Події

Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони повідомила про підозру трьом адвокатам та трьом їхнім помічникам у справі, що стосується організованого ухилення від мобілізації шляхом виготовлення підроблених медичних довідок про інвалідність II групи. Згідно з матеріалами слідства, яке було розпочате на підставі інформації, наданої прес-службою прокуратури, учасники злочинної організації використовували сучасні технології для створення і реалізації цієї схеми.

За даними прокуратури, учасники цієї організованої групи створили закриту спільноту в популярному месенджері Telegram, де продавали послуги по підробці медичних довідок МСЕК (Медико-соціальна експертна комісія). Вони пропонували не тільки фальшиві документи про інвалідність II групи для призовників, а й можливість оформлення підроблених довідок для членів сімей, а також юридичний супровід оформлення відстрочок від служби в армії. Вартість таких "послуг" була різною в залежності від складності операції.

Слідство встановило ціни «послуг»: від 5 до 10 тис. євро — за виготовлення підроблених документів про інвалідність; близько 1,5 тис. євро — за юридичний супровід і допомогу з оформленням. Платежі надходили готівкою, банківськими переказами та криптовалютними транзакціями. Правоохоронці задокументували численні випадки отримання незаконних відстрочок та звільнень від військової служби на підставі підроблених довідок.

Учасників організації викрили, затримали та обрали їм запобіжні заходи. Дії фігурантів кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу, зокрема щодо організації та участі в злочинній організації, пособництва в ухиленні від військової служби, підробки документів і суміжних епізодів. Підозрюваним загрожує покарання — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Розслідування триває: слідчі документують інші епізоди шахрайської діяльності, перевіряють канали фінансування та можливі зв’язки фігурантів із третіми особами. Прокуратура закликає потенційних потерпілих або свідків звертатися до відповідних слідчих органів.

КП «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» уклала контракт із київською компанією «Унімед Груп» на постачання комплекту медичних меблів для Обласного центру соціально-психологічної допомоги. Загальна вартість угоди становить близько 5,2 млн грн. Однак ціна деяких позицій, які були включені в цей контракт, значно перевищує ринкові аналоги, що викликає питання щодо доцільності таких витрат.

Одна з найбільш обговорюваних позицій угоди – це 57 приліжкових тумбочок моделі SERA-10, де ціна за одиницю становить 42,57 тис. грн (без ПДВ — 39,59 тис. грн). Порівняно з ринковими цінами, такі меблі виглядають надзвичайно дорогими. Зокрема, на українському ринку можна знайти моделі, вироблені в Німеччині, з ціною близько 21,9 тис. грн за одиницю. Очевидно, що така велика різниця в ціні може викликати сумніви у законності та ефективності використання бюджетних коштів, особливо якщо йдеться про закупівлю товарів для соціальних закладів, де кожна гривня має велике значення.

Інші позиції договору також викликають питання. Медична шафа для інструментів AD 213-P оцінена у 120,96 тис. грн за штуку (для центру придбано дві), тоді як на ринку аналогічні шафи доступні за значно нижчими цінами — журналісти називають завищення більш ніж удвічі. За іншою позицією — шафа AD-206/P (7 одиниць по 98,28 тис. грн) — повні аналоги на закордонних порталах коштують до $500. І нарешті, стільці лікаря AD-261/H придбали по 46,44 тис. грн за штуку, тоді як подібні моделі на ринку продаються за тисячі (а не десятки тисяч) гривень.

Переплата за цим тендером сягнула щонайменше 2 млн грн. Як зазначається в публікації, компанія «Унімед Груп» також виконувала доставку та розмитнення обладнання.

Засновниками «Унімед Груп» згідно з відкритими даними є мешканці Києва та Київської області Микола Беззубенко та Микола Щирук. У 2019 році проєкт «Наші Гроші» публікував розслідування про бізнес Беззубенка та Щирука, у якому Беззубенка називали колишнім начальником управління економічної контррозвідки СБУ та пов’язували з мережею фармпостачальників. Після 2022 року, за даними публікацій, група компаній розширила діяльність і почала постачання медичного обладнання до лікарень.

Під час 31-го Львівського міжнародного BookForum, який відбувався у Львівському палаці мистецтв, сталася подія, що шокувала не тільки місцевих мешканців, але й шанувальників українського мистецтва в цілому. На виставці «Ілюстрації в олівці» зникла безслідно одна з найцінніших робіт — ілюстрація до поеми Ліни Костенко «Берестечко», створена видатним українським художником Сергієм Якутовичем. Цей інцидент спричинив серйозний резонанс, адже твір було надано родиною митця спеціально для цієї виставки, організованої артцентром Павла Гудімова «Я Галерея» спільно з палацом мистецтв.

