Події

Глибоцький районний суд Чернівецької області ухвалив рішення обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для місцевого забудовника Михайла Акостакіоає, власника ТОВ «Захбудком». Його підозрюють у скоєнні масштабного шахрайства, пов’язаного з продажем неіснуючого житла. За інформацією правоохоронців, підозрюваний у період з червня 2021 року активно продавав інвесторам квартири в будинках, яких насправді не існувало.

Згідно з матеріалами справи, для створення ілюзії реального будівництва, Михайло Акостакіоає використовував різноманітні методи обману. Потенційним покупцям демонстрували не тільки ескізи і проектну документацію, а й організовували фіктивні «екскурсії» на місце, де, за словами забудовника, нібито велося будівництво. Таким чином, покупці були введені в оману і намагалися придбати житло, яке в реальності не мало жодних перспектив на появу.

При цьому забудовник не мав дозволів на землю, а угоди з покупцями укладалися у вигляді простих договорів без нотаріального посвідчення чи державної реєстрації права власності. За версією слідства, через такі дії постраждалі інвестори втратили понад 13 мільйонів гривень.

Для залучення покупців Акостакіоає використовував рекламу в ЗМІ, соціальних мережах і навіть створив відділ продажу у Чернівцях. Під час зустрічей із потенційними клієнтами він запевняв їх у законності будівництва, демонструючи лише рекламні матеріали, які не мали жодного юридичного підґрунтя.

Кошти від інвесторів приймалися готівкою. Гроші проходили повз офіційний бухгалтерський облік підприємства, що може вказувати не лише на шахрайство, а й на ухилення від сплати податків.

Дії забудовника кваліфіковано за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі триває досудове розслідування, яке має встановити коло постраждалих, джерела фінансування та можливих співучасників схеми.

У Хмельницькому місцевий житель отримав вирок за порушення закону про розповсюдження порнографічних матеріалів. Чоловік свідомо і умисно поширював заборонений контент через популярний месенджер Telegram, створюючи загрозу для моральних і правових норм суспільства. Протягом кількох місяців — з грудня 2024 по квітень 2025 року — він без жодних перешкод надсилав відео та фотографії порнографічного характеру 26 різним користувачам месенджера.

За словами слідчих, усі факти передачі матеріалів були зафіксовані в рамках особистих чатів, що дозволило встановити точну кількість отримувачів. Під час слідства чоловік визнав свою провину та уклав угоду з правоохоронними органами, що стало підставою для зменшення покарання. Дії порушника були кваліфіковані як поширення порнографічних матеріалів, що за чинним законодавством тягне за собою відповідні санкції.

У рішенні суду зазначено, що чоловік діяв «всупереч моральним принципам суспільства та усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій».

Суд визнав обвинуваченого винним у виготовленні та розповсюдженні продукції порнографічного характеру (ч. 1 ст. 301 Кримінального кодексу України) та призначив три роки позбавлення волі з дворічним іспитовим строком.

Крім того, суд заборонив чоловікові протягом двох років навчати дітей або працювати на посадах, пов’язаних із вихованням неповнолітніх.

Обвинуваченого також зобов’язали сплатити державі 5348,4 грн — вартість проведення експертиз електронних файлів, які він розсилав у Telegram.

Поширення порнографічних матеріалів в Україні карається штрафом, виправними роботами або позбавленням волі. Якщо розповсюдження здійснюється серед неповнолітніх, покарання може бути суворішим — до 7 років ув’язнення.

13 вересня цього року Лілія Бас, яка займає посаду посадовиці Пенсійного фонду Волинської області, оприлюднила дані про отримання дорогого подарунка — автомобіля MERCEDES-BENZ GLA 250 (2018) від свого сина Володимира Василя Баса. Він працює інспектором митного поста і задекларував цей подарунок на суму 750 тис. гривень. Такий жест не залишився непоміченим у суспільстві, оскільки сума є значною, а автомобіль належить до преміум-класу.

Це не перший автомобіль, який Володимир Бас надає своїй матері. У серпні 2024 року він також задекларував подарунок у вигляді електричного автомобіля VOLKSWAGEN E-Golf (2017), вартість якого становить 400 тис. гривень. Такі подарунки не можуть не викликати питань щодо джерел доходів та обґрунтованості таких значних витрат, особливо в контексті державних посад.

