долина мрій” та його майновий стан, врахувавши, що розмір штрафних санкцій майже в 4 рази перевищував розмір чистого прибутку фірми від реалізації товарів за 2022 та 2023 роки. Зважаючи на принцип справедливості та баланс інтересів сторін, суд вирішив зменшити розмір пені та штрафу на 30%, призначивши стягнути з компанії 1,3 млн грн штрафу та 968 тис грн пені.

Засновником ТОВ “Компанія “Долина мрій” є Ігор Грилюк. Відомо, що в Києві діє інтернет-магазин “Долина мрій”, який торгує офісним приладдям та канцелярією. Компанія та інтернет-магазин мають однакові телефони.

СБУ затримала працівника департаменту безпеки Міноборони України Віталія Черненка за отримання хабара

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

За даними СБУ, Черненко, колишній співробітник Бюро економічної безпеки, був затриманий під час отримання частини хабара від фінансової компанії за вплив на детективів БЕБ, які розслідують кримінальне провадження щодо цієї фірми.

Пізніше в Агентстві оборонних закупівель підтвердили факт затримання Черненка, але стверджують, що він у них уже не працює.

Водночас, як пише видання «Закон і Бізнес» із посиланням на джерело в Офісі генпрокурора, до справи може бути причетна низка високопоставлених співробітників Агентства. Так, за даними видання, переговори з представниками компанії, яка передавала хабар Черненку, вів директор департаменту безпеки агентства Олександр Багатиков, який обіцяв сприяти вирішенню питання з БЕБ за $700 тисяч.

Водночас, за даними «Закону і бізнес», Багатиков пов’язаний із нещодавно призначеним заступником голови Агентства оборонних закупівель Артемом Ситником (колишнім головою НАБУ).

Штурмова бригада «Азов» скасувала тур Німеччиною та Нідерландами через обурення лівих груп

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

Як заявлялося, поїздку скасовано «з міркувань безпеки».

Водночас, за даними видання Berliner Zeitung, причиною скасування туру стали обурення лівих груп у Німеччині, які звинуватили український підрозділ у «правоекстремізмі, мілітаризмі та неонацизмі».

Ліві активісти пригрозили протестами біля готелю «Континеталь», де мали зібратися українські військові.

Після цього в 3-й штурмовій скасували заходи в Німеччині та Голландії, але анонсували, що наступного тижня проведуть їх у Празі та Вільнюсі.

При цьому Berliner Zeitung у своїй статті пише і про інший скандал, який напередодні був у Німеччині.

Тиждень тому в німецькій пресі вийшла новина про те, що «правоекстреміст з Азова» приїхав до концтабору Освенцим «у неонацистській футболці».

«Солдат, якого можна знайти в Instagram під ніком «111toha_22», відвідав колишній нацистський концтабір. Він був одягнений у футболку російського блек-метал-гурту M8l8th (розшифровується ця назва як «Молот Гітлера», а її засновник Левкін воює (https://t.me/stranaua/106185) у складі Російського добровольчого корпусу на боці України – Ред.). На звороті красується фраза «Там, де ми є, немає місця нікому іншому». Деякі історики приписують цю цитату Адольфу Гітлеру, навіть якщо точне походження точно не доведено», – пише видання t-online.

Сайт стверджує, що ідентифікував хлопця як українського військового, знайшовши його фото на офіційних сторінках підрозділу. Після цього українець закрив свій інстаграм.

Виявлено крадіжку ікон із Почаївської лаври

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

“Комісією встановлено, що користувач не дотримувався вимог закону “Про охорону культурної спадщини”, зокрема п.1 ст. 26 щодо обов’язкового отримання дозволів на консервацію, реставрацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування пам’яток національного значення.

Також не дотримано вимог ст. 24 Закону України “Про охорону культурної спадщини” щодо неможливості змін пам’яток. Користувачем самовільно здійснено ремонт, прибудови, зміну конструктивних елементів, опорядження зовнішнього та внутрішнього і реставрацію пам’яток без відповідних на те дозволів та науково-проєктної документації, що призвело до неналежного утримання пам’яток та до втрати автентичних елементів опорядження пам’яток, збільшення навантаження на їх конструкції”.

Зокрема, комісія виявила прибудову тамбура до центрального входу в Успенський собор, а також оновлення та/або очищення стінописів та ікон тощо.

“Новодєл” зі “святим” рпц царем Ніколаєм у Почаївській лаврі

Крім того, члени комісії зафіксували оновлення та/або очищення стінописів та ікон, заміну панікадила в Успенському соборі, зміни у стінописах та проведення ремонтних робіт у галереях та Печерному храмі Преподобного Іова та церкві Преподобних Антонія та Феодосія й інші факти порушень.

Перевірка комісією стану збереження творів іконопису виявила факти “відсутності значної частини ікон, зафіксованих паспортами пам’яток культурної спадщини та інвентарним списком, складеним в 1967 році”.

На території Почаївської Свято-Успенської лаври виявлено, крім 6 об’єктів, які належать державі, інше нерухоме майно, якого немає в договорі про безоплатне користування.

Окрім цього, фахівці ДСНС під час обстеження території Лаври виявили порушення вимог пожежної безпеки, а також констатували невиконання низки заходів для усунення порушень, починаючи з 2004 року.

Почаївська Успенська лавра – це православний чоловічий монастир у Почаєві зі статусом лаври. Найбільша православна святиня на заході України, друга за важливістю після Києво-Печерської лаври.

САП подала позов до ВАКС щодо стягнення активів на 4,5 млн грн з начальника відділу Нацполіції

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

Зазначається, що позов склали на підставі матеріалів НАЗК та самостійно здобутих доказів.

У 2021-2023 роках посадовець та його дружина стали власниками квартири у Києві площею 73,4 квадрата та вартістю понад 3,6 млн грн, а також двох нежитлових приміщень.

Ще три приміщення та автомобіль Land Rover Discovery 2013 року за нібито 385 тисяч грн (явно занижена ціна) придбала дружина посадовця.

У САП роблять висновок, що у подружжя та їхніх близьких родичів не було законних доходів для придбання вказаних активів, тому просять стягнути їх.

Посадовець запевняв, що перед купівлею квартири вони з дружиною отримали від своїх батьків 1,8 млн грн та 50 тисяч доларів (1,4 млн грн). Проте НАЗК з’ясувало, що їхні доходи та заощадження не дозволяли зробити такі подарунки дітям.

У декларації за 2023 рік Жук зазначив, що заробив менше 700 тисяч грн на рік та заощадив 55 тисяч доларів.

У САП заявили: “Зважаючи на виявлене, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з посадовця в дохід держави майже 4,5 млн грн, законність походження яких викликає обґрунтований сумнів”.

Як зауважили у Центрі протидії корупції, цивільна конфіскація полягає у полегшеній процедурі стягнення необґрунтованих активів чиновників порівняно з кримінальним процесом.

Актуально