Події

Українська дипломатична спільнота сколихнулася від несподіваної новини: Еміне Джапарова подала у відставку з посади представника України при міжнародних організаціях у Відні. Це рішення викликало значний резонанс як у дипломатичних колах, так і серед широкої громадськості.

Її звільнено з посади представника Києва при міжнародних організаціях у Відні. Повідомляється, що Зеленський анулював свій указ про її призначення.

На сайті президента указ від 22 лютого 2024 року про призначення Джапарової, як і раніше, доступний.

Нагадаємо, Геннадій Боголюбов, як заявляє ДБР, покинув країну за підробленим паспортом. ЗМІ публікують фото Джапарової за кермом автомобіля, який відвозить Боголюбова на київський залізничний вокзал.

У Боголюбова заявили, що він виїхав законно як 62-річний багатодітний батько.

Раніше ми писали, що Боголюбов уже давно намагався покинути Україну, оскільки побоювався вручення підозри в тих самих справах, у яких проходить його бізнес-партнер Коломойський. Однак влада заборонила його випускати за кордон, хоч Боголюбову вже й було понад 60 років.

За наявними даними, Боголюбов залишив територію України, використовуючи документ, який належав іншій особі — Миколі Сюмаку. Цікаво, що сам Сюмак раніше повідомляв про втрату свого закордонного паспорта навесні 2022 року. Проте, за словами Сюмака, він вирішив не звертатися з цього приводу до правоохоронних органів.

Ця інформація стала відомою після того, як Боголюбов виїхав за кордон в ніч на 24 червня 2024 року потягом Київ – Хелм. Журналісти “Української правди” виявили, що вже у Польщі він пред’явив справжній документ для перетину кордону.

Журналістів зацікавив один момент. Виникло запитання, чому підприємець скористався чужим паспортом. Він цілком міг виїхати на законних підставах з декількох причин:

Згодом Державне бюро розслідувань (ДБР) висунуло проти Боголюбова обвинувачення у незаконному перетині кордону та використанні чужого паспорта. Якщо його звинуватять, йому загрожує до 7 років позбавлення волі.

Варто відзначити, що Геннадію Боголюбову не було завчасно висунуто звинувачення з боку правоохоронців, і він мав можливість виїхати за межі України на підставі своїх особистих обставин, таких як вік та батьківство.

Ця інформація підкреслює масштаб впливу воєнних дій на систему охорони здоров'я України. Пошкодження та руйнування медичних закладів створюють значні виклики для забезпечення належного медичного обслуговування населення, особливо в районах, найбільш постраждалих від бойових дій.

“Наша ціль – відновлювати життя та інфраструктуру. За останні два роки вдалося повністю або частково відновити 880 медичних об’єктів, і ця робота триває”, – зазначив він.

Шмигаль також наголосив, що атака на лікарню “Охматдит” є частиною обстрілів, в результаті яких один корпус лікарні був зруйнований, а чотири суттєво пошкоджені. Інцидент призвів до поранень та загибелі медичного персоналу та дітей.

“Президент України Володимир Зеленський вже наказав знайти нові локації для переїзду медичного персоналу та дітей з пошкоджених та зруйнованих корпусів. Зараз такі місця вже знайдені – це Київські обласні клінічні лікарні №1 та №2. Початок переміщення вже наказано, і важливо, щоб діти отримали повний спектр медичних послуг в нових умовах”, – додав він.

Щодо підтримки “Охматдиту”, Шмигаль висловив вдячність усім, хто долучився до збору коштів через платформу United24.

“За кілька годин вдалося зібрати 100 мільйонів гривень. Ці кошти також будуть використані на відновлення лікарні”, – підсумував він.

У правовому полі України відбувся важливий крок у боротьбі з корупцією. Прокурори Офісу генерального прокурора завершили досудове розслідування та передали до суду обвинувальний акт стосовно львівського підприємця Ігоря Гринкевича. Звинувачення стосується спроби надання неправомірної вигоди високопосадовцю Державного бюро розслідувань (ДБР).

Згідно з повідомленням в телеграм-каналі, Гринкевич намагався підкупити керівника Головного слідчого управління ДБР, пропонуючи $500 тис. за організацію повернення майна, що зараз знаходиться на митному посту “Чайки” Київської митниці. Під час передачі коштів його затримали правоохоронці, і наразі він перебуває під вартою.