Цікаво, що вся родина пов’язана з прокуратурою Волині: Лілія — дружина, а Володимир — син прокурора Вадима Баса. Декларація сина практично порожня, і до цього він раніше не подавав декларацій. Хоча Бас-молодший має військову підготовку, він не служить у Збройних силах України.

Ситуація викликала суспільний резонанс через високі ціни на авто, подаровані чиновниці від близького родича, та відсутність прозорих джерел доходів для покупки дорогих транспортних засобів.

Служба безпеки України розкрила чергову протиправну діяльність, що порушує основи національної безпеки та призводить до зловживання системою освіти. Згідно з інформацією спецслужб, організатором незаконної схеми фіктивного зарахування студентів призовного віку став проректор одного з університетів Харкова. Злочинна діяльність тривала впродовж 2024 року і мала на меті уникнути призову на військову службу за допомогою фальшивих документів.

46-річний проректор, який одночасно є позафракційним депутатом обласної ради, раніше мав зв'язки з забороненою проросійською партією. Спільно з двома колегами з іншого навчального закладу він організував механізм зарахування осіб як студентів, що фактично не мали наміру здобувати вищу освіту. Фігуранти справи вносили завідомо неправдиву інформацію до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), що дозволяло таким чином маніпулювати даними про реальних студентів.

У межах кримінального провадження на території Харкова проведено 36 обшуків за місцем роботи та проживання фігурантів. Під час слідчих дій вилучено документи, чорнові записи та мобільні телефони з доказами протиправної діяльності. Проректора і двох його спільників затримано.

Слідчі також встановили, що посадовець підтримував контакти з колишніми членами заборонених проросійських партій і активними учасниками «харківської весни» 2014 року, які нині перебувають у росії. За даними слідства, затриманий планував переїзд до Москви і шукав там нерухомість приблизною вартістю півмільйона доларів США.

На підставі зібраних доказів усім трьом повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період, вчинене групою осіб за попередньою змовою). За цією статтею фігурантам загрожує покарання до восьми років позбавлення волі.

Слідчо-оперативні заходи тривають: правоохоронці перевіряють причетність інших осіб до схеми та вирішують питання щодо скасування незаконно оформлених відстрочок від мобілізації. Комплексні дії проводили співробітники СБУ у Харківській області за процесуального керівництва обласної прокуратури.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили розслідування та направили до суду кримінальне провадження щодо організованої злочинної групи. За даними слідства, учасники цієї групи у квітні 2022 року незаконно заволоділи електроенергією з Об’єднаної енергетичної системи України, завдавши значних фінансових збитків ПрАТ «НЕК «Укренерго» на суму 58,44 мільйона гривень.

Під час слідства було встановлено, що організатором цієї афери став депутат Харківської обласної ради, який з 2015 по 2020 рік обіймав посаду першого заступника голови облради. За версією правоохоронців, він залучив до злочинної схеми двох спільників: керівника та засновника одного з приватних товариств. Усі троє спільно організували незаконне заволодіння енергетичними ресурсами, підготувавши для цього ряд компаній з ліцензіями на енергетичну діяльність.

Кошти від продажу електроенергії до ПрАТ «НЕК «Укренерго» так і не надійшли: правоохоронці встановили, що гроші переводилися на рахунки фінансових компаній під виглядом повернення позик, відтак — на інші підконтрольні фірми і, зрештою, на рахунок компанії-нерезидента, зареєстрованої в Болгарії. За посередництво фінансові компанії, ідеться у матеріалах справи, отримували 0,5% від суми переказу.

Унаслідок реалізації схеми державному енергопідприємству спричинено матеріальні збитки, а досудове розслідування документує механізм конвертації та виведення коштів за кордон. НАБУ і САП уже направили обвинувальні акти до суду щодо організатора та його спільників.

У повідомленні правоохоронців також ідеться про роль виконавців та пособників у реалізації схеми: одному з фігурантів відведено роль безпосереднього виконавця, іншому — сприяння і забезпечення легалізації надходжень. Розслідування встановлює конкретні фінансові ланцюги і зв’язки між українськими компаніями та нерезидентом.