Робота Якутовича, що мала величезне значення як для культурної спадщини, так і для самого фестивалю, стала об'єктом не лише культурного злочину, але й привернула увагу громадськості до проблеми безпеки мистецьких виставок. Представники артцентру та палацу мистецтв активно звернулися до відвідувачів та мешканців Львова з проханням сприяти у пошуках і поверненні краденого твору. Вони також опублікували контактний номер для тих, хто може надати будь-яку інформацію про місце перебування картини.

Свідки зазначають, що картина висіла в дерев’яній рамці на стіні в холі другого поверху Львівського палацу мистецтв. За словами мистецтвознавиці Діани Клочко, твір зник пообіді 3 жовтня.

Сергій Якутович — видатний український графік і художник, який працював над понад 160 книжковими виданнями, а також над знаковими фільмами, серед яких «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, «Молитва за гетьмана Мазепу» Юрія Іллєнка та «Тарас Бульба» Володимира Бортка. Його твори, створені у простій техніці олівця, увійшли до історії української графіки.

4 жовтня поліція Львівщини повідомила про відкриття кримінального провадження за фактом ймовірної крадіжки. Правоохоронці провели огляд місця події та розпочали розслідування за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України — крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах. Винному загрожує до восьми років позбавлення волі.

Нещодавно на сайті Київської міської ради з’явилася петиція, що пропонує перейменувати проспект Маршала Рокоссовського на проспект Віталія Кличка. Ініціатором цієї пропозиції став Андрій Слободян, який наголошує на важливості таких змін для іміджу столиці та збереження її сучасних цінностей. За словами автора петиції, це рішення стане кроком до оновлення образу міста, враховуючи, що Рокосовський, радянський воєначальник, не має безпосереднього зв’язку з історією чи розвитком Києва.

Основний аргумент, який висуває Слободян, полягає в тому, що Київ, як сучасне європейське місто, має відображати не лише свою багатогранну історію, а й сучасні досягнення та здобутки українців. Віталій Кличко — український боксер, багаторазовий чемпіон світу та міський голова Києва з 2014 року — є особистістю, яка безпосередньо пов’язана з розвитком столиці. Його внесок у політичне життя країни, а також у популяризацію України на міжнародній арені, робить його достойним кандидатом на таку високу честь.

На момент публікації петиція зібрала майже 80 голосів з необхідних 6000 для розгляду. Ініціатива викликала активне обговорення серед киян у соцмережах, де одні підтримують ідею увіковічнення сучасного мера, а інші наголошують на історичному значенні проспекту.

Подальший розвиток петиції залежатиме від активності громадян, адже для офіційного розгляду потрібно досягти мінімального порогу підписів. Міська рада раніше вже розглядала подібні перейменування, пов’язані з декомунізацією, що створює прецедент для цього процесу.

У столиці України правоохоронці зупинили діяльність злочинної групи, яка організувала масштабну схему ухилення від мобілізації. За даними Служби безпеки України, під час розслідування було виявлено, що група адвокатів, очолювана засновником київської юридичної компанії, змогла "списати" з військового обліку понад 300 осіб призовного віку. Злочинна діяльність включала низку незаконних операцій, серед яких — підробка медичних довідок та інвалідностей, а також організація фіктивних ситуацій, що дозволяли уникнути призову.

Згідно з інформацією правоохоронців, організатор схеми відповідав за оформлення фальшивих медичних довідок. У свою чергу, інші учасники групи — адвокати та їхні помічники — активно шукали потенційних клієнтів, проводили особисті зустрічі, а також передавали значні суми грошей за отримання необхідних документів. За ці фіктивні довідки, зокрема, про інвалідність родича чи необхідність постійного догляду, клієнти сплачували від 6,5 до 45 тисяч євро. Звичайно, всі ці документи не мали жодної юридичної сили, однак вони дозволяли їхнім власникам уникати призову на службу в Збройні сили України.

З початку 2024 року учасники схеми допомогли уникнути мобілізації понад трьом сотням чоловіків із восьми регіонів України. Під час обшуків правоохоронці вилучили чорнові записи, підроблені довідки та прайс-листи із «розцінками» на незаконні послуги.

Зловмисникам повідомили про підозру за низкою статей Кримінального кодексу, серед яких створення злочинної організації, пособництво в ухиленні від мобілізації та підроблення документів.