Крім того, Ігоря Гринкевича підозрюють у вчиненні інших злочинів, зокрема у справі щодо постачання ЗСУ неякісного військового одягу на суму майже 1 млрд гривень. У рамках цього провадження п’ятеро осіб отримали підозру у створенні та участі у злочинній організації, а також у заволодінні чужим майном шляхом зловживанням довірою в умовах воєнного стану і особливо великих розмірах.

Розслідування у цих кримінальних справах продовжується.

Народна депутатка Мар'яна Безугла знову опинилася в центрі уваги через свої гострі заяви щодо керівництва Повітряних сил України. Цього разу вона виступила з критикою на адресу генерала Миколи Олещука, закликаючи до його відставки.

На своїй сторінці у Facebook Безугла опублікувала емоційний пост, в якому висловила недовіру до здібностей генералів та викликала на зустрічі із командуванням, щоб розглянути інциденти та знайти рішення. Вона також обурена бездіяльністю управління в обличчі російської загрози, називаючи ситуацію в ЗСУ “кризою”.

Відповідаючи на її заяви, колишній речник Збройних сил України Юрій Ігнат назвав Безуглу необізнаною в військових питаннях особою, яка потенційно служить інтересам російської пропаганди. Він заперечив її інтерпретацію інцидентів з Patriot та наголосив на необхідності утримання оборонної спроможності України в умовах посиленої ворожої активності.

Загалом, конфліктні висловлювання Безуглої викликали резонанс у громадськості та серед експертів, які підкреслюють важливість об’єднання зусиль та підтримки українських Збройних сил у складний час боротьби з агресією.

Державне бюро розслідувань України (ДБР) розпочало розслідування щодо можливого незаконного виїзду з країни Геннадія Боголюбова, відомого бізнесмена та колишнього співвласника "Приватбанку". За попередніми даними, виїзд міг бути здійснений з використанням підроблених документів.

За звітами джерел в правоохоронних органах, розпочато кримінальне провадження через сприяння у незаконному перетині державного кордону. Наразі затримано одного прикордонника, який надав допомогу Боголюбову покинути Україну з використанням підробленого документа, і встановлюється повне коло осіб, причетних до цього інциденту.

Пресслужба ДБР офіційно не коментує поточну ситуацію.

Нагадаємо, що Боголюбов виїхав з України в ніч на 24 червня поїздом Київ – Хельм, користуючись підробленими документами. Причиною його втечі вказано підготовку Бюро економічної безпеки до оголошення підозри у справі “Приватбанку”.

У Донецькій області виявлено серйозне порушення, пов'язане з використанням державних коштів у військовій сфері. Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про розкриття схеми, яка стосується незаконного нарахування та виплати "бойових" доплат.

За даними розслідування, протягом шести місяців десять військовослужбовцям, які перебували поза Донецькою областю та не брали участі у військових діях, незаконно нараховували по 100 тисяч гривень кожному. За кермом цієї схеми були командир частини та його спільники, які перераховували велику частину отриманих коштів на вказані командуванням рахунки.

Сума завданих державі збитків склала майже 3,5 мільйона гривень, з яких понад 2 мільйони гривень отримали організатори схеми. Обвинувальний акт вже направлено до суду за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають серйозні покарання, у тому числі позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна.

Крім того, ще один випадок фальшивих бойових нарахувань був виявлений серед правоохоронців тієї ж області, де чотири посадовці правоохоронних органів незаконно перераховували бойові доплати своїм підлеглим. Збитки від цієї схеми оцінюються в понад 2,6 мільйона гривень.

У страховому секторі України виникла ситуація, що потребує ретельного розслідування та перевірки. За інформацією, яка наразі аналізується журналістами, існують підозри щодо можливої неправомірної діяльності деяких страхових компаній.

Редакція вживає заходів із перевірки цих копій та ідентифікації повного переліку росіян, яким були продані поліси. Згідно з наявними даними вбачається, що деякі українські страхові компанії працюють виключно через IN24, а також пов’язані з керівництвом польського візового центру у Львові – «ТЛС Контакт Україна» та компанією «Персонель Сервіс».

Першим керує сьогодні Дмитро Орленко, який раніше сам був страховим агентом, а нині має неформальні зв’язки з польським лобістом візових питань Войцехом Морою.

На зв’язок компаній у схемі обслуговування підсанкційних осіб також вказує той факт, що окрім як через IN24 польський візовий центр – «ТЛС Контакт Україна» не приймав жодних інших платежів зі страхування. Після завершення аналізу усіх наявних даних і документів, а також перевірки їх аутентичності за допомогою правоохоронних органів, редакція буде готова опублікувати більше деталей цього скандалу та прізвища росіян, яких обслуговують українські страховики, надаючи їм у такий спосіб право виїзду за кордон до Польщі та інших європейських країн.