Справу про виведення коштів і незаконне відчуження електроенергії розслідували в умовах воєнного стану; деталі матеріалів були скеровані в суд для ухвалення рішення по суті. Додаткові слідчі дії тривають для встановлення повного кола осіб, причетних до схеми, та повернення незаконно отриманих коштів.

Служба безпеки України встановила, що підозрюваний у вбивстві народного депутата та колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія понад рік співпрацював з російськими спецслужбами. За матеріалами розслідування, Михайло Сцельніков був завербований у Львові й отримував від ворога завдання різного ступеня складності, починаючи зі збору розвідувальної інформації та закінчуючи підготовкою теракту політичного спрямування.

Слідство вказує, що одним із перших завдань була фіксація місць дислокації українських військових підрозділів та моніторинг руху залізничних ешелонів із пальним — дані, які мають безпосереднє значення для ведення бойових дій та логістики. Надалі російська спецслужба начебто поставила перед агентом завдання, яке вимагало набагато вищого рівня координації: ліквідація публічного політика. Для виконання цієї операції він отримав фінансування, ресурси для підготовки та інструкції щодо відстеження розкладів і маршрутів Парубія.

Однак правоохоронцям вдалося запобігти спробі втечі: зловмисника затримали на Хмельниччині. Йому повідомлено про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. За цією статтею Кримінального кодексу України йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Водночас раніше слідство кваліфікувало злочин як посягання на життя народного депутата у зв’язку з його державною діяльністю.

У Києві правоохоронці викрили серйозні зловживання під час закупівель, що здійснювались комунальними підприємствами та різними структурними підрозділами Київської міської державної адміністрації (КМДА). За попередніми оцінками, загальні збитки, завдані столичному бюджету, склали майже 73 мільйони гривень. Інформацію про це озвучила Київська міська прокуратура.

У результаті розслідування правоохоронці оголосили підозри 14 особам, серед яких 12 є посадовцями комунальних підприємств, департаментів КМДА та районних адміністрацій. Також під підозрою опинилися двоє керівників підрядних організацій, які брали участь у корупційних схемах.

За даними слідства, схеми полягали у завищенні цін або неналежному контролі під час закупівель дорожньої солі, електроенергії, ремонтних робіт, запчастин для машин швидкої допомоги та пожежно-рятувальної техніки.

Серед підозрюваних – начальниця управління Київпастрансу, через дії якої за електроенергію переплатили понад 47 мільйонів гривень. Також колишній генеральний директор Київзеленбуду, головний агроном та керівник товариства, яких підозрюють у розтраті 4,8 мільйона гривень під час робіт з ліквідації амброзії.

Директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА допустив переплату майже 11 мільйонів гривень при закупівлі спецтехніки. Ексначальник відділу Київзеленбуду та підрядник розікрали 800 тисяч гривень на благоустрої парку Орлятко. Начальниця служби ШЕУ Солом’янського району допустила переплату у 2 мільйони гривень за дорожню сіль, а колишній начальник ШЕУ Подільського району закупив стовпчики на 1,5 мільйона гривень, що не відповідали ДСТУ.

Також серед підозрюваних – начальник служби Київмедспецтрансу, який разом з іншими посадовцями розтратив 1,9 мільйона гривень на закупівлі запчастин для швидкої допомоги. Начальник ШЕУ Голосіївського району закупив неякісну сіль, завдавши бюджету збитків на 1,4 мільйона гривень.

Окремо правоохоронці повідомили про підозру начальнику управління Голосіївської РДА, який допустив розтрату майже 1 мільйона гривень під час ремонту паркінгу. Керівник управління Солом’янської РДА та підрядник відповідальні за збитки у понад 500 тисяч гривень при ремонті покрівлі школи. Посадовець Святошинського психоневрологічного інтернату причетний до розтрати близько 700 тисяч гривень під час ремонту гібридної сонячної електростанції.

Усі підозрювані відповідають за розтрату та заволодіння бюджетними коштами. Якщо їхню провину доведуть у суді, їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

У Вроцлаві стався інцидент, який привернув увагу правоохоронців та громадськості: група підлітків напала на 23-річного громадянина України, жорстоко побивши його. Згідно з повідомленням місцевої поліції та телеканалу TVN 24, з'ясувалося, що всі нападники також є українцями, і навіть більше того, вони були знайомі з потерпілим, мали спільне робоче, навчальне або житлове середовище. Цей факт надає ситуації ще більшої складності.