Організаторам та їхнім спільникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На Волині працівники митниці зупинили спробу контрабанди майже 100 кілограмів заборонених товарів, що намагалися ввезти до України. Цього разу йшлося про російську червону ікру та крабове м’ясо, які були знайдені під час перевірки мікроавтобуса українця. Він повертався з Європи через пункт пропуску «Устилуг». Огляд транспортного засобу виявив контейнери та скляні банки, на яких було чітке маркування з інформацією про країну виробництва — «РФ, Камчатський край». Ці товари не мали права на ввезення через діючі обмеження, встановлені щодо продукції з Росії.

Загальна вартість вилучених товарів перевищує 170 тисяч гривень. Митники наголошують, що подібні спроби контрабанди є серйозною загрозою для національної безпеки, адже такі продукти можуть не відповідати стандартам якості і безпеки для споживачів. Це ще один приклад того, як митні органи ефективно працюють на захист інтересів України, оперативно виявляючи порушення та перешкоджаючи незаконному ввезенню продукції.

Ікра та крабове м’ясо не були сховані, однак їхнє походження порушувало встановлені норми. Згідно з рішенням уряду, імпорт товарів російського походження заборонений з 2015 року, а з квітня 2022-го діє повне торговельне ембарго з державою-агресором.

Усю продукцію вилучили та передали на склад митниці. На порушника склали протокол за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України. Стаття передбачає штраф і можливу конфіскацію товару.

Остаточне рішення у справі ухвалюватиме суд.

Київська міська прокуратура оголосила підозри чотирнадцятьом особам, серед яких дванадцять посадовців комунальних підприємств і районних адміністрацій, а також два керівники підрядних організацій. Усі вони підозрюються у здійсненні масштабних фінансових зловживань, що призвели до значних збитків для бюджету столиці — близько 73 мільйони гривень. Розслідування вказує на те, що ці зловживання були результатом не лише службової недбалості, а й свідомої розтрати коштів на різноманітні потреби.

Зловживання охоплюють широкий спектр сфер діяльності, починаючи від закупівлі електроенергії та дорожньої солі, і закінчуючи ремонтом техніки, парків, а також забезпеченням шкіл необхідним обладнанням. За інформацією слідства, посадовці використали свої повноваження для отримання незаконних вигод через маніпуляції з бюджетними витратами, що в результаті призвели до значних фінансових втрат.

Серед підозрюваних — начальниця управління КП «Київпастранс», через недбалість якої за електроенергію переплатили понад 47 мільйонів гривень, та колишній гендиректор «Київзеленбуду», якого разом з колегами підозрюють у розтраті 4,8 мільйона гривень під час ліквідації амброзії.

Крім того, директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА не проконтролював закупівлю спецтранспорту, що призвело до переплати майже 11 мільйонів. Підозри отримали також керівники комунальних підприємств Солом’янського, Подільського та Голосіївського районів, причетні до завищення цін на сіль, стовпчики та ремонтні роботи.

Окремо розслідуються факти розтрати у «Київмедспецтранс», де посадовці разом із підрядниками заволоділи коштами, призначеними для закупівлі запчастин до машин швидкої допомоги. Також слідство встановило збитки у понад 700 тисяч гривень під час капітального ремонту сонячної електростанції у Святошинському психоневрологічному інтернаті.

Дії підозрюваних кваліфіковано за статтями 191 (привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем), 366 (службове підроблення) та 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу України.

Розслідування триває, а правоохоронці наголошують: викриті схеми свідчать про системність корупції в комунальному секторі столиці, яку роками прикривали під виглядом «звичайних закупівель».

Протягом року кількість втраченої та викраденої зброї в Україні практично подвоїлася. За даними аналітичного сервісу Опендатабот, з початку повномасштабного вторгнення в Україні було зафіксовано понад 491 тисячу одиниць зниклого озброєння. Це вдвічі більше, ніж у попередньому році, що вказує на зростання проблеми з контролем та обліком військових ресурсів. При цьому 94% усіх випадків втрат — це зброя, що зникла за різних обставин. Лише близько 6% становлять викрадені одиниці. Такі статистичні дані підкреслюють серйозні недоліки в системі збереження, обліку та охорони озброєння в умовах війни.

Основні причини втрат зброї можуть бути різними — від неуважності під час транспортування до технічних несправностей та недоліків у організації зберігання. Однак, зважаючи на масштаби втрат, можна стверджувати, що питання організації контролю над військовими ресурсами потребує негайного вирішення. Проблеми з викраденням зброї ще більше ускладнюють ситуацію, адже відсутність належного нагляду може призвести до того, що озброєння потрапляє в руки ворога чи кримінальних угруповань.

Найчастіше зникають автомати — як бойові, так і трофейні, отримані в перші місяці війни. Друге місце посідають мисливські рушниці, які, ймовірно, належали цивільним власникам або добровольчим формуванням. Більше половини втраченої зброї має іноземне походження, тоді як українська становить лише близько 17%.