4 липня 2024 року стало відомо про резонансне розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо можливих корупційних схем у Державній митній службі. Ця новина викликала значний суспільний резонанс та привернула увагу до питань доброчесності у державних органах.

Шептицькому пред’явлено звинувачення за закінчений замах на підбурювання до хабарництва (статті 15, 27 та 369 Кримінального кодексу України). За даними слідства, влітку 2023 року Шептицький вирішив поставити своїх людей на високі посади в митниці через підкуп тимчасового виконуючого обов’язки голови Держмитслужби. Для цього він залучив Руслана Черкаського, колишнього заступника очільника митниці, звільненого у 2023 році через корупційні скандали, як посередника. Черкаський мав передати пропозицію щодо хабаря на посади у західних областях, зокрема за мільйон доларів за керівництво Львівською митницею.

За словами детективів, Шептицький планував разом із спільником Олегом Гаталяком фінансувати ці призначення та визначати кандидатів, які підходять для різних посад. Гаталяк також мав контролювати та розподіляти хабарі в майбутньому підконтрольному підрозділі митниці, наприклад, плануючи отримувати близько 2 мільйонів доларів щомісяця з Волинської митниці.

Шептицький зустрічався з Черкаським кілька разів для обговорення плану, залучаючи до розмов Гаталяка. Під час цих зустрічей обговорювались не лише вартість посад на різних підрозділах митниці, а й деталі схеми оплати. Наприклад, за призначення на посаду керівника Львівської митниці обговорювалась сума півмільйона доларів, за Чернівецьку – 200 тисяч. Згідно з змістом розмов, це був “перший платіж” за саме призначення, після чого планувалась регулярна виплата з частки незаконних прибутків щомісячно.

Згідно з текстом підозри, план Шептицького зазнав неуспіху через обставини, які не залежали від нього. Проте у списку “підходящих” кандидатур, який Черкаський передав на розгляд очільнику Держмитслужби, особисто відзначено кандидатуру Юрія Герасимова, колишнього голови Харківської митниці, якого справді призначено керівником Чернівецької митниці у січні 2024 року.

Нагадаємо, що Назар Шептицький є пасинком Олександра Рувіна, голови КНДІСЕ – найбільшого та найвпливовішого судово-експертного інституту в Україні. Обидва були героями розслідування Bihus.Info у 2021 році, коли журналісти розкривали сумнівне походження статків родини Рувіна в контексті конфлікту інтересів та скандальних експертиз.

Щодо Назара Шептицького вдалося встановити, що він володів значною кількістю дорогоцінної нерухомості та розкішних автомобілів, які не відповідали його офіційним доходам. Наприклад, серед них був Range Rover, вартістю близько 3,5 мільйона гривень, квартира в ЖК “Французький квартал” приблизно на 150 тисяч доларів, а також квартира у ЖК “Липська вежа” в урядовому кварталі Києва, оренда якої коштувала 8 тисяч доларів на місяць. Протягом декількох років також спостерігалася присутність Шептицького на автомобілях, зареєстрованих на інших осіб, які мали довіреності на його пасинка, Олександра Рувіна. Серед цих автомобілів були Mercedes-Benz G 63 AMG, два Toyota Land Cruiser 200 і Aston Martin DB9. Загальна орієнтовна вартість цих автомобілів становила приблизно 9 мільйонів гривень.

У селищі Ворохта, відомому гірськолижному курорті Івано-Франківської області, нещодавно відбулися події, які привернули увагу громадськості та викликали дискусію щодо методів роботи територіальних центрів комплектування (ТЦК).

Згідно з інформацією, отриманою від Івано-Франківського ТЦК та СП, на в’їзді до Ворохти був встановлений блокпост, де здійснювалася перевірка документів у військовозобов’язаних. Це викликало негативну реакцію місцевих мешканців, які скаржилися на зменшення потоку туристів через цей захід.

У той же час, сьогодні в місті почався конфлікт, коли місцеві жителі атакували військовослужбовця ТЦК та пошкодили його автомобіль. Внаслідок цього військовослужбовець отримав поранення, захищаючи своїх колег. Цей інцидент було зафіксовано та засуджено.

Хоча блокпост у Ворохті був прибраний, працівники ТЦК зазначили, що продовжать перевіряти документи військовозобов’язаних, виконуючи свої обов’язки згідно з чинним законодавством.