Правоохоронці вказують на те, що напад має всі ознаки самосуду, а його мотиви можуть бути пов’язані з ідеологічними переконаннями, що додає новий вимір до вже й так небезпечної ситуації. Виявлені такі тривожні елементи вказують на можливе розповсюдження екстремістських поглядів серед молоді, що викликає серйозні побоювання в суспільстві.

Троє з нападників уже отримали звинувачення у побитті, спричиненні тілесних ушкоджень та приниженні потерпілого. Решта, хто не досягнув 17 років, відповідатимуть перед судом у справах неповнолітніх.

Ця подія викликала значний резонанс серед української громади у Польщі та підкреслила важливість контролю за підлітковою поведінкою та профілактики насильства серед молоді.

Останнім часом адміністратори та редактори “Вікіпедії” відзначають нав’язливі спроби створити та просунути позитивні матеріали про людину на ім’я Максим Кріппа, відомого як бізнес-партнера у сфері онлайн-розваг, зокрема дейтингу та казино, разом із підприємцем Максом Поляковим. Паралельно з цим у мережі на різних сумнівних інформаційних ресурсах з’явилися десятки статей явно рекламного характеру, що носять ознаки замовного контенту.

Спільною рисою цих публікацій стало багаторазове повторення прізвища фігуранта та використання ключових слів, які мали створити штучну асоціацію з певними брендами та політичними контекстами. Зокрема, у текстах нав’язливо зустрічалися слова “вулкан”, “гра” та “самопоміч”, що виглядало як спроба поєднати ім’я бізнесмена з популярними запитами пошукових систем або ж із конкретними політичними чи комерційними асоціаціями.

За словами медіа експертів, таким чином з пошукових систем витісняється інформація про реального Максима Кріппу, який дійсно має відношення до бренду “Вулкан” і української партії “Самопоміч”. А також — до президента ПАТ “Ростелеком” Михайла Осеєвського та інвестиційного фонду Finstar, основним співвласником якого є російський підприємець Олег Бойко.

Про те, що насправді хоче приховати Максим Кріппа

У Росії, як і в Україні, онлайн-гемблінг офіційно заборонений. Але деякі провайдери ставляться до цієї заборони вибірково. Один з них – “Ростелеком”. Провайдер надає доступ до гемблінгових сайтів Вулкан, CasinoX і Joycasino, заборонених Роскомнадзором. Правда, не до всіх. Під цим брендом раніше працювали онлайн-казино в Німеччині, Італії, Хорватії та Румунії, але “Вулкани”, відкриті з IP провайдера “Ростелеком”, належать одній людині – українському бізнесмену і колишньому кандидату в Київраду від партії “Самопоміч” Максиму Кріппі.

Але яким чином український підприємець зміг вплинути на російського інтернет-гіганта і обійти заборону Роскомнадзора?

ФОТО: Приклад обходу блокування для v24club.org (один з ігрових “Вулканів”).

ФОТО: v24club.org знаходиться в забороненому списку “Роскомнадзора”

Два Макси

Максим Кріппа довгий час займався гемблінговим бізнесом в Україні, з ним асоціюються IT-компанії EvoPlay і Clone Fish. Партнером Кріппи по гральному бізнесу став американський бізнесмен з українськими коренями Макс Поляков, який заробив статки на дейтингу та еротичних веб-чатах у Дніпрі та Запоріжжі.

На початку 2010-х Поляков і Кріппа вирішили розширити свої гемблінгові активи і відкрили спільний бізнес у сфері онлайн-казино. Офіс спільної компанії розташувався в столиці України – Києві.

Найвдалішим придбанням групи Кріппа-Поляков стали торгові марки ігрових автоматів Вулкан і Vulkan. EvoPlay отримала ексклюзивні права на використання продукту під цими назвами у компанії Ritzio Entertainment Group, створеної Олегом Бойко на базі придбаної частки в московській мережі ігрових салонів “Вулкан”. Всі онлайн-казино, які раніше працювали під лейблом Вулкан, EvoPlay успішно закрила.

Коли EvoPlay розібрався з останніми конкурентами, які працювали під брендом “Вулкан”, Кріппа і Поляков почали власноруч розвивати гемблінгові ресурси під цією назвою.