Географія втрат також свідчить про серйозність проблеми. Лідером за кількістю зниклої зброї став Київ — саме тут зафіксовано найбільше випадків. Далі йдуть прифронтові регіони: Донецька область, де тривають бої та частина територій залишається окупованою, а також Миколаївська, Київська та Запорізька області.

Аналітики зазначають, що тенденція до зростання кількості втраченої зброї може становити небезпеку не лише для фронту, а й для цивільного життя. Без належного контролю та системи обліку така зброя може потрапляти у кримінальні структури, створюючи додаткові ризики для безпеки в тилу.

Проблема втраченого озброєння набуває системного характеру і потребує посилення державного нагляду, аудиту військових складів, а також єдиної електронної бази контролю, щоб запобігти подальшому зростанню втрат.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення закрити кримінальне провадження проти Олександра Нагорського, начальника управління Міноборони України. Його звинувачували в розкраданні значних сум — близько 1,5 мільярда гривень, які були виділені на закупівлю артилерійських снарядів для Збройних сил України. Попри серйозність обвинувачень, справа не дійшла до розгляду по суті. Причиною цього стала дія так званих «правок Лозового», які передбачають, що обвинувальний акт не може бути поданий, якщо досудове розслідування завершено з порушенням встановлених термінів.

Початкове розслідування у справі Нагорського велося Службою безпеки України, і згодом матеріали справи кілька разів передавалися між різними органами, включаючи Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. За таких умов справа не мала шансу на ефективний розгляд, оскільки зміни в законодавстві забезпечили правову можливість для її закриття.

Цей випадок не поодинокий. Лише минулого тижня ВАКС закрив справу про розкрадання 11,8 млн грн в «Укрзалізниці», застосувавши ту саму норму. Юристи та антикорупційні організації неодноразово закликали парламент скасувати пункт 10 статті 284 КПК, адже він фактично дозволяє уникати відповідальності підозрюваним у корупції через процесуальні формальності. Верховна Рада вже кілька разів відхиляла такі ініціативи, що вигідно фігурантам гучних справ.

«Правки Лозового» стають інструментом уникнення відповідальності, підкреслюють експерти. Водночас закриття таких справ підриває довіру суспільства до правоохоронної та судової системи, особливо під час війни, коли ефективність витрат державних коштів і прозорість закупівель критично важливі.

Судові процеси доводять: навіть масштабні фінансові порушення у сфері оборони можуть залишитися без покарання через бюрократичні лазівки. Антикорупційні організації закликають законодавців терміново виправити ситуацію, щоб уникнути повторення подібних випадків.

Проблема також полягає у відсутності чіткої координації між СБУ, САП та ОГП, що створює додаткові затримки у розслідуваннях. Експерти зазначають, що поки пункт 10 статті 284 КПК діє, корупційні справи будуть системно закриватися, навіть якщо доказова база достатня для судового розгляду.

Загалом ситуація демонструє слабкість антикорупційної системи та необхідність реформування процесуальних норм, щоб уникнути зловживань і забезпечити ефективне переслідування винних.

6 жовтня 2023 року, на території Львівщини, співробітники митниці зупинили спробу незаконного ввезення старовинної ікони, яка не була задекларована при перетині кордону. Інцидент стався в пункті пропуску «Шегині-Медика», де під час перевірки мікроавтобуса Volkswagen Crafter, що належав водієві, який повертався з Польщі, митники виявили цінний релігійний артефакт серед його особистих речей.

Ікона виявилася справжнім витвором мистецтва, створеним швейцарським художником Андреасом Аспером на початку XVII століття. Це зображення «Євангельської сцени» представляє собою не тільки художню, але й історико-культурну цінність. Вилучена річ була направлена на експертизу, яка підтвердила її музейну значущість.

Фахівці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького підтвердили автентичність роботи. На звороті картини та в нижньому правому куті зберігся авторський підпис, що свідчить про приналежність ікони Андреасу Асперу. Експерти оцінили її орієнтовну вартість у 25 тисяч доларів, що перевищує мільйон гривень.

Митники склали протокол за ч.3 ст.471 Митного кодексу України, що передбачає штраф у розмірі 5100 грн за недекларування товарів, які переміщуються через кордон. Крім того, передбачена можливість конфіскації ікони.

Цей випадок підкреслює важливість суворого контролю за переміщенням культурних цінностей через кордон та захисту української культурної спадщини. Правоохоронні органи наголошують, що спроби незаконного ввезення або вивезення старовинних предметів суворо караються законом.