Нові “Вулкани” почали з’являтися пачками. Щодня запускається десяток аналогічних гемблінгових ресурсів з ідентичним дизайном і набором ігор. У більшості з них є програмні продукти компанії EvoPlay.

Власники бренду власноруч штампують сайти величезними обсягами без вказівки власників і даних про реєстрацію. Тим самим бізнесмени отримали можливість заробляти гроші на ринках, де онлайн-гемблінг заборонений. Ні Кріппа, ні Поляков при цьому нічим не ризикують. Ні скарги, ні суди не можуть дотягнутися до справжніх власників і довести їх причетність до анонімних сайтів. Система працює, як голови гідри. При блокуванні одного сайту з’являється 10 клонів зі схожими адресами і однаковими шаблонами.

[«Антикор», «Комівояжер від Бога Максим Кріппа: зв’язки з ФСБ, злив Самопомочі та брудний бізнес в інтернеті»:

Ігрові програми «від Кріппи» використовував інший бізнесмен Максим Поляков – колишній громадянин України, який проживав у Запоріжжі, а нині громадянин Великої Британії і, можливо, США. Тепер його звуть інакше – Max Polyakov, але його внутрішній суті написання імені та прізвища англійською мовою ніяк не змінило.

Будучи громадянином України, Max Polyakov заробив статки також не на християнській діяльності. Він був власником десятків сайтів знайомств, причому вельми сумнівних, якими оперувала його компанія Together Networks Limited.

До успішного дейтингу в 2009 році він додав гемблінг, але на перших порах цілком законний. Заснована ним компанія Murka випустила на світ з десяток ігрових сайтів, які мали відповідні ліцензії і тому перебували в правовому полі, але жага прибутку змусила Max Polyakov зробити крок далі.

Він заснував мережу онлайн-казино під загальною назвою «Вулкан» – вже абсолютно незаконних. У них не було ліцензій, вони використовували піратські копії ігрових програм Novomatic, Net Ent, Playtech.

Програмісти Кріппи вміло вбудували в них алгоритми роботи, спрямовані на обов’язкове повне розорення клієнта. Сайти були невловимими. Вони регулярно змінювали адреси, а їхні підставні власники ховалися в далеких офшорах, убезпечивши себе і справжніх господарів від пошуків і судових переслідувань. За короткий час Макс Поляков і Кріппа наплодили півтори сотні клонів, об’єднаних одним спільним коренем у назві «vulkan» — вріз «Руспрес».]

Відчувши успіх з Вулканами, Кріппа і Поляков розширили діяльність, запустивши ще кілька масштабних проектів, серед яких CasinoX і JoyCasino. Ці проекти розвивалися за рахунок агресивного маркетингу, який Поляков вже використовував при розкручуванні дейтингових ресурсів. В результаті всі ми знаємо, що “Бетмен розповідав Джокеру, як вирішити проблеми з доступом до JoyCasino в момент фінальної битви”. Втім, не тільки Бетмен. Агресивна реклама спричинила появу безлічі мемів в інтернеті, що ще більше сприяло розвитку гемблінгових ресурсів Кріппи і Полякова.

Фейковий список “Самопомочі”

З легальних проектів Максим Кріппа постарався, щоб ліцензію отримала інтернет-лотерея Champion-lottery.com. Тут йому довелося вступити в переговори з політиками і знайти у них підтримку ініціативи. Ось тоді у нього в голові промайнула перша думка про власну політичну кар’єру. Перший і поки що єдиний млинець вийшов комом.

Максим Кріппа і президент Кучма

Броварський бізнесмен Максим Кріппа балотувався до Київради від партії “Самопоміч”. Вибори він програв, але встиг непогано заробити, створивши альтернативний список партії та розпочавши “продаж” місць в цьому списку.

На “розвод” повелись десятки українських бізнесменів. Коли афера розкрилася і запахло смаженим, Кріппа виїхав до Росії і на деякий час затаївся. Ось що говорили про це представники партії “Самопоміч, яка опинилася втягнута у великий скандал:

“Ми з подивом дізналися про те, що Максим Кріппа продавав місця на наступних виборах від імені об’єднання “Самопоміч”. Найдивовижніше в цій історії – це повна відсутність адекватності у людей, які примудрилися заплатити “внески” за потрапляння до списку на наступні парламентські вибори, який ще ніхто навіть не складав. Після того, як з партією зв’язалися представники правоохоронних органів, ми безуспішно намагаємося зв’язатися з колишнім членом нашої політичної сили М. Кріппою”.

Як скандал і справу про шахрайство вдалося зам’яти, залишається загадкою. Але незабаром після цього Кріппа знову повернувся в Україну і продовжує безперешкодно займатися гемблінгом та скуповувати цінні активи. Хоча Максим Кріппа неодноразово був фігурантом кримінальних справ, пов’язаних з гральним бізнесом, але раз за разом виходив сухим з води.

Не виключено, що Максим Криппа і Макс Поляков працювали і з іншими політичними проектами. Причому, не тільки в Україні. Про це свідчить безкарність IT-бізнесменів і величезні можливості, які, незважаючи на законодавчі заборони, стали доступними для тандему в сфері онлайн-гемблінгу в Україні, Росії та інших країнах.

CEO Малофєєва

Ні Кріппа, ні Поляков не створювали самостійних політичних проектів. Однак політика, особливо в Україні, цікавить одного з ключових багаторічних партнерів Кріппи – російського олігарха Костянтина Малофєєва.

Довгий час Максим Криппа працював у Малофєєва менеджером і просував його проекти в Україні. Саме Малофєєв допоміг своєму CEO частково обійти гемблінгові заборони в Російській Федерації. Онлайн-казино Максима Кріппи і його тезки Полякова блокуються Роскомнадзором, але знаходяться у вільному доступі “Ростелекома”. Вплинути на Роскомнадзор складно навіть Малофєєву. А ось з найбільшим інтернет-провайдером країни справи йдуть інакше.

З 2010-го по 2013-й рік Костянтин Малофєєв був найбільшим міноритарним акціонером компанії – йому належало 7,22% акцій Ростелекома. Олігарху вдалося поставити на чолі компанії свого менеджера Олександра Провоторова. Через нього Малофєєв міг вносити будь-які зміни до списку сайтів, що блокуються провайдером. Саме тоді Вулкани, CasinoX і JoyCasino Максима Кріппи і Макса Полякова почали зникати зі списку блокованих сайтів. Ціною за допомогу олігарха стала частина компанії EvoPlay і певні послуги в політичній площині.

У березні 2017 року ПАТ «Ростелеком» очолив екс-заступник голови Мінекономрозвитку і екс-віце-губернатор Петербурга Михайло Осеєвський. Але той факт, що “Вулкани” та інші гемблінгові сайти Кріппи-Полякова, як і раніше, доступні в мережі провайдера Ростелеком, свідчить про те, що співпраця з російським олігархом успішно триває.

Про те, як російський православний олігарх Костянтин Малофєєв намагався отримати дозвіл на створення власної політичної партії в РФ через зв’язки Максима Кріппи в Україні, читайте у журналістському розслідуванні: Подарунок Путіну на річницю “СВО”: російський олігарх Малофєєв викуповує Forbes Україна

У Київській області правоохоронці викрили діяльність організованої злочинної групи, яка займалася незаконним вирощуванням конопель та збутом виготовленого з них канабісу. За даними Національної поліції, вартість вилучених наркотичних засобів на «чорному» ринку перевищує 15 мільйонів гривень. Організаторами цього злочинного бізнесу стали двоє мешканців області віком 40 та 42 роки, які спільно з третім спільником створили цілу систему отримання незаконних прибутків.

Група ретельно приховувала свою діяльність, використовувавши земельну ділянку, оточену високим парканом. Для забезпечення росту конопель зловмисники організували цілодобовий полив, що дозволяло рослинам швидко розвиватися. Згідно з оперативною інформацією, вони активно займалися збутом виготовленого з канабісу наркотичного засобу на території Київської області, а також поза її межами.

Під час обшуків, проведених за силової підтримки бійців батальйону патрульної поліції ТОР, правоохоронці вилучили понад 400 кущів конопель, 60 кілограмів канабісу, електронні ваги, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, сім-картки, гроші та автомобілі.

Трьох учасників угруповання затримано. Усім їм повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема — за незаконне виробництво та збут наркотичних засобів в особливо великих розмірах, а також за посів і вирощування конопель.

Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. За скоєне зловмисникам загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.